Рішення

від 03.12.2024 по справі 906/305/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/305/24

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А.

за участю секретаря судового засідання: Васильєвої Т.О.,

за участю представників сторін:

від позивача: Новік О.І., виписка з ЄДР;

від відповідача: Булаєнко Т.О., довіреність №1-0309-79 від 19.02.2024;

від третьої особи на стороні відповідача -1: Путято Є.В., доручення №749 від 12.06.2024;

від третьої особи на стороні відповідача -2: Котенко Н.М., виписка з ЄДР;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Коростишівської міської ради (м.Коростишів Житомирського району Житомирської області)

до Житомирської районної ради (м.Житомир)

за участю у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1. Старосілецької сільської ради (село Старосільці, Житомирського району, Житомирської області) та 2. Харитонівської сільської ради (село Харитонівка, Житомирського району, Житомирської області)

про визнання протиправним та скасування рішення (з урахуванням заяви представника позивача про зміну підстав позовних вимог від 22.05.2024).

Коростишівська міська рада звернулась до Господарського суду Житомирської області з позовом до Житомирської районної ради про визнання протиправним та скасування рішення двадцять шостої сесії Житомирської районної ради восьмого скликання "Про безоплатну передачу нерухомого майна за адресою: м.Коростишів, вул.Святотроїцька, 18 у комунальну власність Староцілецької та Харитонівської сільських рад" від 22.12.2023 №351.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що повноваження щодо прийняття до комунальної власності Коростишівської міської ради окремих об`єктів спільної власності територіальних громад, які знаходяться на її території і задовольняють колективні потреби виключно цієї територіальної громади, регламентовано положеннями Законів України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про добровільне об`єднання територіальних громад" та Бюджетного кодексу України. Водночас, в порушення норм законодавства, Житомирська обласна рада, рішенням від 22.12.2023 №351 неправомірно передала нерухоме майно - адміністративну будівлю з господарськими спорудами за адресою: Житомирська область, Житомирський район, м.Коростишів, вул.Святотроїцька, 18, у спільну сумісну комунальну власність Старосілецької сільської ради Житомирського району Житомирської області та Харитонівської сільської ради Житомирського району Житомирської області.

Ухвалою суду від 20.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 22.04.2024.

У відзиві на позовну заяву від 05.04.2024 відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначив, що на майно, яке було передане Житомирською районною радою Коростишівській міській раді на підставі рішення №245 від 24.06.2022 "Про безоплатну передачу майна у комунальну власність Коростишівській міській раді Житомирського району Житомирської області" не розповсюджувалися вимоги п.4 ч.10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", а саме: те, що правонаступники районної ради району, ліквідованого Верховною Радою України, після припинення відповідних районних рад, як юридичних осіб, зобов`язані передати у комунальну власність територіальних громад усі об`єкти спільної власності територіальних громад району, які знаходяться на території цих громад відповідно до розмежування видатків між бюджетами, встановлених Бюджетним кодексом України. Вказав, що спірна адмінбудівля з господарськими спорудами не задовольняє колективні потреби виключно Коростишівської міської громади, а також в ній не розміщені установи , які відповідно до норм Бюджетного кодексу України фінансуються виключно з бюджету Коростишівської міської ради (заклади освіти, культури та охорони здоров`я). Також зауважив, що законодавством України не передбачено заборону органам місцевого самоврядування передавати об`єкти спільної власності територіальних громад у колективну власність громад, якщо ці об`єкти не розташовані на їх території та задовольняють спільні потреби мешканців всіх громад колишнього району, якщо такі громади мають намір утримувати ці об`єкти на умовах співфінансування та мати їх у спільній власності. Натомість п.9 ч.3 ст.60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено право сільських селищних рад мати об`єкти комунальної власності за межами відповідних адміністративно-територіальних одиниць. Також таке право надано громадам Законом України "Про співробітництво територіальних громад" (т.1, а.с.39-43).

17.04.2024 від представника відповідача надійшло клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, а саме Харитонівську сільську раду та Старосілецьку сільську раду, оскільки 22.12.2023 Житомирська районна рада прийняла рішення №351 "Про безоплатну передачу нерухомого майна за адресою: м.Коростишів, вул.Святотроїцька, 18 у комунальну власність Старосілецької та Харитонівської сільських рад (т.1, а.с.64-65).

Ухвалою суду від 22.04.2024 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, по 18.06.2024 (включно); відкладено підготовче засідання на 28.05.2024.

22.05.2024 від представника позивача надійшла заява про зміну підстав позову (т.1, а.с.93-102).

У відповіді на відзив від 22.05.2024 позивач зауважив, що відсутність власних приміщень у Харитонівській та Старосілецькій сільських радах для розташування служб, які будуть обслуговувати потреби мешканців їх громад, не є достатнім аргументом для передачі їм майна, що розташоване на території іншої громади. Крім того, відповідно до ст.8 Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад", враховуючи відсутність власних приміщень, інфраструктуру територіальної громади та зручну логістику, сільські ради мають можливість приєднатися до Коростишівської міської ради для задоволення потреб мешканців інших громад. Також зазначив, що існують законодавчо врегульовані способи забезпечити надання мешканцям визначеної території публічних послуг. А право мати об`єкти комунальної власності за межами відповідних громад, на яке посилається відповідач, не передбачає передачу із спільної власності сіл, селищ, міст об`єктів нерухомого майна, що знаходяться на території цих громад. Право мати такі об`єкти може бути забезпечене в інший спосіб: придбання, будівництво, в тому числі і на умовах співробітництва. Враховуючи, що місцезнаходження майна, яке є об`єктом передачі за оскаржуваним рішенням знаходиться на території Коростишівської міської ради, а також з 01.01.2021 фінансування здійснюється з бюджету Коростишівської міської територіальної громади, а саме: за рахунок Коростишівської міської ради здійснювалося утримання приміщення, оплата за комунальні послуги та енергоносії, у Житомирської районної ради не було альтернативного вибору діяти на власний розсуд, оскільки зобов`язання щодо передачі за територіальним розташуванням та бюджетним фінансуванням і імперативному порядку закріплено законом (т.2, а.с.46-48).

Ухвалою суду від 28.05.2024 прийнято до розгляду заяву представника позивача про зміну підстав позовних вимог від 22.05.2024; залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Старосілецьку сільську раду та Харитонівську сільську раду; відкладено підготовче засідання на 18.06.2024

17.06.2024 на адресу суду від представника третьої особи - Харитонівської сільської ради на стороні відповідача надійшли письмові пояснення, у яких третя особа просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог Коростишівської міської ради (т.2, а.с.67-70).

17.06.2024 на електронну адресу суду від представника третьої особи - Старосілецької сільської ради на стороні відповідача на виконання вимог ухвали від 28.05.2024 надійшли письмові пояснення №763 щодо позову (т.2, а.с.76-79).

18.06.2024 на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на письмові пояснення третіх осіб на стороні відповідача (т.2, а.с.80-81).

У судовому засіданні 18.06.2024 оголошено перерву до 30.07.2024, яку було продовжено до 13.08.2024, відповідно до ч. 5 ст.183 ГПК України.

29.07.2024 через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив (т.3, а.с.148-151).

30.07.2024 на адресу суду від представника третьої особи - Старосілецької сільської ради на стороні відповідача надійшли додаткові пояснення №899 від 29.07.2024 (т.3, а.с.153-157).

Ухвалою суду від 13.08.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/305/24 до судового розгляду по суті на 01.10.2024.

У судовому засіданні 01.10.2024 розпочато розгляд справи по суті та оголошено перерву до 11.11.2024, відповідно до ч.2 ст.216 ГПК України.

У зв`язку з тим, що 11.11.2024 з 14:38 до 16:11 у Житомирській області була оголошена повітряна тривога, судове засідання у справі №906/305/24 не відбулось. Ухвалою суду від 11.11.2024 призначено судове засідання на 03.12.2024.

Представник позивача у судовому засіданні 03.12.2024 позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та заяві про зміну підстав позову від 22.05.2024.

Представник відповідача проти позову заперечив з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву та запереченні на відповідь на відзив на позовну заяву.

Представники третіх осіб просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до рішення Коростишівської міської ради від 29.10.2020 №1177 "Про безоплатне прийняття із спільної власності територіальних громад сіл, міста Коростишівського району індивідуально - визначеного майна" на підставі рішення Коростишівської районної ради Житомирської області від 21.10.2020р. №744 "Про безоплатну передачу із спільної власності територіальних громад сіл, міста Коростишівського району" було прийнято із спільної власності територіальних громад сіл, міста Коростишівського району, в особі Коростишівської районної ради у комунальну власність Коростишівської міської ради наступне майно:

- цілісний майновий комплекс та інше нерухоме майно, основні засоби, необоротні активи (згідно додатку) комунального підприємства "Коростишівське архітектурно-планувальне бюро", юридична адреса: 12501, Житомирська область, Житомирський район, місто Коростишів, вулиця Дарбіняна, 1-А;

- адміністративний будинок з господарськими спорудами за адресою: Житомирська область, Житомирський район, місто Коростишів, вул.Дарбіняна, 11, балансовою вартістю 623113,00грн;

- адміністративну будівлю з будівлями гаражів за адресою: Житомирська область, Житомирський район, місто Коростишів, вул. Соборна Площа, 18, балансовою вартістю 367193,00грн;

- адмінбудівлю з господарськими спорудами за адресою: Житомирська область, Житомирський район, місто Коростишів, вул. Святотроїцька, 18, балансовою вартістю 197197,00грн;

- частину приміщення за адресою: Житомирська область, Житомирський район, місто Коростишів, вул.Шевченка, 1, балансовою вартістю 20251,00 грн.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, номер запису про право власності: 40055321 за Коростишівською міською радою зареєстровано право комунальної власності на адмінбудівлю по вул.Святотроїцька, 18, в м.Коростишеві (т.2, а.с.42-43).

У подальшому, рішенням Господарського суду Житомирської області від 04.11.2021 року справа №906/209/21 (залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.02.2022) скасовано рішення Коростишівської районної ради Житомирської області від 21.10.2020р. №744 "Про безоплатну передачу із спільної власності територіальних громад сіл, міста Коростишівського району".

Після отримання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.02.2022, Коростишівською міською радою було прийнято та направлено до Житомирської районної ради рішення від 15.03.2022 року №408 "Про звернення Коростишівської міської ради до Житомирської районної ради" з пропозицією прийняти рішення про передачу до комунальної власності Коростишівської територіальної громади окремих об`єктів спільної власності територіальних громад, які знаходяться на її території і задовольняють колективні потреби виключно цієї територіальної громади, відповідно до вимог законодавства (т.1, а.с.12-13).

Житомирська районна рада на правах правонаступника Коростишівської районної ради Житомирської області прийняла рішення від 24.06.2022 №245 "Про безоплатну передачу майна у комунальну власність Коростишівської міської ради Житомирського району Житомирської області" вирішивши:

1. На правах правонаступника Коростишівської районної ради Житомирської області включити в перелік об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Житомирського району наступні об`єкти:

1.1. Цілісний майновий комплекс (статутний капітал в розмірі 71 101,83грн та інше нерухоме майно, основні засоби, необоротні активи (згідно додатку) комунального підприємства "Коростишівське архітектурно-планувальне бюро", юридична адреса: 12501, Житомирська область, Житомирський район, місто Коростишів, вулиця Дарбіняна, 1- А, що знаходиться на балансі комунального підприємства "Коростишівське архітектурно-планувальне бюро" Коростишівської міської ради;

1.2. Об`єкти, що на даний час знаходяться на балансі Коростишівської міської ради Житомирського району Житомирської області, а саме :

- адміністративний будинок з господарськими спорудами за адресою: Житомирська область, Житомирський район, місто Коростишів, вул.Дарбіняна, 11, балансовою вартістю 632 113,00 грн.;

- адміністративну будівлю з будівлями гаражів за адресою: Житомирська область, Житомирський район, місто Коростишів, вул.Соборна площа, 18, балансовою вартістю 367 193,00 грн.;

- адміністративну будівлю з господарськими спорудами за адресою: Житомирська область, Житомирський район, місто Коростишів, вул.Святотроіцька, 18, балансовою вартістю 197 197,00грн;

- частину приміщення за адресою: Житомирська область, Житомирський район, місто Коростишів, вул.Шевченка, 1, балансовою вартістю 20 251,00грн;

2. Передати безоплатно зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Житомирського району у комунальну власність Коростишівської міської ради Житомирського району Житомирської області майно, а саме:

2.1. Цілісний майновий комплекс (статутний капітал в розмірі 71 101,83грн та інше нерухоме майно, основні засоби, необоротні активи (згідно додатку) комунального підприємства "Коростишівське архітектурно-планувальне бюро" за адресою: Житомирська область, Житомирський район, місто Коростишів, вул.Дарбіняна, 1-А;

2.2. Адміністративний будинок з господарськими спорудами за адресою: Житомирська область, Житомирський район, місто Коростишів, вул.Дарбіняна,11, балансовою вартістю 623 113,00грн;

2.3. Адміністративну будівлю з будівлями гаражів за адресою: Житомирська область, Житомирський район, місто Коростишів, Соборна площа, 18, балансовою вартістю 367 193,00грн;

2.4. Адміністративну будівлю з господарськими спорудами за адресою: Житомирська область, Житомирський район, місто Коростишів, вул.Святотроіцька, 18, балансовою вартістю 197 197,00грн.;

2.5. Частину приміщення за адресою: Житомирська область, Житомирський район, місто Коростишів, вул.Шевченка, 1, балансовою вартістю 20 251,00грн.

3. Передачу майна, зазначеного в п.2 цього рішення, у комунальну власність Коростишівської міської ради Житомирського району Житомирської області провести із забезпеченням документального оформлення згідно з чинним законодавством за актами приймання-передачі (т.1, а.с.13 на звороті-14).

В подальшому, Житомирська районна рада, розглянувши звернення Коростишівської міської ради Житомирського району Житомирської області, Харитонівської та Старосілецької сільських рад Житомирського району Житомирської області з метою врегулювання питань передачі майна, що належало до спільної власності територіальних громад сіл, міста Коростишівського району у комунальну власність територіальних громад прийняла рішення від 23.09.2022 "Про внесення змін до рішення районної ради від 24.06.2022р. №245 "Про безоплатну передачу майна у комунальну власність Коростишівської міської ради Житомирського району Житомирської області" (т.1, а.с.15 на звороті - 16), яким внесено зміни в рішення 16 сесії Житомирської районної ради VШ скликання від 24.06.2022 року №245 "Про безоплатну передачу майна у комунальну власність Коростишівської міської ради Житомирського району Житомирської області", а саме:

Пункт 1 викладено в новій редакції: "1. На правах правонаступника Коростишівської районної ради Житомирської області прийняти в спільну в 1.1.власність територіальних громад сіл, селищ, міст Житомирського району та включити в перелік об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Житомирського району наступні об`єкти:..", далі по тексту;

- скасовано підпункт 2.3. пункту 2 рішення (Адміністративну будівлю з будівлями гаражів за адресою: Житомирська область, Житомирський район, місто Коростишів, Соборна площа, 18, балансовою вартістю 367 193,00грн);

- скасовано підпункт 2.4. пункту 2 рішення (Адміністративну будівлю з господарськими спорудами за адресою: Житомирська область, Житомирський район, місто Коростишів, вул. Святотроіцька, 18, балансовою вартістю 197197,00 грн);

- пункт 3 рішення викладено в новій редакції, а саме: "3. Приймання - передачу майна, зазначеного в пунктах 1 та 2 цього рішення, з комунальної власності Коростишівської міської ради Житомирського району Житомирської області у спільну власність територіальних громад сіл, селиш, міст Житомирського району, а також із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Житомирського району у комунальну власність Коростишівської міської ради Житомирського району Житомирської області провести із забезпеченням документального оформлення згідно з чинним законодавством за актами приймання-передачі";

- пункт 4 рішення викладено в новій редакції, а саме: "4. Доручити заступнику голови Житомирської районної ради Палію В.М.: створити комісію по прийманню-передачі майна, вказаного в пунктах 1 та 2 цього рішення, з комунальної власності Коростишівської міської ради Житомирського району Житомирської області у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Житомирського району, а також із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Житомирського району у комунальну власність Коростишівської міської ради Житомирського району Житомирської області; затвердити акти приймання-передачі майна, вказаного в пунктах 1 та 2 цього рішення".

- доповнено рішення пунктом 6 та викладено його в наступній редакції: "Пункт 2 рішення набуває чинності з моменту документального оформлення всієї процедури";

- для опрацювання взаємоприйнятних рішень створено тимчасову узгоджувальну робочу групу по вирішенню питань щодо передачі майна, що належало до спільної власності територіальних громад сіл, міста Коростишівського району у комунальну власність територіальних громад (тимчасова узгоджувальна робоча група), а саме:

- адміністративної будівлі з будівлями гаражів за адресою: Житомирська область, Житомирський район, місто Коростишів, вул. Соборна площа, 18, балансовою вартістю 367 193,00грн;

- адміністративної будівлі з господарськими спорудами за адресою: Житомирська область, Житомирський район, місто Коростишів, вул.Святотроіцька, 18, балансовою вартістю 197 197,00грн;

- доручено заступнику голови Житомирської районної ради Палію В.М. затвердити склад тимчасової узгоджувальної робочої групи з залученням до її складу представників Коростишівської міської ради Житомирського району Житомирської області, Харитонівської сільської ради Житомирського району Житомирської області, Старосілецької сільської ради Житомирського району Житомирської області та Житомирської районної ради Житомирської області;

- для об`єктивного і всебічного розгляду питання і підготовки пропозицій запропоновано Коростишівській міській раді Житомирського району Житомирської області та Харитонівській і Старосілецькій сільським радам Житомирського району Житомирської області надати тимчасовій узгоджувальній робочій групі всі необхідні матеріали.

Позивач вказує, що Коростишівська міська рада неодноразово зверталася до Житомирської районної ради щодо передачі майна з спільної власності району в комунальну власність Коростишівської міської ради з відповідними листами від 01.02.2023. №03-26/237 від 06.02.2023р. №03-20/266 та від 28.09.2023 №03-27/2450, у яких наголошувала про недопущення порушення вимог чинного законодавства при передачі майна, що перебувало у спільній власності сіл та міста Коростишівського району (т.1, а.с.18-20).

Однак, рішенням Житомирської районної ради від 22.12.2023 року №351 було передано нерухоме майно-адміністративну будівлю з господарськими спорудами за адресою: Житомирська область, Житомирський район, місто Коростишів, вул.Святотроїцька, 18, у спільну сумісну комунальну власність Старосілецької сільської ради Житомирського району Житомирської області та Харитонівської сільської ради Житомирського району Житомирської області (т.1, а.с.52).

За таких обставин, вважаючи свої права порушеними, Коростишівська міська рада звернулась до господарського суду з даним позовом про визнання протиправним та скасування рішення Житомирської районної ради від 22.12.2023 року №351 "Про безоплатну передачу нерухомого майна за адресою: м.Коростишів, вул.Святотроїцька, 18, у комунальну власність Старосілецької та Харитонівської сільських рад".

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі з огляду на наступне.

Водночас суд зазначає, що, вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 06.02.2024 у справі №916/1431/23, від 07.05.2024 у справі №910/11383/23, від 20.06.2023 у справі №904/2470/22, від 04.04.2023 у справі №902/311/22.

За змістом частин 1, 2 статті 5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під захистом права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Способи захисту цивільного права чи інтересу - це визначені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника, і такі способи мають бути доступними й ефективними. Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Переважно спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Вимога захисту цивільного права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі отримання відповідного відшкодування. Зазначені правові позиції неодноразово висловлювалися Великою Палатою Верховного Суду і Верховним Судом та узагальнено викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі №903/1030/19.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Так, у рішенні від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили би компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, ЄСПЛ вказав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 Конвенції також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його застосування не було ускладнено діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення ЄСПЛ у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005 (заява № 38722/02).

Додатково в контексті обраного способу захисту, розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача у цих правовідносинах, позовні вимоги позивача не можуть бути задоволені. Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 та постановах Верховного Суду від 06.02.2024 у справі № 916/1431/23, від 07.05.2024 у справі № 910/11383/23, від 20.06.2023 у справі № 904/2470/22, від 04.04.2023.

Водночас ефективність позовної вимоги має оцінюватися виходячи з обставин справи та залежно від того, чи призведе задоволення такої вимоги до дійсного захисту інтересу позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії). Таким чином, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

При цьому Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі № 48/340, від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 та постановах Верховного Суду від 06.02.2024 у справі № 916/1431/23, від 20.12.2022 у справі № 914/1688/21, від 18.10.2022 у справі № 912/4031/20, від 13.09.2022 у справі № 910/9727/21.

Застосування судом того чи іншого способу захисту має призводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18, від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18 та постановах Верховного Суду від 06.02.2024 у справі № 916/1431/23, від 20.06.2023 у справі № 904/2470/22, від 20.12.2022 у справі № 914/1688/21, від 04.10.2022 у справі № 914/2476/20, від 08.11.2022 у справі № 917/304/21.

З урахуванням викладеного суд зазначає, що, розглядаючи цю справу, суд повинен з`ясувати, чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту права у спірних правовідносинах.

Зазначене питання щодо ефективності обраного способу захисту права відіграє важливу роль та безпосередньо впливає на результат вирішення справи, оскільки, як вже зазначалося, якщо суд дійде висновку про те, що обраний позивачем спосіб захисту є неефективним для захисту порушеного права позивача у цих правовідносинах, позовні вимоги позивача не можуть бути задоволені.

Позивач звертаючись із позовом, просив визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської районної ради від 22.12.2023 року №351.

Судом встановлено, що на момент звернення позивача з позовом, рішення Житомирської районної ради №351 від 22.12.2023 уже було виконане, про що свідчить акт приймання-передачі адміністративної будівлі з господарськими спорудами за адресою: м.Коростишів, вул.Святотроїцька, 18 у спільну сумісну комунальну власність Старосілецької сільської ради Житомирського району Житомирської області та Харитонівської сільської ради Житомирського району Житомирської області, затвердженим рішенням Житомирської районної ради за №384 від 13.02.2024.

Суд зазначає, що позовна вимога про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, яке виконано на час звернення з позовом, є неефективним способом захисту прав особи, оскільки таке рішення вичерпало свою дію виконанням. Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.06.2024 у справі №925/1133/18. Крім того, такий висновок також викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2022 у справі №483/448/20, від 05.07.2023 у справі №912/2797/21, від 12.09.2023 у справі №910/8413/21.

Відтак, обраний позивачем спосіб захисту є неефективним та не приведе до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові, тому суд не вбачає необхідності надавати оцінку іншим аргументам апеляційної скарги.

Окрім того, суд вважає, що з огляду на наведені вище обставини, відпала необхідність дослідження судом фактичних обставин справи, оскільки такі висновки мотивувальної частини судового рішення можуть сприйматися як преюдиційні під час розгляду інших справ за участі сторін цього спору (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №906/1336/19 від 08.06.2021).

Пунктами 1, 3 частини 1 статті 129 Конституції України одними з основних засад судочинства визначені рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із п.1 ст.76 ГПК України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh v.Russia" від 24.07.2003 року, "Svitlana Naumenko v. Ukraine" від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Обов`язок судів обґрунтовувати свої рішення не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, остаточне від 10.05.2011).

З огляду на викладене вище, інші доводи, наведені у позовній заяві, не впливають на результат вирішення цієї справи з урахуванням обраного позивачем способу захисту права держави, оскільки обрання позивачем неналежного або неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові незалежно від інших встановлених судом обставин. Подібний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 02.02.2021 у справі № 925/642/19, від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19, постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.03.2024 у справі №904/192/22, постанові Верховного Суду від 07.05.2024 у справі № 910/11383/23.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача у зв`язку з відмовою у задоволенні позову.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 16.12.24

Суддя Соловей Л.А.

Віддрукувати:

1- у справу;

2- сторонам через "Електронний суд".