Рішення

від 04.12.2024 по справі 906/838/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/838/24

Господарський суд Житомирської області у складі судді Прядко О.В.,

за участю секретаря судового засідання: Толстокарової І.С.,

за участю представників сторін:

від позивача: Богдановська К.В., виписка з ЄДР (в режимі відеоконференції);

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Підприємства "ФЛАГМАН" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ХЛІБ"

про стягнення 1312784,58 грн

Процесуальні дії по справі. Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Підприємство "ФЛАГМАН" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ХЛІБ" 1230615,92 грн основного боргу, 33683,05 грн інфляційних втрат, 8984,52 грн 3% річних та 39501,09 грн пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору постачання №2703 від 27.03.2024 в частині оплати за товар.

Ухвалою суду від 09.08.2024 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення виявлених недоліків.

13.08.2024 до суду через підсистему "Електронний суд" на виконання вимог вказаної ухвали від представника позивача надійшла заява від 13.08.2024, у якій останній зазначив про допущення арифметичної помилки у ціні позову, просив прийняти уточнення та вважати заявленим спір про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 1312784,58 грн. До заяви додано платіжну інструкцію від 13.08.2024 про сплату судового збору на суму 15753,42 грн (а.с.25-29).

Ухвалою суду від 27.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 19.09.2024.

03.09.2024 до суду через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про забезпечення позову від 03.09.2024 з додатками (а.с.31-42), які ухвалою суду від 05.09.2024 повернуто позивачу.

12.09.2024 до суду через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про забезпечення позову від 12.09.2024, у якій останній просив в якості забезпечення позову накласти арешт на грошові кошти, що належать ТОВ "ТВІЙ ХЛІБ", які знаходяться на всіх рахунках або будуть надходити на рахунки в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, у межах суми позову 1312784,58 грн (а.с.51-62).

Ухвалою суду від 16.09.2024 у задоволенні вказаної заяви позивача відмовлено у повному обсязі.

16.09.2024 на адресу суду від представника позивача із заявою від 12.09.2024 надійшли оригінали документів, на яких ґрунтуються позовні вимоги, для огляду в судовому засіданні (а.с.66-67).

18.09.2024 через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання від 18.09.2024 про відкладення розгляду справи у зв`язку з його участю у слідчих діях та про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді для надання можливості підготувати відзив на позовну заяву, оскільки відповідач копію позовної заяви з додатками не отримав (а.с.68-75).

Ухвалою суду від 19.09.2024 відкладено підготовче засідання на 16.10.2024.

Ухвалою суду від 16.10.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/838/24 до судового розгляду по суті, судове засідання призначено на 04.12.2024.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за його відсутності не надіслав.

Згідно з довідкою про доставку електронного листа, ухвалу суду від 16.10.2024 у справі №906/838/24 в електронній формі доставлено до електронних кабінетів відповідача та його представника 18.10.2024 о 18:40 (а.с.80), а отже, відповідно до ч.ч.6, 7 ст.242 ГПК України, ухвала вважається врученою 21.10.2024, а відповідач таким, що належним чином повідомлений про дату час та місце цього судового засідання.

Суд зауважує, що позовну заяву з доданими до неї документами було надіслано відповідачу в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи згідно положень ст.42ГПК України та доставлено до його зареєстрованого електронного кабінету 05.08.2024 (а.с.5), а отже обов`язку надсилання відповідачу копії позовної заяви з додатками листом з описом вкладення у даному випадку у позивача немає. Окрім того, представнику відповідача адвокату Кулаковій С.С. за її клопотанням від 18.09.2024 було забезпечено можливість ознайомитися з матеріалами справи №906/838/24 в електронному вигляді, відповідно до ст.6 ГПК України.

Попри те відповідач відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не подав.

Згідно з ч.1 ст.43 ГПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.4 ст.13 ГПК України). Подання заяв по суті справи є правом учасників справи (ч.4 ст.161 ГПК України).

Суд нагадує, що ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує не право бути особисто присутнім у судовому засіданні під час розгляду цивільної справи, а більш загальне право ефективно представляти свою справу в суді та нарівні з протилежною стороною користуватися правами, передбаченими принципом рівності сторін. Пункт 1 ст.6 Конвенції надає Державам можливість на власний розсуд обирати засоби гарантування цих прав сторонам провадження. Отже, питання особистої присутності, форми здійснення судового розгляду, усної чи письмової, а також представництва у суді є взаємопов`язаними та мають аналізуватися у більш ширшому контексті «справедливого суду», гарантованого ст.6 Конвенції. Суд повинен встановити, чи було надано заявнику, стороні цивільного провадження, розумну можливість ознайомитися з зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, та представити свою справу в умовах, що не ставлять його у явно гірше становище порівняно з опонентом протилежною стороною (рішення ЄСПЛ від 02.02.2017 у справі "Лопушанський проти України").

Роль національних судів полягає в тому, щоб організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі "Шульга проти України").

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги створення судом в межах наданих йому повноважень усіх належних умов учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів, зважаючи на те, що явка представника відповідачі в судове засідання обов`язковою не визнавалась, а його неявка та неподання ним відзиву на позовну заяву не перешкоджають розгляду справи, підстав для відкладення судового засідання чи оголошення в ньому перерви немає, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи за наявними матеріалами, згідно з ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ст.202 ГПК України.

У засіданні 04.12.2024 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх у повному обсязі. Судом оглянуто надані позивачем оригінали документів, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

04.12.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст.240 ГПК України.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

27.03.2024 між Підприємством «ФЛАГМАН» у формі ТОВ як постачальником та ТОВ "ТВІЙ ХЛІБ" як покупцем укладено договір постачання №2703 (далі договір) (а.с.6-8).

Також 27.03.2024 сторони дійшли до взаємної згоди і уклали протокол узгодження розбіжностей до цього договору (а.с.9-12).

Згідно з п.п.1.1, 1.2договору, постачальник зобов`язується передати на умовах та в термін, встановлених цим договором, продукти харчування (далі - товар) у власність покупця у відповідності до наданого покупцем замовлення, а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити його вартість. Право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін (товарно-транспортної) накладної, яка засвідчує момент передачі товару.

Асортимент та інші характеристики товарів, що постачаються, остаточно визначаються у видаткових (товарно-транспортних) накладних, які мають відповідати замовленню. Ціна, асортимент та інші характеристики товарів, що постачаються, затверджені діючою та підписаною обома сторонами специфікацією (п.2.6 договору).

Відповідно до п.5.2 договору в редакції протоколу узгодження розбіжностей від 27.03.2024, орієнтовна загальна сума договору складає 10000000,00 грн. Фактична загальна сума договору відповідає сумі всіх поставок, які здійснені в період дії даного договору та підтверджені накладними та іншими товаросупровідними документами, та може бути більшою ніж орієнтовна загальна сума договору, що зазначена в даному пункті.

Ціна на товар та номенклатура визначається на підставі погодженої сторонами специфікації та може бути змінена винятково за попереднім погодженням з покупцем не менш ніж за 14 (двадцять один) календарних днів до зміни. Нова специфікація набирає чинності з моменту, зазначеного у відповідній специфікації, а у випадках відсутності у специфікації будь-яких зауважень з цього приводу, з моменту підписання обома сторонами, при цьому попередня втрачає силу (п.5.4 договору в редакції протоколу узгодження розбіжностей від 27.03.2024).

Згідно з п.5.7 договору, покупець здійснює розрахунки з постачальником на умовах відстрочки платежу терміном тридцять календарних днів з моменту отримання товару. Форма сплати: безготівковий розрахунок, шляхом перерахування грошових коштів покупцем на розрахунковий рахунок постачальника або в готівковій формі шляхом внесення грошових коштів в касу постачальника.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного та/або несвоєчасного виконання зобов`язань за договором постачальник сплачує покупцю штрафні санкції (штраф, пеню) у розмірах, передбачених договором та законодавством України.

Відповідно до п.6.13 договору в редакції протоколу узгодження розбіжностей від 27.03.2024, за порушення строків оплати покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ від несвоєчасно перерахованої суми за кожен день прострочення та 3% річних від несвоєчасно перерахованої суми за кожен день прострочення у відповідності до ст.625 Цивільного кодексу України.

Даний договір вступає в дію з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань в загальній сумі, що не перевищує суму, зазначену в п.2.3 даного договору, але не довше «27» березня 2027 року (п.9.1 договору в редакції протоколу узгодження розбіжностей від 27.03.2024).

Відповідно до специфікації (додаток №1 до договору), постачальник зобов`язався поставити покупцю товар: базилік (сушений подрібнений) у кількості 296 кг, ціною 64,14 грн/1кг з ПДВ; кріп (висушений подрібнений) у кількості 390 кг, ціною 77,70 грн/1кг з ПДВ; червоний перець чілі, мелений, гострота 25000-30000 SHU, ASTA 40, у кількості 100 кг, ціною 105,60 грн/1кг з ПДВ; перець чорний горошком (ASTA 500) у кількості 147 кг, ціною 238,02 грн/1кг з ПДВ; продукт пряно-ароматичний "Перець чорний мелений" у кількості 891 кг, ціною 103,02 грн/1кг з ПДВ; суміш пряно-ароматична "Морква по-корейськи" у кількості 493 кг, ціною 98,04 грн/1кг з ПДВ (а.с.13).

Відповідно до специфікації (додаток №2 до договору), постачальник зобов`язався поставити покупцю товар: базилік сушений, подрібнені листя, сорт С, у кількості 500 кг, ціною 64,14 грн/1кг з ПДВ; продукт пряно-ароматичний «Кориця мелена» у кількості 100 кг, ціною 137,04 грн/1кг з ПДВ; кріп сушений, подрібнені листя і стебла, Terrier, у кількості 500 кг, ціною 77,70 грн/1кг з ПДВ; орегано (листя висушене побрібнене) (1кг) у кількості 500 кг, ціною 78,60 грн/1кг з ПДВ; перець червоний мелений чілі у кількості 500 кг, ціною 105,60 грн/1кг з ПДВ; перець чорний горошком (ASTA 500) у кількості 500 кг, ціною 238,02 грн/1кг з ПДВ; петрушка сушена, подрібнені листя і стебла, Beagle, у кількості 500 кг, ціною 77,70 грн/1кг з ПДВ; суміш пряно-ароматична «Морква по-корейськи» у кількості 1000 кг, ціною 98,04 грн/1кг з ПДВ; продукт пряно-ароматичний «Перець чорний мелений» у кількості 500 кг, ціною 103,20 грн/1кг з ПДВ (а.с.13 на звороті).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 1330615,92 грн, що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними №1965 від 29.03.2024 на суму 234961,92 грн, №2210 від 12.04.2024 на суму 484134,00 грн, №2431 від 19.04.2024 на суму 611520,00 грн (а.с.18-19), і виставив рахунки на оплату №1571 від 28.03.2024, №1844 від 12.04.2024, №1984 від 18.04.2024 (а.с.16 на звороті 17).

Однак відповідач свої зобов`язання з оплати прийнятого товару у встановлений договором строк не виконав, у зв`язку з чим станом на 14.06.2024 за ним утворилась заборгованість у розмірі вартості поставленого товару на суму 1330615,92 грн, що вбачається з акта звірки взаємних розрахунків за період: 01.03.2024 14.06.2024, який підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено печатками їх юридичних осіб (а.с.14).

11.07.2024 відповідач здійснив часткову оплату за продукцію згідно договору №2703 від 27.03.2024 на суму 100000,00 грн, про що свідчить платіжна інструкція №7081 (а.с.14 на звороті), а відтак сума боргу відповідача склала 1230615,92 грн.

Оскільки відповідач у добровільному порядку своєчасно та у повному обсязі не виконав взяті на себе договірні зобов`язання, позивач з метою захисту своїх порушених майнових прав та інтересів звернувся з даним позовом до суду.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з п.1 ч.2ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Положеннями ст.ст. 626, 627, 628, 629 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з приписами ст.ст.526, 525 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічні положення містяться і у ст.ст.173, 174, 180, 193 ГК України.

Як встановлено судом, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору, який за своїм змістом та правовою природою є договором поставки. Доказів розірвання вказаного договору чи визнання його недійсним у передбаченому чинним законодавством України порядку матеріали справи не містять, отже такий є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ч.1 ст.662 ЦК України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч.ч.1, 2ст.692 ЦК України).

Згідноз ч.1 ст.530 ЦК України,якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов договору постачання №2703 від 27.03.2024 позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 1330615,92 грн без будь-яких зауважень та претензій щодо кількості та якості товару; повідомлення щодо порушення постачальником договірних зобов`язань з боку відповідача відсутні.

Відповідно до п.5.7 договору, відповідач повинен був здійснити розрахунок з позивачем за товар, отриманий за ВН №1965 від 29.03.2024, - до 28.04.2024 (включно), за ВН №2210 від 12.04.2024 до 12.05.2024 (включно), за ВН №2431 від 19.04.2024 до 19.05.2024 (включно).

Попри те відповідач своєчасно та у повному обсязі за поставлений товар не розрахувався, здійснив часткову оплату на суму 100000,00 грн, у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 1230615,92 грн. Доказів протилежного суду не представлено, жодних обґрунтованих заперечень щодо наведених обставин відповідачем не надано.

Відповідно до приписів ч.ч.1, 3 ст.13 та ч.1 ст.74 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі ст.79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності, задекларований устатті 13 ГПК України, втрачає сенс (така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №916/3027/21).

У даному випадку кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять її у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, у тому числі подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, прийняти участь у дослідженні доказів, надати пояснення, обґрунтувати переконливість поданих доказів та позицій у справі, скористатись іншими процесуальними правами.

Натомість відповідач не представив суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, заявлених до нього вимог належним чином і в установленому законом порядку не спростував, доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надав.

Враховуючи викладене, беручи до уваги принцип змагальності сторін та стандарт переваги більш вагомих доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 1230615,92 грн основного боргу є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо вимог позивача про стягнення 33683,05 грн інфляційних втрат, 8984,52 грн 3% річних та 39501,09 грн пені суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч.1 ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст.218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями, згідно з ч.1 ст.230 ГК України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 611 ЦК України також передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України).

Окрім того, відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, постанови Верховного Суду від 04.10.2019 у справі №915/880/18, від 26.09.2019 у справі №912/48/19, від 18.09.2019 у справі №908/1379/17).

Перевіривши розрахунок, долучений до позовної заяви (а.с.15-16), суд встановив, що позивачем невірно визначено період прострочення грошового зобов`язання за видатковою накладною №1965 від 29.03.2024 з огляду на часткову сплату відповідачем 11.07.2024 100000,00 грн. Суд зауважує, що деньфактичної сплатисуми заборгованостіневключається в період часу, за який здійснюється стягнення, тобто нарахування у цій частині слід здійснювати за період з 29.04.2024 до 10.07.2024 на прострочену суму 234961,92 грн та з 11.07.2024 до 05.08.2024 на прострочену суму 134961,92 грн. В іншій частині порядок розрахунку пені, 3% річних та інфляційних втрат дотримано.

Відповідач власного контррозрахунку суду не надав.

У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань (п.1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань»).

Отже, здійснивши за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій ІПС «LIGA 360» власний перерахунок, суд дійшов висновку, що правомірним і обґрунтованим є нарахування відповідачу 33683,05 грн інфляційних втрат, 8976,32 грн 3% річних та 39465,57 грн пені, які підлягають стягненню з останнього, а позов у цій частині задоволенню; у задоволенні ж вимог про стягнення 8,20 грн 3% річних та 35,52 грн пені слід відмовити як безпідставно нараховані.

Враховуючи вищевикладене, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи та оцінивши з огляду на положення ст.ст.74, 75-79, 86 ГПК України наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку задовольнити позов частково, стягнути з відповідача на користь позивача 1230615,92 грн основного боргу, 33683,05 грн інфляційних втрат, 8976,32 грн 3% річних та 39465,57 грн пені; у задоволенні решти позову відмовити.

Щодо розподілу судових витрат.

В силу приписів ст.129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в сумі 15752,89 грн, пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інших витрат, пов`язаних із розглядом справи, позивачем заявлено не було.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ХЛІБ" (вул. Кирилівська, буд. 82, м. Київ, 04080, код ЄДРПОУ 39147619) на користь Підприємства "ФЛАГМАН" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (вул. Космонавтів, буд. 14, м. Одеса, Одеська обл., 65080, код ЄДРПОУ 22447546) 1230615,92 грн основного боргу, 33683,05 грн інфляційних втрат, 8976,32 грн 3% річних, 39465,57 грн пені та 15752,89 грн судового збору.

3. У задоволенні решти позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 16.12.24

Суддя Прядко О.В.

Друк: 1 - у справу;

- сторонам та їх представникам (до ел.каб.).