Рішення

від 05.09.2024 по справі 910/19692/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.09.2024Справа № 910/19692/23

Господарський суд міста Києва у складі:

судді - Бондаренко-Легких Г. П.

за участю секретаря - Бевзи А. М.

розглянувши у відкритому засіданні в залі суду в місті Києві матеріали господарської справи №910/19692/23

За позовом Приватного акціонерного товариства «Газтек» (04116, м. Київ, вул. Маршала Рибалка, 11)

До Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 45)

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» (01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 26, офіс 505; ідентифікаційний код: 00153117)

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії

За участі представників учасників справи:

Представник позивача: Мозговий Олександр Володимирович (в залі суду) - посвідчення адвоката від 14.06.2017 №000847;

Представник позивача: Ущук Павло Зіновійович (в залі суду) - посвідчення адвоката від 19.10.2018 №7027/10;

Представник відповідача: Пащенко Микола Вадимович (в залі суду) - посвідчення від 11.11.2021 №б/н, витяг з ЄДРПОУ (самопредставництво);

Представник третьої особи: Онищенко Тарас Олегович (в залі суду) - посвідчення адвоката від 09.02.2017 №5920/10;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Газтек» (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України (відповідач), в якому просить суд:

- визнати бездіяльність Антимонопольного комітету України, яка полягає у неприйнятті у встановлений строк рішення у вигляді розпорядження про початок розгляду справи або про відмову в розгляді справи за результатами розгляду заяви, протиправною;

- зобов`язати Антимонопольний комітет України розглянути заяву Приватного акціонерного товариства «Газтек» від 25.05.2023 №29/05-01 (вх. 8-01/131-Ам від 01.06.2023) та прийняти рішення про початок розгляду справи або про відмову у розгляді справи за результатами розгляду заяви.

18.01.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати у порядку загального позовного провадження, та підготовче судове засідання у справі призначив на 19.03.2024.

08.02.2024 від відповідача надійшов відзив.

27.02.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив.

13.03.2024 від АТ «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» надійшла заява вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача.

У судовому засіданні 19.03.2024 суд на місці ухвалив: задовольнити заяву АТ «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» про вступ у справу в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача, у зв`язку чим відкласти підготовче судове засідання на 30.04.2024 о 10:30. Встановити строк третій особі без самостійних вимог на стороні відповідача для надання пояснень по справі до 05.04.2024 включно. Мотиви протокольної ухвали були викладені в окремій ухвалі від 20.03.2024.

25.03.2024 від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог надійшли пояснення по суті спору.

03.04.2024 від позивача надійшли додаткові пояснення на пояснення третьої особи.

У судовому засіданні 30.04.2024 суд на місці ухвалив: оголосити перерву в судовому засіданні по суті на 18.06.2024.

У судовому засіданні 18.06.2024 суд на місці ухвалив: оголосити перерву в судовому засіданні по суті на 01.08.2024.

У судовому засіданні 01.08.2024 суд на місці ухвалив: оголосити перерву у судовому засіданні по суті на 22.08.2024.

У судовому засіданні 22.08.2024 суд на місці ухвалив: оголосити перерву в судовому засіданні по суті на 05.09.2024.

У судове засідання 05.09.2024 прибули представники учасників справи. Заслухавши виступ у судових дебетах представників учасників справи, які підтримали власні правові позиції, що викладені у заявах по суті справи, Суд -

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини, що стали підставою спору (підстави позову).

До Антимонопольного комітету України (надалі - АМК, Комітет, відповідач) надійшла заява Приватного акціонерного товариства «Газтек» (надалі - ПрАТ «Газтек», позивач) від 25.05.2023 № 29/05-01 (вх. № 8-01/131-АМ від 01.06.2023) щодо ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції в діях акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» (надалі - АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз», третя особа) у вигляді здійснення концентрацій без отримання відповідних дозволів органів Антимонопольного комітету України (надалі - Заява від 25.05.2023), наявність яких необхідна.

В Заяві від 25.05.2023 ПрАТ «Газтек» зазначив, що йому належать пакети акцій операторів газорозподільних систем (надалі - Оператори ГРМ) АТ «Хмельницькгаз», АТ «Житомиргаз», АТ «Миколаївгаз», та АТ «Дніпропетровськгаз», що перевищують 50% голосів у вищому органі управління та більше 25% відсотків голосів у вищому органі управління АТ «Запоріжгаз», АТ «Луганськгаз», АТ «Сумигаз», АТ «Рівнегаз», АТ «Тисьменицягаз», АТ «Волиньгаз», АТ «Чернівцігаз», АТ «Івано-Франківськгаз», АТ «Вінницягаз». Також, ПрАТ «Газтек» належать акції АТ «Київоблгаз», АТ «Львівгаз», АТ «Чернігівгаз», АТ «Закарпатгаз». Придбання акцій вище зазначених операторів газорозподільних систем здійснено на підставі рішень Комітету. Зокрема, рішенням Комітету:

- від 29.08.2012 №595-р надано дозвіл на придбання акцій ПАТ «Миколаївгаз», що забезпечує перевищення 50 відсотків голосів у вищому органі управління;

- від 26.09.2012 №663-р надано дозвіл на придбання акцій ПАТ «Івано- Франківськгаз», що забезпечує перевищення 25 відсотків голосів у вищому органі управління;

- від 03.10.2012 №688-р, 692-р, 693-р, 694-р, 695-р, 696-р, 697-р надано дозвіл на придбання акцій ПАТ «Севастопольгаз», ПАТ «Запоріжгаз», Г1АТ «Луганськгаз», ПАТ «Сумигаз», що забезпечує перевищення 25 відсотків голосів у вищому органі управління; акцій ПАТ «Запоріжгаз», ПАТ «Тисьменицягаз», ПАТ «Дніпропетровськгаз», що забезпечує перевищення 50 відсотків голосів у вищому органі управління;

- від 10.10.2012 №713-р, 714-р, 715-р надано дозвіл на придбання акцій ПАТ «Чернівцігаз», ПАТ «Вінницягаз», ПАТ «Волиньгаз», що забезпечує перевищення 25 відсотків голосів у вищому органі управління; акцій ПАТ «Житомиргаз», що забезпечує перевищення 50 відсотків голосів у вищому органі управління;

- від 12.12.2012 року №937-р надано дозвіл на придбання акцій ПАТ «Рівнегаз», що забезпечує перевищення 25 відсотків голосів у вищому органі управління.

У травні 2022 року ухвалами слідчих суддів Печерського районного суду м. Києва у справах №757/11188/22-к та №757/11783/22-к було накладено арешт на корпоративні права ПрАТ «Газтек» у Операторах ГРМ, та передано їх в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (надалі - АРМА).

У подальшому, на підставі Договору управління активами (майном) від 05.07.2022 №11/2022, укладеного між АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» і АРМА, третя особа одержала в управління корпоративні права, а саме, акції операторів газорозподільних систем (ГРМ), які належали ПрАТ «Газтек» на праві власності: АТ «Хмельницькгаз» (50,8973%), АТ «Дніпропетровськгаз» (50,8590%), АТ «Житомиргаз» (50,5299%), АТ «Миколаївгаз» (50,2205%), АТ «Запоріжгаз» (49,9759), АТ «Івано-Франківськгаз» (49,4268%), АТ «Чернівцігаз» (49,3189%), АТ «Вінницягаз» (48,8283%), АТ «Волиньгаз» (48,5732%), АТ «Рівнегаз» (47,7527%), АТ «Сумигаз» (46,6397%), АТ «Тисменицягаз» (26,0001%).

За твердженнями позивача, АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» вчиняє дії по фактичному управлінню арештованим майном та вплив на діяльність Операторів ГРМ без отримання відповідного дозволу Комітету, в чому наявні ознаки порушення передбаченого пунктом 12 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Листом Комітету №128-26.13/09-7474е від 09.06.2023 заяву ПрАТ «Газтек» від 25.05.2023 залишено без руху на підставі пунктів 18, 19 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Комітету від 19.04.1994 №5 (надалі - Правила розгляду заяв і справ) та надано позивачу 15-денний строк для надання витребуваної інформації.

У відповідь, ПрАТ «Газтек» надіслав лист №06/07-1 від 06.07.2023 яким надав витребувану інформацію.

Однак, розпорядженням державного уповноваженого Комітету «Про зупинення розгляду заяви» №09/142-р від 31.07.2023 (надалі - Розпорядження №09/142-р від 31.07.2023) на підставі абзацу восьмого пункту 19 Правил розгляду заяв і справ зупинено розгляд заяви ПрАТ «Газтек» від 25.05.2023 № 29/05-01 (вх. № 8-01/131-АМ від 01.06.2023) до завершення дослідження Комітету № 13-09/238 від 23.05.2023 (надалі - Дослідження № 13-09/238 від 23.05.2023) з перевірки дотримання законодавства про захист економічної конкуренції в частині контролю за концентрацією у вигляді:

- отримання АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» в управління акцій акціонерних товариств - операторів газорозподільних систем, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 28 травня 2022 року № 429-р ;

- отримання ТОВ «Газорозподільні мережі України» в експлуатацію газорозподільних систем та їх складових акціонерних товариств - операторів газорозподільних систем, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, здійсненого на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 25.11.2022 №1335.

Не погоджуючись із Розпорядженням №09/142-р від 31.07.2023 ПрАТ «Газтек» у листі №06/10-01 від 06.10.2023, в якому просив розпочати розгляд заяви ПрАТ «Газтек» від 25.05.2023 № 29/05-01 (вх. № 8-01/131-АМ від 01.06.2023). Однак, листом №128.29.3/09-11382е від 27.10.2023 Комітет повідомив позивача про відсутність підстав для поновлення розгляду Заяви від 25.05.2023.

На думку позивача, Комітет допустив протиправну бездіяльність щодо не розгляду Заяви від 25.05.2023, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

2. Предмет позову.

Предметом позову є правові вимоги позивача до відповідача про

- визнання бездіяльності Антимонопольного комітету України, яка полягає у неприйнятті у встановлений строк рішення у вигляді розпорядження про початок розгляду справи або про відмову в розгляді справи за результатами розгляду заяви, протиправною;

- зобов`язання Антимонопольного комітету України розглянути заяву Приватного акціонерного товариства «Газтек» від 25.05.2023 №29/05-01 (вх. 8-01/131-Ам від 01.06.2023) та прийняти рішення про початок розгляду справи або про відмову у розгляді справи за результатами розгляду заяви.

3. Доводи позивача щодо суті спору.

На думку позивача, Комітет допустив протиправну бездіяльність, яка полягає у неприйнятті у встановлений пунктом 19 Правил розгляду заяв і справ строк рішення у вигляді розпорядження про початок розгляду справи або про відмову у розгляді справи на підставі статті 36 Закону України «Про захист економічної конкуренції», а передбачені абзацом восьмим пунктом 19 Правил розгляду заяв і справ підстави для зупинення розгляду Заяви від 25.05.2023 відсутні.

4. Заперечення відповідача та пояснення третьої особи щодо суті спору.

Комітет проти задоволення позову заперечує з підстав:

- неналежності та неефективності обраного позивачем способу захисту (позивач повинен був оскаржувати Розпорядження №09/142-р від 31.07.2023);

- Комітет правомірно зупинив розгляд Заяви ПрАТ «Газтек» від 25.05.2023 з огляду на наявність підстав, передбачених абзацом восьмим пунктом 19 Правил розгляду заяв і справ, а саме: інформація, яка викладена у Заяві від 25.05.2023 та питання, що розглядаються у межах Дослідження № 13-09/238 від 23.05.2023 є пов`язаними, оскільки, мають спільний предмет (здійснення АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» управління акціями Операторів ГРМ), також предметом Дослідження № 13-09/238 від 23.05.2023 є інші питання, що мають значення для розгляду Заяви ПрАТ «Газтек» від 25.05.2023;

- розгляд кількох справ з тих же підстав щодо того самого відповідача є недопустимим.

Третя особа у своїх письмових поясненнях зазначає про правомірність отримання нею дозволу на концентрацію відповідно до рішення Кабінету Міністрів України та по суті погоджується із позицією Комітету та просить відмовити у задоволенні позову.

5. Оцінка доказів судом та висновки суду.

Причиною виникнення спору у справі стали питання наявності чи відсутності з боку Комітету протиправної бездіяльності, яка полягає у неприйнятті передбаченого статтею 36 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та пунктами 19-20 Правил розгляду заяв і справи рішення за результатами розгляду заяви ПрАТ «Газтек» від 25.05.2023 № 29/05-01 (вх. № 8-01/131-АМ від 01.06.2023).

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, Суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель (частина перша статті 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»).

До основних завдань Антимонопольного комітету України відносить участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції (пункт 1 статті 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»).

Державний уповноважений Антимонопольного комітету України має повноваження розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, про надання дозволу, надання попередніх висновків стосовно узгоджених дій, концентрації, приймати розпорядження про початок розгляду справи або надавати мотивовану відповідь про відмову в розгляді справи, проводити, організовувати розслідування або дослідження за цими заявами і справами, закривати провадження у цих справах незалежно від їх підвідомчості іншим органам Антимонопольного комітету України, вносити, передавати їх в установленому Антимонопольним комітетом України порядку на розгляд цих органів для прийняття рішення (пункт 1 частини першої статті 16 Закону України «Про захист економічної конкуренції»).

Відповідно до ч. 1 статті 36 Закону України "Про захист економічної конкуренції", органи Антимонопольного комітету України розпочинають розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції за:

- заявами суб`єктів господарювання, громадян, об`єднань, установ, організацій про порушення їх прав внаслідок дій чи бездіяльності, визначених цим Законом як порушення законодавства про захист економічної конкуренції;

- поданнями органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю про порушення законодавства про захист економічної конкуренції;

- власною ініціативою органів Антимонопольного комітету України.

Правилами розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Комітету від 19.04.1994 року №5 встановлено, що ці правила визначають окремі особливості порядку розгляду заяв, справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у тому числі про захист від недобросовісної конкуренції органами Антимонопольного комітету України відповідно до Закону України «Про захист економічної конкуренції», Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», Закону України «Про Антимонопольний комітет України» та встановлюють порядок перевірки та перегляду рішень органів Комітету в цих справах і діють до прийняття відповідних актів законодавства.

Тут та надалі положення Правил розгляду заяв і справ зазначаються у редакції, що була чинна на момент виникнення спірних правовідносин.

У відповідності до абзаців 3, 4 пункту 17 Правил розгляду заяв і справ, особами, які мають право подавати заяву відповідно до абзацу другого частини першої статті 36 Закону України "Про захист економічної конкуренції" або частини першої статті 28 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", є суб`єкти господарювання - конкуренти, постачальники чи покупці відповідача та інші фізичні та юридичні особи, які можуть підтвердити, що дії чи бездіяльність відповідача, визначені зазначеними законами як порушення законодавства про захист економічної конкуренції, можуть безпосередньо і негативно вплинути на їхні права. Такі заяви мають відповідати вимогам, викладеним у пункті 18 цих Правил.

Заяви осіб, які не мають права їх подавати згідно з абзацом третім цього пункту, органами Комітету не розглядаються, що не є перешкодою для проведення у разі необхідності за власною ініціативою органів Комітету розслідування щодо фактів, викладених у такій заяві.

Пунктом 18 Правил розгляду заяв і справ визначено, що заява подається в письмовій формі й повинна містити, зокрема, виклад обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, обґрунтування того, яким чином права заявника порушуються внаслідок дій чи бездіяльності відповідача, визначених законом як порушення законодавства про захист економічної конкуренції. До заяви додаються наявні у заявника документи та інші матеріали, що підтверджують викладені у заяві обставини.

Пунктом 19 Правил розгляду заяв і справ передбачено також, що заява про порушення розглядається протягом 30 календарних днів, а у разі потреби одержання додаткової інформації, яка не може бути надана заявником, строк розгляду заяви може бути подовжений державним уповноваженим, головою відділення на 60 календарних днів, про що письмово повідомляється заявнику.

Якщо щодо відповідача, зазначеного у заяві, вже порушено справу за наведеними у заяві ознаками порушення, заява може бути приєднана до цієї справи, про що письмово повідомляється заявнику.

Встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у пункті 18 цих Правил, і це перешкоджає розгляду заяви, державний уповноважений, голова відділення залишає заяву без руху, про що письмово повідомляє заявника і надає йому строк для усунення недоліків.

Час залишення заяви без руху не зараховується у строк розгляду заяви.

У разі невиконання зазначених вимог у встановлений строк заява може бути залишена без розгляду, про що письмово повідомляється заявнику.

Якщо заявник відмовився від заяви, вона залишається без розгляду, що не є перешкодою для продовження Комітетом, відділенням дослідження з питань, порушених у заяві.

Залишення заяви без розгляду не позбавляє заявника права звернутися до Комітету, відділення з повторною заявою про порушення.

Розгляд заяви може бути зупинено з власної ініціативи відповідного органу Комітету чи голови територіального відділення, чи за заявою особи, що подала заяву, до завершення розгляду органом Комітету, судом пов`язаної з цією заявою іншої справи або до вирішення органом Комітету чи іншим державним органом пов`язаного з нею іншого питання. Про зупинення розгляду заяви та його поновлення приймається розпорядження. Повідомлення про зупинення розгляду заяви та його поновлення надсилається заявнику протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного розпорядження.

Пунктом 19-2 Правил розгляду заяв і справ також передбачено, що органи Комітету можуть відмовити у розгляді заяви, поданої одним і тим же заявником з одного й того ж питання, якщо питання, порушені у раніше поданій заяві, розглянуті по суті.

Питання про відмову в розгляді таких заяв, поданих до Комітету, вирішує державний уповноважений Комітету, а щодо заяв, поданих до територіального відділення Комітету, - голова територіального відділення Комітету.

Відповідно до пункту 20 Правил розгляду заяв і справ у разі не виявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції державний уповноважений відмовляє у розгляді справи, про що письмово повідомляється заявнику.

Відповідно до пункту 20-1 Правил розгляду заяв і справ у разі виявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, за наявності підстав, передбачених законом, зокрема частиною третьою статті 46 Закону України "Про захист економічної конкуренції", провадження у справі не розпочинається.

Заявнику може бути відмовлено у розгляді справи на підставі частини другої статті 36 Закону України "Про захист економічної конкуренції", коли дії чи бездіяльність, що містять ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, не мають відчутного впливу на умови конкуренції на ринку. Вирішуючи це питання, органи Комітету виходять зокрема з розміру збитків, завданих чи які можуть бути завдані суспільству чи окремим особам унаслідок порушення, можливості припинення порушення та усунення його наслідків без порушення справи.

Згідно частини першої статті 37 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у разі виявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі наслідків такого порушення, органи Антимонопольного комітету України приймають розпорядження про початок розгляду справи.

Отже, за результатами розгляду заяви про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, Комітетом має бути прийняти одне з передбачених Законом України «Про захист економічної конкуренції» та Правилами розгляду заяв і справ рішень: про відмову у розгляді справи, про початок розгляду справи або залишення заяви без розгляду.

Також, абзацом восьмим пункту 19 Правил розгляду заяв і справ передбачена можливість прийняття органом Комітету за власною ініціативою рішення у вигляді розпорядження про зупинення розгляду заяви, однак лише за таких підстав:

- якщо органом Комітету чи судом здійснюється розгляд пов`язаної із заявою іншої справи;

- якщо органом Комітету чи судом здійснюється розгляд пов`язаного із заявою іншого питання.

При цьому суд зазначає, що розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняття розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі (частина 1 статті 25 Закону України «Про захист економічної конкуренції»).

Комітету у відзиві зазначає, що ПрАТ «Газтек» звернулось до Комітету із Заявою від 25.05.2023 вже після початку здійснення Комітетом Дослідження №13-09/238 від 23.05.2023 з перевірки дотримання законодавства про захист економічної конкуренції в частині контролю за концентрацією у вигляді:

отримання АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» в управління акцій акціонерних товариств - операторів газорозподільних систем, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 28 травня 2022 року № 429-р ;

отримання ТОВ «Газорозподільні мережі України» в експлуатацію газорозподільних систем та їх складових акціонерних товариств - операторів газорозподільних систем, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, здійсненого на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 25.11.2022 №1335.

Таким чином, на думку Комітету, підстави для подальшого розгляду Заяви ПрАТ «Газтек» від 25.05.2023 були відсутні, оскільки інформація викладена в Заяві від 25.05.2023, та питання, що розглядаються під час проведення Дослідження №13-09/238 від 23.05.2023, є пов`язаними, оскільки мають спільний предмет (здійснення дій ДАТ «Чорноморнафтогаз» у вигляді отримання в управління акцій операторів газорозподільних систем), а результати Дослідження №13-09/238 від 23.05.2023 (встановлення наявності або відсутності ознак порушення ДАТ «Чорноморнафтогаз») матимуть вплив на результати розгляду Заяви позивача.

Крім того, на думку Комітету, предметом Дослідження №13-09/238 від 23.05.2023 є також інші питання, зокрема, питання отримання товариством з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в експлуатацію газорозподільних систем та їх складових акціонерних товариств - операторів газорозподільних систем, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, здійсненого на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2022 року № 1335 «Про врегулювання питання використання газорозподільних систем або їх складових», що має значення для розгляду Заяви та встановлення наявності чи відсутності ознак порушення в діях АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз», які наведені в Заяві від 25.05.2023.

Однак, здійснення Комітетом Дослідження №13-09/238 від 23.05.2023 не можна вважати розглядом «справи», що починається з прийняттям розпорядження про початок розгляду справи.

Як зазначено самим Комітетом у відзиві та підтверджено долученими до відзиву на електронному носії (диску) доказами, за результатами Дослідження №13-09/238 від 23.05.2023 державним уповноваженим від 18.12.2023 №01/219-р - №01/241-р розпочато розгляд справ про порушення №128-26.13/135-23, №128-26.13/137-23, №128-26.13/138-23, №128-26.13/139-23, №128-26.13/140-23, №128-26.13/141-23, №128-26.13/142-23, №128-26.13/143-23, №128-26.13/144-23, №128-26.13/145-23, №128-26.13/146-23, №128-26.13/147-23, №128-26.13/148-23, №128-26.13/149-23, №128-26.13/150-23, №128-26.13/151-23, №128-26.13/152-23, № 128-26.13/153-23, №128-26.13/154-23, №128-26.13/155-23, №128-26.13/156-23, №128-26.13/157-23 за ознаками вчинення АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» порушень, передбачених пунктом 12 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді здійснення концентрацій шляхом одержання в управління акцій: акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Вінницягаз» (м. Вінниця), акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Волиньгаз» (м. Луцьк, Волинська обл.), акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» (м. Дніпро), акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» (м. Дніпро), акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Житомиргаз» (м. Житомир), акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» (м. Ужгород, Закарпатська обл.), акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» (м. Запоріжжя), акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз» (м. Івано-Франківськ), акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» (м. Боярка, Київська обл.) акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» (м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.), акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз» (м. Сєвєродонецьк, Луганська обл.), акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» (м. Львів), приватного акціонерного товариства «Мелітопольгаз» (м. Мелітополь, Запорізька обл.), акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» (м. Миколаїв), акціонерного-товариства «Оператор газорозподільної системи «Рівнегаз» (м. Рівне), акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» (м. Суми), приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Тернопільгаз» (м. Тернопіль), акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» (м. Харків), акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз» (м. Харків), акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Хмельницькгаз» (м. Хмельницький), акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Черкасигаз» (м. Черкаси), акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» (м. Чернівці), акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» (м. Чернігів), що забезпечує перевищення 50 відсотків голосів у вищому органі управління товариств, без отримання відповідних дозволів органів Комітету, наявність яких необхідна.

Також, як підтвердив сам Комітет у відзиві щодо набуття АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» в управління акцій акціонерного товариства «Тисменицягаз» справа про порушення не розпочиналася.

Отже, на момент розгляду Комітетом Заяви ПрАТ «Газтек» від 25.05.2023, ні Комітет, ні суд не здійснював розгляд пов`язаної із заявою іншої справи (до якої до речі у розумінні пункту 19 Правил розгляду заяв і справ також може бути приєднано заяву ПрАТ «Газтек» від 25.05.2023, а не зупинено її розгляд).

Також у розпорядженні відсутні будь-які належні обґрунтування щодо того як саме питання отримання товариством з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в експлуатацію газорозподільних систем та їх складових акціонерних товариств - операторів газорозподільних систем, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, пов`язані із розглядом Заяви ПрАТ «Газтек» від 25.05.2023 та як саме вирішення таких питань вплине на розгляд означеної заяви.

В будь-якому разі, суд зазначає, що рішення органів Комітету не мають преюдиціального значення в інших справах, які розглядають органи Комітету (постанова ВС від 02.02.2021 у справі № 910/17891/19, від 15.02.2022 у справі № 910/11895/20).

У випадку необхідності зібрання додаткової інформації для розгляду Заяви ПрАТ «Газтек» від 25.05.2023, та яка не може бути надана заявником органи Комітету мали можливість керуючись абзацом першим пункту 19 Правил розгляду заяв і справ продовжити розгляд заяви на 60 календарних днів, про що письмово повідомити заявнику.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що господарські суди у розгляді справ про визнання недійсними рішень АМК не повинні перебирати на себе не притаманні суду функції, які здійснюються виключно органами АМК, але при цьому зобов`язані перевіряти правильність застосування органами АМК відповідних правових норм (правова позиція, викладена у низці постанов Верховного Суду, у тому числі, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №910/23000/17).

Водночас, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися органом свавільно, а суд повинен мати можливість переглянути рішення, прийняті на підставі реалізації цих дискреційних повноважень, що є запобіжником щодо корупції та свавільних рішень в умовах максимально широкої дискреції державного органу (пункт 75 постанови від 02.07.2019 у справі №910/23000/17).

Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи №К(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 року, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

У пункті 45 Доповіді Венеціанської комісії щодо Верховенства права, серед іншого, зазначено, що "Потреба у визначеності не означає, що органові, який ухвалює рішення, не повинні надаватись дискреційні повноваження (де це необхідно) за умови наявності процедур, що унеможливлюють зловживання ними. У цьому контексті закон (a law), яким надаються дискреційні повноваження певному державному органові, повинен вказати чітко і зрозуміло на обсяг такої дискреції. Не відповідатиме верховенству права, якщо надана законом виконавчій владі дискреція матиме характер необмеженої влади. Отже, закон повинен вказати на обсяг будь-якої такої дискреції та на спосіб її здійснення із достатньою чіткістю, аби особа мала змогу відповідним чином захистити себе від свавільних дій".

Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи, Венеційської комісії хоч формально і не мають обов`язкового характеру, однак вони є дуже важливими для національної практики, зокрема для надання змістовного тлумачення.

В законодавстві України визначення поняття "дискреційні повноваження" наведено в Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 №1395/5. Так дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Конституційний Суд України визнає за органом публічної влади право на певні дискреційних повноваження у прийнятті рішень, та застерігає, що "цей механізм повинен забезпечувати, з одного боку, захист особи від свавільного втручання органів державної влади у її права і свободи, а з другого - наявність можливості у особи передбачати дії цих органів" (абзац третій підпункту 2.4 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 08.06.2016 №3-рп/2016).

Суд виходить з того, що законодавче регулювання не є і не може бути всеосяжним за формою та змістом. Відтак, під час здійснення органом своїх повноважень наявність у нього певної міри розсуду є допустимою та належною. Попри це, межі дискреційних повноважень такого органу не можуть бути неоглядними. Міра такого розсуду повинна бути мінімально достатньою, зокрема, з метою уникнення порушення нормативно-правових приписів та запобіганню зловживання.

Суд звертається до рішення Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Рисовський проти України" [заява № 29979/04, прийняте 20.10.2011, набуло статусу остаточного 20.01.2012].

У пункті 70 ЄСПЛ вказав таке: "Суд підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява №48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява №21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява №10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява №55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява №36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), п. 119)".

Отже, принцип "належного урядування" покладає обов`язок на орган діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб, запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Суд висновує, що дискреційні повноваження Комітету мають узгоджувалися з конституційним принципом верховенства права, та такими його елементами, як юридична визначеність та заборона свавілля.

Дискреція не є довільною, вона завжди здійснюється відповідно до закону (права), оскільки, згідно з частиною другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, Комітет під час розгляду заяв про порушення антимонопольного законодавства України зобов`язаний діяти відповідно до приписів діючого законодавства, у тому числі, Правил розгляду заяв і справ, а рішення має відповідати, зокрема, принципу «належного врядування».

Таким чином, задоволення вимоги позивача про зобов`язання Комітету розглянути заяву відповідно до вимог Правил само по собі не призведе до прийняття відповідачем конкретного рішення, зокрема, про відкриття провадження.

Згідно висновків Верховного Суду, викладені у пункті 8.99. постанови від 19.03.2024 у справі №910/2248/23 господарські суди під час розгляду справи встановлюють саме бездіяльність органів АМК, що полягає у тому, що АМК/відділення АМК не приймає рішення про відмову або про початок розгляду справи, а натомість надсилає листа, зі змісту якого не вбачається чіткої відмови, а є інформація про те, що тепер АМК/відділення АМК продовжує дослідження питання за власною ініціативою, то такий лист може бути підтвердженням того, що на даний момент відсутнє рішення визначене законом, яке в силу статті 59 Закону може бути оскаржено, однак, є всі підстави для захисту прав позивача шляхом зобов`язання АМК за наслідками розгляду відповідної заяви про порушення законодавства про захист економічної конкуренції прийняти процесуальне рішення відповідно до вимог чинного законодавства.

Отже, з огляду на доведену протиправну бездіяльність Комітету яка полягає у відсутності відповідного рішення Комітету за результатами розгляду заяви ПрАТ «Газтек» від 25.05.2023 №29/05-01 (вх. №8-01/131-АМ від 01.06.2023), а отже відсутність фактичного розгляду заяви позивача, суд вважає, що Комітет не дотримав принципу «належного урядування» та порушив права та законні інтереси позивача, як заявника про порушення законодавства у сфері економічної конкуренції, що визначені статтею 40 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та пунктом 16 Правил розгляду заяв і справ.

З огляду на вище зазначене, позивачем обрано належний та ефективний спосіб захисту порушеного права (схожий правовий висновок викладено у п. 8.60. постанови Верховного Суду від 19.01.2023 у справі №910/13222/21).

При цьому, доводи учасників справи щодо вчинення АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» порушення законодавства у сфері захисту економічної конкуренції судом (вчинення концентрації без дозволу органів Комітету) не оцінюються, оскільки, предметом спору у даній справі є саме бездіяльність Комітету під час розгляду заяви ПрАТ «Газтек» від 25.05.2023 №29/05-01 (вх. №8-01/131-АМ від 01.06.2023), а не наявність у діях третьої особи порушення передбаченого пунктом 12 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

У зв`язку з вище наведеним, суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.

6. Розподіл судових витрат.

Позивач у позові зазначив, що ним понесено судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 5 368, 00 грн.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог у повному обсязі за результатами розгляду справи, суд відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України дійшов висновку, що витрати понесені Приватним акціонерним товариством «Газтек» за подання позовної заяви покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77,79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства «Газтек» задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати бездіяльність Антимонопольного комітету України, яка полягає у неприйнятті у встановлений строк рішення у вигляді розпорядження про початок розгляду справи або про відмову у розгляді справи за результатами розгляду заяви - протиправною.

3. Зобов`язати Антимонопольний комітет України розглянути заяву Приватного акціонерного товариства «Газтек» від 25.05.2023 №29/05-01 (вх. №8-01/131-АМ від 01.06.2023) та прийняти рішення про початок розгляду справи або про відмову у розгляді справи за результатами розгляду заяви.

4. Стягнути з Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 45, код ЄДРПОУ 00032767) на користь Приватного акціонерного товариства «Газтек» (04116, м. Київ, вул. Маршала Рибалка, 11; ЄДРПОУ: 00032767) витрати зі сплати судового збору в розмірі 5 368 (п`ять тисяч три шістдесят вісім) грн 00 коп.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 16.12.2024.

Суддя Г. П. Бондаренко - Легких