Рішення

від 11.12.2024 по справі 910/12924/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2024Справа № 910/12924/24Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Трофименко Т.Ю., при секретарі судового засідання Петрук Б.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ШАХТ ПРОМ СЕРВІС+»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ»

про стягнення 3 612 184,80 грн,

Представники сторін:

від позивача: Смірнов Андрій Андрійович (в режимі відеоконференції),

від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахт ПРОМ СЕРВІС+» до Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» про стягнення 3 612 184,80 грн, з яких: 3 517 700,34 грн основної заборгованості, 84 710,20 грн пені та 9 774,26 грн 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором підряду на будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи № 26/01-23ШП від 26.01.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/12924/24, підготовче засідання призначено на 25.11.2024. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, позивачу - строк для подання відповіді на відзив.

29.10.2024 до суду через систему Електронний Суд від представника позивача надійшла заява про участь в підготовчому засіданні 25.11.2024 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2024 вищевказану заяву задоволено, вирішено забезпечити участь представника позивача в підготовчому засіданні, призначеному на 25.11.2024, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із використанням власних технічних засобів.

В підготовче засідання 25.11.2024 з`явився представник позивача в режимі відеоконференції. Представник відповідача не з`явився, втім про дату, час та місце підготовчого засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про доставку ухвали суду від 28.10.2024 в електронний кабінет відповідача.

Так, будучи обізнаним із даним судовим провадженням, будь-яких заяв/клопотань, а також письмового відзиву на позовну заяву відповідач не подав.

Враховуючи, що судом здійснено всі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, з огляду на відсутність підстав для відкладення підготовчого засідання, суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив закрити підготовче провадження у даній справі та призначити справу до розгляду по суті на 11.12.2024.

25.11.2024 до суду через систему Електронний Суд від представника позивача надійшла заява про участь в судовому засіданні 11.12.2024 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2024 вищевказану заяву задоволено, вирішено забезпечити участь представника позивача в судовому засіданні, призначеному на 11.12.2024, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із використанням власних технічних засобів.

В судове засідання 11.12.2024 з`явився представник позивача в режимі відеоконференції. Представник відповідача не з`явився, про дату та місце розгляду справи по суті повідомлений належним чином, заяв/клопотань до суду не подавав.

Відповідно до ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

Зважаючи на те, що відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце судового засідання, а його неявка не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу по суті в цьому судовому засіданні за відсутності представника відповідача.

В судовому засіданні 11.12.2024 представник позивача надав свої пояснення по суті позовних вимог, позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 11.12.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

26.01.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ШАХТ ПРОМ СЕРВІС+» (надалі - підрядник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» (надалі - замовник, відповідач) укладено договір № 26/01-23ШП підряду на будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого підрядник зобов`язується власними силами і засобами виконувати гірничо-будівельні, гірничо-монтажні роботи (надалі - роботи), у гірничому відводі замовника. Роботи щомісяця обумовлюються та затверджуються сторонами в «Графік робіт на наступний місяць» відповідно до «Програми розвитку гірничих робіт» (надалі - Графік), який є невід`ємною частиною Договору, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити роботи.

Відповідно до п. 1.3. Договору розрахунок договірної ціни робіт передбачених Графіком виконується підрядником до 25 числа місяця, який передує місяцю початку робіт і оформлюється Протоколом погодження договірної ціни.

Відповідно до пп. 2.1.3. п. 2.1. Договору замовник зобов`язаний прийняти у встановленому Договором порядку виконані роботи та протягом 3-х календарних днів підписати акт передачі-приймання виконаних робіт або в зазначений строк надати підряднику обґрунтовану відмову в його підписанні з виявленням недоліків у роботах. Підпунктом 2.1.4. цього ж пункту Договору визначено обов`язок замовника оплачувати належним чином виконані роботи в порядку та на умовах, передбачених цим Договором.

В свою чергу, підрядник зобов`язаний виконувати роботи якісно і відповідно до погодженого сторонами Графіка, не допускати відхилень від нього та ПБ, ПТЕ; передати замовнику в порядку та на умовах, визначених Договором, закінчені роботи (пп. 2.3.1., 2.3.5. п. 2.3. Договору).

Відповідно до п. 3.1. Договору (в редакції додаткової угоди № 7 від 14.12.2023) термін виконання робіт - з 01.01.2024 по 31.12.2024.

Факт належного виконання робіт за цим Договором підтверджується підписаними сторонами актами приймання-передачі виконаних робіт (з додатками) відповідно до умов цього Договору (п. 3.3. Договору).

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що ціна робіт визначається на підставі Акту приймання-передачі з розрахунку договірної ціни за обсягами (об`єктам, етапам, видам) робіт, які є невід`ємною частиною цього Договору.

Договірна ціна, яка є невід`ємною частиною Договору, визначається на підставі комерційного кошторису, погодженого сторонами, відповідно до потреби в трудових, матеріально-технічних ресурсах і поточних цін на них (п. 4.2. Договору).

Згідно з п. 4.5. Договору замовник здійснює щомісяця приймання та оплату виконаних робіт на підставі актів приймання-передачі виконаних робіт, підписаних уповноваженими представниками сторін, відповідно до вимог Договору.

Розрахунок за виконані роботи здійснюється замовником в безготівковій формі, шляхом перерахування грошових кошів на розрахунковий рахунок підрядника, відповідно до актів приймання-передачі виконаних робіт, підписаних сторонами, протягом 15 календарних днів, з дати підписання акту приймання-передачі виконаних робіт (п. 4.7. Договору).

Договір набуває чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2024. Закінчення строку дії цього Договору не звільняє сторони від зобов`язань, які повинні бути виконані в період його дії і від відповідальності за порушення, які мали місце в період дії Договору (п. 7.1. Договору в редакції додаткової угоди № 7 від 14.12.2023).

Між сторонами були складені та узгоджені розрахунки Договірної ціни «Комерційні кошториси», копії яких долучено позивачем до позовної заяви.

На виконання вказаних кошторисів та умов Договору позивач виконав роботи, а саме:

- в липні 2024 року на загальну вартість 1 233 828,61 грн з ПДВ, на підтвердження чого надано: довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за липень 2024 року; акти виконаних робіт від 31.07.2024 №№ 95/07, 94/07, 93/07, 92/07, 91/07, 90/07, 89/07; акт приймання-бракування виконаних робіт за липень 2024 року; акт виконаних робіт дільницею ПР-1 ТОВ «ШПС+» у липні 2024 року; акт виконаних робіт по видачі обладнання з вантажного ходку пл. m2 2 ступені в липні 2024 року;

- в серпні 2024 року на загальну вартість 1 520 882,63 грн з ПДВ, на підтвердження чого надано: довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за серпень 2024 року; акти виконаних робіт від 31.08.2024 №№ 96/08, 97/08, 98/08, 99/08, 100/08;

- у вересні 2024 року на загальну вартість 1 062 989,10 грн з ПДВ, на підтвердження чого надано: довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за вересень 2024 року; акти виконаних робіт від 18.09.2024 №№ 101/09, 102/09, 103/09, 104/09, 105/09, 106/09.

Водночас, відповідачем лише частково сплачено кошти за виконані позивачем роботи, а саме, в розмірі 300 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 29.08.2024 № 280.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідачем порушено свої зобов`язання за Договором в частині повної та своєчасної оплати виконаних робіт, у зв`язку з чим в останнього утворилася заборгованість в розмірі 3 517 700,34 грн, яка заявлена до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» за даним позовом. Крім того, за порушення строків здійснення оплати, позивач нарахував та просить також стягнути з відповідача пеню в розмірі 84 710,20 грн та 3% річних у розмірі 9 774,26 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що між сторонами даного спору існують господарські правовідносини, що виникли з договору підряду (будівельний підряд).

Згідно з ч. 2 ст. 317 Господарського кодексу України, загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (ч. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України).

Статтею 844 Цивільного кодексу України встановлено, що ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов`язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Частиною 4 ст. 882 Цивільного кодексу України встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Судом з матеріалів справи встановлено, що позивач належним чином виконав свої зобов`язання за Договором, що підтверджується доданими до позовної заяви актами виконаних робіт за період липень-вересень 2024 року, які підписані сторонами та скріплені їх печатками. Будь-яких зауважень щодо якості та обсягу виконаних позивачем робіт відповідачем у вказаних актах не зазначено.

Так, загальна вартість виконаних робіт за вказаними актами склала 3 817 700,34 грн. Водночас, як вбачається з матеріалів справи, відповідач лише частково розрахувався за виконані роботи, сплативши 29.08.2024 на користь позивача 300 000,00 грн. Доказів оплати решти заборгованості матеріали справи не містять та відповідачем суду не надано.

Водночас, свого обов`язку зі сплати коштів за виконані позивачем роботи на підставі наданих ним актів виконаних робіт за період липень-вересень 2024 року, відповідачем під час розгляду справи не було спростовано.

Отже, із урахуванням вже сплаченої відповідачем суми коштів в розмірі 300 000,00 грн, залишок несплаченої вартості виконаних робіт становить 3 517 700,34 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За наведених обставин суд зазначає, що відповідач порушив свої зобов`язання за Договором, не здійснив оплату вартості виконаних позивачем робіт у повному обсязі, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 3 517 700,34 грн, факт існування якої належним чином доведений та відповідачем не спростований.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення з відповідача основної заборгованості за Договором на вказану суму підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення пені та 3% річних, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За висновком Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 904/4156/18 необхідною умовою застосування договірної господарсько-правової відповідальності за порушення договірних зобов`язань є визначення у законі чи у договорі управленої та зобов`язаної сторони, виду правопорушення, за вчинення якого застосовується відповідальність, штрафних санкцій і конкретного їх розміру.

Так, в п. 5.3. Договору передбачено, що за несвоєчасну оплату виконаних робіт замовник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у відповідному періоді, від суми заборгованості за кожен день прострочення зобов`язань.

Штрафні санкції за цим Договором нараховуються за весь термін порушення зобов`язань без застосування будь-яких обмежень (п. 5.4. Договору).

Суд встановив, що відповідач мав оплачувати виконані роботи за Договором протягом 15 календарних днів з дати підписання відповідних актів виконаних робіт.

Водночас, як встановлено судом, свого обов`язку зі своєчасної оплати робіт відповідачем не виконано, що дозволяє дійти висновку про прострочення виконання останнім своїх грошових зобов`язань перед позивачем. Відтак, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені є правомірними.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, суд встановив його обґрунтованість, у зв`язку з чим вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 84 710,20 грн за загальний період прострочення з 16.08.2024 по 15.10.2024 підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. Сторони договору можуть зменшити або збільшити передбачений законом розмір процентів річних. (п.п. 4.1, 4.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" №14 від 17.12.2013).

Перевіривши розрахунок 3% річних, здійснений позивачем, суд встановив, що розмір вказаних нарахувань за наведені позивачем періоди прострочення є правильним та таким, що відповідає умовам Договором та приписам законодавства, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача вказаних нарахувань в розмірі 9774,26 грн підлягають задоволенню.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відтак, дослідивши подані в матеріали справи докази у їх сукупності та взаємному зв`язку, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ШАХТ ПРОМ СЕРВІС+» підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Також, як вбачається із позовної заяви, позивач просить стягнути з відповідача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 30 000,00 грн. Водночас, як зазначено в позові та підтверджено представником позивача в судовому засіданні, відповідні докази на понесення таких витрат будуть надані протягом п`яти днів після прийняття рішення по суті спору, у зв`язку з чим наразі судом не вирішується питання про розподіл витрат на правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» (вул. Хмельницького Богдана (Шевченківський р-н), буд. 64, м. Київ, 01054; ідентифікаційний код 32281519) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ШАХТ ПРОМ СЕРВІС+» (вул. Орловська (Чечелівський, Новокодацький р-ни), буд. 21, м. Дніпро, 49011; ідентифікаційний код 44885952) заборгованість у розмірі 3 517 700,34 грн, пеню у розмірі 84 710,20 грн, 3% річних у розмірі 9774,26 грн та судовий збір у розмірі 43 346,22 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 16.12.2024.

Суддя Т. Ю. Трофименко