Ухвала

від 09.12.2024 по справі 915/1926/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

УХВАЛА

про розгляд вимог кредитора

09 грудня 2024 року Справа № 915/1926/23

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.,

при секретарі судового засідання Шараєвої М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

заяву: Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) (65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21 А, код ЄДРПОУ 44005631) про визнання грошових вимог у справі про неплатоспроможність

боржника: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

керуючий реалізацією: арбітражний керуючий Капінус Андрій Анатолійович (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1533 від 16.07.2013); РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса: 54017, м. Миколаїв, а/с 55).

Представники учасників справи в судове засідання не з`явилися

У с т а н о в и в:

У провадженні Господарського суду Миколаївської області перебуває справа про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Ухвалою суду від 26.01.2024 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ; введено процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 ; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; призначено керуючим реструктуризацією боржника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) арбітражного керуючого Капінуса А.А.

З метою виявлення кредиторів з вимогами за зобов`язаннями боржника, Господарським судом Миколаївської області здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність на офіційному вебпорталі судової влади України. Відповідне повідомлення опубліковане 19.02.2024 на офіційному вебсайті Верховного Суду за № 72561.

Постановою Господарського суду Миколаївської області від 16.05.2024 (суддя Ткаченко О.В.) фізичну особу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) визнано банкрутом та введено процедуру погашення боргів фізичної особи; призначено керуючим реалізацією майна боржника арбітражного керуючого Капінуса Андрія Анатолійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №1533 від 16.07.2013).

Господарським судом Миколаївської області здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про визнання фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) банкрутом та введення процедури погашення боргів фізичної особи на офіційному вебпорталі судової влади України. Відповідне повідомлення опубліковане 17.05.2024 на офіційному сайті Верховного Суду за № 73218.

На адресу суду 20.05.2024 надійшла заява Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) (вх. № 5957/24) про визнання кредиторських вимог до боржника у сумі 85228322,60 грн.

Ухвалою суду від 24.05.2024 заяву про визнання кредиторських вимог залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків заяви - п`ять днів з дня отримання даної ухвали.

Ухвалою суду від 06.06.2024 прийнято до розгляду заяву Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) про визнання кредиторських вимог до боржника у загальній сумі 85228322,60 грн; постановлено провести розгляд заяви поза межами встановленого Кодексу України з процедур банкрутства строку у розумний строк, тривалість якого обумовлюється введенням в Україні за указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 21022-ІХ, воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України; розгляд заяви кредитора (заявника) призначено на 01 липня 2024 року об 11:00 год; зобов`язано керуючого реалізацією майна боржника завчасно надати суду письмове повідомлення та письмовий звіт про надіслання кредитору повідомлення про результати розгляду заяви Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) від 20.05.2024 про визнання кредиторських вимог та його отримання кредитором разом з копією повідомлення про вручення поштового відправлення та опису вкладення у поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредитору.

10.06.2024 від керуючого реалізацією надійшов відзив на заяву про визнання кредиторських вимог № 02-12/232 від 10.06.2024, в якому арбітражний керуючий визнає вимоги заявника частково в сумі 81358961,64 грн (вимоги третьої черги), оскільки різниця в заявлених та визнаних вимог - це невідповідність розміру штрафу, стягнутого постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 12.10.2021 у справі № 521/10106/21, з якої вбачається, що з боржника стягнуто штраф в розмірі 16280163,90 грн, а не 20149524,90 грн, як зазначає заявник.

Згідно розпорядження керівника апарату Господарського суду Миколаївської області №77 від 26.06.2024 призначено повторний автоматизований розподіл судових справ про банкрутство, які перебували у провадженні судді Ткаченка О.В.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.06.2024 головуючим у справі №915/1926/23 визначено суддю Адаховську В.С.

Ухвалою суду від 23.09.2024 прийнято до провадження суддею Адаховською В.С. справу №915/1926/23 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ; призначено до розгляду у судовому засіданні заяву Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) про визнання кредиторських вимог до банкрута; клопотання арбітражного керуючого Капінуса А.А. про надання згоди на продаж майна боржника і визначення умов продажу та клопотання про затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування витрат на 03 жовтня 2024 року о 10:00.

03.10.2024 судове засідання не відбулося у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого у справі судді.

Ухвалою суду від 26.11.2024 призначено судове засідання у справі № 915/1926/23, у тому числі для розгляду заяви Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) про визнання кредиторських вимог до банкрута; клопотання арбітражного керуючого Капінуса А.А. про надання згоди на продаж майна боржника і визначення умов продажу; клопотання про затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування витрат за період з 01 липня 2024 року по 31 серпня 2024 року; клопотання арбітражного керуючого Капінуса А.А. про затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого Капінуса А.А., здійснення та відшкодування його витрат при виконанні повноважень керуючого реалізацією у справі №915/1926/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 за період з 01 вересня 2024 року по 31 жовтня 2024 року на 09 грудня 2024 року о 15:00.

Від заявника до суду надійшло клопотання, сформоване в системі Електронний суд № б/н від 02.12.2024, про участь у справі в режимі відеоконференції, в задоволенні якої відмовлено ухвалою суду від 09.12.2024.

03.12.2024 від боржника до суду надійшла заява № б/н від 27.11.2024, в якій ОСОБА_1 просить провести судове засідання, призначене на 09.12.2024, за його відсутності та за наявними у справі документами.

03.12.2024 від ОСОБА_2 до суду надійшло клопотання № б/н від 02.12.2024, в якому кредитор просить провести судове засідання, призначене на 09.12.2024, за його відсутності та відсутності його представника за наявними у справі документами.

09.12.2024 від керуючого реалізацією до суду надійшло клопотання № б/н від 09.12.2024, в якому арбітражний керуючий Капінус А.А. просить провести судове засідання, призначене на 09.12.2024, за його відсутності та за наявними у справі документами.

У судове засідання представники учасників справи не з`явилися, про час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Водночас, явка учасників справи в судове засідання обов`язковою судом не визнавалась, а тому враховуючи положення ст. 42 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд визнав за можливе провести судове засідання за відсутності учасників справи.

Відповідно до змісту статті 233 ГПК України, 09.12.2024 за результатами розгляду заяви про визнання грошових вимог, судом підписано вступну та резолютивну частини ухвали суду без її проголошення.

Суд, проаналізувавши матеріали та з`ясувавши обставини справи, повно, всебічно і об`єктивно оцінивши докази, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

З 21.10.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), яким встановлені умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи та відновлення платоспроможності фізичної особи.

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ з дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратив чинність: Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Частиною 1 ст. 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Книга третя КУзПБ містить положення щодо банкрутства юридичних осіб; книга четверта - положення щодо відновлення платоспроможності фізичної особи.

Статтею 113 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Відповідно до абз. 11 ч. 1 ст. 1 КУзПБ кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Грошове зобов`язання (борг) згідно абз. 5 ч. 1 ст. 1 КУзПБ - це зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУзПБ подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Частиною 1 статті 45 КУзПБ передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Адміністратор за випуском облігацій, який діє як конкурсний кредитор, подає заяву з вимогами до боржника з урахуванням вимог статті 93-1 цього Кодексу. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч. 6 ст. 45 КУзПБ заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

Частиною 4 статті 133 КУзПБ передбачено, що вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; 2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами; 3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частинами 1, 3 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Частинами 1, 2 статті 91 ГПК України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Суд враховує усталені правові висновки Верховного Суду стосовно порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство, ролі та обов`язків суду на цій стадії провадження за якими: - заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги (постанови Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16); - обов`язок здійснення правового аналізу заявлених у справі кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (постанови Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16); - під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанови Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16); - у попередньому засіданні господарський суд зобов`язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником (постанови Верховного Суду від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 24.10.2019 у справі №910/10542/18); - завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів на підставі поданих заявниками доказів існування та обґрунтованості цих вимог (подібний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16). Сутність підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство полягає, зокрема, в такому: - перевірка обґрунтованості та розміру вимог кредиторів здійснюється судом незалежно від наявності розбіжностей щодо цих вимог між боржником та особами, які мають право заявляти відповідні заперечення, з одного боку, та кредитором, що заявив грошові вимоги до боржника, з іншого боку; - при визнанні вимог кредиторів у справі про банкрутство слід виходити з того, що визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких подано достатні докази наявності та розміру заборгованості; - під час розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство визнання боржником або арбітражним керуючим обставин, якими кредитор обґрунтовує свої вимоги (ч. 1 ст. 75 ГПК України), саме по собі не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин в загальному порядку.

Заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (висновки наведені у постановах Верховного Суду від 20.06.2019 у справі №915/535/17, від 25.06.2019 у справі №922/116/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі №918/99/19).

Розглядаючи кредиторські вимоги суд в силу приписів статей 45-47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (див. висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі №918/99/19, від 29.03.2021 у справі №913/479/18).

Системний аналіз цих приписів засвідчує, що законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом розгляду в цьому випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. Запроваджений законодавцем підвищений стандарт доказування у справах про банкрутство для кредиторів приводить у випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог до прийняття рішення судом про відмову у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (ст. 76 ГПК України), допустимості (ст. 77 ГПК України), достовірності (ст.78 ГПК України) та вірогідності (ст. 79 ГПК України).

Судом встановлено, що заборгованість ОСОБА_1 в сумі 85228322,64 грн перед Одеською митницею (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) підтверджується доказами, доданими до заяви про визнання грошових вимог, а саме: копією постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 12.10.2021 у справі № 521/10106/21 про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, та накладення стягнення у виді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, а саме 16280163,90 грн з конфіскацією цих товарів; копією постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 01.02.2022 у справі № 521/10106/21 про виправлення описки в постанові Малиновського районного суду м. Одеси від 12.10.2021 у справі № 521/10106/21; копією постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 07.04.2022 у справі №521/10946/21 про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, та накладення стягнення у виді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, а саме 21952877,08 грн з конфіскацією цих товарів; копією постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 15.09.2022 у справі № 521/18759/21 про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України та накладення стягнення у виді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, а саме 43125920,66 грн з конфіскацією цих товарів; копіями заяв про примусове виконання рішення суду від 19.05.2023; постанов про відкриття виконавчого провадження від 22.03.2024, від 31.05.2023, від 10.04.2024, інформаціями про виконавче провадження від 30.05.2024, листом управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку - головного бухгалтера Одеської митниці Державної митної служби України № 22/22-01/23274 від 31.05.2024.

Суд критично ставиться до тверджень керуючого реалізацією, зазначених у відзиві, про часткове визнання грошових вимог кредитора, оскільки арбітражним керуючим не враховано постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 01.02.2022 у справі № 521/10106/21, якою виправлено описку в постанові Малиновського районного суду м. Одеси від 12.10.2021 у справі № 521/10106/21, а саме в першому абзаці резолютивної частини замість помилково вказаної суми 16280163,90 грн, правильно читати суму 20149524,90 грн.

Визначальною датою для розподілу конкурсних та поточних вимог кредиторів є 26.01.2024 - дата відкриття провадження про неплатоспроможність ОСОБА_1 та офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за №72561 від 19.02.2024.

Тридцятиденний строк, встановлений ч. 1 ст. 45 КУзПБ, для подання заяв конкурсних кредиторів закінчився 20.03.2024, а заява Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) з грошовими вимогами до боржника подана до суду лише 20.05.2024 (вх. № 5957/24), тобто, після закінчення строку, встановленого для її подання.

Приймаючи до уваги те, що грошові вимоги Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) до ОСОБА_1 виникли до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (тобто, до 26.01.2024), є конкурсними вимогами, документально підтверджені та обґрунтовані, суд їх визнає в сумі 85228322,64 грн штрафу із задоволенням у третю чергу, проте без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

При цьому, судом зазначається, що включенню до реєстру вимог кредиторів як позачергові також підлягають 6056,00 грн судового збору, сплачені при поданні заяви з грошовими вимогами до боржника.

Керуючись ст. 1, 45, 113, 122, ч. 4 ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 232-235 Господарського процесуального кодексу України суд

У Х В А Л И В:

1. Визнати грошові вимоги Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) до ОСОБА_1 в сумі 85228322,64 грн із задоволенням у третю чергу, а також 6056,00 грн судового збору за подання заяви з грошовими вимогами до боржника із задоволенням, як позачергові.

2. Копію ухвали надіслати: банкруту, кредитору та керуючому реалізацією.

Ухвала набирає законної сили 09.12.2024 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги.

Повний текст ухвали суду складено та підписано 16.12.2024.

Суддя В.С. Адаховська