Рішення

від 16.12.2024 по справі 917/777/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.12.2024 р. Справа № 917/777/20(917/1700/24)

Суддя Господарського суду Полтавської області Білоусов С.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали

за позовною заявою Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", 36039, м. Полтава, вул. Чорновола, 22а, ідент. код 32017261

до Приватного підприємства "Комерційна фірма "Ексбуд", вул. Березинська, 27, кв. 23, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 32533984

про стягнення грошових коштів

в межах справи про банкрутство № 917/777/20

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Променергобуд Україна", вул. Данила Щербаківського, 58, м. Київ, ідент. код 34014304

до Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", вул. Чорновола, 22а, м. Полтава, 36039, ідент. код 32017261

про відкриття провадження у справі про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

У провадженні господарського суду Полтавської області перебуває справа № 917/777/20 про банкрутство Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України".

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.05.2023 року справу № 917/777/20 розподілено судді Білоусову С.М.

Ухвалою суду від 26.06.2023 року прийнято справу № 917/777/20 до свого провадження.

Дочірнє підприємство "Полтавський облавтодор" Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України" звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою № 01-10/191-2 від 04.10.2024 року (вх. № 1776/24 від 08.10.2024 року) до Приватного підприємства "Комерційна фірма "Ексбуд" про стягнення 96 89,20 грн. заборгованості за договором купівлі - продажу № 1/21-07 від 21.07.2020 року.

Вказана позовна заява відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 08.10.2024 року приєднана судді Білоусову С.М. до справи.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд встановив, що вона подана з додержанням вимог ст. ст. 162, 164, 172 ГПК України; підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження відсутні.

Згідно п. 2 статті 7 Кодексу України з питань банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.

Враховуючи зазначене, суд ухвалою від 14.10.2024 року прийняв справу № 917/777/20(917/1700/24) до свого провадження та постановив здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Позивач, обгрунтовує позовні вимоги тим, що Приватного підприємства "Комерційна фірма "Ексбуд" не виконало умови визначені в Договорі купівлі - продажу № 1/21-07 від 21.07.2020 року, а тому має заборгованість у розмірі 96 589,20 грн. суми основного боргу.

Відповідач у визначений судом строк, без поважних причин, відзив на позов не надав, про відкриття провадження у даній справі був повідомлений належним чином, до матеріалів справи долучено довідку про доставку електронного листа (ухвали суду від 14.10.2024 року) одержувачу - ПП "Комерційна фірма "Ексбуд" (а.с. 48).

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.

Між Дочірнім підприємством "Полтавський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (надалі - Продавець, Позивач, ДП "Полтавський облавтодор") з однієї сторони та Приватним підприємством "Комерційна фірма "ЕКСБУД" з другої сторони (надалі - Покупець, Відповідач, ПП "Комерційна фірма "Ексбуд") було укладено Договір купівлі-продажу № 1/21-07 від 21 липня 2020 року (надалі іменується - Договір).

Пунктом 1.1 Договору встановлено, що Продавець зобов`язується поставити та передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити наступний товар: асфальтно- бетонну суміш у кількості 300 тонн (надалі - Товар).

Згідно з п. 3.1 Договору розрахунки за поставлений Товар проводяться шляхом оплати Покупцем авансу у розмірі 220 000,00 грн. протягом трьох календарних днів з моменту підписання договору, а залишок суми протягом 5 днів з дати поставки товару.

Як зазначено в п. 4.3 Договору датою отримання Товару від Продавця Покупцю вважається дата підписання товарно-транспортної накладної або накладної на товар.

Підпунктом 5.3.2 пунктом 5.3 Договору встановлено, що Продавець зобов`язаний надати Покупцю належним чином оформлену та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно вимог ст. 201.10 Податкового кодексу України податкову накладну.

Як зазначено в пункті 8.1 Договору, цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін і діє до 31.12.2020 року, але у будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань.

Відповідно до пункту 8.3 Договору закінчення строку цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.

ДП "Полтавський облавтодор" вважає, що зі свого боку належним чином та в повному обсязі виконав умови Договору купівлі-продажу № 1/21-07 від 21 липня 2020 року, що підтверджується видатковою накладною № 183745 від 27 липня 2020 року на загальну суму 695 689,96 грн.

Згідно даної накладної були надані послуги щодо постачання товару, а саме: асфальтобетонної суміші рец.8 в кількості 131,98 тн та асфальтобетонної суміші рец.9 в кількості 210,6 тн на загальну суму 568 11 1,83 грн без ПДВ, а також були здійснені транспортні витрати щодо перевезення асфальтобетонної суміші на суму 11 629,80 грн без ПДВ.

Щодо підтвердження належного виконання зобов`язань з боку Позивача була виписана та зареєстрована податкова накладна № 17 від 23.07.2020 року та податкова накладна № 19 від 27.07.2020 року.

Відповідно до зареєстрованої податкової накладної від 23 липня 2020 року за порядковим номером 17 була надана послуга - сплата авансу за асфальтобетону суміш. Підтвердженням про надання даної послуги є квитанція № 17 від 23.07.2020 року зареєстрованої в ЄРПН за № 9205710883 на загальну суму 170 145,00 грн. з ПДВ.

А також, була надана послуга, щодо купівлі асфальтобетонної суміші, відповідно до податкової накладної від 27 липня 2020 року за порядковим номером 19. Підтвердженням про надання даної послуги є квитанція № 19 від 27.07.2020 року зареєстрованої в ЄРПН за № 9205710231 на загальну суму 511 589,20 грн. з ПДВ.

Також зазначено, щодо належного виконання умов Договору зі свого боку, ДП "Полтавський облавтодор" має докази, що підтверджують постачання Товару, а саме:

- Акт № 24/07-4 наданих послуг від 24 липня 2020 року на суму 11 629,80 грн, у тому числі 2 325,96 грн ПДВ, щодо перевезення асфальтобетонної суміші по маршруту АБЗ с. Бутенки філія Кобеляцкий район - Лобачі-60 км.

- Товарно - транспортна накладна від 24 липня 2020 року.

- Подорожний лист від 24.07.2020 року.

Однак, Приватне підприємство "Комерційна фірма "Ексбуд", порушуючи умови договору, свої обов`язки щодо оплати наданих послуг, виконало лише частково.

З огляду на викладені обставини, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Комерційна фірма "Ексбуд" 96 589,20 грн основного боргу.

При прийнятті рішення судом враховано наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочин за приписами ст. 204 Цивільного кодексу України є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК, ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Укладений між сторонами Договір купівлі-продажу № 1/21-07 від 21 липня 2020 року є підставою для виникнення господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно Господарського кодексу України та згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару, встановлену в договорі. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно з п. 3.1 Договору розрахунки за поставлений Товар проводяться шляхом оплати Покупцем авансу у розмірі 220 000,00 грн. протягом трьох календарних днів з моменту підписання договору, а залишок суми протягом 5 днів з дати поставки товару.

Як зазначено в п. 4.3 Договору датою отримання Товару від Продавця Покупцю вважається дата підписання товарно-транспортної накладної або накладної на товар.

Судом встановлено, що позивач виконав роботи, на підтвердження чого надав наступні документи:

- видаткову накладну № 183745 від 27 липня 2020 року на загальну суму 695 689,96 гри.

- товарно-транспортну накладну від 24 липня 2020 року.

- подорожній лист від 24.07.2020 року.

- податкову накладну № 17 від 23.07.2020 року та податкову накладну № 19 від 27.07.2020 року, а також Акт № 24/07-4 наданих послуг від 24 липня 2020 року на суму 11 629,80 грн, у тому числі 2 325,96 грн ПДВ, щодо перевезення асфальтобетонної суміші по маршруту АБЗ с. Бутенки філія «Кобеляцкий район» - Лобачі-60 км.

Відповідно до зареєстрованої податкової накладної від 23 липня 2020 року за порядковим номером 17 була надана послуга - сплата авансу за асфальтобетону суміш. Підтвердженням про надання даної послуги є квитанція №17 від 23.07.2020 року зареєстрованої в ЄРПН за № 9205710883 на загальнусуму 170 145,00 грн. з ГІДВ.

А також, була надана послуга, щодо купівлі асфальтобетонної суміші, відповідно до податкової накладної від 27 липня 2020 року за порядковим номером 19. Підтвердженням про надання даної послуги є квитанція №19 від 27.07.2020 року зареєстрованої в ЄРПН за № 9205710231 на загальнусуму 511 589,20 грн. з ПДВ.

Відповідно до вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З 23 липня 2020 року до 09 лютого 2021 року ПП Комерційна фірма "Ексбуд" на рахунок Філії "Кобеляцький райавтодор" були сплачені послуги на суму 585 145,00 грн, які підтверджують платіжними дорученнями: № 177 від 23 липня 2020 року, № 192 від 31 липня 2020 року, № 232 від 31 серпня 2020 року , № 243 від 11 вересня 2020 року, № 266 від 06 жовтня 2020 року, № 298 від 09 листопада 2020 року, № 18 від 09 лютого 2021 року.

Дочірнє підприємство "Полтавський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" надіслало відповідачу претензію №01-10/66-11 від 17.04.2024 року, щодо сплати заборгованість на суму 96 589,20 грн.

Вказана претензія відповідачем була проігнорована.

Крім того, позивач надсилав відповідачу вимогу № 01-10/78-6 від 02.09.2024 року щодо підписання видаткової накладної та оплати грошових коштів у сумі 96 589,20 грн. однак, вимога також відповідачем була залишена без реагування і відповідно відповідач не заперечував та не надавав претензій щодо товару і обсягу та/або якості робіт.

Станом на дату розгляду справи відповідач не надав суду належних та допустимих доказів повного та належного виконання зобов`язання за договорам субпідряду.

За викладеного, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно заявлено до стягнення з відповідача 96 589,20 грн. основного боргу за виконані роботи, яка обумовлена Договорам

Згідно із п. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги судом задоволені повністю, суд приходить до висновку, що судовий збір у розмірі 3 028,00 грн. слід покласти на відповідача.

Суд роз`яснює, що в разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Сторони також мають право укласти мирову угоду у процесі виконання судового рішення.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 232-233, 237-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Комерційна фірма "Ексбуд" (вул. Березинська, 27, кв. 23, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 32533984) на користь Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (36039, м. Полтава, вул. В.Чорновола, 22А, ідент. код 32017261) 96 589,20 грн. основного боргу за Договором купівлі-продажу № 1/21-07 від 21 липня 2020 року та витрати по сплаті судового збору в сумі 3 028,00 грн.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

3. Копію рішення направити учасникам (сторонам) справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення складено та підписано 16.12.2024 року.

Суддя Білоусов С. М.