Ухвала

від 12.12.2024 по справі 917/777/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/Код ЄДРПОУ 03500004

УХВАЛА

про розстрочення виконання судового рішення

12.12.2024 Справа № 917/777/24

За заявою Київського дочірнього підприємства "НМУ "Електропівденмонтаж" про розстрочення виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 11.09.2024 року (вих. № 16053 від 27.11.2024 року) по справі №917/777/24

за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", пров. Несторівський, 3-5 м. Київ, 04053

до відповідача Київського дочірнього підприємства "НМУ "Електропівденмонтаж", пров. Спортивний, 4в, м. Полтава, 36014

про стягнення 2 159 460,00 грн, -

Суддя Тимощенко О.М.

Секретар судового засідання Михатило А. В.

Представники сторін:

від позивача: Пучка В.А.

від відповідача: Ворона О.А.

В провадженні Господарського суду Полтавської області перебувала справа №917/777/24 за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" до відповідача Київського дочірнього підприємства "НМУ "Електропівденмонтаж" про стягнення штрафу (5%) у розмірі 2 159 460,00 грн за договором про закупівлю №13/208-МТР від 17.01.2024 року.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 11.09.2024 року у справі №917/777/24, залишеним в силі постановою Східного апеляційного господарського суду від 13.11.2024 року, позов задоволено повністю. Стягнуто з Київського дочірнього підприємства "НМУ" Електропівденмонтаж" на користь Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" 2 159 460,00 грн штрафу та 25 913,52 грн судового збору.

27.11.2024 року від Київського дочірнього підприємства "НМУ "Електропівденмонтаж" до суду через систему "Електронний суд" надійшла заява про розстрочення виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 11.09.2024 року по справі №917/777/24.

Ухвалою від 02.12.2024 року суд прийняв заяву Київського дочірнього підприємства "НМУ "Електропівденмонтаж" про розстрочення виконання рішення до розгляду, розгляд заяви призначив на 12.12.2024 року на 09:00 год. Також суд запропонував позивачу (стягувачу) у строк до11.12.2024 року подати письмові пояснення відносно даної заяви, в яких викласти свою позицію.

09.12.2024 року до суду через систему "Електронний суд" від стягувача надійшли заперечення проти задоволення заяви про розстрочення виконання рішення (вх. №16592).

В судовому засіданні представник заявника підтримав заяву про розстрочення виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 11.09.2024 року, представник стягувача заперечив проти її задоволення.

В судовому засіданні 12.12.2024 року за результатами розгляду заяви суд оголосив вступну та резолютивну частини ухвали, повідомив коли буде виготовлено повний текст ухвали, роз`яснив порядок набрання ухвали законної сили та оскарження.

При розгляді заяви суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України Про судоустрій та статус суддів судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Частиною 1 статті 18 ГПК України, також визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до ст.326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

Приписами ст. 1 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України Про виконавче провадження, за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Згідно до ч. 1, 3, 4 ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також, серед іншого, враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору та наявність стихійного лиха, інших надзвичайних подій тощо.

Так, вищезазначеними нормами визначено процесуальну можливість вирішення питань, пов`язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду, оскільки у процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим.

Водночас необхідно враховувати, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст. 331 ГПК України, ця норма не вимагає, і господарський суд законодавчо обмежений річним терміном відстрочки чи розстрочки виконання рішення з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Звертаючись із заявою про розстрочення виконання вищевказаного рішення суду, заявник зазначає, що визнає за собою заборгованість в розмірі 2 185 373,52 грн та в подальшому має намір добровільно здійснювати погашення суми боргу. Однак, станом на сьогоднішній день КДП "НМУ" Електропівденмонтаж" частково призупинено здійснення господарської діяльності за окремими напрямками. У зв`язку з чим у заявника виникла заборгованість, що відображено у фінансовій звітності. Для відновлення господарської діяльності та врегулювання фінансового становища заявника потрібні оборотні фінансові ресурси. У свою чергу сплата зазначеної заборгованості єдиним платежем усієї суми призведе до формування нових заборгованостей.

Також заявник зазначає, що вказані обставини склалися не з вини заявника (у березні 2024 року в зв`язку з дією форс-мажорних обставин було зірвано (одностороння відмова покупця від договору) виконання договору поставки на 44 млн. грн. Зазначені обставини призвели до виникнення певних ускладнень в господарській діяльності підприємства, у тому числі до тимчасового часткового призупинення діяльності. Можливість швидкого укладання договору на поставку цього товару з іншим контрагентом була ускладнена типом продукції (специфічне бурове обладнання). Станом на сьогоднішній день розглядається декілька пропозицій щодо реалізації вищезазначеної продукції. Після виконання вказаних договорів заборгованість буде погашена в повному обсязі.

Крім того заявником вказано, що підприємством планується відновлювати роботу в повному обсязі найближчим часом, проводиться робота щодо пошуку нових контрагентів з метою укладання відповідних угод.

На думку заявника негайне виконання рішення суду може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто може бути невиправдано обтяжливим та призвести до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Крім того, заборгованість КДП «НМУ «ЕПМ», яка підлягає сплаті згідно рішення Господарського суду Полтавської області від 11.09.2024 по справі № 917/777/24, це сума штрафних санкцій за несвоєчасну поставку товару в межах відповідного договору. Тоді як неустойка не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Заперечуючи проти задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду, позивач зазначив, що КДП «НМУ» Електропівденмонтаж» не надав жодних доказів, які б підтверджували неможливість виконання рішення суду (не надано доказів відсутності коштів на рахунках у банках та доказів відсутності чи недостатності майна боржника для погашення присудженої до стягнення суми).

Крім того, обставини щодо скрутного фінансового становища, з урахуванням положень ст. 331 ГПК України, не являються виключними обставинами, з якими закон пов`язує можливість розстрочення виконання судового рішення, адже наявність таких обставин прямо залежить від власної діяльності самого відповідача.

Суд вказує, що передбачена процесуальним законом можливість розстрочення виконання судового рішення жодним чином не звільняє сторону боржника від виконання взятих на себе зобов`язань та виконання безспірних вимог стягувача.

При цьому суд враховує, що відповідач, посилаючись на неможливість виконання грошових зобов`язань, не ухиляється від виконання рішення, а лише вказує про тимчасову неможливість виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 11.09.2024 року.

Питання про розстрочення/відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення/відстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи та заперечення як позивача, так і відповідача.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.07.2020 у справі №908/1884/19.

В рішенні Конституційного Суду України N 5-пр/2013 від 26 червня 2013 року зазначено, що відстрочення або розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

При цьому, затримка у виконанні рішення не повинна бути надто тривалою та такою, що порушує саму сутність права, яке захищається пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (рішення ЄСПЛ у справі Іммобільяре Саффі проти Італії, заява N 22774/93, п. 74).

За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції (ухвала ЄСПЛ від 07 жовтня 2003 року у справі Корнілов та інші проти України, заява № 36575/02, тривалість виконання вісім місяців). І навіть два роки та сім місяців не визнавались надмірними і не розглядалися як такі, що суперечать вимогам розумного строку, передбаченого статтею 6 Конвенції (ухвала від 17 вересня 2002 року у справі "Крапивницький та інші проти України", заява № 60858/00).

Таким чином, для з`ясування обставин чи є період виконання рішення надмірно тривалим, варто звернути увагу на особливі обставини кожної справи.

Розстрочення виконання рішення суду має здійснюватися з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора. Тобто, важливим є досягти балансу інтересів сторін.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16 квітня 2018 року у справі № 920/199/16.

Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочки виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку розстрочки.

Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Отже, питання щодо надання розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

При цьому, господарське процесуальне законодавство надає суду право відстрочити або розстрочити виконання судового рішення, але розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, тощо.

Разом з тим, положення Господарського процесуального кодексу України не містять визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд повинен оцінити докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 86 такого кодексу. Відповідно до вказаної статті господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Крім того, питання про розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення.

Так, відстрочення судом виконання судового рішення має бути пов`язано з об`єктивними та виключними обставинами, які ускладнюють його вчасне виконання, при цьому розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів як стягувача, так і боржника, між цим, оскільки право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист, вирішуючи питання про розстрочення виконання рішення, суд не повинен надавати перевагу жодній із сторін.

Суд зазначає, що зі сторони позивача (стягувача) не долучено жодного доказу в підтвердження свого економічного стану, не надано доказів можливого розміру збитків або негативних наслідків для позивача, що були б важливими для оцінки обґрунтованості його доводів.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у справі №917/777/24 було стягнення штрафу за несвоєчасну поставку товару. За результатами рішення Господарського суду Полтавської області від 11.09.2024 до стягнення з відповідача на користь позивача присуджено 2 159 460,00 грн штрафу та 25 913,52 грн судового збору, тобто позов задоволено в повному обсязі.

Суд вважає, що розстрочення виконання рішення у даній справі забезпечить повноту, своєчасність сплати грошових зобов`язань, а відтак, сприятиме досягненню максимального балансу сторін при виконанні судового рішення.

Отже, оцінюючи всі надані сторонами докази у сукупності, з метою дотримання балансу інтересів сторін, враховуючи фінансове становище відповідача, а також те, що за рішенням суду від 11.09.2024 року з відповідача було стягнуто суму штрафних санкцій за несвоєчасну поставку товару в повному обсязі, суд доходить висновку, що заява Київського дочірнього підприємства "НМУ "Електропівденмонтаж" про розстрочення виконання рішення суду підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Київського дочірнього підприємства "НМУ "Електропівденмонтаж" про розстрочення виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 11.09.2024 року (вих. № 16053 від 27.11.2024 року) по справі №917/777/24 - задовольнити.

2. Розстрочити виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 11.09.2024 у справі № 917/777/24 на 7 (сім) місяців шляхом сплати відповідачем присудженої до стягнення суми штрафу та судового збору у загальному розмірі 2 185 373,52 грн рівними частинами по 312 196,22 грн щомісячно.

Ухвала підписана 16.12.2024 року

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту оголошення (ст.ст.235,255 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Тимощенко О. М.