Постанова

від 20.01.2025 по справі 917/777/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2025 року м. Харків Справа №917/777/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Гребенюк Н.В., суддя Шутенко І.А.,

за участю секретаря судового засідання Ярош В.В.,

за участю представників:

позивача (в режимі відеоконференції) Пучка В.А. (адвокат), свідоцтво серія ЧК№000849 від 15.01.2018 року, довіреність від 20.10.2023 року;

відповідача (в режимі відеоконференції) Ворона О.А. (адвокат), ордер серія ВІ№1271234 від 08.01.2025 року, свідоцтво №1953 від 09.01.2018 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (вх.№3066Х/1) на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 12.12.2024 року у справі №917/777/24,

за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрнафта», пров. Несторівський, 3-5 м.Київ, 04053,

до Київського дочірнього підприємства «НМУ «Електропівденмонтаж», пров. Спортивний, 4в, м.Полтава, 36014,

про стягнення 2159460,00 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 12.12.2024 року (повний текст складено 16.12.2024 року, суддя Тимощенко О.М.) заяву Київського дочірнього підприємства «НМУ «Електропівденмонтаж» про розстрочення виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 11.09.2024 року (вих.№16053 від 27.11.2024 року) по справі №917/777/24 задоволено.

Ухвалено розстрочити виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 11.09.2024 року у справі №917/777/24 на 7 (сім) місяців шляхом сплати відповідачем присудженої до стягнення суми штрафу та судового збору у загальному розмірі 2185373,52 грн рівними частинами по 312196,22 грн щомісячно.

Позивач з вказаною ухвалою суду першої інстанції не погодився та звернувся до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті ухвали норм права, на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить ухвалу Господарського суду Полтавської області від 12.12.2024 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити Київському дочірньому підприємству «НМУ «Електропівденмонтаж» у задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення у даній справі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що в порушення ст. 236 ГПК України, при винесенні оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції взагалі за відсутності доказів врахував посилання КДП «НМУ «Електропівденмонтаж» про нібито тимчасову неможливість виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 11.09.2024 року.

Саме лише посилання Відповідача на потенційну можливість отримати прибуток у майбутньому не може бути прийнято судом в якості підтвердження наявності у нього реальної можливості в подальшому виконати рішення у цій справі. Відповідачем також не надано доказів добросовісного вжиття заходів, направлених на врегулювання заборгованості, як-то направлення пропозицій щодо узгодження графіків проведення оплати, отримання кредитів, позик для погашення боргу, здійснення часткових оплат тощо. Із наданого в додатку до заяви фінансового звіту відповідача на 30.09.2024 року не вбачається його скрутного становища. При цьому, посилання боржника на скрутне фінансове становище не може прийматись до уваги, оскільки за змістом ст. 331 ГПК України тяжкий фінансовий стан відповідача не є підставою для розстрочки виконання рішення суду, не є винятковою і не прогнозованою обставиною в умовах ринкової економіки, а є одним із можливих ризиків підприємницької діяльності та в даних умовах носить загальний характер.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.12.2024 року відкрито апеляційне провадження за скаргою Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 12.12.2024 року у справі №917/777/24. Встановлено відповідачу строк на протязі якого він має право подати до суду відзив на апеляційну скаргу, а також встановлено строк на протязі якого учасники справи мають право подати до суду клопотання, заяви, документи та докази в обґрунтування своєї позиції по справі. Справу призначено до розгляду в судове засідання і роз`яснено шляхи реалізації права учасників справи на участь у судовому засіданні, а також шляхи реалізації права учасників справи на подання документів до суду засобами електронного зв`язку через підсистему електронний суд. Витребувано з Господарського суду Полтавської області матеріали справи №917/777/24.

Вказана ухвала була направлена учасникам справи до електронного кабінету користувача у підсистемі електронний суд і доставлена їм 23.12.2024 року.

30.12.2024 року матеріали оскарження ухвали у справі №917/777/24 на вимогу надійшли до Східного апеляційного господарського суду.

Від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№296), в якому зазначає, що згоден з ухвалою господарського суду першої інстанції, вважає її обґрунтованою та законною, прийнятою при об`єктивному та повному досліджені всіх матеріалів справи, без порушення норм матеріального чи процесуального права, у зв`язку з чим просить оскаржувану ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

З метою дотримання принципів судочинства в господарському процесі, повного і всебічного розгляду справи по суті, колегія суддів з огляду на приписи ст.216 та ст.270 Господарського процесуального кодексу України дійшла висновку про задоволення клопотання та відкладення розгляду справи на іншу дату про що винесено ухвалу від 13.01.2025 року.

Вказана ухвала була направлена учасникам справи до електронного кабінету користувача у підсистемі електронний суд і доставлена їм 13.01.2025 року.

16.01.2025 року відповідач надав до суду заяву (вх.№755), в якій просить долучити до матеріалів справи платіжну інструкцію UA53515425 від 10.01.2025 року в якості підтвердження реальних намірів КДП «НМУ «Електропівденмонтаж» добровільно виконувати рішення суду шляхом сплати заборгованості частинами.

У судовому засіданні 20.01.2025 року представник позивача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги і наполягав на її задоволенні. Представник відповідача проти позиції апелянта заперечував з підстав викладених у відзиві.

У судовому засіданні 21.11.2024 року представник відповідача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги і наполягав на її задоволенні. Представник позивача проти позиції апелянта заперечував з підстави викладених у відзиві.

У ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи в суді першої інстанції - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 Господарського процесуального кодексу України, а також з урахуванням положень ч.2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Конституційним Судом України у пункті 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012 у справі №1-26/2021 зазначено, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Частиною 1 ст.239 ГПК України унормовано, що суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Відповідно до положень ст.331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання (ч.1). Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч.3). Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч.4). Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч.5).

Частиною 1 статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Колегія суддів зазначає, що вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Тобто, підставою для розстрочення виконання рішення є об`єктивні, непереборні, виняткові обставини, що ускладнюють вчасне виконання рішення.

Відповідно до приписів ст.ст.74, 76-79 ГПК України на заявника покладається обов`язок доведення існування відповідних обставин.

При цьому розстрочення виконання рішення є правом, а не обов`язком суду, яке, до того ж, реалізується у будь-який час від набрання рішенням законної сили та до його фактичного повного виконання, але виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Таким чином, особа, яка подала заяву про відстрочку або розстрочку виконання рішення повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі. До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві, щодо неможливості чи ускладнення виконання рішення.

Питання щодо надання розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

На державу покладено позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Чижов проти України»).

Мотивуючи необхідність розстрочення виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 11.09.2024 року у справі №917/777/24 заявник зазначає, що визнає за собою заборгованість в розмірі 2185373,52 грн та в подальшому має намір добровільно здійснювати погашення суми боргу. Однак, станом на сьогоднішній день КДП «НМУ «Електропівденмонтаж» частково призупинено здійснення господарської діяльності за окремими напрямками. У зв`язку з чим у заявника виникла заборгованість, що відображено у фінансовій звітності. Для відновлення господарської діяльності та врегулювання фінансового становища заявника потрібні оборотні фінансові ресурси. У свою чергу сплата зазначеної заборгованості єдиним платежем усієї суми призведе до формування нових заборгованостей.

Також заявник зазначає, що вказані обставини склалися не з вини заявника (у березні 2024 року в зв`язку з дією форс-мажорних обставин було зірвано (одностороння відмова покупця від договору) виконання договору поставки на 44 млн. грн. Зазначені обставини призвели до виникнення певних ускладнень в господарській діяльності підприємства, у тому числі до тимчасового часткового призупинення діяльності. Можливість швидкого укладання договору на поставку цього товару з іншим контрагентом була ускладнена типом продукції (специфічне бурове обладнання). Станом на сьогоднішній день розглядається декілька пропозицій щодо реалізації вищезазначеної продукції. Після виконання вказаних договорів заборгованість буде погашена в повному обсязі. Крім того заявником вказано, що підприємством планується відновлювати роботу в повному обсязі найближчим часом, проводиться робота щодо пошуку нових контрагентів з метою укладання відповідних угод.

На думку заявника негайне виконання рішення суду може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто може бути невиправдано обтяжливим та призвести до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Крім того, заборгованість КДП «НМУ «ЕПМ», яка підлягає сплаті згідно рішення Господарського суду Полтавської області від 11.09.2024 по справі № 917/777/24, це сума штрафних санкцій за несвоєчасну поставку товару в межах відповідного договору. Тоді як неустойка не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Колегія суддів відзначає, що законодавець у будь-якому випадку пов`язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, виключними обставинами, що ускладнюють виконання судового рішення. Тобто підставою для відстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк, встановлений судом.

За висновками Конституційного Суду України, викладеними в рішенні від 26.06.2013 року №5-пр/2013 у справі №1-7/2013 підставою для застосування відстрочки (розстрочки) виконання судового рішення є наявність об`єктивних обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення в установлені процесуальним законодавством строки. Зокрема, до таких обставин належать скрутне матеріальне становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.

Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Проте, заявником наразі не доведено наявність та не надано доказів виключних обставин для надання розстрочки виконання рішення суду у даній справі.

Так, відповідачем не було надано до суду жодних належних доказів які б підтверджували часткове призупинення здійснення ним господарської діяльності за окремими напрямками.

Судова колегія враховує, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який діє станом на сьогоднішній день.

Втім, вказаним Указом Президента України та Законом України «Про правовий режим воєнного стану» не передбачено жодних безпосередніх обмежень у здійсненні підприємницької діяльності через введення воєнного стану. Відповідачем до матеріалів справи не надано доказів, які б свідчили про запровадження військовим командуванням разом із військовою адміністрацією (у разі її створення) заходів щодо використання потужностей та трудових ресурсів відповідача для потреб оборони, зміни режиму його роботи, проведення інших змін виробничої діяльності, а також умов праці відповідно до законодавства про працю (згідно з положеннями п.3 ч.1 ст.8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»).

Відповідачем також не обґрунтовано, яким чином військова агресія Російської Федерації проти України безпосередньо негативно вплинула саме на підприємницьку діяльність боржника.

Посилаючись на наявність форс-мажорних обставин заявник зобов`язаний довести, що ускладнення в господарській діяльності КДП «НМУ «Електропівденмонтаж» сталися саме внаслідок непереборної сили (форс-мажору), тобто доказуванню підлягає не тільки форс-мажорна обставина, але й причинний зв`язок між форс-мажором та призупиненням чи припиненням діяльності підприємства.

Однак, заявником не надано доказів існування форс-мажорних обставин та не обґрунтовано яким чином ці форс-мажорні обставини могли безпосередньо негативно вплинули саме на підприємницьку діяльність боржника та призвести до часткового призупинення діяльності КДП «НМУ «Електропівденмонтаж».

Щодо твердження відповідача про те, що на даний час розглядається декілька пропозицій щодо реалізації специфічної продукції КДП «НМУ «Електропівденмонтаж» (бурове обладнання), після чого заборгованість буде погашена в повному обсязі, то слід відмітити, що до заяви про розстрочку виконання рішення у даній справі не додано доказів на підтвердження зазначеної обставини, не вказано які дії вчиняються боржником для реалізації такої продукції.

Саме лише посилання на потенційну можливість отримати прибуток у майбутньому не може бути прийнято в якості підтвердження наявності реальної можливості в подальшому виконати рішення у даній справі.

У якості додатку до заяви відповідача про розстрочення виконання рішення у даній справі додано фінансовий звіт за 9 місяців 2024 року

Із наданого звіту відповідача на 30.09.2024 року не вбачається його скрутного становища. Вартість чистих активів заявника (дорівнює власному капіталу (код рядка 1495 балансу)) має позитивне значення 2851,6 тис.грн. З цього документу не вбачається й збитковість підприємницької діяльності відповідача, оскільки згідно з рядком балансу 1495 звітності власний капітал КДП «НМУ «ЕПМ» з початку 2024 року збільшився на 215,8 тис.грн (з 2635,8 тис.грн до 2851,6 тис.грн).

Колегія суддів погоджується з доводами позивача, що посилання на скрутне фінансове становище не може прийматись до уваги, оскільки за змістом ст. 331 ГПК України тяжкий фінансовий стан не є підставою для розстрочки виконання рішення суду, не є винятковою і не прогнозованою обставиною в умовах ринкової економіки, а є одним із можливих ризиків підприємницької діяльності та в даних умовах носить загальний характер.

Відповідно до статей 42, 44 Господарського кодексу України підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємництво здійснюється на основі, зокрема комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Отже, у разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що така господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик, особа має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утримання від) таких дій.

Ризики при збитковій підприємницькій діяльності несе суб`єкт господарювання, а, відповідно, нерентабельність та неприбутковість відповідача стосується діяльності самого відповідача, у зв`язку з чим наведені ризики не можуть покладатися на іншу сторону, оскільки в протилежному випадку порушується принцип збалансованості інтересів сторін.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що оцінивши доводи боржника, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення заяви і надання розстрочки виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 11.09.2024 року і це порушує принцип збалансованості інтересів сторін.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд не забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин, що мають значення для справи, та не надав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» слід задовольнити, ухвалу Господарського суду Полтавської області від 12.12.2024 року у справі №917/777/24 скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення у даній справі відмовити.

Слід відзначити, що відмова у надані розстрочення виконання рішення за приписами процесуального законодавства України не позбавляє права сторони повторно звернутись з таким клопотанням чи з клопотанням про відстрочення. У кожному випадку суд досліджує доводи сторін відокремлено за кожним клопотанням не пов`язуючи одне з одним.

Керуючись статтями 13, 86, 129, 240, 269, 271, п.2, ч.1 ст.275, ст. 277, ст. 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» задовольнити

Ухвалу Господарського суду Полтавської області від 12.12.2024 року у справі №917/777/24 скасувати.

Прийняти нове судове рішення, яким у задоволені заяви Київського дочірнього підприємства «НМУ «Електропівденмонтаж» про розстрочення виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 11.09.2024 року (вих.№16053 від 27.11.2024 року) по справі №917/777/24 відмовити.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 30.01.2025 року.

Головуючий суддя В.С. Хачатрян

Суддя Н.В. Гребенюк

Суддя І.А. Шутенко