Рішення

від 05.12.2024 по справі 920/1339/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.12.2024м. СумиСправа № 920/1339/23Господарський суд Сумської області у складі судді Джепи Ю.А., за участю секретаря судового засідання Саленко Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Сумської області матеріали справи №920/1339/23 в порядку загального позовного провадження

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАВАТТ ТРЕЙДИНГ ПЛЮС» (03150, м. Київ, вул. Ділова, будинок 5, корпус 2, В1, код 38244650)

до відповідача: фізичної особи підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

про стягнення 254 711, 51 грн,

за участю (найменування сторін та інших осіб, що беруть участь у справі):

представника позивача не з`явився,

представника відповідача не з`явився,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАВАТТ ТРЕЙДИНГ ПЛЮС» заборгованість в розмірі 188 025, 82 грн, пеню в розмірі 37 600, 97 грн, 3% річних в розмірі 2 516, 76 грн, інфляційні витрати в розмірі 4 639, 42 грн та судові витрати.

Стислий виклад позицій сторін по справі. Заяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, які вчинялись судом.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАВАТТ ТРЕЙДИНГ ПЛЮС» заборгованість в розмірі 188 025, 82 грн, пеню в розмірі 37 600, 97 грн, 3% річних в розмірі 2 516, 76 грн, інфляційні витрати в розмірі 4 639, 42 грн та судові витрати.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 24.11.2023 справу № 920/1339/23 розподілено для розгляду суді ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 29.11.2023 постановлено залишити без руху позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАВАТТ ТРЕЙДИНГ ПЛЮС» (03150, м. Київ, вул. Ділова, будинок 5, корпус 2, В1, код 38244650) від 24.11.2023 б/н (вх. № 4608 від 24.11.2023); встановити Товариству з обмеженою відповідальністю «МЕГАВАТТ ТРЕЙДИНГ ПЛЮС» строк для усунення недоліків позовної заяви протягом дев`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання суду доказів сплати судового збору в сумі 3491,74 за наступними платіжними реквізитами: ГУК Сум.обл/Сумська МТГ/22030101, код 899998, рахунок UA868999980313181206083018540, код класифікації доходів бюджету 22030101.

Позивачем вимоги ухвали суду було виконано.

Ухвалою суду від 05.12.2023 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №920/1339/23; справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін про дату, час і місце судового засідання, за наявними у справі матеріалами; призначити розгляд справи по суті на 23.01.2024 без повідомлення (виклику) сторін про дату, час і місце судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

Представником відповідача подана заява проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від 22.01.2024 (вх. 375, 376 від 22.01.2024), в якій просить поновити строк для подання заяви проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та долучити її до матеріалів справи; розгляд справи №920/1339/23 проводити за правилами загального позовного провадження.

Водночас, судовий розгляд по суті, призначений на 23.01.2024 не відбувся у зв`язку із перебуванням судді Джепи Ю.А у відпустці у період з 22.01.2024 по 26.01.2024.

Ухвалою суду від 01.02.2024 постановлено поновити строк для подання заяви проти розгляду справи №920/1339/23 в порядку спрощеного позовного провадження; перейти до розгляду справи №920/1339/23 за правилами загального позовного провадження; призначити підготовче судове засідання у справі № 920/1339/23 на 07.03.2024, 10:00.

Представником позивача подано до суду заяву про збільшення позовних вимог від 05.03.2024 б/н (вх. №1206 від 05.03.2024), в якій просить стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАВАТТ ТРЕЙДИНГ ПЛЮС» заборгованість в розмірі 188 025, 82 грн, пеню в розмірі 54 384, 20 грн, 3% річних в розмірі 4 170, 46 грн, інфляційні витрати в розмірі 8 131, 03 грн та судові витрати.

Відповідачем подано до суду клопотання від 06.03.2024 (вх. №1296/24 від 06.03.2024) про відкладення підготовчого засідання.

Водночас, підготовче засідання, призначене 07.03.2024, 10:00 не відбулось у зв`язку із перебуванням судді Джепи Ю.А на лікарняному у період з 05.02.2024 по 14.05.2024.

Ухвалою суду від 23.05.2024 постановлено залишити без розгляду клопотання від 06.03.2024 б/н (вх. №1296/24 від 06.03.2024) фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про відкладення розгляду підготовчого засідання; призначити підготовче засідання на 30.05.2024, 12:30.

Представником відповідача подано до суду клопотання про залучення до участі у справі співвідповідача від 20.05.2024 б/н (вх. №2548 від 24.05.2024), в якому просить залучити до участі у справі в якості співвідповідача Квартирно експлуатаційний відділ міста Суми.

Представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву від 20.05.2024 б/н (вх. №2545, 3230 від 24.05.2024), в якому просить поновити строк для подання відзиву на позовну заяву та приєднати його до матеріалів справи та зазначає, що позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Представником позивача подано до суду відповідь на відзив від 29.05.2024 (вх. №1633 від 29.05.2024), в якому заперечує проти доводів відповідача у відзиві та просить задовольнити позовну заяву в повному обсязі.

Протокольною ухвалою від 30.05.2024 судом задоволено заяву про збільшення позовних вимог (вх. №12.06.2024 від 05.03.2024); повернуто без розгляду клопотання про відкладення (вх. №1296/24 від 06.03.2024) у зв`язку з відсутністю ЕЦП; долучено до матеріалів справи відповідь на відзив (вх. №1633 від 29.05.2024); задоволено клопотання про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву (вх. №2545 від 24.05.2024) та долучено до матеріалів справи відзив на позовну заяву (вх. №3230 від 24.05.2024) відмовлено у задоволенні клопотання про залучення співвідповідача (вх. №2548 від 24.05.2024).

Ухвалою суду від 18.07.2024 постановлено відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача - фізичної особи підприємця ОСОБА_1 від 18.07.2024 (вх. №4042 від 18.07.2024) про відкладення судового засідання; закрити підготовче провадження у справі № 920/1339/23; призначити розгляд справи № 920/1339/23 по суті в судове засідання на 22.08.2024, 10:00.

Представником відповідача подано доповнення до відзиву на позовну заяву б/д б/н (вх.№ 4825, 3819 від 22.08.2024), в якій просить поновити строк для подання доповнень до відзиву на позовну заяву та приєднати до матеріалів справи; звільнити відповідача від сплати пені в сумі 54 384, 20 грн. Вказане клопотання суд задовольняє у судовому засіданні 05.12.2024.

Розгляд справи по суті, призначений на 22.08.2024, 10:00, не відбувся у зв`язку з оголошенням на території Сумської області повітряної тривоги у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України.

Ухвалою суду від 22.08.2024 постановлено призначити справу № 920/1339/23 до судового розгляду по суті в судове засідання на 15.10.2024, 12:30.

Представником відповідача подано до суду клопотання б/н від 14.10.2024 (вх. №5790/24 від 14.10.2024), в якому просить перенести розгляд справи на іншу дату.

Водночас розгляд справи по суті, призначений на 15.10.2024, 12:30, не відбувся у зв`язку з оголошенням на території Сумської області повітряної тривоги у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України.

Ухвалою суду від 22.08.2024 постановлено призначити справу № 920/1339/23 до судового розгляду по суті в судове засідання на 26.11.2024, 14:30.

Представником відповідача подано до суду клопотання б/н від 25.11.2024 (вх. №6630/24 від 26.11.2024), в якому просить перенести розгляд справи на іншу дату.

Розгляд справи по суті, призначений на 26.11.2024, 14:30, не відбувся у зв`язку з оголошенням на території Сумської області повітряної тривоги у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України.

Ухвалою суду від 27.11.2024 постановлено призначити справу № 920/1339/23 до судового розгляду по суті в судове засідання на 05.12.2024, 14:30.

У судове засідання 05.12.2024 представники позивача і відповідача не з`явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Від представника позивача надійшло до суду клопотання б/н б/д (вх. №6938/24 від 05.12.2024), в якому просив розглядати справу без участі представника позивача.

Судове засідання по суті 05.12.2024, на виконання статті 222 Господарського процесуального кодексу України, не фіксувалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято 05.12.2024 у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕГАВАТ ТРЕЙДИНГ ПЛЮС» (далі - Постачальник) та фізичною особою-підприємством ОСОБА_1 (далі - Споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № МТП/ЗОМ-29/07/22 від 29.07.2022 (далі - Договір).

Пунктом 1.1 Договору визначено, що цей договір про постачання електричної енергії є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання Споживача до умов цього договору.

Відповідно до пункту 2.1. вказаного Договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу, а Споживач оплачує Постачальнику вартість купованої електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Комерційною пропозицією № 1 ТОВ «МЕГАВАТ ТРЕЙДИНГ ПЛЮС» для споживачів за «вільними цінами», яка є додатком до Договору сторони визначили порядок оплати:

40% вартості заявленого обсягу електричної енергії в розрахунковому періоді - до 27 числа, що передує розрахункового періоду.

30% - до 08 числа розрахункового періоду.

30% - до 18 числа розрахункового періоду.

Остаточний розрахунок за фактично спожиту електричну енергію проводиться до 15 числа, що слідує за розрахунковим.

Відповідно до п. 5.1. Договору, Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є Додатком 2 до цього Договору.

Спосіб визначення ціни електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції Постачальника. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії (п. 5.2. Договору).

Відповідно до п. 5.3. Договору, ціна електричної енергії має зазначатися Постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни. У випадках застосування до Споживача диференційованих цін електричної енергії суми, вказані в рахунках, відображають середню ціну, обчислену на базі різних диференційованих цін.

Згідно п. 5.4 Договору розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.

На виконання своїх зобов`язань за Договором, позивач належним чином поставляв відповідачу електричну енергію з серпня 2022 року по жовтень 2023 року.

Вказаний факт підтверджується наступними актами купівлі-продажу електроенергії:

№ 113 від 31.08.2022, обсяг купівлі-продажу електроенергії склав 6,130 кВт год на суму 25 959,47 грн;

№ 129 від 30.09.2022, обсяг купівлі-продажу електроенергії склав 4,210 кВт год на суму 20 835,82 грн;

№ 143 від 31.10.2022, обсяг купівлі-продажу електроенергії склав 4,210 кВт год на суму 21 202,44 грн;

№ 170 від 30.11.2022, обсяг купівлі-продажу електроенергії склав 3,950 кВт год на суму 19492,44 грн;

№ 180 від 31.12.2022, обсяг купівлі-продажу електроенергії склав 18, 640 кВт год на суму 95 777,32 грн.;

№ 7 від 31.01.2023, обсяг купівлі-продажу електроенергії склав 0,850 кВт год на суму 4 405,67 грн.;

№ 65 від 31.05.2023, обсяг купівлі-продажу електроенергії склав 10,778 кВт год на суму 49 204,58 грн.;

№ 78 від 30.06.2023, обсяг купівлі-продажу електроенергії склав 8,390 кВт год на суму 38 809,42 грн.;

№ 89 від 31.07.2023, обсяг купівлі-продажу електроенергії склав 7,250 кВт год на суму 40 135,45 грн;

№ 104 від 31.08.2023, обсяг купівлі-продажу електроенергії склав 3,490 кВт год на суму 22 043,75 грн;

№ 117 від 30.09.2023, обсяг купівлі-продажу електроенергії склав 4,640 кВт год на суму 28 123,80 грн;

№ 131 від 31.10.2023, обсяг купівлі-продажу електроенергії склав 6,600 кВт год на суму 40 836,62 грн;

Позивач поставив відповідачу електричну енергію на загальну суму 406 826,78 грн.

Проте, відповідач взяті на себе зобов`язання виконав частково, оплатив вартість електричної енергії у розмірі 218 800,96 грн.

Таким чином, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 188 025,82 грн (406 826,78 грн - 218 800,96 грн).

На адресу відповідача, позивачем було направлено претензію вих. №0908/01 від 09.08.2023, в якій зазначав про борг ФОП ОСОБА_1 перед ТОВ «МЕГАВАТТ ТРЕЙДИНГ ПЛЮС» у сумі 118 021, 65 грн та вимагав здійснити сплату заборгованості до 14.08.2023.

Доказів на підтвердження сплати відповідачем заборгованості перед позивачем суду не надано.

Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 174 ГК України визначено, що підставою виникнення господарських зобов`язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до ч.1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини першої статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Згідно ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідач до сьогоднішнього дня не виконав своїх грошових зобов`язань та має заборгованість за спожиту електричну енергію в розмірі 188 025,82 грн.

Для підтримання звіряння фактичного обсягу спожитої електричної енергії сторони комерційною пропозицією № 1 ТОВ «МЕГАВАТ ТРЕЙДИНГ ПЛЮС» для споживачів за «вільними цінами», яка є додатком до Договору, домовилися, що до 12 числа місяця, що слідує за розрахунковим Постачальник направляє Споживачу два екземпляри оформленого та підписаного зі свого боку акту звіряння. Попередньо скан-копія акту звіряння направляється в електронному вигляді на електронну адресу споживача, зазначену в договорі.

Враховуючи приписи Договору Постачальник направив Споживачу акт звірки взаєморозрахунків за період: січень - жовтень 2023 року, який Споживач залишив без уваги.

Також, відповідачем поза увагою залишені направлені на його адресу претензії про погашення заборгованості № 0908/01 від 09.08.2023 та № 0811/01 від 08.11.2023.

З огляду на встановлені судом обставини та маьеріали справи, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача основної заборгованості в розмірі 188 025,82 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних, суд зазначає наступне.

Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд погоджується з розрахунком інфляційних втрат та 3% річних від простроченої суми, тому вказані вимоги також підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 230, 231 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускаються.

Згідно ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. З ст. 549 ЦК України).

Згідно з умовами Договору № МТП/ЗОМ-29/07/22 передбачено, що за внесення платежів за надання послуг з розподілу електричної енергії споживачам постачальника та додаткових робіт (послуг) з порушенням термінів, визначених цим додатком до договору, оператор системи має право нарахувати постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Однак, відповідно до пункту 16 Постанови НКРЕКП № 332 від 25.02.2022 (у редакції постанови НКРЕКП від 413 від 26.04.2022) на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування - постановлено зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, ще укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії».

Згідно із ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних) дій. Воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії.

Місцезнаходження відповідача (смт. Ямпіль) знаходиться поблизу з кордоном російської федерації, де, починаючи з 24.02.2022 ведуться постійні обстріли міста та бойові дії, які тривають по сьогоднішній день.

Вищезазначені обставини підтверджуються Переліком територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженому Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04,2022 №75 (у редакції наказу від 28.10.2022 №248).

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення пені задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини п`ятої статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент на підтримку кожної підстави. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Судом були досліджені документи, які надані сторонами у справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Стосовно інших доводів сторін, які детально не зазначені в рішенні, то вони не підлягають врахуванню, оскільки суперечать встановленим судом фактичним обставинам справи та не стосуються предмета доказування по даній справі.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на його користь з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог - в сумі 3004, 91 грн.

Керуючись статтями 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАВАТТ ТРЕЙДИНГ ПЛЮС» (03150, м. Київ, вул. Ділова, будинок 5, корпус 2, В1, код 38244650) заборгованість в розмірі 188 025, 82 грн (сто вісімдесят вісім тисяч двадцять п`ять гривень вісімдесят дві копійки), 3% річних в розмірі 4 170, 46 грн (чотири тисячі сто сімдесят гривень сорок шість копійок), інфляційні втрати в розмірі 8 131, 03 грн (вісім тисяч сто тридцять одна гривня три копійки) та 3004, 91 грн (три тисячі чотири гривні дев`яносто одна копійка) відшкодування судового збору.

3. Відмовити у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 54 384, 20 грн (п`ятдесят чотири тисячі триста вісімдесят чотири гривні двадцять копійок) пені.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно із частинами першою, другою статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 256 та статті 257 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини сьомої статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Повні реквізити сторін зазначені у пункті 2 резолютивної частини цього рішення.

Повний текст рішення складений та підписаний суддею 16.12.2024.

СуддяЮ.А. Джепа