Рішення

від 11.12.2024 по справі 922/2889/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2024 Справа № 922/2889/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Байбака О.І.

при секретарі судового засідання Пугачові Д.І.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом В.о. керівника Харківської окружної прокуратури Харківської області (адреса: 61098, м. Харків, Григорівське шосе, буд. 52) в інтересах держави, в особі 1) Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (адреса: 61165, м. Харків, вул. Космічна, буд. 21, пов. 8-9; код ЄДРПОУ 39792822); 2) Безлюдівської селищної ради (адреса: 62489, Харківська обл., Харківський р.-н, смт. Безлюдівка, вул. Зміївська, буд. 48; код ЄДРПОУ 04396555); до Товариства з обмеженою відповідальністю "Крона-Калинівка" (адреса: 08623, Київська обл., Фастівський р.-н, смт. Калинівка, вул. Залізнична, буд. 49; код ЄДРПОУ 04782181) про стягнення 242132,00 грн за участю представників сторін:

прокуратури - Шовкопляс М.М. (службове посвідчення)

1-го позивача не з`явився;

2-го позивача - не з`явився;

відповідача - Кабанець В. О. (ордер серії ВІ № 1257426 від 12.11.2024) та Рудницька В. І. (довіреність);

ВСТАНОВИВ:

В. о. керівника Харківської окружної прокуратури Харківської області (далі - прокурор) звернувся до господарського суду Харківської області в інтересах держави в особі 1) Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (далі перший позивач) та 2) Безлюдівської селищної ради (далі другий позивач) з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Крона-Калинівка" (далі - відповідач) шкоду, завдану зняттям ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу в сумі 242132,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог прокурор, зокрема, вказує на те, що державними інспекторами Головного управління Держгеокадастру у Харківській області 05.11.2020 в процесі позапланової перевірки земельної ділянки площею 4,00 га з кадастровим номером 6325181200:02:001:0366, яка належить відповідачу, встановлено зняття, перенесення та складування поверхневого шару ґрунту без спеціального дозволу, про що складено відповідний акти від 16.11.2020 та від 19.11.2020

Прокурор вказує, що внаслідок зазначених обставин посадовими особами підприємства відповідача не виконано норми ч. З ст. 25 Закону України «Про охорону земель», ч. 2 ст. 168 Земельного кодексу України, що призвело до порушення п. «и» ч. 1 ст. 211 Земельного кодексу України, а саме: «невиконання умов знімання, збереження і нанесення родючого шару ґрунту»,

З огляду на викладене, першим позивачем здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної Відповідачем внаслідок зняття та перенесення ґрунтового покриву земельної ділянки без спеціального дозволу, відповідно до якого, загальна сума заподіяної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, становить 242132,00 грн. При зверненні до Господарського суду з позовом у даній справі прокурор просить стягнути з відповідача до місцевого бюджету зазначену шкоду.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/2889/21; справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 16.08.2021; встановлено сторонам строк для подання заяв по суті спору.

Протокольною ухвалою від 16.08.2021 підготовче судове засідання відкладено на 13.09.2021.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.09.2021 провадження у справі 922/2889/21 зупинено до вирішення Київським окружним адміністративним судом справи № 320/10321/21 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Крона-Калинівка" до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання протиправними дій та набрання кінцевим судовим рішення по цій справі законної сили.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.10.2024 провадження у справі поновлено та призначено проведення підготовчого засідання на 13.11.2024.

В процесі розгляду справи на стадії підготовчого провадження другий позивач надав суду відзив на позовну заяву (вх. № 18724 від 10.08.2021) в якому просить суд прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства, та здійснювати розгляд справи за відсутності його представника. В обґрунтування відзиву другий відповідач вказує, що в його розпорядженні відсутні будь-які документи які стосуються суті спору, а тому з огляду на наявну в нього інформації щодо допущеного відповідачем порушення він направив на його адресу вимогу про відшкодування збитків, яка, проте, була залишена останнім без задоволення.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву (вх. № 18895 від 12.08.2024) в якому просить суд відмовити прокурору в задоволенні позову, посилаючись на те, що прокурором та першим позивачем належними та допустимими доказами не доведено ні факт порушення відповідачем земельного законодавства, ні факт заподіяння збитків саме в заявленому до стягнення розмірі.

Зокрема відповідач зазначає, що перевірки дотримання земельного законодавства та складання відповідних актів від 16.11.2020 та від 19.11.2020 першим позивачем здійснювалося односторонньо, без залучення відповідача у даній справі та без направлення йому зазначених актів з метою реагування; що з проведених контрольних заходів не вбачається, що проведено будь-яке дослідження ґрунтового покриву на родючість, відповідність земельної ділянки ГОСТам та погіршання якості родючого ґрунту у порівняні з минулими показниками, а зі складених першим відповідачем актів взагалі не вбачається встановлення факту зняття, перенесення та складування відповідачем поверхневого шару гранту

Відповідач звертає увагу суду на те, що за результатами проведеного обстеження, інспектори першого позивача не здійснювали заходи щодо запобігання нібито протиправним діями, не складено ними ні протокол про адміністративне правопорушення, ні припис про зупинення будівельних робіт, ні викликано працівників поліції тощо. На думку відповідача, вказана бездіяльність інспекторів вказує на формальність проведеної перевірки та вигадування порушень земельного законодавства.

Також відповідач вказує на необґрунтованість здійсненого першим відповідачем розрахунку заподіяної шкоди, оскільки при його складанні ним не були враховані істотні обставини.

Перший позивач надав суду відповідь на відзив (вх. № 19585 від 20.08.2021) в якому наполягає на задоволенні заявленого прокурором позову, та зокрема зазначає, що перевірка дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки площею 4,00 га з кадастровим номером 6325181200:02:001:0366 була проведена у відповідності до вимог чинного законодавства України, а тому відповідач має здійснити відшкодування заподіяної шкоди.

Інших заяв по суті спору в процесі розгляду справи на стадії підготовчого провадження на адресу суду не надходило.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.11.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 27.11.2024.

Протокольною ухвалою від 27.11.2024 розгляд справи по суті відкладено на 11.12.2024.

В процесі розгляду справи по суті відповідач надав суду письмові пояснення (вх. № 29728/24 від 26.11.2024) в яких наполягає на необґрунтованості заявленого позову, та зокрема зазначає, що акт обстеження земельної ділянки від 16.11.2020 року №522-ДК/468/ АО/10/01/-20, на його думку, складено з істотними порушеннями вимог чинного законодавства, зокрема ст.10 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», акт перевірки від 19.11.2020 року є фактичним дослівним перенесенням доводів з акту обстеження, а тому вони не можуть бути підставою для покладення на відповідача відповідальності за встановлені в даних актах порушення.

Окрім того, на думку відповідача, розрахунок заподіяної шкоди також здійснено першим відповідачем з порушенням вимог Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою КМУ від 25.07.2007 № 963.

Прокурор надав суду заперечення на додаткові пояснення (вх. № 30769/24 від 06.12.2024) в яких спростовує доводи відповідача, викладені в додаткових поясненнях, та наполягає на задоволенні заявленого позову. Зокрема прокурор зазначає, що відповідач не був повідомлений першим позивачем про проведення перевірки оскільки це був позаплановий захід, тоді як проведення перевірки проводилось за місцем обстеження земельної ділянки, що підтверджується наданими до позовної заяви фото-таблицями. Прокурор зазанчає, що наразі акти обстеження від 16.11.2020 №522-ДК/468/АО/10/01/-20 та перевірки від 19.11.2020 № 522-ДК/559/АП/09/01/-20 є чинними, складеними повноважним суб`єктом із дотриманням вимог діючого законодавства.

Також прокурор вважає, що розрахунок заподіяної шкоди здійснено першим відповідачем з дотриманням вимог чинного законодавства України.

У судове засідання 11.12.2024 прибули прокурор та представники відповідача.

Прокурор наполягає на обґрунтованості заявленого позову, просить суд його задовольнити.

Представники відповідачів просять суд відмовити прокурору в задоволенні позову з огляду на його необґрунтованість.

Перший та другий позивачі на судове засідання своїх представників не направили, хоча належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання.

Перший позивач про причини неприбуття свого представника не повідомив.

Другий позивач у відзиві на позов (вх. № 18724 від 10.08.2021) прость суд здійснювати розгляд справи за відсутності його представника.

Оскільки неявка на судове засідання представників позивачів не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за необхідне розглядати справу за їх відсутності, за наявними в матеріалах справи документами, як це передбачено ст. 202 ГПК України.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив.

Щодо повноважень прокурора на звернення до суду з позовом у даній справі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з ч. ч. 3, 4, 5 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в Інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановленому законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інших суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого . віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Аналіз зазначеної статті Закону дає підстави дійти до висновку що «Інтереси держави» (як загальне поняття) являють собою комплекс прав та законних інтересів як в цілому держави України (або народу України), так і інтереси окремої територіальної громади певної місцевості (жителів певного населеного пункту або декількох населених пунктів).

Інтереси держави Україна та інтереси певної територіальної громади є частинами одного цілого - «інтересів держави», про які зазначено в ч. З ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Крім того, згідно зі ст. 140, 142 Конституції України та ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування» право та реальна здатність територіальної громади самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення гарантується Державою. Держава бере участь у формуванні доходів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування.

Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № З-рп/99 визначено, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів і держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом відповідно до ст. ст. 6, 7, 13, 143 Конституції України може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/19, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 13 та ч. 1 ст. 14 Конституції України земля, її надра, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2016 № 482 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» внесено зміни до Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15, та визначено, що Держгеокадастр є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 № 910р погоджено пропозицію Міністерства аграрної політики та продовольства України щодо можливості забезпечення здійснення покладених на Державну службу з питань геодезії, картографії та кадастру постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15 «Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру» функцій і повноважень Державної інспекції сільського господарства, що припиняється, із здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 № 308 затверджено Положення про Головне управління Держгеокадастру у Харківській області (далі - Положення), відповідно до п. 1 якого, Головне управління є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Статтею 188 ЗК України, ст. 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2016 № 482 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України», розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 № 910-р «Питання Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру» повноваження із державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючістю ґрунтів покладено на органи Держгеокадастру.

Підпунктом 30 п. 4 Положення передбачено, що Головне управління Держгеокадастру у Харківській області відповідно до покладених на нього функцій здійснює державний нагляд (контроль) у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності.Відповідно до вимог ч. 3 ст. 29, п. 4 ч. 1 ст. 69 Бюджетного кодексу України, до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать, зокрема, грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад.

Котлярівська сільська рада увійшла до складу територіальної громади -Безлюдівської селищної ради.

Відповідно до ч. З ст. 8 Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» об`єднана територіальна громада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків територіальних громад, що об`єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об`єднаною територіальною громадою.

У разі об`єднання всіх територіальних громад одного району в одну об`єднану територіальну громаду все майно спільної власності територіальних громад такого району є комунальною власністю об`єднаної територіальної громади, а пов`язані з таким майном права та обов`язки належать об`єднаній територіальній громаді з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об`єднаною територіальною громадою.

Як стверджує прокурор, діями Відповідача завдано шкоду на загальну суму 242132,00 грн., які мають надійти до спеціального фонду бюджету об`єднаної територіальної громади - Безлюдівської селищної ради.

Таким чином, органами уповноваженими державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах є Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, як орган державного контролю, який здійснює державний нагляд (контроль) у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності. Також враховуючи, що грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, мають надходити до спеціального фонду бюджетів об`єднаних територіальних громад, Безлюдівська селищна рада, як головний розпорядник коштів бюджету територіальної громади, також є органом уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах

Як свідчать матеріали справи, Харківською окружною прокуратурою направлено листи до ГУ Держгеокадастру у Харківській області та Безлюдівської селищної ради від 12.05.2021 № 62-8371вих21 та від 21.05.2021 № 62-992вих-21 відповідно, про намір звернутися до суду з позовом в їх інтересах до ТОВ «Крона-Калинівка» про стягнення шкоди, завданої зняттям ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу.

Згідно з відповідано ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 10.06.2021 № 10-20-14-4609/0/19-21 на рахунку управління відсутні кошти для сплати судового збору.

Аналогічна відповідь надійшла з Безлюдівської селищної ради, (лист від 08.06.2021 № 02-21/1227).

В постанові Великої Палати Верховного суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 зазначено, що сам факт не звернення належного позивача до суду свідчить про те, що орган виконавчої влади неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що у прокурора наявні підстави для звернення до суду з відповідним позовом на захист порушених інтересів держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області та Безлюдівської селищної ради.

Розглянувши спір по суті, суд встановив наступні обставини.

Як свідчать матеріали справи, Наказом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 10.11.2020 року № 522-ДК «Про здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності» визначено здійснити державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення перевірки щодо земельної ділянки, яка розташована на території Котлярівської сільської ради Харківського району Харківської області площею 4,00 га, кадастровий номер 6325181200:02:001:0366.

На виконання зазначеного Наказу спеціалістами Управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Харківській області було проведено заходи державного контролю, а саме - обстеження земельної ділянки з кадастровим номером 6325181200:02:001:0366, що розташована за адресою: Харківська область, Харківський район, Котлярівська сільська рада, про що 16.11.2020 складено акт обстеження земельної ділянки №522-ДК/468/АО/10/01/-20.

Даним актом встановлено, що 05.11.2020 в ході проведення моніторингу земельної ділянки площею 4,00 га з кадастровим номером 6325181200:02:001:0366, яка знаходиться за адресою: Харківська область, Харківський район, Котлярівська сільська рада, було встановлено зняття, перенесення та складування поверхневого шару ґрунту. 16.11.2020 у ході обстеження встановлено, що зазначена земельна ділянка має площу 4,00 га, огороджена металевим парканом по периметру, має металеві ворота для в`їзду транспортних засобів та металеву хвіртку, на території розташовані приміщення для охорони та робітників. На території зазначеної земельної ділянки проводяться земельні роботи з планування місцевості та будівельні роботи з будівництва офісно-складського комплексу сільськогосподарського призначення. Для проведення зазначених робіт на земельній ділянці використовувався гусеничний трактор … без реєстраційного номеру транспортного засобу. Зазначена територія обладнана зовнішнім освітленням, камерами відеоспостереження та цілодобовою охороною. До зазначеного акту додано фотографії на яких зафіксовано вчинене правопорушення.

В подальшому, державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель 19.11.2020 складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом земельної ділянки № 522-ДК/559/АП/09/01/-20, з якого вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 6325181200:02:001:0366 площею 4,00 га розташована на території Котлярівської сільської ради Харківського району Харківської області, утворена шляхом об`єднання двох земельних ділянок 6325181200:02:001:0316, 6325181200:02:001:0317 з цільовим призначенням «Для ведення особистого селянського господарства» (01.03) зі зміною цільового призначення на «Для розміщення та експлуатації основних, підсобних І допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості» (11.02). Форма власності - приватна, власник - ТОВ «Крона-Калинівка». В ході проведення 05.11.2020 державними інспекторами моніторингу: земельної ділянки площею 4,00 га з кадастровим номером 6325181200:02:001:0366 встановлено зняття, перенесення та складування поверхневого шару ґрунту. В ході обстеження 16.11.2020 встановлено, що зазначена земельна ділянка має площу 4,00 га, яка огороджена металевим парканом по периметру, має металеві ворота для в`їзду транспортних засобів та металеву хвіртку, на території розташовані приміщення для охорони та робітників. На території зазначеної земельної ділянки проводяться земельні роботи з планування місцевості та будівельні роботи з будівництва офісно-складського комплексу сільськогосподарського призначення. Для проведення зазначених робіт на земельній ділянці використовувався гусеничний трактор без реєстраційного номеру транспортного засобу. Зазначена територія обладнана зовнішнім освітленням, камерами відеоспостереження та цілодобовою охороною.

За даними Головного управління Держгеокадастру у Харківській області спеціальний дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву зазначеної земельної ділянки ТОВ «Крона-Калинівка» не надавався.

З огляду на викладене, прокурор стверджує, що посадовими особами ТОВ «Крона-Калинівка» не виконано норми ч. З ст. 25 Закону України «Про охорону земель», ч. 2 ст. 168 Земельного кодексу України, що призвело до порушення п. «и» ч. 1 ст. 211 Земельного кодексу України, а саме: «невиконання умов знімання, збереження і нанесення родючого шару ґрунту».

Як свідчать матеріали справи, власником земельної ділянки площею 4,00 га з кадастровим номером 6325181200:02:001:0366, яка знаходиться за адресою: Харківська область, Харківський район, Котлярівська сільська рада є ТОВ «Крона-Калинівка». Зазначене підтверджується інформацією з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку та з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Будівництво Відповідачем офісно-складських будівель в с. Котляри Харківського району Харківської області підтверджується технічним паспортом на офісно-складський комплекс, виготовленого на замовлення ТОВ «Крона-Калинівка» та витягом з реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. Згідно з зазначеним технічним паспортом на території земельної ділянки з кадастровим номером 6325181200:02:001:0366 розташовані наступні будівлі та споруди: склад з офісними приміщеннями, 2 навіси, прохідна, пожежна насосна частина, септик, установка очищення поверхневих стічних вод, ворота, огорожа.

Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу» від 25.07.2007 № 963 здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної ТОВ «Крона-Калинівка» внаслідок зняття та перенесення ґрунтового покриву земельної ділянки без спеціального дозволу, відповідно до якого, загальна сума заподіяної шкоди, яка підлягає відшкодуванню становить 242132,00 грн. (лист ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 14.06.2021 № 10-20-5-1004/90-21).

Обставини щодо стягнення з ТОВ «Крона-Калинівка» заподіяної шкоди в сумі 242132,00 грн. стали підставами для звернення прокурора до суду з позовом у даній справі.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За умовами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі ст. 1 Земельного кодексу України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Використання права власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Частиною 1 ст. 91 ЗК України передбачено, що власники земельних ділянок зобов`язані, зокрема, забезпечувати використання їх за цільовим призначенням; додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля.

Положення ст. 66 Конституції України передбачають, що кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно до ст. 168 ЗК України, ґрунти земельних ділянок є об`єктом особливої охорони. Власники земельних ділянок та землекористувачі не мають права здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, крім випадків:

а) проведення робіт із буріння та облаштування нафтових І газових свердловин, будівництва, технічного обслуговування, ремонту і реконструкції нафтових і газових свердловин та пов`язаних з їх обслуговуванням об`єктів трубопровідного транспорту, виробничих споруд, під`їзних доріг, ЛІЦІЙ Г електропередачі та зв`язку, підземних кабельних мереж енергозабезпечення; '

б) проведення робіт, пов`язаних з ліквідацією та запобіганням 1 аварійним ситуаціям на нафтових і газових свердловинах та пов`язаних з їх експлуатацією об`єктах трубопровідного транспорту, виробничих спорудах, під`їзних дорогах, лініях електропередачі та зв`язку, підземних кабельних мережах енергозабезпечення.

Відповідно до п. и ч. 1 ст. 211 ЗК України, громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства, зокрема, за невиконання умов знімання, збереження і нанесення родючого шару ґрунту.

Пунктом «є» ч. 1 ст. 19 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у галузі охорони навколишнього природного середовища в межах своєї компетенції формують і використовують місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища у складі місцевих бюджетів.

Згідно з п. «б» ч. 2 ст. 47 вказаного Закону місцеві фонди охорони, навколишнього природного середовища утворюються у складі відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі (ч. 1 ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»).

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Стаття 1166 ЦК України містить правило про загальний (генеральний) делікт, відповідно до якого будь-яка шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, повинна бути відшкодована особою, яка її завдала, в повному обсязі. Отже, загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавача шкоди (цивільне правопорушення). Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювана та шкодою, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода це не тільки обов`язкова умова, але й міра відповідальності, оскільки за загальним правилом статті, завдана шкода відшкодовується у повному обсязі. Мова йде про реальну шкоду та упущену вигоду.

Виходячи з загальних принципів цивільного права для застосування такої міри відповідальності, як стягнення шкоди потрібна наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою, що є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди. Тобто відсутність у діях особи умислу або необережності звільняє її від відповідальності, крім випадків, коли за нормами ЦК відповідальність настає незалежно від вини.

Тобто, для застосування такої міри відповідальності як стягнення шкоди, прокурор та/або позивачі повинні довести наявність шкоди (її розмір), протиправність дій відповідача, та причинний зв`язок між шкодою позивача та протиправними діями відповідача.

Стаття 74 ГПК України покладає на кожну зі сторін, що беруть участь у справі, обов`язок доказування тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, в даному випадку прокурор зазначаючи про те, що відповідач допустив порушення законодавства про охорону земель чим завдав державі матеріальної шкоди в відповідному розмірі повинен довести як сам факт порушення, так і розмір заподіяної шкоди.

Посилання прокурора з цього приводу на п. 1.6. Роз`яснень Вищого Господарського суду України «Про деякі питання вирішення спорів, пов`язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього середовища» від 27.06.2001 № 02-5/744 (в яких йдеться про презумпцію вини правопорушника) суд вважає безпідставними, оскільки дані роз`яснення надані з посиланням на норми законодавства які станом на даний час вже не є чинними; до того ж, такі висновки станом на даний час суперечать положенням ст. 74 ГПК України, ст. 1166 ЦК України, тощо.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно зі ст. 77 ГПК України, Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В даному випадку, як на підставу покладення на відповідача відповідальності у вигляді відшкодування шкоди прокурор посилається на обставини, встановлені в Акті обстеження земельної ділянки №522-ДК/468/АО/10/01/-20 від 16.11.2020 та Акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом земельної ділянки № 522-ДК/559/АП/09/01/-20 від 19.11.2020.

Як вже зазначалося, даними актами встановлено, що в ході проведення 05.11.2020 державними інспекторами моніторингу земельної ділянки площею 4,00 га з кадастровим номером 6325181200:02:001:0366 встановлено зняття, перенесення та складування поверхневого шару ґрунту; що зазначена земельна ділянка має площу 4,00 га, яка огороджена металевим парканом по периметру, має металеві ворота для в`їзду транспортних засобів та металеву хвіртку, на території розташовані приміщення для охорони та робітників; що на території зазначеної земельної ділянки проводяться земельні роботи з планування місцевості та будівельні роботи з будівництва офісно-складського комплексу сільськогосподарського призначення; що для проведення зазначених робіт на земельній ділянці використовувався гусеничний трактор без реєстраційного номеру транспортного засобу.

Однак, розглянувши наведені Акти суд констатує, що їх складено з істотними порушеннями вимог чинного Законодавства України.

Зокрема, статтею 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Статтею 3 наведеного Закону передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється, зокрема за принципами:

- гарантування прав та законних інтересів кожного суб`єкта господарювання;

- об`єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб`єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв;

- відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю);

- орієнтованості державного нагляду (контролю) на запобігання правопорушенням у сфері господарської діяльності;

Пунктами 1, 3 ст. 4 наведеного Закону передбачено, що Державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом. Планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб`єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Пунктом 11 ст. 4 наведеного Закону передбачено, що плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.

В даному випадку, як стверджують прокурор та перший позивач, складання Акту обстеження земельної ділянки №522-ДК/468/АО/10/01/-20 від 16.11.2020 та Акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом земельної ділянки № 522-ДК/559/АП/09/01/-20 від 19.11.2020 відбувалося в зв`язку з проведенням позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю).

Статтею 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" врегульовано порядок проведення позапланових заходів зі здійснення державного нагляду (контролю).

Зокрема, згідно з ч. 1-3 ст. 6 наведеного Закону, Підставами для здійснення позапланових заходів є:

подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом;

неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

настання аварії, пожежі, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання;

за рішенням суду;

звернення посадових осіб органів місцевого самоврядування про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства у випадках, коли право на подання такого звернення передбачено законом.

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Фізичні особи та посадові особи органів місцевого самоврядування, які подали безпідставне звернення про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства, несуть відповідальність, передбачену законом. Повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), забороняється.

Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.

Суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Разом з тим, ст. 7 наведеного Закону передбачено, що перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання. Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Статтею 8 наведеного Закону також передбачено, що органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов`язані: ознайомити керівника суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноважену ним особу (фізичну особу - підприємця або уповноважену ним особу) з результатами державного нагляду (контролю) в строки, передбачені законом.

Разом з тим, ст. 10 наведеного Закону також передбачено, що суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право:

бути поінформованим про свої права та обов`язки;

вимагати від посадових осіб органу державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства;

перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення та посвідчення (направлення) і одержувати копію посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу;

не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), в передбачених даною статтею випадках:

бути присутнім під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), залучати під час здійснення таких заходів третіх осіб;

одержувати та ознайомлюватися з актами державного нагляду (контролю);

надавати органу державного нагляду (контролю) в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта;

оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб;

Таким чином, Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" забезпечено право суб`єкта господарювання щодо якого здійснюються заходи державного нагляду (контролю) принаймні знати про такі заходи, бути поінформованим про свої права та обов`язки, в передбачених Законом випадках не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), бути присутнім під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), залучати під час здійснення таких заходів третіх осіб, надавати органу державного нагляду (контролю) в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта.

Однак, в даному випадку матеріали справи не містять та прокурором суду не надано будь-яких доказів повідомлення Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області Товариства з обмеженою відповідальністю "Крона-Калинівка" про проведення стосовно нього позапланових заходів державного нагляду (контролю) щодо дотриманням вимог законодавства України про охорону земель.

З Акту обстеження земельної ділянки №522-ДК/468/АО/10/01/-20 від 16.11.2020 та Акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом земельної ділянки № 522-ДК/559/АП/09/01/-20 від 19.11.2020 вбачається, що представники ТОВ "Крона-Калинівка" взагалі не залучалися до проведення перевірок, а їх копії в подальшому не направлялися на адресу названого товариства, тобто названі акти є односторонніми.

Окрім того, в розумінні ст. 6-7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" проведення відповідних перевірок неможливе без отримання від керівника або іншої уповноваженої особи ТОВ "Крона-Калинівка" безпосереднього доступу до земельної ділянки площею 4,00 га з кадастровим номером 6325181200:02:001:0366. Однак, оскільки в даному випадку від ГУ Держгеокадастру у Харківській області повідомлення ТОВ "Крона-Калинівка" про проведення вказаних перевірок не надходило, наведене в свою чергу свідчить, що фіксування вказаних в акті від 16.11.2020 порушень здійснювалося або без доступу інспекторів до земельної ділянки (тобто за її межами), або такий доступ був отриманий без погодження з боку уповноваженої особи ТОВ "Крона-Калинівка". Зазначене ж в свою чергу ставить під сумнів законність і об`єктивність проведеного інспекторами заходу державного нагляду (контролю).

Крім того, до акту обстеження земельної ділянки №522-ДК/468/АО/10/01/-20 від 16.11.2020 долучено низку чорно-білих фотографій низької якості з яких взагалі не можливо встановити обставини про які йдеться в акті. На 8 доданих до акту кольорових фотографій зображені бульдозер, що стоїть, вирівняна щебенем під`їзна дорога до офісно-складського приміщення, що будується, а також наявність на узбіччі складування піску та тротуарної плитки для облаштування під`їзної дороги. В акті ж зазначено про «зняття, перенесення та складування поверхневого шару ґрунту» на земельній ділянці 4,00 га, тоді як фото самого знятого, перенесеного, складованого шару ґрунту з ділянки 4,00 га, який як стверджує ГУ Держгеокадастру у Харківській області, було зроблено ТОВ "Крона-Калинівка", названі фотографії не містять.

Окрім того, матеріали справи взагалі не містять будь-яких відомостей стосовно того, який саме вигляд мала земельна ділянка станом на час набуття ТОВ "Крона-Калинівка" право власності на неї. Відповідно, з 8 кольорових фотографій не можливо визначити відмінності цієї земельної ділянки з часу набуття права власності до моменту проведення перевірки, і чи мало місце при проведені ТОВ "Крона-Калинівка" робіт з облаштування земельної ділянки саме зняття, перенесення та складування поверхневого шару ґрунту, як на цьому наполягає ГУ Держгеокадастру у Харківській області.

Так само з акту обстеження земельної ділянки №522-ДК/468/АО/10/01/-20 від 16.11.2020 не вбачається, яким чином та якими інструментами, приладами, устаткуванням або іншими доказами зафіксовано площу земельної ділянки на якій вчинено «зняття, перенесення та складування поверхневого шару ґрунту», а лише констатовано що земельна ділянка має площу 4,00 га (з посиланням на довідку Держгеокадастру про загальну площу земельної ділянки) і на ній проводяться земельні роботи з планування місцевості та будівельні роботи з будівництва офісно-складського комплексу сільськогосподарського призначення.

У Додатку № 11 до наказу Держгеокадастру №39 від 07.02.2020 року затверджено форму акту обстеження земельної ділянки де зазначено, що у графі «Результати обстеження земельної ділянки» зазначається:

- наявність на земельній ділянці збудованих або встановлених об`єктів та споруд, плодово-ягідних та інших багаторічних насаджень;

- стан ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки, із зазначенням ступеня знищення чи пошкодження родючого шару ґрунту (при обстеженні земельної ділянки перед видачею спеціального дозволу - глибини зняття родючого шару ґрунту);

- якості проведення рекультивації порушених земель;

- інформації, яка необхідна для визначення розміру збитків, завданих власникам та користувачам земельних ділянок а також збитків, завданих унаслідок непроведення робіт з рекультивації порушених земель, тощо

У той же час, в Акті обстеження земельної ділянки №522-ДК/468/АО/10/01/-20 від 16.11.2020 та Акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом земельної ділянки № 522-ДК/559/АП/09/01/-20 від 19.11.2020 не вказано стан ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки, із зазначенням ступеня знищення чи пошкодження родючого шару ґрунту, якості проведення рекультивації порушених земель, глибини зняття родючого шару ґрунту, місце та спосіб зберігання родючого шару ґрунту.

За своїми властивостями Ґрунтовий покрив земельних ділянок це поверхневий шар ґрунту, який характеризується родючістю.

У листі Держінспекції з контролю за використанням і охороною земель від 11.09.2006 №6-8-1487/885 зазначено, що ґрунтовий покрив земельних ділянок характеризуватиметься родючістю і підлягатиме землюванню, якщо буде відповідати вимогам та показникам, встановленим у ГОСТ 17.5.1.03-78, ГОСТ 17.4.2.02-83, ГОСТ 17.5.3.05-84, ГОСТ 26213-84, ГОСТ 17.5.3.06-85 (відповідні обстеження земельних ділянок проводять юридичні та фізичні особи, які отримали ліцензії на проведення землевпорядних робіт). Ґрунтовий покрив земельних ділянок, який не відповідає вимогам та показникам, встановленим у зазначених ГОСТах, не є родючим, а отже, дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок не видається.

З проведених ГУ Держгеокадастру у Харківській області контрольних заходів не вбачається, що ним при перевірці проведено будь-яке дослідження ґрунтового покриву на родючість, відповідність земельної ділянки ГОСТам та погіршання якості родючого ґрунту у порівняні з минулими показниками.

Зокрема, статтею 1 Закону України "Про охорону земель" визначено, що:

- гумус це органічна складова частина ґрунту, яка утворюється в процесі біохімічного розкладу рослинних і тваринних решток та формує його родючість;

- ґрунт це природно-історичне органо-мінеральне тіло, що утворилося на поверхні земної кори і є осередком найбільшої концентрації поживних речовин, основою життя та розвитку людства завдяки найціннішій своїй властивості родючості;

- родючість ґрунту це здатність ґрунту задовольняти потреби рослин в елементах живлення, воді, повітрі і теплі в достатніх кількостях для їх нормального розвитку, які в сукупності є основним показником якості ґрунту.

Відповідно до ч. 2 ст.168 Земельного кодексу України, власники земельних ділянок та землекористувачі не мають права здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Як слідує з вимог та показників, встановлених в Згідно абз. 2, п. 1 ГОСТ 17.5.3.06-85 "Охорона природи. Землі. Вимоги до визначення норм зняття родючого шару ґрунту при здійсненні земляних робіт" (далі - ГОСТ 17.5.3.06-85), цей стандарт використовується для складання проектної документації по зняттю та використанню родючого шару ґрунту в складі проектів землеустрою, проектів на горні, будівельні та інші роботи, що пов`язані з порушенням ґрунтового покрову.

Як слідує з вимог та показників, встановлених в п. п. 2.1 ГОСТ 17.5.3.06-85 "Охорона природи. Землі. Вимоги до визначення норм зняття родючого шару ґрунту при здійсненні земляних робіт" показники складу та властивостей родючості шару ґрунту повинні бути наступними:

-(п. п. 2.1.1.) Маса дол. гумусу по ГОСТ 26213-91;

-(2.1.2.) Величина pH водної витяжки в родючому шарі ґрунту здійснюється по ГОСТ 17.5.4.01-84;

- (2.1.3.) величина pH селевої витяжки дерново-підзолистих грунтів повинна складати не менше 4,5; в торф`яному шарі - 3,0-8,2;

- (2.1.4.) визначення ємності катіонного обміну проводиться по ГОСТ 17.4.4.01-К4;

- (2.1.5.) розмір та розрахунок суми токсичних солей здійснюється по ГОСТ 17.5.4.02-84:

- (2.1.6.) масова дол. грунтових часток менше 0,1 мм повинна бути в інтервалі - від 10 % до 75 %; на поіменних, сторичних, дельтових пісках і приаричних пісчаних відкладеннях 5-10 %.

Як вбачається зі змісту Наказу (на підставі якого відповідач призначив здійснити державний нагляд (контроль) Головного управління Держгсокадастру у Харківській області від 10.11.2020 року № 522-ДК було наказано: здійснити державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості грунтів шляхом проведення перевірки щодо земельної ділянки, яка розташована на території Котлярівської сільської ради Харківського району Харківської області площею 4,00 га, кадастровий номер 6325181200:02:001:0366

Однак, складені інспекторами ГУ Держгеокадастру у Харківській області Акт обстеження земельної ділянки №522-ДК/468/АО/10/01/-20 від 16.11.2020 та Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом земельної ділянки № 522-ДК/559/АП/09/01/-20 від 19.11.2020 взагалі не містять відомостей про зняття саме поверхневого (родючого) шару ґрунту. Також інспекторами не здійснено і аналіз родючості ґрунту, який, як зазначено в актах був знятий та перенесений.

Верховний Суд у п.22 постанови від 27.11.2019 року у справі №522/441/17 вказує на те, що акт складений за відсутності суб`єкта містобудування, не може бути підставою для складання протоколу, припису та постанови про накладення штрафу на останнього, оскільки порушене право бути присутнім під час проведення перевірки, подавати заперечення на акт перевірки та надавати пояснення з приводу нібито встановлених порушень, а відтак порушення процедури проведення перевірки є достатньої підставою для скасування її результатів.

Згідно з правовою позицією, неодноразово висловленою у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №821/1157/16, від 05.02.2019 у справі №2а-10138/12/2670, від 04.02.2019 у справі №807/242/14, від 21.05.2020 №2087б557/16-а (2-а/208/219/16), лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, може бути підставою для визнання правомірними дій контролюючого органу щодо їх проведення. У свою чергу порушення контролюючим органом вимог щодо призначення та проведення перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої.

У випадку незаконності перевірки прийнятий за результатами її проведення акт індивідуальної дії автоматично підлягає визнанню протиправним та скасуванню. У той же час Акти перевірки та обстеження за своїм змістом є документами, які складаються посадовими особами контролюючого органу, що проводили перевірку, які фіксують факт її проведення та результати; заперечення, зауваження до акту перевірки (за їх наявності) та висновки на них. У цьому випадку акти перевірки (обстеження), в яких відображено узагальнений опис виявлених перевіркою нібито порушень не є правовими документами, які встановлюють відповідальність суб`єкта господарювання та, відповідно, не є актами індивідуальної дії.

Таким чином, дії службової особи, пов`язані з включенням до акту певних висновків не можуть бути предметом розгляду у суді, оскільки висновки, викладені у акті, є невід`ємною його частиною, не породжують обов`язкових юридичних наслідків, не встановлюють відповідальність суб`єкта господарювання, та, відповідно, акт перевірки не є актом індивідуальної дії у розумінні ч. 1 ст. 16 ЦК України та ст.20 ГК України, через що не може бути оскаржений у судовому порядку.

В даному випадку, в зв`язку з численними порушеннями Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області при здійсненні державного нагляду (контролю) за дотриманням ТОВ "Крона-Калинівка" земельного законодавства, та складання за результатами перевірки Акту обстеження земельної ділянки №522-ДК/468/АО/10/01/-20 від 16.11.2020 та Акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом земельної ділянки № 522-ДК/559/АП/09/01/-20 від 19.11.2020, суд вважає, що наведені акти в розумінні ст. ст. 76-77 ГПК України не можуть вважатися належними та допустимими доказами обставин, про які в них йдеться. До того ж, саме по собі порушення процедури проведення перевірки є достатньої підставою для скасування її результатів.

Щодо посилань прокурора на те, що наведені акти є дійсними та з боку ТОВ "Крона-Калинівка" не оскаржувалися в судовому порядку суд зазначає, що акт перевірки не є актом індивідуальної дії у розумінні ч. 1 ст. 16 ЦК України та ст.20 ГК України, через що не може бути оскаржений у судовому порядку.

З огляду ж на викладене, суд приходить до висновку про недоведеність прокурором належними та допустимими доказами факту наявності у діях ТОВ "Крона-Калинівка" складу цивільно-правової відповідальності, що в свою чергу є підставою для відмови в задоволенні позову про стягнення шкоди.

Окрім того, як вже зазначалося, в Акті обстеження земельної ділянки №522-ДК/468/АО/10/01/-20 від 16.11.2020 та Акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом земельної ділянки № 522-ДК/559/АП/09/01/-20 від 19.11.2020 зазначено про зняття та переміщення ґрунтового покриву.

Прокурор та ГУ Держгеокадастру у Харківській області єдиною підставою для розрахунку шкоди вказують відсутність у боку ТОВ "Крона-Калинівка" спеціального дозволу на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту).

Розрахунок заподіяної шкоди здійснено ГУ Держгеокадастру у Харківській області на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою КМУ від 25.07.2007 № 963 (далі- Методика)

Разом з тим, відповідно до п. 7 Методики, розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, проводиться Держекоінспекцією та її територіальними органами або Держгеокадастром та його територіальними органами, а розміру шкоди, заподіяної юридичним та фізичним особам, - територіальними органами Держгеокадастру на підставі матеріалів обстежень земельних ділянок, проведених відповідно до Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів, затвердженого постановою КМУ від 01.11.2000 №1619.5.50.

Так, згідно даної Методики розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок зняття ґрунтового покриву без спеціального дозволу розраховується за такою формулою:

Шг = Пг х Нг х Кі

де Шг - розмір шкоди, заподіяної внаслідок зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу;

Пг - площа, на якій виявлено зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу;

Нг - нормативні втрати від знищення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту);

Кі - Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель.

В даному випадку в Листі ГУ Держгеокадастру у Харківській області в Харківській області від 01.03.2021 повідомляється, що згідно з розрахунком розмір шкоди, заподіяної внаслідок зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу розрахований ГУ Держгеокадастру у Харківській області за допомогою наступних складових:

Пг - площа, на якій виявлено зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, відповідно до акту перевірки склала 4 га;

Нг - відповідно до додатку №11 Методики складає 60533;

Кі - 1.

З огляду ж на те, що ГУ Держгеокадастру у Харківській області не надано належних та допустимих доказів наявності на земельній ділянці площею 4,00 га, кадастровий номер 6325181200:02:001:0366 родючого шару ґрунту та його знищення ТОВ "Крона-Калинівка", відповідно використання у розрахунку розміру шкоди значення показника 60533 грн. нормативних втрат від знищення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) є безпідставним.

Зазначене ж в свою чергу свідчить і про необґрунтованість самого розрахунку заподіяної шкоди.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд за наслідками розгляду справи приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Рішення суду як найважливіший акт правосуддя має ґрунтуватись на повному з`ясуванні того, чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у справі, якими доказами вони підтверджуються та чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

У п. 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 "Справа "Серявін та інші проти України" (заява N 4909/04) Європейський суд з прав людини наголошує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, п. 30, від 27.09.2001).

У наведеній справі Європейський суд з прав людини наголосив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент.

Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

З огляду на викладене, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Враховуючи, що позов у даній справі не підлягає задоволенню, суд керуючись ст. 123, 126, 129 ГПК України покладає судові витрати на прокурора.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 126-127, 129, 232-233, 237-238, 240-241 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено "16" грудня 2024 р.

СуддяО.І. Байбак