Постанова

від 10.12.2024 по справі 902/1157/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2024 року

м. Київ

cправа № 902/1157/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковського О. В. - головуючого, Картере В.І., Погребняка В. Я.,

за участі секретаря судового засідання Аліференко Т.В.

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду (головуючий - Саврій В. А., судді: Миханюк М. В., Коломис В. В.) від 14.10.2024

за заявою Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області

до Приватного акціонерного товариства "Хмільниксільмаш"

про визнання банкрутом.

Учасники справи:

представник позивача(боржника) - ліквідатор, арбітражна керуюча Венська О. О.;

представник відповідача ( ОСОБА_1 ) - Кравчук М. О., адвокат;

представник кредитора - не з`явився.

1. Короткий зміст вимог

1.1. 23.12.2021 Господарський суд Вінницької області ухвалив відкрити за заявою Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Хмільниксільмаш" (далі - Боржник) за правилами Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), ввести процедуру розпорядження майном, мораторій на задоволення вимог кредиторів та призначити розпорядника майна Боржника арбітражного керуючого Болховітіна В. М. тощо.

17.06.2022 Господарський суд Вінницької області ухвалив, зокрема затвердити план санації Боржника, схвалений зборами кредиторів та класами кредиторів, ввести процедуру санації Боржника та призначити керуючим санацією Боржника арбітражного керуючого Болховітіна В. М.

30.05.2023 Господарський суд Вінницької області постановив: припинити процедуру санації Боржника та повноваження розпорядника майна Болховітіна В. М., визнати Боржника банкрутом, відкрити ліквідаційну процедуру та призначити ліквідатором Боржника арбітражного керуючого Венську О. О.

1.2. 26.06.2024 ліквідатор Боржника Веньска О. О. (далі - Позивач) подала заяву про покладення на колишнього керівника та кінцевого бенефіціарного власника (контролера) Боржника ОСОБА_1 (далі - Відповідач) солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів Боржника та стягнути з Відповідача солідарно на користь кредиторів Боржника суму непогашених вимог Боржника.

1.3. Заява обґрунтована невиконанням Відповідачем обов`язку зі звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника попри:

- виникнення у нього загрози неплатоспроможності у 2015 (за наявності невиконаних зобов`язань перед трьома кредиторами);

- існування у 2018 році перед трьома кредиторами заборгованості, строк погашення якої настав у 2015 році;

- спрямованості укладеного Відповідачем як керівником Боржника договорів з підконтрольним йому Приватним підприємством "Зевс", а також продовженого договору між Боржником безпосередньо та Відповідачем на завдання шкоди Боржнику, оскільки Відповідач як учасник кожної із цих угод мав відомості щодо фінансового-економічного стану Боржника, але свідомо нарощував кредиторську заборгованість боржника

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

2.1. 22.07.2024 Господарський суд Вінницької області постановив відмовити у задоволенні заяви ліквідатора Боржника про покладення на Відповідача солідарної відповідальності.

2.2. Судове рішення мотивоване відсутністю підстав для покладення на Відповідача солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів Боржника, оскільки у Відповідача були відсутні підстави ініціювати справу про банкрутство Боржника, так як його поведінка протягом всього періоду діяльності Боржника з моменту виникнення заборгованості була добросовісною, направленою на погашення заборгованості перед кредиторами зі збереженням потужностей та діяльності підприємства Боржника, Відповідач утримувався від задоволення власних грошових вимог до Боржника; у Боржника була спроможність виконати грошові зобов`язання перед кредиторами в інший спосіб, ніж через застосування процедур, передбачених КУзПБ, в тому числі шляхом продажу майна, так як вартість активів Боржника перебільшувала суму кредиторських вимог; продаж цих активів за ринковою ціною, дії щодо чого вчиняв Відповідач, могли б задовольнити вимоги всіх кредиторів Боржника, тоді як недобросовісна поведінка органів виконавчої служби та потенційного покупця активів Боржника, призвели до продажу відповідного майна за заниженою вартістю, дії щодо чого оскаржувались Відповідачем та заперечувались в позовному порядку.

3. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

3.1. 14.10.2024 Північно-західний апеляційний господарський суд за результатами розгляду апеляційної скарги ліквідатора Боржника постановив задовольнити цю скаргу та скасувати ухвалу Господарського суду Вінницької області від 22.07.2024, прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву ліквідатора Боржника арбітражного керуючого Венської О.О. та покласти на Відповідача як керівника та кінцевого бенефіціарного власника (контролера) Боржника солідарну відповідальність за незадоволення вимог Боржника.

3.2. Судове рішення мотивовано обґрунтованістю та доведеністю доказами у справі вимог про покладення на Відповідача солідарної відповідальності за зобов`язаннями Боржника, що лишилися незадоволеними у цій справі, оскільки Відповідач як керівник Боржника був обізнаний щодо обставин:

- ознак критичної неплатоспроможності фінансового стану Боржника з початку 2015 року до кінця 2018 року, що відповідає стану потенційного банкрутства, а з кінця 2018 - у стані об`єктивного банкрутства (Боржник вже був нездатним в повному обсязі задовольнити вимоги кредиторів;

- щодо припинення Боржником з 2015 року ведення господарської діяльності через податкову застава, у зв`язку із якою відбулось блокування рахунків Боржника, що в подальшому обумовило неможливість Боржника вести активну господарську діяльність.

Тоді як відсутні докази вжиття Відповідачем заходів для відновлення платоспроможності Боржника, а Відповідач, обізнаний з 2015 року про обставини неплатоспроможності Боржника, продовжував накопичувати борги та укладав договори про надання безвідсоткової фінансової допомоги, про наміри укласти договір купівлі-продажу нежитлового приміщення з Приватним підприємством "Зевс", засновником та кінцевим бенефіціарним власником (контролером є Відповідач. Також суд врахував, що Відповідач не вживав заходів з проведення та скликання Загальних зборів Учасників товариства Боржника, з дати виникнення заборгованості (з 2015 року) до моменту відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника задля проведення заходів з покращення фінансового становища Боржника чи інших заходів задля оздоровлення його діяльності або про звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Поряд з цим суд зазначив, що у задоволенні поданих Відповідачем скарг щодо реалізації майна Боржника у виконавчому провадженні було відмовлено, у відповідному кримінальному провадженні жодній особі не повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.

4. Встановлені судами обставини

4.1. Ухвалою попереднього засідання Господарського суду Вінницької області від 17.05.2022 встановлено перелік та розмір визнаних судом кредиторів Боржника.

Загальна сума визнаних господарським судом вимог кредиторів до Боржника складає 28 252 413 грн 52 коп.

4.2. Заборгованість Боржника перед Відповідачем виникла внаслідок невиконанням Боржником умов договору №10А-ІВ від 11.02.2008.

4.3. Заборгованість Боржника перед Приватним підприємством "Зевс" виникла внаслідок невиконання Боржником умов низки догорів, за якими Боржник мав перед ПП "Зевс" борг в сумі 9 303 432 грн 72 коп.

4.4. Заборгованість Боржника перед Головним управлінням ДПС у Вінницькій області обумовлена тим, що Боржник зареєстрований як юридична особа 09.12.1996, є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України.

За Боржником обліковується податкова заборгованість в сумі 4 250 055 грн 49 коп.

4.5. Головне управління ДПС у Вінницькій області здійснило заходи з метою встановлення наявності майна Боржника, за результатами яких встановлено його відсутність, а саме відповідно до інформації, наданої листом № 14969/2.3-22/2 від 20.10.2021 відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, повідомлено, що на примусовому виконані у Відділі перебуває зведене виконавче провадження № НОМЕР_1 від 07.02.2013 про стягнення заборгованості з Боржника код 00235750 на користь юридичних осіб та держави на загальну суму у розмірі 4 705 108 грн 10 коп. Під час виконання даного зведеного виконавчого провадження державним виконавцем відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження" накладено арешт на рухоме та нерухоме майно Боржника, про що винесено постанови від 18.09.2013 та 23.09.2015.

4.6. Відповідно до інтегрованих карток особового рахунку платника податків, що містить хронологію та підстави виникнення боргу, конкурсні вимоги ГУ ДПС у Вінницькій області до Боржника становлять 9 432 745 грн 85 коп., із яких основний платіж - 3 857 765 грн 50 коп., штрафна санкція - 327 567 грн 09 коп. та пеня - 5 247 413 грн 26 коп.

02.04.2012 Головним управлінням ДПС у Вінницькій області була винесена податкова вимога, яка направлена на адресу Боржника. Проте, визначені зобов`язання Боржник в повному обсязі сплатив, сума заборгованості перед бюджетом становила 4 250 055 грн 49 коп., арешт рахунків зберігався з моменту виникнення заборгованості і до моменту відкриття провадження у справі про банкрутство.

4.7. Заборгованість Боржника перед Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області обумовлена тим, що Боржник перебуває на обліку в Головному управлінні та має обов`язок щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за п.п "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Боржник неналежно сплачував фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій по списку № 1 та по списку № 2 за період з 01.01.2020 до 05.01.2022 у зв`язку з чим виникла заборгованість до бюджету Пенсійного фонду в загальній сумі 230 200 грн 48 коп.

Заборгованість у сумі 124 722 грн 25 коп. згідно з виконавчими листами перебуває на примусовому виконанні у органах державної виконавчої служби.

Заборгованість Боржника перед Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області обліковується з 2020 року та є непогашеною.

4.8. Заборгованість Боржника перед Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Київ) обумовлена тим, що у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Київ) перебуває зведене виконавче провадження № НОМЕР_1 про стягнення з Боржника, до складу якого входять 34 виконавчих провадження щодо стягнення коштів на загальну суму 269 043 грн 23 коп.

Згідно з листом Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Київ) від 21.08.2023 № 96874.1-22/1, на примусовому виконанні у відділі перебувають виконавчі провадження про стягнення коштів з Боржника, які відкриті у період з 2016 року до 2023 рік, заборгованість не сплачена та загальна сума, що підлягає стягненню в межах виконавчих проваджень складає 2 890 658 грн 01 коп.

4.9. Згідно з відомостями балансу (звіту про фінансовий стан) Боржника, поданими до контролюючих органів, станом на 31.12.2018 сукупна вартість його активів складала (код рядка 1300) - 13 033,00 тис.грн, а пасив Боржника становив (код рядка 1695) - 14 796,00 тис.грн.

Станом на 31.12.2019 зазначені показники складали - 14517,00 тис.грн активів та 16860,00 тис.грн зобов`язань, станом на 31.12.2020 - 14977,00 тис. грн та 18520,00 тис.грн відповідно.

4.10. У період з 06.08.1997 до 21.07.2022 керівником (директором) Боржника був Відповідач на посаді голови правління та кінцевим бенефіціарним власником (контролер) також є Відповідач.

4.11. Відповідно до положень Статуту Боржника в редакції, затвердженій рішенням загальних зборів учасників Боржника від 13.04.2019, до компетенції Загальних зборів учасників підприємства (фактично - одноособового учасника) входить, зокрема, визначення основних напрямів діяльності підприємства і затвердження його планів та звітів про їх виконання, затвердження річних результатів діяльності підприємства (річних звітів та бухгалтерських балансів), порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів), визначення порядку покриття збитків.

До повноважень Правління, яку очолював Голова Правління (керівник) ОСОБА_1 входило вирішення всіх питань діяльності підприємства, за винятком тих, що віднесені до компетенції зборів учасників.

4.12. Згідно з твердженнями ПП "Зевс", викладених у клопотанні про долучення документів від 02.04.2024 у цій справі, з 2015 року Боржник господарську діяльність не веде, з того часу на території Боржника веде господарську діяльність ПП "Зевс".

4.13. Згідно із заявою свідка ОСОБА_2 , яка працювала на посаді бухгалтера-касира на підприємстві Боржника з 18.02.2004 до 19.10.2022, із середини 2015 року господарська діяльність на підприємстві Боржника практично не велась, розрахунковий рахунок Боржника було арештовано і з нього списано в рахунок податкової заборгованості всі кошти.

4.14. У заперечені від 20.07.2024 Відповідач підтверджує, що причиною, у зв`язку із якою Боржник втратив свою платоспроможність та наразі наявне банкрутство, послугувала податкова застава, у зв`язку із якою відбулось блокування рахунків підприємства, що в подальшому призвело до неможливість вести активну господарську діяльність Боржника (закуповувати комплектуючі, виплачувати заробітну плату працівникам).

4.15. Відповідач як керівник Боржника не вчиняв будь-які дії та не вживав заходи ініціювання проведення та скликання Загальних зборів Учасників товариства з дати виникнення заборгованості (з 2015 року) до моменту відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника на підставі заяви кредитора, з метою розгляду можливості вжиття заходів щодо покращення фінансового становища підприємства чи інших заходів спрямованих на оздоровлення його діяльності або про звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.

4.16. Згідно з інформацією, наданою Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку у відповіді №12/02/7725 від 02.04.2024, випуск акцій Боржника не зареєстрований.

4.17. Матеріали справи не містять будь-яких доказів, які б підтверджували вжиття Відповідачем заходів для відновлення платоспроможності Боржника.

4.18. За результатами розгляду позовів та скарг ОСОБА_1 останні були визнанні уповноваженими органами безпідставними, в їх задоволенні відмовлено (відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень у справах №902/484/16, №902/542/18, №120/4028/18, №2-а-5053/10/0270).

Щодо кримінального провадження №42020020000000428 від 24.12.2020, то згідно відповіді Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області №56-260-24 від 29.05.2024 у вказаному кримінальному провадженні процесуальний статус осіб не визначено, жодній особі не повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.

5. Короткий зміст вимог касаційної скарги

5.1. 05.11.2024 Відповідач подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.10.2024 і залишити в силі ухвалу Господарського суду Вінницької області від 22.07.2024.

6. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6.1. Згідно з аргументами в касаційній скарзі підставою для касаційного оскарження постанови апеляційного суду у цій справі є положення пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки апеляційний суд неправильно застосував положення частини шостої статті 34 КУзПБ, без врахування правової позиції Верховного Суду щодо застосування цієї норми права, викладеної у постановах від 13.04.2021 року у справі № 906/811/20, від 14.09.2021 № 902/1023/19, від 04.09.2024 у справі № 908/3236/21 тощо, помилково дослідивши у спірних правовідносинах ознаки неплатоспроможності, а не ознаки загрози неплатоспроможності, поверхнево оцінивши встановлені обставини та докази щодо майнового стану Боржника, дійшовши помилкового висновку, що наявність у Боржника боргу зобов`язувала Відповідача з моменту набрання чинності положеннями частини шостої статті 34 КУзПБ подати заяву про відкриття провадження у справі банкрутство, а через її неподання несе солідарну відповідальність.

7. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

7.1. Ліквідатор Боржника у відзиві на касаційну скаргу заперечує аргументи в цій скарзі з підстав, які загалом аналогічні мотивами в оскаржуваній постанові, наголошуючи на тому, що скаржник всупереч нормам процесуального права заперечує оцінку апеляційним судом доказів, які були подані ліквідатором Боржника, а посилання скаржника на неврахування апеляційним судом висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 13.04.2021 року у справі № 906/811/20, є неналежним, оскільки висновки в зазначеній постанові стосуються покладення субсидіарної, а не солідарної відповідальності.

8. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права

Щодо передумов для покладення солідарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство

8.1. Предметом розгляду у цій справі стали вимоги ліквідатора Боржника про покладення на Відповідача солідарної відповідальності у справі про банкрутство, у зв`язку з чим Суд звертається до правил та умов покладення цієї відповідальності, що визначені положеннями частини шостої статті 34 КУзПБ.

8.2. За приписами абзацу першого частини шостої статті 34 КУзПБ боржник зобов`язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з абзацом другим частини шостої цієї статті КУзПБ, якщо органи управління боржника допустили порушення цих вимог, вони несуть солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення органами управління боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначених осіб.

8.3. Щодо правової природи солідарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство Суд зазначає, що цей вид відповідальності має деліктну природу, що узгоджується із частиною першою статті 1166 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

А тому положення частини шостої статті 34 КУзПБ з урахуванням статті 22 ЦК України та mutatis mutandis висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених в постанові від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц (провадження № 14-122цс20, пункт 80) слід розуміти як відповідальність порушника за збитки, завдані боржнику, а відповідно, і його кредиторам.

У цих висновках Суд звертається до правової позиції, сформульованої Верховним Судом у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в постанові від 04.09.2024 у справі № 908/3236/21 (пункти 10.15, 10.19).

8.4. Тлумачення положень частини шостої статті 34 КУзПБ полягає в такому:

- порушення вимоги Закону своєчасно звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство є підставою для стягнення з винного члена органу управління боржника збитків, спричинених таким порушенням, на користь боржника;

- належним позивачем за вимогою про стягнення збитків є як кредитор, так і боржник;

- кошти, стягнені із суб`єкта солідарної відповідальності, є коштами боржника, які, зокрема, включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані для задоволення вимог кредиторів лише у порядку черговості, встановленому КУзПБ.

У цих висновках Суд звертається до правової позиції, сформульованої Верховним Судом у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в постанові від 04.09.2024 у справі № 908/3236/21 (пункт 42).

8.5. Тож визначене нормами частини шостої статті 34 КУзПБ правопорушення має співвідноситися із наявністю, відповідно до закону, необхідних умов (елементів), які є підставою для застосування цього виду відповідальності.

Одним із таких елементів є розмір солідарної відповідальності, тобто розмір збитків, завданих боржнику, а відповідно, і його кредиторам внаслідок допущеного порушення, що полягає у порушенні визначеного частиною шостою статті 34 КУзПБ місячного строку звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у разі загрози неплатоспроможності боржника та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

8.6. Отже, звернення до суду із вимогами про покладення на органи управління боржника солідарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство потребує визначення заявником розміру цієї відповідальності та заявлення ним до суб`єкта солідарної відповідальності вимоги щодо стягнення відповідної суми задля задоволення тих вимог кредиторів, що лишились незадоволеними внаслідок допущеного таким суб`єктом відповідного порушення.

Без зазначення в заяві про покладення солідарної відповідальності розміру цієї відповідальності та за відсутності вимоги про стягнення із суб`єкта солідарної відповідальності відповідної суми, звернення із такими вимогами є неналежним, а тому відсутні підстави для їх задоволення.

8.7. Між тим суди наведеного не врахували, через що, враховуючи відсутність визначення заявником розміру солідарної відповідальності у спірних правовідносинах та незаявлення до Відповідача вимог про стягнення відповідної суми у межах покладення такої відповідальності (пункти 1.2, 1.3), є передчасним заявлення та розгляд по суті як судом першої, так і судом апеляційної інстанції відповідних вимог ліквідатора Боржника (пункт 1.2), а також дослідження і оцінка цими судами відповідних обставин справи (пункти 4.1-4.18). Відповідно є неналежним та таким, що не відповідає наведеним вимогам закону висновок апеляційного суду про доведення доказами у справі та наявність підстав для покладення на Відповідача солідарної відповідальності у цій справі.

8.8. А тому Суд доходить висновку про незаконність рішення апеляційного суду в оскаржуваній постанові про покладення на Відповідача солідарної відповідальності у спірних правовідносинах, тоді як рішення в скасованій апеляційним судом ухвалі суду першої інстанції про відмову в задоволенні відповідних вимог ліквідатора Боржника є законним, але з мотивів, наведених в цій постанові.

У зв`язку з цим Суд не оцінює мотиви та висновки як оскаржуваної постанови, так і скасованої цим судом ухвали суду першої інстанції із правовою кваліфікацію тих визначених ліквідатором Боржника та встановлених судами обставин, дій та поведінки ОСОБА_1 , які зазначені як матеріально-правові підстави для покладення солідарної відповідальності у цій справі (пункти 4.1-4.18), оскільки відповідні обставини є предметом дослідження і оцінки та можуть бути піддані судами відповідній правовій кваліфікації лише у разі визначення заявником розміру цієї відповідальності та суми вимог, що підлягає стягненню у межах покладення солідарної відповідальності у справі про банкрутство.

8.9. Дійшовши зазначених висновків, Суд погоджується з аргументами скаржника лише в тій її частині, в якій він зазначає про наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови апеляційного суду (пункт 6.1), та відхиляє відповідні протилежні аргументи ліквідатора Боржника (пункт 7.1).

8.10. У зв`язку з викладеним та з урахуванням положень пункту 3 частини першої статті 308 та статті 311 ГПК України, Суд доходить висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, оскаржувана постанова апеляційного суду - скасуванню, а скасована апеляційним судом ухвала суду першої інстанції - зміні з викладенням її мотивувальної частини в редакції цієї постанови.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.10.2024 у справі № 902/1157/21 скасувати.

3. Мотивувальну частину ухвали Господарського суду Вінницької області від 22.07.2024 у справі № 902/1157/21 змінити, виклавши у редакції цієї постанови.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.В. Васьковський

Судді В.І. Картере

В.Я. Погребняк