Рішення

від 20.12.2007 по справі 34/278пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

34/278пн

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

20.12.07 р.                                                                               Справа № 34/278пн                               

Суддя господарського суду Донецької області Кододова О.В.

При секретарі судового засідання Котельніковій Н.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справ

за позовом – Товариства з обмеженою відповідальністю “АПС – ІНДАСТРИ”                   м. Донецьк

до відповідача -  Товариства з обмеженою відповідальністю “ВМБВ” м. Донецьк  

про визнання права власності.

за участю представників сторін:

від позивача – Трегубець  О.В. (за довіреністю)

від відповідача –  Зубко Т.В. (за довіреністю)

СУТЬ СПОРУ:

          Заявлено позов Товариством  з обмеженою відповідальністю “АПС – ІНДАСТРИ”                   м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю “ВМБВ” м. Донецьк про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна – гараж – літ. Е-2, загальною площею 186,6кв.м., розташований за адресою м. Донецьк, вул. Малова, 35 “б”.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на Інвентарну справу №4/18378, попередній договір від 05 вересня 2007року, висновок від 06 листопада 2007року ДП “Науково-дослідного та проектного інституту “Донецький ПромбудНДІпроект”.

Відповідач у відзиві від 29 листопада 2007року (вхід. №02-41/44283) проти позову не заперечує.

За клопотанням сторін справа слухалась без фіксації судового процесу технічними засобами.          

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,  господарський суд, встановив :

Позивач є юридичною особою, яка включений до ЄДРПОУ за номером 24644400.

06.05.1997 року позивачу, згідно розпорядження виконавчого комітету Донецької міської ради № 570р від 21.04.1997 р., під розміщення незавершеного будівництва будівель та споруд транспортно-складського терміналу та стоянки виділено в постійне користування земельну ділянку площею 1, 8788 га по вул. Малова, 35 у м. Донецьку, про що видано державний акт на право постійного користування земельною ділянкою № 1-73.

Рішенням виконавчого комітету Будьонівської районної ради м. Донецька  № 436/1 від 08.11.2006 р. впорядковано нумерацію об'єктів нерухомості: терміналу по обслуговуванню автомобілів –літ. А-2, будівлі КТП –літ. В-1, будівлі КПП з вишкою –літ. Б, будівлі котельної –літ Г-1, виробничого корпусу літ. Д-2, будівлі АПК –літ Ж-3, складу ПММ –літ. –И, КТПН –літ. К, присвоївши об'єктам № 35 “б”.

Рішенням господарського суду Донецької області по справі №39/168пн від 12 червня 2007року задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “АПС-ІНДАСТРИ”. Визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю “АПС-ІНДАСТРИ”м. Донецьк  право власності на об'єкти нерухомого майна, що розташовані за адресою: м. Донецьк, вул. Малова, 35 “б”, які складаються з наступних будівель: термінал по обслуговуванню автомобілів –літ. А-2, будівля КТП –літ. В-1, будівлі КПП з вишкою –літ. Б, будівля котельної – літ Г-1, виробничий корпус літ. Д-2, будівля АПК –літ Ж-3, склад ПММ –літ. –И, КТПН –літ. К.

Рішенням господарського суду Донецької області від 23 серпня 2007року по справі №39/168пн задоволено заяву позивача про перегляд рішення від 12 червня 2007року по справі №39/168пн за нововиявленими обставинами. Рішення господарського суду від 12.06.2007 р. по справі № 39/168пн скасовано. Визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю “АПС-ІНДАСТРИ”м. Донецьк  право власності на об'єкти нерухомого майна, що розташовані за адресою: м. Донецьк, вул. Малова, 35 “б”, які складаються з наступних будівель: термінал по обслуговуванню автомобілів –літ. А-1 загальною площею 1046, 4 кв.м., будівля КТП –літ. В, будівлі КПП з вишкою –літ. Б, будівля котельної –літ Г, виробничий корпус літ. Д-2 загальною площею 2593,6 кв.м., будівля АПК –літ Ж-3 загальною площею 763, 5 м.кв., склад ПММ –літ. –И, КТПН –літ. К.

Позивач звернувся до відповідача з усною пропозицією  укласти договір купівлі-продажу об'єктів нерухомості.

Попередній договір між сторонами був укладений 05 вересня 2007року та відповідно до умов укладеного договору позивачем були передані відповідачу  на зберігання  інвентарна справа №4/18378, державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, витяг про реєстрацію права власності  на нерухоме майно №15796098 від 04.09.2007року.

Відповідач у листі від 02 жовтня 2007року повідомив позивача, що  гараж – літ. Е-2 збудований самочинно та для укладення договору купівлі-продажу позивачу необхідно надати документ, який свідчить про право власності на гараж, розташований за адресою м. Донецьк, вул. Малова,35 “б”, а саме витяг з реєстру реєстрації права власності  на об'єкти нерухомого майна.

Як вбачається з інвентарної справи  №4/18378 гараж літера Е-2 самочинно збудований.

Згідно висновку ДП “Науково-дослідного та проектного інституту “Донецький ПромбудНДІпроект” від 06 листопада 2007року, дефектів та пошкоджень, що знижують несучу здатність будівельних конструкцій, у будівлі гаражу не виявлено, будівельні конструкції будівлі гаражу знаходяться у нормальному технічному стані, будівля гаражу,  що розташована по вул. Малова, 35 “б” у Будьонівському районі м. Донецька може бути прийнята до експлуатації.   

На час розгляду справи у суді, позивач користується земельною ділянкою на якій розташовані спірні об'єкти на підставі договору оренди, що підтверджується договором оренди земельної ділянки , посвідчений нотаріально 25.05.2005 року .   

Відповідно до частини 1 ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належне затвердженого проекту або з істотними порушеннями будівельних норм та правил .

На вимогу власника ( користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинне збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Сторони не надали суду документи, які підтверджують, що спірне самочинне збудоване майно порушує права інших осіб.

Відповідно до приписів ст.33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини справи на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Виходячи зі змісту статей 331 та 376 ЦК України , право власності на самочинну добудову по приміщення може бути визнано судом за умови надання  земельної ділянки у встановленому порядку під вже збудоване нерухоме майно, а також у разі, коли зазначене не порушує прав  інших осіб.

Оскільки згідно рішення Виконавчий комітет Будьонівської районної ради  позивачу виділено в постійне користування земельну ділянку, та суду не надано доказів порушень позивачем прав інших суб'єктів у спірних правовідносинах, суд дійшов висновку що позивача  виникло право власності на добудови до приміщення з моменту завершення його будівництва.

За приписами ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності

Згідно п.1 ст.147 Господарського кодексу України, майнові права суб'єктів господарювання захищаються законом.

У відповідності до п. 2 ст.20 Господарського Кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом визнання наявності або відсутності прав.

Відповідно до ст.ст. 139, 144 Господарського Кодексу України майнові права підприємства виникають  внаслідок створення майна, а майно це будинки, споруди, машини, тощо. Тобто закінчив будівництво гаражу, розташованого за адресою                  вул. Малова, 35 “б” у Будьонівському районі м. Донецька, позивач отримав право власності на новостворене майно.

Згідно до п.2 ст.3  Цивільного Кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом.

Судом не було встановлено неправомірне володіння позивача будівлею, то позивач володіє цім майном правомірно. Тобто Конституцією України та чинним законодавством встановлена презумпція правомірності фактичного володіння майном, оскільки це майно знаходиться у володінні позивача.

За таких обставин, позовні вимоги позивача, щодо визнання права власності на об'єкт нерухомого майна – гараж – літ. Е-2, загальною площею 186,6кв.м., розташований за адресою м. Донецьк, вул. Малова, 35 “б”, підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на позивача,  так як саме з його вини виник спір.

На підставі  ст.ст.3, 331,376,392 ЦК України , ст. 20,139,144, 147 ГК України, та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,

                                                              ВИРІШИВ

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “АПС – ІНДАСТРИ”                   м. Донецьк  до  Товариства з обмеженою відповідальністю “ВМБВ” м. Донецьк про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна – гараж – літ. Е-2, загальною площею 186,6кв.м., розташований за адресою м. Донецьк, вул. Малова, 35 “б”, задовольнити повністю.

Визнати право власності за  Товариством з обмеженою відповідальністю “АПС – ІНДАСТРИ”  м. Донецьк на об'єкт нерухомого майна – гараж – літ. Е-2, загальною площею 186,6кв.м., розташований за адресою м. Донецьк, вул. Малова, 35 “б”                               

Рішення суду набирає законної сили після закінчення  десятиденного строку з дня його прийняття  і може бути оскаржене  через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                         Кододова О.В.