Рішення

від 12.12.2024 по справі 367/6586/24

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/6586/24

Провадження №2/367/4567/2024

РІШЕННЯ

Іменем України

12 грудня 2024 Ірпінський міський суд Київької області в складі:

головуючого судді Кухленка Д.С.,

за участю секретаря Шаповала О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ірпені в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ірпінської державної нотаріальної контори про зняття арешту з нерухомого майна, -

в с т а н о в и в:

До Ірпінського міського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Ірпінської державної нотаріальної контори про зняття арешту з нерухомого майна.

На обґрунтування вимог позивач зазначає, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 загальною площею 48,2кв.м., житловою площею 27,2кв.м. (надалі також як «Квартира») на підставі договору дарування від 13.11.1996 року, посвідченого державним нотаріусом Ірпінської державної нотаріальної контори Запісочною О.А. за номером 3-4918. Позивач звернулась до державного реєстратора для внесення права власності на Квартиру до Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно. З Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивач дізналась, що на Квартиру було накладено арешт на підставі Ухвали Ірпінського міського суду від 29.01.1999 року ВХ.66, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень №375381725 від 22.04.2024.

Пояснила, що у 1999-2002 роках в Ірпінському міському суді Київської області розглядалась цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про розірвання договору дарування від 13.11.1996 року, однак у позивача не збереглись ніяких документів по даній справі.

Зазначила, що представником позивача було направлено адвокатський запит до Ірпінського міського суду Київської області із проханням надати інформацію чи міститься в архіві Ірпінського міського суду Київської області цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про розірвання договору дарування від 13.11.1996 року, яка розглядалась Ірпінським міським судом у 1999-2002 роках та чи міститься в архіві Ірпінського міського суду Київської області ухвала Ірпінського міського суду від 29.01.1999 року ВХ.66, якою було накладено арешт на квартиру. Згідно відповіді повідомлено, що в ніч з 26 на 27 травня 2004 року в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області сталася пожежа, якою були знищені журнали реєстрації цивільних справ за 1999-2002 роки, а також справи, які перебували в архіві, тому суд позбавлений можливості видати запитувані документи.

Також пояснила, що представником позивача було направлено адвокатський запит до Ірпінської державної нотаріальної контори із проханням надати документи, на підставі яких було 30.06.2004 року на квартиру було накладено арешт та проханням чи міститься в Ірпінській державній нотаріальній конторі копія ухвали Ірпінського міського суду від 29.01.1999 року ВХ.66, на підставі якої Ірпінською міською державною нотаріальною конторою було зареєстровано арешт на квартиру. Листом Київського обласного державного нотаріального архіву від 06.05.2024 року №890/01-17 було відмовлено у наданні запитуваної інформації з посиланням на нотаріальну таємницю.

Вказала, що даний арешт є безпідставним, оскільки був накладений судом в якості забезпечення позову, а оскільки судова справа була закрита більше 20 років тому, спір на сьогоднішній день відсутній щодо Квартири, то існування безпідставного обтяження Квартири арештом порушує право власності Позивача, зокрема право розпоряджатися своїм майном на власний розсуд.

З огляду на зазначене, єдиним ефективним способом відновлення порушених прав позивача є саме скасування обтяження на квартиру у вигляді арешту, яке перешкоджає законному власнику провести державну реєстрацію права на Квартиру у Державному реєстрі речових прав та в подальшому вільно володіти, користуватися та розпоряджатися своїм нерухомим майном.

В зв`язку з чим, позивач просить суд скасувати (припинити) обтяження у виді арешту (архівний запис) на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер обтяження: 45887, зареєстровано: 30.06.2004 12:49:34 за №45887 реєстратором Ірпінська міська державна нотаріальна контора, 08200, Київська обл., Бучанський район, м. Ірпінь, вул. Центральна, 55, (04597) 5-74- 97, підстава обтяження: ухвала, ВХ.66, 29.01.1999, Ірпінський міський суд власник: ОСОБА_1 , додаткові дані: Архівний номер: НОМЕР_1 , Архівна дата: 03.02.2000, Дата виникнення: 29.01.1999, № реєстра: 3, внутрішній № D101852423F14D2A4E4B.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 05 липня 2024 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання; витребувано від Київського обласного нотаріального архіву (08205, Київська обл., Бучанський р., м. Ірпінь, вул. Северинівська, 34) копію ухвали Ірпінського міського суду від 29.01.1999 року ВХ.66 та інших документів, на підставі яких 30.06.2004 року було накладено арешта квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер обтяження: 45887, зареєстровано: 30.06.2004 12:49:34 за №45887 реєстратором Ірпінської міської державної нотаріальної контори, архівний номер: 2292112KIEV9999, архівна дата: 03.02.2000, дата виникнення: 29.01.1999, № реєстри: 3, внутрішній № D101852423F14D2A4E4B.

13.09.2024 через канцелярію суду від представника позивача-адвоката Чеховської Д.Р. надійшли додаткові пояснення в яких зазначено, що згідно витребуваних судом документів вбачається, що 29.01.1999 суддею Ірпінського міського суду Боровським І.В. було постановлено ухвалу у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про визнання договору дарування квартири недійсними та визнання такими, що втратили право користування житловим приміщенням, якою було накладено арешт на Квартиру, копію ухвали направлено Ірпінській держконторі та Ірпінському МБТІ до відома та виконання. Заявник, за заявою якого було накладено арешт на Квартиру, помер, правонаступників у нього немає, позивач була єдиною дочкою. Арешт на Квартиру був накладений Ірпінським міським судом, проте суд не може бути відповідачем у справі. Відповідач не надав жодних доказів обґрунтованості продовження дії даного обтяження. Більш того, наразі відсутні відкриті виконавчі провадження щодо Позивача, на майно якої накладався арешт. Окрім того, існування даного арешту порушує право Позивача на мирне володіння майном.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 12 листопада 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судове засідання позивач та представник позивача не з`явилися, про час та місце судового засідання повідомлялися належним чином. Представник позивача - адвокат Чеховська Д.Р. подала до суду клопотання в якому просила проводити розгляд справи без участі позивача та її представника, позов підтримує, просить задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлялися належним чином та завчасно. В матеріалах прави міститься клопотання про розгляд справи у відсутність представника Ірпінської державної нотаріальної контори.

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. ч. 4, 5 ст. 268 Цивільного процесуального кодексу України).

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши надані докази, вивчивши надані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1, 2, 3, 4 ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 загальною площею 48,2кв.м., житлова площа 27,2кв.м., що підтверджується копією договору дарування квартири від 13.11.1996 року серії ААА №977724, посвідченого державним нотаріусом Ірпінської державної нотаріальної контори Запісочною О.А., зареєстрованого в реєстрі за №3-4918.(а.с.18-19)

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №375381725 від 22.04.2024 встановлено, що на квартиру АДРЕСА_1 накладено арешт на підставі ухвали Ірпінського міського суду від 29.01.1999 року ВХ.66.(а.с.20)

Відповідно до листа Київського обласного державного нотаріального архіву від 06.05.2024 року №890/01-17 адвокату Чеховській Л.Р. відмовлено у наданні запитуваної інформації, з посиланням на нотаріальну таємницю. (а.с.22)

Згідно з наданої Київським обласним державним нотаріальним архівом, на запит суду, інформації встановлено, що ухвалою судді Ірпінського міського суду Київської області Боровського І.В. від 29.01.1999 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про визнання договору дарування квартири недійсними та визнання такими, що втратили право користування житловим приміщенням, накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 . Копію ухвали направлено ОСОБА_1 до відома, Ірпінській держнотконторі та Ірпінському МБТІ до відома та виконання.(а.с.46)

Згідно з відповіді Ірпінського міського суду від 02.05.2024 №01-14/114 на адвокатський запит убачається, що в ніч з 26 на 27 травня 2004 року в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області сталася пожежа, якою були знищені журнали реєстрації цивільних справ за 1999-2002 роки, а також справи, які перебували в архіві, тому суд позбавлений можливості видати запитувані копії.(а.с.21)

Відповідно до ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Держава не втручається у здійснення власниками права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку встановлених законом.

У відповідності до вимог ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Частиною 4 ст. 334 ЦК України передбачено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Статтею 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 1 Першого протоколу до конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року №475/97 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини 1950 року та основоположних свобод. Першого протоколу та протоколів № 2, 4. 7. та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Зазначені принципи сформулювало і в рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Спорронг і Лоннрот проти Швеції» (23 вересня 1982 р.), відповідно до якого суд повинен визначити, чи було дотримано справедливий баланс між вимогами інтересів суспільства і вимогами захисту основних прав людини. Забезпечення такої рівноваги є невід ємним принципом Конвенції в цілому і також відображено у структурі ст. 1 Першого протоколу. Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплено й у вітчизняному законодавстві. Так, відповідно до ч. 4ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтями 316-320, 321, 328 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Держава - не втручається у здійснення власником права власності.

Відповідно до Постанови Верховного Суду України від 15.05.2013 року в справі № 6-26цс13, вимоги особи, що ґрунтуються на її праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту.

Пунктом 9 постанови № 5 від 03 червня 2016р. Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», роз`яснено, що із заявою про скасування заходів забезпечення позову (накладення арешту на майно або грошові кошти) може звернутись лише особа, щодо якої такі заходи забезпечення позову вжито, тобто сторона у справі чи третя особа, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору. Інша особа, яка вважає, що майно, на яке було накладено арешт у порядку забезпечення позову, належить їй, а не стороні у справі, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація прав є обов`язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Відповідно до ч. 2 статті 26 цього Закону запис про скасування державної реєстрації прав до державного реєстру прав вноситься у разі скасування на підставі рішення суду документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав.

Згідно із статтею 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до Положення про Єдиний держаний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09.06.1999 р. № 31/5, зареєстрованим в Мін`юсті 10.06.1999 р. за № 364/3657, реєстр заборон-це електронна база даних, яка містить відомості про обтяження нерухомого майна, а саме: накладені заборони та арешти нерухомого майна; вилучення записів про заборони відчуження та арешти нерухомого майна; тимчасові застереження щодо нерухомого майна та видані витяги з реєстру заборон.

Реєстраторами реєстру заборон є державні нотаріальні контори, державні нотаріальні архіви, приватні нотаріуси, які уклали відповідні договори з адміністратором і мають повний доступ до реєстру заборон через комп`ютерну мережу; державне підприємство Інформаційний центр Міністерства юстиції України та його регіональні філії в частині внесення відомостей щодо податкових застав та арештів, накладених органами державної влади.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про нотаріат» накладення або зняття заборон є нотаріальною дією, вчинення яких в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах або займаються приватною нотаріальною діяльністю.

Відповідно до ст. 73 Закону України «Про нотаріат» нотаріус за місцем розташування жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, іншого нерухомого майна чи місцем розташування земельної ділянки, або за місцезнаходженням однієї із сторін правочину накладають заборону їх відчуження: за повідомленням установи банку, підприємства або організації про видачу громадянину позик (кредиту) на будівництво, капітальний ремонт чи купівлю жилого будинку (квартири); при посвідченні договору довічного утримання; при посвідченні договору про заставу жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна; за повідомленням іпотеко держателя; в усіх інших випадках, передбачених законом.

Пунктом 2.3 Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, що затвердженого наказом Міністерства юстиції України 09.06.1999 р. № 31/5, встановлено, що реєстратор відмовляє у внесенні відомостей до Реєстру заборон, якщо в заяві або постанові відсутні або вказані не повністю, не чітко або нерозбірливо відомості, передбачені пунктами 2.6.1-2.6.3 цього Положення, щодо підстави виникнення обтяження (назви документа, його номера та дати, повного найменування органу, що накладає обтяження); даних про обтяжувача та про особу (осіб), щодо майна якої (яких) встановлено обтяження: для фізичних осіб - громадян України - прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності останнього), ідентифікаційний номер згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів (за наявності) та, за наявності, дати та місця народження, місце проживання, дані документа, що посвідчує особу (номер та серія, ким виданий), також даних про об`єкт обтяження: ідентифікаційні номери об`єкта нерухомого майна та відомості про його місцезнаходження.

Відповідно до пунктів 74, 75 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 № 868, для проведення державної реєстрації обтяжень речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення обтяжень таких речових прав, та інші документи, визначені цим Порядком.

Документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення обтяжень речових прав на нерухоме майно, є: рішення суду щодо обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили; рішення державного виконавця щодо обтяження речових прав на нерухоме майно; інші акти відповідних органів державної влади та посадових осіб.

У наданих позивачем відомостях з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна підставою обтяження зазначено: ухвала Ірпінського міського суду, ВХ.66 від 29.01.1999.

Право власності ОСОБА_1 на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , було зареєстроване 20 листопада 1996 Ірпінським МБТІ за №238.

Разом з тим, суд враховує, що наявність протягом тривалого часу обтяження на майно, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Згідно п.5 глави 15 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства Юстиції України від 22.02.2012 р. № 296/5 нотаріус, який наклав заборону, знімає заборону відчуження майна за рішенням суду.

Згідно вимог ст. 6 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», визначено, що суб`єктами, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав є: Міністерство юстиції України та його територіальні органи; суб`єкти державної реєстрації прав.

Таким чином, повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, враховуючи відсутність відкритих виконавчих проваджень, інформації щодо стану розгляду справи за позовом ОСОБА_2 , майнових претензій з боку стягувача, наявність обтяжень у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна порушує права та законні інтереси позивача, оскільки унеможливлює розпоряджання даним майном, а Ірпінська державна нотаріальна контора Київської області, як реєстратор не має визначених законодавством підстав для зняття за заявою позивача заборони на відчуження об`єкта нерухомого майна, позивач позбавлена можливості реалізувати свої права як власника нерухомого майна в інший, крім судового захисту, спосіб.

Враховуючи наведене, приймаючи до уваги неможливість скасування арешту в позасудовому порядку, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а права власника щодо розпорядження своїм майном підлягають поновленню шляхом зняття заборони з квартири за адресою: АДРЕСА_2 , яка належать на праві власності ОСОБА_1 , оскільки порушується право власності позивача.

Керуючись ст. ст.13,76-89,258,259,263-265,268,271-273,354-355 ЦПК України, -

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Ірпінської державної нотаріальної контори про зняття арешту з нерухомого майна - задовольнити.

Скасувати (припинити) обтяження у виді арешту (архівний запис) на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер обтяження: 45887, зареєстровано: 30.06.2004 12:49:34 за №45887 реєстратором Ірпінська міська державна нотаріальна контора, 08200, Київська обл., Бучанський район, м. Ірпінь, вул. Центральна, 55, підстава обтяження: ухвала, ВХ.66, 29.01.1999, Ірпінський міський суд власник: ОСОБА_1 , додаткові дані: Архівний номер: 2292112KIEV9999, Архівна дата: 03.02.2000, Дата виникнення: 29.01.1999, № реєстра: 3, внутрішній № D101852423F14D2A4E4B.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reestr.court.gov.ua

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст.265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач: Ірпінська державна нотаріальна контора, адреса: 08205, Київська обл., Бучанський район, м. Ірпінь, вул. Центральна, 55, код ЄДРПОУ 02884428.

Суддя: Д.С. Кухленко