Ухвала

від 16.12.2024 по справі 546/1138/24

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 16.12.2024Справа № 546/1138/24 Провадження № 2/554/6188/2024

УХВАЛА

16 грудня 2024 року м. Полтава

Суддя Октябрського районного суду м. Полтави Сініцин Е.М. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Пенсійного Фонду України, Держави України в особі Головного Управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Регіональне Відділення Фонду Державного майна України по Полтавській та Сумській областях про витребування частки майна з незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до Держави Україна в особі Пенсійного Фонду України, Держави України в особі Головного Управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Регіональне Відділення Фонду Державного майна України по Полтавській та Сумській областях про витребування частки майна з незаконного володіння.

Отримавши позовну заяву, суд зобов`язаний при відкритті провадження перевірити дотримання позивачем вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

Вирішуючи питання про можливість відкриття провадження у справі, суд приходить до наступного висновку.

Згідно зп.4,п.5ч.3ст.175ЦПК України,позовна заяваповинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Всупереч вказаній нормі, позивачкою не зазначений спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачені ст.16 ЦК України.

Відповідно до ст.16 ЦК України:

1. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

2. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов`язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

3. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положеньчастин другої - п`ятої статті 13цього Кодексу.

Позовні вимоги:

-«Витребувати на користь ОСОБА_1 з незаконного володіння Держави України в особі Пенсійного фонду України 144/1000 частки..»,

-«Припинити право власності Держави в особі Полтавського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності..»,

потребують уточнення, оскільки не відповідають положенням ч.2 ст.16 ЦК України та містять вимоги про припинення права власності яке і так відсутнє у третьої особи, зі слів самої позивачки.

Також, позовна заява подана до кількох відповідачів, відповідно, позивачка повинна зазначити позовні вимоги щодо кожного з них.

ОСОБА_1 зазначила третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Регіональне Відділення Фонду Державного майна України по Полтавській та Сумській областях, однак позовна заява містить вимоги, що направлені і до Відділення Фонду.

Крім того, необхідно викласти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та зазначити докази, що підтверджують вказані обставини, в тому числі і з приводу дати, з якої позивачка дізналася про порушення своїх прав.

В ч.1 та 2 ст.43 ЦПК України закріплені права та обов`язки учасників справи:

1. Учасники справи мають право:

1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень;

2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам;

3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб;

4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти;

5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках;

6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

2. Учасники справи зобов`язані:

1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу;

2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи;

3) з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою;

4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази;

5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні;

6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки;

7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Суддя вважає, що уточнення позовних вимог позивачкою, приведення їх у відповідність до ст.16 ЦК України, виклад позовних вимог щодо кожного з відповідачів, зазначення обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги та доказів, що підтверджують вказані обставини, буде сприяти реалізації прав та обов`язків кожного учасника справи, відповідно, своєчасному поданню доказів на підтвердження чи спростування обставин і найшвидшому розгляду справи.

Відповідно до ч.4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Позивачка заявляє декілька самостійних позовних вимог, що підлягають оплаті за кожну окремо.

Позовна заяви містить клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі ч.4 ст.82 ЦПК України, а саме набуття законної сили Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 13.09.2024 року по справі №546/173/23. А також позивачка вказує, що з 2020 року потерпає від рейдерства бізнесу і приватної власності; свою підприємницьку діяльність здійснювала за адресою: АДРЕСА_1 , але з 2020 року не може там працювати, оскільки її туди не допускають сторонні особи; не має земельних ділянок та іншого житла окрім однокімнатної квартири; відсутність у неї коштів для сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову підтверджує обставина, що друзі доньки, які проживають в Києві, для її сім`ї надсилають оплачені посилки із продуктами харчування.

Оцінюючи вказані позивачкою обставини та надані нею докази на підтвердження свого клопотання про звільнення від сплати судового збору, а саме: Трудову книжку НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 , Ліцензію серії АВ №567643, відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору відповідь на запит в електронному вигляді від 03.09.2024 року, суддя вважає, що вказані позивачкою обставини не в повній мірі відповідають дійсності.

Так, згідно з Трудової книжки позивачка була звільнена з роботи ще 16.04.2002 року, суддя вважає, що з того часу пройшло 22 роки, тому вона отримувала дохід з іншого джерела і це підтверджено самою ОСОБА_1 , яка стверджує, що працювала в стоматологічному кабінеті до 2020 року.

Ліцензія серії АВ №567643 містить адресу: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , а ні як зазначає позивачка АДРЕСА_1 .

Доказів про відсутність земельних ділянок та іншого житла окрім однокімнатної квартири, ОСОБА_1 взагалі не надано.

Зазначення обставин про відсутність у неї коштів для сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову, які вона підтверджує обставинами, що друзі доньки, які проживають в Києві, для її сім`ї надсилають оплачені посилки із продуктами харчування, не можуть бути доказами скрутного становище позивачки, оскільки не підтверджена мета їх надіслання та сам факт надіслання.

Суддя вважає, що доказом майнового стану ОСОБА_1 є Відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору відповідь на запит в електронному вигляді від 03.09.2024 року.

Що стосується Ухвали Полтавського апеляційного суду від 13.09.2024 року по справі №546/173/23, то суддя вважає, що позивачка надала апеляційному суду достатньо доказів, що переконали суд в її майновому положенні, і суд скористався своїм правом та звільнив від сплати судового збору.

Однак, суддя вважає, що встановлені обставини апеляційним судом стосувалися заяви про забезпечення позову, і підлягають встановленню в даній справі.

Враховуючи, що вказані позивачкою обставини спростовані документами, що надані самою позивачкою, наявність лише одного доказу про її матеріальний стан, що не надає можливість суду у сукупності з іншими доказами встановити її становище, суддя вважає клопотання про звільнення від сплати судового збору необґрунтованим.

Так, в ч.2 ст.8 Закону України «Про судовий збір» зазначено: «Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній участині першійцієї статті».

Тобто, законодавець надав право суду «Суд може..», зменшувати або звільняти від сплати судового збору, а не поклав на суд обов`язок.

Крім того, законодавець вказує: «.. на підставі, зазначеній участині першійцієї статті».

Частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» звучить наступним чином:

« 1. Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю».

Держава Україна забезпечує людину, що не має доходу, соціальним захистом, як це закріплено в ст.1 Конституції.

Враховуючи, право суду, а не обов`язок, звільняти позивачку від сплати судового збору, а також те, що держава Україна перебуває в стані військових бойових дій, внаслідок чого економічна ситуація в країни дуже важка, а також те, що спір носить приватно правовий характер, хоча відповідачами і зазначені держава Україна в особі державних органів, суддя вважає за необхідне, для запобігання витрачання державних коштів на розгляд справи та усунення можливостей зловживання процесуальним правами учасниками справи, в тому числі і заявлення великої кількості позовних вимог без урахування норм Закону, відмовити ОСОБА_1 в клопотанні про звільнення від сплати судового збору.

Суддя роз`яснює, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2024 рік», що на 1 січня 2024 року складає 3028, 00 гривень і дорівнює 1 211,20 гривень.

Згідно з абз.2 ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» - у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Суддя пропонує визначитись зі способом захисту, викласти позовні вимоги та сплатити судовий збір за кожну вимогу немайнового характеру за їх кількістю.

Статтею 185ЦПК України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням викладеного, суддя вбачає, що позивачці необхідно усунути всі недоліки позовної заяви. Заяву про усунення недоліків разом з долученими документами та належно завіреними копіями необхідно надатидо Октябрського районного суду м. Полтави через канцелярію суду.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 177-185, ст.95, ст. 260-261 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Пенсійного Фонду України, Держави України в особі Головного Управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Регіональне Відділення Фонду Державного майна України по Полтавській та

Сумській областях про витребування частки майна з незаконного володіння залишити без руху.

Запропонувати позивачу усунути зазначені в ухвалі недоліки у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Повідомити позивача,що вразі неусунення всіхнедоліків позовноїзаяви устрок,встановлений судом,заява будевважатися неподаноюі будеповернута позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Е.М. Сініцин.