Ухвала

від 03.01.2025 по справі 546/1138/24

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 03.01.2025Справа № 546/1138/24 Провадження № 2/554/1711/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 січня 2025 року м. Полтава

Суддя Октябрського районного суду м. Полтави Сініцин Е.М. розглянувши матеріали позовною заяви ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Пенсійного Фонду України, Держави України в особі Головного Управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Регіональне Відділення Фонду Державного майна України по Полтавській та Сумській областях про витребування частки майна з незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

До Октябрського районного суду м. Полтави надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Пенсійного Фонду України, Держави України в особі Головного Управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Регіональне Відділення Фонду Державного майна України по Полтавській та Сумській областях про витребування частки майна з незаконного володіння.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 16 грудня 2024 року про залишення позовної заяви без руху визначено недоліки, які необхідно було виправити позивачу у десятиденний строк з дня отримання ухвали суду, а саме позовні вимоги привести до положень ч.2 ст.16 ЦК України, а також уточнити в частині: «Витребувати на користь ОСОБА_1 з незаконного володіння Держави України в особі Пенсійного фонду України 144/1000 частки..», «Припинити право власності Держави в особі Полтавського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності..», оскільки позивачка просить припинити право власності яке і так відсутнє у третьої особи, зі слів самої позивачки; зазначити позовні вимоги щодо кожного з відповідачів; позовна заява містить вимоги, що направлені і до Регіонального Відділення Фонду Державного майна України по Полтавській та Сумській областях, однак вони зазначені ОСОБА_1 як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача; позивачці необхідно викласти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та зазначити докази, що підтверджують вказані обставини, в тому числі і з приводу дати, з якої позивачка дізналася про порушення своїх прав.

Позивачці також було відмовлено у звільненні від сплати судового збору та запропоновано визначитись з кількістю позовних вимог та сплатити судовий збір за кожну позовну вимогу немайнового характеру.

Позивачкою направлено заяву про усунення недоліків від 30.12.2024 року, в якій зазначено про її непогодження зі змістом вищевказаної Ухвали, зазначивши, що суддя зобов`язав подавати документи через канцелярії суду, коли ці документи вона має право подати через систему «Електронний суд»; для виконання ухвали встановив нерозумні строки; зобов`язав змінювати предмет позову; не зазначив точної суми для сплати судового збору; примушує доказувати обставини встановлені ухвалою Полтавського апеляційного суду від 13.09.2024 року по справі №546/173/23; нею обраний спосіб захисту передбачений ст.387 ЦК України; вказує, що вона не заявляє вимог до Регіонального Відділення Фонду Державного майна України по Полтавській та Сумській областях, відповідач по справі Держава Україна; в ліцензії вказано її місто проживання, а не роботи; докази про відсутність нерухомого майна надати не має можливості, оскільки реєстри не працюють.

Суддя вважає, що позивачем в заяві від 30.12.2024 року не усунуті недоліки, що зазначені в Ухвалі суду від 16.12.2024 року.

Так, суддя вказав про необхідність подавати документи через канцелярії суду, однак ніяких обмежень не встановлював відносно подачі документів через систему «Електронний суд».

Зазначення позивачки, що суддя зобов`язав змінювати предмет позову є припущенням, що не відповідає дійсності.

Позивачка в позовній заяві посилалася на здійснення підприємницької діяльності за адресою: АДРЕСА_1 , зазначивши, що «В іншому місці я не можу здійснювати підприємницьку діяльність, тому що моя ліцензія на медичну практику видана на приміщення у нежитловій будівлі..», однак наданої позивачкою Ліцензія серії АВ №567643 не підтверджує її ствердження.

Встановлені обставини ухвалою Полтавського апеляційного суду від 13.09.2024 року по справі №546/173/23 не є преюдиційними в цій справі, оскільки апеляційний суд досліджував документи, які не були надані позивачкою суду першої інстанції.

Крім того, позивачкою не наведено посилання на норми Закону про звільнення від сплати судового збору.

Доказів на обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору, позивачкою так і не надано, про що повідомляє в заяві про усунення недоліків.

Суддя, наголошує, що звільнення від сплати судового збору чи відмовлення в заявленому клопотанні - це право суду, а не обов`язок.

Зазначення позивачкою про обраний спосіб захисту передбачений ст.387 ЦК України, не може вважатися способом захисту, визначеним ст.16 ЦК України, про що наголошував суд в Ухвалі від 16.12.2024 року.

А також суддя вважає, що позовна вимога: «Припинити право власності Держави в особі Полтавського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності..» є самостійною позовною вимогою і не може пред`являтися до третьої особи, навіть на стороні відповідача.

Більш того, саме позивачка вказала відповідачем - Державу Україна в особі Пенсійного Фонду України звернувшись до них з позовною вимогою: «Припинити право власності Держави в особі Пенсійного Фонду України..», яка не відрізняється від вимоги до третьої особи, що і потребувало уточнення.

Суддя не зазначив точної суми для сплати судового збору в Ухвалі суду від 16.12.2024 року, вказавши про необхідність позивачки визначитись з позовними вимогами, до кожного з відповідачів, та сплати судовий збір за кількістю позовних вимог.

Позивачу було роз`яснено, що у разі не усунення недоліків, заява буде вважатися неподаною.

Відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Відповідно до ч.6 ст.185 ЦПК України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.

Відповідно до ч.7 ст.185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

З врахуванням наведеного, а також того, що описані в ухвалі недоліки позивачем не усунуті, відповідно до вимог ч.3 ст. 185 ЦПК України, позовну заяву слід вважати неподаною та повернути позивачу.

Керуючись ч.3 ст. 185 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Пенсійного Фонду України, Держави України в особі Головного Управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Регіональне Відділення Фонду Державного майна України по Полтавській та Сумській областях про витребування частки майна з незаконного володіння вважати неподаною та повернути позивачу.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Е.М. Сініцин.