Постанова

від 09.12.2024 по справі 471/159/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

09.12.24

22-ц/812/1779/24

Провадження № 22-ц/812/1779/24

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 грудня 2024 року м. Миколаїв

справа № 471/159/24

Миколаївський апеляційний суд у складі:

головуючого Коломієць В.В.

суддів Самчишиної Н.В., Серебрякової Т.В.,

переглянувши у письмовому провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 доСелянської спілкиприватних паїв"КУЙБИШЕВА"про стягненняматеріальних збитків, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником адвокатом Любченко Володимиром Михайловичем, на рішення Братського районного суду Миколаївської області, ухвалене 24вересня 2024року під головуванням судді Гукової І.Б., повний текст судового рішення складений цього ж дня,

У С Т А Н О В И В:

У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Селянської спілки приватних паїв "КУЙБИШЕВА" (далі- ССПП «Куйбишева») про стягнення матеріальних збитків.

Позивач зазначав,що йому на праві власності належить земельна ділянка площею 5,2805 га з кадастровим номером 4821483900:05:000:0197. У 2023 році він здійснив обробіток своєї земельної ділянки та посіяв соняшник. Проведення повного комплексу робіт на вказаній земельній ділянці було здійснено Фермерським господарсьвом «ЗВЕЗДУН» згідно укладеного 15 квітня 2023 року договору № 3 про надання сільськогогосподарських послуг. На виконання умов договору Феремерське господарство «ЗВЕЗДУН» надало послуги згідно Специфікації № 1 від 15 квітня 2023 року на загальну суму 24818 грн 32 коп та згідно специфікації № 2 від 24 травня 2023 року на загальну суму 12937 грн 25 коп, про що було надано рахунки та підписано акти здачі-приймання робіт. Також позивач придбав посівний матеріал насіння соняшнику на загальну суму 19164 грн 59 коп. Отже загальна сума понесених матеріальних витрат склала 59920 грн 16 коп.

Як вказав позивач, в кінці серпня 2023 року голова ССПП «Куйбишева» повідомив його про те, що ними буде проводитися збирання урожаю, у тому числі і на ділянці, яка належить йому, мотивуючи це тим, що підприємство постійно обробляє дану земельну ділянку. 04 вересня 2023 року відповідач здійснив збирання врожаю на належній йому земельній ділянці, на місце події було викликано поліцію, однак, у відкритті кримінального провадження було відмовлено.

На думку ОСОБА_1 , такі дії відповідача порушують його право власності на земельну ділянку, а також право власності на врожай, який було вирощено ним особисто, а тому, посилаючись на ст. 22, 1166 ЦК країни, просив стягнути з ССПП «Куйбишева» на його користь 56920 грн 16 коп. матеріальних збитків.

У відзиві на позовну заяву ССПП «Куйбишева» просило відмовити у задоволенні позову, оскільки позивач не надав суду належних та достатніх доказів на підтвердження того, що він дійсно поніс будь-які матеріальні збитки щодо обробітку належної йому земельної ділянки. Також зазначало, що саме ними здійснювалися польові роботи на земельному масиві на загальній площі 43 га, до складу якого входить і земельна ділянка, яка належить ОСОБА_1 .

Рішенням Братського районного суду Миколаївської області від 24 вересня 2024 року у задоволенні позову відмовлено. Ухвалюючи рішення суд виходив з того, що позивачем не доведено факту спричинення йому матеріальної шкоди неправомірними діями відповідача.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 адвокат Любченко В.М. - просив рішення Братського районного суду Миколаївської області від 24 вересня 2024 року скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. Зазначав, що судом не враховано, що у позивача з ССПП «Куйбишева» не має та не було жодних договірних відносин, при цьому відповідач визнав факт користування його земельною ділянко, це саме підтвердили і свідки. Жодних документів, які б підтверджували правомірність користування земельною ділянкою, а також те, що відповідачем було здійснено хоч якийсь обробіток земельної ділянки позивача до суду не надано. Щодо твердження суду стосовно відсутності документів, які підтверджують проведення розрахунків між позивачем та Фермерським господарством «ЗВЕЗДУН», то звертає увагу, що між ними була досягнута усна домовленість щодо проведення розрахунків за договором від 15 квітня 2023 року після збирання врожаю, але у зв`язку з протиправними діями відповідача, позивач не отримав прибуток і вчасно не розрахувався з Фермерським господарством «ЗВЕЗДУН» та має перед ним борг в сумі 56920 грн 16 коп.

Відповідач правом на подачу відзиву не скористався.

Відповідно до частини 1 статті 369ЦПК справа розглядається апеляційним судом без виклику учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 15ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 41Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності є непорушним.

Згідно з вимогами ч.2 ст. 152ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо такі порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Статтею 156 ЗК України передбачено, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки (пункт «д»).

Частинами першою третьою статті 22ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

За правилами статей 12, 81ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Згідно із статтею 89ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що позивачу на праві власності належить земельна ділянка з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,2805 га, кадастровий номер 4821483900:05:000:0197.

У передбаченій законом формі договору оренди вказаної ділянки між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ССПП «Куйбишева» не укладено. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 21.12.2023 року право оренди на вказану земельну ділянку зареєстровано за ТОВ «Злагода-2019» на підставі договору оренди землі від 21.07.2023 року, укладеного між даним Товариством і ОСОБА_1 (а.с. 5).

Позивач вказував, що навесні самостійно обробляв належну йому земельну ділянку, на що ним було понесено матеріальних витрат на загальну суму 59920 грн., тоді як відповідач 04 вересня 2023 року незаконно зібрав врожай з його земельної ділянки.

Обґрунтовуючи позовні вимоги про стягнення збитків у вищевказаній сумі, ОСОБА_1 посилався на укладання 15 квітня 2023 року між ним та ФГ "ЗВЕЗДУН" договору про надання сільськогосподарських послуг, рахунок на оплату № 12 від 26.04.2023 року на суму 24818 грн 32 коп. та акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 12 від 26.04.2023 року, відповідно до якого ФГ здійснило на земельній ділянці позивача послуги дискування, культивації та сівби, рахунок на оплату № 22 від 25.05.2023 року на суму 12937 грн 25 коп. та акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 22 від 25.05.2023 року, відповідно до якого ФГ здійснило на земельній ділянці позивача послуги оприскувача та просапної культивації (а.с. 7-12). Також позивач посилався на укладання 26 квітня 2023 року між ним та ФГ "ЗВЕЗДУН" договору поставки № 1-2/2023, рахунок на оплату № 14 від 26.04.2023 року на суму 19164 грн 59 коп. та видаткову накладну № 14 від 26.04.2023 року на 3 мішка насіння соняшника (а.с. 13-16).

За змістом п. 5.1.1. Договору про надання сільськогосподарських послуг від 15.04.2023 року вартість послуг Замовник ( ОСОБА_1 ) оплачує протягом десяти банківських днів з дати підписання Акту приймання-передачі наданих послуг.

Умовами договору поставки № 1-2/2023 від 26 квітня 2023 року сторони домовились, що Покупець ( ОСОБА_1 ) оплачує Постачальнику 100 % вартості Товару шляхом її перерахування на розрахунковий рахунок Постачальника в термін до 05.10.2023 року (п. 3.2. Договору та п. 2 Специфікації № 1 до нього).

Судом першої інстанції вірно встановлено, що ОСОБА_1 доказів проведення розрахунків із ФГ "ЗВЕЗДУН" не надано, тоді як обов`язок доведення обставин, на які він посилався в обґрунтування позову, цивільним процесуальним законом покладено на нього.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів у їх сукупності, суд першої інстанції вірно врахував, що факт самостійної обробки позивачем його земельної ділянки спростовується відповіддю Відділення поліції Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області №1 від 12.09.2023 року № 14596, за змістом якої за результатами опитування працівників ССПП "Куйбишева" встановлено, що на земельній ділянці площею 5,28 га з кадастровим номером 4821483900:05:000:0197, належній ОСОБА_1 , польові роботи з підготовки до посіву, посів, тощо, проводилися ССПП "Куйбишева" (а.с. 6), а також поясненнями допитаних судом свідків - працівників ССПП "Куйбишева".

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність позивачем факту спричинення йому збитків внаслідок порушення його прав відповідачем, оскільки ним не доведено належними та беззаперечними доказами самостійного виконання робіт на земельній ділянці та понесення на це витрат в розмірі 59920 грн 16 коп.

За такого суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .

Викладені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції про недоведеність позовних вимог належними та достатніми доказами. Посилання апелянта на усну домовленість ОСОБА_1 і ФГ «Звездун» щодо оплати за укладеними договорами у майбутньому, після збору врожаю суперечать доводам, викладеним у позовній заяві, а доводи апеляційної скарги про недоведеність відповідачем факту обробки земельної ділянки позивача спростовуються листом ВП Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області №1 від 12.09.2023 року № 14596, поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 .

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що ССПП «Куйбишева» неправомірно користувалось земельною ділянкою, то слід зазначити наступне.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17, від 09 листопада 2021 року у справі № 905/1680/20 виснувала, що відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Проте таких вимог позивачем не було заявлено.

Вищевикладене свідчить про те, що апеляційна скарга є необґрунтованою, а тому не підлягає задоволенню.

Таким чином, рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому відповідно до ст. 375 ЦПК України підлягає залишенню без змін.

З огляду на результати апеляційного перегляду відсутні підстави для відшкодування апелянту судових витрат.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником адвокатом Любченко Володимиром Михайловичем, залишити без задоволення.

Рішення Братського районного суду Миколаївської області від 24 вересня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий суддя В.В. Коломієць

Судді: Н.В. Самчишина

Т.В. Серебрякова

Повний текст постанови складено 16 грудня 2024 року