Постанова

від 16.12.2024 по справі 488/1112/22

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/1571/24

Справа № 488/1112/22

Головуючий у першій інстанції Леонов О.С.

Доповідач Вадовська Л. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.12.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М.,

суддів - Комлевої О.С., Сєвєрової Є.С.,

за участю секретаря - Венжик Л.С.,

переглянувши справу №488/1112/22 за скаргою ОСОБА_1 на рішення, дії державних виконавців відділу державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за участю стягувача ОСОБА_2 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 12 травня 2023 року у складі судді Леонова О.С., -

в с т а н о в и в :

Боржник ОСОБА_1 , звернувшись 25 липня 2022 року до суду з вищеназваною скаргою, вказав, що рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 06 квітня 2011 року у справі №2-1208/11 зобов`язаний до сплати аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 28 січня 2011 року до досягнення сином повноліття. Виконавчий лист перебував на виконанні у Дніпровському районному відділі державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). ІНФОРМАЦІЯ_3 син ОСОБА_3 досяг повноліття.

17 лютого 2022 року боржник ОСОБА_1 звернувся до виконавчої служби з запитом про надання інформації щодо стягнення аліментів у період з 01 січня 2018 року по 17 лютого 2022 року.

ОСОБА_1 зазначив, що у матеріалах виконавчого провадження НОМЕР_1 відсутні докази того, що заборгованість зі слати аліментів станом на 01 березня 2021 року складає борг у сумі 23620,66 грн. Державні виконавці 23 лютого 2021 року та 22 лютого 2022 року діяли незаконного, при наявності на час складання розрахунків інформації про те, що у період з 2015 року по вересень 2018 року ОСОБА_1 мав офіційне місце роботи та отримував заробітну плату, а з листопада 2018 року перебуває на обліку в Управлінні ПФУ в Херсонській області та отримує пенсію, розмір нарахованих до стягнення аліментів у розмірі частки від середньомісячної заробітної плати по м. Херсону є таким, що не відповідає дійсним обставинам.

Відповідно до Закону «Про виконавче провадження» у разі якщо стягнути аліменти у зазначеному розмірі неможливо, адміністрація підприємства, установи, організації, фізична особа, фізична особа-підприємець, які проводили відрахування, нараховують боржнику заборгованість із сплати аліментів, про залишок несплаченої суми заборгованості зазначається у звіті в графі «Примітка».

ОСОБА_1 просив:

визнати неправомірними дії державних виконавців Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо складання розрахунків заборгованості зі сплати аліментів від 01 березня 2021 року та від 22 липня 2022 року у виконавчому провадженні НОМЕР_1;

визнати незаконною «оновлену» постанову від 23 лютого 2021 року Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса);

Пенсійному фонду України повернути Дніпровському районному відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) «оновлену» постанову від 23 лютого 2021 року (а.с.1-9).

Ухвалою судді Корабельного районного суду міста Миколаєва від 01 серпня 2022 року скаргу передано за підсудністю на розгляд до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу (а.с.17-18).

Ухвалою судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 14 жовтня 2022 року скаргу передано за підсудністю на розгляд до Малиновського районного суду м. Одеси (а.с.24-25).

Ухвалою судді Малиновського районного суду м. Одеси від 19 грудня 2022 року скаргу прийнято до провадження (а.с.29-30).

Суб`єкт оскарження Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) скаргу не визнав, зазначивши у відзиві, що дії, які оскаржує ОСОБА_1 вже були предметом розгляду у справі №766/10500/21, яку розглядав Херсонський міський суд. На момент звернення боржника до суду із скаргою сплинув десятиденний строк. Заборгованість нараховано згідно діючого законодавства (а.с.66-70).

Стягувачем ОСОБА_2 відзив не подано.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 12 травня 2023 року в задоволенні скарги відмовлено (а.с.86-92).

Висновок суду мотивовано відсутністю порушень при обчисленні щомісячної заборгованості по аліментам станом на 01 березня 2021 року у розмірі 23620,66 грн. та станом на 22 лютого 2022 року у розмірі 27980,91 грн.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 30 червня 2023 року відстрочено ОСОБА_1 сплату за подання апеляційної скарги судового збору в сумі 536,80 грн. до ухвалення судового рішення; поновлено строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу суду про відмову в задоволенні скарги.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення скарги (а.с.95-102).

За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість ухвали з підстав неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права полягає в наступному. Виконавці склали незаконні розрахунки, оскільки мали виключно право здійснювати контроль за правильним і своєчасним відрахуванням із заробітної плати, пенсії та інших доходів боржника, про що виключно мали право складати відповідні акти із звітів ПФУ, іншого законом не передбачено.

У відзиві на апеляційну скаргу Дніпровський районний відділ державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) заперечення щодо змісту і вимог апеляційної скарги обґрунтовує тим, що проведення розрахунку заборгованості відповідає чинному законодавству (а.с.156-157).

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, ухвали суду без змін з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше гарантованого розміру, передбаченого СК України.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилання захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» від 17 травня 2017 року №2037-УШ, який набрав чинності 08 липня 2017 року, частину 2 статті 182 СК України викладено в такій редакції: «Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку».

Вказаним Законом збільшено мінімальний розмір аліментів, які підлягають стягненню з платника аліментів, з 30 до 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та визначено такий розмір аліментів як гарантований.

Таким чином, з набранням чинності Законом України від 17 травня 2017 року №2037-УШ при визначенні розміру аліментів на дитину (дітей) державний виконавець не може визначити їх розмір на одну дитину менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, який є гарантованим.

З моменту звільнення ОСОБА_1 не повідомляв державного виконавця про наявний у нього фактичний дохід.

Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою-підприємцем і перебуває на спрощеній системи оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості (ч.2 ст.195 СК України).

Виходячи з фактичних обставин, що боржник не повідомляв про наявний у нього фактичний дохід, розрахунок заборгованості по сплаті аліментів здійснювався, порядок та розмір стягнення аліментів визначався у відповідності до положень статті 195 СК України (в редакції чинній із 19 червня 2017 року); заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначалася, виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував на час, протягом якого не проводилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.

02 червня 2023 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області було надано звіт про розмір призначеної, фактично отриманої пенсії та розмір відрахувань ОСОБА_1 на вимогу державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 01 травня 2023 року НОМЕР_1.

Враховуючи відомості, що містив вказаний звіт, державним виконавцем відповідно до Додатку 15 до Інструкції примусового виконання рішень, затвердженої наказом МЮУ №512/5 від 02 квітня 2012 року, було здійснено перерахунок заборгованості зі сплати аліментів ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі частки всіх видів заробітку (доходу), починаючи з 28 січня 2011 року до досягнення повноліття.

Суд першої інстанції встановив обставини, що мають значення для справи, дав оцінку доказам, врахував обставини, що встановлені у справі №766/16926/19, та дійшов обґрунтованого висновку про те, що рішення, дії державних виконавців у виконавчому провадженні НОМЕР_1 за спірний період відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження».

Підстави для скасування ухвали суду відсутні.

Справа в провадженні суду апеляційної інстанції з червня 2023 року, призначалась до розгляду на 14 грудня 2023 року, 06 червня 2024 року, 17 жовтня 2024 року; інформація про дату, час та місце розгляду справи доступна на сайті «Судова влада». Судом апеляційної інстанції вимоги статей 128, 130 ЦПК України щодо судового виклику/повідомлення учасників процесу виконувались, порядок вручення судових повісток дотримувався, учасники справи правом на отримання/неотримання надісланих поштою судових повісток розпоряджалися на власний розсуд; додатково учасники справи повідомлялися документом в електронному вигляді «Судова повістка…», SMS-повідомлення «Судова повістка…»; підстав для подальшого відкладення розгляду справи не встановлено.

Відповідно до положень частин 4, 5 статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення; датою ухвалення рішення за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Датою ухвалення призначеного у судове засідання на 17 жовтня 2024 року рішення судом апеляційної інстанції відповідно до положень частини 5 статті 268 ЦПК України є дата складання повного судового рішення.

Керуючись ст.ст.367, 368, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.375, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 12 травня 2023 року за скаргою ОСОБА_1 на рішення, дії державних виконавців відділу державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за участю стягувача ОСОБА_2 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 16 грудня 2024 року.

Головуючий Л.М.Вадовська

Судді О.С.Комлева

Є.С.Сєвєрова