Постанова

від 21.11.2024 по справі 522/18081/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/3434/24

Справа № 522/18081/21

Головуючий у першій інстанції Свячена Ю. Б.

Доповідач Дришлюк А. І.

Категорія 57

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.11.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Дришлюка А.І., суддів Громіка Р.Д., Драгомерецького М.М.,

при секретарі судового засідання Нечитайло А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі в режимі відеоконференції справу за апеляційними скаргами представника Вітович Олексій Якович, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» та адвоката Галкіної Ірини В`ячеславівни, яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Інвест» на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 18 жовтня 2023 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет», Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Інвест», Одеської міської ради, Виконавчого комітету Одеської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляються самостійних вимог щодо предмету спору Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, Департаменту екології та розвитку рекреаційних зон Одеської міської ради, Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради про зобов`язання вчинити дії для забезпечення захисту конструкцій житлового будинку від вібраційних коливань, створюваних проїздом вантажним автотранспортом до ТЦ «АТБ», а також постійним звуковим шумом від приладів систем кондиціонування і вентиляції приміщень торгівельного центру,

ВСТАНОВИВ:

21 вересня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Приморського районного суду м. Одеси з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет», Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Інвест», Одеської міської ради про зобов`язання вчинити дії для забезпечення захисту конструкцій житлового будинку від вібраційних коливань, створюваних проїздом вантажним автотранспортом до ТЦ «АТБ», а також постійним звуковим шумом від приладів систем кондиціювання і вентиляції приміщень торгівельного центру, шляхом: зведення захисної споруди від вібрацій у вигляді шумоізоляційного паркану зі сторони вулиці Кондрашина по контуру будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 18, в якій розміщується магазин мережі супермаркетів «АТБ»; обмеження (заблокування) проїзду на територію магазину «АТБ» з вул. Фонтанська дорога, через вул. Гвардійська і вул. Кондрашина повз придворову ділянку житлового будинку АДРЕСА_1 для вантажівок, а також іншого спеціалізованого транспорту, зазначаючи, що вона є власницею житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає у вказаному помешканні. У 2020 році на території між АДРЕСА_2 на місці адміністративного двоповерхового будинку і нежитлових одноповерхових споруд була проведена реконструкція із зведенням будівлі двоповерхового торгівельного центру «АТБ» і підсобних приміщень. За рахунок вирізки дерев і знищення газону в процесі виконання будівельно-монтажних робіт була розширена впритул до проїзної частини вул. Кондрашина червона лінія забудови. Будівельні роботи проводилися із залученням великогабаритної техніки, а саме панелевозів, бетономішалок, підйомних кранів, які здійснювали заїзд з вул. Фонтанська дорога на вулицю Кондрашина. Під час проведення таких робіт вищевказана техніка була зосереджена по вулиці Кондрашина, що призвело до повної відсутності пішохідної зони та перешкоджання у вільному пересуванні по вулиці мешканців прилеглих будинків. Завезення товарів до супермаркету здійснюються великогабаритними вантажівками зі сторони вулиці Кондрашина (де у магазина АТБ розташована рампа) повз земельну ділянку та будинок позивача по вул. Гвардійська, № 1. Також щодня під рампою магазину відбувається скупчення та стоянка рефрижераторного транспорту зі включеними системами охолодження, які видають гучні звуки, що спричиняє додаткове шумове та вібраційне навантаження. Внаслідок постійного звукошумового та вібраційного впливу, що викликані проїздом вантажівок з товаром до ТЦ «АТБ», а також постійним звуковим шумом від приладів систем кондиціювання і вентиляції приміщення магазину, технічний стан житла позивача значно погіршився, почалися невідворотні процеси пошкодження в конструкціях, елементах і деталях будинку. Весь будинок, а також споруди і покриття, що розташовані на прибудинковій територій (в тому числі стовпи огородження і паркану), як зазначає позивач, вкриті тріщинами та прорізами, відбулося осідання вимощення двору і накопичення вологи в ньому (т. 1, а.с. 1-7).

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 18 жовтня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити дії для забезпечення захисту конструкцій житлового будинку від вібраційних коливань, створюваних проїздом вантажним автотранспортом до ТЦ «АТБ», а також постійним звуковим шумом від приладів систем кондиціонування і вентиляцій приміщень торгівельного центру, - задоволено частково. Зобов`язано відповідачів ТОВ «АТБ-Маркет», ТОВ «АТБ-Інвест» вчинити дії для забезпечення захисту конструкцій житлового будинку від вібраційних коливань, створюваних проїздом вантажним автотранспортом до ТЦ «АТБ», а також постійним звуковим шумом від приладів систем кондиціювання і вентиляції приміщень торгівельного центру, шляхом зведення захисної споруди від вібрацій у вигляді шумоізоляційного паркану зі сторони вулиці Кондрашина по периметру будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 18, в якій розміщується магазин мережі супермаркетів «АТБ» (т. 3, а.с. 197-200).

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, представник Вітович Олексія Яковичу, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет», звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, стягнути з позивача на користь ТОВ «АТБ-Маркет» фактично понесені судові витрати та дозволити ТОВ «АТБ-Маркет» надати докази щодо розміру судових витрат протягом п`яти днів з моменту ухвалення постанови. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права . Апелянт вказує, що висновки суду про встановлення того, що у 2020 році було проведено реконструкцію із зведенням будівлі двоповерхового ТЦ «АТБ» - є хибними, оскільки жодного підтвердження цьому немає. При цьому, представник апелянта зазначає, що обставини, зазначені судом, суперечать дійсності, так як у рішенні значиться про встановлення факту перевищення рівня шумів у приміщенні позивача від робіт ТЦ «АТБ», однак в матеріалах справи міститься лист Департаменту екології та розвитку рекреаційних зон Одеської міської ради від 21 травня 2021 року у відповідь на запит ОСОБА_1 , згідно з яким перевищення норм рівнів шуму не встановлено. Окрім того, наданий позивачем висновок ОСОБА_2 не відповідає нормам чинного національного законодавства, оскільки у ньому не міститься відомостей, що експерт обізнаний про настання кримінальної відповідальності та про те, що вказаний висновок подається до суду, тому не може сприйматися як належний доказ перевищення рівня шуму. До того ж, ОСОБА_1 при зверненні до суду із позовною заявою вказувала, що внаслідок постійного шуму, спричиненого роботою Торгівельного центру «АТБ», вона позбавлена можливості отримати повноцінний відпочинок, через що істотно знизилась якість її життя, проте, у матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження зазначеного факту. Також враховуючи вищевказане, апелянт наголошує, що ухвалення рішення відбулось без повного дослідження судом клопотань та відзивів наданих апелянтом та ТОВ «АТБ-Інвест», а тому не може вважатися законним та обґрунтованим (т. 3, а.с. 203-207).

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, адвокат Галкіна Ірина В`ячеславівна, яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Інвест», звернулася до суду із апеляційною скаргою, в якій просить зупинити дію рішення суду першої інстанції від 18 жовтня 2023 року, оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, а також стягнути з позивача на користь ТОВ «АТБ-Інвест» фактично понесені судові витрати. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що у рішенні суду першої інстанції не враховано позицію відповідачів ТОВ «АТБ-Маркет» та ТОВ «АТБ-Інвест», доводи та заперечення, зазначені у відзиві на позовну заяву не застосовано при ухваленні рішення та безпосередньо не вказані в ньому. При цьому, представник апелянта вважає, що наданий позивачем висновок ОСОБА_2 не відповідає нормам чинного національного законодавства, оскільки висновок створено у лютому 2021 року, однак в його матеріалах зазначені підстави для проведення обстеження, а саме обмірні креслення, виконані та датовані експертом 2019 роком. Також, в тексті висновку експерта йдеться про Торгівельний Центр «АТБ», проте ТОВ «АТБ-Маркет» та ТОВ «АТБ-Інвест» не мають торгівельних центрів за вказаною адресою. ОСОБА_2 не включений до державного Реєстру атестованих судових експертів, тому ним не може бути проведено вищезазначене дослідження шумового та вібраційного забруднення. Тому, оскільки у висновку не міститься відомостей, що експерт обізнаний про настання кримінальної відповідальності та про те, що вказаний висновок подається до суду, він не може сприйматися як належний доказ перевищення рівня шуму. Окрім того, як зазначає представник апелянта, відповідальність може наступати лише за наявності вини, а судом першої інстанції в рішенні не зазначено у чому полягає та вбачається вина ТОВ «АТБ-Інвест», яке, у свою чергу, у відзиві наголошували на тому, що є неналежним відповідачем по справі, однак судом не враховано наведені обставини. Серед іншого, представник апелянта звертає увагу на те, що резолютивна частина оскаржуваного рішення є незрозумілою та некоректною, оскільки згідно з нормами чинного законодавства, якщо позов подано до кількох відповідачі, то зміст позовних вимог повинно бути вказано щодо кожного з них, натомість у рішенні суду першої інстанції вказано позовні вимоги загально для обох відповідачів, а тому виконання рішення є неможливим (т. 3, а.с. 217-223).

18 січня 2024 року через підсистему «Електронний суд» представник ТОВ «АТБ-Інвест» - адвокат Галкіна Ірина Вячеславівна подала відзив на апеляційну скаргу ТОВ «АТБ-Маркет», в якому підтримала дану апеляційну скаргу просила її задовольнити, скасувавши оскаржуване рішення та відмовивши у задоволенні позовних вимог у повному обсязі (т. 4, а.с. 38-41).

29 січня 2024 року канцелярією Одеського апеляційного суду зареєстровано відзив на апеляційні скарги ОСОБА_1 , в якому позивач просила залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційні скарги без задоволення (т. 4, а.с. 55-60).

З врахуванням недостатньої кількості суддів в Одеському апеляційному суді (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 10, які фактично здійснюють судочинство), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці, тимчасово відряджені до Одеського апеляційного суду), що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду справи в строки, передбачені національним законодавством, судом апеляційної інстанції було здійснено розгляд справи з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило збільшення строку розгляду справи по незалежним від суду причинам.

У судовому засіданні 21 листопада 2024 року представники апелянтів свої апеляційні скарги підтримали та просили їх задовольнити, позивач проти задоволення апеляційних скарг заперечувала.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи та доводи апеляційних скарг, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що діяльність ТОВ «АТБ-Маркет» є такою, яка здійснюється з порушенням законодавства у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, що призводить до порушення прав позивача на безпечні і здорові умови проживання в помешканні позивача, а тому частково задовольнив позовні вимоги (т. 3, а.с. 198 зворот).

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Апеляційний суд, погоджуючись із висновками суду першої інстанції, вважає за потрібне зазначити наступне.

За ч. 1 ст. 275 ЦК України фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб.

За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч. 2 ст. 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Крім того, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню (частина друга статті 386 ЦК України).

За обставинами даної справи позивач є власницею житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає у вказаному помешканні (т. 1, а.с. 44-46).

Позивач повідомила, що в 2020 році на території між вулицями Фонтанська дорога, Гвардійська і Кондрашина на місці адміністративного двоповерхового будинку і нежитлових одноповерхових споруд була проведена реконструкція із зведенням будівлі двоповерхового торгівельного центру «АТБ» і підсобних приміщень (м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 18). Позивач зазначила, що внаслідок постійного звуко-шумового та вібраційного впливу, що викликані проїздом вантажівок з товаром до ТЦ «АТБ», а також постійним звуковим шумом від приладів систем кондиціювання і вентиляції приміщення магазину, технічний стан житла позивача значно погіршився, почалися невідворотні процеси пошкодження в конструкціях, елементах і деталях будинку. Весь будинок, а також споруди і покриття, що розташовані на прибудинковій територій (в тому числі стовпи огородження і паркану) вкриті тріщинами та прорізами, відбулося осідання вимощення двору і накопичення вологи в ньому. У зв`язку з цим, позивач звернулася до суду з метою захисту свого порушеного права (т. 1, а.с. 1-2).

За ст. 24 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни при здійсненні будь-яких видів діяльності з метою відвернення і зменшення шкідливого впливу на здоров`я населення шуму, неіонізуючих випромінювань та інших фізичних факторів зобов`язані:

здійснювати відповідні організаційні, господарські, технічні, технологічні, архітектурно-будівельні та інші заходи щодо попередження утворення та зниження шуму до рівнів, установлених санітарними нормами;

забезпечувати під час роботи закладів громадського харчування, торгівлі, побутового обслуговування, розважального та грального бізнесу, культури, при проведенні концертів, дискотек, масових святкових і розважальних заходів тощо рівні звучання звуковідтворювальної апаратури та музичних інструментів у приміщеннях і на відкритих площадках, а також рівні шуму в прилеглих до них жилих і громадських будівлях, що не перевищують рівнів, установлених санітарними нормами;

вживати заходів щодо недопущення впродовж доби перевищень рівнів шуму, встановлених санітарними нормами, в таких приміщеннях і на таких територіях (захищені об`єкти):

1) жилих будинків і прибудинкових територіях;

2) лікувальних, санаторно-курортних закладів, будинків-інтернатів, закладів освіти, культури;

3) готелів і гуртожитків;

4) розташованих у межах населених пунктів закладів громадського харчування, торгівлі, побутового обслуговування, розважального та грального бізнесу;

5) інших будівель і споруд, у яких постійно чи тимчасово перебувають люди;

6) парків, скверів, зон відпочинку, розташованих на території мікрорайонів і груп житлових будинків.

Ці ж положення закріплені і в ст. 32 чинного Закону України «Про систему громадського здоров`я».

З Висновку №07-0221/ЕО з дослідження впливу негативних факторів від діяльності підприємства торгівельний центр «АТБ» по АДРЕСА_3 на конструкції житлового будинку АДРЕСА_1 вбачається, що зафіксовані під час обстеження дефекти і пошкодження в конструкціях, елементах і деталях будівель (наскрізні тріщини над дверними прорізами і під віконними прорізами з боку фасадів, діагональні тріщини в перекритті, руйнівні процеси в стовпах огородження земельної ділянки, осідання вимощення двору і накопичення вологи в ньому) викликані, на думку експерта і даних результатів дослідження, проїздом вантажівок з товаром до ТЦ «АТБ», а також постійним звуковим шумом від приладів систем кондиціонування і вентиляції приміщень торгівельного центру. Дослідження впливу звуко-шумових і вібраційних впливів на конструкції житлового будинку і здоров`я людей згідно вимог і норм показало невідповідність нормативним правилам, діючим в Україні. Для забезпечення захисту конструкцій житлового будинку від вібраційних коливань, створюваних проїздом вантажного автотранспорту до ТЦ «АТБ», необхідно провести експериментальні дослідження з акредитованим підприємством, що посприяє прийняти правильне рішення відносно зведення захисної спору від вібрації, а також виконати визначення впливу звуку і шуму на території житлової забудови (т.1,а.с.34).

За правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13 Велика Палата Верховного Суду наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс. Пріоритет у доказуванні надається не тому, хто надав більшу кількість доказів, а в першу чергу їх достовірності, допустимості та достатності для реалізації стандарту більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний.

Як вже зазначалося вище, апелянти вважають наданий позивачем висновок експерта неналежним доказом, оскільки такий висновок не відповідає вимогам щодо його складання (т. 3, а.с. 204 зворот, 220-221). Про неналежність вказаного доказу апелянти наголошували і в поданих до суду першої інстанції відзивах на позовну заяву (т. 1, а.с. 194, 225-226). Разом з тим, ні при розгляді справи судом першої інстанції, ні при перегляді справи апеляційним судом альтернативного висновку, на підтвердження своїх доводів, апелянти не подавали, клопотання про призначення експертизи також не ініціювали. Згідно з ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. За ч. 1 ст. 106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. А відповідно до ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупністю таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. Оскільки правом на подання альтернативного висновку відповідачі не скористалися, а висновок, наданий позивачем, необґрунтованим не визнавався, враховуючи, що відповідно до ч.1 ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом, то апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог.

Крім того, з огляду на наявну в матеріалах справи Схему організації дорожнього руху вантажного транспорту по ділянці за адресою Фонтанська дорога, 18 (т. 3, а.с. 96), апеляційний суд зауважує, що відповідачами не доведено факт неможливості побудови майданчику для завантаження товару (при здійсненні реконструкції будівлі) зі сторони паркомісць та безпосередньо проїжджої частини дороги, а не зі сторони житлового будинку.

Щодо заперечень апелянтів в частині відсутності конкретики виконання обов`язків покладених на них судом за результатами розгляду справи, то вказані питання можуть бути вирішені на стадії виконання судового рішення у порядку, визначеному розділом VI ЦПК України.

Інші доводи апеляційних скарг зводяться виключно до заперечень висновків, викладених в оскаржуваному рішенні, а тому, оскільки доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України), апеляційний суд такі доводи відхиляє та додатково зазначає, що Європейський суд з прав людини неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі RuizTorija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною.

Таким чином, оскільки доводи апеляційних скарг не спростували правильних висновків суду першої інстанції, апеляційний суд на підставі ст. 375 ЦПК України, відхиляючи апеляційні скарги, залишає оскаржуване рішення без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги представника Вітович Олексій Якович, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» та адвоката Галкіної Ірини В`ячеславівни, яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Інвест» залишити без задоволення.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 18 жовтня 2023 року залишити без змін.

Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк

М.М. Драгомерецький

Р.Д. Громік

Повний текст постанови складений 13 грудня 2024 року.

Суддя Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк