Ухвала

від 16.12.2024 по справі 120/16549/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

16 грудня 2024 р. Справа № 120/16549/24

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Воробйова Інна Анатоліївна, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ТОВ "НВФ "Антарс -Люкс" до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ТОВ "НВФ "Антарс -Люкс" до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України передбачено право на звернення до адміністративного суду. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтями 160, 161 КАС України.

Норми статтей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв`язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 160 КАС України, у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Як видно зі змісту позовної заяви, відповідачами визначено Державну податкову службу України та ГУ ДПС у Вінницькій області, тоді як предметом оскарження є рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Вінницькій області.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

В розумінні статті 4 КАС України, суб`єкт владних повноважень - суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, а також іншим суб`єктом при здійснені ним владних управлінських функцій на основі законодавства (у тому числі без статусу юридичної особи), предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів/осіб, суб`єктів), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Із оскаржуваного рішення видно, що його прийнято комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Вінницькій області , однак ]] не визначено відповідачем.

Враховуючи вищенаведене, позивачу необхідно уточнити суб`єктний склад відповідачів, вказавши інформацію щодо таких, визначену в статті 160 КАС України.

Окрім того, відповідно до частини шостої статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску. (Відповідна позиція викладена в рішені Верховного Суду від 25.04.18 р. (справа №802/1086/16-а)).

Згідно частин першої- другої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно положень частин першої, другої, четвертої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обовязковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність субєкта владних повноважень.

Отже процитовані норми визначають, що у разі дотримання особою порядку досудового/адміністративного врегулювання спору/оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення.

Як видно із матеріалів справи позивач скористався можливістю досудового врегулювання та подав скаргу , за наслідком розгляду якої 12.07.2023 р. прийнято рішення про відмову в задоволенні скарги.

Отже, тримісячний строк звернення до суду із заявленими позивачем вимогами слід обчислювати з 13.07.2023 р., відповідно, такий збіг 13.10.2023 р.

Із даним позовом позивач звернувся 11.12.2024 р., тобто із пропуском строку звернення.

Позивачем додано до позову заяву про поновлення строків мотивовану тим, що з початку воєнного стану директор товариства перебуває за кордоном. Інший співзасновник періодично виїзджала за кордон для лікування, ще один із співзасновників теж періодично проходить лікування.

Оцінюючи таку позицію вказую, що перебування за кордоном керівників товариства не позбавило останніх можливості звернутися до суду в жовтні 2023 р., про що свідчить ухвала Вінницького окружного адміністративного суду від 29.12.2023 р. у справі №120/15509/23.

Більш того, жодних доказів, що підприємство не працювало чи через відсутність керівників припинило/зупинило здійснювати свою діяльність - не надано.

Навпаки в заяві про поновлення строку зазначено, що керівники починаючи з березня 2022 р. виїхали за кордон, при цьому, податкова накладна в реєстрації якої відмовлено, подана в лютому 2023 р., що свідчить про здійнення господарської діяльності товариством й після виїзду керівників за кордон.

Щодо аргументів відносно того, що ухвалу суду від 29.12.2023 р. директор не отримала, то тут слід зазначити, що статтею 251 КАС України визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду або день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, у разі, якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, в тому числі електронною і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення чи не надіслано підтвердження про отримання тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Водночас, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

При цьому, у розумінні КАС України, позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду. Тому, будучи ініціатором судового розгляду справи, позивач насамперед має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права.

Також слід зауважити, що відповідно до частини другої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У своєму рішенні у справі Пономарьов проти України від 03.04.2008 Європейський суд з прав людини зауважив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Таким чином сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Матеріали справи свідчать про те, що заявник не виявив необхідної старанності, щоб подати апеляційну скаргу у встановлений законом строк (рішення ЄСПЛ у справі Крастьо Дамґянов проти Болгарії (Krastyo Damyanov Krastev v. Bulgaria)).

Відповідна правова позиція щодо подібної ситуації ( належного повідомлення сторони) викладена в постанові ВС від 08.08.2019 р.

Так, ухвала про залишення позову без руху направлена на поштову адресу позивача (зазначену у позові), однак конверт повернувся із відміткою адресат відсутній" .

Відтак, з урахуванням ст. 251 КАС України вважається, що позивач є належним чином повідомлений про наявність судового рішення від 16.10.2024 р., а саме, про ухвалу про залишення позову без руху у справі №120/15509/23.

Більш того, протягом листопада 2023 р. по грудень 2024 р. позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду не цікавилась, як сторона з розумним інтервалом часу провадженням у її справі, а отже не добросовісно користувалась належними їй процесуальними правами .

Враховуючи вищенаведене доходжу висновку, що наведені в заяві мотиви не є поважними, а отже слід подати заяву про поновлення строку звернення до суду вказавши інші підстави для поновлення строку та надавши докази поважності пропуску такого.

Окрім того, відповідно до статті 160 КАС України, визначено, що в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Окремо звертаю увагу, що ч. 6 ст. 18 КАС України передбачено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Як видно із позовної заяви, в ній не вказано інформацію щодо наявності чи відсутності електронного кабінету у представника позивача (має мати електронний кабінет), позивача та відповідача .

За правилами визначеними частиною першою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ТОВ "НВФ "Антарс -Люкс" до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

2. Запропонувати позивачу у 6- денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду, подати заяву про поновлення строку звернення до суду вказавши інші підстави для поновлення строку та надавши докази поважності пропуску такого, уточнити суб`єктний склад відповідачів та вказати інформацію щодо наявності чи відсутності електронного кабінету у представника позивача, позивача та відповідача, подавши заяву в порядку ст. 160 КАС України.

3. Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

СуддяВоробйова Інна Анатоліївна