Ухвала

від 17.01.2025 по справі 120/16549/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

м. Вінниця

17 січня 2025 р.Справа № 120/16549/24

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Воробйова Інна Анатоліївна, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ТОВ "НВФ "Антарс -Люкс" до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ТОВ "НВФ "Антарс -Люкс" до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою від 16.12.2024 р. позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу у 6- денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду, подати заяву про поновлення строку звернення до суду вказавши інші підстави для поновлення строку та надавши докази поважності пропуску такого, уточнити суб`єктний склад відповідачів та вказати інформацію щодо наявності чи відсутності електронного кабінету у представника позивача, позивача та відповідача, подавши заяву в порядку ст. 160 КАС України.

На виконання даної ухвали 30.12.2024 р. надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

За наслідком розгляду поданої заяви , суд ухвалою від 06.01.2025 р. продовжив строк для усунення недоліків позовної заяви, встановлених ухвалою суду про залишення позовної заяви без руху від 16.12. 2024 року .Запропонував позивачу у 3-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду, а саме, подати заяву про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших поважних причин та надати докази поважності причин пропуску строку звернення до суду за період з січня 2024 р. по грудень 2024 р. , вказати інформацію щодо наявності електронного кабінету у позивача та реєстраційний номер облікової картки платника податків представника позивача, подавши заяву в порядку ст. 160 КАС України.

На виконання даної ухвали 13.01.2025 р надійшла позовна заява в оновленій редакції, в якій вказано інформацію щодо наявності електронного кабінету у позивача та реєстраційний номер облікової картки платника податків представника позивача. Також долучено заяву про поновлення строків звернення до суду.

Оцінюючи заяву про поновлення строків звернення до суду, зауважую, що позивач вкотре зазначає підстави для поновлення , яким вже надана оцінка в ухвалі від 06.01.2025 р. Так, в ухвалі від 06.01.2025 р. вказано:

"Стосовно отримання ухвали про повернення позовної заяви від 29.12.2023 р. лише в грудні 2024 р., то тут слід зазначити наступне.

Статтею 251 КАС України визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду або день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, у разі, якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, в тому числі електронною і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення чи не надіслано підтвердження про отримання тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Водночас, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

При цьому, у розумінні КАС України, позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду. Тому, будучи ініціатором судового розгляду справи, позивач насамперед має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права.

Також слід зауважити, що відповідно до частини другої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У своєму рішенні у справі Пономарьов проти України від 03.04.2008 Європейський суд з прав людини зауважив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Таким чином сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Матеріали справи свідчать про те, що заявник не виявив необхідної старанності, щоб подати апеляційну скаргу у встановлений законом строк (рішення ЄСПЛ у справі Крастьо Дамґянов проти Болгарії (Krastyo Damyanov Krastev v. Bulgaria)).

Відповідна правова позиція щодо подібної ситуації ( належного повідомлення сторони) викладена в постанові ВС від 08.08.2019 р.

З січня 2024 р. по листопад 2024 р. (майже 11 місяців) ані позивач, як сторона, ані його представник (Вдовцова Л.К.), як учасники не цікавились з розумним інтервалом часу провадженням у справі, а отже не добросовісно користувались належними їм процесуальними правами.

Окремо акцентую увагу, й на тому, що, як встановлено із інформації комп`ютерної програми ДСС , позов у справі №120/15509/23 подано представником Вдовцовою Л.К., яка є і представником і за цим позовом.

Враховуючи вищенаведене доходжу висновку, що зазначені в заяві мотиви не є поважними, а отже слід подати заяву про поновлення строку звернення до суду вказавши інші підстави та надавши докази поважності пропуску такого у період з січня 2024 р. по грудень 2024 р.".

Тобто суд надав оцінку доводам товариства щодо не отримання ухвали від 29.12.2023 р. викладеним повторно в заяві про поновлення строку, яка подана 13.01.2025 р.

Щодо доводів відносно того, що співзасновники товариства якими є ОСОБА_1 та Любарець Ю., які повинні були повідомити керівника товариства про надходження будь -якої кореспонденції, однак не повідомили про надходження, зокрема ухвали про повернення позовної заяви, то зазначаю, що згідно відомостей Статуту учасниками товариства є ОСОБА_2 (51%), а не ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (49%).

При цьому, жодних доказів, які б свідчили , що другий учасник ОСОБА_2 виїзджав за кордон та перебував на лікуванні не надано.

Навпроти до позову додано посвідчення ОСОБА_5 , який згідно наданих позивачем документів не є учасником товариства.

А отже, наведені позивачем аргументи щодо не повідомлення співвзасновниками товариства про ухвалу про повернення позовної заяви, директора спростовані.

Також в ухвалі від 16.12.2024 р., вказано :

"додано до позову заяву про поновлення строків мотивовану тим, що з початку воєнного стану директор товариства перебуває за кордоном. Інший співзасновник періодично виїзджала за кордон для лікування, ще один із співзасновників теж періодично проходить лікування.

Оцінюючи таку позицію вказую, що перебування за кордоном керівників товариства не позбавило останніх можливості звернутися до суду в жовтні 2023 р., про що свідчить ухвала Вінницького окружного адміністративного суду від 29.12.2023 р. у справі №120/15509/23.

Більш того, жодних доказів, що підприємство не працювало чи через відсутність керівників припинило/зупинило здійснювати свою діяльність - не надано.

Навпаки в заяві про поновлення строку зазначено, що керівники починаючи з березня 2022 р. виїхали за кордон, при цьому, податкова накладна в реєстрації якої відмовлено, подана в лютому 2023 р., що свідчить про здійнення господарської діяльності товариством й після виїзду керівників за кордон.".

Отже, зазначалось вже й про те, що перебування за кордоном керівників товариства не свідчить що підприємство не працювало чи через відсутність керівників припинило/зупинило здійснювати свою діяльність, а отже не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Із долучених до позову матеріалів вбачається , що в 2023 р. ОСОБА_6 підписувала пояснення до ГУ ДПС у Вінницькій області, повідомлення про надання пояснень датовані 08.06.2023 р., договір купівлі - продажу від 23.02.2023 р., що свідчить, що перебування керівника за кордоном не перешкоджало здійнення господарської діяльності, а отже позивач не позбавлений був права звернутись до суду своєчасно.

Також слід зазначити, що позивачем не надано переконливих доказів перебування директора товариства (Юлії Любарець) постійно за кордоном в період з березня 2022 р. по грудень 2024 р.

Надана позивачем довідка квартального комітету "Димитрівський" №333 від 25.11.2024 р. не є підтвердженням постійного перебування за кордоном, оскільки в такому випадку належним доказом є інформація Державної прикордонної служби України або дані із закордонного паспорту з відмітками про перетин державного кордону.

В свою чергу, ОСОБА_6 надала лише першу сторінку закордонного паспорту без відміток про перетин кордону.

Стосовно аргументів щодо поважності причин пропуску з підстав введення на території України воєнного стану, то тут зазначаю про таке.

Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який в подальшому продовжено згідно відповідних Указів ПУ та діє і по цей час.

В розумінні статті 1 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» (далі - Закон № 389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Частинами першою та четвертою статті 26 Закону № 389-VIII встановлено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

У період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність (частина перша статті 10 Закону № 389-VIII).

Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Відповідна правова позиція викладена в постанові ВП ВС від 10.11.2022 р. у справі № 990/115/22.

Ураховуючи те, що останній день перебігу процесуального строку на звернення до суду з позовом у цій справі припав на період повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, ця обставина могла унеможливити дотримання такого строку позивачем за умови надання ним до суду належних доказів того, як саме введення воєнного стану обумовило пропуск строку на звернення до суду з позовом, та могла б бути визнаною поважною причиною для поновлення процесуального строку.

Однак, позивачем не було надано жодних доказів, на підтвердження викладених у заявах обставин та які б підтверджували реальну відсутність у нього можливості підготувати та подати позовну заяву в шестимісячний строк після отримання спірних рішень .

Відсутність директора з підстав перебування за кордоном не є підставою для поновлення строку звернення до суду, зважаючи й на те, що перебування за кордоном керівників товариства не позбавило останніх можливості звернутися до суду в жовтні 2023 р., про що свідчить ухвала Вінницького окружного адміністративного суду від 29.12.2023 р. у справі №120/15509/23.

Більш того, жодних доказів, що підприємство не працювало чи через відсутність керівників припинило/зупинило здійснювати свою діяльність - не надано.

Навпаки в заяві про поновлення строку зазначено, що керівники починаючи з березня 2022 р. виїхали за кордон, при цьому, податкова накладна в реєстрації якої відмовлено, подана в лютому 2023 р., що свідчить про здійнення господарської діяльності товариством й після виїзду керівників за кордон.

За таких обставин, суд доходить висновку, що причини наведені позивачем в заявах про поновлення строків не є поважними. У зв"язку з чим слід вказати наступне.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, згідно із частинами першою, другою якої, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Враховуючи, що при подані позову подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, однак причини не визнані поважними, що стало підставою для залишення позову без руху, а на усунення недоліків позовної заяви вказано причини пропуску строку, які повторно не визнані судом поважними, - позовна заява - підлягає поверненню.

Керуючись ч. 4 ст. 169, ст.ст. 248, 256 КАС України, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ТОВ "НВФ "Антарс -Люкс" до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.

2. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СуддяВоробйова Інна Анатоліївна