Ухвала

від 13.12.2024 по справі 140/13548/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про забезпечення позову

13 грудня 2024 року ЛуцькСправа № 140/13548/24 Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Димарчук Т.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову у справі за позовом заступника керівника Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Волинській області до Філії «Володимир-Волинське лісомисливське господарство» ДСГП «Ліси України», Північно-західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства про визнання протиправними дій та скасування дозволу,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Волинській області звернувся з позовом до Філії «Володимир-Волинське лісомисливське господарство» ДСГП «Ліси України», Північно-західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства про:

визнання протиправними дій філії «Володимир-Волинське ЛМГ» щодо відводу для проведення вибіркової санітарної рубки на ділянці площею 14,5 га, розташованій на території Берестечківського лісництва філії «Володимир-Волинське ЛМГ» ДП «Ліси України» в кварталі 256 виділі 3;

скасування спеціального дозволу на спеціальне використання лісових ресурсів (лісорубний квиток) серії №20240806-000330 від 20.08.2024, виданого Північно-західним міжрегіональним управлінням лісового та мисливського господарства щодо проведення вибіркової санітарної рубки на ділянці площею 14,5 га, розташованій на території Берестечківського лісництва філії «Володимир-Волинське ЛМГ» ДП «Ліси України» в кварталі 256 виділі 3.

Ухвалою суду від 02.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства (далі КАС України).

Від заступника керівника Волинської обласної прокуратури 13.12.2024 до суду надійшла заява про забезпечення позову шляхом зупинення дії спеціального дозволу на спеціальне використання лісових ресурсів (лісорубний квиток) серії №20240806-000330 від 20.08.2024, виданого Північно-західним міжрегіональним управлінням лісового та мисливського господарства щодо проведення вибіркової санітарної рубки на ділянці площею 14,5 га, розташованій на території Берестечківського лісництва філії «Володимир-Волинське ЛМГ» ДП «Ліси України» в кварталі 256 виділі 3.

В обґрунтування необхідності забезпечення позову прокурор вказав, що у випадку реалізації спеціального дозволу на спеціальне використання лісових ресурсів (лісорубного квитка) як дозвільного документа невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить виконання рішення суду та унеможливить ефективний захист і поновлення порушених прав, на захист яких подано позов.

Наявність діючого дозволу дає можливість проведення, всупереч закону, вибіркової санітарної рубки дерев, які не підлягають вирубуванню, внаслідок чого може бути спричинена державі шкода в розмірі 6583493,22 гривень.

Заступник керівника Волинської обласної прокуратури зазначив, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист та поновлення порушених прав, за захистом яких він звернувся до звернутись до суду.

Відповідно до частини першоїстатті 154 Кодексу адміністративного судочинства Українизаява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

З урахування вищенаведеного положенняКАС України, розгляд заяви заступника керівника Волинської обласної прокуратури про забезпечення позову здійснюється без повідомлення сторін.

Розглядаючи заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову по суті, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першоїстатті 150 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з частиною другоюстатті 150 Кодексу адміністративного судочинства Українизабезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з частиною першоюстатті 151 Кодексу адміністративного судочинства Українипозов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

В ухваліпро забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких віндійшов висновку про існуванняочевидноїнебезпеки заподіянняшкодиправам,свободам та інтересампозивача до ухвалення рішення в адміністративній справі,або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновленнянеобхіднобудедокластизначнихзусильта витрат,атакожвказатиознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно Рекомендацій № R (89) 8 «Про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах», затверджених Комітетом Міністрів Ради Європи 13.09.1989 (Recommendation R(89)8 of the Committee of Ministers to member States on provisional court protection in administrative matters (Adopted by the Committee of Ministers on 13 September 1989 at the 428th meeting of the Ministers' Deputies)), приймаючи рішення щодо необхідності надання особі тимчасового захисту, суд бере до уваги всі фактори та інтереси, які стосуються цієї справи. Рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд (prima facie) наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.

Крім того, відповідно до Рекомендацій (2004)20 «Про судовий перегляд адміністративних актів», прийнятих Комітетом Міністрів Ради Європи 15.12.2004 (Recommendation REC(2004)10 of the Committee of Ministers to member States concerning the protection of the human rights and dignity of persons with mental disorder and its Explanatory Memorandum (Adopted by the Committee of Ministers on 22 September 2004 at the 896th meeting of the Ministers' Deputies)), суд повинен мати право надавати тимчасові заходи захисту до завершення провадження. Цей принцип спрямований на забезпечення того, що виконання оскаржуваного заходу може бути призупинено у випадках, коли його виконання поставило б відповідну особу в незворотну ситуацію (рішення у справі Джабарі проти Туреччини (Jabari v. Turkey), заява №40035/98 та рішення у справі Чонка проти Бельгії (Conka v. Belgium), заява №51564/99). Суд повинен мати повноваження надавати тимчасові заходи захисту до завершення судового розгляду. Такі заходи можуть включати повне або часткове призупинення виконання оскаржуваного адміністративного акта, таким чином дозволяючи суду відновити фактичну та де-юре ситуацію, яка б панувала за відсутності адміністративного акта, або покладати відповідні зобов`язання на адміністративні органи. Цей принцип узгоджується з Рекомендацією № R(89)8 Комітету міністрів держав-членів Ради Європи «Про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах», яка передбачає, що заявник може просити суд або інший компетентний орган вжити заходів про тимчасовий захист від адміністративного акта.

Згідно з позицією Європейського суду з прав людини заходи забезпечення (тимчасові заборони), які вживає суд у процесі вирішення спору, повинні відповідати закону, враховувати суспільні (загальні) інтереси та пропорційність між використаними засобами та метою, яку прагне суд досягнути (див., наприклад, Dzinic v. Croatia (Джиніч проти Хорватії) , № 38359/13, п.п.61-62 та Karahasanoglu v. Turkey (Карагасаноглу проти Туреччини) (заяви № 21392/08 та 2 інші заяви, п.п. 144-153)).

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів фізичних осіб - позивачів та юридичних в адміністративному процесі та механізмом, який покликаний гарантувати, у суворій відповідності до закону та за наявності безумовних фактичних підстав, (1) виконання майбутнього рішення суду або/та (2) ефективний захист позивача, який неможливий без негайного втручання суду.

Отже, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом заборони вчиняти певні дії.

За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за заявою позивача.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 у справі №381/4019/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР87640690) зазначила, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20, реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР92270719) зазначено, щоумовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття,навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21.11.2018 у справі №826/8556/17 (номер в Єдиному державномуреєстрі судових рішень78022699).

У заяві прокурор просить забезпечити позов шляхом зупинення дії спеціального дозволу на спеціальне використання лісових ресурсів (лісорубний квиток) серії №20240806-000330 від 20.08.2024, виданого Північно-західним міжрегіональним управлінням лісового та мисливського господарства щодо проведення вибіркової санітарної рубки на ділянці площею 14,5 га, розташованій на території Берестечківського лісництва філії «Володимир-Волинське ЛМГ» ДП «Ліси України» в кварталі 256 виділі 3.

Як слідує з позовної заяви внаслідок порушення вимог законодавства, яке регулює порядок видачі спеціальних дозволів на спеціальне використання лісових ресурсів (лісорубного квитка) видано лісорубний квиток та на підставі недостовірних документів відведено у вибіркову санітарну рубку ділову деревину високої якості.

При вирішенні заяви про забезпечення позову, судом взято до уваги, що зі спеціального дозволу на спеціальне використання лісових ресурсів (лісорубний квиток) серії №20240806-000330 від 20.08.2024, виданого Північно-західним міжрегіональним управлінням лісового та мисливського господарства вбачається, що термін закінчення заготівлі (вибіркової санітарної рубки лісів) 31.12.2024.

Водночас, відповідно до ст.1 Лісового кодексу України ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.

Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Суд погоджується з доводами заступника керівника обласної прокуратури відносно того, що у випадку реалізації спеціального дозволу на спеціальне використання лісових ресурсів (лісорубного квитка) як дозвільного документа невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить виконання рішення суду та унеможливить ефективний захист і поновлення порушених прав у майбутньому, на захист яких подано позов.

При цьому суд враховує, що заходи забезпечення позову повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову. Застосовуючи конкретний вид забезпечення позову, суд повинен виходити із дійсного виключення цим забезпечувальним заходом утруднення або неможливість виконання рішення. Забезпечення позову у вищезазначений судом спосіб відповідає критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності, забезпечення збалансованості інтересів учасників спірних правовідносин, запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних інтересів учасників процесу та відповідають інституту забезпечення позову в адміністративному процесі.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що у даному випадку існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам держави на захист яких подано позов до ухвалення рішення в адміністративній справі у вигляді можливого вжиття відповідачем філією «Володимир-Волинського лісомисливського господарства» ДГСП «Ліси України» заходів, спрямованих на вибіркову санітарну рубку лісів на підставі спеціального дозволу на спеціальне використання лісових ресурсів (лісорубний квиток) серії №20240806-000330 від 20.08.2024, правомірність видачі якого оспорює прокурор в інтересах позивача (Державної екологічної інспекції у Волинській області), що входить до предмета доказування у цій справі. У свою чергу, невжиття таких заходів забезпечення позову у разі задоволення позову призведе до неможливості виконання рішення суду та неможливості поновлення порушених прав та інтересів позивача за захистом яких прокурор звернувся до суду.

Наведе свідчить про необхідність надання позивачу тимчасового захисту від негативних наслідків, які можуть настати у разі, якщо такий захист йому наданий не буде.

При цьому негативні наслідки в разі ненадання тимчасового судового захисту, на переконання суду, переважатимуть наслідки вжиття заходів забезпечення позову, що свідчить про дотримання прокурором критерію співмірності при поданні до суду заяви про забезпечення позову.

Суд вважає, що у даному випадку адекватним спірним обставинам видом забезпечення позову є зупинення дії спеціального дозволу на спеціальне використання лісових ресурсів (лісорубний квиток) серії №20240806-000330 від 20.08.2024, виданого Північно-західним міжрегіональним управлінням лісового та мисливського господарства щодо проведення вибіркової санітарної рубки на ділянці площею 14,5 га, розташованій на території Берестечківського лісництва філії «Володимир-Волинське ЛМГ» ДП «Ліси України» в кварталі 256 виділі 3.

Саме застосування такого виду забезпечення позову, на переконання суду, відповідає меті інституту забезпечення адміністративного позову. При цьому вжиття такого заходу не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, оскільки спрямовано виключно на збереження існуючого становища до винесення остаточного рішення у справі.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справіПантелеєнко проти України(Заява № 11901/02) зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справіДорани проти Ірландії(Doran v. Ireland) ЄСПЛ визначив, що поняттяефективний засібпередбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При вирішенні справиКаіч та інші проти Хорватії(рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

На підставі викладеного, дослідивши зміст заяви заступника керівника обласної прокуратури та матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог прокурора, необхідність надання позивачеві тимчасового захисту з метою збереження існуючого становища на період розгляду справи, шляхом зупинення дії спеціального дозволу на спеціальне використання лісових ресурсів (лісорубний квиток) серії №20240806-000330 від 20.08.2024, виданого Північно-західним міжрегіональним управлінням лісового та мисливського господарства щодо проведення вибіркової санітарної рубки на ділянці площею 14,5 га, розташованій на території Берестечківського лісництва філії «Володимир-Волинське ЛМГ» ДП «Ліси України» в кварталі 256 виділі 3 до набрання законної сили судовим рішенням по даній справі.

Керуючись статтями151,154,156,243,248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву заступника керівника обласної прокуратури про забезпечення позову задовольнити.

Зупинити дію спеціального дозволу на спеціальне використання лісових ресурсів (лісорубний квиток) серії №20240806-000330 від 20.08.2024, виданого Північно-західним міжрегіональним управлінням лісового та мисливського господарства щодо проведення вибіркової санітарної рубки на ділянці площею 14,5 га, розташованій на території Берестечківського лісництва філії «Володимир-Волинське ЛМГ» ДП «Ліси України» в кварталі 256 виділі 3 до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Копію ухвали направити заявнику та особам, які беруть участь у справі.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Волинська обласна прокуратура (43000, Волинська область, м. Луцьк, вул. Винниченка, 15, код ЄДРПОУ 02909915).

Позивач: Державна екологічна інспекція у Волинській області (43025, Волинська область, м. Луцьк, вул. Степана Бандери, 20, код ЄДРПОУ 38009738)

Відповідач 1: Філія «Володимир-Волинське лісомисливське господарство» ДСГП «Ліси України» (44702, Волинська область, м. Володимир, вул. Ковельська, 130, код ЄДРПОУ 45030784).

Відповідач 2: Північно-західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства (22028, Рівненська область, м. Рівне, вул. Героїв поліції, 26, код ЄДРПОУ 44938794).

Суддя Т.М. Димарчук