Рішення

від 16.12.2024 по справі 240/10472/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2024 року м. Житомир справа № 240/10472/24

категорія 109020100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Попової О. Г., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Старосілецької територіальної територіальної громади у особі Старосілецької сільської ради про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулась Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 із позовом (з урахуванням уточнення позовних вимог) до Старосілецької територіальної громади у особі Старосілецької сільської ради, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт - рішення сорок другої сесії Старосілецької сільської ради восьмого скликання від 19 квітня 2024 року №1151 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі у користування на умовах оренди ФОП ОСОБА_1 »;

- зобов`язати Старосілецьку сільську раду на черговій сесії Старосілецької ради затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі у користування на умовах оренди гр. ОСОБА_1 площею 0,4289 га. для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, за межами с. Козіївка на території Старосілецької (Козіївської) сільської ради, Житомирського (Коростишівського) району Житомирської області з подальшою передачею у користування на умовах оренди за рахунок земель комунальної власності Старосілецької сільської ради.

- зобов`язати Старосілецьку сільську раду на черговій сесії Старосілецької ради затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі у користування на умовах оренди гр. ОСОБА_1 площею 1,0268 га. для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, за межами с. Козіївка на території Старосілецької (Козіївської) сільської ради, Житомирського (Коростишівського) району Житомирської області з подальшою передачею у користування на умовах оренди за рахунок земель комунальної власності Старосілецької сільської ради.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за її заявою сорок другою сесією Старосілецької сільської ради восьмого скликання прийнято рішення №1151 від 19.04.2024, яким відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок з метою передачі у користування на умовах оренди гр. ОСОБА_1 площею 0,4289 га., кадастровий номер 1822583300:02:000:0338 та 1,0268 га, кадастровий номер 1822583300:02:000:0339 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, за межами с. Козіївка на території Старосілецької (Козіївської) сільської ради, Житомирського (Коростишівського) району Житомирської області з подальшою передачею у користування на умовах оренди за рахунок земель комунальної власності Старосілецької сільської ради. Вважаючи таке рішення протиправним, позивачка звернулась із даним позовом до суду.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 08.07.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження в порядку статей 258-263 КАС України.

Відповідачем у встановлені строки відзив на адміністративний позов не подано.

У відповідності до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами із прийняттям рішення відповідно до ч.5 ст.250 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.

Встановлено, що ОСОБА_1 11.09.2008 зареєстрована як фізична особа-підприємець, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

На підставі договору купівлі-продажу приміщення від 22 грудня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Коростишівського районного нотаріального округу Яворенко І.І., зареєстрованим під № 2892, позивачка володіє на праві приватної власності нежитловою будівлею корівника, який знаходиться в АДРЕСА_1 . Право власності на це приміщення підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 07 березня 2007 року № 13820153.

Також на підставі договору купівлі-продажу приміщення від 22 грудня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Коростишівського районного нотаріального округу Яворенко І.І., зареєстрованим під № 2889, вона володіє на праві приватної власності нежитловою будівлею пункту штучного осіменіння, який знаходиться в АДРЕСА_1 . Право власності на це приміщення підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 07 березня 2007 року № 13820097.

Рішенням сьомої сесії Старосілецької сільської ради сьомого скликання від 21 серпня 2020 року № 265 ФОП ОСОБА_1 було надано дозволи на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок з метою передачі у користування на умовах оренди для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, а саме:

площею 1,0000 га за межами населеного пункту АДРЕСА_1 ;

площею 0,5000 га за межами населеного пункту АДРЕСА_1 .

На підставі вказаного рішення кваліфікованим спеціалістом інженером-землевпорядником фізичної особою-підприємцем ОСОБА_2 розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі у користування на умовах оренди ОСОБА_1 площею 1,0268 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, за межами с. Козіївка на території Старосілецької (Козіївської) сільської ради, Житомирського (Коростишівського) району Житомирської області і проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі у користування на умовах оренди ОСОБА_1 площею 0,4289 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, за межами с. Козіївка на території Старосілецької (Козіївської) сільської ради, Житомирського (Коростишівського) району Житомирської області.

Державним кадастровим реєстратором відділу № 3 Управління у Вінницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області на підставі розробленого проекту було присвоєно земельній ділянці площею 1,0268 га кадастровий номер 1822583300:02:000:0339, зареєстровано вказану земельну ділянку та видано витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 15.12.2021 № НВ-0523207542021.

Державним кадастровим реєстратором відділу у Лановецькому районі Управління Держгеокадастру у Тернопільській області на підставі розробленого проекту було присвоєно земельній ділянці площею 0,4289 га кадастровий номер 1822583300:02:000:0338, зареєстровано вказану земельну ділянку та видано витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 15.12.2021 № НВ-6115451322021.

Рішенням сорок другої сесії Старосілецької сільської ради восьмого скликання від 19 квітня 2024 року № 1151 позивачу відмовлено у затвердженні вказаних проектів.

Підставами відмови у затвердженні Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі у користування на умовах оренди ОСОБА_1 площею 1,0268 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, за межами с. Козіївка на території Старосілецької (Козіївської) сільської ради, Житомирського (Коростишівського) району Житомирської області вказано його невідповідність таким правовим нормам:

-ст. 50 Закону України «Про землеустрій» та Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». А саме: у разі формування земельної ділянки чи зміни цільового призначення земельної ділянка для потреб, пов`язаних із забудовою, до проекту додається витяг із відповідної містобудівної документації із зазначенням функціональної зони території, в межах якої розташована земельна ділянка, та обмежень у використанні території для містобудівних потреб;

-ст. 198 Земельного кодексу України, а саме: погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами. У Пояснюючій записці Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зазначено, що відведення земельної ділянки погоджено з усіма відповідними службами, що не відповідає дійсності, так як відсутні будь - які погодження щодо її відведення;

-рішенням 7 сесії 7 скликання Старосілецької сільської ради від 21.08.2020 за № 265 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі у користування на умовах оренди ФОП ОСОБА_1 » було надано дозвіл на розроблення землевпорядної документації на орієнтовну площу 1,0000 га, згідно проекту землеустрою площа збільшена на 0,0268 га без погодження сільської ради;

-ст. 15 Закону України «Про оренду землі», а саме: однією із істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. Згідно ст. 5 Закону України «Про оцінку землі», орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності визначається шляхом розрахунку відсотка від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, витяг з якої відсутній;

-згідно з п. 2 ст. 3 Господарською кодексу України, господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічна і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Оскільки використання земельної ділянки для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості передбачає отримання прибутку, тому для цього потрібно зареєструватися фізичною особою-підприємцем із відповідним кодом економічної діяльності (орендар має бути юридичною особою). Рішенням 7 сесії 7 скликання Старосілецької сільської ради від 21.08.2020 № 265 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі у користування на умовах оренди ФОП ОСОБА_1 » було надано як фізичній особі - підприємцю, проте сам проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки виготовлено як для громадянина.

Підставами відмови у затвердженні Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі у користування на умовах оренди ОСОБА_1 площею 0,4289 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, за межами с. Козіївка на території Старосілецької (Козіївської) сільської ради, Житомирського (Коростишівського) району Житомирської області вказано його невідповідність таким правовим нормам:

-ст. 50 Закону України «Про землеустрій» та Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». А саме: у разі формування земельної ділянки чи зміни цільового призначення земельної ділянка для потреб, пов`язаних із забудовою, до проекту додається витяг із відповідної містобудівної документації із зазначенням функціональної зони території, в межах якої розташована земельна ділянка, та обмежень у використанні території для містобудівних потреб;

-ст. 198 Земельного кодексу України, а саме: погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами. У Пояснюючій записці Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зазначено, що відведення земельної ділянки погоджено з усіма відповідними службами, що не відповідає дійсності, так як відсутні будь - які погодження щодо її відведення;

-ст. 15 Закону України «Про оренду землі», а саме: однією із істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. Згідно ст. 5 Закону України «Про оцінку землі», орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності визначається шляхом розрахунку відсотка від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, витяг з якої відсутній;

-додатку 4 до Порядку ведення Державного земельного кадастру «Перелік угідь згідно з класифікацією видів земельних угідь (КВЗУ)», а саме: на земельній ділянці розташовані дороги з асфальтованим покриттям, проте ні кадастровий план земельної ділянки, ні Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку не містять зазначені угіддя;

-згідно з п. 2 ст. 3 Господарською кодексу України, господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічна і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Оскільки використання земельної ділянки для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості передбачає отримання прибутку, тому для цього потрібно зареєструватися фізичною особою-підприємцем із відповідним кодом економічної діяльності (орендар має бути юридичною особою). Рішенням 7 сесії 7 скликання Старосілецької сільської ради від 21.08.2020 № 265 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі у користування на умовах оренди ФОП ОСОБА_1 » було надано як фізичній особі - підприємцю, проте сам проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки виготовлено як для громадянина.

Вважаючи таке рішення протиправним, позивач звернулася до суду з вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізовується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.

Згідно статей 2 та 3 Земельного кодексу України, земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Земельні відносини регулюються Конституцією України, вказаним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 25 Закону України "Про землеустрій", проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок є одним із видів документів із землеустрою.

Статтею 50 Закону України "Про землеустрій" визначено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок розробляються у разі формування нових земельних ділянок із земель державної, комунальної власності (крім випадків формування земельних ділянок за іншою документацією із землеустрою) та у разі зміни цільового призначення земельних ділянок у випадках, визначених законом. Проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки також можуть передбачати поділ, об`єднання земельних ділянок, які перебувають у власності однієї особи.

Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок може передбачати формування та/або зміну цільового призначення декількох земельних ділянок, за умови що розпорядником земельних ділянок буде один орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначенихстаттею 122Земельного кодексу України, або власником земельної ділянки приватної власності є одна особа.

У разі формування земельної ділянки чи зміни цільового призначення земельної ділянки для потреб, пов`язаних із забудовою, до проекту додається витяг із відповідної містобудівної документації із зазначенням функціональної зони території, в межах якої розташована земельна ділянка, та обмежень у використанні території для містобудівних потреб. Ці вимоги не поширюються на випадки, якщо відповідно до закону передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб може здійснюватися за відсутності зазначеної містобудівної документації або без дотримання правил співвідношення між видом цільового призначення земельної ділянки та видом функціонального призначення території, визначеного відповідною містобудівною документацією.

Частинами 1 та 2 ст. 116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Повноваження, а також розмежування повноважень органів виконавчої влади, Верховної ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування визначені статтею 122 Земельного кодексу України.

Згідно з ст. 30 Закону України "Про землеустрій", погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом.

Відповідно до ст. 123 ЗК України, наданняземельних ділянокдержавної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади абоорганами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставіпроектів землеустроющодо відведення земельних ділянок у разі:

надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення;

формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Рішенням про наданняземельної ділянкиу користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються:

затвердженнямпроекту землеустроющодо відведення земельної ділянки;

вилученням земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності);

наданням земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодовідшкодування втрат лісогосподарського виробництва.

Підставою відмови у затвердженніпроекту землеустроющодо відведення земельної ділянкиможе бути лишейогоневідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.Зміна типу акціонерного товариства або перетворення акціонерного товариства в інше господарське товариство не є підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою або технічної документації із землеустрою.

Згідно з ст. 10 ст. 186 ЗК України, висновок (рішення) органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, іншого суб`єкта, визначеного цією статтею, щодо відмови у погодженні або затвердженні документації із землеустрою має містити вичерпний перелік недоліків документації із землеустрою з описом змісту недоліку та посиланням на відповідні норми законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, затверджену документацію із землеустрою або містобудівну документацію. Повторна відмова у погодженні або затвердженні документації із землеустрою допускається лише у разі, якщо розробник не усунув недоліки, зазначені у попередньому висновку (рішенні), а також якщо підстава для відмови виникла після надання попереднього висновку (рішення). Повторна відмова у погодженні або затвердженні не позбавляє розробника документації із землеустрою права усунути недоліки такої документації та подати її на погодження або затвердження.

Із змісту наведених правових норм слідує, що відмова у затвердженні документації із землеустрою має містити вичерпний перелік недоліків документації із землеустрою з описом змісту таких недоліків та посиланням на відповідні норми законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, затверджену документацію із землеустрою або містобудівну документацію.

Як встановлено із змісту оспорюваного рішення, однією з підстав відмови у затвердженні обох проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок вказано ненадання витягу із відповідної містобудівної документації із зазначенням функціональної зони території, в межах якої розташована земельна ділянка, та обмежень у використанні території для містобудівних потреб.

Як вже зазначалося судом вище, згідно з ст. 50 Закону України "Про землеустрій", у разі формування земельної ділянки чи зміни цільового призначення земельної ділянки для потреб, пов`язаних із забудовою, до проекту додається витяг із відповідної містобудівної документації із зазначенням функціональної зони території, в межах якої розташована земельна ділянка, та обмежень у використанні території для містобудівних потреб. Ці вимоги не поширюються на випадки, якщо відповідно до закону передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб може здійснюватися за відсутності зазначеної містобудівної документації або без дотримання правил співвідношення між видом цільового призначення земельної ділянки та видом функціонального призначення території, визначеного відповідною містобудівною документацією.

Із матеріалів справи встановлено, що земельні ділянки, які позивачка виявила бажання отримати в оренду, мають цільове призначення «Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості». На них вже розміщені об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності позивачки, докази планування забудови або зміни цільового призначення земельних ділянок сільською радою не надано, тому посилання відповідача на відсутність витягу з містобудівної документації у даному випадку є необґрунтованим.

Також відповідач посилається на порушення позивачкою норм ст. 198 Земельного кодексу України у частині відсутності погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами, а також з відповідними службами.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 198 ЗК України, кадастрові зйомки- це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення межземельних ділянок.

Кадастрова зйомка включає:

а) геодезичневстановлення межземельної ділянки;

б) погодженнямежземельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами;

в) відновлення меж земельної ділянки на місцевості;

г) встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі;

ґ) виготовлення кадастрового плану.

Наведена правова норма регулює порядок проведення кадастрової зйомки, яка включає погодженнямежземельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами. Відповідач помилково ототожнює погодження меж земельної ділянки з суміжними власники, передбачене ст. 198 ЗК України, та погодження відведення земельної ділянки з відповідними службами. Відтак, така підстава відмови є протиправною.

Щодо порушення вимог ст. 15 Закону України «Про оренду землі» суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі», істотними умовами договору оренди землі є:

об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);

дата укладення та строк дії договору оренди;

орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Тобто, вказана правова норма містить вимоги до договору оренди землі, а не до проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду. Відповідачем не обґрунтовано, яким чином зазначені істотні умови ще не укладеного договору оренди землі повинні бути частиною проєкту землеустрою, отже не обґрунтовано його невідповідність вимогам закону, як підстави для відмови у його затвердженні.

Стосовно тверджень сільської ради про необхідність позивачу мати статус фізичної особи-підприємця із відповідним кодом економічної діяльності (орендар має бути юридичною особою).

Відповідно до ст. 93 ЗК України, правооренди земельної ділянки- це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідноюорендаревідля провадженняпідприємницькоїта іншої діяльності.

Земельні ділянкиможуть передаватися ворендугромадянамтаюридичним особам, іноземцям іособам без громадянства, міжнародним об`єднанням іорганізаціям, а також іноземним державам.

На спростування доводів відповідача суд зазначає, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець, є суб`єктом господарської діяльності. Одночасне перебування фізичної особи у статусі фізичної особи - підприємця та юридичної особи законодавством не передбачено. Крім того, позивачка є власником об`єктів нерухомого майна, розташованого на бажаних земельних ділянках, як фізична особа, зазначення у проектах землеустрою про надання ділянок у користування громадянину, а не фізичній особі-підприємцю не змінює суті звернення, оскільки мета отримання земельних ділянок у користування відповідає їх цільовому використанню.

Щодо збільшення площі земельної ділянки у проекті землеустрою на 0,0268 га без погодження сільської ради.

Однією з підстав для відмови у погодженні Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі у користування на умовах оренди ОСОБА_1 площею 1,0268 га у спірному рішенні відповідач вказав на збільшення площі земельної ділянки у проекті землеустрою на 0,0268 га без погодження сільської ради.

Суд при цьому зазначає, що у порушення ст. 10 ст. 186 ЗК України, відповідач не вказав жодного посилання на відповідні норми законів та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти. Отже, дана обставина не може вважатися належною підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою.

Також в оспорюваному рішенні вказано на порушення додатку 4 до Порядку ведення Державного земельного кадастру «Перелік угідь згідно з класифікацією видів земельних угідь (КВЗУ)», а саме: на земельній ділянці розташовані дороги з асфальтованим покриттям, проте ні кадастровий план земельної ділянки, ні Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку не містять зазначені угіддя.

Суд вважає за необхідне зазначити, що додаток 4 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабміну України від 17 жовтня 2012 р. № 1051, містить Перелік угідь згідно з класифікацією видів земельних угідь (КВЗУ). Наведений Перелік не встановлює юридичних правил поведінки для фізичних та юридичних осіб, відповідальність за їх недотримання, а лише класифікує угіддя за видами земель. Відтак, відповідач як суб`єкт владних повноважень не вказав належну правову норму, яку порушила позивачка, а також не надав належних доказів розміщення таких доріг, які унеможливлюють передачу земельної ділянки в оренду.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем як суб`єктом владних повноважень не було доведено в судовому порядку належними та допустимими доказами правомірність рішення сорок другої сесії Старосілецької сільської ради восьмого скликання від 19 квітня 2024 року №1151 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі у користування на умовах оренди ФОП ОСОБА_1 », а тому воно є протиправним та підлягає скасуванню.

Вирішуючи спірні правовідносини в частині позовних вимог щодо зобов`язання відповідача затвердити Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду, суд зазначає наступне.

Як випливає зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11 березня 1980 року, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право.

Отже, під дискреційним повноваженням розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законодавством, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

Суди не вправі втручатися в діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування при здійсненні ними функцій та повноважень, визначених законодавством, не вправі переймати на себе функції суб`єктів владних повноважень, оскільки чинним законодавством України суди не наділені правом створювати норми права, а наділені лише компетенцією перевіряти уже створені норми права на їх відповідність вищестоящим в ієрархії нормативно-правовим актам.

Суб`єкти владних повноважень застосовують надані їм в межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження у будь-якій формі своїх дій з іншими суб`єктами (дискреційні повноваження). Втручання в дискреційні повноваження суб`єкта влади виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Таким чином, суди не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України та не вправі підміняти собою держані органи, компетенція яких чітко регламентована чинним законодавством.

Суд вважає, що з урахуванням положень статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, належним способом захисту порушеного права позивача буде зобов`язання Старосілецької територіальної громади в особі Старосілецької сільської ради повторно розглянути клопотання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про затвердження Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі у користування на умовах оренди ОСОБА_1 площею 0,4289 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, за межами с. Козіївка на території Старосілецької (Козіївської) сільської ради, Житомирського (Коростишівського) району Житомирської області з подальшою передачею у користування на умовах оренди за рахунок земель комунальної власності Старосілецької сільської ради та Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі у користування на умовах оренди ОСОБА_1 площею 1,0268 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, за межами с. Козіївка на території Старосілецької (Козіївської) сільської ради, Житомирського (Коростишівського) району Житомирської області з подальшою передачею у користування на умовах оренди за рахунок земель комунальної власності Старосілецької сільської ради, та за результатами розгляду прийняти обгрунтоване рішення із врахуванням встановлених даним рішенням обставин справи і висновків суду.

З огляду на викладене та встановлені обставини справи, які перевірені зібраними доказами у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Щодо вимог в частині встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 382 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Зі змісту наведеної правової норми випливає, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке має застосовуватися у виключних випадках.

Поряд з цим суд ураховує, що позивачем не наведено причин та не надано доказів, які б свідчили про те, що відповідач може ухилятися від виконання рішення суду.

Приймаючи до уваги обставини даної справи, суд не вважає за необхідне зобов`язувати суб`єкта владних повноважень подавати звіт про виконання даного судового рішення, а тому відмовляє у встановленні судового контролю за виконанням рішення у даній справі.

З огляду на положення статті 139 КАС України, питання розподілу судових витрат не вирішується.

Керуючись статями 77, 90, 139, 241-246 250, 255, 257, 262, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Старосілецької територіальної громади у особі Старосілецької сільської ради (вул. Центральна, 20 а, с. Старосільці, Коростишівський район, Житомирська область, 12515, код ЄДРПОУ 04348705) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати рішення сорок другої сесії Старосілецької сільської ради восьмого скликання від 19 квітня 2024 року №1151 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі у користування на умовах оренди ФОП ОСОБА_1 ».

Зобов`язати Старосілецьку територіальну громаду в особі Старосілецької сільської ради повторно розглянути клопотання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про затвердження Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі у користування на умовах оренди ОСОБА_1 площею 0,4289 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, за межами с. Козіївка на території Старосілецької (Козіївської) сільської ради, Житомирського (Коростишівського) району Житомирської області за рахунок земель комунальної власності Старосілецької сільської ради та за результатами розгляду прийняти обгрунтоване рішення із врахуванням встановлених даним рішенням обставин справи і висновків суду.

Зобов`язати Старосілецьку територіальну громаду в особі Старосілецької сільської ради повторно розглянути клопотання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про затвердження Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі у користування на умовах оренди ОСОБА_1 площею 1,0268 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, за межами с. Козіївка на території Старосілецької (Козіївської) сільської ради, Житомирського (Коростишівського) району Житомирської області за рахунок земель комунальної власності Старосілецької сільської ради та за результатами розгляду прийняти обгрунтоване рішення із врахуванням встановлених даним рішенням обставин справи і висновків суду.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України таможе бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.Г. Попова16 грудня 2024 р.

16.12.24