Рішення

від 11.12.2024 по справі 320/38975/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, тел. +380 (044) 207 80 91

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2024 року № 320/38975/24

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., за участю секретаря судового засідання Ягельської А.О.,

представника позивача:Роїка В.І.,

представника відповідача:Статкевича Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Велена» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

у серпні 2024 року до Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства «Велена» (ПП «Велена», підприємство) до Головного управління ДПС у м. Києві (ГУ ДПС, податковий орган, контролюючий орган).

Просили суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 05.04.2024 № 0271100701 у частині застосування адміністративного штрафу в розмірі 26909,89 грн. та від 05.04.2024 № 0271110701, № 0271120701.

Ухвалою суду від 26.08.2024 провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 19.09.2024.

За клопотанням представника позивача судове засідання було відкладене на 17.10.2024.

У підготовчому засіданні 17.10.2024 оголошено перерву до 07.11.2024 у зв`язку з необхідністю надання додаткових доказів сторонами.

07.11.2024 проведено підготовче засідання, протокольною ухвалою від цієї ж дати закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.12.2024.

03.12.2024 розпочато судовий розгляд справи по суті, під час якого оголошено перерву для надання додаткових доказів позивачем, до 11.12.2024.

В обґрунтування своїх вимог підприємство зазначало, що дотрималося строків реєстрації податкових накладних (окрім тих, із порушенням строків по яким погодилося), а необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючим органом вини особи. Зазначали, що правомірно включили до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за операціями з ТОВ «БК-Альянс Груп», ТОВ «Буд Мережа», ТОВ «Побут-Торг», ТОВ «Іларія-Агро», ТОВ «Діді-Бісі», ТОВ «ПБК «Адоніс», ТОВ «Вихорс», ТОВ «Лоер Компані Ворк», ТОВ «Дивайн Груп». Наголошували, що податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Вказали, що контролюючим органом не проводилось аналізу первинних документів по спірним операціям, а податкове зконодавство не ставить у залежність податковий облік платника податку від дотримання його контрагентами податкової дисципліни та правильності ведення податкового і бухгалтерського обліку. Зазначали, що кримінальні провадження, на які наявні посилання у акті перевірки, не завершилися зверненням до суду з обвинувальним вироком, а наявність кримінальних проваджень не є беззаперечним доказом відсутності реальних правових наслідків господарських операцій. Наголосили, що і твердження про заниження податку на прибуток через невизнання правомірним віднесення до собівартості реалізованих товарів за договорами із названими вище контрагентами пов`язане із порушеннями такими контрагентами норм податкової і фінансової звітності та не може слугувати підставою донарахування зобов`язань позивачу.

У зв`язку із цим, просили задовольнити позов.

Відповідач у відзиві просив відмовити у задоволенні позову. Вказали на те, що під час проведення перевірки контролюючим органом встановлено, що контрагентами позивача здійснено декларування операцій по ланцюгу взаємовідносин за відсутністю факту їх реального здійснення; фактично створено штучну видимість здійснення господарських операцій, які не супроводжувалися дійсним рухом активів у процесі виконання операцій саме з відповідними суб`єктами господарювання. При цьому, номенклатура та обсяг реалізованих послуг свідчить про фізичну неможливість здійснення відповідного об`єму господарської діяльності. Наголошено, що твердження підприємства про недослідження договорів та інших первинних документів не відповідають дійсності, на спростування чого у додатку 4 до акта перевірки перераховано досліджувані документи. Звернули увагу, що позивачем не подавалися заперечення на акт перевірки. Стосовно реєстрації вказаних у акті перевірки податкових накладних, зазначили, що затримка у їх реєстрації склала до 15 операційних днів, а посилання на нестабільність в роботі інтернет-ресурсу на якому розміщений Єдиний реєстр податкових накладних, не є підставою для звільнення платника податків від обов`язку реєстрації податкових накладних в строк передбачений законом. Підкреслили, що з 18.03.2020 для контролюючого органу та платників податків залишається зупиненим відлік строку давності щодо документальних планових т позапланових перевірок, які не передбачені підпунктами 69.2-1 та 69.35 розділу ХХ «Перехідні положення» податкового кодексу.

У відповіді на відзив представник позивача вказав, що висновки податкового органу стосовно реальності господарських операцій підприємства з його контрагентами базуються лише на суб`єктивних припущеннях, зроблених на підставі наявної податкової інформації по відповідним контрагентам. Також зазначили про протиправність проведення перевірки через те, що не існує доказу, який би свідчив про перенесення строку проведення планової документальної перевірки ПП «Велена», у планах-графіках перевірок за 2019-2023 роки відсутнє посилання на підприємство позивача, лише у плані-графіку на 2024 рік в пункті 239 вказано, що початок проведення перевірки позивача заплановано на лютий 2024 року.

У запереченні на відповідь на відзив ГУ ДПС наголосили на тому, що під час перевірки первинні та інші документи використовувалися. Також вказали, що податковий орган не має доступу до первинних та інших документів платника податків поза межами проведення податкової перевірки та фактично не міг подати до суду такі документи. Зазначили, що позивач міг подати заперечення на акт перевірки разом із яким міг надати документи, які повинні бути враховані ДПС, однак підприємство не реалізувало таке право. Звертали увагу, що у відповіді на відзив підприємство не заперечує факт порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, а пункт 69.1 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу застосовується у разі неможливості платника податків здійснити відповідну реєстрацію.

Також відповідачем подано додаткові письмові пояснення, де зокрема, стверджено правомірність проведення перевірки і деталізовано підстави цього.

Також подано письмову заяву із проханням не брати до уваги матеріали, подані позивачем під час розгляду справи через те, що такі документи, зокрема, платіжні інструкції та банківські виписки є фрагментарними і підробленими, не встановлюють реальність фінансово-господарських операцій та подані з метою введення суду в оману.

Крім того, позивач подав письмові пояснення щодо строків реєстрації податкових накладних, де зазначив, що спірні накладні надійшли на реєстрацію до Центрального рівня ДПС України 17.08.2022, що вкладється у строки передбачені пунктом 89 підрозділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України згідно із Законом №2876-ІХ від 12.01.2023, які вважають застосовними у цьому випадку з посиланням на статтю 58 Конституції України.

У судовому засіданні представник позивача стверджував про порушення строків проведення перевірки через зазначення підприємства «Велена» у плані-графіку перевірок лише на 2024 рік. Також звертав увагу, що висновки акта перевірки зроблені на підставі податкової інформації, а не безпосереднього аналізу первинних документів. Вказав, що податкові накладні, строк реєстрації яких є предметом розгляду, направлені на реєстрацію 17.08.2022, тому вважають, що до позивача не можна застосувати штрафні санкції із твердженням про порушення граничних строків реєстрації відповідних накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову. Вказали, що у цьому випадку строки для проведення перевірки зупинялися спочатку через запровадження мораторію у зв`язку із карантином, потім через введення воєнного стану, при цьому перебіг строків давності проведення планових і позапланових перевірок, які не передбачені підпунктами 69.2-1 та 69.35 розділу ХХ Податкового кодексу і зараз залишається зупиненим, до того ж, мораторій на проведення перевірок було скасовано і відновлено право контролюючого органу за відповідних умов проводити документальні планові перевірки. Наголошував, що на час подання на реєстрацію податкових накладних ще не були ні прийнятими, ні чинними норми пункту 89 підрозділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу, на які послалось підприємство, при цьому у ньому йшлося не про відповідальність, а саме про строки направлення на реєстрацію, тому безпідставним є посилання на приписи Конституції України про зворотну дію в часі. Зазначив про нереальність господарських операцій позивача із названими вище суб`єктами господарювання через неможливість таких контрагентів здійснювати відповідну діяльність. Наголошував на неточностях у рахунках, невідповідність банківських виписок вимогам до таких документів, оформленні платіжних інструкцій у той час, коли їх іще не існувало.Також вказав, що первинні документи під час перевірки досліджувалися і вони перераховані у додатку 4 до акта перевірки, а також їх зазначено і у акті перевірки.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи та матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Приватне підприємство «Велена» є юридичною особою, код ЄДРПОУ 32251552, місцезнаходження якої: 04070, м. Київ, вул. Братська, буд. 10, офіс 1; зареєстроване 27.11.2002. Основним видом економічної діяльності підприємства є 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

На підставі направлень від 14.02.2024 та наказу від 30.01.2024 №565-п (т.1 а.с.31), 16.02.2022 розпочато проведення документальної планової виїзної перевірки Приватного підприємства «Велена» за період з 01.04.2017 по 30.09.2023 (щодо дотримання вимог податкового і валютного законодавства), з 01.01.2011 по 30.09.2023 (з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування).

У названому вище наказі від 30.01.2024 №565-п зазначено, що перевірка призначається на підстав статей 20, 77, 82 Податкового кодексу, статей 13, 25 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», у зв`язку зі змінами підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу, внесеними Законом від 09.11.2023 №3453-9 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо скасування мораторію на проведення податкових перевірок» (т.1 а.с.31).

Такий наказ вручено представнику позивача 04.12.2023, тоді ж вручено і повідомлення про проведення перевірки.

З направленнями на проведення перевірки ознайомлено бухгалтера підприємства «Велена» 15.02.2024.

Перевірку проведено з відома директора позивача та в присутності бухгалтера підприємства, в журналі реєстрації перевірок ПП «Велена» 25.02.2024 вчинено запис про початок перевірки №4.

За результатами перевірки складено акт №21086/Ж5/26-15-07-01-02-20/32251552 від 13.03.2024 (т.1 а.с.32-144).

У такому акті (стор.4, т.1 а.с.35) вказувалося, що узагальнений перелік документів, які було використано при проведенні перевірки, наведено в додатку 4 до акта перевірки.

За висновками названого акта встановлено порушення:

- пункту 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, пунктів 1, 2, 3 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», у результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 2 019 363 грн. (за 2017 рік на 371 973 грн., за 2019 рік на 1 214 460 грн., за 2020 рік на 432 930 грн.);

- пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 2 183 137 грн. (за травень 2017 року на 18 722 грн., за червень 2017 року на 336 952 грн., за серпень 2018 року на 218 551 грн., за вересень 2019 року на 658 024 грн., за жовтень 2019 року на 469 855 грн., за листопад 2019 року на 481 033 грн.);

- пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу і пункту 8.4 «Порядку обліку платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588, щодо неподання повідомлень за формою №20-ОПП;

- пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу через порушення термінів реєстрації 36-ти податкових накладних на суму ПДВ 35 357, 84 грн., порушення терміну реєстрації розрахунку коригування на суму ПДВ 40896 грн.;

- підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266, підпункту 266.3.3 пункту 266.3 статті 266, підпункту 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу, у результаті чого занижено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2023 рік у сумі 37 956, 33 грн.

Заперечення на акт перевірки не подавалися.

На підставі названого вище акта перевірки прийняті:

- податкове повідомлення - рішення від 05.04.2024 № 0271100701, яким нараховано 30 518,11 грн. штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних (т.1 а.с.145-147), підприємство оскаржує його лише в частині нарахування штрафу в розмірі 26909,89 грн.;

- податкове повідомлення - рішення від 05.04.2024 № 0271110701, яким нараховано податкових зобов`язань з податку на додану вартість за основним платежем на 2 183 137 грн. і 545 784 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (т.1 а.с.148);

- податкове повідомлення - рішення від 05.04.2024 № 0271120701, у відповідності до якого нараховано податкові зобов`язання із податку на прибуток за основним платежем на 2 019 363 грн. та 396 608 грн. за штрафними санкціями (а.с.150-151).

Також на підставі названого вище акта перевірки приймалося і повідомлення-рішення від 05.04.2024 №0271130701 (т.1 а.с.152-153), яким нараховано 4080 грн. штрафу, однак воно не є предметом оскарження. Так само у межах цієї справи не оскаржується нарахування податку на нерухоме майно.

Підприємством подавалася скарга до ДПС України на оскаржувані у межах цієї справи повідомлення рішення (т.1 а.с.155-165).

Рішенням ДПС України від 13.06.2024 скарга позивача залишена без задоволення (т.1 а.с.166-176).

Суд вважає за необхідне викласти обставини і правове регулювання, а також висновки окремо щодо правомірності проведення перевірки, окремо стосовно донарахувань зобов`язань через твердження про порушення строків реєстрації податкових накладних (нараховані повідомленням-рішенням від 05.04.2024 № 0271100701) і, відповідно, окремо щодо донарахувань зобов`язань із податку на додану вартість і податку на прибуток через твердження про відсутність реальних операцій по взаємовідносинам із ТОВ «БК-Альянс Груп», ТОВ «Буд Мережа», ТОВ «Побут-Торг», ТОВ «Іларія-Агро», ТОВ «Діді-Бісі», ТОВ «ПБК «Адоніс», ТОВ «Вихорс», ТОВ «Лоер Компані Ворк», ТОВ «Дивайн Груп» (нараховані повідомленнями - рішеннями від 05.04.2024 № 0271110701 та від 05.04.2024 № 0271120701).

Щодо правомірності проведення перевірки.

Так, у судовому засіданні, а також у відповіді на відзив, представник позивача зазначав, що перевірку податковий орган у цьому випадку провів за межами 1095-денного строку давності, передбаченого статтею 102 Податкового кодексу. Стверджував, що відповідач неправомірно посилається на пункт 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу, дія якого зупинена. Також вказав, що пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу доповнено підпунктами 69.2-2, 69.35-1, 69.35-2 у відповідності до Закону №3453-9 від 09.11.2023, який набрав чинності 08.12.2023, тому вважає, що такі норми не могли бути застосовані до підприємства, оскільки набрали чинності незадовго до початку проведення планової перевірки. Зазначив і те, що не існує доказу на підтвердження того, що строки проведення планової перевірки підприємства переносились, а підприємство значиться лише у плані-графіку перевірок на 2024 рік.

У свою чергу, представник відповідача звернув увагу, що спочатку строки давності для проведення відповідної перевірки зупинялися у зв`язку із введенням карантину, а у подальшому, Законом №2120-9 від 15.03.2022 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» дія пункту 52-2 на період дії воєнного, надзвичайного стану була зупинено. Також зазначав, що у подальшому Законом від 30.06.2023 №3219-ІХ внесено зміни до Податкового кодексу, розділ ХХ доповнено підпунктом 69.39, у відповідності до якого для контролюючого органу та платників податків зупиняється відлік строку давності щодо документальних планових та позапланових перевірок, які не передбачені підпунктами 69.2-1 та 69.35. Наголошував, що такий строк залишається зупиненим і на час судового розгляду.

Судом встановлено, що ПП «Велена» включено до плану-графіку перевірок на 2024 рік.

Так, при вирішенні питання правомірності проведення перевірки у випадку, який розглядається, суд враховує наступні законодавчі приписи.

За нормами пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (Податковий кодекс, ПК України) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За змістом підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

За змістом пунктів 77.1-77.4 статті 77 ПК України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки. До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи. Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік. Порядок формування, затвердження плану-графіка та внесення змін до нього, а також перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Внесення змін до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на поточний рік допускається не частіше одного разу в першому та одного разу в другому кварталі такого року, крім випадків коли зміни пов`язані із змінами найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок. Документальна перевірка платника податків, який був включений до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на поточний рік внаслідок внесення змін у такому році (інших ніж зміни найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок), може бути розпочата не раніше 1 липня поточного року в разі внесення змін до плану-графіка проведення документальних перевірок на поточний рік у першому кварталі такого року і не раніше 1 жовтня поточного року в разі внесення змін до плану-графіка проведення документальних перевірок на поточний рік у другому кварталі такого року.

Про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

За положеннями пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

18.03.2020 набрав чинності Закон України від 17.03.2020 № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено пунктами 52-1 - 52-5.

Зокрема, згідно з пунктом 52-2 установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цьогоКодексу.

Тут же закріплено, що на період з 18 березня по 31 травня 2020 року зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

29.05.2020 набрав чинності Закон України від 13.05.2020 № 591-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким внесено зміни, зокрема і до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, в абзацах першому і дев`ятому слова та цифри «по 31 травня 2020 року» замінено цифрами та словами « 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Отже, законодавець шляхом внесення змін до ПК України запровадив мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок (крім чітко визначеного переліку видів перевірок) на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а також зупинив на цей період проведення документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18.03.2020 та не були завершеними.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» №3219-IX від 30.06.2023 пункт 102.9 статті 102 Податкового кодексу виключено.

Крім того, розділ ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу доповнено підпунктом 69.36, яким регламентовано, що для контролюючого органу та платників податків зупиняється відлік строку давності щодо документальних планових та позапланових перевірок, які не передбачені підпунктами 69.2-1 та 69.35 цього пункту. Для платників податків продовжуються строки зберігання документів та інформації, визначених пунктом 44.1 статті 44 цього Кодексу, на період зупинення відліку строку давності, передбаченого абзацом першим цього підпункту.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо скасування мораторію на проведення податкових перевірок» №3453-IX від 09.11.2023 розділ ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу доповнено підпунктом 69.2-2 такого змісту: « 69.2-2Документальні та фактичні перевірки під час дії воєнного стану проводяться за наявності безпечних умов для їх проведення».

Крім того, підпунктом 69.35-1 визначено платників податків, до яких застосовується мораторій на проведення перевірок і до яких позивач не належить.

Також доповнено відповідний розділ і підпунктом 69.35-2, яким визначено, що з 1 грудня 2023 року по 31 грудня 2024 року включно до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на 2023 та 2024 роки можуть бути включені виключно:

1) платники податків, які здійснюють/здійснювали діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції;

2) платники податків, які здійснюють/здійснювали діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес);

3) платники податків, які надають/надавали фінансові, платіжні послуги;

4) нерезиденти, які здійснюють/здійснювали в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, та/або відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва нерезидента, які відповідають хоча б одному з таких критеріїв:

рівень зростання податку на прибуток на 50 і більше відсотків менший, ніж рівень зростання доходів платника податків;

декларування нарахованої заробітної плати за відсутності декларування об`єкта оподаткування податком на прибуток або декларування доходу, звільненого від оподаткування відповідно до міжнародного договору України;

5) інші платники податків, які на основі показників, сформованих за підсумками 2021 календарного року, відповідають хоча б одному з таких критеріїв:

рівень сплати податку на прибуток на 50 і більше відсотків менший, ніж рівень сплати податку у відповідній галузі. Цей критерій не поширюється на платників єдиного податку;

рівень сплати податку на додану вартість на 50 і більше відсотків менший, ніж рівень сплати податку у відповідній галузі. Цей критерій не поширюється на платників податків, у яких операції з вивезення товарів за межі митної території України становлять 25 і більше відсотків загального обсягу постачання та одночасно рівень сплати податку на прибуток становить не менше 50 відсотків рівня сплати податку на прибуток у відповідній галузі;

дебіторська заборгованість перевищує кредиторську заборгованість більше ніж у два рази;

загальна сума витрат, відображених у податковій декларації про майновий стан і доходи, становить 75 або більше відсотків суми загального річного доходу, задекларованого у такій декларації, за умови що сума загального річного доходу, отриманого від провадження підприємницької діяльності, становить 10 мільйонів гривень і більше;

нарахування та/або виплата податковим агентом - юридичною особою доходів у вигляді заробітної плати в розмірі менше середньої заробітної плати у відповідній галузі у відповідному регіоні (за основним місцем обліку в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику).

Передбачені цим підпунктом рівні сплати відповідного податку по галузях та показники середньої заробітної плати у відповідній галузі за регіонами, сформовані на основі показників за підсумками 2021 календарного року, публікуються на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 10 календарних днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо скасування мораторію на проведення податкових перевірок". При цьому для цілей цього підпункту галузь визначається за видами економічної діяльності на рівні класу згідно з КВЕД 009:2010.

При формуванні плану-графіка проведення документальних планових перевірок на 2024 рік враховуються показники позитивної динаміки:

рівнів сплати податку на прибуток та податку на додану вартість по відповідній галузі за дев`ять місяців 2023 року. Після настання граничних строків для подання річної звітності враховуються показники за 2023 рік. У разі якщо податковим (звітним) періодом для податку на прибуток платника податків є календарний рік, враховуються показники за попередній рік;

рівнів нарахування та/або виплати податковим агентом - юридичною особою доходів у вигляді заробітної плати за дев`ять місяців 2023 року. Після настання граничних строків для подання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за четвертий квартал 2023 року враховуються показники за чотири квартали 2023 року.

При цьому формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок та внесення змін до нього здійснюються без урахування вимог, передбачених пунктом 77.2 статті 77 цього Кодексу.

Внесення змін до плану-графіка може здійснюватися щомісячно з урахуванням обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), наявності/відсутності безпечних умов для проведення перевірок, визначених підпунктом 69.2-2 цього пункту, та з урахуванням вимог, встановлених цим підпунктом.

Оновлений план-графік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше останнього числа місяця, в якому було затверджено такий оновлений план-графік.

Документальна перевірка платника податків, який був включений до оновленого плану-графіка проведення документальних планових перевірок на поточний рік відповідно до підпунктів 4 і 5 цього підпункту, може бути розпочата не раніше ніж через два місяці з дня оприлюднення оновленого плану-графіка.

Документальні планові перевірки платників податків, які здійснюють/здійснювали діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес), та платників податків, що надають фінансові, платіжні послуги, можуть розпочинатися не раніше ніж через 30 календарних днів, наступних за датою оприлюднення оновленого плану-графіка, за умови надіслання (вручення) таким платникам (їх представникам) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення перевірки у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної планової перевірки та письмового повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Суд звертає увагу, що, як вбачається з матеріалів справи, сума річного доходу ПП «Велена» складала: за 2017 рік 40 145 307 грн., за 2018 рік 51 211 900 грн., за 2019 рік 66 896 180 грн., за 2020 рік 77 473 954 грн., за 2021 рік 99 790387 грн., за 2022 рік 144 442 635 грн., за три квартали 2023 року 207 477 911 грн.

При цьому, задекларовано до оподаткування такий фінансовий результат: за 2017 рік (з 01.04.2017) 655 500 грн., за 2018 рік 2 862 100 грн., за 2019 рік 3 281 177 грн., за 2020 рік 8 404 443 грн., за 2021 рік 9 100 890 грн., за 2022 рік 15 809 464 грн., за три квартали 2023 року 12 483 024 грн.

Отже суд погоджується із наявністю підстав для включення підприємства позивача до плану-графіку перевірок на 2024 рік.

Також судом встановлено, що включення підприємства-позивача до плану-графіку перевірок на 2024 рік відбулося у строк понад 2 місяця до початку проведення перевірки.

За наведеного, суд констатує, що строк у 1095 днів для проведення перевірки було зупинено з 18.03.2020, строк зберігання документів платників податку продовжено, Законом №3453-IX від 09.11.2023 у контролюючого органу відновлено право на проведення перевірок, цим же Законом визначено перелік платників стосовно яких запроваджено мораторій на проведення перевірок, до яких позивач не належить.

Також судом встановлено, що наказ про проведення перевірки і направлення про її проведення своєчасно направлені підприємству. При цьому, суд зазначає, що невключення підприємства до планів-графіків проведення перевірок за попередні роки (2019-2023), не може бути підставою його невключення до такого плану на 2024 рік, тим більш враховуючи існування протягом тривалого часу заборони на проведення відповідних перевірок.

За наведеного суд констатує, що зупинення строків давності для проведення документальних планових перевірок, продовження строків зберігання документів, поновлення право податкового органу на проведення документальних планових перевірок, внесення підприємства до плану-графіку проведення перевірок на 2024 рік, своєчасне направлення повідомлення і наказу про проведення перевірки дають підстави для висновку про правомірність її проведення у випадку, який розглядається. У зв`язку із цим, доводи позивача у цій частині відхиляються.

Стосовно реєстрації податкових накладних, судом встановлено наступне (податкове повідомлення - рішення від 05.04.2024 № 0271100701).

Так, під час перевірки з`ясовано, що підприємство порушило граничний строк реєстрації податкових накладних, складених у період з 28.02.2022 по 01.11.2023.

Стосовно податкових накладних №29 від 05.07.2022, №80 від 01.07.2022, №150 від 31.10.2022, №235 від 22.12.2022, №234 від 21.12.2022, №1 від 01.11.2023 підприємство визнало правомірним застосування штрафних санкцій і не оскаржує повідомлення-рішення у цій частині.

Стосовно решти податкових накладних позивач спочатку вказав про направлення їх на реєстрацію в день здійснення фінансово-господарської операції.

У подальшому, після витребування судом доказів направлення їх на реєстрацію в день здійснення фінансово-господарської операції, підприємство пояснило, що такі податкові накладні надійшли до центрального рівня Державної податкової служби України 17.08.2022 і вважають, що вони зареєстровані у строки, зазначені у підрозділі 2 розділу XX Податкового кодексу України, з урахуванням доповнення пунктом 89 згідно із Законом № 2876-IX від 12.01.2023 року. Так, представник позивача вказав, що оскільки за частиною першою статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, то має місце зворотна дія у часі відповідних норм і саме вони підлягають застосуванню.

Як видно із акту перевірки та квитанцій №2, податкові накладні від 18.07.2022 №47, від 18.07.2022 №60, від 18.07.2022 р. №83, від 25.07.2022 р. №156, від 17.07.2022 р. №173, від 18.07.2022 р. №64, від 18.07.2022 №89, від 16.07.2022 №163, від 18.07.2022 №93, від 25.07.2022 № 157, від 18.07.2022 №87, від 25.07.2022 №158, від 17.07.2022 №174, від 25.07.2022 №152, від 18.07.2022 №47, від 25.07.2022 №155, від 18.07.2022 №85, від 22.07.2022 №140, від 18.07.2022 №77, від 25.07.2022 №153, від 18.07.2022 №62, від 25.07.2022 №154, від 18.07.2022 №94, від 29.07.2022 №192, від 18.07.2022 №97, від 28.07.2022 №184, від 29.07.2022 №193, від 18.07.2022 №92, від 26.07.2022 №162, від 29.07.2022 №191, від 28.07.2022 №179 направлялися на реєстрацію в ЄРПН 17.08.2022, окрім накладної №60 від 18.07.2022, яка була направлена 16.08.2022 (т.1 а.с.69-70, 180-251, т.2 а.с.1-21).

Крім того, підприємством нічого не надано по податковій накладні №47 від 08.02.2022 зареєстрованій у ЄРПН 27.07.2022, як і не зазначено причин пропуску строку її реєстрації, не конкретизовано чи визнає позивач факт порушення граничних строків реєстрації стосовно такої накладної тощо.

Надаючи правову оцінки цій частині спірних відносин, суд зазначає наступне.

За змістом пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом (пункт 201.10 статті 201 ПК України).

За нормами пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

18 березня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17 березня 2020 року № 533- IX (Закон № 533- IX).

У зв`язку із набранням чинності Закону №533-ІХ (з урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX та Закону України від 13 травня 2020 року № 591-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)») підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктом 52-1 такого змісту: «За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати. Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню».

Пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України містив вказівку на незастосування штрафних санкцій за вчиненні відповідні порушення: з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Таким чином, запроваджено мораторій на застосування штрафних санкцій, у тому числі, за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у відповідний період.

Постановою від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Кабінет Міністрів України відмінив з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Однак, до завершення карантину Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.

З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу російської федерації та забезпечення прав і обов`язків платників податків Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану`від 3 березня 2022 року №2118-IX, який набрав чинності 7 березня 2022 року (Закон № 2118-IX).

Законом №2118-IX підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктом 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

За приписами підпунктів 69.1, 69.9 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема, щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні. Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Законом № 2142-IX від 24 березня 2022 року внесено зміни у підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, а саме слова «трьох місяців» замінено словами «шести місяців».

Згодом прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12 травня 2022 року № 2260-IX (Закон № 2260-IX).

У зв`язку із набранням чинності 27 травня 2022 року названим Законом підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України викладено у такій редакції:

«У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику».

Тобто, з набранням чинності Законом № 2260-IX передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язку, зокрема, щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних.

Отже, з 27 травня 2022 року припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Законом України від 13 грудня 2022 року № 2836-IX (набрав чинності 03 січня 2023 року) підпункт 69.1 викладено в новій редакції, зокрема відповідно до абзаців третього - п`ятого цього пункту платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо: реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року;

реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 20 липня 2022 року.

Отже, якщо податкові накладні/розрахунки коригування складені платником в період з 01 лютого по 31 травня 2022 року, а зареєстровані в ЄРПН з порушенням строку після 15 липня 2022 року, у контролюючого органу є підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

Зважаючи на викладене, визначальним критерієм, який має братися до уваги при вирішенні питання про відповідальність за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних після скасування з 27 травня 2022 року дії мораторіїв, є можливість виконання платником своїх зобов`язань.

Законом України від 12 січня 2023 року № 2876-IX «Про внесення змін до розділу XX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» (набрав чинності 08 лютого 2023 року) підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктами 89 та 90, якими на період дії воєнного стану збільшені строки реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування та зменшені розміри штрафних санкцій за їх порушення.

За нормами пункту 89 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу, тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Згідно положень пункту 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі: 2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 затверджено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, а також Перелік документів, що підтверджують неможливість платника податків юридичної особи, зокрема, щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі, обов`язок податкового агента; Перелік документів, що підтверджують неможливість платника податків фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента.

Розділом II названого Порядку передбачені підстави неможливості виконання платниками податків юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов`язків.

У разі неможливості виконання платником податків податкового обов`язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості (крім виконання обов`язку щодо реєстрації акцизних накладних та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо) разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків юридичної особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року N 225 або Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року N 225 (Переліки документів) до контролюючого органу в порядку передбаченому пунктом 8 цього розділу.

За змістом пункту 3 розділу 2 до платників податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, які на дату набрання чинності цим Порядком мають можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов`язків, застосовуються такі правила.

У разі неможливості виконання платником податків податкового обов`язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 або Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 до контролюючого органу в порядку передбаченому пунктом 8 цього розділу.

За положеннями статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

За результатом аналізу наведених правових норм та з`ясованих у справі обставин, суд приходить до наступних висновків.

У період існування спірних відносин податковим законодавством передбачений обов`язок платника податку на додану вартість забезпечити своєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Такі висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 30.01.2024 у справі №280/4484/23, від 06.02.2024 у справі №160/10740/23, від 12.03.2024 у справі № 160/13661/23, від 21.08.2024 у справі № 440/8796/23.

При цьому, у спірному періоді мораторій на застосування штрафних (фінансових) санкцій вже не діяв.

У той же час, строки реєстрації податкових накладних у досліджуваному випадку регламентувалися саме статтею 201 ПК України, яка була чинною і саме такі строки підлягали застосуванню.

Дійсно, Законом України від 12.01.2023 №2876-IX «Про внесення змін до розділу ХХ «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» підрозділ 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податковий кодекс доповнено пунктами 89 та 90, якими на період дії воєнного стану збільшено строки реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних та розрахунків коригування, встановлених пунктом 201.10 Податкового кодексу.

Суд наголошує, що Закон №2876-IX набрав чинності 08.02.2023.

Так, нові строки реєстрації в ЄРПН застосовуються до податкових накладних/розрахунків коригування, граничний термін реєстрації в ЄРПН яких припадає на період з дати набрання чинності Законом №2876 (тобто з датою складання починаючи з 16 січня 2023 року), та діють тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано.

При цьому посилання підприємства на положення Конституції України стосовно зворотної дії в часі закону у разі пом`якшення або скасування відповідальності, суд відхиляє, оскільки у досліджуваному випадку йшлося про зміну нормативного регулювання строків направлення податкових накладних на реєстрацію до ЄРПН. І застосуванню підлягали саме положення статті 201 ПК України, які на час складання і направлення досліджуваних податкових накладних були чинними, і саме на їх підставі податковий орган правильно констатував порушення підприємством відповідних граничних строків, оскільки такі накладні складені з 16 календарного дня відповідного місяця (липень 2022 року), а для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - реєстрація в ЄРПН повинна здійснюватися до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені (у цьому випадку накладні про які йдеться направлені на реєстрацію 17.08.2022, ще одна 16.08.2022). Крім того, щодо податкової накладної №47 від 08.02.2022, зареєстрованої у ЄРПН 27.07.2022, то підприємство не зазначало причин пропуску строку її реєстрації, не стверджувало порушення податковим органом положень законодавства при констатації порушення строку її реєстрації, не вказувало наявності причин неможливості її реєстрації.

У зв`язку із наведеним, суд констатує порушення позивачем граничного строку реєстрації перерахованих вище і перелічених у акті перевірки та розрахунку штрафу до податкового повідомлення-рішення податкових накладних.

Отже, позивачем порушено граничний строк реєстрації податкових накладних у відповідному реєстрі, а підставою для уникнення негативних наслідків такого порушення у вигляді накладення штрафних санкцій, є підтвердження неможливості виконання податкового обов`язку з такої реєстрації.

Суд враховує, що податкове правопорушення за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної є вчиненим із моменту закінчення граничного терміну реєстрації податкової накладної, передбаченої пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу; строк затримки реєстрації має правове значення для визначення розміру штрафної санкції, а не для його кваліфікації.

З набранням чинності Законом № 2260-IX передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язку, зокрема, щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних.

При цьому, протилежне тлумачення, зокрема, визнання неможливим зареєструвати податкові накладні, при недотриманні закріпленою законодавцем процедури, призвело б до різного підходу стосовно платників податків і не відповідало б принципу рівності усіх платників перед законом.

Разом із тим, жодних доказів подання названої заяви про неможливість виконати податковий обов`язок із переліком документів, передбаченим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225, у випадку, який розглядається, - немає.

Навпаки, представник позивача у судовому засіданні підтвердив, що така заява підприємством «Велена» не подавалась.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про те, що твердження позивача про відсутність порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних від 18.07.2022 №47, від 18.07.2022 №60, від 18.07.2022 р. №83, від 25.07.2022 р. №156, від 17.07.2022 р. №173, від 18.07.2022 р. №64, від 18.07.2022 №89, від 16.07.2022 №163, від 18.07.2022 №93, від 25.07.2022 № 157, від 18.07.2022 №87, від 25.07.2022 №158, від 17.07.2022 №174, від 25.07.2022 №152, від 18.07.2022 №47, від 25.07.2022 №155, від 18.07.2022 №85, від 22.07.2022 №140, від 18.07.2022 №77, від 25.07.2022 №153, від 18.07.2022 №62, від 25.07.2022 №154, від 18.07.2022 №94, від 29.07.2022 №192, від 18.07.2022 №97, від 28.07.2022 №184, від 29.07.2022 №193, від 18.07.2022 №92, від 26.07.2022 №162, від 29.07.2022 №191, від 28.07.2022 №179, №60 від 18.07.2022, як і №47 від 08.02.2022 - не підтвердились.

У зв`язку із цим, суд констатує відсутність підстав для задоволення позовних вимог у цій частині.

Щодо реальності господарських операцій позивача із ТОВ «БК-Альянс Груп», ТОВ «Буд Мережа», ТОВ «Побут-Торг», ТОВ «Іларія-Агро», ТОВ «Діді-Бісі», ТОВ «ПБК «Адоніс», ТОВ «Вихорс», ТОВ «Лоер Компані Ворк», ТОВ «Дивайн Груп» і донарахування у зв`язку із твердженнями податкового органу про безпідставність віднесення до складу витрат при визначенні об`єкта оподаткування із податку на прибуток і податку на додану вартість повідомленнями-рішеннями від 05.04.2024 № 0271110701 та від 05.04.2024 № 0271120701.

Взаємовідносини із ТОВ «Побут-Торг».

Так, за період з 01.04.2017 по 31.12.2017 позивачем оприбутковано від ТОВ «Побут-Торг» товарно-матеріальні цінності (склобанки) на загальну суму 517 016 грн., крім того, податок на додану вартість 103 403,36 грн. (усього 620 420,15 грн.).

В обліку підприємства така операція відображена за червень: Д-т 281 К-т 631 - 517 016, 79 грн., Д-т 6442 К-т 631 103 403, 36 грн.; протягом червня-грудня 2017 року Д-т 791 К-т 281 517 016, 79 грн.

Також позивачем віднесено до складу податкового кредиту за названий період суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Побут -Торг» за травень 2017 року 68 848, 85 грн., за червень 2017 року 34 554, 51 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, ТОВ «Побут-Торг» зареєстроване 04.01.2017 Шевченківською районною в м. Києві державною адміністрацією, статутний фонд 1 000 грн., основний вид діяльності 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля. Фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва та декларація з податку на прибуток за 2017 рік до контролюючого органу не подавався, інформація про основні засоби відсутня, кількість працюючих 1 особа.

У ході досудового розслідування кримінального провадження №42017111100000294 від 06.11.2017 з`ясовано, що ТОВ «Побут-Торг» має ознаки фіктивності.

Також протягом періоду, за який ТОВ «Побут-Торг» документально оформило продаж товарно-матеріальних цінностей позивачу, воно не звітувало про наявність виробничих потужностей, орендованих чи власних приміщень, не встановлено залучення підприємством стороннього трудового ресурсу та основних засобів.

За даними ІС «Єдиний реєстр податкових накладних» за травень-червень 2017 року ТОВ «Побут-Торг» віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ по операціях з придбання товарів, документально оформлених як продаж підприємству позивача від ТОВ «Пік Полісся», у той же час до складу податкового кредиту суми ПДВ по операціям з придбання товарів, документально оформлених як продаж в адресу ТОВ «Побут-Торг», не відносились, імпортування відповідних товарно-матеріальних цінностей не здійснювалося.

У зв`язку із цим, податковий орган прийшов до висновку про відсутність інформації, яка дозволяє прослідкувати рух сум ПДВ та номенклатуру податкових накладних при їх реєстрації іншими суб`єктами господарювання, які мали можливість виробити або імпортувати товари, продаж яких оформлено «Побут-Торг» в адресу позивача.

У свою чергу, позивачем подано податкові накладні і розрахунки коригувань за операцією із ТОВ «Побут -Торг» (т.2 а.с.34-50) із квитанціями про прийняття податковим органом.

На двох із таких податкових накладних від 25.06.2017 №58 і від 25.06.2017 №59 міститься штамп про неприйняття контрагентом (т.2 а.с.37).

Також надані:

-видаткова накладна №05 від 24.05.2017 на загальну суму 413 093, 09 грн. (т.2 а.с.173);

-рахунок до сплати №06 від 24.05.2017 на суму 413 093, 09 грн. (т.2 а.с.172);

-рахунок на оплату №06 від 07.06.2017 на суму 44 773, 51 грн. (т.2 а.с.174);

-видаткова накладна №17від 07.06.2017 на загальну суму 44 773, 51 грн. (т.2 а.с.175);

-рахунок на оплату №18 від 07.06.2017 на суму 162 553, 55 грн. (т.2 а.с.176);

-видаткова накладна №18 від 07.06.2017 на загальну суму 162 553, 55 грн. (т.2 а.с.177).

Подано і оборотно-сальдову відомість по рахунку 631 за 2017 рік по контрагенту ТОВ «Побут Торг» (т.2 а.с.234,236)

На підтвердження проведення розрахунків із ТОВ «Побут Торг» позивач надав банківські виписки від 30.05.2017 та від 14.06.2017 (т.2 а.с.237-240), однак, як слушно звернув увагу податковий орган, такі виписки містять штамп «Зразок», ідентифікаційний код 0000000, а на місці, де зазвичай міститься назва юридичної особи вказано «Відкрите акціонерне товариство Київ Україна». Штамп банку відсутній, відсутній і підпис особи, яка їх сформувала. При цьому, виписки датовані періодом після 2017 року, у той час як поділ акціонерних товариств на відкриті і закриті застосовувався по 2009 рік.

Операції з ТОВ «Іларія Агро».

За період з 01.01.2019 по 31.12.2019 позивачем оприбутковано від ТОВ «Іларія Агро» товарно-матеріальні цінності (банки скляні) на суму 2 405 167 , 20 грн., ПДВ 481 033, 44 грн. (загалом 2 886 200, 64 грн.) і віднесено до податкового кредиту за листопад 2019 року суму ПДВ у розмірі 481 033 грн.

В обліку підприємства така операція відображена за листопад 2019 року: Д-т 281 К-т 631 2 405 167, 20 грн., Д-т 6442 К-т 631 481 033, 44 грн.; за 2020 рік: Д-т 791 К-т 281 2 405 167, 20 грн.

Також позивачем віднесено до складу податкового кредиту за названий період суми податку на додану вартість у розмірі 481 033 грн.

Як видно з матеріалів справи, ТОВ «Іларія Агро» зареєстроване 09.09.2019 у Маріупольській міській раді, основний вид діяльності - 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи. У відповідності до фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва та декларації з податку на прибуток за 2019 рік, поданих до контролюючого органу, основні засоби відсутні.

У листі ГУ ДПС у Донецькій області від 27.11.2019 №436/05-99-21-09, який направлявся відповідачу, відображено інформацію про те, що ТОВ «Іларія Агро» зареєстровано та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників.

Протягом періоду, за який ТОВ «Іларія Агро» документально оформило продаж товарно-матеріальних цінностей позивачу, воно не звітувало про наявність працюючих на підприємстві, наявність виробничих потужностей, орендованих чи власних приміщень, не встановлено залучення підприємством стороннього трудового ресурсу та основних засобів.

За даними ІС «Єдиний реєстр податкових накладних» за листопад 2019 року ТОВ «Іларія Агро» віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ по операціях з придбання товарів, документально оформлених яких як продаж підприємству позивача від ТОВ «Форель Індастрі», у той же час до складу податкового кредиту суми ПДВ по операціям з придбання товарів, документально оформлених як продаж в адресу ТОВ «Іларія Агро», не відносились, не здійснювалося придбання товарів із номенклатурою «банка скляна», імпортування відповідних товарно-матеріальних цінностей не проводилося.

У свою чергу, позивач надав копію договору поставки від 01.11.2019 №01/11-19 із ТОВ «Іларія Агро» (т.2 а.с.198-200).

За предметом такого договору постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупцю, а покупець прийняти і оплатити товар на умовах і у порядку, визначених договором. Товар постачається окремими партіями в кількості і асортименті, визначених в усних або письмових заявках-замовленнях; ціна товару зазначається у видаткових накладних та специфікаціях до договору поставки. Поставка товару здійснюється постачальником за адресами згідно додатку №1, в якому також зазначаються відповідальні особи покупця на отримання товару.

Надано і видаткову накладну від 05.11.2019 №64 (т.2 а.с.197) на суму 2 886 200, 64 грн. і специфікацію №1 до договору (додаток №1 т.2 а.с.201).

Також у матеріалах справи наявна податкова накладна №64 від 05.11.2019, виписана ТОВ «Іларія Агро» із доказами реєстрації в ЄРПН (т.2 а.с.51-53).

Позивач надав платіжні інструкції від 02.12.2019 №114 та від 10.12.2019 №150 на підтвердження проведення розрахунків із ТОВ «Іларія Агро» (т.2 а.с.232-233).

У свою чергу, відповідач звернув увагу, що такий документ як платіжна інструкція введено в дію 01.12.2022, після прийняття Закону «Про платіжні послуги» від 30.06.2021, тому незрозуміло, яким чином здійснювався переказ коштів на підставі неіснуючих документів.

Також підприємство надало картку рахунку 6851 за січень 2019 року грудень 2020 року із відображенням у бухгалтерському обліку коригування боргу у зв`язку з переуступкою боргу (т.2 а.с.231). Доказів того, що переуступка мала місце суду не подано.

Операції з ТОВ «БК-Альянс Груп».

ПП «Велена» у період з 01.04.2017 по 31.12.2017 оприбутковано від ТОВ «БК-Альянс Груп» послуги з ремонту складського приміщення у розмірі 1 003 850 грн., крім того, податок на додану вартість 200 770 грн. (усього 1 204 620 грн.) за актом виконаних робіт від 26.12.2017.

В обліку підприємства така операція відображена наступним чином: Д-т 93 К-т 631 1 003 850 грн., Д-т 6442 К-т 631 200 770 грн., Д-т 791 К-т 93 1 003 850 грн.

Також позивачем віднесено до складу податкового кредиту за названий період суми податку на додану вартість 200 770 грн.

ТОВ «БК-Альянс Груп» зареєстроване 30.03.2017 Дніпровською районною в м. Києві державною адміністрацію.

У акті перевірки відображено інформацію про те, що у ході досудового розслідування у кримінальному провадженні №12014000000000329 встановлено, що ТОВ «БК-Альянс Груп» має ознаки фіктивності, створено з метою легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом.

За даними ІС «Єдиний реєстр податкових накладних» за жовтень 2017 року ТОВ «БК-Альянс Груп» віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ по операціях з продажу будівельних, монтажних робіт та будівельних матеріалів.

За даними цієї ж системи за грудень 2017 року ТОВ «БК-Альянс Груп» віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ по операціях з придбання різноманітних товарів, придбання робіт з номенклатурою «ремонт складських приміщень».

У акті перевірки констатовано, що відсутня інформація, що дозволяє прослідкувати рух сум ПДВ та номенклатуру податкових накладних при їх реєстрації іншими суб`єктами господарювання, які мали фактичну можливість здійснити будівельні роботи, продаж яких оформлено ТОВ «БК-Альянс Груп» в адресу позивача.

На підтвердження відображення у бухгалтерському обліку такої операції підприємством надано картку рахунка 631 за квітень 2017 року - грудень 2018 року по контрагенту ТОВ «БК-Альянс Груп» (т.2 а.с.242).

На вимогу суду про надання доказів проведення розрахунків, подано і банківські виписки (т.2 а.с.243-254). Однак, знову ж таки, такі виписки містять штамп «Зразок» ідентифікаційний код 0000000, а на місці, де зазвичай міститься назва юридичної особи вказано «Відкрите акціонерне товариство Київ Україна». Штамп банку відсутній, відсутній і підпис особи, яка їх сформувала. При цьому виписки датовані періодом після 2017 року, у той час як поділ акціонерних товариств на відкриті і закриті застосовувався по 2009 рік.

Операції із ТОВ «Буд Мережа».

У період з 01.04.2017 по 31.12.2017 позивачем оприбутковано від ТОВ «Буд Мережа» вантажно-розвантажувальні роботи, пакування та перепакування товару на суму усього 309 000 грн. (257 000 грн. вартість, 51 500 ПДВ) згідно актів виконаних робіт.

У обліку підприємства така операція відображена наступним чином: Д-т 93 К-т 631 257 500 грн., Д-т 6442 К-т 631 51 500 грн., Д-т 791 К-т 93 257 500 грн.

Також позивачем віднесено до складу податкового кредиту за названий період суми податку на додану вартість 51 500 грн.

ТОВ «Буд Мережа» зареєстроване 04.04.2017 Печерською районною в м. Києві державною адміністрацією. Основний вид діяльності 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель. Остання податкова звітність з податку на додану вартість подана за травень 2018 року; свідоцтво платника ПДВ анульовано 26.07.2021, основні засоби та об`єкти відсутні.

У акті перевірки вказано, що у ході досудового розслідування у кримінальному провадженні №32018100000000056, яке здійснювалося четвертим СВ розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС України у м. Києві, установлено, що ТОВ «Буд Мережа» має ознаки фіктивності та використовувалось у схемі з мінімізації та ухилення від сплати податків для інших суб`єктів господарської діяльності реального сектору економіки, що супроводжувалось умисним ухиленням від сплати податків, зборів, обов`язкових платежів у особливо великих розмірах.

За даними ІС «Єдиний реєстр податкових накладних» за червень 2017 року ТОВ «Буд Мережа» віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ по операціях з продажу будівельних, монтажних робіт; за грудень 2017 року по операціях з придбання будівельних матеріалів та вантажно-розвантажувальних робіт, пакування та перепакування товару, ремонту складського приміщення. Податковий орган у ході перевірки констатував відсутність інформації, яка дозволяє прослідкувати рух сум ПДВ та номенклатуру податкових накладних при їх реєстрації іншими суб`єктами господарювання, які мали можливість фактично здійснити будівельні роботи, продаж яких оформлено ТОВ «Буд Мережа» в адресу підприємства.

Як вбачається із копії договору про надання послуг №27 від 29.05.2017 (т.5 а.с.65-67), виконавець (ТОВ «Буд Мережа») зобов`язується за завданням замовника надати такі послуги: вантажно-розвантажувальні; послуги з передпродажної підготовки товару (перевірка цілісності упаковок, формування збірних палет товару, перепакування товару з частковим боєм банок).

Місце надання послуг вказується у акті про надані послуги.

Позивач надав копії акта надання послуг №1 від 05.06.2017 на загальну суму 98 600 грн., заявки на виконання послуг від 30.05.2017, звіту №1 про обсяги наданих послуг від 05.06.2017, акта надання послуг №2 від 12.06.2017 на загальну суму 112 200 грн., заявки на виконання послуг від 02.06.2017, звіту №2 про обсяги наданих послуг від 12.06.2017, акта надання послуг №3 від 20.06.2017 на загальну суму 98 600 грн., заявки на виконання послуг від 09.06.2017, звіту №3 про обсяги наданих послуг від 20.06.2017 (т.2 а.с.178-186).

На підтвердження відображення у бухгалтерському обліку таких операцій позивачем надано оборотно-сальдову відомість по рахунку 631 за квітень 2017 року - грудень 2018 року по контрагенту ТОВ «БК-Альянс Груп» (т.2 а.с.235).

Також подано банківську виписку стосовно оплати (т.2 а.с.239-240). Така виписка містить штамп «Зразок», ідентифікаційний код 0000000, а на місці, де зазвичай міститься назва юридичної особи вказано «Відкрите акціонерне товариство Київ Україна». Штамп банку відсутній, відсутній і підпис особи, яка їх сформувала. При цьому виписки датовані періодом після 2017 року, у той час як поділ акціонерних товариств на відкриті і закриті застосовувався по 2009 рік.

Взаємовідносини із ТОВ «Діді-Бісі».

Позивачем за період з 01.04.2017 по 31.12.2017 оприбутковано від ТОВ «Діді-Бісі» будівельні роботи на загальну суму 338 589 грн. (у тому числі 56 430 грн. ПДВ) згідно акта виконаних робіт від 16.09.2019.

У обліку підприємства така операція відображена наступним чином: Д-т 92 К-т 631 282 150 грн., Д-т 6442 К-т 631 56 430 грн., Д-т 791 К-т 93 282 150 грн.

Також позивачем віднесено до складу податкового кредиту за названий період суми податку на додану вартість 56 430 грн.

ТОВ «Діді-Бісі» зареєстроване 08.07.2019 Маріупольською міською радою. Основний вид діяльності - 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, чисельність працюючих 4 особи. Остання податкова звітність з ПДВ подана за жовтень 2019 року, свідоцтво платника ПДВ анульовано 18.11.2020.

Фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва та декларація з податку на прибуток за 2020 рік не подавалися.

За даними ІС «Єдиний реєстр податкових накладних» за вересень 2019 року ТОВ «Діді-Бісі» віднесено до складу податкових зобов`язань суми ПДВ по операціях з продажу різноманітних товарно-матеріальних цінностей і послуг (мінеральні добрива, насіння кукурудзи, насіння соняшника, молоко, металовироби, одяг, будівельні роботи); до податкового кредиту суми ПДВ по операціях з придбання робіт, документально оформлених як продаж в адресу підприємства, не відносились.

Через це у акті перевірки податковий орган прийшов до висновку, що відсутня інформація, яка дозволяє прослідкувати рух сум ПДВ та номенклатуру податкових накладних при їх реєстрації іншими суб`єктами господарювання, які мали можливість здійснити будівельні роботи, продаж яких оформлено ТОВ «Діді-Бісі» в адресу позивача.

Підприємством подано примірник податкової накладної від 16.09.2019 №63 із доказами реєстрації в ЄРПН за названими взаємовідносинами (т.2 а.с.54-56).

Як видно із копії договору №16/09 від 16.09.2019 на виконання будівельних робіт, замовник (ПП «Велена») доручає, а підрядник (ТОВ «Діді-Бісі») зобов`язується виконати на свій ризик, власними та залученими силами і своїми матеріально-технічними засобами будівельні роботи у м. Києві на проспекті Степана Бандери, 21-а (т.5 а.с.59-64).

Перелік робіт зазначається у додатку №1 «Договірна ціна» (т.5 а.с.52).

Строки виконання вказуються у додатку №2 («Графік виконання робіт»), який не надано.

Підприємство надало суду копії акта надання послуг від 16.09.2019 на загальну суму 338 580 грн. (т.2 а.с.187).

На підтвердження відображення у бухгалтерському обліку взаємовідносин із названим контрагентом, позивачем надано картку рахунку 631 за 2019 рік (т.2 а.с.228).

Позивач, на підтвердження проведення оплати, надав копію платіжної інструкції від 18.10.2019 №14 щодо розрахунків із ТОВ «Діді-Бісі» (т.2 а.с.229).

При цьому, знову ж таки такий документ як платіжна інструкція введено в дію 01.12.2022, після прийняття Закону «Про платіжні послуги» від 30.06.2021, тому незрозуміло яким чином здійснювався переказ коштів на підставі неіснуючих документів.

Операції з ТОВ «ПБК «Адоніс».

За період з 01.01.2019 по 31.12.2019 позивачем оприбутковано від ТОВ «ПБК «Адоніс» будівельні роботи на загальну вартість 500 000 грн., крім того того 100 000 грн. - ПДВ, згідно акта виконаних робіт від 15.08.2019.

В обліку підприємства така операція відображена наступним чином: Д-т 92 К-т 631 - 500 000 грн., Д-т 6442 К-т 631 100 000 грн., Д-т 791 К-т 93 500 000 грн.

Також позивачем віднесено до складу податкового кредиту за названий період суми податку на додану вартість 100 000 грн.

ТОВ «ПБК «Адоніс» зареєстроване 09.08.2018 Дарницькою районною в м. Києві державною адміністрацією, статутний фонд 10 000 грн; основний вид діяльності 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель, чисельність працюючих 10 осіб.

Остання податкова звітність з ПДВ подавалася за жовтень 2019 року, свідоцтво платника ПДВ анульоване 28.10.2020.

Фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва та декларація з податку на прибуток за 2019 рік до контролюючого органу не подавалися.

Під час перевірки податковий орган констатував, що відсутня інформація, яка дозволяє можливість фактично здійснити будівельні роботи, продаж яких оформлено ТОВ «ПБК «Адоніс» в адресу позивача.

Як видно із копії договору №15/07 від 15.07.2019 з ремонту покрівлі (т.5 а.с.76-81), замовник (ПП «Велена») доручає, а підрядник (ТОВ «ПБК «Адоніс») зобов`язується виконати на свій ризик, власними та залученими силами і своїми засобами роботи по ремонту покрівлі на вул. Кирилівській, 102.

Перелік робіт і вартість зазначається у додатку №1 «Договірна ціна» (т.5 а.с.88).

Терміни виконання робіт узгоджуються в графіку виконання робіт (додаток №2 т.5 а.с.89).

Підприємством подано примірник податкової накладної від 15.08.2019 №57 із доказами реєстрації в ЄРПН за названими взаємовідносинами (т.2 а.с.57-59) та картку рахунку 631 за січень 2017 року грудень 2019 року по відповідному контрагенту (т.2 а.с.225).

Підприємство надало суду копії акта надання послуг від 15.08.2019 №57 на загальну суму 600 000 грн. (т.2 а.с.188). Докази проведення розрахунків - не надані.

Взаємовідносини з ТОВ «Вихорс».

Позивачем у період з 01.01.2019 по 31.12.2019 оприбутковано від ТОВ «Вихорс» будівельні роботи на загальну суму 4 500 000 грн. (у тому числі 749 999, 99 грн. ПДВ) згідно акта виконаних робіт від 15.08.2019.

В обліку позивача така операція відображена наступним чином: Д-т 92 К-т 631 3 750 000 грн., Д-т 6442 К-т 631 749 999, 99 грн., Д-т 791 К-т 93 3 750 000 грн.

Також позивачем віднесено до складу податкового кредиту за названий період суми податку на додану вартість 749 999, 99 грн.

ТОВ «Вихорс» зареєстроване 09.08.2019 Кропивницькою міською радою, статутний фонд 10 000 грн.; основний вид діяльності- 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; чисельність працюючих 3 особи.

Остання податкова звітність з ПДВ подавалася за січень 2020 року, свідоцтво платника ПДВ анульоване 18.03.2021.

Фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва та декларація з податку на прибуток за 2019 рік до контролюючого органу не подавалися.

За даними ІС «Єдиний реєстр податкових накладних» за вересень 2019 року ТОВ «Вихорс» віднесено до складу податкових зобов`язань суми ПДВ по операціях з продажу різноманітних товарно-матеріальних цінностей і послуг; до податкового кредиту за серпень 2019 року віднесено суми ПДВ по операціях з придбання товарно-матеріальних цінностей, а придбання робіт з номенклатурою «будівельні роботи» - не здійснювалося. Тому відповідачем у акті перевірки констатовано, що відсутня інформація, яка дозволяє прослідкувати рух сум ПДВ та номенклатуру податкових накладних при їх реєстрації іншими суб`єктами господарювання, які мали можливість здійснити будівельні роботи, продаж яких оформлено ТОВ «Вихорс» в адресу позивача.

Як видно із копії договору №27/08 від 27.08.2019 з виконання будівельних робіт, замовник (ПП «Велена») доручає, а підрядник зобов`язується виконати на свій ризик, власними та заученими силами і засобами роботи по проведенню спеціалізованих будівельних робіт (т.5 а.с.68-73).

У додатку №1 до цього договору перераховано наступні роботи: установлення і розбирання риштувань, підготовчі роботи; оброблення зовнішніх стін будівлі; роботи по зміцненню фундаментів, укладення цегли; демонтаж існуючого покриття полів, вологоізоляційні роботи; заливання стяжки бетонним розчином, розрівнювання поверхні; облаштування стійок; укладання бетонної суміші; супровідні послуги (т.5 а.с.74).

Підприємством подано податкові накладні від 11.09.2019 №118, від 10.09.2019 №117, від 04.09.2019 №113, від 09.09.2019 №116, від 05.09.2019 №114, від 06.09.2019 №115, від 02.09.2019 №111, від 03.09.2019 №112 із доказами реєстрації в ЄРПН за названими взаємовідносинами (т.2 а.с.60-76). Також подали оборотно-сальдову відомість по рахунку 631 за січень 2017 року грудень 2019 року по контрагенту ТОВ «Вихорс» із сумою обороту 4 500 000 грн . (т.2 а.с.215).

Підприємство надало суду копії актів надання послуг від 02.09.2019 №111 на загальну суму 400 000 грн., від 04.09.2019 №113 на загальну суму 590 000 грн., від 05.09.2019 №114 на загальну суму 623 000 грн., від 06.09.2019 №115 на загальну суму 581 000 грн., від 09.09.2019 №116 на загальну суму 597 000 грн., від 10.09.2019 №117 на загальну суму 599 000 грн., від 11.09.2019 №118 на загальну суму 500 000 грн. (т.2 а.с.190-196).

На засвідчення відображення таких господарських операцій у бухгалтерському обліку надано оборотно-сальдову відомість по рахунку 631 за січень 2017 року грудень 2019 року по контрагенту ТОВ «Вихорс» (т.2 а.с.215).

Також надали банківські виписки стосовно оплати (т.2 а.с.216-221) та платіжні доручення від 17.10.2019 №11, від 17.10.2019 №12, від 08.11.2019 №57 (т.2 а.с.222-224).

Разом із тим, станом на дату, зазначену у цих платіжних інструкціях, таких платіжних документів як платіжні інструкції не існувало, переказ коштів здійснювався на підставі платіжних доручень.

Крім того, у таких платіжних інструкціях та банківських виписках зазначається наступний рахунок контрагента позивача ТОВ «Вихорс» - 2600 5924 8718 40. Разом із тим, податковим органом надано скріншот банківських рахунків ТОВ «Вихорс» (т.3 а.с.17), з якого вбачається відсутність у такого суб`єкта господарювання названого рахунку.

Також суд підкреслює, що ТОВ «Вихорс» зареєстроване 09.08.2019, при цьому реєстрація нових рахунків після 05.08.2019 здійснювалася лише за стандартом IBAN.

Отже, окрім надання платіжних документів датованих 2019 роком, які запроваджені лише у 2022 році, у таких документах, а також і у банківських виписках зазначено рахунок отримувача контрагента позивача ТОВ «Вихорс», який останньому не належить.

Операції з ТОВ «Лоер Компані Ворк».

Позивачем у період з 01.01.2019 по 31.12.2019 оприбутковано від ТОВ «Лоер Компані Ворк» послуги з вивезення будівельного сміття на загальну суму 840 000 грн. (у тому числі 140 000 грн. ПДВ) згідно акта виконаних робіт від 30.08.2019.

В обліку позивача така операція відображена наступним чином: Д-т 92 К-т 631 700 000 грн., Д-т 6442 К-т 631 140 000 грн., Д-т 791 К-т 93 700 000 грн.

Також позивачем віднесено до складу податкового кредиту за названий період суми податку на додану вартість 140 000 грн.

ТОВ «Лоер Компані Ворк» зареєстроване 03.05.2019 департаментом реєстраційних послуг Запорізької міської ради; основний вид діяльності 69.10 Діяльність у сфері права, чисельність працюючих 4 особи.

Остання податкова звітність з ПДВ подавалася за вересень 2019 року, свідоцтво платника ПДВ анульоване 17.12.2020.

Фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва та декларація з податку на прибуток за 2019 рік до контролюючого органу не подавалися.

У акті перевірки міститься посилання на досудове розслідування №12019100060002376 (т.1 а.с.48) у ході якого встановлено, що невстановленими слідством особами у 2019 році розроблено та втілено у життя злочинний механізм, діяльність якого направлена на створення (придбання) ряду суб`єктів підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, легалізацію доходів, одержаних злочинним шляхом, пособництву ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах підприємствами реального сектору економіки, шляхом документального оформлення безтоварних операцій, внесення завідомо неправдивих відомостей до фінансово-господарських документів підприємств щодо псевдо-операцій з реалізації товарно-матеріальних цінностей, використовуючи підприємства, які мають ознаки «фіктивності» і створені з метою прикриття незаконної діяльності, зокрема, ТОВ «Лоер Компані Ворк».

За даними ІС «Єдиний реєстр податкових накладних» за серпень 2019 року ТОВ «Лоер Компані Ворк» віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ по операціях з придбання різноманітних товарно-матеріальних цінностей (транспортні засоби, засоби гігієни, продукти харчування, електротовари, будівельні матеріали), не здійснювалося придбання робіт з номенклатурою «будівельні роботи». Тому ДПС вказали, що інформація, яка дозволяє прослідкувати рух сум ПДВ та номенклатуру податкових накладних при їх реєстрації іншими суб`єктами господарювання, які мали можливість фактично здійснити будівельні роботи, продаж яких оформлено «Лоер Компані Ворк» в адресу підприємства, - відсутня.

У відповідності до копії договору від 27.08.2019 №27/08 з вивезення будівельного сміття, замовник (ПП «Велена») доручає, а підрядник зобов`язується організувати та виконати на свій ризик, власними і залученими силами і своїми засобами вивезення будівельного сміття на об`єкті: м. Київ, вул. Кирилівська, 102 відповідно до цього договору і додатків до нього, додаткових угод, які є невід`ємною частиною договору (т.5 а.с.82-87). Суду надано лише додаток №1.

Позивач надав примірник податкової накладної від 30.08.2019 №88 із доказами реєстрації в ЄРПН за названими взаємовідносинами (т.2 а.с.77-79).

Підприємство надало суду копії акта надання послуг від 30.08.2019 на загальну суму 840 000 грн. (т.2 а.с.189).

Також надано банківську виписку про оплату (т.2 а.с.209-214).

Операції з ТОВ «Дівайн Груп».

Підприємством у період з 01.01.2019 по 31.12.2019 оприбутковано від ТОВ «Дівайн Груп» послуги з пакування твердих товарів і етикування товарів.

В обліку позивача такі операції відображалися наступним чином: Д-т 1522 К-т 631 1 420 850 грн., Д-т 92 К-т 631 297 000 грн., Д-т 93 К-т 631 1 500 000, Д-т 6442 К-т 631 643 570 грн., Д-т 791 К-т 93 1 500 000 грн., Д-т 791 К-т 93 297 000 грн.

ТОВ «Дівайн Груп» зареєстроване 08.07.2019 юридичним департаментом Маріупольської міської ради; статутний фонд 58 300 грн., основний вид діяльності 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

Остання податкова звітність з ПДВ подавалася за листопад 2019 року, свідоцтво платника ПДВ анульоване 19.01.2021.

Фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва та декларація з податку на прибуток за 2019 рік до контролюючого органу не подавалися.

Як зазначено в акті перевірки, за інформацією, що надійшла від ГУ ДПС у Донецькій області (т.1 а.с.50), ТОВ «Дівайн Груп» зареєстровано та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників.

За даними ІС «Єдиний реєстр податкових накладних» за жовтень 2019 року ТОВ «Дівайн Груп» віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ по операціях з придбання різноманітних товарно-матеріальних цінностей (взуття, металовироби, продукти харчування, електротовари, будівельні матеріали тощо), не здійснювалося придбання робіт з номенклатурою «пакування твердих товарів, етикування товарів». Тому податковий орган констатував, що інформація, яка дозволяє прослідкувати рух сум ПДВ та номенклатуру податкових накладних при їх реєстрації іншими суб`єктами господарювання, які мали можливість фактично здійснити будівельні роботи, продаж яких оформлено «Дівайн Груп» в адресу позивача, - відсутня.

Підприємством подано податкові накладні від 11.10.2019 №111 та від 11.10.2019 №1136 із доказами реєстрації в ЄРПН за названими взаємовідносинами (т.2 а.с.80-85).

Підприємством надано копію договору від 02.09.2019 з виконання будівельних робіт по виготовленню та монтажу індивідуальних металоконструкцій (т.5 а.с.53-58), за предметом якого замовник (ПП «Велена») доручає, а підрядник (ТОВ «Дівайн Груп») зобов`язується виконати на свій ризик, власними та залученими силами і своїми матеріально-технічними засобами ремонтні роботи по проведенню спеціалізованих будівельних робіт.

Загальна вартість виконання повного комплексу робіт вказується у договірній ціні (додаток №1), яка є невід`ємною частиною договору. Надано копію договірної ціни на будівництво складу готової продукції з вбудованими офісними приміщеннями по вул. Кирилівській, 102 (т.5 а.с.90-91).

Термін виконання робіт підрядником узгоджується у графіку виконання робіт (додаток №2), що є невід`ємною частиною договору. Такий додаток суду не подано. У той же час надано, копії локального кошторису (т.5 а.с.92-97) і підсумкової відомості ресурсів (т.5 а.с.45-51).

Позивач надав копії актів надання послуг від 11.10.2019 №111 на суму 686 520 грн., від 11.10.2019 №136 на суму 1 113 480 грн., від 02.09.2019 №98 на суму 1 705 020, від 02.09.2019 №99 на суму 356 400 грн., а також оборотно-сальдову відомість по рахунку 631 за 2019 рік по контрагенту ТОВ «Дівайн Груп» (т.2 а.с.202-206).

Також подано оборотно-сальдову відомість по рахунку 631 за 2019 рік по контрагенту ТОВ «Дівайн Груп» (т.2 а.с.206).

У свою чергу, податковим органом, на підтвердження неспроможності контрагентів підприємства позивача виконати договірні зобов`язання, надані відомості про баланс і довідку 1 ДФ ТОВ «БК Альянс Груп», відомості про баланс, дані про єдиний внесок і довідку 1 ДФ ТОВ «Буд Мережа», відомості про єдиний внесок і довідку 1 ДФ ТОВ «Вихорс», відомості про єдиний внесок і довідку 1 ДФ ТОВ «Дівайн Груп», відомості про єдиний внесок і довідку 1 ДФ ТОВ «Діді Бісі», відомості про єдиний внесок і довідку 1 ДФ ТОВ «Іларія Агро», відомості про єдиний внесок і довідку 1 ДФ ТОВ «Лоер Компані Ворк», відомості про єдиний внесок і відомості про баланс ТОВ «ПБК Адоніс», відомості про єдиний внесок ТОВ «Побут Торг», відомості про постачальників ПП «Велена» (т.3 а.с.45-250, т.2 а.с.1-250, т.5 а.с.1-28).

Надаючи правову оцінку обставинам справи у цій частині вимог, суд зазначає наступне.

Згідно приписів пункту 109.1 статті 109 Кодексу податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

У відповідності із пунктом 109.2 статті 109 Податкового кодексу порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

За нормами статті 112 Кодексу особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності. У разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення.

За змістом статті 74 Податкового кодексу податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.

У відповідності до пункту 44.2 статті 44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

За правилами підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

За положеннями статті 135 Податкового кодексу базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

За визначенням підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За приписами пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України (пункт 198.1 статті 198 ПК України).

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2 статті 198 ПК).

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (абзац другий цього пункту).

За змістом пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 ПК).

За приписами пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За визначенням у статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію; а господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

За нормами частини першої статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Тобто, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. При цьому, вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу.

Законом України №1591-IX від 30.06.2021 «Про платіжні послуги» було введено поняття і такий вид платіжного документа як платіжна інструкція, що за визначенням у статті 1 названого Закону - розпорядження ініціатора надавачу платіжних послуг щодо виконання платіжної операції.

Порядок ініціювання та виконання платіжних операцій за рахунками користувачів платіжних послуг (далі - користувач), які відкриті в надавачів платіжних послуг з обслуговування рахунку (далі - надавач платіжних послуг); обов`язкові реквізити платіжної інструкції, вимоги щодо їх заповнення; порядок виконання надавачами платіжних послуг заходів щодо арешту коштів на рахунках користувачів регламентовано Інструкцією про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 163.

На підставі аналізу наведених правових норм і з`ясованих у цій частині спірних відносин обставин, суд приходить до таких висновків.

Господарські операції для врахування сплачених сум при визначенні об`єкта оподаткування із податку на прибуток та їх зарахування до податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними документами, які відображають реальність таких операцій; сума податку для включення до податкового кредиту повинна бути підтверджена, крім того, податковою накладною, виписаною постачальником на операцію з постачання товару (послуг) і зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У той же час, якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені для оформлення такої операції, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою податкового обліку.

Тобто, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту та витрат при визначенні податку на прибуток наступають лише у разі реального вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податків господарських договорах, що має підтверджуватись первинними документами відповідно до вимог, встановлених правовими нормами, зокрема й щодо змісту (обов`язкових реквізитів).

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту та витрат.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то платник податків не має права на податкову вигоду у вигляді податкового кредиту та/або зменшення оподатковуваного доходу на суму витрат.

Верховний Суд у постанові від 28.12.2022 у справі № 520/1284/19 підкреслив наступне: «Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи контролюючого органу, зокрема про наявність таких обставин, як: неможливість реального здійснення операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, господарської діяльності у зв`язку з відсутності управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність документів обліку. На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій платник податків повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами і які в сукупності із встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для здійснення господарських операцій, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником даних податкового обліку».

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07.07.2022 у справі №160/3364/19 фактично підтвердила такі висновки, зазначивши, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Саме по собі: лише наявність вироку щодо контрагента платника податків; лише факт порушення кримінального провадження відносно контрагента та отримання під час таких свідчень особи щодо не прийняття участі у створенні і діяльності підприємства; лише податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання; лише незначні помилки в оформленні первинних документів (окремо) - не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас, у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.

Зробивши наголос на реальному здійсненні господарської операції як складової юридичного факту, що породжує у платника податків право на податковий кредит та на збільшення витрат, Велика Палата в цій постанові звернула увагу на те, що платник податків не може бути обмежений у використанні первинного документа для цілей податкового обліку в тому разі, якщо безпосередньо він не вносив до такого документа неправдиві (недостовірні) відомості. Всі негативні наслідки, пов`язані з недостовірністю даних, зазначених у первинному документі, мають покладатися виключно на ту особу, яка їх внесла. Якщо іншою особою були внесені до документа відомості щодо учасника господарської операції, який має дефекти правового статусу, то добросовісний платник податків, який скористався відповідним документом для підтвердження даних свого податкового обліку, не може зазнавати жодних негативних наслідків у тому разі, якщо інші обставини, зазначені в первинному документі, зокрема рух відповідних активів, мали місце. При цьому має враховуватися реальна можливість платника податків пересвідчитися у тому, чи були достовірними відомості, що внесені до первинного документа його контрагентом.

Так, суду надано лише частину первинних документів за операціями із спірними контрагентами, при цьому у деяких із таких документів наявні такі дефекти, які не відповідають нормальному ходу подій і не дають підстав вважати відповідні операції такими, що дійсно мали місце і виконані саме зазначеними суб`єктами господарювання.

Так, подання на підтвердження проведення розрахунків таких платіжних документів як платіжні інструкції, датовані 2019 роком, не узгоджується із звичним перебігом подій, оскільки такі платіжні документи введені Законом №1591-IX від 30.06.2021 «Про платіжні послуги» і кошти на їх підставі почали перераховуватися лише з 2022 року.

Крім того, банківські виписки і платіжні інструкції по одному із контрагентів підприємства (ТОВ «Вихорс») містять посилання на його розрахунковий рахунок, який ніколи не належав такому товариству.

Також суд зазначає, що доводи підприємства «Велена» про недослідження під час проведення перевірки первинних документів за операціями позивача із названими контрагентами не знайшли свого підтвердження, оскільки як вбачається і зі змісту акта перевірки, а також додатку №4 до акта, відповідні документи досліджувалися і на них містилися посилання у акті. При цьому, суд погоджується із доводами податкового органу про те, що якщо платник податків вважав проведення аналізу під час перевірки не усіх документів, він мав можливість направити заперечення із відповідними документами, які у силу положень Податкового кодексу були б невід`ємною частиною матеріалів перевірки. Разом із тим, заперечення на акт перевірки у досліджуваному випадку не подавалися.

Стосовно використання у ході перевірки ДПС податкової інформації, то звичайно вона не розглядається як єдине джерело інформації для висновків за результатами перевірки, однак враховується судом у сукупності з іншими доказами.

При цьому, суд зазначає, що із дослідженої у ході перевірки податкової інформації встановлено відсутність у контрагентів позивача у спірних операціях необхідних для виконання зобов`язань трудових ресурсів та основних засобів для виконання діяльності у задекларованих обсягах; а номенклатура та обсяг реалізованих послуг свідчить про фізичну неможливість здійснення такого об`єму господарської діяльності (постачання товарно-матеріальних цінностей, виконання послуг та надання ремонтно-будівельних робіт, послуги за даними з ЄРПН контрагентами не придбавалися).

Так само, дійсно, як зазначив позивач, посилаючись на практику Верховного Суду, факт наявності кримінальних проваджень не є беззаперечним доказом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій, здійснених між платником і його контрагентами. Разом із тим, така обставина оцінюється разом із іншими доказами, і повинна бути спростована платником податків шляхом надання доказів, які підтверджують реальний характер операцій.

Також, у досліджуваному випадку, підприємство не довело і не надало доказів використання придбаних товарів, робіт і послуг у власній господарській діяльності, як і не подало доказів приймання товарів, їх транспортування тощо. Суд зазначає, що позивач також не пояснив і не обґрунтував вжиття заходів для перевірки своїх контрагентів. У той же час, нездійснення заходів з перевірки контрагента є ризиком самого платника, а тому саме на нього покладаються негативні наслідки неналежної організації своєї господарської діяльності, зокрема у вигляді непідтвердження права на формування в податковому обліку податкового кредиту і при врахуванні витрат при визначенні податку на прибуток.

За наведеного, враховуючи у сукупності досліджені у ході судового розгляду докази і аналізуючи з`ясовані обставини, суд констатує, що реальність операцій підприємства позивача із названими вище контрагентами не доведена.

Тобто хоча надані позивачем частково первинні документи і оформлюють здійснення господарських операцій, разом із тим, зважаючи на інші наявні докази, вони є недостатніми для підтвердження факту їх реальності та постачання товарів, надання послуг, виконання робіт саме товариствами «БК-Альянс Груп», «Буд Мережа», «Побут-Торг», «Іларія-Агро», «Діді-Бісі», «ПБК «Адоніс», «Вихорс», «Лоер Компані Ворк», «Дивайн Груп».

У зв`язку із цим, суд констатує, що доводи позивача про реальне здійснення господарських операцій та правомірне формування податкового кредиту і врахування у складі витрат коштів сплачених за договорами із ТОВ «БК-Альянс Груп», ТОВ «Буд Мережа», ТОВ «Побут-Торг», ТОВ «Іларія-Агро», ТОВ «Діді-Бісі», ТОВ «ПБК «Адоніс», ТОВ «Вихорс», ТОВ «Лоер Компані Ворк», ТОВ «Дивайн Груп» у ході судового розгляду не підтвердились.

Так, встановлені судом обставини переважають твердження про реальність господарських операцій і суд погоджується як і з висновками акта перевірки, так і з правовими наслідками, викладеними у податкових повідомленнях-рішеннях від 05.04.2024 № 0271110701 та від 05.04.2024 № 0271120701.

У зв`язку із цим, суд резюмує і відсутність у позивача права на формування податкового кредиту за досліджуваними із відповідними контрагентами договорами, як і права враховувати сплачені кошти при визначенні об`єкта оподаткування з податку на прибуток.

Це означає, що висновки контролюючого органу про заниження підприємством «Велена» грошових зобов`язань із податку на прибуток і з податку на додану вартість є правильними, а повідомлення-рішення від 05.04.2024 № 0271110701 та від 05.04.2024 № 0271120701 - правомірними.

За наведеного, суд констатує відсутність підстав для задоволення позову.

За змістом частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами частини другої цієї ж статті 77 в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У зв`язку із відмовою у позові підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Скрипка І.М.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення- 16 грудня 2024 р.