Ухвала

від 16.12.2024 по справі 420/38126/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/38126/24

УХВАЛА

16 грудня 2024 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Катаєва Е.В., вивчивши адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної установи «Херсонський слідчий ізолятор» про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної установи «Херсонський слідчий ізолятор», в якому позивачка просить суд:

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати їй - ОСОБА_1 , додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за період з 24.02.2022 по 13.05.2022 включно у розмірі 30000 грн за кожен місяць служби;

зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити їй - ОСОБА_1 , додаткову винагороду, передбачену постановою КМУ №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за період з 24.02.2022 по 13.05.2022 включно у розмірі 30000 грн за кожен місяць служби.

Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, крім іншого, чи відповідає заява вимогам, встановленим ст.ст.160, 161, 172 цього Кодексу.

Згідно з ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Дослідивши позов та надані до нього документи суд дійшов висновку, що строк звернення до суду з даним позовом позивачкою пропущений, виходячи з наступного.

На підставі наказу Державної установи «Херсонський слідчий ізолятор» Булозьорову О.А. №4/ос від 24.01.2023 звільнено зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України відповідно до п.4 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку зі скороченням штатів або проведення організаційних заходів) 24.01.2023 року.

Відповідно до ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Разом з тим, частиною другою статті 233 КЗпП України в редакції, яка набула чинності з 19.07.2022 встановлено, що із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, зумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків спричинено досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України №17-рп/2011 від 13.12.2011 визначено, що держава за допомогою встановлення відповідних процесуальних строків, може обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Згідно з правової позицією Верховного Суду викладеної у постанові від 07.09.2023 року у справі №620/1201/23 - зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п`ятою статті 122 КАС України.

До 19.07.2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати, відповідно перехідні положення щодо продовження строків на час дії карантину не міг стосуватися вказаної норми, яка не передбачала будь-яких строків. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Тобто такий строк повинен обчислюватися з 19.07.2022 року.

Однак Верховний Суд дійшов висновку, що запровадження на території України карантину є безумовною підставою для продовження строків, визначених статтею 233 КЗпП України, на строк дії такого карантину, у тому числі у випадку положень ст.233 КЗпП України, якими не встановлювався будь-який строк.

Постановою КМУ «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 27.06.2023 №651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Також у постанові від 28.09.2023 по справі №140/2168/23 з огляду на правові позиції Конституційного Суду України щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, Верховний Суд дійшов висновку про поширення дії частини першої статті 233 КЗпП України в редакції Закону України від 01.07.2022 №2352-IX тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності.

На підстав ч.5 ст.242 КАС України, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду від 07.09.2023 у справі №620/1201/23 та від 28.09.2023 по справі №140/2168/23, та вважає, оскільки позивачка звільнена зі служби 24.01.2023 року спірні правовідносини виникли після набуття чинності змін до ст.223 КЗпП України (19.07.2022 року), початок перебігу строку звернення до суду з цим позовом обчислюється з 01.07.2023 року (з урахуванням того, що з 01.07.2023 року завершений строк дії карантину), який сплинув 02.10.2023 року.

Суд вважає, що оскільки позивачку звільнено зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України, відповідно з нею проведені усі розрахунки. Отже у разі незгоди зі розміром виплат позивачка повинна була бути обізнаною про виплачене не у повному розмірі грошове забезпечення.

В такому разі, звертаючись до суду з цим позовом 01.12.2024 року через підсистему «Електронний суд» (позов зареєстровано судом 09.12.2024 за вхід. №37991/24), позивачкою пропущено тримісячний строк звернення до суду з цим позовом.

Згідно з ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, позивачці необхідно подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з цим позовом із зазначенням причин поважності його пропуску, а саме об`єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду, які не залежали від його волевиявлення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку.

Згідно зі ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали.

Суд вважає необхідним залишити адміністративний позов без руху та надати позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі суду, та роз`яснює, що недоліки повинні бути усунуті шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з цим позовом із зазначенням причин поважності його пропуску

Інститут залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання до відкриття провадження по справі. Вимоги до адміністративного позову викладені у 160, 161 КАС, згідно яких, крім іншого, саме у позовній заяві повинні бути зазначені ім`я позивача та відповідача, третіх осіб, зміст позовних і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

У разі неотримання судом матеріалів на виконання ухвали суду з урахуванням встановлених нормативів та відсутності повідомлень іншими засобами зв`язку суд буде вирішувати питання про повернення позову у вказані строки.

Керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 248 КАС України, суддя

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної установи «Херсонський слідчий ізолятор» про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність в п`ятиденний строк з дня отримання ухвали усунути недоліки та роз`яснити, що в іншому випадку позов буде повернутий позивачу.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя Е.В. Катаєва