Справа № 540/462/20
У Х В А Л А
16 грудня 2024 року Одеський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Левчук О.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні в місті Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим (з дислокацією в м. Херсон) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
В провадження Одеського окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим (з дислокацією в м. Херсон) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Від представника відповідача надійшов відзив, в якому представник відповідача просить залишити позовну заяву без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду.
Вивчивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно ч. 1, 3 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з позовної заяви, позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність (дії) Головного управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим (з дислокацією в м. Херсон) щодо несвоєчасної виплати позивачу одноразової грошової допомоги за 14 повних років військової служби в розмірі 107228,38 гривень; визнати протиправною бездіяльність (дії) Головного управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим (з дислокацією в м. Херсон) щодо несвоєчасної виплати позивачу компенсації за неотримане речове майно в розмірі 29323,20 гривень; визнати протиправною бездіяльність (дії) Головного управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим (з дислокацією в м. Херсон) щодо невиплати грошової компенсації за невикористані дні основної відпустки в розмірі 35232,09 гривень; зобов`язати Головне управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим (з дислокацією в м. Херсон) здійснити виплату позивачу грошової компенсації за невикористані дні основної відпустки в розмірі 35232,09 гривень; визнати протиправною бездіяльність (дії) Головного управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим (з дислокацією в м. Херсон) щодо невиплати грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2016 року по 2019 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби; зобов`язати Головне управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим (з дислокацією в м. Херсон) здійснити виплату позивачу грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2016 року по 2019 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби; визнати протиправною бездіяльність (дії) Головного управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим (з дислокацією в м. Херсон) щодо невиплати грошової компенсації за часи відпочинку, які не були йому надані за виконання службових обов`язків у вихідні, святкові і неробочі дні; зобов`язати Головне управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим (з дислокацією в м. Херсон) здійснити виплату позивачу грошової компенсації за часи відпочинку, які не були йому надані за виконання службових обов`язків у вихідні, святкові і неробочі дні.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 ЗУ «Про оплату праці» до структури заробітної плати відносяться інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Згідно ст. 24 ЗУ «Про відпустки» отримання коштів за невикористану відпустку є компенсаційною виплатою.
Відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП (в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Конституційним Судом України у рішенні від 15 жовтня 2013 року у справі №8-рп/2013 зазначив, що під заробітною платою, що належить працівникові, або, за визначенням, використаним у частині другій статті 233 Кодексу законів про працю України, належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат. Тобто право працівника не залежить від нарахування йому відповідних грошових виплат. Тому незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат, працівник, у разі порушення законодавства про оплату праці, має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати (п.2.1).
Таким чином, у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат, не обмежується будь-яким строком.
За таких підстав, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 122, 123, 240, 243, 248 КАС України, -
У Х В А Л И В:
Відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї може бути включені до апеляційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 256 КАС України.
Суддя О.А. Левчук
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 16.12.2024 |
Оприлюднено | 18.12.2024 |
Номер документу | 123788496 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо звільнення з публічної служби, з них |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Левчук О.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні