Рішення

від 16.12.2024 по справі 500/6222/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/6222/24

16 грудня 2024 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Осташа А. В. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА ФУД" до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА ФУД" звернулося до суду з позовом до Тернопільської митниці, у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA403000/2024/000035/2 від 16.05.2024.

Позов обґрунтовано тим, що з метою митного оформлення ввезено на територію України консервовані гриби мариновані з доданням оцту чи оцтової кислоти в скляних банках: грибне асорті (грузді, опеньки, маслюки) мариноване (mixed mushrooms) в скляних банках 12х580мл, об`єм банки 580 мл (500г нетто) по 12 банок в упаковці - 830 упаковок; грузді (Shiitake) мариновані в скляних банках 12х580мл, об`єм банки 580 мл (500г нетто) по 12 банок в упаковці - 621 упаковок; маслюки (Suillus) мариновані в скляних банках 12х580мл, об`єм банки 580 мл (500г нетто) по 12 банок в упаковці - 619 упаковок. Чиста вага нетто: 12420 кг. Торгівельна марка "Dream Valley", виробник: DALIAN KAIFUKONG FOODS CO., LTD. країна виробництва Китай, уповноваженим представником позивача було подано електронну митну декларацію №23UA403030005931U8 від 14.05.2024 з вартістю товару згідно рахунку в сумі: 2,70 дол. США/коробку.

Проте, митний орган прийняв спірне рішення №UA403000/2024/000035/2 від 16.05.2024, яким скоригував митну вартість товару за резервним методом визначення вартості згідно зі статтею 59 Митного кодексу України (далі - МК України) до суми 1,7581 дол. США/кг аргументуючи наступним: -декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості товару; - не подано транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; -рахунки №2146516857 та №2146516871 від 12.04.2024р., №24/05/30/0/0172 від 07.05.2024р. не містять всіх відомостей щодо складових вартості транспортного перевезення імпортованих товарів;у листі №42/05 від 13.05.2024р. не міститься інформація щодо складових транспортних витрат, оскільки згідно даного документа вартість навантажувально-розвантажувальних робіт - 8219,51грн., однак у рахунку 2146516871 від 12.04.2024р. - це сума за міжнародне перевезення вантажу морським транспортом; згідно залізничної накладної (СМГС) від 06.05.2024р. №31506943 здійснювалось перевантаження вантажу, однак у рахунку №24/05/30/0/0172 від 07.05.2024р. не зазначено жодної інформації щодо згаданої складової; не підтверджено частину транспортного марщруту Гданськ-Гливице порт, оскільки завантаження згідно з цією накладною здійснено у Гливице; у графі 3 залізничної накладної зазначено перевезення по колії ПЦЦ Інтермодаль А.О. по договору ВС/77/2022-ЦЮ, однак до митного оформлення подано договір від і12.08.2023р. №12/08; у графі 24 залізничної накладної від 06.05.2024 року №31506943 міститься посилання на інвойс від 15.01.2024 року №KFL2024IE01, який відсутній в поданих документах; експортна декларація країни відправлення №090820240000036856 не містить відміток уповноваженого органу; в платіжній інструкції від 22.01.2024р. у п.70 вказано посилання лише на реквізити контракту, немає підпису уповноваженої особи, а тому даний документ не є належним доказом ціни товару; заявлена митна вартість товару є нижчою, ніж вартість товарів раніше ввезених на територію України.

Позивач з таким рішенням суб`єкта владних повноважень не погоджується, вважає його протиправним та вказує, що декларантом було надано усі документи передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України, які дають можливість митному органу однозначно визначити митну вартість задекларованого товару за основним методом, з огляду на що звернувся із даним позовом в суд.

Позивач вказує, що у відповідача були всі документи, які підтверджували можливість визначити митну вартість товару за ціною договору. Визначення відповідачем митної вартості товару та коригування її у сторону збільшення за резервним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства України, що слугувало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 16.10.2024 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 01.11.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

13.11.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач позовні вимоги заперечує. В обґрунтування своєї позиції наводить положення законодавства, що підлягають до застосування у спірних правовідносинах, та вказує, що 14.05.2024 уповноваженою особою позивача подано до митного оформлення митну декларацію, у якій до митного оформлення заявлено товар «Консервовані гриби мариновані з доданням оцту чи оцтової кислоти в скляних банках: грибне асорті (грузді, опеньки, маслюки) мариноване (mixed mushrooms) в скляних банках 12х580мл, об`єм банки 580 мл (500г нетто) по 12 банок в упаковці - 830 упаковок; грузді (Shiitake) мариновані в скляних банках 12х580мл, об`єм банки 580 мл (500г нетто) по 12 банок в упаковці - 621 упаковок; маслюки (Suillus) мариновані в скляних банках 12х580мл, об`єм банки 580 мл (500г нетто) по 12 банок в упаковці - 619 упаковок. Чиста вага нетто: 12420 кг. Торгівельна марка: DREAM VALLEY Виробник: DALIAN KAIFULONG FOODS CO., LTD Країна виробництва: CN».

До митного оформлення подано ряд документів. Під час їх опрацювання та здійснення перевірки числового значення заявленої декларантом митної вартості товарів автоматизованою системою митного оформлення "Інспектор" було згенеровано форми митного контролю 105-2, 106-2, 203-1, 911-1. Також, АСМО "Інспектор" посадовій особі підрозділу митного оформлення визначено перелік необхідних до виконання митних процедур із зазначенням про можливе заниження митної вартості товарів.

Митницею було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами якої виявлено розбіжності та невідповідності у поданих до митного оформлення документах. Додатково документів уповноваженою особою декларанта подано було.

Таким чином, Тернопільська митниця вважає, що рішення про коригування митної вартості товару №UA403000/2024/000035/2 від 16.05.2024 прийняте з дотриманням вимог чинного законодавства, є законним та обґрунтованим та не підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 14.11.2024 відмовлено у задоволенні клопотання представника Тернопільської митниці про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 10.12.2024 позовну заяву залишено без руху.

Позивач 13.12.2024 усунув недоліки позовної заяви, а тому суд відповідно до вимог ч.14 ст.171 КАС України продовжує розгляд справи.

Суд, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

На виконання зовнішньоекономічного договору продажу і поставки товару №PF/DKF001 від 03.03.2023, укладеного між компанією "DALIAN KAIFULONG FOODS CO., LTD." (Китай) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА ФУД" (Україна), згідно із рахунком - фактурою (інвойс) №KFL2024E01 від 15.01.2024, позивачем на митну територію України ввезено товар.

Так, 14.05.2024 уповноваженою особою позивача, агентом з митного оформлення Дробінським Ю.О., було подано до митного оформлення митну декларацію (надалі - МД) типу ІМ40ДЕ №24UA403030005931U8.

До даної митної декларації, як вбачається із інформації, що міститься в гр. 44 МД, уповноваженою особою позивача до митного оформлення були подані наступні документи:

-сертифікат якості № KFLEU-2313 від 15.01.2024;

-пакувальний лист № KFLEU-2313 від 15.01.2024;

-рахунок-проформа (Proforma invoice) №KFLEU-2309 від 28.07.2023;

-рахунок-проформа (Proforma invoice) №KFLEU-2313 від 30.11.2023;

-рахунок-проформа (Proforma invoice) №KFLEU-2401 від 02.01.2024;

-рахунок-фактура (інвойс) № KFL2024IE01 від 15.01.2024;

-коносамент № HLCUDL22401AQCI1 від 28.01.2024;

-накладна УМВС № 31506943 від 06.05.2024;

-автотранспортна накладна № 974 від 10.05.2024;

-сертифікат про походження товару № С217169121870001 від 04.02.2024;

-банківський платіжний документ, що стосується товару - б/н на три контейн. від 22.01.2024;

-рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №2146516857 від 12.04.2024;

-рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №2146516871 від 12.04.2024;

-рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №24/05/30/0/0172 від 07.05.2024;

-прейскурант (прайс-лист) виробника товару № б/н від 05.01.2024;

-зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № PF/DKF001 від 03.03.2023;

-договір про надання послуг митного брокера № 102/01 від 05.01.2022;

-договір (контракт) про перевезення № 1018 від 01.01.2024;

-договір (контракт) про перевезення № 12/08 від 12.08.2022;

-заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів № б/н від 15.01.2024;

-інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, зґенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) № 11425229;

-інші некласифіковані документи - етикетка від 13.052024;

-інші некласифіковані документи - Лист №42/05 щодо транспортних витрат від 13.05.2024;

-інші некласифіковані документи - Серт. санітар. №224N09030001891 від 16.01.2024;

-інші некласифіковані документи - Сертифікат здоров`я №224N09030 від 16.01.2024;

-копія митної декларації країни відправлення №090820240000036856 від 26.01.2024.

Під час автоматизованого контролю із застосуванням системи управління ризиками (АСАУР) відповідно до Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 №684, АСМО "Інспектор" було згенеровано форми митного контролю:

"105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів",

"106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів",

« 203-1 Проведення повного митного огляду - з розкриттям до 100 відсотків пакувальних місць та поглибленим обстеженням транспортного засобу, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним у митній декларації»;

« 911-1 Здійснення фото- та/або відеофіксації виконання митних формальностей».

В подальшому митний орган направив декларанту електронним повідомленням вимогу на надання додаткових документів наступного змісту:

"Прошу відповідно до ч. 2 ст 53 МКУ надати документи: - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; -за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи; -страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст. 53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи: - копію митної декларації країни відправлення; - висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. Декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи.».

Декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи.".

Уповноваженою особою декларанта, окрім тих документів, які вже були подані до митної декларації, додатково було надано: -банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно- експедиційних послуг - платіжну інструкцію № 696 від 17.042024; -банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно- експедиційних послуг - платіжну інструкцію № 697 від 17.04.2024.

За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA403000/2024/000035/2 від 16.05.2024, у гр. 33 якого зазначено:

«Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару: якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; транспортні(перевізні) документи; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. За результатами опрацювання документів встановлено наступне. Встановлено, що оцінюваний товар поставляється на підставі зовнішньоекономічного договору від 03.03.2023 № PF/DKF001. Одним із основних документів, що підтверджують митну вартість товарів, належать, зокрема, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару (якщо рахунок сплачено), транспортні (перевізні) документи, якщо з умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, та документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (частина друга статті 53 МКУ). Поставка даного товару здійснюється на умовах поставки FOB, згідно правил Інкотермс 2020 (п.6.3 ). Відповідно до положень Інкотермс-2010, термін FOB (... named port of shipment) Франко борт (... назва порту відвантаження) означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Відповідно до частини 10 ст. 58 Митного кодексу України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включені до ціни, що була фактично сплачена або підляже сплаті, зокрема: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію Украни; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів. Відповідно до частини другої ст. 53 Митного кодексу України, згідно заявлених умов поставки, для підтвердження митної вартості товарів подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи:рахунок-фактур (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавці договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містять реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно- експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка. Однак, рахунки від 12.04.2024 № 2146516857,№ 2146516871 та від 07.05.2024 № 24/05/30/0/0172 не містять жодної інформації щодо згаданих складових. Також, рахунки від 12.04.2024№ 2146516857, № 2146516871 та від 07.05.2024 № 24/05/30/0/0172 не містять інформації щодо складових, зазначених в листі Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА ФУД» від 13.05.2024 № 42/05. Оскільки, в листі вказано вартість погрузочно- розвантажувальних робіт в сумі в порту складає 8 219,51 грн., а згідно рахунку від 12.04.2024 № 2146516871 це сума за міжнародне перевезення вантажобагажу морським транспортом. Відповідно до залізничної накладної від 06.05.2024 № 31506943 здійснювалось перевантаження вантажу, однак в рахунку від 07.05.2024№24/05/30/0/0172 не зазначено жодної інформації щодо згаданої складової, лише вказано суму послуг за внутрішні наземні перевезення. Не підтверджено частину транспортного маршруту Gdynia-Гливице порт, оскільки завантаження згідно з залізничною накладною здійснено у Гливице порт. У зв`язку з цим неможливо перевірити всі числові значення складових частин митної вартості, які повинні бути сплачені, а саме транспортні витрати. Також в гр. 3 залізничної накладної (заява відправника) зазначено - перевезення по колії «ПЦЦ ІНТЕРМОДАЛЬ А.О.» по договору ВС/77/2022-ЦЮ. Однак до митного оформлення подано договір від 12.08.2023 №12/08. Окрім того в гр. 24 (документи, що додані відправником) залізничної накладної від 06.05.2024 № 31506943 міститься посилання на інвойс від 15.01.2024 № KFL2024IE01, який відсутній в поданих документах. Експортна декларація країни відправлення № 090820240000036856 від 26.01.2024р. без відміток уповноваженого органу. Платіжний документ про здійснення переказу SWIFT від 22.01.2024 на суму 15 939,0 дол.США. не є достатнім підтвердженням оплати за оцінюваний товар, оскільки неможливо співставити з поставкою оцінюваного товару, зокрема: у графі 70 переказу міститься посилання лише на реквізити контракту; не містять обов`язкових реквізитів, а саме підпис(и) [власноручний(і)/електронний(і)] відповідальної(их) особи(іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має (ють) право розпоряджатися рахунком (п.1 Порядку оформлення платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216). Таким чином, наявні ризики декларування недостовірних відомостей, які впливають на заявлений рівень митної вартості товару та не включення всіх складових митної вартості у повному обсязі. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст. 57 Митного кодексу України, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статтею 58 Митного кодексу України. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст. 57 МКУ, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59 63 МКУ. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст. 64 МКУ. За основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію щодо визнаної митної вартості, згідно митного оформлення за ЕМД від 02.06.2023 №UA500500/2023/018962 на рівні 1,7581 дол. США кг (Товар - Гриби консервовані з доданням оцту чи оцтової кислоти: арт. Гриби асорті цілі мариновані 280 г - 1465 коробок; арт. Гриби опеньки цілі мариновані 280 г - 85 коробок. Торгівельна марка: Своя Лінія. Виробник: ANSHAN N AND M FOODS CO., LTD. Країна виробництва: CN., умови поставки - FOB). Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.»

Не погоджуючись із відмовою відповідача у прийнятті митної декларації за заявленою митною вартістю за ціною договору та коригуванням митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Рішення відповідача (дії, вчиненні при його прийнятті) як суб`єкта владних повноважень, що є предметом цього позову, підлягає оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Як визначено частинами першою, другою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).

Наведені норми МК України вказують на те, що законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою визначається правильність визначення митної вартості декларантом, у випадку, якщо не доведено інше.

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Із наведених положень випливає, що митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У пункті 2 частини п`ятої статті 54 МК України передбачено, що митний орган має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Отже, праву митного органу на витребування додаткових документів передує його обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.

Окрім цього, системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно до частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Перелік витрат, які додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, визначено у частині десятій статті 58 МК України.

Як обумовлено частиною третьою статті 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

За правилами, встановленими частинами четвертою-восьмою статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Судом встановлено, що декларант позивача для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару подав до митного органу ряд документів та застосував перший метод визначення митної вартості - за ціною договору.

Підставами для сумніву митного органу щодо заявленої митної вартості товару згідно з МД №24UA403030005931U8 від 14.05.2024 були:

1. Оцінюваний товар поставляється на підставі зовнішньоекономічного контракту від 03.03.2023 № PF/DKF001 (надалі - Контракт), укладеного між компанією «DALIAN KAIFULONG FOODS CO., LTD» (Китай) та ТОВ «ПЕРЕМОГА ФУД» (Україна).

Поставка даного товару здійснюється на умовах поставки FOB, згідно правил Інкотермс 2020 (п.6.3 Контракту).

Відповідно до положень Інкотермс-2010, термін FOB (... named port of shipment) Франко борт (... назва порту відвантаження) означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Відповідно до частини 10 ст. 58 Митного кодексу України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включені до ціни, що була фактично сплачена або підляже сплаті, зокрема: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію Украни; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів. Відповідно до частини другої ст. 53 Митного кодексу України, згідно заявлених умов поставки, для підтвердження митної вартості товарів подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи:рахунок-фактур (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавці договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містять реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомо, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка.

Однак, рахунки від 12.04.2024 № 2146516857, № 2146516871 та від 07.05.2024 № 24/05/30/0/0172 не містять жодної інформації щодо згаданих складових;

2. Надані декларантом до митного оформлення рахунки від 12.04.2024 № 2146516857, № 2146516871 та від 07.05.2024 № 24/05/30/0/0172 не містять інформації щодо складових, зазначених в листі Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА ФУД» від 13.05.2024 № 42/05, оскільки, в листі вказано вартість погрузочно-розвантажувальних робіт в сумі в порту складає 8 219, 51 грн., а згідно рахунку від 12.04.2024 №2146516871 це сума за міжнародне перевезення вантажобагажу морським транспортом;

3. відповідно до інформації із залізничної накладної від 06.05.2024 №31506943 здійснювалось перевантаження вантажу.

Однак, в рахунку від 07.05.2024 №24/05/30/0/0172 не зазначено жодної інформації щодо згаданої складової, лише вказано суму послуг за внутрішні наземні перевезення;

4. декларантом документально не підтверджено частину транспортного маршруту Gdynia-Гливице порт, оскільки завантаження згідно з залізничною накладною здійснено у Гливице порт;

У зв`язку з цим неможливо перевірити всі числові значення складових частин митної вартості, які повинні бути сплачені, а саме транспортні витрати;

5. у гр. 3 (заява відправника) залізничної накладної від 06.05.2024 №31506943 зазначено - перевезення по колії «ПЦЦ ІНТЕРМОДАЛЬ А.О.» по договору ВС/77/2022-ЦЮ».

Проте, до митного оформлення декларантом подано договір від 12.08.2023 №12/08;

6. у гр. 24 (документи, що додані відправником) залізничної накладної від 06.05.2024 №31506943 міститься посилання на інвойс від 15.01.2024 №KFL2024IE01.

Проте, інвойс від 15.01.2024 №KFL2024IE01 до митного оформлення декларантом не подавався;

7. експортна декларація країни відправлення № 090820240000036856 від 26.01.2024р. без відміток уповноваженого органу;

8. платіжний документ про здійснення переказу SWIFT від 22.01.2024 на суму 15 939,0 дол.США. не є достатнім підтвердженням оплати за оцінюваний товар, оскільки його неможливо співставити з поставкою оцінюваного товару, зокрема:

-у графі 70 переказу міститься посилання лише на реквізити контракту;

-платіжний документ не містить обов`язкових реквізитів, а саме: підпис(и) [власноручний(і)/електронний(і)] відповідальної(их) особи(іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має (ють) право розпоряджатися рахунком (п.1 Порядку оформлення платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216).

Таким чином, у поданих до митної декларації документах наявні розбіжності та невідповідності, а також наявні ризики декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів та не включення всіх складових митної вартості у повному обсязі.

На переконання відповідача ці обставини, а також те, що вартість подібних товарів, вже розмитнених у попередніх періодах, є значно вищою, вказують на наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах.

Проте суд із такими доводами відповідача не погоджується з таких підстав.

Дослідивши подані декларантом згідно із частиною другою статті 53 МК України наявні у нього документи, які подавалися із митними деклараціями, а також додатково подані документи, суд дійшов висновку, що такі документально підтверджують складові митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, а сумніви митного органу щодо заявленої митної вартості з посиланням на різну вартість товару у рахунку та митній декларації країни відправлення є безпідставними.

Згідно інвойсу №KFL2024IE01 від 15.01.2024 передбачено умови оплати 100% передплату за товар,, тобто на день митного оформлення імпортованого товару, останній було оплачено в повному обсязі та надано контролюючому органу підтвердження такої оплати. У вказаному свіфті від 22.01.2024 чітко визначено, що Позивач здійснив оплату одночасно по 3 (трьом) проформам, які було надано як підтвердження: проформа № KFLEU-2309 від 28.07.2023р., проформа №KFLEU-2313 від 30.11.2023р., проформа № KFLEU-2401 від 02.01.2024р.

Також, у вказаному свіфті чітко визначено: контракт №PF/DKF001 від 03.03.2023р. згідно якого Позивачем проведений платіж у сумі 15939,00 дол. США.

Проте, даний факт не було взято до уваги митним органом.

Так, однією із підстав коригування митної вартості Відповідач вказав, що в платіжній інструкції від 22.01.2024р.у п.70 вказано лише реквізити контракту №PF/DKF001 від 03.03.2023р. та відсутній підпис уповноваженої особи.

Суд зазначає, що загальні вимоги Національного банку України до оформлення клієнтами доручень на переказ коштів в іноземній валюті або банківських металів, їх виконання уповноваженими банками й іншими фінансовими установами (далі - уповноважений банк), порядку зарахування коштів в іноземній валюті, а також особливості здійснення уповноваженим банком арешту та примусового списання коштів в іноземних валютах та банківських металів з рахунків клієнта і з кореспондентських рахунків уповноваженого банку - резидента та нерезидента, відкритих в іншому уповноваженому банку-резиденті, встановлює Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України, затверджене постановою Правління Національного банку України від 28 серпня 2008 року №216, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 1 жовтня 2008 року за №910/15601 (надалі - Порядок №216).

Пунктом 2.2 Порядку №216 передбачено, що платник заповнює реквізит Призначення платежу в іноземній валюті або банківських металах таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування бенефіціару коштів в іноземній валюті або банківських металів.

Чинним законодавством не встановлено обов`язку здійснювати посилання на інвойс чи проформу в банківському платіжному документі.

Отже, сама по собі відсутність у банківських документах посилання на інвойс, за умови наявності вказівки на контракт та товари, які оплачуються, не є підставою для висновку щодо недостовірності наданої позивачем інформації про митну вартість товару.

Зазначене узгоджується з висновком Верховного Суду викладеним у постанові від 22 серпня 2019 року у справі №810/2784/18.

Надуманими на думку суду є доводи митного органу, що декларантом не подано транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Суд зазначає, що вартість наданих транспортно-експедиційних послуг підтверджено Позивачем в повному обсязі, ним були надані підтверджуючі документи, які не містять жодних розбіжностей чи неточностей.

Так, контролюючому органу було подано Договір про надання послуг №1018 від 01.01.2024р. на здійснення міжнародного морського контейнерного перевезення вантажів, рахунки, що підтверджують вартість перевезення вантажу №2146516857, №2146516871від 12.04.2024 року, накладна СМГС №31506943 від 06.05.2024 року, довідку №42/05 від 13.05.2024 року.

Згідно вищевказаних рахунків зазначено вартість: морського перевезення (фрахт) - 123487,65 грн, вартість навантажувально-розвантажувальних робіт в порту -8219,51грн.

Вказані суми було оплачено Позивачем в повному обсязі та надано платіжні інструкції №696 та №697 від 17.04.2024 року.

Так як, доставка контейнера в Україну здійснювалась колією, то залізничним перевізником від порту Гдиня до станції Мостиська Драй Порт була Інтермодальна компанія РСС Intermodal S.A., яка виставила рахунок №24/04/30/0/0172 від 08.05.2024 року на суму 1020,0дол. США (оформлення контейнеру в порту, оформлення, перетин кордону на станції КПП Медика-УЗ Мостиська II).

Згідно пункту 1 параграфу 6 Угоди про співробітництво №12/08 від 12.08.2022р. Позивач (Замовник по договору) зобов`язується сплатити належні суми за надання послуг протягом 7 (семи) календарних днів, з дати виставлення рахунку. Тобто, на день митного оформлення цей рахунок ще не було оплачено, що не суперечить домовленостям сторін.

Поряд з цим, суд зауважує, що факт оплати транспортних послуг жодним чином не впливає на їх вартість.

З огляду на це суд зазначає, що надані декларантом позивача докази витрат на транспортне перевезення імпортованого товару є допустимими і достатніми доказами на підтвердження відповідних витрат на перевезення товарів, які включені до митної вартості товару.

Безпідставними є також доводи Відповідача, щодо непідтвердження частини транспортного маршруту Гданськ-Гливице порт, а також що згідно залізничної накладної (СМГС) від 06.05.2024р. №31506943 здійснювалось перевантаження вантажу, однак у рахунку №24/05/30/0/0172 від 07.05.2024р. не зазначено жодної інформації щодо згаданої складової.

Параграфом 4 Угоди про співробітництво №12/08 від 12.08.2022р. визначено, основні обов`язки перевізника:

-організація інтермодальних перевезень контейнерів (завантажених і порожніх);

-митне оформлення товару, оформлення ТІ або інших митних документів;

-інших послуг, узгоджених сторонами.

А тому, повторне розшифрування (конкретизація) наданих послуг у платіжному документі № №24/05/30/0/0172 від 07.05.2024 не є доцільною і не може бути підставою для коригування заявленої митної вартості імпортованого товару.

Суд не погоджується із твердженням Відповідача, що у графі 3 залізничної накладної зазначено перевезення по колії ПЦЦ Інтермодаль А.О. по договору ВС/77/2022-ЦЮ, однак до митного оформлення подано договір від 12.08.2023р. №12/08.

Згідно Угоди про співробітництво №12/08 від 12.08.2022р. ПЦЦ Інтермодаль А.О. зобов`язане організовувати митну обробку товару, інші послуги, узгоджені сторонами, в т.ч.: перевантаження (в даному випадку мало місце перевантаження по станції Мостиська 2, ( Мостиська Драйв порт). Тобто, для виконання своїх прямих обов`язків ПЦЦ Інтермодаль 1 уклало договір із ТОВ Мостиська Драйв Порт (графа 4 накалдної), що не суперечить | основному договору (долучило третю сторону - підрядника), що жодним чином не вплаває; на вартість транспортних витрат.

Більше того, напрям переміщення вантажу жодним чином не впливає на ціну товару.

Дане твердження узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 31.05.2019 у справі № 804/16553/14, у якій Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду досліджував питання доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення згідно умов МК України. Якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким(-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів.

Стосовно підстави коригування митної вартості товару, що подана до митного оформлення експортна декларація країни відправлення №090820240000036856 від 26.01.2024 не містить відміток уповноваженого органу, суд зазначає наступне.

Відповідно до стандартного правила 3.11 розділу 3 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур (дата підписання: 18.05.1973, дата приєднання України: 15.02.2011, дата набрання чинності для України: 15.09.201 1)зміст декларації на товари визначається митною службою. Письмова форма декларації на товари повинна відповідати типовій формі ООН.

Як вбачається із вищевказаного, пред`явлена до митного оформлення експортна декларація країни відправлення №090820240000036856 була оформлена в країні експорту згідно встановленого зразка з усіма обов`язковими реквізитами та пройшла всі перевірки.

Отже, декларант Позивача надав митному органу належні та допустимі, достатні докази на підтвердження ціни товару і зазначені документи не містили розбіжностей щодо вартості та вказували, що їх дані піддаються обчисленню. У свою чергу, Відповідач не довів обставини, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору.

Верховний Суд у постановах від 14.08.2018 у справі №820/9195/15, від 28.08.2018 у справі №810/3879/17, від 21.12.2018 у справі №815/1670/17 вказав, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

У постанові Верховного Суду від 09.11.2022 у справі №815/2162/17 зазначено про те, що доводи митниці щодо оцінки ризиків при перевірці митної вартості товарів Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду оцінює критично з огляду на те, що спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками та наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари було розмитнено іншими особами за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України: що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.

Наведені обставини дають підстави для висновку про те, що у відповідача були всі документи, які надавали йому можливість підтвердити визначену позивачем митну вартість товару за ціною договору.

Суд не заперечує права митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (частина п`ята статті 54 МК України), проте для цього він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей про числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Саме лише посилання на наявність у нього інформації про іншу ціну ідентичного товару не є достатньою підставою не визнавати митну вартість, визначену за ціною договору.

Верховний Суд у постанові від 03.12.2020 у справі №810/2749/16 зазначив, що приписи МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач не довів необхідність витребування у позивача додаткових документів для підтвердження митної вартості за обраним декларантом методом її визначення. Крім того, ні в спірному рішенні, ні у відзиві на позов відповідач не наводить конкретних числових значень складових митної вартості, які не підтвердженні документально.

Згідно з пунктами 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товару, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товару, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товару із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

Отже, встановлені судом обставини дають підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем-нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

При цьому митний орган належно не обґрунтував своє рішення про коригування митної вартості товару та не вказав, чому документи, надані декларантом згідно з переліком, передбаченим статтею 53 МК України, унеможливлюють застосування першого (основного) методу визначення митної вартості товару.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Також суд зазначає, що Верховний Суд в постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, доки протилежне не буде доведено контролюючим органом.

На думку суду, позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені МК України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість. Натомість митний орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.

Оскільки рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA403000/2024/000035/2 від 16.05.2024, не ґрунтується на нормах чинного законодавства, то його слід визнати протиправним та скасувати, а позовні вимоги в цій частині належить задовольнити повністю.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як слідує з матеріалів справи, що позивачем при зверненні з адміністративним позовом до суду було сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №505 від 14.06.2024.

Оскільки позовні вимоги позивача задоволено в повному обсязі, та на користь позивача, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору.

Щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці на користь позивача понесених витрати пов`язаних з перекладом документів, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини п`ятої статті 137 КАС України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

При цьому частиною першою статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зміст наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на залучення перекладача підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Суд звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд встановлює розмір витрат на залучення перекладача на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Витрати на залучення перекладача мають бути документально підтверджені та доведені договором, рахунками, платіжним документом про оплату таких послуг тощо.

Суд враховує висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31.03.2020 у справі №160/7049/19, які полягають у такому.

Склад та розмір витрат, пов`язаних із залученням перекладача, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані документи, що свідчать про оплату витрат, пов`язаних із залученням перекладача, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на залучення перекладача, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Суд зазначає, що представником позивача була заявлена сума понесених витрат на послуги з перекладу у розмірі 3506,00 грн, однак, згідно наданих документів а саме: рахунку ФОП ОСОБА_1 №72 від 07.06.2024 та платіжної інструкції №502 від 14.06.2024, вбачається, що вартість виконаних робіт за переклад документації становить 2560,00 грн.

А тому, стягненню в користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сума понесених позивачем витрат на послуги з перекладу у розмірі 2560,00 грн.

В стягненні з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн слід відмовити, оскільки представником не подано жодних доказів понесення таких витрат, а також, до закінчення розгляду справи не заявлено (у позові чи окремою заявою), що такі докази буде подано протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Зокрема, відповідно до ч.7 ст.139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Також слід зазначити, що обґрунтовуючи необхідність їх стягнення представник позивача у позові посилається на положення ст.ст.325, 338 ММК України та Постанову КГС ВС від 03.09.2019 у справі №910/11153/17, які не регулюють порядок стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA403000/2024/000035/2 від 16.05.2024.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА ФУД":

- судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 коп.;

- витрати пов`язані із залученням перекладача в сумі 2560 (дві тисячі п`ятсот шістдесят) гривень 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 16 грудня 2024 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА ФУД" (місцезнаходження/місце проживання: вул. Дмитрівська, 44А, пов.6, кім.11,м. Київ,01054 код ЄДРПОУ/РНОКПП 44860440);

відповідач:

- Тернопільська митниця (місцезнаходження/місце проживання: вул. Текстильна, 38,м. Тернопіль,Тернопільська обл., Тернопільський р-н,46004 код ЄДРПОУ/РНОКПП 43985576);

Головуючий суддяОсташ А.В.