Ухвала

від 16.12.2024 по справі 520/31730/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

16 грудня 2024 р. справа № 520/31730/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Григорова Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецавтотранс" до Державної інспекції архітектури та містобудування України , третя особа - Департмент містобудування та архітектури Харківської міської ради, про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрспецавтотранс" звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просить :

- визнати протиправним та скасувати рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області № 180-2019 від 28.12.2019р. про зупинення дії містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва: "Нове будівництво житлового комплексу з урахуванням добудови об`єкту незавершеного будівництва по вул. Валентинівській, 15-А у м. Харкові" (замовник Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрспецавтотранс"), затверджених наказом Управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради від 13.04.2018р. № 44 в повному обсязі.

Ухвалою суду від 10.12.2024р. відкрито спрощене провадження у справі, поновлено позивачу строк звернення до суду.

16.12.2024р. представником відповідача до суду надано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропущення строку звернення до суду, на обгрунтування якого заявник вказує, що позивач дізнався про зупинення дії містобудівних умов та обмежень, отримавши лист Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради від 16.01.2020р. № 245/0/605-20, тобто в 2020 році. Однак, позивач, отримавши зазначений лист не вчинив жодних активний дій для захисту своїх прав, свобод та інтересів.

Частиною 3 ст.166 КАС України визначено, що заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

З огляду на характер, зміст та сутність спірних правовідносин, а також те, що розгляд даної справи проводиться у спрощеному провадженні, суд доходить висновку про можливість розгляду поданого клопотання в порядку письмового провадження без виклику сторін.

Дослідивши подане клопотання, суд доходить висновку про його необгрунтованість з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно з частинами 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Положеннями частини 3 статті 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частинами 1, 2 статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно з частиною 1 статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Так, матеріалами справи та доводами позовної заяви встановлено, що позивач оскаржує рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області № 180-2019 від 28.12.2019р.

Матеріали адміністративної справи не містять жодних доказів того, що вказане рішення надсилалося суб`єктом владних повноважень на адресу позивача ТОВ "Укрспецавтотранс" та отримувалось останнім.

Доводи заявника про те, що позивачу було направлено лист Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради від 16.01.2020р. № 245/0/605-20, який містить посилання на рішення від 28.19.2019р. № 180-2019, з чого, на думку заявника, слідує, що позивач був обізнаний про порушення своїх прав у 2020 році, суд оцінює критично.

Суд звертає увагу заявника на те, що дата листа "16.01.2020р." не означає його отримання ТОВ "Укрспецавтотранс" саме у 2020 році. Матеріали справи жодних доказів отримання вказаного листа позивачем не містять. Крім того, надсилання такого листа не замінює ознайомлення з самим управлінським рішенням.

Згідно поданої до суду заяви позивача від 02.12.2024р. він наполягав на тому, що оскаржуване рішення не отримував, а про його існування дізнався з загальнодоступних джерел. Доводи заявника - Державної інспекції архітектури та містобудування України вказаних вище доводів позивача не спростовують, а матеріали справи доказів протилежного не містять.

При цьому, суд вважає за необхідне зауважити, що питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини.

Відповідно до вимог ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України - суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини в Рішенні від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» констатував, що право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету. Проявом цього права є забезпечення для кожної особи можливості звернутися до суду.

У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У справі «Іліан проти Туреччини» Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Таким чином, вказані обставини справи свідчать про необхідність надати позивачу можливість захистити своє право в суді. Інакший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З врахуванням викладеного суд доходить висновку про відсутність підстав вважати пропущеним строк звернення до суду, внаслідок чого у задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись положеннями ст. ст. 12, 122, 241, 243, 248, 256-262, 294, 295 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Д.В. Григоров