Рішення

від 15.01.2025 по справі 520/31730/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

15 січня 2025 року справа № 520/31730/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Григоров Д.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецавтотранс" (вул. Академіка Проскури, буд. 10,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61070, код ЄДРПОУ31342232) до Державної інспекції архітектури та містобудування України (бульв. Лесі Українки, 26,м. Київ,01133, код ЄДРПОУ44245840) третя особа: Департамент містобудування та архітектури Харківської міської ради (вул. Квітки-Основ`яненко, буд. 7,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61003, код ЄДРПОУ06716538) про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрспецавтотранс» звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області № 180-2019 від 28.12.2019р. про зупинення дії містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва: "Нове будівництво житлового комплексу з урахуванням добудови об`єкту незавершеного будівництва по вул. Валентинівській, 15-А у м. Харкові" (замовник Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрспецавтотранс"), затверджених наказом Управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради від 13.04.2018р. № 44 в повному обсязі.

В обгрунтування позовних вимог було зазначено, що позивач вважає оскаржуване рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 10.12.2024р. відкрито спрощене провадження у справі, поновлено позивачу строк звернення до суду.

Ухвалою суду від 16.12.2024р. відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

Відповідач позовні вимоги не визнав та надав до суду відзив на позовну заяву, згідно якого зазначив, що у спірних правовідносинах орган державного архітектурно-будівельного контролю діяв у межах чинного законодавства, в зв`язку з чим порушення прав позивача відсутнє.

Третя особа у справі Департамент містобудування та архітектури Харківської міської ради пояснення з приводу позовної заяви до суду не надав.

Судом згідно ухвали від 14.01.2025р. було витребувано від відповідача копію оскаржуваного рішення, на що відповідач повідомив, що копія зазначеного рішення у нього відсутня.

З урахуванням викладеного суд вважає за можливе розгляд та вирішення справи на підставі наявних доказів, беручи до уваги положення частини 9 ст. 80 КАС України, ураховуючи вжиття судом заходів до витребування доказів, які надано не було. Також суд зважує на те, що наявність оскаржуваного рішення сторонами у справі не заперечується, що слідує з позовної заяви та відзиву на позовну заяву.

Встановлені судом обставини справи наступні.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрспецавтотранс» (далі - ТОВ «Укрспецавтотранс», позивач) з 14.02.2001р. зареєстровано у встановленому законодавством України порядку як юридичну особу, основним видом діяльності якої є купівля та продаж власного нерухомого майна (КВЕД - 68.10).

TOB «Укрспецавтотранс» на підставі договору оренди землі від 20.04.2006р., реєстровий номер 340667100083, укладеного з Харківською міською радою, є орендарем земельної ділянки з кадастровим номером 6310136600:09:016:0043 площею 0,2024 га, цільове призначення - для іншої житлової забудови, землі житлової та громадської забудови, для будівництва та обслуговування житлового комплексу, по вул. Валентинівській, 15-А в місті Харкові.

Крім цього, відповідно до договору оренди землі, укладеного з Харківською міською радою 18.12.2017р., позивач є орендарем земельної ділянки з кадастровим номером 6310136600:09:016:0196 площею 0,2366, цільове призначення - для іншої житлової забудови, землі житлової та громадської забудови, для будівництва житлового комплексу, з урахуванням добудови об`єкта незавершеного будівництва по вул. Валентинівській, 15-А в м. Харкові.

13.04.2018р. ТОВ «Укрспецавтотранс» отримало Містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва (Нове будівництво житлового комплексу, з урахуванням добудови об`єкта незавершеного будівництва по вул. Валентинівській, 15-А у м. Харкові), затверджені наказом Управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради від 13.04.2018 № 44.

В подальшому, Державною архітектурно-будівельною інспекцією України було надано ТОВ «Укрспецавтотранс» як замовнику будівництва дозвіл на виконання будівельних робіт від 11.05.2018р. № ІУ 113181310692 для здійснення нового будівництва і найменуванням об`єкта будівництва: «Нове будівництво житлового комплексу з урахуванням добудови об`єкта незавершеного будівництва по вул. Валентинівській, 15-А у м. Харкові».

Як вбачається з пояснень відповідача Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області відповідно до наказу № 1055 від 24.09.2019р. Державної архітектурно - будівельної інспекції України «Про затвердження плану перевірок діяльності уповноважених органів містобудування та архітектури на IV квартал 2019 року» та № 1319 від 25.11.2019р. «Про продовження строку планової перевірки було проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради, за результатами якої складено акт перевірки № 1055/49-1319-А від 13.12.2019р. з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та видано припис № 1055/49-1319-Пр. про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у термін до 13.03.2020р.

При цьому слід зазначити, що вказана перевірка проводилася без повідомлення позивача про проведення перевірки, так само як і складання за її наслідками акту перевірки № 1055/49-1319-А від 13.12.2019р., а також припису № 1055/49-1319-Пр. Доказів протилежного до суду не надано.

Як вбачається з листа Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради від 16.01.2020р. № 245/0/605-20, Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції в Харківській області прийнято рішення від 28.12.2019р. № 180-2019 про зупинення дії містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва: «Нове будівництво житлового комплексу з урахуванням добудови об`єкта незавершеного будівництва по вул. Валентинівській, 15-А у м. Харкові», затверджених наказом Управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану від 13.04.2018 № 44.

Суд зауважує, що як слідує з пояснень сторін та наявних у справі доказів, оскаржуване рішення було ухвалено з врахуванням проведеної перевірки, про яку зазначалося вище, за наслідками якої було прийнято припис № 1055/49-1319-Пр. від 13.12.2019р.

Стосовно зазначеного припису та обставин перевірки слід зазначити, що їм було надано оцінку за наслідками розгляду судової справи № 520/3796/2020.

Так, постановою Другого апеляційного адміністративного суду в зазначеній справі від 24.06.2021р., яка набрала законної сили, було визнано протиправним та скасовано п. 1 Припису № 1055/49-1319-Пр про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 13.12.2019 р., виданий Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області.

При цьому судом апеляційної інстанції було встановлено, що Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області, відповідно до наказу № 1055 від 24.09.2019 Державної архітектурно-будівельної інспекції України Про затвердження плану перевірок діяльності уповноважених органів містобудування та архітектури на IV квартал 2019 року та № 1319 від 25.11.2019 Про продовження строку планової перевірки, на підставі направлення на проведення планової перевірки № 1055/49-Н від 04.11.2019 та № 1319-Н від 29.11.2019, у період з 04.11.2019 по 13.12.2019 проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради.

За результатами перевірки складено акт перевірки № 1055/49-1319-А від 13.12.2019 з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та видано припис № 1055/49-1319-Пр, зокрема про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності з вимогою приведення у відповідність до вимог чинного законодавства рішень, прийнятих Департаментом містобудування з порушеннями вимог містобудівного законодавства та усунення допущених порушень у термін до 13.03.2020 р.

Судом апеляційної інстанції також було встановлено, що спірним приписом встановлено видання Департаментом містобудування ста тридцяти п`яти будівельних паспортів та сорока чотирьох містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва з порушеннями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Крім того було встановлено, що захід архітектурно-будівельного контролю проводився ДАБІ у відношенні до Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради, який в розумінні положень п. п. 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 не є замовником, проектувальником, підрядником, сертифікованим відповідальним виконавцем робіт, підприємством, що надає технічні умови щодо інженерного забезпечення об`єкта будівництва, та експертною організацією.

Таким чином, правовідносини з проведення перевірки та складання припису, що мало наслідком ухвалення оскаржуваного в цій справі рішення склалися між органом державного архітектурно-будівельного контролю та третьою особою в цій справі Департаментом містобудування та архітектури Харківської міської ради. Однак, наслідком цих правовідносин стало, крім іншого, видання оскаржуваного в цій справі рішення № 180-2019 від 28.12.2019р. про зупинення дії містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва, яке прямо та безпосередньо зачіпає права і законні інтереси позивача як землекористувача земельних ділянок, наданих з цільовим призначенням для здійснення будівництва, та замовника відповідних технічних умов, хоча він і не був залучений до участі в розгляді справи № 520/3796/2020 в якості третьої особи.

Суд також звертає увагу, що за наслідками розгляду справи № 520/3796/2020 було встановлено, що перевірка проводилася та припис № 1055/49-1319-Пр було видано без повідомлення замовника, проектувальника, підрядника, сертифікованого відповідального виконавця робіт, підприємства, що надає технічні умови щодо інженерного забезпечення об`єкта будівництва, експертної організації, тобто, в тому числі ТОВ «Укрспецавтотранс» як замовника.

Відповідно до положень частини 4 ст. 78 КАС України суд враховує вказані обставини як такі, що встановлено у справі за участю однієї і тієї ж особи, а саме Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради, який був позивачем у справі № 520/3796/2020 і є третьою особою в даній справі.

З врахуванням викладеного суд зауважує, що відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року №3038-VI (далі по тексту - Закон України №3038-VI, в редакції чинній на час спірних правовідносин) встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до ст.41 Закону України №3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб.

Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. № 553 (далі по тексту - Порядок №553, чинний та діючий на час спірних правовідносин) визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками, сертифікованими відповідальними виконавцями робіт, підприємствами, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об`єкта будівництва, та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Відповідно до п.9 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Приписами п.11 Порядку №553 визначено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт у випадках, визначених абзацом шістнадцятим частини першої статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності.

Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до п.16 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Приписами пунктів 17,19 Порядку №553 передбачено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Згідно п.21 Порядку №553 якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 10 липня 2019 року справі №521/17659/17 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки. Перевірка проводиться у присутності суб`єкта містобудівної діяльності або його представника.

Крім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 05 лютого 2019 року по справі №2а-10138/12/2670 лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, може бути підставою для визнання правомірними дій контролюючого органу щодо їх проведення. У свою чергу порушення контролюючим органом вимог щодо призначення та проведення перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як вбачається з матеріалів даної справи, предметом спірних правовідносин є оскарження рішення Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області про зупинення дії містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкту будівництва, прийнятого за наслідками проведення планового заходу державного нагляду (контролю) та відображено в акті №1055/49-1319-А від 13.12.2019 року.

13.12.2019 року, із посиланням на вказаний вже вище акт, Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області було видано припис від 13.12.2019 року №1055/49-1319-Пр, пунктом 1 якого на Департамент містобудування та архітектури Харківської міської ради було покладено обов`язок привести у відповідність до вимог чинного законодавства рішення Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради та усунути допущені порушення.

28.12.2019 р. було винесене оскаржуване в цій справі рішення Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області від 28.12.2019 року №180-2019 про зупинення дії Містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва.

Суд звертає увагу, що позивач про проведення заходу державного нагляду (контролю) не сповіщався, участі у ньому не брав, документів про результати заходу не отримував, з наслідками реалізації матеріалів перевірки був необізнаний.

У спірних правовідносинах по даній справі Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області не призначав та не проводив щодо позивача заходу контролю, який би передував прийняттю оскаржуваного рішення.

Відповідно до ст.10 Закону України "Про архітектурну діяльність" для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Приписами ст.41-1 Закону України №3038-VI визначено, що державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 р. № 698 (далі по тексту - Порядок №698, в редакції на час спірних правовідносин) визначає механізм здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду.

Відповідно до п.2 Порядку №698 нагляд здійснюється Держархбудінспекцією через головних інспекторів будівельного нагляду шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок.

Приписами п.3 Порядку №698 передбачено, що основними завданнями нагляду є, зокрема виявлення, припинення та запобігання порушенню уповноваженими органами містобудування та архітектури, визначеними відповідно до статті 13 Закону України Про архітектурну діяльність, органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними відповідно до статті 6 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 21.05.2020 року по справі №826/11984/17, Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил у формі державного архітектурно-будівельного контролю та державного архітектурно-будівельного нагляду, які відрізняються суб`єктами та об`єктами перевірки. Зокрема, контроль передбачає систему заходів щодо перевірки дотримання суб`єктами господарської діяльності (замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, у той час, як нагляд здійснюється щодо уповноважених органів містобудування та архітектури.

В даному випадку, Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області не проводив щодо позивача, ані заходу державного архітектурно - будівельного контролю, ані заходу державного архітектурно - будівельного нагляду, при цьому останній фактично вдався до реалізації владної управлінської функції у самостійно визначений та не передбачений законодавством спосіб, коли за наслідками проведеного щодо Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради заходу державного архітектурно - будівельного нагляду прийняв оскаржуване рішення щодо позивача.

Отже, рішення №80-2019 від 28.12. 2019 р. Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області про зупинення дії містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва: "Нове будівництво житлового комплексу з урахуванням добудови об`єкту незавершеного будівництва по вул. Валентинівській, 15-А у м. Харкові" (замовник Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрспецавтотранс"), затверджених наказом Управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради від 13.04.2018р. № 44 є таким, що прийнято з суттєвими порушеннями процедури його прийняття, що в даному випадку є окремою підставою для визнання вказаного рішення протиправним та його скасування.

З врахуванням доводів, що наведені вище, вбачається, що перевірка, за наслідками якої було ухвалено оскаржуване рішення, видане за її наслідками визнана судом такою, що проведена неправомірно з огляду на суттєві порушенням процедури проведення, що в даному випадку є підставою для визнання оскаржуваного рішення протиправним та його скасування.

Інших підстав ухвалення оскаржуваного рішення судом в цій справі не виявлено.

При цьому слід мати на увазі, що порушення процедури при прийнятті рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.

Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).

Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.

Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultraviresaction - invalidact). Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.

Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Тобто, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків і, на противагу йому, принцип формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення.

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2020р. у справі №813/1790/18.

В даній справі, з урахуванням наведених вище міркувань, суд зазначає, що встановлені у справі № 520/3795/2020 процедурні порушення, які мали місце при проведенні перевірки, за наслідками якої було ухвалено оскаржуване у цій справі рішення, були настільки суттєвими, що прийнятий на їх підставі акт не може бути визнаний судом законним та обгрунтованим.

Що стосується визначення особи відповідача у цій справі, суд звертає увагу, що відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2020 р. №218 "Про ліквідацію Державної архітектурно-будівельної інспекції та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України" було ліквідовано Державну архітектурно-будівельну інспекцію. Крім того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 травня 2020 р. № 422 "Деякі питання функціонування органів архітектурно-будівельного контролю та нагляду" ліквідовано Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2020 р. № 1340 "Деякі питання функціонування органів архітектурно-будівельного контролю та нагляду" утворено Державну інспекцію архітектури та містобудування України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

З урахуванням наведеної вище постанови Кабінету Міністрів України, Державна інспекція архітектури та містобудування України є єдиним центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань державного архітектурно - будівельного контролю та нагляду.

Таким чином суд вказує, що незважаючи на посилання відповідача про те, що оскаржуване рішення ним безпосередньо не ухвалювалося, права позивача, порушення яких суд встановив за наслідками розгляду цієї справи вимагають їх поновлення, незалежно від ліквідації юридичної особи суб`єкта владних повноважень, який безпосередньо ухвалив спірне рішення. Відповідачем в такому випадку має виступати правонаступник такого суб`єкта владних повноважень, а правонаступництво слідує, в тому числі, з повноважень та компетенції останнього.

В цьому аспекті слід взяти до уваги, що це відповідатиме завданню адміністративного судочинства, яке згідно частини 2 ст. 2 КАС України визначено як справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд зазначає, що межі судового контролю при розгляді справ стосовно незаконності рішень суб`єктів владних повноважень визначено ст. 2 КАС України.

Так, відповідно до ч.2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, перевіривши згідно наведеної норми оскаржуване рішення, суд доходить висновку про його незаконність та необхідність скасування цього рішення.

На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 9, 243-246, 291, 293, 295-296 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області № 180-2019 від 28.12.2019р. про зупинення дії містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва: "Нове будівництво житлового комплексу з урахуванням добудови об`єкту незавершеного будівництва по вул. Валентинівській, 15-А у м. Харкові" (замовник Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрспецавтотранс"), затверджених наказом Управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради від 13.04.2018р. № 44 в повному обсязі.

Стягнути з Державної інспекції архітектури та містобудування України (код ЄДРПОУ : 44245840) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецавтотранс" (код ЄДРПОУ : 31342232) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень,00 коп.).

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.В. Григоров