Рішення

від 16.12.2024 по справі 620/2810/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2024 року м. Чернігів Справа № 620/2810/24

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Виноградової Д.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

Представник Дзундза Юрій Романович в інтересах ОСОБА_1 (далі також позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі також відповідач), у якому просить:

визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не врахування «щомісячної додаткової грошової винагороди» та «індексації грошового забезпечення» (в тому числі виплаченої на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року у справі 620/3247/20 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року у справі 620/7358/22), як обрахункових величин при обрахунку ОСОБА_1 «грошової допомоги на оздоровлення», передбаченої статтею 10-1 та частиною 3 статті 15 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» за 2015, 2016, 2017 рік;

визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не врахування «індексації грошового забезпечення» (в тому числі виплаченої на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року у справі 620/3247/20 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року у справі 620/7358/22), як обрахункової величини при обрахунку ОСОБА_1 «грошової допомоги на оздоровлення», передбаченої статтею 10-1 та частиною 3 статті 15 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» за 2018 рік;

визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не врахування «індексації грошового забезпечення» (в тому числі виплаченої на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року у справі 620/3247/20 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року у справі 620/7358/22), як обахункової величини при обрахунку ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 «грошової допомоги на оздоровлення», передбаченої статтею 10-1 та частиною 3 статті 15 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з урахуванням ««щомісячної додаткової грошової винагороди» та «індексації грошового забезпечення» (в тому числі виплаченої на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року у справі 620/3247/20 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року у справі 620/7358/22), як обрахункових величин за 2015, 2016, 2017 рік;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 «грошової допомоги на оздоровлення», передбаченої статтею 10-1 та частиною 3 статті 15 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з урахуванням «індексації грошового забезпечення» (в тому числі виплаченої на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року у справі 620/3247/20 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року у справі 620/7358/22), як обрахункової величини за 2018 рік;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з урахуванням «індексації грошового забезпечення» (в тому числі виплаченої на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року у справі 620/3247/20 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року у справі 620/7358/22), як обрахункової величини.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем протиправно не включено щомісячну додаткову грошову винагороду та індексацію грошового забезпечення при розрахунку грошової допомоги на оздоровлення та не врахування індексації грошового забезпечення при обрахунку одноразової грошової допомоги та грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, оскільки вказані виплати входять до складу грошового забезпечення відповідно.

У відзиві відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та просить відмовити у їх задоволенні. Відповідач зазначає, що щомісячна додаткова грошова винагорода не входить до складу додаткових видів грошового забезпечення. Враховуючи положення постанови КМУ №704 у системному зв`язку із нормами статей 9 і 15 Закону №2011-ХІІ, є підстави стверджувати, що встановлена постановою №704 щомісячна додаткова грошова винагорода не входить до структури і складу грошового забезпечення військовослужбовців, з якого нараховується й виплачується одноразова грошова допомога на підставі пункту 2 статті 15 Закону №2011-ХІІ. Отже, індексація грошового забезпечення, як і щомісячна додаткова грошова винагорода не входить до складу грошового забезпечення, тому відсутні підстави для включення даних виплат в грошове забезпечення військовослужбовців. Як наслідок, одноразова грошова допомога при звільненні, грошова допомога на оздоровлення, компенсація за невикористані календарні дні відпустки не повинна включати в себе індексацію грошового забезпечення.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.02.2024 позовну заяву Дзундзи Юрія Романовича в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії повернуто позивачу.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2024 року скасовано, а справу передано на розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.06.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху. Надано позивачу 5-денний строк з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.07.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії повернуто позивачу.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 липня 2024 року скасовано та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 довідку про розмір грошового забезпечення позивача за 2015-2018 роки включно з відображенням усіх складових грошового забезпечення помісячно з зазначенням інформації про виплачені суми; та копії усіх наявних документів, що стосуються предмету позову, засвідчені належним чином.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до витягу із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24.03.2018 № 67 позивача було звільнено та виключено зі списків особового складу та усіх видів забезпечення.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.12.2020 № 620/3247/20 позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 24.03.2018. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 24.03.2018. В решті позовних вимог відмовлено (https://reyestr.court.gov.ua/Review/93333793).

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.03.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Змінено частину третю резолютивної частини рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року, виклавши абзац 3 наступним чином: «Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року з урахуванням базового місяця індексації січень 2008 року, а в період з 01.03.2018 року по 24.03.2018 року з урахуванням базового місяця індексації березень 2018 року, з урахуванням проведених виплат». В іншій частині рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року залишено без змін (https://reyestr.court.gov.ua/Review/95748957).

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2023 у справі № 620/7358/22 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 січня 2023 року задоволено частково. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 січня 2023 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 24.03.2018 із застосуванням абзаців 3,4,5,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003. Зобов`язно ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 24.03.2018 із застосуванням абзаців 3,4,5,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено (https://reyestr.court.gov.ua/Review/115628580).

Вважаючи, що відповідачем протиправно не включено щомісячну додаткову грошову винагороду та індексацію грошового забезпечення при розрахунку грошової допомоги на оздоровлення та не врахування індексації грошового забезпечення при обрахунку одноразової грошової допомоги та грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, позивач звернувся до суду з відповідним позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Частиною другоюстатті 19 Конституції Українивизначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» № 2232-XII від 25.03.1992 військовою службою є державна служба особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни. У зв`язку з особливим характером військової служби військовослужбовцям надаються передбачені законом пільги, гарантії та компенсації.

Військова служба є особливим видом публічної служби, тому її проходження передбачає особливе регулювання служби військовослужбовців, а саме межі реалізації ними своїх службових прав у зв`язку з специфікою їх правового статусу, відносини щодо звільнення та проходження військової служби врегульовані як загальним законодавством України про працю, так і спеціальним законодавством.

Спеціальним законом, який здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців є Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-XII від 20.12.1991 (далі Закон № 2011-XII).

Згідно частини 1 статті 10-1 Закону № 2011-ХІІ військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

Частиною 2 статті 15 Закону №2011-XII визначено, що військовослужбовцям які звільняються зі служби виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Відповідно до частини 3 статті 15 Закону №2011-XII військовослужбовцям виплачуються грошова допомога на оздоровлення та державна допомога сім`ям з дітьми в порядку і розмірах, що визначаються законодавством України.

Частина 4 статті 9 Закону №2011-ХІІ передбачає, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Частиною 14 статті 15 Закону №2011-XII визначено, що військовослужбовцям які не використали щорічну або додаткову відпустку їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки обрахунок якої здійснюється виходячи з розміру місячного грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби.

Таким чином, обрахунок грошової допомоги на оздоровлення, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної та додаткової відпусток, здійснюється виходячи з місячного грошового забезпечення.

Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям у спірний період, було врегульовано положеннями Наказу Міністра оборони України від 11.06.2008 № 260 та Наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260.

Розділом ХХХ Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 №260 передбачено, що:

грошова допомога для оздоровлення надається військовослужбовцям за їх заявою за місцем штатної служби на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника), із зазначенням у ньому суми грошової допомоги;

розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадових окладів, окладів за військовими званнями та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно з законодавством України на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

У свою чергу, Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260, передбачено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

Грошова допомога для оздоровлення надається військовослужбовцям у разі вибуття їх у щорічну основну відпустку повної тривалості, або у другу частину щорічної основної відпустки (у тому числі в дозволених випадках за невикористану відпустку за минулі роки), або без вибуття у відпустку (за їх рапортом протягом поточного року) на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому суми грошової допомоги.

Розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Таким чином, військовослужбовці, які йдуть у щорічну основну відпустку отримують грошову допомогу на оздоровлення, розмір якої визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород).

Згідно з частинами 2, 3 статті 9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Статтею 18 Закону України від 05.10.2000 №2017-ІІІ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі Закон №2017-ІІІ) визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина 2 статті 19 Закону №2017-ІІІ).

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 №1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі Закон №1282-ХІІ).

Статтею 2 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Відповідно до статті 6 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (у редакції до 01.01.2016 у розмірі 101 відсоток).

У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Відповідно до пункту 2 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі Порядок №1078) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців.

Відповідно до пункту 1.1 Порядку №1078 індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. До 01.01.2016 поріг індексації встановлювався в розмірі 101 відсоток (внесені зміни постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2016 №77).

Пунктом 5 Порядку № 1078 (у редакції від 15.12.2015, вступив у дію з 01.12.2015) визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Слід зазначити, що правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.

Незважаючи на наявність спеціального законодавства, зокрема Закону № 2011-ХІІ, яким імперативно визначаються види (складові) грошового забезпечення військовослужбовців, натомість які не врегульовують питання віднесення індексації грошового забезпечення до видів грошового забезпечення, з якого обчислюється «грошова допомога на оздоровлення», при вирішенні цього питання слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема Закону № 2017-ІІІ, Закону № 1282-ХІІ, та Порядку № 1078.

Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку «грошової допомоги на оздоровлення».

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 21.12.2021 у справі № 820/3423/18, постанові від 29.04.2020 у справі № 240/10130/19, постанові від 19.03.2020 у справі № 820/5286/17, постанові від 26.02.2021 у справі № 620/3346/19, предметом розгляду яких було, включення індексації до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обрахунок та визначення розміру грошової допомоги на оздоровлення та одноразової грошової допомоги при звільненні.

Така правова позиція також викладена Верховним Судом в постанові від 03.04.2019 справа № 638/9697/17 (провадження № К/9901/30616/18) від 11.12.2019 у справі № 638/5794/17 (провадження № К/9901/22230/18), від 27.12.2019 у справі № 643/11749/17 (провадження № К/9901/24713/18), предметом розгляду яких було, зокрема, включення до складу грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, індексації грошового забезпечення.

Таким чином, позивач має право на врахування індексації грошового забезпечення при обрахунку грошової допомоги на оздоровлення передбаченої статтею 10-1 та частиною 3 статті 15 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» за 2015,2016,2017,2018 рік; одноразової грошової допомоги, передбаченої частиною 2 статті 15 вказаного Закону та компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, у тому числі виплаченої на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.12.2020 у справі 620/3247/20 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2023 року у справі 620/7358/22.

Водночас, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2021 у справі № 825/997/17 вказується, що зі змісту постанови №889 вбачається, що щомісячна додаткова грошова винагорода відповідає ознакам щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, оскільки є щомісячною та має постійний характер.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що щомісячна додаткова грошова винагорода входить до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з якого обчислюється одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби.

Приписами пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) було установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» (далі Постанова №889) встановлено щомісячну додаткову грошову винагороду для окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів i підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій.

Згідно із пунктом 2 Постанови №889 граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Службою зовнішньої розвідки за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення.

Наказом Міністерства оборони України від 24.10.2016 № 550 затверджено Інструкцію про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України.

Відповідно до п.8 Інструкції №550 винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Проте, застосовуючи наведену Інструкцію № 550 як спеціальний нормативно-правовий акт, що визначає структуру та склад грошового забезпечення при нарахуванні та виплаті позивачеві допомоги на оздоровлення, суд враховує пріоритетність законів над підзаконними актами та дискрецію держави щодо визначення порядку та розміру гарантій особам, які проходять військову службу.

У свою чергу, встановлення підзаконним нормативно-правовим актом порядку та умов виплати щомісячної додаткової грошової винагороди не може звужувати чи заперечувати право на отримання такої винагороди, встановлене актом вищої юридичної сили. Ієрархічні колізії нормативно-правових актів долаються шляхом застосування норми, яка закріплена в нормативно-правовому акті, що має вищу юридичну силу.

Отже при визначенні розміру грошового забезпечення, застосуванню підлягає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Постанова № 899, а не Інструкції № 550 у частині обмеження включення до грошового забезпечення, з якого нараховується матеріальна допомога на оздоровлення, щомісячної додаткової грошової винагороди.

За наведеного, суд критично ставиться до посилання відповідача на те, що щомісячна додаткова грошова винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення та інших одноразових виплат, оскільки структура грошового забезпечення військовослужбовців визначена законом і не може бути звужена нормами підзаконних нормативно-правових актів.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах по даній справі розрахунок допомоги на оздоровлення позивача мав проводитися відповідачем з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №899.

При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Відповідно до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для задоволення адміністративного позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує, що позивач звільнений від сплати судового збору за подання позову, доказів понесення ним інших судових витрат суду не надано, тому судові витрати, що підлягають відшкодуванню, відсутні.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не врахування щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації грошового забезпечення (у тому числі виплаченої на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року у справі 620/3247/20 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року у справі 620/7358/22), як обрахункових величин при обрахунку ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення передбаченої статтею 10-1 та частиною 3 статті 15 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» за 2015, 2016, 2017 рік.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не врахування індексації грошового забезпечення» (у тому числі виплаченої на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року у справі 620/3247/20 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року у справі 620/7358/22), як обрахункової величини при обрахунку ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення передбаченої статтею 10-1 та частиною 3 статті 15 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» за 2018 рік.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не врахування індексації грошового забезпечення (утому числі виплаченої на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року у справі 620/3247/20 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року у справі 620/7358/22), як обахункової величини при обрахунку ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої пунктом 12 частини 1 статті 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення передбаченої статтею 10-1 та частиною 3 статті 15 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації грошового забезпечення (у тому числі виплаченої на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року у справі 620/3247/20 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року у справі 620/7358/22), як обрахункових величин за 2015, 2016, 2017 рік.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення передбаченої статтею 10-1 та частиною 3 статті 15 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з урахуванням «індексації грошового забезпечення» (у тому числі виплаченої на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року у справі 620/3247/20 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року у справі 620/7358/22), як обрахункової величини за 2018 рік.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої пунктом 12 частини 1 статті 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з урахуванням «індексації грошового забезпечення» (у тому числі виплаченої на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року у справі 620/3247/20 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року у справі 620/7358/22), як обрахункової величини.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 .

Повний текст рішення виготовлено 16 грудня 2024 року.

Суддя Дар`я ВИНОГРАДОВА