Постанова

від 14.11.2024 по справі 760/1868/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер №760/1868/24

Апеляційне провадження № 33/824/4650/2024

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2024 року суддя Київського апеляційного суду Журба С.О., розглянувши апеляційну скаргу Київської митниці на постанову Солом`янського районного суду міста Києва від 15 березня 2024 року, прийняту відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

за ст.472 Митного кодексу України,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про порушення митних правил від 31.10.2023 №1185/10000/23, 06.09.2023 о 12 год. 09 хв., з метою митного оформлення та випуску у вільний обіг товарів, що надійшли з території Китайської Народної Республіки на адресу ТОВ «МІРМАРК» (ЄДРПОУ 38891235), агентом з митного оформлення ТОВ «ЛАМАН ШИПІНГ» (ЄДРПОУ 40551877) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до відділу митного оформлення № 1 митного поста «Ліски» Київської митниці шляхом електронного декларування подано митну декларацію типу ІМ/40/ДЕ, якій було присвоєно реєстраційний №23UA100180514206U1.

Виходячи з відомостей вказаної вище митної декларації, а також електронного інвойсу до неї, заявлені до митного контролю та оформлення товари являли собою «триколісні вантажні мотоцикли марки RENEGADE модель REN-1250LI» у загальній кількості 10 шт. вагою брутто 4 434,00 кг, нетто - 4380,00 кг, вартістю 10 788,30 доларів США, що класифіковані за колом 8711209800 згідно з УКТ ЗЕД (засоби наземного транспорту, літальні апарати, плавучі засоби і пов`язані з транспортом пристрої та обладнання) - засоби наземного транспорту, крім залізничного або трамвайного рухомого складу, їх частини та обладнання); - мотоцикли (включаючи мопеди) та велосипеди з допоміжним двигуном, з колясками або без них; - коляски: з поршневим двигуном внутрішнього згорання та робочим об`ємом циліндрів двигуна понад 50 см3, але не більше як 250 см3:- інші, з об`ємом циліндрів двигуна: - понад 125 см3, але не більш як 250 см3).

У рамках виконання митних формальностей, доданих/скорегованих із використання системи управління ризиками (СУР), уповноваженою посадовою особою проведено митний огляд заявлених до митного контролю та оформлення за митною декларацією типу ІМ/40/ДЕ від 06.09.2023 №23UA100180514206U1 товарів, про що складено відповідний акт від 22.09.2023 №23UA100180514206U1.

За результатами проведеного митного огляду товарів встановлено, що останні фактично являють собою триколісні вантажні мотоцикли в розібраному стані марки REN, модель 250 ZM з бензиновим двигуном об`ємом 250 см3, на яких важіль включення передачі заднього ходу а також редуктор заднього ходу візуально відсутні.

Листом Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби від 06.10.2023 № 7.17-1/7.17-33-02/7.8/6493 «Про дослідження мотоциклів» на адресу Київської митниці надійшов висновок від 07.12.2023 № 142000-3301-1047 з результатами проведеного дослідження вказаних вище товарів (вх. № 38638/7 від 08.12.2023).

Виходячи зі змісту вказаного вище висновку від 07.12.2023 № 142000-3301-1047, заявлені до митного контролю та оформлення за митною декларацією типу ІМ/40/ДЕ від 06.09.2023 № 23UA100180514206U1 товари фактично являють собою триколісні вантажні мотоцикли торговельної марки «RENEGADE», моделі «REN-250ZH», в частково розібраному стані, що обладнані бензиновими карбюраторними двигунами внутрішнього згорання з водяним охолодженням марки «LIFAN», об`ємом не більше 250 см3, та мають загальну кількість передач - 5 вперед + 5 назад + режим зниження обертального моменту, що вмикається окремо, закріплені на рамах кузови з відкидними бортами (функція самоскиду відсутня), а також задні мости закритого типу з редукторами, напівосями, диференціалами та вмонтованими механізмами зниження передачі обертального моменту. Виявлено відсутність реверсних редукторів-адаптерів (редуктори заднього ходу), які є однією із складових частин даних моделей мотоциклів, що з`єднують двигуни з карданними валами та включають задній хід (реверс) мотоциклів.

27.10.2023 року уповноваженою посадовою особою Київської митниці винесено рішення про визначення коду товару № КТ-UA100000-0348-2023, відповідно до змісту якого, заявлені до митного контролю та оформлення за митною декларацією типу ІМ/40/ДЕ від 06.09.2023 № 23UA100180514206U1 товари мають класифікуватись за кодом 8704319100 згідно з УКТ ЗЕД, як «Триколісний вантажний мотоцикл торговельної марки «RENEGADE», моделі «REN-250ZH», в частково розібраному стані, обладнаний бензиновим карбюраторним двигуном внутрішнього згорання об`ємом не більше 250 см3 з водяним охолодженням марки «LIFAN», загальна кількість передач - 5 вперед + 5 назад + режим зниження обертального моменту. Задній міст з редуктором, та півосями, диференціалом та редуктором зниження обертального моменту, що вмикається окремо. Не укомплектований редуктором-адаптером (редуктор заднього ходу), який є однією із складових частин даних моделей мотоциклів, що з`єднують двигун з карданним валом та включають задній хід (реверс) мотоцикла. Кузов з відкидними бортами, що закріплені на рамах без функції самоскиду. Ідентифікаційний номер транспортного засобу (номер кузова/шасі/VIN-код): … , номер двигуна: … , колір: зелений, календарний рік виготовлення - 2023. Виробник: CHONGQING BEIYI VEHICLE CO., LTD. Країна виробництва: Китай» (далі - «Триколісний вантажний мотоцикл торговельної марки «RENEGADE», моделі «REN-250ZH»).

Порядком заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012

№ 651, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за № 1372/21684, серед іншого передбачено, що в графі 31 «Вантажні місця та опис товарів - Маркування та кількість - Номери контейнерів - Кількість та розпізнавальні особливості» зазначаються найменування та звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар (фізичні характеристики товару в обсязі, достатньому для однозначного віднесення його до коду згідно з УКТ ЗЕД, у кількості знаків, визначеній правилами заповнення графи 33 МД для відповідного митного режиму та особливостей переміщення).

Якщо у графі 33 митної декларації код товару згідно з УКТ ЗЕД зазначається на рівні десяти знаків, в окремих полях електронної митної декларації або у разі використання митної декларації на паперовому носії - електронної копії митної декларації на паперовому носії без зазначення у паперовому примірнику зазначаються за формою «електронного інвойсу» в розрізі кожного найменування товару відомості, необхідні для ідентифікації товарів, що є в наявності, серед яких - найменування товару (згідно з рахунком або іншим документом, що визначає вартість товару) та артикул (марка, модель, сорт, тип тощо).

Згідно висновку Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби від 07.12.2023 № 142000-3301-1047 вартість предметів правопорушення складає 916640,00 грн.

Предмети правопорушення - «Триколісний вантажний мотоцикл торговельної марки «RENEGADE», модель «REN-250ZH», номер кузова/шасі/VIN-код: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , LATZDNZY8P5060514» загальною кількістю 10 шт., вилучені і зберігаються на складі Київської митниці, за адресою: м. Київ, бульв. Вацлава Гавела, 8-А.

Митний орган зазначає, що агент з митного оформлення ТОВ «ЛАМАН ШИПІНГ» - ОСОБА_1 , не скориставшись наданим правом на проведення фізичного огляду товарів, не заявив точних та достовірних відомостей про товари «Триколісні вантажні мотоцикли торговельної марки «RENEGADE», моделі «REN-250ZH» у кількості 10 шт. вагою брутто 4 434,00 кг, нетто - 4 380,00 кг, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

На переконання митного органу, в діях агента з митного оформлення ТОВ «ЛАМАН ШИПІНГ» - ОСОБА_1 наявні ознаки порушення митних правил, передбачених ст. 472 Митного кодексу України.

Постановою Солом`янського районного суду м. Києва від 15 березня 2024 року провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 , агента з митного оформлення ТОВ «ЛАМАН ШИПІНГ» до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених ст.472 МК України, закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Повернуто власнику товар, вилучений згідно з протоколу про порушення митних правил від 31.10.2023 року №1185/10000/23 відповідно до опису предметів від 03 листопада 2023 року, у встановленому законом порядку після сплати усіх належних платежів.

Не погоджуючись з постановою суду, 22.03.2024 року представник Київської митниці Келеберденко В.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Солом`янського районного суду м. Києва від 15 березня 2024 року скасувати, прийняти нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винним у порушенні митних правил, передбачених ст.472 МК України, та накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100% вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил на суму 916 640, 00 грн з конфіскацією цих товарів.

У судове засідання, призначене на 14.11.2024 року, з`явився представник митниці.

Переглянувши справу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Як убачається з апеляційної скарги, переважна більшість її доводів фактично повторюють позицію Київської митниці, заявлених в адміністративному матеріалі про притягнення громадянина України ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених ст. 472 МК України. Така позиція була належним чином досліджена судом першої інстанції в ході розгляду справи, за результатами чого їй була дана належна правова оцінка, з якою в повній мірі погоджується й колегія суддів апеляційного суду.

Як неодноразово вказував ЄСПЛ, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (§§ 29-30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року в справі «Руїз Торія проти Іспанії», заява № 18390/91).

Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії», заява № 49684/99).

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958, про те, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2).

Верховний Суд у постанові від 24 квітня 2020 року у справі № 554/2491/17 зазначив наступне:

«Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій щодо установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами, які їх обґрунтовано спростували.

Із урахуванням того, що доводи касаційної скарги є майже ідентичними доводам апеляційної скарги заявника, яким судом апеляційної інстанції надана належна оцінка, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність необхідності повторно відповідати на ті самі аргументи заявника. При цьому судом враховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразова відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Руїз Торія проти Іспанії). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанції просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.»

Таким чином, апеляційний суд вважає відсутніми підстави для повторного наведення тих доводів і аргументів, якими керувався суд першої інстанції при вирішенні даної справи і з якими в повній мірі погоджується колегія суддів апеляційного суду.

Окремо апеляційний суд звертає увагу на те, що вина правопорушника має бути доведена поза розумним сумнівом.

Відповідно до ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції є нормами прямої дії, а згідно ч.2 ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.

Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).

Згідно вказаної правової позиції ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей, і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

Як убачається з матеріалів справи, підставою для складання протоколу про порушення митних правил, передбачених ст. 472 МК України, стосовно ОСОБА_1 став висновок Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби від 07.12.2023 № 142000-3301-1047 з результатами проведеного дослідження мотоциклів.

Відповідно до вказаного висновку агент з митного оформлення ТОВ «ЛАМАН ШИПІНГ» ОСОБА_1 , не скориставшись наданим правом на проведення фізичного огляду товарів, не заявив точних та достовірних відомостей про товари «Триколісні вантажні мотоцикли торговельної марки «RENEGADE», моделі «REN-250ZH» у кількості 10 шт. вагою брутто 4 434,00 кг, нетто - 4 380,00 кг, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

Суд першої інстанції, оцінюючи висновок СЛЕД Держмитслужби, зазначив, що використання такого висновку є обмежено, оскільки дана установа не є суб`єктом судової експертизи.

Водночас ОСОБА_1 надано до суду висновок експертного дослідження Київського науково дослідного - інституту судових експертиз від 06.03.2024 року за №1127/24-54.

Згідно з даного висновку вбачається, що відповідно до вимог Українського класифікатора товарів зовнішньої економічної діяльності колісний транспортний засіб марки «RENEGADE REN-250ZH», що ввезений на митну територію України, згідно характеристик УКТ ЩЗЕД, найбільш повно відповідають характеристикам, які наведено в товарній позиції саме 8711, в комплектації даної моделі відсутня задня передача, «Мотоцикли (включаючи мопеди) та велосипеди з допоміжним двигуном, з колясками або без них; коляски»: - з поршневим двигуном внутрішнього згорання та робочим об`ємом циліндрів двигуна понад 50 см3, але не більше як 250 см3.

Суд першої інстанції, закриваючи провадження в справі, фактично поклав в основу оскаржуваної постанови саме висновок Київського науково дослідного - інституту судових експертиз від 06.03.2024 року, зазначивши, що даний висновок доводить відсутність на момент декларування товарів в діях гр.. ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, а саме не заявлення точних та достовірних відомостей про товари «Триколісні вантажні мотоцикли торговельної марки «RENEGADE», моделі «REN-250ZH».

Апеляційний суд при вирішенні справи зважає на те, що фактично вказані висновки спростовують один одного. При цьому будь-які підстави для встановлення пріоритету одного експертного висновку над іншим в даному випадку відсутні. Жодних інших доказів з приводу предмету розгляду, або навіть належних аргументів неможливості прийняття висновку Київського науково дослідного - інституту судових експертиз, апеляційна скарга взагалі не містить. За таких умов апеляційний суд вважає, що вина ОСОБА_1 в інкримінованому йому правопорушенні не доведена поза розумним сумнівом.

Враховуючи зазначене, апеляційний суд не вбачає наявності порушень судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, які були б підставою для скасування чи зміни постанови суду під час апеляційного перегляду справи.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Київської митниці залишити без задоволення.

Постанову Солом`янського районного суду міста Києва від 15 березня 2024 року, прийняту відносно ОСОБА_1 , залишити без змін.

Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя С.О. Журба