Постанова

від 09.12.2024 по справі 759/23565/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження № 22-ц/824/14104/2024

Справа № 759/23565/23

П О С Т А Н О В А

Іменем України

09 грудня 2024 року

м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Кашперської Т.Ц.,

суддів Фінагеєва В.О., Яворського М.А.,

за участю секретаря Діденка А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Діамейд Груп» на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 22 травня 2024 року, ухвалене у складі судді Ул`яновської О.В. в м. Київ у справі за позовом Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Альфа Страхування» до ОСОБА_1 , треті особи Моторне (транспортне) страхове бюро України, Приватне підприємство «Фомальгаут-Транс» про відшкодування шкоди,

заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи,

в с т а н о в и в :

В листопаді 2023 року позивач ПрАТ СК «Альфа Страхування» звернувся до суду із даним позовом, просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 634103,80 грн. матеріальної шкоди в порядку суброгації, 7609,25 грн. судового збору та витрати на правову допомогу.

Позов мотивував тим, що 27 травня 2020 року ПрАТ СК «Альфа Страхування» та ТзОВ «Альфа Лізинг Україна» було укладено договір добровільного страхування ризиків, пов`язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу № 340.1555498.911, предметом якого є страхування транспортного засобу BMW X5 (VIN код НОМЕР_1 ). 29 травня 2020 року відбулася перша реєстрація транспортного засобу, і автомобілю присвоєно реєстраційний номер НОМЕР_2 .

31 грудня 2021 року у м. Київ по вул. В.Кольцова на перехресті з вул. Ак.Єфремова відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого транспортного засобу BMW X5 д.н.з. НОМЕР_2 , Mercedes Benz д.н.з. НОМЕР_3 та Audi А6 д.н.з. НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_1 .

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 01 лютого 2022 року у справі № 759/393/22 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності. В результаті ДТП було пошкоджено застрахований транспортний засіб. З метою визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля було проведено його огляд, про що складено акт огляду від 10 січня 2022 року, отримано рахунок на оплату, згідно якого вартість ремонту становить 649629,80 грн. Крім того, ПрАТ СК «Альфа Страхування» проведено розрахунок, який відображено у ремонтній калькуляції, згідно якої вартість ремонту становить 655104,41 грн.

На виконання умов договору страхування та на підставі зібраних документів ПрАТ СК «Альфа Страхування» складено страховий акт на суму 645072,64 грн. та здійснено виплату на рахунок СТО (ТОВ «АВТ Баварія Київ») платіжним дорученням від 28 січня 2022 року.

Також на підтвердження проведеного ремонту автомобіля отримано акт виконаних робіт від 18 березня 2022 року на суму 634103,80 грн., після чого проведено коригування суми страхового відшкодування, і сума у розмірі 10968,84 грн., не використана на ремонт автомобіля, була повернута на рахунок страхової компанії. Отже, загальна сума страхового відшкодування складає 634103,80 грн.

Відповідач ОСОБА_1 не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, а відтак зобов`язаний відшкодувати ПрАТ СК «Альфа Страхування» в порядку суброгації 634103,80 грн.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 22 травня 2024 року позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ СК «Альфа Страхування» матеріальну шкоду в порядку суброгації у розмірі 634103,80 грн., судовий збір у розмірі 7609,25 грн., у частині задоволення витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, відмовлено.

Відповідач ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 , не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Святошинського районного суду м. Києва від 22 травня 2024 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, вказував, що суд не дослідив належним чином докази щодо розміру збитків та безпідставно відхилив аргументовані заперечення щодо дійсного розміру збитків; не встановив, хто є власником, користувачем транспортного засобу; проігнорував посилання відповідача на обов`язок МТСБУ нести відповідальність в межах лімітів обов`язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів; позбавив відповідача ОСОБА_1 можливості брати участь в судовому розгляді, оскільки не повідомив його про час і дату розгляду справи по суті; не витребував у позивача оригінали доказів, на які вказував відповідач (другу частину страхового договору та акт огляду автомобіля); проігнорував відсутність вимоги позивача до МТСБУ в межах суми встановлених законом лімітів для страхових сум за договорами обов`язкового страхування.

Посилався на правові висновки Верховного Суду в постанові від 21 вересня 2020 року в справі № 201/17793/15-ц про те, що згідно з чинним законодавством зі страхування цивільно-правової відповідальності обов`язок з відшкодування шкоди в такому випадку покладається на МТСБУ.

Вказував, що у справі є сертифікат по договору страхування № 340.1555498.911 щодо укладення генерального договору добровільного страхування ризиків, за яким ПрАТ СК «Альфа Страхування» та ТОВ «Альфа-Лізинг Україна» уклали страховий договір. Пункт 3 частини ІІ договору встановлює умови чинності договору страхування, зокрема прив`язуючи час набрання ним чинності до сплати страхових платежів. Судом залишено поза увагою, що в матеріалах справи відсутні докази сплати страхових платежів, отже позивачем не доведено, що страховий поліс набув чинності, за відсутності даних доказів у позивача відсутні підстави вимагати відшкодування завданих збитків у порядку регресу.

Вказував, що суд першої інстанції не дослідив, що при проведенні оцінки вартості завданих збитків допущені суттєві порушення, які не дозволяють визначити дійсний розмір збитків. В порушення п. 5.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки КТЗ на адресу ОСОБА_1 не направлялось повідомлень про час та місце проведення огляду, а надалі вартість ремонту визначалась виключно на підставі рахунку, а не на підставі висновку спеціаліста, внаслідок чого ОСОБА_1 не зміг взяти участі в огляді пошкодженого автомобіля, а також залучити спеціаліста для перевірки правильності оформлення страхового акта та достовірного визначення вартості ремонту такого автомобіля.

Суд не звернув уваги на порушення правил подання доказів у справі, а саме 28 січня 2024 року позивач подав до суду відповідь на відзив, до якої долучив фото пошкодженого автомобіля потерпілого, що було зроблено лише після того, як представник відповідача вказав на відсутність таких фото у справі. Крім того, з даних доказів неможливо встановити, фото якого автомобіля зробив позивач. Такими діями позивач очевидно допустив порушення ч. 2 ст. 80 ЦПК України і не вказав причин неможливості своєчасного подання доказів. В свою чергу, це унеможливлює також і дослідження питання обґрунтованості наданого СТО рахунку та акту виконаних робіт, оскільки фактично відсутня можливість перевірити, які пошкодження дійсно мав автомобіль потерпілого, які ремонтні роботи із заміною яких саме запчастин необхідно було виконати. Крім того, відсутність фото пошкодженого автомобіля вказує на те, що відповідальність страховика не настала, оскільки фотографування пошкодженого авто потерпілого є однією з підстав для настання такої відповідальності, що прямо вказано у п. 8 першої частини договору.

Також, відповідно до п. 9.1.3 частини ІІ договору одним із документів, що підтверджує настання страхового випадку, є акт огляду пошкодженого авто, складений страховиком чи представником страховика. Суд не звернув уваги, що акт огляду має ряд недоліків: він складений особою на прізвище ОСОБА_3 , проте докази того, що вказана особа є представником страховика, в матеріалах справи відсутні, крім того, в акті проставлений факсимільний підпис, що ставить під сумнів автентичність цього документа, час та дату його складання.

Відсутність фотографування пошкодженого автомобіля та складання акта огляду пошкодженого автомобіля невідомою особою означає, що відповідальність страховика не настала, відтак у страховика не виникало обов`язку сплачувати страхове відшкодування і відповідно відсутнє право вимоги до відповідача.

Суд не звернув уваги, що в акті не вказано, хто його підписав зі сторони замовника, відсутня печатка компанії ПрАТ СК «Альфа Страхування», що дозволяє поставити під сумнів достовірність вказаного документа, а фактична відмова суду досліджувати оригінал цього документа порушує принцип рівності сторін.

Наголошував, що суд проігнорував відсутність підстав для стягнення з відповідача суми ПДВ. В оскаржуваному рішенні суд не досліджував та не аналізував, що ПДВ підлягає стягненню з винуватця ДТП тільки у випадку доведення факту виконання ремонтних робіт. Проте позивач не довів факту виконання ремонтних робіт взагалі, відтак стягнення з відповідача суми ПДВ, яка включена до страхового відшкодування, безпідставне.

Зазначав, що суд не надав оцінки аргументам відповідача про недоведеність укладення договору страхування. Відсутність невіддільних частин договору: частини ІІ договору, яка підписана сторонами, та акту огляду транспортного засобу свідчать про непогодження сторонами умов договору.

Вказував, що ним було подано клопотання про відкладення підготовчого засідання в зв`язку із залученням іншого представника, однак суд на клопотання уваги не звернув, закрив підготовче засідання та розглянув справу того ж дня, не повідомивши відповідача про час та дату розгляду справи по суті, що позбавило його можливості скористатися процесуальними правами, зокрема відповідач мав намір заявити клопотання про дослідження оригіналів письмових доказів. Допущені процесуальні порушення щодо неналежного повідомлення відповідача про час та дату проведення розгляду справи потягли надалі недоліки в дослідженні доказів та ухвалення неправильного судового рішення.

Крім того, особа, яка не брала участі в справі, ТОВ «Діамейд Груп», не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що судом першої інстанції вирішено питання про її права, свободи, інтереси та обов`язки, просила скасувати рішення Святошинського районного суду м. Києва від 22 травня 2024 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, посилалася на те, що з 09 листопада 2021 року ТОВ «Діамейд Груп» орендувало у ПП «Фомальгаут-Транс» автомобіль Audi A6 на підставі договору № 09/11-21 найму транспортного засобу, це авто використовував для виконання трудових обов`язків менеджер зі збуту ТОВ «Діамейд Груп» ОСОБА_1 , з яким було укладено договір про повну матеріальну відповідальність, який ОСОБА_1 належним чином виконано не було, оскільки не повідомлено ТОВ «Діамейд Груп» про пред`явлений до нього позов. Таким чином, ТОВ «Діамейд Груп» має майновий інтерес в цій справі, спрямований на отримання від ОСОБА_1 суми грошових коштів, вказаних в п. 5 договору від 01 грудня 2021 року про повну відповідальність.

Вказувала, що ТОВ «Діамейд Груп» нічого не було відомо про справу до 24 вересня 2024 року, коли ними було виявлено в Єдиному державному реєстрі судових рішень вказане рішення та підготовлено апеляційну скаргу, оскільки вказане рішення стосується прав та обов`язків товариства. Зокрема, якщо вказані збитки будуть стягнуті з ОСОБА_1 , їхнє товариство не зможе стягнути з ОСОБА_1 суми, вказані в п. 5 договору від 01 грудня 2021 року, який застосовується як додаткова міра відповідальності до основної - повної матеріальної відповідальності за шкоду, завдану майна третіх осіб, завданих в тому числі внаслідок ДТП (п. 5 договору). З цих підстав ТОВ «Діамейд Груп» подало окремий позов до ОСОБА_1 , задоволення якого безпосередньо залежить від розгляду справи № 759/23565/23.

Оскільки ТОВ «Діамейд Груп» нічого не знало про розгляд справи, суд не залучив їх до участі в справі, копію судового рішення вони не отримували, тому не мали змоги своєчасно подати до суду докази, а також апеляційну скаргу.

Зазначала, що з наданих ними документів вбачається, що право вимоги в порядку регресу у ПрАТ СК «Альфа Страхування» виникло саме до ТОВ «Діамейд Груп».

Відзивів на апеляційні скарги не надійшло.

В судове засідання 09 грудня 2024 року учасники справи не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи належним чином повідомлялись шляхом направлення судових повісток-повідомлень до електронних кабінетів, причин неявки суду не повідомили, клопотань про відкладення судового засідання не направляли.

Відповідно до статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності учасників справи, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції вказаним вимогам закону не відповідає.

Відповідач в апеляційній скарзі посилався на розгляд справи у його відсутності, без повідомлення його належним чином про час і дату розгляду справи.

Так, згідно матеріалів справи, ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 22 травня 2024 року закінчено підготовче засідання у справі та призначено справу до судового розгляду (а. с. 215 т. 1).

Цього ж дня, 22 травня 2024 року в справі ухвалене рішення.

Згідно довідки Святошинського районного суду м. Києва, в зв`язку з неявкою на 22 травня 2024 року в судове засідання учасників судового розгляду, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч. 1 ст. 189, ч. 1 ст. 196 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 200 ЦПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. Суд з`ясовує думку сторін щодо дати призначення судового засідання для розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 1 ст. 209, ч. 1, 2 ст. 211 ЦПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат. Розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Таким чином, закривши підготовче засідання ухвалою від 22 травня 2024 року і одразу продовживши судовий розгляд справи, судом першої інстанції всупереч вимог ст. 211 ЦПК України не повідомлено учасників справи, зокрема відповідача ОСОБА_1 , про місце, дату і час судового засідання, чим порушено процесуальні права відповідача щодо участі в судовому засіданні та інші права, передбачені ст. 43 ЦПК України, які могли бути реалізовані безпосередньо в судовому засіданні, однак можливості реалізації яких відповідач був позбавлений судом.

Закриваючи підготовче засідання у відсутності учасників справи, суд першої інстанції мав вирішити питання про дату призначення судового засідання для розгляду справи по суті з урахуванням необхідності повідомлення учасників справи про дату, час і місце судового засідання, застосувавши відповідні процесуальні норми, якими регламентується дотримання гарантій прав особи на участь у розгляді її справи, а також обов`язку суду сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними процесуальних прав.

Наведені обставини свідчать про неналежне виконання судом першої інстанції обов`язків із забезпечення всебічності, повноти і справедливості судового розгляду, оскільки відповідач ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про розгляд справи судом першої інстанції, призначений на 22 травня 2024 року.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Враховуючи вищевикладене, рішення суду першої інстанції ухвалене із порушенням норм процесуального права, яке є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, відтак судове рішення не може вважатися законним і обґрунтованим, не може залишатися в силі та підлягає скасуванню.

Вирішуючи позовні вимоги ПрАТ СК «Альфа Страхування» по суті, апеляційний суд виходить із наступного.

Судом встановлено, що 27 травня 2020 року ПрАТ СК «Альфа Страхування» (страховик) та ТОВ «Альфа-Лізинг Україна» (страхувальник) підписали сертифікат № 340.1555498.911 до генерального договору добровільного страхування ризиків, пов`язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу, за умовами якого застрахованим транспортним засобом є автомобіль BMW X5 VIN код НОМЕР_1 . Строк дії договору - з 27 травня 2020 року по 27 травня 2022 року.

Згідно п. 5.2 «Програма страхування», сторонами погоджено такі умови страхування: 5.7 станція технічного обслуговування - СТО офіційного дилера марки транспортного засобу; 5.8 застраховано без урахування зносу транспортного засобу.

Згідно п. 8, договір набуває чинності з моменту, вказаного як початок строку дії, але не раніше 00:00 годин дня наступного за днем зарахування першої частини страхового платежу в повному розмірі на поточний рахунок страховика. При цьому відповідальність страховика починається не раніше проведення огляду та фотографування транспортного засобу, що підтверджується актом огляду автотранспортного засобу, який є невід`ємною частиною цього сертифікату (а. с. 10 т. 1).

27 травня 2020 року ПрАТ СК «Альфа Страхування» (страховик) та ТОВ «Альфа-Лізинг Україна» (страхувальник) уклали договір добровільного страхування ризиків, пов`язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу, який згідно преамбули складається з частини І, частини ІІ та Акту огляду транспортного засобу, який є його невід`ємними складовими. Предметом цього договору є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом та додатковим обладнанням, зазначеним в частині І договору.

Згідно п. 4.1 страховими випадками можуть бути пошкодження та/або знищення чи втрата зазначеного в частині І договору транспортного засобу, в тому числі внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно п. 10.6 договору страхове відшкодування виплачується: при часткових пошкодженнях: на станцію технічного обслуговування (СТО); вигодонабувачу та/або, за письмовою згодою вигодонабувача, страхувальнику; фізичним особам, в тому числі зареєстрованим як фізичні особи-підприємці, або юридичним особам, що беруть участь в експертній оцінці збитку та інших послуг, витрати по яких компенсуються страховиком згідно з умовами цього договору.

Згідно п. 10.7 договору розмір страхового відшкодування визначається виходячи з фактичного розміру збитків, завданих транспортному засобу у результаті страхового випадку, та розрахованого відповідно до розділу 10 частини ІІ договору. Розмір страхового відшкодування в будь-якому випадку не може перевищувати розмір прямого збитку, понесеного страхувальником (вигодо набувачем) та розмір страхової суми, зазначеної в договорі.

Згідно п. 10.11 договору розмір страхового відшкодування при пошкодженні транспортного засобу або додаткового обладнання визначається на підставі документів ремонтного підприємства залежно від методу, зазначеного в частині І договору (а. с. 10 - 16 т. 1).

Власником автомобіля BMW X5 д.н.з. НОМЕР_2 є ОСОБА_4 , право власності якого зареєстровано 29 травня 2020 року (а. с. 21 т. 1).

31 грудня 2021 року в м. Києві на вул. В.Кільцева, перехрестя з вул. Ак.Єфремова, сталася ДТП за участі застрахованого автомобіля BMW X5 д.н.з. НОМЕР_2 та Аudi д.н.з. НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_1 .

За результатами перевірки чинності полісу внутрішнього страхування на транспортний засіб з номерними знаками НОМЕР_4 станом на 31 грудня 2021 року полісу не знайдено (а. с. 62 т. 1).

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 01 лютого 2022 року в справі № 759/393/22 встановлено, що 31 грудня 2021 року ОСОБА_1 в м. Києві на вул. В.Кільцева, перехрестя з вул. Ак.Єфремова, керуючи автомобілем Ауді д.н.з. НОМЕР_4 , не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем Мерседес-Бенц д.н.з. НОМЕР_3 , після чого здійснив зіткнення з автомобілем БМВ д.н.з. НОМЕР_2 , що призвело до пошкодження транспортних засобів, чим порушив п.п. 2.3б, 12.1, 13.1 ПДР. Визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення (а. с. 8 - 9 т. 1).

Згідно схеми місця ДТП, яка долучалася до матеріалів справи № 759/393/22, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Аudi д.н.з. НОМЕР_4 без оформленого полісу ОСЦПВ наземних транспортних засобів, належного ПП «Фомальгаут-Транс» (а. с. 18).

Згідно довідки ПП «Фомальгаут-Транс», підприємство мало на балансі автомобіль Аudi д.н.з. НОМЕР_4 з 01 липня 2012 року по 14 квітня 2023 року (а. с. 149).

04 січня 2022 року ОСОБА_4 звернувся до ПрАТ СК «Альфа Страхування» з заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування за договором № 340.1555498.911, просив страхове відшкодування перерахувати на СТО (а. с. 22 - 23 т. 1).

03 січня 2022 року ТОВ «АВТ Баварія Київ» виставлено рахунок DBL00004848 замовнику ОСОБА_4 за дефектування і ремонтні роботи автомобіля BMW X5 д.н.з. НОМЕР_2 в розмірі 649629,80 грн., в тому числі ПДВ 108271,63 грн. (а. с. 30 - 32 т. 1).

На а. с. 19 - 20 т. 1 знаходиться копія акту № 0005.206.22.02 огляду транспортного засобу (дефектна відомість), складеного на бланку ПрАТ СК «Альфа Страхування» ОСОБА_3 за адресою м. Київ бул. Вацлава Гавела, 10 січня 2022 року.

17 січня 2022 року складено ремонтну калькуляцію, згідно якої вартість ремонту з ПДВ становить 655104,41 грн. (а. с. 24 - 27 т. 1).

26 січня 2022 року ПрАТ СК «Альфа Страхування» затверджено страховий акт № 0005.206.22.02, згідно якого загальна премія за договором 137909,98 грн., планова заборгованість 1681,99 грн., сплачено 139591,97 грн., прострочена заборгованість 0,00 грн. Прийнято рішення про відшкодування збитків на підставі умов договору страхування в сумі 645072,64 грн. (а. с. 34 т. 1).

До страхового акту додано розрахунок страхового відшкодування, складений на підставі рахунку ТОВ «АВТ Баварія Київ» від 03 січня 2022 року, вартість запчастин з урахуванням зносу - не враховується, вартість робіт та матеріалів визначається на підставі рахунку ТОВ «АВТ Баварія Київ» від 03 січня 2022 року (а. с. 35 т. 1).

28 січня 2022 року платіжною інструкцією № 4346 ПрАТ СК «Альфа Страхування» перераховано 645072,64 грн. на рахунок ТОВ «АВТ Баварія Київ» (а. с. 36 т. 1).

18 березня 2022 року ТОВ «АВТ Баварія Київ» складено акт виконаних робіт по автомобілю BMW X5 д.н.з. НОМЕР_2 , згідно якого всього до сплати з ПДВ підлягає 634103,80 грн. (а. с. 37 - 40 т. 1).

Різниця коштів в розмірі 10968,84 грн. між перерахованими коштами 645072,64 грн. та фактично витраченими на ремонт 634103,80 грн. повернута ТОВ «АВТ Баварія Київ» на користь ПрАТ СК «Альфа Страхування» платіжною інструкцією від 22 червня 2022 року (а. с. 43 т. 1).

Листом від 12 червня 2023 року ТОВ «Віндексгруп» в інтересах ПрАТ СК «Альфа Страхування» запропоновано ОСОБА_1 в досудовому порядку виплатити в порядку регресу (суброгації) суму страхового відшкодування (а. с. 44 т. 1).

Листом від 30 січня 2024 року на адвокатський запит повідомлено щодо дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 31 грудня 2021 року за участю транспортних засобів BMW X5 д.н.з. НОМЕР_2 та Аudi д.н.з. НОМЕР_4 , що на даний час жодна страхова компанія чи потерпіла особа не зверталися до МТСБУ з повідомленням про ДТП та заявою на виплату (а. с. 122 т. 1).

Листом від 05 березня 2024 року ТОВ «АВТ Баварія Київ» повідомлено на адвокатський запит, що відновлювальний ремонт автомобіля BMW X5 д.н.з. НОМЕР_2 проводився в сервісному центрі товариства та здійснювався в період з 03 січня 2022 року по 18 березня 2022 року згідно наряду-замовлення DRO00006308 від 03 січня 2022 року за адресою м. Київ бул. Вацлава Гавела 4. Акт виконаних робіт було підписано 18 березня 2022 року. Автомобіль BMW X5 д.н.з. НОМЕР_2 було доставлено до сервісного центру евакуатором 31 грудня 2021 року. Огляд автомобіля BMW X5 д.н.з. НОМЕР_2 перед виконанням ремонту для складання калькуляції ремонту виконувався 06 січня 2022 року слюсарем з ремонту КТЗ ОСОБА_5. в присутності експерта від страхової компанії на підставі наряду-замовлення DRO00006308. Під час огляду автомобіля перед проведенням ремонту робились фотознімки автомобіля (а. с. 141 т. 1).

Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.

Крім того, до апеляційної скарги ТОВ «Діамейд Груп», надано нові докази, а саме копію договору № ПВ-2/21 про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, укладеного 01 грудня 2021 року ТОВ «Діамейд Груп» та ОСОБА_1 , за умовами якого, працівник обіймає посаду менеджера зі збуту, яка безпосередньо пов`язана із збереженням ввіреного йому майна - автомобіля Аudi А6 д.н.з. НОМЕР_4 , приймає на себе повну матеріальну відповідальність за незабезпечення ввіреного йому майна (автомобіля) і в зв`язку з цим зобов`язується своєчасно повідомляти адміністрації підприємства про всі обставини, що загрожують забезпеченню збереження ввіреного йому майна, зокрема повідомити підприємство письмово протягом 5 днів про те, що до нього пред`явлені вимоги (позов, претензія тощо) про стягнення збитків, які виникли внаслідок дій чи бездіяльності працівника при виконанні трудових обов`язків, в тому числі і ті, які стосуються шкоди третім особам у ДТП за участі ввіреного йому майна (авто).

Згідно п. 4 договору, у разі незабезпечення з вини працівника збереження ввіреного йому майна, працівник зобов`язаний відшкодувати шкоду, завдану ввіреному йому майну в повному розмірі. Підприємство має право регресної вимоги у повному розмірі до працівника у випадку стягнення з підприємства шкоди, завданої майну чи здоров`ю третіх осіб внаслідок використання ввіреного працівнику майна (автомобіля). У випадку невиконання обов`язків, визначених в п.п. b) або п. е) п. 2 цього договору, працівник зобов`язаний додатково відшкодувати підприємству 10 % від розміру шкоди, яка завдана використанням транспортним засобом, майна чи здоров`ю третіх осіб.

Також до апеляційної скарги ТОВ «Діамейд Груп» додано копії наказу-розпорядження № 12-к від 01 грудня 2021 року про прийняття на роботу ОСОБА_1 на посаду менеджера зі збуту, копію наказу № 3-к про припинення трудового договору (контракту), згідно якого ОСОБА_1 звільнений за згодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України 28 лютого 2022 року.

Також до апеляційної скарги ТОВ «Діамейд Груп» додано копію договору № 09/11-21 найму транспортного засобу від 09 листопада 2021 року, укладеного з ПП «Фомальгаут-Транс» з ТОВ «Діамейд Груп», за умовами якого наймодавець передає, а наймач бере в оренду (найм) транспортний засіб Аudi А6 д.н.з. НОМЕР_4 . Наймач самостійно здійснює використання транспортного засобу у своїх діяльності та має право без згоди наймодавця укладати від свого імені договори відповідно до призначення транспортного засобу. Транспортний засіб передається в найм на 1 рік - до 09 листопада 2022 року. Якщо сторони за 10 днів до закінчення строку дії договору не заявлять про намір припинити його дію, то він вважається автоматично пролонгованим на один наступний рік на тих самих умовах.

09 листопада 2021 року ПП «Фомальгаут-Транс» та ТОВ «Діамейд Груп» укладено акт прийому-передачі до договору № 09/11-21, згідно якого, ПП «Фомальгаут-Транс» передав, а ТОВ «Діамейд Груп» прийняв в оренду (найм) транспортний засіб Аudi А6 д.н.з. НОМЕР_4 на умовах йому відомих у технічно справному стані.

Також до апеляційної скарги ТОВ «Діамейд Груп» додано копію позовної заяви ТОВ «Діамейд Груп» до ОСОБА_1 про стягнення збитків, поданої через систему «Електронний суд» до Святошинського районного суду м. Києва, в якому ТОВ «Діамейд Груп» просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь шкоду в розмірі 63410,38 грн., яка складається з 10 % шкоди, яка завдана майну третіх осіб в результаті ДТП за участі автомобіля, який був ввірений ОСОБА_1 для виконання трудових функцій.

Оскільки ТОВ «Діамейд Груп» не було залучене до участі в справі під час розгляду справи в суді першої інстанції, причини неподання ним доказів до суду першої інстанції визнаються апеляційний судом поважними, а відтак дані докази приймаються судом.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Вирішуючи спір, суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси позивача, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Вина відповідача ОСОБА_1 в даній справі підтверджується постановою Святошинського районного суду м. Києва від 01 лютого 2022 року у справі № 759/393/22 і ним не заперечується.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Пунктом 1 частини другої статті 22 ЦК України визначено, що реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Згідно зі статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Тому правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем у зв`язку з виплатою ПрАТ СК «Альфа Страхування» на користь потерпілого страхового відшкодування, засновані на суброгації.

Апеляційний суд відхиляє як необґрунтовані доводи апеляційної скарги, що покладення обов`язку з відшкодування шкоди в такому випадку у межах страхового відшкодування на страхувальника, який не уклав відповідний договір страхування, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності та згідно з чинним законодавством зі страхування цивільно-правової відповідальності такий обов`язок покладається на МТСБУ, з огляду на положення п. 41.3. ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», згідно якого МТСБУ не відшкодовує шкоду потерпілим, якщо вони можуть задовольнити вимоги на підставі договорів інших видів страхування; в таких випадках МТСБУ відшкодовується частина шкоди, яка не компенсована за договорами інших видів страхування.

Відповідно до п.п. «а» п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння, зокрема, транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам п. 1.7 ст. 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Відповідно до п. 13.1 ст. 13 Закону, учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності та особи з інвалідністю внаслідок війни, що визначені законом, особи з інвалідністю I групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним особі з інвалідністю I групи, у її присутності, звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом.

У справі, яка переглядається, вбачається та не заперечується відповідачем в апеляційній скарзі, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 застрахованою на момент ДТП не була, а сам водій не належить до категорії осіб, визначених п. 13.1 ст. 13 Закону, які звільнені від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України.

Таким чином, за наявності договору добровільного страхування страхувальник (потерпілий) вправі отримати страхове відшкодування від свого страховика за договором добровільного страхування, при цьому МТСБУ відшкодовує потерпілому частину шкоди, яка не компенсована за договором добровільного страхування, у разі якщо винуватець ДТП (власник транспортного засобу) не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 21 вересня 2020 року в справі № 201/17793/15-ц відхиляються апеляційним судом як нерелевантні, оскільки вказана справа стосувалась особи, яка мала статус учасника бойових дій, а отже обставини справи є відмінними.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Характеристиками доказів є їх належність, достовірність, допустимість та достатність. Так, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Допустимість доказів означає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами (ст. 77 - 80 ЦПК України).

На підтвердження обставин, якими позивач ПрАТ СК «Альфа Страхування» обґрунтовує свої вимоги, ним надано у копіях договір добровільного страхування ризиків, пов`язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу № 340.1555498.911, предметом якого є страхування транспортного засобу BMW X5 (VIN код НОМЕР_1 ; копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення № 759/393/22 щодо ОСОБА_1 ; заяву потерпілого про настання страхового випадку; акт огляду транспортного засобу від 10 січня 2022 року; рахунок СТО від 03 січня 2022 року; страховий акт від 26 січня 2022 року; платіжне доручення про виплату страхового відшкодування в розмірі 645072,64 грн. на рахунок СТО від 28 січня 2022 року; акт виконаних робіт від 18 березня 2022 року; лист про повернення коштів від 23 березня 2022 року; платіжне доручення про повернення надмірно сплачених коштів в розмірі 10968,84 грн.

Відповідно до п. 2 ст. 80 ЦПК України питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Щодо доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 про відсутність доказів чинності страхового полісу, апеляційний суд звертає увагу, що позивачем разом з позовною заявою надано копію договору страхування № 340.1555498.911, згідно якого ПрАТ СК «Альфа Страхування» було здійснено виплату страхового відшкодування за страховим випадком внаслідок ДТП, яка мала місце 31 грудня 2021 року в м. Києві.

Згідно ст. 983 ЦК України (в редакції станом на час укладення договору страхування) договір страхування набирає чинності з моменту внесення страхувальником першого страхового платежу, якщо інше не встановлено договором.

Так, в п. 8 договору зазначено строк його дії (з 00:00 год. 28 травня 2020 року по 24:00 27 травня 2022 року), що свідчить про те, що договором прямо встановлено дату набуття та припинення дії договору, також в ньому зазначено, що договір набуває чинності після оплати першої частини страхового платежу.

Згідно ч. 2 ст. 997 ЦК України якщо страхувальник прострочив внесення страхового платежу і не сплатив його протягом десяти робочих днів після пред`явлення страховиком письмової вимоги про сплату страхового платежу, страховик може відмовитися від договору страхування, якщо інше не встановлено договором.

Разом із тим, відсутність претензій до страхувальника щодо виконання ним умов договору страхування свідчить про факт виплати страхового відшкодування за цим договором, що дає підстави для висновку про укладеність договору страхування та його дію станом на дату настання страхового випадку. Крім того, у страховому акті в розділі ІІ Премія за договором відображено, що страхове платежі було сплачено та заборгованість по договору відсутня.

Апеляційний суд не може погодитися з доводами апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що при проведенні оцінки вартості завданих збитків допущені суттєві порушення, які не дозволяють визначити дійсний розмір збитків, зокрема, огляд було проведено без присутності ОСОБА_1 та без фотографування пошкодженого автомобіля потерпілого, що є однією з підстав для настання такої відповідальності, що прямо вказано у п. 8 частини І договору (страхового сертифіката), крім того, відповідач посилався на проставлення в акті огляду факсимільного підпису невстановленою особою.

Так, відповідно до п. 5.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092, у разі потреби виклик заінтересованих осіб для технічного огляду із зазначенням дати, місця та часу проведення огляду КТЗ (після їх узгодження з виконавцем дослідження) здійснюється замовником дослідження шляхом вручення відповідного виклику під розписку особі, що викликається, або телеграмою з повідомленням про її вручення адресату.

Таким чином, законодавством не передбачено обов`язкового проведення огляду транспортного засобу разом з третіми (заінтересованими) особами.

Апеляційний суд відхиляє як необґрунтовані доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що під час огляду транспортного засобу не було проведено його фотографування, не доведено необхідності стягнення ПДВ у складі страхового відшкодування, враховуючи непідтвердження факту проведення ремонтних робіт. Такі доводи спростовуються наявними в матеріалах справи актом виконаних робіт від 18 березня 2022 року (а. с. 37 - 40 т. 1) та відповіддю СТО ТОВ «АВТ Баварія Київ» на адвокатський запит від 05 березня 2024 року, наданою стороною самого відповідача, згідно якого сервісним центром повідомлено на адвокатський запит, що відновлювальний ремонт автомобіля BMW X5 д.н.з. НОМЕР_2 проводився в сервісному центрі товариства та здійснювався в період з 03 січня 2022 року по 18 березня 2022 року згідно наряду-замовлення DRO00006308 від 03 січня 2022 року за адресою м. Київ бул. Вацлава Гавела 4. Акт виконаних робіт було підписано 18 березня 2022 року; під час огляду автомобіля перед проведенням ремонту робились фотознімки автомобіля (а. с. 141 т. 1).

При цьому фотографії, нібито надані позивачем з порушенням вимог ч. 2, 8 ст. 80 ЦПК України, про що зазначає відповідач ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, в матеріалах справи відсутні, а тому апеляційним судом відповідно не досліджуються і не оцінюються.

Апеляційний суд відхиляє як необґрунтовані доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , що акт огляду від 10 січня 2022 року містить факсимільний підпис, а також що даний акт підписаний невстановленою особою, без посвідчення печаткою ПрАТ СК «Альфа Страхування» зважаючи на те, що вказаний акт огляду складено на бланку позивача, а в листі ТОВ «АВТ Баварія Київ» на адвокатський запит від 05 березня 2024 року повідомлено, що огляд автомобіля BMW X5 д.н.з. НОМЕР_2 перед виконанням ремонту для складання калькуляції ремонту виконувався 06 січня 2022 року слюсарем з ремонту КТЗ ОСОБА_5. в присутності експерта від страхової компанії (а. с. 141 т. 1).

Апеляційний суд не погоджується з доводами апеляційної скарги ОСОБА_1 , що акт огляду транспортного засобу є невід`ємною частиною договору, який мав бути складений при його укладенні для підтвердження технічного стану автомобіля перед страхуванням ризиків, з огляду на положення п. 8 договору, згідно якого огляд та фотографування транспортного засобу не проводяться, якщо транспортний засіб знаходиться в автосалоні (новий транспортний засіб) при одночасному виконанні наступних умов: транспортний засіб не експлуатувався раніше; не має пошкоджень; пробіг не більше 50 км. Беручи до уваги, що забезпечений транспортний засіб є новим, його огляд правомірно не проводився та акт огляду не укладався.

Оцінюючи аргументи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо допущення суттєвих порушень при проведенні огляду, які, на думку відповідача, не дозволяють визначити дійсний розмір збитків, апеляційний суд також враховує, що будь-яких доказів на спростування розміру заподіяної шкоди відповідач не надає та не заявляє клопотання про проведення судової автотоварознавчої експертизи.

Не приймаються апеляційним судом помилкові доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , що в матеріалах справи наявна лише І частина договору (страховий сертифікат), а ІІ частина договору (договір добровільного страхування ризиків, пов`язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу), не містить підписів та печаток сторін, що, на думку відповідача, свідчить про неукладеність договору.

Апеляційний суд враховує, що ІІ частина договору страхування, копія якого наявна в матеріалах справи, є узагальненою, в той час як І частина договору, підписана сторонами, має відсилки на ІІ частину та встановлює конкретні умови договору страхування, в тому числі забезпечений транспортний засіб, строк дії договору, умови сплати страхового платежу та періоди сплати, що дає підстави для висновку, що сторони дійшли згоди щодо всіх істотних умов договору. При цьому жодним з положень договору не передбачено підписання всіх частин, з яких він складається, а відповідачем не надано доказів існування будь-яких інших редакцій ІІ частини договору з іншими умовами, щодо яких ним висловлені відповідні припущення в апеляційній скарзі.

Разом із тим, вирішуючи питання про підставність даного позову, апеляційний суд враховує таке.

Аналіз змісту глави 82 ЦК України підтверджує, що законодавець розрізняє поняття «особа, яка завдала шкоду» та «особа, яка відповідає за шкоду».

За наявності вини особи, яка завдала шкоду, особа, яка є відповідальною за шкоду, на підставі частини першої статті 1191 ЦК України набуває права зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування.

За правилами ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до вимог статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов`язана відшкодувати її на загальних підставах.

Якщо неправомірному заволодінню іншою особою транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом сприяла недбалість її власника (володільця), шкода, завдана діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, відшкодовується ними спільно, у частці, яка визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Потерпілий має подати докази, що підтверджують факт завдання шкоди внаслідок ДТП, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 243/10982/15-ц (провадження № 14-81цс18) зазначено, що «володільцем об`єкта, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, є юридична або фізична особа, що експлуатує такий об`єкт в силу наявності права власності, користування (оренди), повного господарського відання, оперативного управління або іншого речового права. Не вважається володільцем об`єкта, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з таким володільцем (водій, машиніст, оператор тощо). Тобто, володільцем об`єкта, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, є не лише його власник, але й інша фізична чи юридична особа, яка на відповідній правовій підставі володіє цим об`єктом. Вирішуючи питання про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, національні суди повинні встановити, хто та на якій правовій підставі володіє відповідним транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку».

Такі ж правові висновки підтримуються Верховним Судом в подальшому, зокрема, в постанові від 25 листопада 2024 року у справі № 357/11901/22, що свідчить про незмінність правової позиції.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Згідно схеми місця ДТП, яка долучалася до матеріалів справи № 759/393/22, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Аudi д.н.з. НОМЕР_4 без оформленого полісу ОСЦПВ наземних транспортних засобів, належного ПП «Фомальгаут-Транс» (а. с. 18).

Згідно довідки ПП «Фомальгаут-Транс», підприємство мало на балансі автомобіль Аudi д.н.з. НОМЕР_4 з 01 липня 2012 року по 14 квітня 2023 року (а. с. 149).

Згідно договору № 09/11-21 найму транспортного засобу від 09 листопада 2021 року, укладеного з ПП «Фомальгаут-Транс» з ТОВ «Діамейд Груп», наймодавець передає, а наймач бере в оренду (найм) транспортний засіб Аudi А6 д.н.з. НОМЕР_4 .

Згідно договору № ПВ-2/21 про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, укладеного 01 грудня 2021 року ТОВ «Діамейд Груп» та ОСОБА_1 , працівник обіймає посаду менеджера зі збуту, яка безпосередньо пов`язана із збереженням ввіреного йому майна - автомобіля Аudi А6 д.н.з. НОМЕР_4 , приймає на себе повну матеріальну відповідальність за незабезпечення ввіреного йому майна (автомобіля) і в зв`язку з цим зобов`язується своєчасно повідомляти адміністрації підприємства про всі обставини, що загрожують забезпеченню збереження ввіреного йому майна.

Згідно наказів-розпоряджень № 12-к від 01 грудня 2021 року про прийняття на роботу ОСОБА_1 на посаду менеджера зі збуту, копію наказу № 3-к про припинення трудового договору (контракту), ОСОБА_1 перебував в трудових правовідносинах з ТОВ «Діамейд Груп» з 01 грудня 2021 року по 28 лютого 2022 року.

Таким чином, із доказів, наявних в матеріалах справи, вбачається, що станом на час дорожньо-транспортної пригоди володільцем джерела підвищеної небезпеки Аudi д.н.з. НОМЕР_4 було ТОВ «Діамейд Груп» на підставі договору найму, а водій ОСОБА_1 на час дорожньо-транспортної пригоди перебував у трудових правовідносинах з даною юридичною особою.

Разом із тим, в даній справі ПрАТ СК «Альфа Страхування» не пред`явлено вимог до ТОВ «Діамейд Груп» як володільця джерела підвищеної небезпеки, та пред`явлено вимоги безпосередньо до водія ОСОБА_1 як особи, винної в дорожньо-транспортній пригоді.

Належним відповідачем має бути така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги. Суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача (схожі за змістом висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/17792/17). Якщо позовна вимога заявлена до особи, яка не є учасником спірних правовідносин (тобто, не до тієї особи, яка має відповідати за цією вимогою), така особа є неналежним відповідачем.

Отже, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Визначення позивачем у позові складу сторін у справі має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад.

З урахуванням принципу диспозитивності цивільного судочинства та принципу змагальності сторін, на позивача покладено обов`язок визначати відповідача у справі. При цьому суд під час розгляду справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред`явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та повинен вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.

Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно зі специфікою спірних правовідносин), суд відмовляє в задоволенні позову.

Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц зроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Водночас установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Таким чином, пред`явлення позовних вимог до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

З огляду на встановлені обставини справи, зміст та характер відносин сторін, вбачається, що належним відповідачем у справі за позовом ПрАТ «Альфа-Страхування» щодо стягнення матеріальної шкоди в порядку суброгації є ТОВ «Діамейд Груп», як володілець джерела підвищеної небезпеки на підставі договору найму транспортного засобу № 09/11-21 від 09 листопада 2021 року, транспортним засобом якого керував працівник даного підприємства Єршов О.С., яке позивачем до участі в справі як відповідач не залучалось.

Відтак, апеляційний суд відмовляє у задоволенні позову через пред`явлення вимог до неналежного відповідача.

З огляду на викладене апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального права, яке є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, що відповідно до вимог ст. 376 ЦПК України є підставами для його скасування із прийняттям нової постанови про відмову в позові.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України апеляційний суд здійснює перерозподіл судових витрат та стягує із позивача ПрАТ СК «Альфа Страхування» на користь відповідача ОСОБА_1 та ТОВ «Діамейд Груп» понесені ними судові витрати за подання апеляційних скарг в розмірі 11413,86 грн. кожному.

Керуючись ст. 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Діамейд Груп» задовольнити.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 22 травня 2024 року скасувати та прийняти нову постанову.

Відмовити Приватному акціонерному товариству Страхова компанія «Альфа Страхування» в позові до ОСОБА_1 , треті особи Моторне (транспортне) страхове бюро України, Приватне підприємство «Фомальгаут-Транс» про відшкодування шкоди.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Альфа Страхування» (м. Київ вул. Рибальська 22 код ЄДРПОУ 30968986) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_5 ) а також на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діамейд Груп» (м. Київ пл. Спортивна 1-а код ЄДРПОУ 43761808) судовий збір в розмірі 11413,86 грн. кожному.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: Кашперська Т.Ц.

Судді: Фінагеєв В.О.

Яворський М.А.