Постанова

від 12.12.2024 по справі 758/5326/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2024 року м. Київ

Унікальний номер справи № 758/5326/20

(Провадження № 6/758/50/24)

Апеляційне провадження № 22-ц/824/16421/2024

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.,

суддів - Борисової О.В., Ратнікової В.М.,

за участю секретаря судового засідання - Дячук І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 22 лютого 2024 року, постановлену під головуванням судді Ларіонової Н.М., у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Подільський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, -

в с т а н о в и в :

У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просив: виконавчий лист, виданий 23 грудня 2022 року Подільським районним судом м. Києва на виконання рішення Подільського районного суду м. Києва від 22 серпня 2022 року у справі № 758/5326/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про витребування майна власником із чужого незаконного володіння та стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 безпідставно набуті кошти в розмірі 4 825 847,69 грн., визнати таким, що не підлягає виконанню (т. 1 а.с. 1-3).

В обґрунтування заяви зазначав, що рішенням Подільського районного суду міста Києва від 22 серпня 2022 року у справі № 758/5326/20 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 безпідставно набуті кошти в розмірі 4 825 847,69 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

23 грудня 2022 року Подільським районним судом міста Києва виданий виконавчий лист на виконання рішення Подільського районного суду міста Києва від 22 серпня 2022 року у справі № 758/5326/20 та пред`явлено до виконання до Подільського ВДВС м. Києва ЦМЦ МЮ (м. Київ).

Постановою Подільського ВДВС м. Києва від 25 січня 2023 року відкрито виконавче провадження ВП № НОМЕР_1. Постановою Подільського ВДВС м. Києва від 25 січня 2023 року об`єднано виконавче провадження № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 у зведене виконавче провадження № НОМЕР_3.

Постановою Київського апеляційного суду від 18 жовтня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Подільського районного суду міста Києва від 22 серпня 2022 року скасовано і ухвалено нове судове рішення, яким позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1 414 500,00 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Посилаючись на те, що рішення Подільського районного суду міста Києва від 22 серпня 2022 року скасовано і ухвалено нове судове рішення, просив визнати виконавчий лист, виданий 23 грудня 2022 року Подільським районним судом міста Києва на виконання рішення Подільського районного суду міста Києва від 22 серпня 2022 року у справі № 758/5326/20, таким, що не підлягає виконанню (т. 1 а.с. 1-3).

21 листопада 2023 року до суду надійшли заперечення від ОСОБА_2 на заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає задоволенню, в яких останній просив відмовити у задоволенні вказаної заяви. Посилався на те, що виконавчі листи були видані на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, за даними листами було відкрито виконавче провадження. Вказував, у відповідача залишились матеріальні обов`язки перед позивачем за судовим рішенням у справі № 758/5326/20, оскільки апеляційний суд підтвердив висновки суду першої інстанції та постановив стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1 414 500 грн. на підставі ст. 1212 ЦК України. Тобто, апеляційний суд зменшив розмір боргу відповідача своєю постановою з 4 825 847,69 грн. до 1 414 500 грн.

Визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню при наявності матеріального обов`язку боржника, призведе до припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню та порушенню приписів ст. 6 Конвенції «Право на справедливий суд» в частині належного виконання судового рішення, ст. 129-1 Конституції України, глави 50 ЦК України і інших законодавчих актів, що регулюють виконання судового рішення, яке набрало законної сили.

Відтак, виконавче провадження не може бути закінчено, а підлягає продовженню - стягненню з боржника 1 414 500 грн., тому заява не підлягає задоволенню (т. 1 а.с. 34-40).

21 лютого 2024 року до суду надійшли пояснення від заступника начальника відділу Подільського ВДВС у м. Києві ЦМУМЮ (м. Київ) Кравцової О., в яких остання заперечувала проти задоволення заяви, посилаючись на правовий висновок Верховного Суду у постанові 09 липня 2019 року у справі № 910/15888/17, що відсутні підстави у виконавця для закінчення виконавчого провадження на підставі п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку із частковим скасуванням рішення ,яке підлягало виконанню, та/або визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, оскільки рішення Подільського районного суду м. Києва від 22 серпня 2022 року не скасовано у повному обсязі Київським апеляційним судом (т. 1 а.с. 95-98).

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 22 лютого 2024 року в задоволенні заяви Звонарьова В.В., діючого в інтересах ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Подільський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню - відмовлено (т. 1 а.с. 121-124).

Не погодившись з ухвалою районного суду, 17 жовтня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Звонарьов В.В. звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню (т. 1 а.с. 141-148, 189).

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, зазначив, що судом першої інстанції не повно встановлено обставини, які мають значення для справи, не надано оцінки наданим доказам, а також неправильно застосовано норми ст. 431, ч. 2 ст. 432 ЦПК України. Не застосовано правові висновки Верховного Суду у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 2-4671/11 провадження № 61-45337св18. Судом порушено основні засади цивільного судочинства, передбачені ст. 2 ЦПК України.

Вказував, що 23 грудня 2022 року Подільським районним судом міста Києва виданий виконавчий лист на виконання рішення Подільського районного суду міста Києва від 22 серпня 2022 року у справі № 758/5326/20, за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про витребування майна власником із чужого незаконного володіння та стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 безпідставно набуті кошти в розмірі 4 825 847,69 грн. 25 січня 2023 року постановою заступника начальника Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кравцовою О.С. відкрито виконавче провадження ВП № НОМЕР_1. 25 січня 2023 року постановою заступника начальника Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кравцовою О.С. об`єднано виконавчі провадження № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 у зведене виконавче провадження № НОМЕР_3. 25 січня 2023 року постановою заступника начальника Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кравцовою О.С. накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 5 308 901,46 грн. 25 січня 2023 року постановою заступника начальника Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кравцовою О.С. накладено арешт на все майно, що належить боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 5 308 901,46 грн. 31 січня 2023 року постановою заступника начальника Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кравцовою О.С. накладено арешт на наступне майно боржника в межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору та витрат виконавчого провадження у розмірі 5 321 655,46 грн. на частки боржника ОСОБА_1 у статутному капіталі наступних юридичних осіб […] що належить боржнику […]. Постановою Київського апеляційного суду апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Звонарьова В.В. задоволено частково, рішення Подільського районного суду міста Києва від 22 серпня 2022 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про витребування майна власником із чужого незаконного володіння задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1 414 500,00 грн, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору за подання позову у розмірі 3 325,55 грн., витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 10 385,25 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 1 000 грн.

Вважав, що виконанню підлягає саме постанова Київського апеляційного суду від 18 жовтня 2023 року і на виконання саме цієї постанови має видаватись виконавчий лист. Відтак, наразі органом Державної виконавчої служби України виконується судове рішення, якого не існує, рішення яке не підлягає примусовому виконанню. Виконавець в день отримання відомостей про скасування судового рішення на виконання якого виданий виконавчий лист та перебуває на виконанні, має прийняти постанову про закінчення виконавчого провадження. Разом із постановою виконавець повертає виконавчий лист суду, який його видав. В даному випадку державний виконавець Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кравцова О.С. була присутня в залі судових засідань Київського апеляційного суду 18 жовтня 2023 року під час оголошення колегією суддів постанови по справі № 758/5326/20. Також, державним виконавцем отримано відомості про скасування рішення Подільського районного суду міста Києва 14.11.2023 року. Проте, всупереч вищенаведеним нормам законодавства постанова про закінчення виконавчого провадження прийнята не була. Державний виконавець Кравцова О.С. по теперішній час виконує судове рішення, якого не існує.

19 серпня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до відділення АТ «Ощадбанк», де отримав інформацію, що грошові кошти арештовані в межах суми 6 501 636,84 грн. Також, працівником відділення банку надано фотокопію постанови про арешт коштів боржника від 02.04.2024, винесена заступником начальника Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кравцовою О.С., за змістом якої постановлено накласти арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 1 310 651,72 гривень.

Поряд із цим, постанова про арешт коштів боржника від 25.01.2023, постанова про арешт майна боржника від 25.01.2023, постанова про арешт майна боржника від 31.01.2023 - не скасовані.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов хибного висновку у встановленні фактів (обставин справи), а також неправильно застосував норму ч. 2 ст. 432 ЦПК України (т. 1 а.с. 141-148, 189).

18 листопада 2024 року до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_2 , в якому останній просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін (т. 1 а.с. 216-229).

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Звонарьов В.В.підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити. Стягувач ОСОБА_2 заперечував проти скарги і просив її відхилити.

Інші особи, які беруть участь у справі, до суду не прибули, про час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином, про що у справі є докази. Подільський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про розгляд справи апеляційним судом 12 грудня 2024 року був сповіщений 08 листопада 2024 року повідомленням до Електронного кабінету в ЄСІТС. Факт належного повідомлення ОСОБА_1 його представник - адвокат Звонарьов В.В. підтвердив в судовому засіданні про що свідчить протокол та звукозапис судового засідання (т. 1 а.с. 207-215 т. 2 а.с. 1).

Виходячи з положень ст. 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т.ч. правом визначити свою участь в судовому засіданні.

Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі "Шульга проти України", № 16652/04). При цьому запобігати неналежній і такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі - завдання саме державних органів (див. рішення ЄСПЛ від 20.01.2011 у справі "Мусієнко проти України", № 26976/06).

Зважаючи на вимоги п. 2 ч. 8 ст. 128, ч. 5 ст. 130, ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні вказаної заяви, виходив з того, що рішенням Київського апеляційного суду від 18 жовтня 2023 року не скасовано у повному обсязі рішення Подільського районного суду м. Києва, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1 414 500,00 грн., тому відсутні підстави визнання виконавчого листа 758/5326/20, виданого 22 серпня 2022 року Подільським районним судом м. Києва таким, що не підлягає виконанню.

Однак, колегія суддів не погоджуєтьсяз такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Подільського районного суду міста Києва від 22 серпня 2022 року у справі № 758/5326/20 позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про витребування майна власником із чужого незаконного володіння - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 безпідставно набуті кошти в розмірі 4 825 847,69 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 11 350 грн. (т. 1 а.с. 11-16).

23 грудня 2022 року Подільським районним судом міста Києва було видано виконавчий лист № 758/5326/20 на виконання вищезазначеного рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 безпідставно набуті кошти в розмірі 4 825 847,69 грн. (т. 1 а.с. 5).

Постановою заступника начальника Подільського ВДВС у місті Києві ЦИУМЮ (м. Київ) Кравцовою О.С. від 25 січня 2023 року відкрито виконавче провадження ВП № НОМЕР_1 на підставі виконавчого листа № 758/5326/20, виданого Подільським районним судом міста Києва 23 грудня 2022 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 безпідставно набуті кошти в розмірі 4 825 847,69 грн. (т. 1 а.с. 9).

Постановою заступника начальника Подільського ВДВС у місті Києві ЦИУМЮ (м. Київ) Кравцовою О.С. від 25 січня 2023 року відкрито виконавче провадження ВП № НОМЕР_2 на підставі виконавчого листа № 758/5326/20, виданого Подільським районним судом міста Києва 23 грудня 2022 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 11 350,00 грн. (т. 1 а.с. 8).

Постановою заступника начальника Подільського ВДВС у місті Києві ЦИУМЮ (м. Київ) Кравцовою О.С. від 25 січня 2023 року об`єднано виконавчі провадження № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 у зведене виконавче провадження № НОМЕР_3 (т. 1 а.с. 10).

Постановою Київського апеляційного суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 758/5326/20 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Подільського районного суду міста Києва від 22 серпня 2022 року скасовано і ухвалено нове судове рішення. Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про витребування майна власником із чужого незаконного володіння задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1 414 500,00 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору за подання позову у розмірі 3 325,55 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 10 385,25 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 1 000 грн. (т. 1 а.с. 17-21).

Як на підставу для визнання виконавчого листа № 758/5326/20, виданого Подільським районним судом м. Києва 23 грудня 2022 року, таким, що не підлягає виконанню, апелянт посилався на те, що після видачі виконавчого листа судове рішення, на підставі якого такий виконавчий лист було видано, скасовано судом апеляційної інстанції повністю та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 14 ЦПК України однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду.

Виконання рішення суду будь-якої інстанції необхідно розглядати як важливу частину «судового провадження» відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а отже принцип справедливого правосуддя розповсюджується і на цю стадію судового провадження.

Згідно з положеннями ст.ст. 1, 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження здійснюється з дотриманням серед інших таких засад як верховенства права, диспозитивності, справедливості, неупередженості та об`єктивності.

Згідно з частинами першою, другою статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до пункту 5 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» є закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до частини 1 ст. 40 вищевказаного Закону, у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

Процесуально-правовими підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

До матеріально-правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна віднести ті обставини, що свідчать про припинення обов`язку боржника з передбачених законом підстав.

Загальні підстави припинення цивільно-правових зобов`язань містяться у главі 50 розділу І книги п`ятої ЦК України. Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 19 січня 2023 року у справі № 824/2/22 (провадження № 61-9190ав22) та від 09 лютого 2023 року у справі № 824/85/21.

Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.

До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 24 червня 2020 року у справі № 520/1466/14-ц, провадження № 61-43447св18, від 09 вересня 2021 року у справі № 824/67/20, провадження № 61-10482ав21, від 09 червня 2022 року у справі № 2-118/2001, провадження № 61-1762ав22, від 21 грудня 2023 року у справі № 824/2/22 провадження № 61-11769ав23.

Так, судом встановлено, що постановою Київського апеляційного суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 758/5326/20 рішення Подільського районного суду міста Києва від 22 серпня 2022 року скасовано і ухвалено нове судове рішення. Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про витребування майна власником із чужого незаконного володіння задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1 414 500,00 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору за подання позову у розмірі 3 325,55 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 10 385,25 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 1 000 грн. (т. 1 а.с. 17-21).

Станом на 26 березня 2024 року в межах виконавчого провадження частково стягнено на користь стягувача суму боргу у розмірі 103 848,28 грн. Залишок заборгованості на користь стягувача, на сьогодні, за рішенням Подільського районного суду міста Києва від 22 серпня 2022 року складає 1 310 651,72 грн. Судом не встановлено наявність обставин для скасування обмежувальних заходів накладених на заявника внаслідок невиконання зобов`язань, які потягли за собою вжиття заходів забезпечення виконавчого провадження, таке як тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України.

Доводи апелянта не свідчать про виконання боржником ОСОБА_1 набравшого законної сили судового рішення, не можуть бути визнано підставою для звільнення від виконання грошового зобов`язання.

Вказані обставини встановлені набравшою законної сили постановою Київського апеляційного суду від 07 листопада 2024 року у справі № 758/5326/20 за заявою про скасування тимчасового обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України.

Проте, судом першої інстанції помилково зазначено про часткове скасування рішення Подільського районного суду міста Києва від 22 серпня 2022 року, оскільки зі змісту постанови Київського апеляційного суду від 18 жовтня 2023 року видно, що вказане рішення скасовано в повному обсязі із ухваленням нового судового рішення по суті заявлених вимог, а відтак, вищевказане рішення районного суду від 22 серпня 2022 року втратило свою чинність та не може виконуватись.

За наявними у справі доказами 08 грудня 2023 року Подільський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) звертався до суду першої інстанції з вимогою роз`яснити порядок виконання судового рішення у справі № 758/5326/20 з огляду на перебування на виконанні виконавчого листа виданого на виконання рішення Подільського районного суду міста Києва від 22 серпня 2022 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 4 825 847, 69 грн., яке скасовано постановою Київського апеляційного суду від 18 жовтня 2023 року із визначенням до стягнення меншої суми - 1 414 500 грн. Проте до суду не надано доказів відкликання виконавчого листа, виданого на виконання скасованого рішення Подільського районного суду міста Києва від 22 серпня 2022 року, та (або) видачі нового виконавчого листа на виконання набравшої законної сили постанови Київського апеляційного суду від 18 жовтня 2023 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1 414 500 грн. (т. 1 а.с. 64-67, 72-75).

При цьому, суд апеляційної інстанції зауважив, що ухвалою Верховного Суду від 19 березня 2024 року у справі № 758/5326/20 (провадження № 61-16450ск23) відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання рішення Подільського районного суду міста Києва від 22 серпня 2022 року та постанови Київського апеляційного суду від 18 жовтня 2023 року.

Отже постанова Київського апеляційного суду від 18 жовтня 2023 року, на час розгляду цієї справи районним судом та її перегляду судом апеляційної інстанції, є такою, що набрала законної сили, не зупинена судом касаційної інстанції, а відтак підлягає виконанню.

Враховуючи, що рішення, на підставі якого було видано виконавчий лист № 758/5326/20 від 23 грудня 2022 року, було скасовано постановою Київського апеляційного суду від 18 жовтня 2023 року, та беручи до уваги те, що процесуально-правовою підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є помилкова видача виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване, колегія суддів приходить до висновку про визнання виконавчого листа № 758/5326/20, виданого 23 грудня 2022 року Подільським районним судом м. Києва на виконання рішення Подільського районного суду м. Києва від 22 серпня 2022 року у справі № 758/5326/20 таким, що не підлягає виконанню.

Таким чином, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала Подільського районного суду міста Києва від 22 лютого 2024 року підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

При цьому, суд апеляційної інстанції зауважив, що таке судове рішення не позбавляє стягувача ОСОБА_3 права звернутися із заявою про видачу виконавчого листа на виконання остаточного набравшого законної сили судового рішення у даній справі та вимагати його примусового виконання в рамках виконавчого провадження.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

При цьому, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до положень ст. 389 ЦПК України, ухвали суду першої інстанції щодо виправлення помилки у виконавчому документі або визнання його таким, що не підлягає виконанню (п. 25 ч. 1 ст. 353 ЦПК України), не віднесені процесуальним законом до переліку ухвал, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку після їх перегляду в апеляційному порядку.

Керуючись ст. 367, п. 4 ч. 1 ст. 376, ст.ст. 381-384 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу заявника ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 22 лютого 2024 року - скасувати та постановити нове судове рішення.

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Подільський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати виконавчий лист № 758/5326/20, виданий 23 грудня 2022 року Подільським районним судом міста Києва на виконання рішення Подільського районного суду міста Києва від 22 серпня 2022 року у справі № 758/5326/20, таким, що не підлягає виконанню.

Постанова набирає законної сили негайно з моменту прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Дата складання повного судового рішення - 13 грудня 2024 року.

Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець

О.В. Борисова

В.М. Ратнікова