Постанова

від 16.12.2024 по справі 340/4027/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

16 грудня 2024 року м. Дніпросправа № 340/4027/22

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Юрко І.В., Чабаненко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Територіального управління Служби судової охорони у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2022 року в адміністративній справі №340/4027/22 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Кіровоградській області, Служби судової охорони, Державної судової адміністрації України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Територіального управління Служби судової охорони у Кіровоградській області, Служби судової охорони, Державної судової адміністрації України, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача 3 щодо нездійснення фінансування, а саме не перерозподілу видатків і не направлення розпоряднику бюджетних коштів нижчого рівня відповідачу 2 асигнувань достатніх для виплати позивачу додаткової винагороди відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168) з 24.02.2022; зобов`язати Відповідача 3 забезпечити фінансування шляхом перерозподілу видатків і направлення розпоряднику бюджетних коштів нижчого рівня відповідачу 2 асигнувань достатніх для виплати додаткової винагороди позивачу з 24.02.2022 відповідно до Постанови № 168;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача 2 щодо не підготування і не направлення до відповідача 3 накази про виплату додаткової винагороди позивачу з 24.02.2022 відповідно до Постанови № 168; зобов`язати відповідача 2 підготувати і направити до відповідача 3 накази про виплату додаткової винагороди Позивачу з 24.02.2022 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача 1 щодо не нарахування і не виплату позивачу з 24.02.2022 відповідно до Постанови № 168 додаткової винагороди в розмірі 30 000 гривень щомісячно; зобов`язати відповідача 1 здійснити нараховування і виплату позивачу відповідно до пункту 1 Постанови № 168 додаткової винагороди в розмірі 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць з 24.02.2022 і до закінчення дії воєнного стану.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що внаслідок невиплати додаткової винагороди відповідно до вимог Постанови № 168, грубо порушено право позивача на належне і своєчасне отримання грошового забезпечення (винагороди за працю) за період з 24.02.2022, що стало підставою звернення до суду з даним позовом.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2022 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Кіровоградській області щодо не нарахування і невиплату контролеру І категорії 2 відділення 1 взводу охорони 1 підрозділу охорони Територіального управління Служби судової охорони у Кіровоградській області ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за період з 24 лютого 2022 по 18 липня 2022 включно у розмірі 30000 гривень щомісячно, а починаючи з 19 липня 2022 по 31 серпня 2022 включно (день звернення до суду) у розмірі до 30000 гривень пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць.

Зобов`язано Територіальне управління Служби судової охорони у Кіровоградській області здійснити нараховування та виплату контролеру І категорії 2 відділення 1 взводу охорони 1 підрозділу охорони Територіального управління Служби судової охорони у Кіровоградській області ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за період з 24 лютого 2022 по 18 липня 2022 включно у розмірі 30000 гривень щомісячно, а починаючи з 19 липня 2022 по 31 серпня 2022 включно (день звернення до суду) у розмірі до 30000 гривень пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач - 1 Територіальне управління Служби судової охорони у Кіровоградській області подало апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що виплата додаткової винагороди, яка передбачена вимогами Постанови № 168, можлива лише за умови наявності відповідних бюджетних призначень, які у Державному бюджеті України на 2022 не передбачені, що вказує на відсутність вини в його діях.

Позивач не надав суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу. Відповідно до частини четвертої статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідач-3 - Державна судова адміністрація України надав суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому просить скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позову.

Третім апеляційним адміністративним судом відкрито провадження за апеляційною скаргою Територіального управління Служби судової охорони у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.10.2022 року в адміністративній справі №340/4027/22.

Від Територіального управління Служби судової охорони у Кіровоградській області надійшло клопотання, в якому останній просить зупинити апеляційне провадження у справі №340/4027/22 у зв`язку з тим, що на даний час Верховним Судом відкрито провадження у зразковій адміністративній справі за позовом Особи до Державної судової адміністрації України, Територіального Управління Служби судової охорони у Закарпатській області, за участю третьої особи Служби судової охорони про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії у зразковій адміністративній справі № 260/3564/22.

Відповідач зазначає, що адміністративна справа №340/4027/22 має ознаки типової справи, за якими відкрито провадження у зразковій справі, а тому підлягає зупиненню до вирішення зразкової справи Верховним Судом.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.02.2023 року клопотання Територіального управління Служби судової охорони у Кіровоградській області задоволено. Зупинено апеляційне провадження в адміністративній справі №340/4027/22 до набрання законної сили судовим рішенням у зразковій адміністративній справі №260/3564/22.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.09.2024 року провадження у справі№340/4027/22 поновлено, справу призначено до розгляду у судовому засіданні.

У поданій заяві Служба судової охорони просить здійснювати подальший розгляд справи без участі працівника.

Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.

Так, позивач - ОСОБА_1 проходить службу на посаді контролера І категорії 2 відділення 1 взводу охорони 1 підрозділу охорони ТУ ССО у Кіровоградській області (а.с.18).

28.02.2022 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», якою передбачено на період дії воєнного стану виплату співробітникам Служби судової охорони додаткової винагороди в розмірі 30000 грн. пропорційно в розрахунку на місяць.

Зважаючи на не нарахування і невиплату додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, позивач через свого представника звернувся до Територіального управління Служби судової охорони у Кіровоградській області із відповідним запитом.

Листом від 07.07.2022 року представника позивача було поінформовано, що зважаючи на відсутність у Державному бюджеті України на 2022 відповідних бюджетних призначень для виплати співробітникам Служби судової охорони додаткової винагороди накази про її виплату не видавались та відповідні виплати не здійснювались (а.с.19-22).

Аналогічні запити направлялись представником позивача на адресу Служби судової охорони, Державної судової адміністрації України та Мінфіна, на які також отримано відповіді із інформацією про відсутність відповідного фінансування для здійснення виплати спірної додаткової винагороди (а.с.23-26, 27-28, 29-30).

Вважаючи вищевказану бездіяльність протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

Спірним у цій справі є питання наявності у позивача права на додаткову винагороду, яка передбачена постановою КМУ №168 від 28.02.2022, та можливість реалізації такого права за відсутності відповідного бюджетного фінансування для виплати такої винагороди.

Відповідно до ч.1, 2 ст.161 Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» служба судової охорони є державним органом у системі правосуддя для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах.

Служба судової охорони підзвітна Вищій раді правосуддя та підконтрольна Державній судовій адміністрації України.

Статтею 165 Закону №1402-VIII передбачено, що грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України на рівні не нижчому, ніж установлений для поліцейських, і повинно стимулювати до комплектування Служби судової охорони кваліфікованими співробітниками.

Співробітникам Служби судової охорони гарантується інший соціальний захист в обсягах та порядку, передбачених Законом України «Про Національну поліцію» для поліцейських, за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на фінансування Служби судової охорони.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 № 289 затверджено: схему посадових окладів за посадами окремих категорій співробітників Служби судової охорони, які займають керівні посади; тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів співробітників Служби судової охорони; схему тарифних розрядів за основними типовими посадами співробітників Служби судової охорони; схему тарифних коефіцієнтів за спеціальними званнями співробітників Служби судової охорони; розміри надбавки за стаж служби співробітників Служби судової охорони.

Крім того, установлено, що порядок виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони затверджується ДСА України.

Наказом Державної судової адміністрації України від 26 серпня 2020 року №384 затверджений Порядок виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони, згідно з пунктом 1 розділу І якого цей Порядок визначає механізм виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони.

Відповідно до п.9 розділу І Порядку № 384 підставою для виплати грошового забезпечення є наказ Служби або територіального управління Служби про призначення на посаду співробітника в Службі, територіальному управлінні Служби та встановлення розмірів посадового окладу, надбавок, доплат. Грошове забезпечення співробітникам виплачується за місцем проходження служби виключно в межах фондів оплати праці співробітників, затверджених у кошторисах Служби або територіального управління Служби на грошове забезпечення (п.10 розділу І Порядку № 384).

Відповідно до пункту 15 розділу І Порядку № 384 грошове забезпечення, що належить до виплати співробітнику і своєчасно не виплачене або виплачене в меншому ніж належало розмірі, виплачується за весь період, протягом якого, співробітник мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення.

Пунктом 16 розділу І Порядку № 384 визначено, що звернення співробітника щодо виплати грошового забезпечення розглядаються Службою судової охорони або відповідним територіальним управлінням Служби судової охорони в установленому законодавством порядку.

Відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (в первинній редакції), установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Пунктом 5 Постанови № 168 передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування та застосовується з 24.02.2022.

Отже, вказаною постановою № 168 Кабінет Міністрів України установив, зокрема, співробітникам Служби судової охорони на період дії воєнного стану виплату додаткової винагороди в розмірі 30000 гривень щомісячно.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 №793, яка набрала чинності 19.07.2022, внесені зміни до Постанови №168, згідно яким, зокрема, в абзаці першому пункту 1 постанови слова і цифри «додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно» замінено словами і цифрами «додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць».

У пункті 2 постанови Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 №793 передбачено, що цей нормативно-правовий акт застосовуються з 24 лютого 2022 року.

Отже, в обох зазначених постановах Кабінету Міністрів України (№168 і №793) передбачено, що вони набирають чинності з дня їх опублікування та застосовуються з 24.02.2022.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Виходячи з встановленого принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України, суд першої інстанції правильно зазначив, що зміни, внесені Постановою № 793, мають застосуватись у спірних правовідносинах з 19.07.2022, тому у період з 19.07.2022 (день набрання чинності Постановою №793) по день звернення позивача до суду розмір такої додаткової винагороди становить до 30000 грн. пропорційно в розрахунку на місяць.

В той же час суд також враховує, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у рішенні від 06.04.2023 у зразковій справі №260/3564/22 зазначив, що зміст внесених постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 №793 змін до постанови №168 в частині визначення розміру додаткової винагороди «до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць» замість « 30000 гривень щомісячно» не свідчить про те, що такі зміни вплинули на розмір додаткової винагороди, адже за загальним правилом заробітна плата (грошове забезпечення) виплачується щомісячно за фактично відпрацьований час, тому визначена Урядом «пропорційність» із прив`язкою до місячного періоду фактично передбачає виплату додаткової винагороди в розмірі 30000 гривень на місяць за умови відпрацювання норми робочого часу відповідного місяця.

Правило щодо пропорційності розміру грошового забезпечення співробітників Служби судової охорони до виконаної норми праці закріплено й у пункті 14 Порядку №384, згідно з яким при виплаті співробітникам грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення сум щомісячних основних, додаткових видів грошового забезпечення та премії за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.

З огляду на викладене Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що вказані зміни у правовому регулюванні спірних відносин не змінили обсягу права позивача на отримання додаткової винагороди в розмірі 30000 грн на місяць, передбаченому постановою №168 у первинній редакції.

Стосовно посилання скаржника на відсутність відповідного фінансування в якості підстави невиплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу, враховує, що ця справа є типовою справою по відношенню до вказаної вище справи №260/3564/22, яку Верховним Судом розглянуто як зразкову справу (п.21, 22 ч.1 ст.4 КАС України).

Відповідно до ч.3 ст.291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

У справі №260/3564/22 Верховним Судом визначено право особи, яка є співробітником Служби судової охорони, на додаткову винагороду, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022.

Великою Палатою Верховного Суду в постанові 21 вересня 2023 року, якою залишено без змін рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06 квітня 2023 року у справі №260/3564/22, зроблений висновок, що неправомірність відмови ТУ ССО у виплаті додаткової винагороди, як однієї зі складових грошового забезпечення, з підстави відсутності відповідних бюджетних асигнувань, оскільки таке, виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року право особи мирно володіти своїм майном, оскільки доки відповідні правові норми, що передбачають певні виплати, є чинними, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах (справа «Кечко проти України», заява №63134/00, рішення від 08 листопада 2005 року).

Пунктом 3 статті 116 Конституції України передбачено, що до повноважень КМУ належить забезпечення проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування.

Рішеннями Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 та від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 підтверджена конституційність повноважень КМУ щодо реалізації політики у сфері соціального захисту, в тому числі регулювання порядку та розмірів соціальних виплат і допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України виходячи з фінансових можливостей держави.

На підставі частини першої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно із частиною другою цієї статті суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ.

Частиною першою статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-VI «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику ЄСПЛ як джерело права.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Право на виплату додаткової винагороди співробітникам Служби судової охорони, передбачене постановою КМУ № 168, підпадає під сферу дії статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо за національним законодавством особа має обґрунтоване право на отримання виплат в рамках національної системи соціального забезпечення та якщо відповідні умови дотримано, органи влади не можуть відмовити у таких виплатах доти, доки виплати передбачено законодавством.

За змістом правової позиції ЄСПЛ у справі «Кечко проти України» (рішення від 08 листопада 2005 року) у межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду визнала необґрунтованими посилання Територіального управління на те, що в затвердженому ДСА України кошторисі Служби судової охорони на 2022 рік та відповідному кошторисі Територіального управління видатки на виплату додаткової винагороди, визначеної постановою КМУ № 168, не передбачались та не затверджувались, у зв`язку із чим існуючий за фондом оплати праці фінансовий ресурс не дозволяє здійснити таку виплату, оскільки гарантовані законом виплати, пільги тощо неможливо поставити в залежність від видатків бюджету.

Відмова Територіального управління у виплаті додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ № 168 порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції право мирно володіти своїм майном. Доки відповідне положення постанови КМУ № 168 є чинним, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в такій виплаті. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань (рішення ЄСПЛ від 08 листопада 2005 року у справі «Кечко проти України»).

Зазначена позиція також узгоджується з висновками Конституційного Суду України, викладеними у рішеннях від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004, від 01 грудня 2004 року № 20-рп/2004, від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007.

Верховний Суд України у своїх рішеннях також неодноразово вказував на те, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат (постанови Верховного Суду України від 22 червня 2010 року у справі № 21-399во10, від 07 грудня 2012 року у справі № 21-977во10, від 03 грудня 2010 року у справі № 21-44а10).

Виходячи з вищенаведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваному рішенні, відповідають правовій позиції, яка сформована Верховним Судом у зразковій справі №260/3564/22.

Стосовно посилання скаржника на Порядок і умови виплати співробітниками Служби судової охорони додаткової винагороди на період дії воєнного стану, затверджений наказом ДСА від 31 жовтня 2022 року № 396, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що за імперативною нормою частини другої статті 165 Закону № 1402-VIII розмір грошового забезпечення співробітників Служби судової охорони встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 03 квітня 2019 року № 289 «Про грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони» ДСА України уповноважена затверджувати виключно порядок його виплати.

Суд апеляційної інстанції також звертає увагу на висновки Верховного Суду, викладені в означеній вище зразковій справі № 260/3564/22, відповідно до яких визначення в пункті 7 Порядку №396 розмірів додаткової винагороди співробітникам Служби судової охорони за певними критеріями виходить за межі наданих ДСА України повноважень.

Крім того, надання нормативно-правовому акту ретроактивної дії не порушуватиме принципи незворотності дії в часі та правової визначеності, якщо ці зміни не погіршують правове становище особи: не встановлюють чи не посилюють юридичну відповідальність, не скасовують і не обмежують чинні права і свободи, тоді як в межах спірних правовідносин надання ретроактивної дії Порядку № 396 має наслідком порушення прав позивача та є порушенням принципу правової визначеності.

Суд першої інстанції під час розгляду справи дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення в його оскаржуваній частині.

Передбачені ст.317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції в цій частині та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Територіального управління Служби судової охорони у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2022 року в адміністративній справі №340/4027/22 - залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2022 року в адміністративній справі №340/4027/22 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя С.В. Білак

суддя І.В. Юрко

суддя С.В. Чабаненко