Постанова

від 04.12.2024 по справі 120/709/21-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/709/21-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Маслоід О.С.

Суддя-доповідач - Біла Л.М.

04 грудня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

суддів: Гонтарука В. М. Моніча Б.С. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Лунь Т. С.,

представника позивача - Тюркіна О.С.

представника відповідача - Кухрівського О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рітон" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рітон" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 07.10.2020 року за № 0002490505.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2024 року позов задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги апелянтом відзначено про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року було відкрито апеляційне провадження у даній справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні.

В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та за викладених в ній обставин просив задовольнити.

Представник позивача проти доводів апелянта заперечив та просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила наступне.

Позивач перебуває на обліку у відповідача та є платником податку на додану вартість.

У період з 16.03.2020 року по 27.08.2020 року відповідачем на підставі наказу «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Рітон»» від 05.03.2020 року за № 1379 та направлень на перевірку від 16.03.2020 року за № № 981, 979, 980, 982, 978, від 10.08.2020 року за № 174, наказів на продовження термінів проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 18.08.2020 року за № 2460 та від 20.08.2020 року № 2489 була проведена перевірка позивача, за результатом якої складено акт від 03.09.2020 року № 1301/0704/31836403 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Рітон» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.20218 року по 31.12.2019 року з метою правильності обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, з урахуванням проведених перевірок з питань достовірності заявленоїсуми бюджетного відшкодування та формування від`ємного значення між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість».

Перевіркою встановлено порушення позивачем, зокрема, п.п. «б» п. 200.4. ст. 200 ПК України, в результаті чого в січні та лютому 2018 року завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 20.2.1. декларації) на 318 160 грн., внаслідок включення до складу розрахунків суми бюджетного відшкодування за перевіряємий період податкових накладних, по яких відсутній факт оплати товару, робіт, послуг.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення рішення від 07.10.2020 року за № 0002490505, яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (далі ПДВ), задекларовану на рахунок платника у банку на 381160 грн. та застосовані штрафні санкції згідно п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України (далі ПК України) у розмірі 95290 грн.

На вказане спірне рішення 26.10.2020 року позивачем була подана скарга до ДПС України, яка рішенням податкового органу від 24.12.2020 року залишена без задоволення.

Вважаючи спірне рішення відповідача протиправним, позивач з метою його скасування, звернувся до суду з даним позовом.

За результатом розгляду матеріалів справи, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача та наявність підстав для їх задоволення.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Вимогами статті 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів врегульовані положеннями Податкового кодексу України (далі ПК України; в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно підпункту 20.1.2 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (пункт 75.1 статті 75 ПК України ).

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Позивач не заперечує наявність підстав для проведення перевірки.

Згідно з підпунктами 14.1.18, 14.1.178, 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника; податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу; податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Кодексу.

Відповідно до підпунктів а та б пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/ орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Згідно пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.5 статті 198 ПК України визначено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Право на нарахування податкового кредиту при придбанні товару (послуг) виникає у платника податків, якщо таке придбання здійснюється з метою використання їх в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, при цьому до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів/послуг, а підставою для нарахування податкового кредиту є видана зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних податкова накладна із заповненням всіх обов`язкових реквізитів.

Пунктом 44.1 статті 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 85.4 статті 85 ПК України передбачено, що при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Як встановлено з матеріалів справи, в акті перевірки відповідачем зазначено, що позивачем до складу розрахунків суми бюджетного відшкодування за перевіряємий період були включенні суми по податковим накладним, по яким відсутній факт оплати товарів, робіт, послуг за січень 2018 року на суму 294505 грн. та лютий 2028 року на суму 86655 грн. Відповідно за цей період позивачем було завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на загальну суму 381160 грн.

Разом з тим, як достеменно встановлено судом першої інстанції, спірна ситуація у даному випадку виникла в зв`язку з наявністю у сторін різного механізму зарахування сум ПДВ до складу розрахунків суми бюджетного відшкодування.

Вказана розбіжність слугувала підставою для призначення судом першої інстанції судово-економічної експертизи, де на вирішення експерта були поставлені питання, чи підтверджуються документально висновки акту перевірки ГУ ДПС у Вінницькій області від 03.09.2020 року № 1301/0704/31836403 «Про результатидокументальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженоювідповідальністю «Рітон» щодо порушення ним п.п. «б» п. 200.4. ст. 200 ПК України в січні та лютому 2018 року шляхом завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 20.2.1. декларації) внаслідок включення до складу розрахунків суми бюджетного відшкодування за період, що перевіряється, податкових накладних, по яких відсутній факт оплати товарів, робіт, послуг, і чи підтверджується матеріалами перевірки наявність арифметичних розбіжностей в сумі 77936,07 грн. між сумою, зазначеною в податковому повідомленні рішенні від 07.10.2020 року за № 0002490505, та сумою ПДВ, обрахованою відповідачем в додатку № 3 до вказаного акту перевірки.

Судова колегія враховує, що відповідно до статті 1 Закону України № 4038-ХІІ від 25.02.1994 р. «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

Тобто, метою проведення експертизи є роз`яснення питань, що виникають при вирішенні конкретної справи з причин необхідності встановлення в процесі здійснення судочинства таких фактів, дані про які вимагають спеціальних досліджень.

З матеріалів справи встановлено, що відповідно до висновку експертизи, експертом вказано, що за результатами дослідженнянаданих документів висновки акту перевірки ГУ ДПС у Вінницькій області від 03.09.2020 року № 1301/0704/31836403 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Рітон» щодо порушення п.п. «б» п. 200.4. ст. 200 ПК України в січні та лютому 2018 року шляхом завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 20.2.1. декларації) внаслідок включення до складу розрахунків суми бюджетного відшкодування за січень-лютий 2018 року, податкових накладних, по яких відсутній факт оплати товарів, робіт, послуг, а саме:

по ДП «Крижопольське лісове господарство» (9914202097) документально підтверджується насуму 1129,78 грн;

по СЛКП «Флора» (311225122062), ТОВ «Бориспіль Карго сервіс» (3511926426594) та ДП «Тульчинське лісомисливське господарство» (9914702227) документально не підтверджується на суму 377316,12 грн;

по ДП «Вінницьке лісове господарство» (333158302032) документально підтвердити не вбачається за можливе насуму 2714,10 грн.

Обґрунтування наведене в дослідницькій частині.

За відсутності нумерації на додатках до акту перевірки самостійно визначити про який із додатків іде мова у другому питанні не можливо, тому надати відповідь щодо наявності арифметичних розбіжностей в сумі 77936, 07 грн. між сумою, зазначеною вподатковому повідомленні-рішенні № 0002490505 від 07.10.2020 року, та сумою податку на додану вартість, обраховано ГУ ДПС у Вінницькій області в додатку № 3 до акту перевірки від 03.09.2020 року № 1301/0704/31836403 експерту не вбачається за можливе. Обґрунтування наведено у дослідницькій частині.»

Як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції, представник позивача наголошував про повне з`ясування ним питань по сумі, заявленій у якості арифметичної помилки, у розмірі 77936, 07 грн. та вказав про зняття питання по цій сумі.

Крім цього, судом першої інстанції, за участі експерта, були з`ясовані питання по сумах, які були підтверджені експертом у розмірі 1129,78 грн та 2714,10 грн. З урахуванням пояснень, наданих експертом та сторонами, додатковим дослідженням первинних документів, що знаходяться у матеріалах справи, судом першої інстанції було встановлено, що по ДП «Крижопольське лісове господарство» (9914202097) документально не підтверджується на суму 1129,78 грн., вказана сума сплачена платіжним дорученням № 379 від 09.02.2018 року, а також по ДП «Вінницьке лісове господарство» (333158302032) документально не підтверджується на суму 2714,10 грн., вказана сума входить до складу суми, яка сплачена платіжним дорученням № 1205 від 11.12.2017 року.

З наведеного вбачається, що за результатами дослідженнянаданих документів висновки акту перевірки ГУ ДПС у Вінницькій області від 03.09.2020 року №1301/0704/31836403 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Рітон» щодо порушення ним п.п. «б» п. 200.4. ст. 200 ПК України в січні та лютому 2018 року шляхом завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 20.2.1. декларації) внаслідок включення до складу розрахунків суми бюджетного відшкодування за січень-лютий 2018 року, податкових накладних, по яких відсутній факт оплати товарів, робіт, послуг документально не підтверджується назагальну суму 381160 грн.

При цьому, судова колегія зважає на відсутність в доводах апеляційної скарги будь-яких заперечень апелянта, відповідача у справі, з приводу правомірності висновків експерта, що містяться у вищевказаному висновку.

За наведених обставин, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачемнеобґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; недобросовісно; нерозсудливо; непропорційно, зокрема, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

При цьому, доводи апеляційної скарги фактично повністю дублюють доводи відзиву на позовну заяву, якому була надана повна та об`єктивна оцінка судом першої інстанції.

В контексті викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

При цьому, надаючи оцінку доводам апеляційної скарги, судова колегія враховує, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 09 грудня 2024 року.

Головуючий Біла Л.М. Судді Гонтарук В. М. Моніч Б.С.