Ухвала

від 16.12.2024 по справі 160/274/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

про залишення касаційної скарги без руху

16 грудня 2024 року

м. Київ

справа №160/274/23

адміністративне провадження №К/990/45201/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Бевзенка В.М., Стеценка С.Г.,

перевіривши касаційну скаргу Дніпровської міської ради

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.05.2024 (суддя Ніколайчук С.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23.10.2024 (колегія у складі: судді-доповідача Сафронової С.В., суддів Коршуна А.О., Чепурнова Д.В.)

у справі № 160/274/23

за позовом керівника Окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради

до Дніпровської міської ради, Комунального підприємства «Міські активи» Дніпровської міської ради

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Громадської організації «Платформа Громадський контроль»

про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Керівника Окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області (далі також - позивач) звернувся в інтересах держави в особі Управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради до суду з позовом до Дніпровської міської ради (далі також -відповідач, скаржник) та Комунального підприємства «Міські активи» Дніпровської міської ради (далі - КА «Міські активи), в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Дніпровської міської ради, яка полягає у не укладенні з позивачем охоронного договору на об`єкт культурної спадщини - пам`ятку архітектури місцевого значення з охоронним № 122 - «Палац профілактики» за адресою: м. Дніпро, вул. Щербаня (просп. Сергія Нігояна (просп. Калініна, 53), назва за обліком - вул. Профілактича, 1) 1, на умовах і в порядку, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768;

- зобов`язати відповідача протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з позивачем охоронний договір на об`єкт культурної спадщини - пам`ятку архітектури місцевого значення з охоронним № 122 - «Палац профілактики» за адресою: м. Дніпро, вул. Щербаня (просп. Сергія Нігояна (просп. Калініна, 53), назва за обліком - вул. Профілактича, 1) 1, на умовах і в порядку, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у не приведенні до належного стану об`єкту культурної спадщини - пам`ятки архітектури місцевого значення з охоронним № 122 - «Палац профілактики» за адресою: м. Дніпро, вул. Щербаня (просп. Сергія Нігояна, (просп. Калініна, 53) назва за обліком - вул. Профілактича, 1) 1, шляхом здійснення консерваційних робіт;

- зобов`язати відповідача привести до належного стану об`єкт культурної спадщини - пам`ятку архітектури місцевого значення з охоронним № 122 «Палац профілактики» за адресою: м. Дніпро, вул. Щербаня (просп. Сергія Нігояна, (просп. Калініна, 53), назва за обліком - вул. Профілактича, 1) 1, шляхом здійснення консерваційних робіт;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у не приведенні до належного стану об`єкту культурної спадщини - пам`ятки архітектури місцевого значення з охоронним № 122 «Палац профілактики» за адресою: м. Дніпро, вул. Щербаня (просп. Сергія Нігояна, (просп. Калініна, 53), назва за обліком - вул. Профілактича, 1) 1, шляхом здійснення реставраційних робіт;

- зобов`язати відповідача привести до належного стану об`єкт культурної спадщини - пам`ятку архітектури місцевого значення з охоронним № 122 «Палац профілактики» за адресою: м. Дніпро, вул. Щербаня (просп. Сергія Нігояна, (просп. Калініна, 53), назва за обліком - вул. Профілактича, 1) 1, шляхом здійснення реставраційних робіт.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.04.2023, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28.06.2023, закрито провадження у цій справі на підставі п. 8 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Верховний Суд, переглянувши в порядку касаційного оскарження ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.04.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28.06.2023, скасував такі судові рішення та направив матеріали справи № 160/274/23 до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Надалі Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 23.05.2024, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.10.2024, задовольнив позов частково. А саме:

- визнав протиправною бездіяльність Дніпровської міської ради, що полягає у не приведенні до належного стану об`єкту культурної спадщини - пам`ятки архітектури місцевого значення з охоронним № 122 - «Палац профілактики» за адресою: м. Дніпро, вул. Щербаня (просп. Сергія Нігояна, (просп. Калініна, 53), назва за обліком - вул. Профілактича, 1) 1, шляхом здійснення консерваційних робіт;

- зобов`язав Дніпровську міську раду та КП «Міські активи» Дніпровської міської ради привести до належного стану об`єкт культурної спадщини - пам`ятки архітектури місцевого значення з охоронним № 122 - «Палац профілактики» за адресою: м. Дніпро, вул. Щербаня (просп. Сергія Нігояна, (просп. Калініна, 53), назва за обліком - вул. Профілактича, 1) 1, шляхом здійснення консерваційних робіт;

- визнав протиправною бездіяльність Дніпровської міської ради, що полягає у не приведенні до належного стану об`єкту культурної спадщини - пам`ятки архітектури місцевого значення з охоронним № 122 - «Палац профілактики» за адресою: м. Дніпро, вул. Щербаня (просп. Сергія Нігояна, (просп. Калініна, 53), назва за обліком - вул. Профілактича, 1) 1, шляхом здійснення реставраційних робіт;

- зобов`язав Дніпровську міську раду та КП «Міські активи» Дніпровської міської ради привести до належного стану об`єкт культурної спадщини - пам`ятки архітектури місцевого значення з охоронним № 122 - «Палац профілактики» за адресою: м. Дніпро, вул. Щербаня (просп. Сергія Нігояна, (просп. Калініна, 53) назва за обліком - вул. Профілактича, 1) 1, шляхом здійснення реставраційних робіт;

- у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.

25.11.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Дніпровської міської ради, в якій остання з посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.05.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23.10.2024, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Підставою касаційного оскарження судового рішення визначає п.п. 1 і 3 ч. 4 ст. 328 КАС України, мотивуючи це застосуванням судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх правозастосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 19.10.2023 у справі № 9901/96/21, від 02.04.2024 у справі № 140/14556/23, від 22.01.2019 у справі № 912/1856/16, від 14.05.2019 у справі № 910/11511/18, від 02.02.2021 у справі № 925/642/19, від 07.04.2021 у справі № 924/199/20, від 13.03.2023 у справі № 398/1796/20. Водночас покликається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах (а саме щодо розширеного тлумачення повноважень інших органів охорони культурної спадщини відповідно до ст. 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини».

Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 КАС України, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Стаття 330 КАС України містить вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Згідно з ч. 4 ст. 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Отже, зміст наведених положень процесуального закону свідчить про те, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у ч. 1 ст. 328 КАС України, в касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт ч. 4 ст. 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

У силу приписів ч. 3 ст. 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, зокрема, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.

Також згідно з положеннями ст. 341 цього ж Кодексу суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Наведені положення процесуального закону дають підстави вважати, що суд касаційної інстанції може відкрити касаційне провадження виключно у випадках, передбачених ч. 4 ст. 328 КАС України, зазначених скаржником у касаційній скарзі. Водночас мотиви особи, що подає касаційну скаргу, щодо незгоди з судовим рішенням мають бути викладені з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при формуванні відповідного висновку.

Зокрема, у разі подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 4 ст. 328 КАС України скаржнику слід чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанції було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку. При цьому недостатньо самого лише зазначення у касаційній скарзі норми права, щодо правильного застосування якої є висновок Верховного Суду, безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга. Обов`язковою умовою є те, що ця норма матеріального права повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування ставилося перед судами попередніх інстанцій в межах підстав позову, але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях, - що може бути визнано як допущення судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права, або надали, як на думку скаржника, неправильно.

При визначенні подібності правовідносин необхідно враховувати суб`єктний склад учасників відносин, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору); об`єкт і предмет правового регулювання, однаковість матеріально-правового регулювання спірних правовідносин, умови застосування правових норм (зокрема, щодо часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин); предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог, установлені судом фактичні обставини.

У той же час обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, а так само оцінка судами їх сукупності, не можуть вважатися подібністю правовідносин.

Обов`язковими ж умовами при оскарженні судових рішень на підставі п. 3 ч. 4 ст. 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

Перевіркою поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що скаржник не навів обов`язкових умов у їх сукупності, передбачених для оскарження судового рішення в касаційному порядку як за п. 1, так й за п. 3 ч. 4 ст. 328 КАС України. Відповідач не вказав на конкретні норми матеріального та/або процесуального права, які були застосовані судом апеляційної інстанції неправильно. Натомість виклав фактичні обставини, процитував положення законодавства із покликанням на ряд певних постанов Верховного суду (без наведення правових висновків та доведення подібності правовідносин).

Також скаржник не вказав на конкретну норму права (пункту та або частину відповідної статті), щодо застосування якої у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду, та не зазначив, який, на його думку, правовий висновок мав бути висловлений у цій справі виходячи із сукупності встановлених судами обставин і досліджених доказів

Таким чином, касаційна скарга не містить аргументованих мотивів підстави касаційного оскарження в розумінні п. 1 і 3 ч. 4 ст. 328 КАС України.

У контексті наведеного слід зазначати, що суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, оскільки такий обов`язок покладено саме на особу, яка оскаржує судові рішення.

Окрім того, відповідно до ч. 4 ст. 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Частинами 1 та 2 ст. 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI) визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Позовна заява у цій справі подана суб`єктом владних повноважень у 2023 році й містить три основні та три похідні позовні вимоги немайнового характеру.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» визначено, що з 01 січня 2023 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 2 684 гривень.

Відповідно до пп. 1 п. 5 ч. 2 ст. 4, абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону № 3674-VI (у редакції, чинній на час подання позовної заяви) за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень (юридичною особою) ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У той же час у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) встановлено, що за подання касаційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи наведене, судовий збір який підлягає сплаті за подання цієї касаційної скарги, становить 16 104,00 грн (2 684,00 грн * 3 * 200 %).

Проте Дніпровська міська рада докази сплати нею судового збору до матеріалів касаційної скарги не долучила.

Згідно з ч. 2 ст. 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

За правилами ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без руху з наданням скаржнику десятиденного строку з дня вручення цієї ухвали про залишення касаційної скарги без руху для надання документа на підтвердження сплати судового збору у розмірі 16 104,00 грн, а також подання уточненої редакції касаційної скарги із наведеним у ній обгрунтуванням підстав касаційного провадження, передбачених ч. 4 ст. 328 КАС України.

Реквізити для сплати судового збору:

отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;

рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;

код ЄДРПОУ: 37993783;

код класифікації доходів бюджету: 22030102;

банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

найменування податку, збору, платежу: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)";

призначення платежу - *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД Касаційний адміністративний суд, номер справи, у якій сплачується судовий збір.

Також скаржнику слід роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали скарга буде повернута (п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України).

Керуючись ст.ст. 330, 332 КАС України, Верховний Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Дніпровської міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.05.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23.10.2024 у справі № 160/274/23 залишити без руху.

2. Надати Дніпровській міській раді строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

3. Встановлений судом строк може бути продовжений за заявою особи, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з дією воєнного стану в Україні.

4. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у строк, визначений судом, касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя В.М. Кравчук

Суддя В.М. Бевзенко

Суддя С.Г. Стеценко