Ухвала

від 16.12.2024 по справі 380/28009/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 380/28009/23

адміністративне провадження № К/990/45941/24

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Бевзенка В.М. (далі - Суд), перевіривши касаційну скаргу Львівської міської ради на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03.07.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2024 у справі №380/28009/23 за позовом Львівської міської ради до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, з участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Громадської організації інвалідів "Центр реабілітаційних ініціатив "Діяльне милосердя", Товариства з обмеженою відповідальністю "Агератум плюс", про припинення права на виконання будівельних робіт та скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт, -

В С Т А Н О В И В:

У 2023 році Львівська міська рада звернулася до суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, з участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Громадської організації інвалідів "Центр реабілітаційних ініціатив "Діяльне милосердя", Товариства з обмеженою відповідальністю "Агератум плюс", в якому просила:

- припинити право Громадської організації інвалідів «Центр реабілітаційних ініціатив «Діяльне милосердя» на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт на «Капітальний ремонт нежитлової будівлі літ. А-1 на вул. Медової Печери, 71 у м. Львові від 14.04.2023 за №ЛВ 051230414690»;

- скасувати повідомлення про початок виконання будівельних робіт на «Капітальний ремонт нежитлової будівлі літ. А-1 на вул. Медової Печери, 71 у м. Львові від 14.04.2023 за №ЛВ 051230414690».

Суд першої інстанції при вирішенні питання про відкриття провадження у цій справі ухвалою від 19.02.2024 відкрив провадження, вирішив та розглянув її за правилами загального позовного провадження.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 03.07.2024, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2024 у справі №380/28009/23 відмовлено у задоволенні позову.

29.11.2024 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Львівської міської ради, у якій скаржник просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03.07.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2024 та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги позивача.

Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд, дійшов такого висновку.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.

Підставами касаційного оскарження скаржник зазначає пункти 1, 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме що суди попередніх інстанцій в оскаржуваному рішенні застосували норми права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, а також що якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій не враховані правові висновки, викладені у постановах Великої палати Верховного Суду від 05.12.2018 у справі №804/3091/18, від 06.06.2018 у справі №811/289/16, від 17.10.2018 у справі №822/1544/16, а також у постановах Верховного суду від 16.05.2018 року у справі №806/1592/16, від 21.11.2018 у справі №504/4148/16-а.

Суд не бере до уваги покликання скаржника на висновки Верховного Суду у вищевикладених постановах з огляду на те, що правовідносини вищезазначених справ не є подібними до правовідносин у справі №380/28009/23.

У справі №804/3091/18 предметом спору є скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт від 25.08.2016 року № ДП083162380103; скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 13.09.2016 року №ДП 143162571411.

Предметом спору у справі №811/289/16 є визнання заявлених грошових вимог відділення Фонду та включення грошових вимог відділення Фонду в сумі 169651,09 грн. до проміжного ліквідаційного балансу.

У справі №822/1544/16 предметом спору є стягнення з Дочірнього підприємства Хмельницької Облспоживспілки "Дунаєвецький плодоконсервний завод" на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Дунаєвецькому районі капіталізовані платежі у сумі 539348,29 грн.

У справі №806/1592/16 предметом спору є визнання протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України, який в порушення вимог статей 21-22, пункту 6, статті 116, статті 117 Конституції України, п.1,2 ч.1 ст.20 Закону України "Про Кабінет Міністрів України", п.5,6 ст.102, ст. 103-2, ст. 103-4 Бюджетного кодексу України не вжив (не прийняв) заходів, дій та/або/і рішень на розробку проекту закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" в частині надання в повному обсязі від потреби субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію пільг за пільговий проїзд окремих категорій громадян та стягнення з Кабінету Міністрів України на користь Житомирської міської ради частину шкоди в розмірі 92000 грн., яка завдана внаслідок протиправної бездіяльності Кабінету Міністрів України, яким не було вжито (прийнято) жодних заходів, дій та/або/і рішень, спрямованих на забезпечення у повному обсязі виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України на 2015 рік в частині надання у повному обсязі від потреби субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію пільг за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

Предметом спору у справі №504/4148/16-а є визнання протиправними дії Сичавської сільської ради щодо початку процедури добровільного об`єднання територіальних громад та делегування представників; визнання незаконним та скасувати рішення Сичавської сільської ради від 3 листопада 2016 року №122-VІІ «Про надання згоди на добровільне об`єднання територіальних громад та делегування представників до спільної робочої групи»; визнання незаконним та скасувати рішення Сичавської сільської ради від 17 листопада 2016 року №134-VІІ «Про схвалення проекту рішення сільської ради «Про добровільне об`єднання територіальних громад»; визнати незаконним та скасувати рішення Сичавської сільської ради від 27 лютого 2017 року №166- VІІ «Про добровільне об`єднання територіальних громад».

Колегія суддів підкреслює, що виникнення підстав для касаційного оскарження відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, на який у касаційній скарзі посилається скаржник, обумовлюється наявністю саме подібних правовідносин, які виникли у справі, у якій ухвалені судові рішення, щодо оскарження яких порушується питання, та у справах, розглянутих Верховним Судом, на які здійснюється посилання на підтвердження застосування норми права без урахування висновку цього Суду.

Отже, законодавець чітко визначив які судові рішення, з яких підстав і у яких випадках можуть бути оскаржені до суду касаційної інстанції.

Відповідно до положень пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових:

- суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду;

- спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

При цьому, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, а так само оцінка судами їх сукупності, не можуть вважатися подібністю правовідносин.

Суд також зазначає, що оскарження судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, вимагає не лише констатації факту відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а і визначення норми (норм) права, що потребує висновку, підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми), а також зазначення, у чому, на думку заявника, полягає неправильне застосування норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду.

Правові висновки Верховний Суд формулює лише щодо конкретно визначених правовідносин, а не висновок, який на думку скаржника буде підставою для відкриття касаційного провадження.

Однак, у цілому у касаційній скарзі Львівської міської ради на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03.07.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2024 у справі №380/28009/23 лише викладено обставини, які стали підставою для прийняття спірних у цій справі рішень, з абстрактним зазначенням, що судами попередніх інстанцій рішення ухвалені з порушенням норм матеріального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

Інші наведені скаржником доводи стосуються здебільшого оцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, а тому посилання скаржника в цій частині не узгоджуються з підставами касаційного оскарження судових рішень - пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Верховний Суд звертає увагу, що на стадії відкриття касаційного провадження касаційний суд не перевіряє законність і обґрунтованість судових рішень, а перевіряє касаційну скаргу на предмет дотримання особою, яка її подає, вимог щодо форми і змісту касаційної скарги, а також дотримання строків реалізації права на касаційне оскарження.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, так само, як і визначити норму права, яку на думку скаржника, застосовано судами без врахування висновків Верховного Суду, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України).

З урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15.01.2020 №460-IX і які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала.

Керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Львівської міської ради на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03.07.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2024 у справі №380/28009/23 - повернути скаржнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду з підстав і у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не оскаржується.

Суддя В.М. Бевзенко