Постанова

від 16.12.2024 по справі 640/14645/20

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 640/14645/20

адміністративне провадження № К/9901/20181/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Жука А.В.,

суддів: Єресько Л.О., Мартинюк Н.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу №640/14645/20 за позовом ОСОБА_1 до Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження прокурорів Офісу Генерального прокурора (відповідач-1), Офісу Генерального прокурора, третя особа - Генеральний прокурор України Венедіктова Ірина Валентинівна, про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправним та скасування наказу, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 січня 2021 року (головуючий суддя Донець В.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2021 року (колегія суддів у складі судді-доповідача Оксененка О.М., суддів - Вівдиченко Т.Р., Лічевецького І.О.),

УСТАНОВИВ:

І. Історія справи

1. У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження прокурорів Офісу Генерального прокурора, Офісу генерального прокурора, у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів «Про накладення дисциплінарного стягнення прокурора відділу нагляду за оперативно-розшуковою діяльністю Національної поліції та Бюро фінансових розслідувань управління нагляду Департаменту нагляду за спеціальними органами правопорядку Офісу Генерального прокурора ОСОБА_1 » від 04 червня 2020 року №99дп-20;

- визнати протиправним та скасувати наказ Генерального прокурора від 23 червня 2020 року №3-дц.

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначав про порушення відповідачем строків перевірки дисциплінарної скарги та строків розгляду комісією висновку про наявність дисциплінарного проступку.

3. Указував, що ним не вчинялось адміністративного правопорушення, що підтверджено судовими рішеннями у справах №457/1106/19 та №457/955/19, а підстави для притягнення до дисциплінарної відповідальності відсутні, оскільки Кадровою комісією не установлено вчинення позивачем дій, які б могли слугувати для висновку про порушення прокурором етичних норм.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

4. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 січня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2021 року, у задоволенні позову відмовлено.

5. Суди урахували, що розгляд скарги відбувався у період реформування органів прокуратури та запровадженням Урядом України карантинних заходів. Оскільки строк притягнення до дисциплінарної відповідальності не сплив, суди дійшли висновку про те, що розгляд дисциплінарної скарги у такі строки не може бути самостійною підставою для скасування рішення Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів.

6. Суд першої інстанції погодився з висновками Кадрової комісії про те, що відмова прокурора від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння є обставиною, яка свідчить про вчинення дій, що порочать звання прокурора. Те, що позивач повідомив поліцейських про не здійснення керування транспортним засобом, не може бути достатньою підставою для невиконання прокурором законних вимог поліцейського.

7. Апеляційний суд підтримав указані висновки, та зазначив про обґрунтованість рішення Кадрової комісії від 04 червня 2020 року №99дп-20 щодо вчинення прокурором дисциплінарного проступку, який шкодить його репутації, авторитету органів прокуратури, викликають негативний суспільний резонанс. При цьому суд урахував, що до позивача було застосоване не найсуворіше покарання, що свідчить про урахування відповідачем принципу пропорційності.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї

8. Не погоджуючись із такими судовими рішеннями у травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

9. Як на підстави касаційного оскарження судових рішень у цій справі указує на пункти 3, 4 частини четвертої статті 328 КАС України.

10. Обґрунтовуючи посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування підпункту 3 пункту 21 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19 вересня 2019 року, та неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій положень Порядку розгляду кадровою комісією скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку, здійснення дисциплінарного провадження та прийняття рішення за результатами дисциплінарного провадження, затвердженого Наказом Генерального прокурора від 04 листопада 2019 року №266, з подальшими змінами, затвердженими Наказом Генерального прокурора від 29 січня 2020 року №54, окремих вимог Порядку організації роботи з питань внутрішньої безпеки в органах прокуратури України, затвердженого Наказом Генеральної прокуратури України від 13 квітня 2017 року №111, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 травня 2017 року №623/30491.

11. Указує, що підпункт 3 пункту 21 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» може бути застосований лише щодо відкритих дисциплінарних проваджень. Вважає, що проведення розпочатої 06 грудня 2019 року перевірки дисциплінарної скарги мало бути закінчено до 06 лютого 2020 року, у той час як лише 17 березня 2020 року уповноваженою особою складено висновок №07-215дс-101дп-20 «Про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурора відділу нагляду за оперативно-розшуковою діяльністю Національної поліції та Бюро фінансових розслідувань управління нагляду Департаменту нагляду за спеціальними органами правопорядку Офісу Генерального прокурора ОСОБА_1 ».

12. Також, вважає, що до спірних правовідносин мав бути застосований Порядок розгляду кадровою комісією скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку, здійснення дисциплінарного провадження та прийняття рішення за результатами дисциплінарного провадження, затверджений Наказом Генерального прокурора №266 від 04 листопада 2019 року, з подальшими змінами, затвердженими Наказом Генерального прокурора №54 від 29 січня 2020 року, згідно з яким проведення перевірки дисциплінарної скарги та відомостей про наявність підстав для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності проводиться у строк, який не перевищує семи робочих днів із дня прийняття рішення про відкриття дисциплінарного провадження, а у випадку повторного розподілу дисциплінарного провадження - із дня такого розподілу.

13. З урахуванням викладеного переконує, що дисциплінарна скарга розглянута поза межами установленого строку.

14. Обґрунтовуючи посилання на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України зазначає про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, передбачені частиною другою статті 353 КАС України.

15. Указує, що суд апеляційної інстанції, з посиланням на доказ - відеозапис з нагрудної камери поліцейського - дійшов висновку про те, що транспортним засобом керував саме позивач.

16. Разом з тим, суд першої інстанції, дослідивши цей же доказ, дійшов протилежного висновку про те, що факт керування позивачем транспортним засобом вказаний доказ не підтверджує.

17. З урахуванням викладеного стверджує, що суд апеляційної інстанції здійснив переоцінку досліджених судом першої інстанції доказів без їх безпосереднього дослідження, чим порушив норми процесуального права, а саме статтю 90, частину четверту статті 211, частину третю статті 308 КАС України, що унеможливило установлення апеляційним судом фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Позиція інших учасників справи

18. Від відповідачів та третьої особи відзивів на касаційну скаргу ОСОБА_1 не надійшло, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень у суді касаційної інстанції.

Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції

19. 01 червня 2021 року до касаційного суду надійшла скарга ОСОБА_1 .

20. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 червня 2021 року для розгляду справи №640/114645/20 визначено колегію суддів у складі головуючого судді Жука А.В., суддів - Єресько Л.О., Мартинюк Н.М.

21. Ухвалою Верховного Суду від 17 червня 2021 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 січня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2021 року у справі №640/14645/20 на підставі пунктів 3, 4 частини четвертої статті 328 КАС України.

22. Ухвалою Верховного Суду від 13 грудня 2024 року справу №640/14645/20 призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

23. Судами попередніх інстанцій установлено, що до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії України 19 вересня 2019 року надійшла дисциплінарна скарга Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України від 19 вересня 2019 року №25/2-27868-15 про вчинення дисциплінарного проступку прокурором ОСОБА_1 .

24. Відповідно до протоколу розподілу між членами Комісії Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 19 вересня 2019 року скарга розподілена ОСОБА_2 .

25. Наказом Генерального прокурора від 04 листопада 2019 року №267 створено Третю кадрову комісію з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів (далі - Третя кадрова комісія).

26. Згідно з протоколом розподілу між членами Третьої кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів від 06 грудня 2019 року скарга розподілена на ОСОБА_3 .

27. Протоколом повторного розподілу між членами Третьої кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів від 16 грудня 2019 року скаргу перерозподілено на ОСОБА_4 .

28. Рішенням члена Третьої кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів ОСОБА_4 від 21 грудня 2019 року №11/2-1557дс-189дп-19 відкрито дисциплінарне провадження щодо прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розташованого у місті Києві управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань Департаменту організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях ОСОБА_1 .

29. Листом від 23 грудня 2019 року №11/2-1557дс-189дп-19-858/вих19 ОСОБА_1 запропоновано подати пояснення щодо доводів, зазначених у скарзі.

30. Наказом Генерального прокурора від 28 грудня 2019 року №2584ц начальника відділу нагляду за додержанням законів органами розслідування та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Службою безпеки України Департамент нагляду за додержанням законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України Генеральної прокуратури України ОСОБА_1 переведено на посаду прокурора відділу нагляду за оперативно-розшуковою діяльністю Національної поліції та Бюро фінансових розслідувань управління нагляду Департаменту нагляду за спеціальними органами правопорядку Офісу Генерального прокурора з 02 січня 2020 року.

31. Наказом Генерального прокурора від 09 січня 2020 року №9 утворено Кадрову комісію з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів (далі - Кадрова комісія).

32. Відповідно до протоколу розподілу між членами Кадрової комісії від 21 січня 2020 року скарга розподілена на ОСОБА_5

33. Членом Кадрової комісії ОСОБА_5 складено висновок від 17 березня 2020 року №07-215дс-101дп-20 про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурора відділу нагляду за оперативно-розшуковою діяльністю Національної поліції та Бюро фінансових розслідувань управління нагляду Департаменту нагляду за спеціальними органами правопорядку Офісу Генерального прокурора ОСОБА_1 , яким запропоновано притягнути позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді заборони строком на три місяці на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, у якому прокурор обіймає посаду.

34. На засіданні Кадрової комісії 16 березня 2020 року, на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» від 11 березня 2020 року №211, наказу виконувача обов`язків Генерального прокурора «Про заходи щодо запобігання поширення коронавірусу COVID-19 серед працівників органів прокуратури» від 12 березня 2020 року №141, прийнято рішення про перенесення засідання кадрової комісії до завершення дії карантину в Україні.

35. Листом від 28 травня 2020 року №07/3/2-215дс-101дп-20-237вих-20 ОСОБА_1 повідомлено про засідання Кадрової комісії, на якому розглядатиметься висновок про наявність дисциплінарного проступку у діях прокурора ОСОБА_1 .

36. Рішенням Кадрової комісії від 04 червня 2020 року №99дп-20 вирішено притягнути до дисциплінарної відповідальності прокурора відділу нагляду за оперативно-розшуковою діяльністю Національної поліції та Бюро фінансових розслідувань управління нагляду Департаменту нагляду за спеціальними органами правопорядку Офісу Генерального прокурора ОСОБА_1 та накласти на нього дисциплінарне стягнення у виді заборони строком на три місяці на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, у якому прокурор обіймає посаду.

37. Відповідно до рішення Кадрової комісії «Про накладення дисциплінарного стягнення прокурора відділу нагляду за оперативно-розшуковою діяльністю Національної поліції та Бюро фінансових розслідувань управління нагляду Департаменту нагляду за спеціальними органами правопорядку Офісу Генерального прокурора ОСОБА_1 » від 04 червня 2020 року №99дп-20, позивач умисно вчинив дисциплінарний проступок передбачений пунктами 5, 6 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру».

38. У вказаному рішенні Кадрової комісії зазначено, що:

- на автодорозі Київ-Чоп 585 км + 800 м поряд з автозаправною станцією МПП «Марс» 03 серпня 2019 року о 00 год 40 хв. працівниками Управління патрульної поліції у Львівській області зупинено транспортний засіб марки BMW Х3 з державним номерним знаком НОМЕР_1 через несправність лівого заднього габариту;

- під час спілкування з водієм поліцейські запідозрили ознаки алкогольного сп`яніння і запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння на підставі пункту 3 розділу І та пункту 1 розділу II Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України і Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року №1452/735 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за №1413/27858;

- ОСОБА_1 відмовився від огляду на стан алкогольного сп`яніння, пояснивши, що не він, а його дружина керувала транспортним засобом. Стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 130 КУпАП від 03 серпня 2019 року серії ОБ №184677;

- працівниками поліції щодо ОСОБА_1 винесено постанову від 03 серпня 2019 року серії ЕАВ №1388959 про накладення адміністративного стягнення за частиною першою статті 126 КУпАП у зв`язку з керуванням транспортним засобом із непрацюючим лівим габаритним вогнем у темну пору доби та без посвідчення водія;

- постановою Трускавецького міського суду Львівської області від 11 листопада 2019 року у справі №457/1106/19 провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за частиною першою статті 130 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення закрито. Ухвалюючи рішення суд у справі №457/1106/19, з посиланням на рішення Трускавецького міського суду від 23 серпня 2019 року у справі №457/955/19, зазначив, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом 03 серпня 2019 року, а тому не може бути суб`єктом притягнення до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП;

- рішенням Трускавецького міського суду від 23 серпня 2019 року у справі №457/955/19 постанову серії ЕАВ №1388959 від 03 серпня 2019 року, складену інспектором роти №3 батальйону управління патрульної поліції у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною першою статті 126 КУпАП скасовано. Рішення суду мотивоване невиконанням ухвали суду про надання достатніх та належних доказів на підтвердження правомірності оскаржуваної постанови, дотримання порядку їх прийняття, ненадання документів (матеріалів), на підставі яких прийнято рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності;

- прокурором ОСОБА_1 надано пояснення, що він не керував транспортним засобом, за кермом перебувала його дружина. Після зупинки на автозаправній станції, він ще в машині пересів на місце водія, налаштував крісло під зріст дружини, вийшов з автомобіля та направився до магазину, а у цей час під`їхали працівники поліції;

- незважаючи на такі доводи, працівники поліції склали протокол про порушення ним правил дорожнього руху за частиною першою статті 126 КУпАП та винесли постанову про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 126 КУпАП, яку оскаржено до Трускавецького міського суду та рішенням від 23 серпня 2019 року зазначену постанову скасовано, а провадження закрито;

- ОСОБА_1 пояснив, що оскільки не керував транспортним засобом, то від огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився, а пройти огляд на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я працівники поліції йому не пропонували;

- працівники поліції ОСОБА_6 і ОСОБА_7 пояснили, що автомобіль ОСОБА_1 було зупинено у зв`язку з тим, що водій рухався у темну пору доби з несправним заднім габаритом. Після вмикання ними проблискових маяків та гучномовного пристрою ОСОБА_1 заїхав на автозаправну станцію МПП «Марс». Вийшовши з автомобіля, він відразу спробував пройти до приміщення АЗС, однак вони його зупинили та попросили надати відповідні документи, у зв`язку з чим він повернувся до транспортного засобу. Дружина водія вийшла з переднього пасажирського місця;

- під час спілкування з ОСОБА_1 у нього виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, що стало підставою для висунення пропозиції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння;

- ОСОБА_1 запропоновано на місці зупинки пройти огляд за допомогою пристрою «Драгер» та у закладі охорони здоров`я, від яких він відмовився. Відмову ОСОБА_1 пояснив тим, що не він, а його дружина керувала транспортним засобом;

- опитані наполягають, що відразу після зупинки автомобіля особисто бачили, як ОСОБА_1 вийшов з місця водія, а його дружина - з переднього пасажирського місця;

- прокурор ОСОБА_1 підтвердив Комісії свої пояснення, які надавались під час перевірки та до суду, вважаючи дисциплінарну скаргу необґрунтованою та побудованою на припущеннях. Зазначив, що відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, оскільки вважав дії працівників поліції незаконними, що підтверджено судовим рішенням, наголосив, що під час оформлення матеріалів справи про адміністративні правопорушення жодним чином не заплямував авторитет органів прокуратури, не використовував службове становище та не представлявся поліцейським або іншим особам прокурором.

39. Постановою Трускавецького міського суду Львівської області від 11 листопада 2019 року у справі №457/1106/19 провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за частиною першою статті 130 КУпАП закрито у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, оскільки рішенням Трускавецького міського суду від 23 серпня 2019 року у справі №457/955/19 установлено, що позивач не керував транспортним засобом 03 серпня 2019 року, а тому він не може бути суб`єктом притягнення до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП.

40. Рішенням Трускавецького міського суду від 23 серпня 2019 року у справі №457/955/19 постанову серії ЕАВ №1388959 від 03 серпня 2019 року, складену інспектором роти №3 батальйону управління патрульної поліції у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності позивача за частиною першою статті 126 КУпАП визначено протиправною та скасовано, з огляду на не надання достатніх та належних доказів на підтвердження правомірності оскаржуваної постанови, дотримання порядку їх прийняття, ненадання документів (матеріалів), на підставі яких прийнято рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

41. На підставі установлених Кадровою комісією обставин, вирішено, що факти відмови прокурорів від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці події та/або в медичному закладі є діями, які шкодять як його репутації, так і авторитету органів прокуратури в цілому, викликають негативний суспільний резонанс, а тому є грубим порушенням правил прокурорської етики, відповідно ОСОБА_1 умисно вчинив дисциплінарний проступок, передбачений пунктами 5, 6 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру» - дії, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, а також одноразове грубе порушення правил прокурорської етики.

42. У матеріалах судової справи наявні пояснення ОСОБА_1 , у яких позивач указав, що він не керував транспортним засобом, про що повідомив поліцейських, які проігнорували його заяву, наголошено на упередженості поліцейського, оскільки свідка ОСОБА_8 запросили для складання адміністративного проколу за частиною першою статті 130 КУпАП України до початку проведення огляду позивача на стан алкогольного сп`яніння.

43. Наказом Генерального прокурора від 23 червня 2020 року №3-дц за вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, а також одноразове грубе порушення правил прокурорської етики застосовано до прокурора відділу нагляду за оперативно-розшуковою діяльністю Національної поліції та Бюро фінансових розслідувань управління нагляду Департаменту нагляду за спеціальними органами правопорядку Офісу Генерального прокурора ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді заборони строком на три місяці на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, у якому прокурор обіймає посаду згідно з пунктами 5, 6 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру».

ІІІ. Позиція Верховного Суду

44. Відповідно до частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

45. Переглядаючи оскаржувані судові рішення, вирішуючи питання щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, Верховний Суд зазначає таке.

Щодо передачі дисциплінарної скарги на розгляд Третьої кадрової комісії та Кадрової комісії

46. У тексті касаційної скарги позивач зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування підпункту 3 пункту 21 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» у випадку, коли дисциплінарне провадження за скаргою ще не відкрито.

47. Так, указаною нормою визначено, що з дня набрання чинності цим Законом відкриті Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів на день набрання чинності цим Законом дисциплінарні провадження щодо прокурорів, стосовно яких не ухвалено рішення, передаються секретаріатом Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів відповідним кадровим комісіям для продовження їх розгляду у порядку, визначеному Генеральним прокурором. Секретаріат Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів продовжує свою роботу до завершення атестації прокурорів.

48. Згідно з підпунктом 7 пункту 22 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» тимчасово, до 01 вересня 2021 року, в Офісі Генерального прокурора, у кожній обласній прокуратурі утворюються відповідні кадрові комісії як органи для забезпечення зокрема розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів.

49. Наказом Генерального прокурора від 17 жовтня 2019 року №233 затверджено Порядок роботи кадрових комісій, пунктом 2 якого передбачено, що комісії забезпечують зокрема розгляд дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів.

50. Позивач переконує, що секретаріат Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії не мав передавати Третій кадровій комісії дисциплінарну скаргу для продовження її розгляду в порядку підпункту 3 пункту 21 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», оскільки передачі підлягали виключно відкриті дисциплінарні провадження, а не дисциплінарні скарги.

51. Колегія суддів не погоджується із такими доводами скаржника.

52. Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі №9901/374/19 зазначено, що 25 вересня 2019 року набрав чинності Закон України від 19 вересня 2019 року №113-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури».

53. Підпунктом 2 пункту 21 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» цього Закону установлено, що з дня набрання ним чинності члени і голова Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів вважаються звільненими з посади, а їх повноваження вважаються достроково припиненими.

54. Також, цим Законом внесено зміни до Закону України «Про прокуратуру», відповідно до яких вислів «Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів» замінено словами «відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження».

55. Водночас підпунктом 7 пункту 22 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» згаданого Закону передбачено, що тимчасово, до 01 вересня 2021 року, в Офісі Генерального прокурора, у кожній обласній прокуратурі утворюються відповідні кадрові комісії як органи для забезпечення розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів.

56. Аналіз наведених норм свідчить про те, що із набранням чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», повноваження КДКП щодо розгляду дисциплінарних скарг та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів припинилися. А функції органу, що здійснює дисциплінарне провадження, передано Кадровим комісіям.

57. З урахуванням викладеного, дії Секретаріату КДКП щодо передачі дисциплінарної скарги на розгляд Третьої кадрової комісії є правомірними.

Щодо строку перевірки дисциплінарної скарги

58. У тексті касаційної скарги позивач зазначає, що проведення розпочатої 06 грудня 2019 року перевірки дисциплінарної скарги мало би бути закінчено до 06 лютого 2020 року [протягом двох місяців з дня її реєстрації].

59. Однак, наказом Генерального прокурора від 29 січня 2020 року №54 до пункту 2 Розділу ІІІ Порядку №266 внесено зміни про те, що проведення перевірки дисциплінарної скарги та відомостей про наявність підстав для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності проводиться у строк, який не перевищує семи робочих днів із дня прийняття рішення про відкриття дисциплінарного провадження, а у випадку повторного розподілу дисциплінарного провадження - із дня такого розподілу.

60. З урахуванням викладеного переконує, що ОСОБА_5 зобов`язаний був провести перевірку та, за наявності підстав, скласти висновок про наявність в діях дисциплінарного проступку у строк, який не перевищував семи робочих днів, починаючи з 30 січня 2020 року [день набрання чинності наказом Генерального прокурора від 29 січня 2020 року №54].

61. Колегія суддів відхиляє доводи скаржника та погоджується із мотивами судів попередніх інстанцій, які слушно зауважили, що згідно абзацу четвертого пункту 2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» зупинено до 01 вересня 2021 року, зокрема, дію частини дев`ятої 46 Закону України «Про прокуратуру», якою передбачено, що перевірка відомостей про наявність підстав для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності проводиться у строк, який не перевищує двох місяців із дня реєстрації дисциплінарної скарги, а в разі неможливості завершення перевірки протягом цього строку він може бути продовжений відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження, але не більш як на місяць.

62. Наказом Генерального прокурора від 09 січня 2020 року №9 утворено кадрову комісію з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів.

63. Відповідно до пункту 2 розділу III Порядку №266 (у редакції, чинній станом на момент розподілу скарги між членами Кадрової комісії) проведення перевірки дисциплінарної скарги та відомостей про наявність підстав про притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності проводиться у строк, який не перевищує двох місяців із дня реєстрації дисциплінарної скарги. У разі неможливості завершення перевірки протягом цього строку він може бути продовжений рішенням кадрової комісії не більше ніж на місяць.

64. Відповідно до установлених судами обставин справи, протоколом розподілу між членами Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів від 21 січня 2020 року скарга розподілена на ОСОБА_5 .

65. Слід ураховувати, що дисциплінарне провадження відкрито 21 грудня 2019 року членом Третьої кадрової комісії ОСОБА_4 , у той час як перевірку дисциплінарної скарги та відомостей про наявність підстав для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності проводив член Кадрової комісії [утвореної 09 січня 2020 року] ОСОБА_5 , який впродовж двомісячного строку з моменту отримання дисциплінарної скарги, а саме 17 березня 2020 року склав висновок про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурора ОСОБА_1 .

66. У подальшому, у зв`язку зі встановленням Кабінетом Міністрів України на всій території України карантину, відповідачем 16 березня 2020 року прийнято рішення про перенесення засідання кадрової комісії до завершення дії карантину в Україні, і рішенням Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів від 04 червня 2020 року вирішено притягнути до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 та накласти на нього дисциплінарне стягнення у виді заборони строком на три місяці на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, у якому прокурор обіймає посаду.

67. З огляду на викладене, з урахуванням установлених судами обставин справи, тривалого процесу реформування органів прокуратури та запровадження Кабінетом Міністрів України на всій території України карантину, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що розгляд дисциплінарної скарги у вищевказані строки не може бути самостійною підставою для скасування рішення Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів.

Щодо дослідження доказів судом апеляційної інстанції

68. У тексті касаційної скарги позивач указує, що суд апеляційної інстанції, з посиланням на доказ - відеозапис з нагрудної камери поліцейського - дійшов висновку про те, що транспортним засобом керував саме позивач.

69. Вважає, що суд апеляційної інстанції здійснив переоцінку досліджених судом першої інстанції доказів без їх безпосереднього дослідження, не навів мотивів таких дій, що не відповідає правилам оцінки доказів, установленим КАС України.

70. Перевіривши указані доводи колегія суддів зазначає, що відповідно до частини третьої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У тексті апеляційної скарги представник позивача стверджував, що позивач не керував транспортним засобом, а відтак не був зобов`язаний виконувати вимоги поліцейських проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння.

71. Тож суд апеляційної інстанції, з метою перевірки указаного факту, на який послався скаржник в апеляційній скарзі, правомірно дослідив наявний у матеріалах справи доказ - відеозапис з нагрудної камери поліцейського.

72. Щодо доводів касаційної скарги про те, що суд першої інстанції установив, що позивач не керував транспортним засобом у той час, коли його зупинили, Верховний Суд зауважує, що обставини керування ОСОБА_1 транспортним засобом та відмови позивача від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, установлено Кадровою комісією на підставі протоколу, відеозаписів, пояснень працівників поліції, відібраних пояснень позивача, та інших доказів, наявних у матеріалах дисциплінарного провадження.

73. У рішенні суду першої інстанції зазначено лише про те, що зафіксовані на відеозаписі з нагрудної камери поліцейського події не підтверджують керування позивачем транспортним засобом.

74. Разом з тим, як зазначалось вище, Кадрова комісія при установленні відповідних обставин урахувала не лише відеозапис з нагрудної камери поліцейського, а й інші докази.

75. Колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що постанова Трускавецького міського суду Львівської області від 11 жовтня 2019 року у справі №457/1106/19, якою, на думку позивача, установлено, що він не керував транспортним засобом, не може братись до уваги при вирішенні цього спору.

76. Так, в указаній постанові суд таких обставин не установив, а лише послався в порядку частини четвертої статті 78 КАС України на рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 23 серпня 2019 року у справі №457/955/19, яким також не установлено відповідних обставин.

77. Не надаючи оцінку постанові Трускавецького міського суду Львівської області від 11 жовтня 2019 року у справі №457/1106/19, слід зауважити, що у рішенні від 23 серпня 2019 року суд зазначив лише про те, що відповідачем не виконано ухвалу суду про надання суду достатніх та належних доказів в підтвердження правомірності оскаржуваних постанов, дотримання порядку їх прийняття, як і не надано документів (матеріалів), на підставі яких було прийнято рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

78. Разом з тим, як зазначено у спірному рішенні Кадрової комісії, підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності стало не вчинення ним адміністративного правопорушення, а грубе порушення правил прокурорської етики, що установлено КДКП за наслідками дисциплінарного провадження.

79. З урахуванням викладеного, суди попередніх інстанцій правильно відхилили доводи позивача у цій частині.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

80. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

81. Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

82. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу ОСОБА_1 необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

IV. Висновки щодо судових витрат

83. З огляду на результат касаційного перегляду справи, Суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 січня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2021 року у справі №640/14645/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

...........................

...........................

...........................

А.В. Жук

Л.О. Єресько

Н.М. Мартинюк

Судді Верховного Суду