Рішення

від 09.12.2024 по справі 610/2502/24

БАЛАКЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 610/2502/24

Провадження № 2/610/971/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.12.2024 Балаклійський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Феленка Ю.А.,

за участю: секретаря судового засідання Петрової І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Балаклія Ізюмського району Харківської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ГУСАРІВСЬКЕ" про стягнення орендної плати та розірвання договорів оренди земельних ділянок,

ВСТАНОВИВ:

17 липня 2024 року позивач ОСОБА_1 звернулася до СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ГУСАРІВСЬКЕ" (далі СТОВ "ГУСАРІВСЬКЕ") з позовною заявою, у якій просить розірвати договір оренди землі №76 від 02 квітня 2007 року та договір оренди земельної ділянки №73 від 07 березня 2007 року у зв`язку з порушенням орендодавцем обов`язків за договором у виді систематичної несплати орендної плати; стягнути зі СТОВ "ГУСАРІВСЬКЕ" заборгованість зі сплати орендної плати за договором №76 від 02 квітня 2007 року та за договором оренди №73 від 07 березня 2007 року в загальній сумі 32905,50 грн; стягнути зі СТОВ "ГУСАРІВСЬКЕ" витати на правову допомогу у розмірі 10000 грн та судовий збір.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 на підставі державного акту на право власності на землю серія ІІІ-ХР від 036227 є власником земельної ділянки, площею 5,6149 га, кадастровий номер 6320282400:03:000:0051, розташованої на території Гусарівської сільської ради Балаклійського району Харківської області.

Крім того, на підставі свідоцтва про право спадщини за заповітом від 02.12.2016, зареєстрованого в реєстрі під №1386, позивачу належить земельна ділянка, площею 5,7031 га, кадастровий номер 6320282400:03:000:0052, розташована на території Гусарівської сільської ради Балаклійського району Харківської області.

07.03.2007 між позивачем і СТОВ "ГУСАРІВСЬКЕ" було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого відповідачу надано в строкове платне користування на 20 років земельну ділянку загальною площею 5,6149 га, у тому числі ріллі 5,6149 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Грошова нормативна оцінка земельної ділянки становить 59281,18 грн. Договором обумовлено внесення орендної плати до 31 грудня звітного року у розмірі 1,5% від грошової нормативної оцінки земельної ділянки, що становить 889,22 грн на рік у натуральній та відробітковій формі за домовленістю між суб`єктами договору. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексації.

02.04.2007 між позивачем і СТОВ "ГУСАРІВСЬКЕ" було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого відповідачу надано в строкове платне користування на 20 років земельну ділянку загальною площею 5,7031 га, у тому числі ріллі 5,7031 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Грошова нормативна оцінка земельної ділянки становить 59281,13 грн. Договором обумовлено внесення орендної плати до 31 грудня звітного року у розмірі 1,5% від грошової нормативної оцінки земельної ділянки, що становить 889,22 грн на рік у натуральній та відробітковій формі за домовленістю між суб`єктами договору. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексації.

Договорами оренди передбачено припинення їхньої дії шляхом розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договорами.

На виконання вищевикладених умов договорів оренди відповідач повинен був сплатити позивачу до 31 грудня 2022 року орендну плату за 2022 рік, та до 31 грудня 2023 року орендну плату за 2023 рік в загальній сумі 32905,50 грн.

Оскільки відповідачем у порушення умов договорів оренди не сплачено позивачу орендну плату за 2022 та 2023 роки у визначені договорами строки, договори оренди підлягають розірванню за рішенням суду.

10.09.2024 засобом поштового зв`язку директора СТОВ "ГУСАРІВСЬКЕ" ВовченкаЮ.В. подав відзив на позовну заяву, у якому просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

12.09.2024 представник відповідача адвоката Литовченка С.І. через канцелярію суду подав клопотання про поновлення строку для подання відзиву.

Ухвалою суду від 12.09.2024 представнику відповідача у прийнятті відзиву на позовну заяву відмовлено.

Позивач у судове засідання не прибула, через систему "Електронний суд" її представник адвокат Малахова О.М. подала клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та її представника, зазначила, що позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 18.07.2024 прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до СТОВ "ГУСАРІВСЬКЕ" про стягнення орендної плати та розірвання договорів оренди земельних ділянок, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання на 15.08.2024 (а.с.63-64).

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

На підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІІІ-ХР №036227 від 12.11.2002 є власником земельної ділянки, площею 5,6149 га, кадастровий номер 6320282400:03:000:0051, розташованої на території Гусарівської сільської ради Балаклійського (натепер Ізюмського) району Харківської області (а.с.23-25).

15.04.2024 здійснено державну реєстрацію права власності земельної ділянки площею 5,6149 га, кадастровий номер 6320282400:03:000:0051 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 72641638 від 17.04.2024 ОСОБА_2 . Департамент реєстрації Харківської міської ради) (а.с.35).

На підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 02.12.2016, зареєстрованого в реєстрі за №1386 ОСОБА_1 належить земельна ділянка площею 5,7031 га, кадастровий номер 6320282400:03:000:0052, розташованої на території Гусарівської сільської ради Балаклійського (натепер Ізюмського) району Харківської області, яку позивач отримала у спадок після смерті ОСОБА_3 (а.с.12).

02.12.2024 здійснено державну реєстрацію права власності земельної ділянки площею 5,7031 га, кадастровий номер 6320282400:03:000:0052 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 32691081 від 02.12.2016 приватний нотаріус Балаклійського районного нотаріального округу СоколоваС.О.) (а.с.36).

07.03.2007 між позивачем і СТОВ "ГУСАРІВСЬКЕ" було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого відповідачу надано в строкове платне користування на 20 років земельну ділянку загальною площею 5,6149 га, у тому числі ріллі 5,6149 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Грошова нормативна оцінка земельної ділянки становить 59281,18 грн. Договором обумовлено внесення орендної плати до 31 грудня звітного року у розмірі 1,5% від грошової нормативної оцінки земельної ділянки, що становить 889,22 грн на рік у натуральній та відробітковій формі за домовленістю між суб`єктами договору. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексації (а.с.27-30).

02.04.2007 між ОСОБА_3 і СТОВ "ГУСАРІВСЬКЕ" було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого відповідачу надано в строкове платне користування на 20 років земельну ділянку загальною площею 5,7031 га, у тому числі ріллі 5,7031 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Грошова нормативна оцінка земельної ділянки становить 59281,13 грн. Договором обумовлено внесення орендної плати до 31 грудня звітного року у розмірі 1,5% від грошової нормативної оцінки земельної ділянки, що становить 889,22 грн на рік у натуральній та відробітковій формі за домовленістю між суб`єктами договору. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексації (а.с.31-34).

18.05.2024 позивачем було надіслано на адресу відповідача вимогу про розірвання зазначених вище договорів оренди та сплатити орендну плату за користування земельними ділянками за 2022-2023 роки (а.с.44-45).

Норми права, які застосував суд.

Відповідно до ч.1 ст.12, ч.1 ст.13 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

При цьому, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із ч.2 ст.77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Згідно з ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, припинення правовідношення (п.7 ч.2 ст.16 ЦК України).

Відповідно доположень статті3ЦК України,загальними засадамицивільного законодавстває,крім іншого свобода договору ;судовий захистцивільного правата інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно ізч.1ст.373ЦК України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про оренду землі", відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексомУкраїни законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Як передбачено ст.13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно зі ст.792ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки, наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Статтею 93 Земельного кодексу України та ст.1 Закону України "Про оренду землі" визначено, що право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння та користування земельною ділянкою, необхідною орендарю для ведення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно із ч.1 ст.407 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і фізичною особою, юридичною особою (далі - землекористувач).

Статтею 409 ЦК України визначені права та обов`язки власника земельної ділянки, наданої у користування для сільськогосподарських потреб. Отже власник земельної ділянки має право, зокрема, вимагати від землекористувача використання її за призначенням, встановленим у договорі ,має правона одержанняплати закористування нею.Розмір плати,її форма,умови,порядок тастроки їївиплати встановлюютьсядоговором.

Землекористувач маєправо володітита користуватисяземельною ділянкоюв повномуобсязі відповіднодо умовдоговору. Землекористувачзобов`язанийвносити платуза користуванняземельною ділянкою,а такожінші платежі,встановлені законом (ст.410 ЦК України).

Право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб може бути припинене за рішенням суду в інших випадках, встановлених законом (ч.2 ст.412 ЦК України).

Положеннями ст.141Земельного кодексуУкраїни передбачено припинення права користування землею у разі систематичної несплати земельного податку або орендної плати.

Крім того,за змістомстатей 525та 526ЦК України,зобов`язаннямає виконуватисяналежним чиномвідповідно доумов договорута вимогцього Кодексу,інших актівцивільного законодавства,а завідсутності такихумов тавимог відповідно дозвичаїв діловогообороту абоінших вимог,що звичайноставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно доч.1ст.530ЦК України, якщоу зобов`язаннівстановлений строк(термін)його виконання,то вонопідлягає виконаннюу цейстрок (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Порушенням зобов`язання, відповідно до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разіпорушення зобов`язання,згідно зіст.611ЦК України,настають правовінаслідки,встановлені договоромабо законом,зокрема: припиненнязобов`язаннявнаслідок односторонньоївідмови відзобов`язання,якщо цевстановлено договоромабо законом,або розірваннядоговору; змінаумов зобов`язання; сплатанеустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ізст.629ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно доч.2статті 651ЦК України, договірможе бутизмінено аборозірвано зарішенням судуна вимогуоднієї ізсторін уразі істотногопорушення договорудругою стороноюта вінших випадках,встановлених договоромабо законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно зчастинами 2,3ст.653ЦК України, уразі розірваннядоговору зобов`язаннясторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Частиною 3 ст.762 ЦК України визначено, що договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна.

У відповідності до ч.6 ст.762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Статтею 24 Закону України "Про оренду землі" визначено право орендодавця, зокрема, вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди, своєчасного внесення орендної плати.

За змістом положень ст.32 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору.

Таким чином, закон пов`язує можливість дострокового розірвання договору за рішенням суду у зв`язку з невиконанням сторонами обов`язків, передбачених укладеним між сторонами договором.

Мотиви суду.

Як було встановлено судом, ОСОБА_1 передала в оренду СТОВ "ГУСАРІВСЬКЕ" земельну ділянку площею 5,6149 га, кадастровий номер 6320282400:03:000:0051, та земельну ділянку площею 5,7031 га, кадастровий номер 6320282400:03:000:0052, розташовані на території Гусарівської сільської ради Ізюмського району Харківської області.

Відповідачем на надано суду доказів сплати позивачу орендної плати за 2022 та 2023 роки за вказаними договорами оренди. Отже доводи позивача щодо наявності заборгованості зі сплати орендної плати за вказаний період відповідачем не спростовані.

Позивачем надано розрахунок заборгованості по орендній платі за 2022 та 2023, відповідно до якого загальний розмір заборгованість становить 32905,50 грн.

Згідно з договором оренди від 07.03.2007 нормативно грошова оцінка земельної ділянки, площею 5,6149 га становить 59281,18 грн, орендна плата вноситься орендарем у розмірі 1,5% від грошової нормативної оцінки земельної ділянки і становить 889,22 грн на рік у грошовій і/або натуральній формі. Орендна плата вноситься до 31 грудня звітного року. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексації.

Відповідно до договору оренди від 02.04.2007 нормативно грошова оцінка земельної ділянки, площею 5,7031 га становить 59281,13 грн, орендна плата вноситься орендарем у розмірі 1,5% від грошової нормативної оцінки земельної ділянки і становить 889,22 грн на рік у грошовій і/або натуральній формі. Орендна плата вноситься до 31 грудня звітного року. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексації.

Отже при зміні нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки у зв`язку з її індексацією, змінюється також розмір орендної плати за договором оренди, яка повинна бути сплачена до 31 грудня звітного року.

Відтак при зміні нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки у зв`язку з її індексацією, змінюються права та обов`язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, оскільки він визначений у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

За таких умов, у сторін за договором оренди відсутній обов`язок вносити зміни до договору оренди шляхом укладення додаткової угоди, оскільки обов`язок сплачувати орендну плату відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки виникає у відповідача, як орендаря, з моменту початку застосування такої нормативної грошової оцінки.

До такого висновку дійшла і Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2024 у справі №914/2848/22.

Договором оренди передбачено, що розмір орендної плати переглядається один раз на три роки, у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; в інших випадках, передбачених законом.

Аналіз вказаних положень договору оренди в їх сукупності свідчить про те, що орендна плата за договором оренди може бути змінена, в тому числі збільшена, без укладення додаткової угоди до договору оренди.

Зазначене відповідає положенням ч.2 ст.632 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

З договору оренди та додаткової угоди вбачається, що нормативна грошова оцінка за договором земельної ділянки площею 5,6149 га з 07.03.2007 становила 59281,13 грн, за договором земельної ділянки площею 5,7031 га з 02.04.2007 становила 59281,13 грн та не змінювалась у зв`язку з її індексацією.

За таких обставин суд дійшов висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість зі сплати орендної плати за 2022 та 2023 роки в сумі 30905,50 грн відповідно до розрахунку, наданого позивачем.

У пункті "д" частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Такий висновок про застосування норм права викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі №183/262/17 (провадження №61-41932сво18).

У відповідності до частин першої та другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Виходячи з системного аналізу наведених положень законодавства та враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України.

Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідна правова позиція була викладена Верховним Судом України у постанові від 11 жовтня 2017 року у справі №6-1449цс17, а також у постанові від 27 листопада 2018 року у справі №912/1385/17.

Порушення договору на предмет істотності суд оцінює винятково за обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає зміни чи розірвання договору. У кожному конкретному випадку істотність порушення договору потрібно оцінювати з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Поняття такої істотності закон визначає за допомогою іншої оціночної категорії "значної міри позбавлення сторони того, на що вона розраховувала під час укладення договору". Тобто критерієм істотного порушення договору закон визначив розмір завданих цим порушенням втрат, який не дозволяє потерпілій стороні отримати те, на що вона очікувала, укладаючи договір. Йдеться не лише про грошовий вираз зазначених втрат, зокрема й збитків, але й про випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Співвідношення завданих порушенням договору втрат із тим, що могла очікувати від його виконання ця сторона, має вирішальне значення для оцінки істотності такого порушення.

Одним із факторів, що може братися до уваги під час оцінки істотності порушення умов договору як підстави для його розірвання, є те, наскільки зобов`язана сторона, яка порушила договір, реально заінтересована у збереженні договору, а також те, чи не спричинить розірвання договору для неї значної шкоди.

Законодавство в питанні розірвання договору дбає не лише про інтереси управненої сторони, а й про інтереси зобов`язаної сторони, оскільки розірвання договору може завдати значних збитків стороні, яка допустила незначне порушення, тобто законодавець прагне досягти справедливого балансу між інтересами сторін договору.

Розірвання договору як санкція має бути максимально збалансованимі відповідати тяжкості допущеного порушення.

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.11.2024 №918/391/23.

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що під систематичністю під час вирішення приватноправових спорів розуміються два та більше випадки несплати орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами договору. Натомість разове порушення такої умови договору не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання. Судова практика у розумінні поняття "систематичність" у подібних правовідносинах є усталеною (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі №183/262/17, від 01 квітня 2020 року у справі №277/1186/18-ц, від 29 липня 2020 року у справі №277/526/18, від 20 серпня 2020 року у справі №616/292/17, від 08 травня2024 року у справі №629/2698/23; Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24 листопада 2021 року у справі №922/367/21, від 04 липня 2023 року у справі №906/649/22, від 20 лютого 2024 року у справі №917/586/23, від 02 квітня 2024 року у справі №922/1165/23 та інші).

Щодо поняття "несплата", вжите у пункті "д" частини першої статті 141 ЗК України, то його потрібно розуміти саме як повну несплату орендної плати. Такий висновок є логічним та виправданим, оскільки поняття "несплата" та "недоплата" не є тотожними. Тож підставою розірвання договору оренди землі згідно з пунктом "д" частини першої статті 141 ЗК України є саме систематична, тобто неодноразова (два та більше випадків), повна несплата орендної плати. Ця спеціальна правова норма у такому випадку є самостійною та достатньою.

Факт погашення орендарем заборгованості з орендної плати не має правового значення для вирішення позову про розірвання договору оренди.

Сплата орендарем заборгованості з орендної плати має правове значення, якщо до моменту сплати заборгованості орендодавець звернувся з позовом про стягнення такої заборгованості. Водночас подальше погашення заборгованості невчасно сплаченої орендної плати не спростовує факт несплати орендарем орендної плати та не впливає на можливість пред`явлення і задоволення судом позову про розірвання договору.

Систематична несплата може підтверджувати ненадійність контрагента і те, що кредитор не може бути впевнений у належному виконанні договору в майбутньому, і такий висновок не спростовується подальшим погашенням заборгованості. У пункті "д" частини першої статті 141 ЗК України йдеться про факт систематичної повної несплати, і такий факт уже завершився в минулому, тому підстава для пред`явлення позову (і для його задоволення) продовжує існувати.

За змістом наведених норм, істотним слід визнавати таке порушення, що тягне за собою для іншої сторони неможливість досягнення мети договору, тобто, вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, а також установити, чи є справді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Отже, стороною, якою заявлено вимоги про розірвання договору, повинно бути доведено наявність істотного порушення договору та наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, тобто існування цих двох умов у їх сукупності.

Таким чином, в діях відповідача вбачається систематичне порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати, що є самостійною та достатньою підставою для розірвання такого договору.

Виходячи із визначення основної мети підприємницької діяльності отримання прибутку та визначення суті договору оренди, слідує, що смислом оренди є отримання орендарем у користування певного, відсутнього в його власності майна для використання цього майна в своїй підприємницькій діяльності з метою отримання прибутку, а для орендодавця отримання плати за надання такого майна в користування.

Неотримання орендодавцем орендної плати протягом більше ніж двох років, безумовно, свідчить, що орендодавець значною мірою позбавляється того, на що він розраховував при укладенні договору.

Несплата відповідачем у 2022-2023 роках орендної плати позивачу за договорами оренди земельних ділянок від 07.03.2007 та 02.04.2007 є істотним порушенням умов договорів, отже наявні юридичні підстави для розірвання спірних договорів оренди.

Беручи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку, що діями відповідача, які полягали у несплаті позивачу орендної плати за 2022 та 2023 роки у передбачені договорами оренди строки, було порушено цивільні права позивача, що свідчить про наявність, передбаченого ст.651 ЦК України, істотного порушення відповідачем договору оренди і як наслідок підстав для його розірвання.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати та розірвання договорів оренди підлягають задоволенню.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі "Проніна проти України", №63566/00, параграф 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Судові витрати.

Як убачається з матеріалів справи, позивачем за подання до суду позовної заяви сплачено за три позовні вимоги 3633,60 грн судового збору, по 1211,20 грн за кожну вимогу, дві з яких немайнового характеру (а.с.1, 2).

У зв`язку із задоволенням позову суд відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України присуджує з відповідача на користь позивача вказані судові витрати зі сплати судового збору.

Стосовно витрат позивача на професійну правничу допомогу у сумі 10000 грн, суд зазначає таке.

За приписами ст.15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст.2 ЦПК України).

Відповідно до ст.1 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст.30 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

На підставі п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Судові витрати на правничу допомогу це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов`язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права при вирішенні цивільної справи в розумному розмірі з урахуванням витраченого адвокатом часу.

Згідно із ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1)розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2)розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2 ст.137 ЦПК України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.137 ЦПК України).

Положеннями ч.8 ст.141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

15.05.2024 між Адвокатським об`єднанням "Захист" (далі АО "Захист") і ОСОБА_1 укладено договір №32/1 про надання адвокатських послуг, які полягають у підготовці заяви до СТОВ "ГУСАРІВСЬКЕ" та позовної заяви про розірвання договору оренди земельної ділянки між позивачем і відповідачем, позивач в свою чергу зобов`язується сплатити адвокатському об`єднанню вартість юридичних послуг (гонорар), що надається, у порядку та строки, визначені договором (а.с.47-49).

Згідно з актом виконаних робіт від 27.06.2024 за договором про надання адвокатських послуг №23/1 від 15.05.2024 за час дії вказаного договору станом на 27.06.2024 адвокатами були надані адвокатські послуги: первісна консультація, аналіз судової практики, формування правової позиції по справі, підготовка заяви-претензії до СТОВ "ГУСАРІВСЬКЕ", підготовка позовної заяви до суду про розірвання договорів оренди земельних ділянок та стягнення заборгованості зі сплати орендної плати (а.с.50).

З квитанцій 9346-55956328-6422 від 27.06.2024 вбачається, що ОСОБА_1 сплатила АО "Захист" грошові кошти у загальній сумі 10000 гривень за надання правової допомоги за договором про надання адвокатських послуг від 15.05.2024 №32/1 (а.с.59).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що наявні підстави для відшкодування витрат на професійну правову допомогу, оскільки вони є фактично понесеними.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Дослідивши матеріали справи та зміст поданих позивачем документів, суд вважає співмірним наданий адвокатом обсяг послуг з їх вартістю 10000 грн, враховуючи фактичний вид правової допомоги, складність справи, затрачений час на надання таких послуг.

Внаслідок задоволення позову витрати на професійну правничу допомогу на підставі п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи викладене,керуючись ст.19Конституції України,статтями 3,11,15,16,373,407,409,410,412,525,526,530,610,611,629,651,653,762ЦК України,статтями 93,141ЗК України,1,2,13,24,25,32 Закону України "Про оренду землі", статтями 12, 13, 77, 81, 82, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ГУСАРІВСЬКЕ" про стягнення орендної плати та розірвання договорів оренди земельних ділянок задовольнити.

Стягнути з СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ГУСАРІВСЬКЕ" на користь ОСОБА_1 заборгованість зі сплати орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 07 березня 2007 року №73 та договором оренди земельної ділянки від 02 квітня 2007 року №76 за 2022 та 2023 роки в загальній сумі 32905 (тридцять дві тисячі дев`ятсот п`ять) гривень 50 копійок.

Розірвати договір оренди земельної ділянки площею 5,6149 га, кадастровий номер 6320282400:03:000:0051, укладений між ОСОБА_1 та СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИМ ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ГУСАРІВСЬКЕ" 07 березня 2007 року №73.

Розірвати договір оренди земельної ділянки площею 5,7031 га, кадастровий номер 6320282400:03:000:0052, укладений між ОСОБА_1 та СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИМ ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ГУСАРІВСЬКЕ" 02 квітня 2007 року №76.

Стягнути з СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ГУСАРІВСЬКЕ" на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 3633,60 гривень.

Стягнути з СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ГУСАРІВСЬКЕ" на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Балаклійський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ГУСАРІВСЬКЕ", місцезнаходження: 64264, Харківська область, Ізюмський район, с.Гусарівка, вул.Миру, буд.30, код ЄДРПОУ 00708288.

Повний текст рішення складено 16 грудня 2024 року.

СуддяЮ.А. Феленко