Постанова

від 30.04.2025 по справі 610/2502/24

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

30 квітня 2025 року

м. Харків

справа №610/2502/24

провадження №22-ц/818/1971/25

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Маміної О.В.

суддів: Курила О.М., Тичкової О.Ю.,

розглянувши у порядку ст.369ЦПК України без повідомлення учасників справи в приміщенні суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "ГУСАРІВСЬКЕ" про стягнення орендної плати та розірвання договорів оренди земельних ділянок за апеляційною скаргою Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "ГУСАРІВСЬКЕ" на рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 09 грудня 2024 року, постановлене під головуванням судді Феленка Ю.А.,-

в с т а н о в и в:

У липні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "ГУСАРІВСЬКЕ" про стягнення орендної плати та розірвання договорів оренди земельних ділянок.

Рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 09 грудня 2024 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "ГУСАРІВСЬКЕ" на користь ОСОБА_1 заборгованість зі сплати орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 07 березня 2007 року № 73 та договором оренди земельної ділянки від 02 квітня 2007 року № 76 за 2022 та 2023 роки в загальній сумі 32905 гривень 50 копійок. Розірвано договір оренди земельної ділянки площею 5,6149 га, кадастровий номер 6320282400:03:000:0051, укладений між ОСОБА_1 та Сільськогосподарським Товариством з обмеженою відповідальністю "ГУСАРІВСЬКЕ" 07 березня 2007 року № 73. Розірвано договір оренди земельної ділянки площею 5,7031 га, кадастровий номер 6320282400:03:000:0052, укладений між ОСОБА_1 та Сільськогосподарським Товариством з обмеженою відповідальністю "ГУСАРІВСЬКЕ" 02 квітня 2007 року № 76. Стягнуто з Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "ГУСАРІВСЬКЕ" на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 3633,60 гривень. Стягнуто з Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "ГУСАРІВСЬКЕ" на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000 гривень.

В апеляційній скарзі Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "ГУСАРІВСЬКЕ" просить скасувати рішення та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права; зазначає, що спірна земельна ділянка розташована на території с. Гусарівське Балаклійської міської територіальної громади, яке в період з 02 березня 2022 року по 29 березня 2022 року перебувало під тимчасовою окупацією РФ та до 08 вересня 2022 року в зоні бойових дій, що істотно зменшує можливість орендаря використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням: проводити посівну компанію, збирати врожай. Тому в зазначений період орендар був позбавлений можливості використовувати об`єкт оренди. Торогово промислова палата України визнала військову агресію російської федерації проти України обставинами непереборної сили. Тому заборгованість відповідача зі сплати орендної плати за 2022 та 2023 роки відсутня у зв`язку із форс мажорними обставинами. Більш того, сільськогосподарське виробництво є сезонним видом господарства. Так, не провівши посівну компанію в 2022 році, орендар фактично залишився без доходу, на весь період до збору врожаю після наступної посівної компанії. Таким чином, орендар не допустив порушень умов договору, суб`єктивна сторона яких знаходилась би в сфері його впливу або контролю. У зв`язку з чим за відсутності вини орендаря у простроченні сплати орендної плати за 2022, 2023 роки, не можна вважати порушення строків сплати орендної плати систематичними, що виключає в даному випадку наявність підстав для розірвання договору з заявленої позивачем підставою.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення та ухвали суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки стороною, якою заявлено вимоги про розірвання договору, повинно бути доведено наявність істотного порушення договору та наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, тобто існування цих двох умов у їх сукупності. Крім того під час розгляду справи в діях відповідача вбачається систематичне порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати, що є самостійною та достатньою підставою для розірвання такого договору та виходячи із визначення основної мети підприємницької діяльності отримання прибутку та визначення суті договору оренди, слідує, що смислом оренди є отримання орендарем у користування певного, відсутнього в його власності майна для використання цього майна в своїй підприємницькій діяльності з метою отримання прибутку, а для орендодавця отримання плати за надання такого майна в користування. Неотримання орендодавцем орендної плати протягом більше ніж двох років, безумовно, свідчить, що орендодавець значною мірою позбавляється того, на що він розраховував при укладенні договору. Несплата відповідачем у 2022-2023 роках орендної плати позивачу за договорами оренди земельних ділянок від 07.03.2007 року та 02.04.2007 року є істотним порушенням умов договорів, отже наявні юридичні підстави для розірвання спірних договорів оренди. Беручи до уваги вищенаведене, суд першої інстанції дійшов висновку, що діями відповідача, які полягали у несплаті позивачу орендної плати за 2022 та 2023 роки у передбачені договорами оренди строки, було порушено цивільні права позивача, що свідчить про наявність, передбаченого ст. 651 ЦК України, істотного порушення відповідачем договору оренди і як наслідок підстав для його розірвання. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати та розірвання договорів оренди підлягають задоволенню.

Проте такі висновки суду першої інстанції не в повній мірі відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Судом встановлено, що на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІІІ-ХР № 036227 від 12.11.2002 року є власником земельної ділянки, площею 5,6149 га, кадастровий номер 6320282400:03:000:0051, розташованої на території Гусарівської сільської ради Балаклійського (натепер Ізюмського) району Харківської області (а.с.23-25).

15.04.2024 року здійснено державну реєстрацію права власності земельної ділянки площею 5,6149 га, кадастровий номер 6320282400:03:000:0051 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 72641638 від 17.04.2024 року ОСОБА_2 . Департамент реєстрації Харківської міської ради) (а.с.35).

На підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 02.12.2016 року, зареєстрованого в реєстрі за №1386 ОСОБА_1 належить земельна ділянка площею 5,7031 га, кадастровий номер 6320282400:03:000:0052, розташованої на території Гусарівської сільської ради Балаклійського (натепер Ізюмського) району Харківської області, яку позивач отримала у спадок після смерті ОСОБА_3 (а.с.12).

02.12.2024 року здійснено державну реєстрацію права власності земельної ділянки площею 5,7031 га, кадастровий номер 6320282400:03:000:0052 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 32691081 від 02.12.2016 року приватний нотаріус Балаклійського районного нотаріального округу Соколова С.О.) (а.с.36).

07.03.2007 року між позивачем і СТОВ "ГУСАРІВСЬКЕ" було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого відповідачу надано в строкове платне користування на 20 років земельну ділянку загальною площею 5,6149 га, у тому числі ріллі 5,6149 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Грошова нормативна оцінка земельної ділянки становить 59281,18 грн. Договором обумовлено внесення орендної плати до 31 грудня звітного року у розмірі 1,5% від грошової нормативної оцінки земельної ділянки, що становить 889,22 грн на рік у натуральній та відробітковій формі за домовленістю між суб`єктами договору. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексації (а.с.27-30).

02.04.2007 року між ОСОБА_3 і СТОВ "ГУСАРІВСЬКЕ" було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого відповідачу надано в строкове платне користування на 20 років земельну ділянку загальною площею 5,7031 га, у тому числі ріллі 5,7031 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Грошова нормативна оцінка земельної ділянки становить 59281,13 грн. Договором обумовлено внесення орендної плати до 31 грудня звітного року у розмірі 1,5% від грошової нормативної оцінки земельної ділянки, що становить 889,22 грн на рік у натуральній та відробітковій формі за домовленістю між суб`єктами договору. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексації (а.с.31-34).

18.05.2024 року позивачем було надіслано на адресу відповідача вимогу про розірвання зазначених вище договорів оренди та сплатити орендну плату за користування земельними ділянками за 2022-2023 роки (а.с.44-45).

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилалася на те, що ОСОБА_1 на підставі державного акту на право власності на землю серія ІІІ-ХР від 036227 є власником земельної ділянки, площею 5,6149 га, кадастровий номер 6320282400:03:000:0051, розташованої на території Гусарівської сільської ради Балаклійського району Харківської області. На підставі свідоцтва про право спадщини за заповітом від 02.12.2016 року, зареєстрованого в реєстрі під №1386, позивачу належить земельна ділянка, площею 5,7031 га, кадастровий номер 6320282400:03:000:0052, розташована на території Гусарівської сільської ради Балаклійського району Харківської області. 07.03.2007 року між позивачем і СТОВ "ГУСАРІВСЬКЕ" було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого відповідачу надано в строкове платне користування на 20 років земельну ділянку загальною площею 5,6149 га, у тому числі ріллі 5,6149 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Грошова нормативна оцінка земельної ділянки становить 59281,18 грн. Договором обумовлено внесення орендної плати до 31 грудня звітного року у розмірі 1,5% від грошової нормативної оцінки земельної ділянки, що становить 889,22 грн на рік у натуральній та відробітковій формі за домовленістю між суб`єктами договору. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексації. 02.04.2007 року між позивачем і СТОВ "ГУСАРІВСЬКЕ" було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого відповідачу надано в строкове платне користування на 20 років земельну ділянку загальною площею 5,7031 га, у тому числі ріллі 5,7031 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Грошова нормативна оцінка земельної ділянки становить 59281,13 грн. Договором обумовлено внесення орендної плати до 31 грудня звітного року у розмірі 1,5% від грошової нормативної оцінки земельної ділянки, що становить 889,22 грн на рік у натуральній та відробітковій формі за домовленістю між суб`єктами договору. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексації. Договорами оренди передбачено припинення їх дії шляхом розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договорами. На виконання вищевикладених умов договорів оренди відповідач повинен був сплатити позивачу до 31 грудня 2022 року орендну плату за 2022 рік та до 31 грудня 2023 року орендну плату за 2023 рік в загальній сумі 32905,50 грн. Оскільки відповідачем у порушення умов договорів оренди не сплачено позивачу орендну плату за 2022 та 2023 роки визначені договорами строки, договори оренди підлягають розірванню за рішенням суду. Просила розірвати договір оренди землі № 76 від 02 квітня 2007 року та договір оренди земельної ділянки № 73 від 07 березня 2007 року у зв`язку з порушенням орендодавцем обов`язків за договором у виді систематичної несплати орендної плати; стягнути зі СТОВ "ГУСАРІВСЬКЕ" заборгованість зі сплати орендної плати за договором № 76 від 02 квітня 2007 року та за договором оренди № 73 від 07 березня 2007 року в загальній сумі 32905,50 грн; стягнути зі СТОВ "ГУСАРІВСЬКЕ" витати на правову допомогу у розмірі 10000 грн та судовий збір.

У відповідності до ст. 4 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків (стаття 11 ЦК України).

Згідно із статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною першою статті 15 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату відноситься до істотних умов договору оренди землі.

Відповідно до статті 409 ЦК України власник земельної ділянки має право на одержання плати за користування нею. Розмір плати, її форма, умови, порядок та строки її виплати встановлюються договором.

Пунктом «в» частини першої статті 96 ЗК України визначено, що землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Згідно з частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (провадження № 14-53цс21) у кожному конкретному випадку істотність порушення договору треба оцінювати з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Поняття такої істотності закон розкриває за допомогою іншого оціночного поняття «значної міри позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору». Тобто, критерієм істотного порушення договору закон визначив розмір завданої цим порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати те, на що вона очікувала, укладаючи договір.

На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України (частина перша статті 32 Закону України «Про оренду землі»).

У пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України передбачено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.

До відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати застосуванню підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 912/1385/17 (провадження № 12-201гс18).

Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18).

Об`єднана Палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 10 жовтня 2019 року у справі № 293/1011/16-ц (провадження № 61-29970сво18) дійшла висновку, що тлумачення пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України, частини другої статті 651 ЦК України свідчить, що «несплата орендної плати» охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому, ніж визначено договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо).

Сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено можливість звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо сторона договору доведе, що таке порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (форс-мажору).

Частиною 2 статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» визначено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору, зокрема, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, тощо.

В зв`язку із запровадженням на території України Указом Президента України № 64 від 24 лютого 2022 року воєнного стану, Торгово-промисловою палатою України (далі - ТПП) було оприлюднено лист № 2024/02.0-7.1 від 28 лютого 2022 року, яким повідомлено, що військова агресія Російської Федерації проти України є форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили). Це означає, що введення воєнного стану на території України є форс-мажором та є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договору, але тільки в тому випадку, якщо саме ця обставина стала підставою для невиконання договірних зобов`язань.

Отже, орендар повинен довести факт, що він опинився в ситуації неможливості виконання договірних зобов`язань, або ж виконання договірних зобов`язань внаслідок військової агресії було практично неможливим (через активні воєнні дії, тимчасову окупацію засміченням вибухонебезпечними предметами земельної ділянки, що є предметом договору), це допоможе уникнути відповідальності за порушення договірних зобов`язань.

Відповідно до частини 1 статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Відповідно до системного аналізу глави 58 ЦК України оренда земельної ділянки є різновидом найму майна, а тому загальні положення про найм (оренду) застосовуються до регулювання відносин з найму (оренди) земельної ділянки, якщо інші правила не передбачено спеціальним Законом. Положення Закону України «Про оренду землі» не забороняють застосування до відносин з оренди землі наведених загальних положень, викладених в статті 762 ЦК України (постанова Верховного Суду від 23 грудня 2019 року у справі № 399/935/16-ц (провадження № 61-304св17)).

Згідно з положеннями частини шостої статті 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі № 910/7495/16 (провадження № 12-37гс18) зазначено, що норма частини шостої статті 762 ЦК України визначає в якості підстави звільнення від зобов`язання сплатити орендну плату об`єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає.

Обставини, зазначені у нормі частини шостої статті 762 ЦК України, повністю не охоплюються поняттям форс-мажорних обставин, адже на відміну від останніх, ознаками яких є їх об`єктивна та абсолютна дія, а також непередбачуваність, перші можуть бути спричинені, зокрема, й безпосередньо вольовою дією орендодавця, тобто обставини згідно з частиною шостою статті 762 ЦК України можуть включати обставини непереборної сили та випадку, втім не обмежуються ними.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що відсутність у частині шостій статті 762 ЦК України вичерпного переліку обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин, засобів їх підтвердження свідчить про те, що підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 1364, якою визначено механізм формування єдиного переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.

Актуальний перелік таких територій затверджений наказом Мінреінтеграції від 22 грудня 2022 року № 309, згідно з якою с. Гусарівка Балаклійської міської територіальної громади Харківської області, на території якої розташована спірна земельна ділянка з 24 лютого 2022 року по 12 вересня 2022 року перебувало під тимчасовою окупацією та у зоні активних бойових дій .

Крім того із наявних у справі доказів, зокрема, акту від 08.10.2022 року Комісійного обстеження посіву озимих культур у 2021 році під урожай 2022 року по СТОВ "Гусарівське", знищених в період повномасштабного збройного вторгнення військ РФ на територію с. Гусарівка та Волобуївка, починаючи з 03 березня 2022 року по 08 вересня 2022 року убачається, що під урожай 2022 року у 2021 році було посіяно озимої пшениці та озимого жита, залишилися не засіяними поля на площі 3 690 га(зі слів представників Товариства). У зв`язку із вторгненням військ РФ на територію сіл Гусарівське та Волобуївка на полях не проводилися агротехнічні заходи, не було зібрано урожай озимих, через обстріли поля спалені, заміновані, господарство знаходилося під окупацією та в зоні бойових дій, що не дало змоги проводити збирання урожаю, обробіток, посів озимих та ярових культур.

З огляду на викладене апеляційний суд вважає обґрунтованими доводи апелянта про доведення ним неможливості використання об`єкту оренди з незалежних від нього причин, а саме існування форс-мажорних обставин, які перешкоджали йому виконати передбачений договором сторін обов`язок з виплати позивачу орендної плати за 2022 рік, оскільки земельна ділянка, що розташована на території с. Гусарівка Балаклійської міської територіальної громади, в період з 02 березня 2022 року по вересень 2022 року перебувало під тимчасовою окупацією та в зоні активних бойових дій, в цей період орендар був позбавлений можливості використовувати спірну земельну ділянку для отримання доходів, в 2022 році орендар не провів збір врожаю та посівну компанію.

За таких обставин колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної інстанції щодо відсутності у відповідача обов`язку щодо виплати орендної плати за 2022 рік за договорами оренди земельної ділянки відповідно до вимог ст. 762 ЦК України, у зв`язку із неможливістю використання орендованої земельної ділянки.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що за відсутності підстав для сплати орендної плати за 2022 рік, не можна вважати порушення строків сплати орендної плати у 2023 році систематичним невиконанням договору. Тому підстав для розірвання договорів оренди землі не вбачається.

Щодо вимоги про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати колегія суддів виходить з наступного.

Нормами статті 21 Закону України «Про оренду землі» визначено, що розмір орендної плати визначається у договорі, а її обчислення (для сплати) здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором. Законодавчо не передбачено автоматичної зміни розміру орендної плати за договором оренди землі з урахуванням щорічної індексації нормативної грошової оцінки. Хоча природа як індексації нормативної грошової оцінки, так і індексації орендної плати базується на індексі споживчих цін, обрахованих Державною службою статистики України, однак індексація нормативної грошової оцінки не є тотожною індексації орендної плати.

Водночас, з урахуванням положень статті 21 Закону України «Про оренду землі» та принципу свободи договору, сторони договору оренди землі можуть передбачити саме автоматичну щорічну індексацію нормативної грошової оцінки для визначення розміру орендної плати за договором оренди землі. Проте у такому разі, зважаючи на природу індексації, одночасна подвійна індексація орендної плати та індексація нормативної грошової оцінки не повинна застосовуватися.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що оскільки встановлено порушення ТОВ умов договору оренди землі щодо сплати орендної плати за 2023 рік, тому наявні підстави для стягнення такої заборгованості за вказаний період.

З матеріалівсправи вбачається,що 07.03.2007року міжпозивачем іСТОВ "ГУСАРІВСЬКЕ"було укладенодоговір орендиземельної ділянки,відповідно доумов якоговідповідачу наданов строковеплатне користуванняна 20років земельнуділянку загальноюплощею 5,6149га,у томучислі ріллі5,6149га,для веденнятоварного сільськогосподарськоговиробництва.Грошова нормативнаоцінка земельноїділянки становить59281,18грн.Договором обумовленовнесення орендноїплати до31грудня звітногороку урозмірі 1,5%від грошовоїнормативної оцінкиземельної ділянки,що становить 889,22грн нарік унатуральній тавідробітковій форміза домовленістюміж суб`єктамидоговору.Обчислення розміруорендної платиза землюздійснюється зурахуванням індексаціїта 02.04.2007 року між ОСОБА_3 і СТОВ "ГУСАРІВСЬКЕ" було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого відповідачу надано в строкове платне користування на 20 років земельну ділянку загальною площею 5,7031 га, у тому числі ріллі 5,7031 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Грошова нормативна оцінка земельної ділянки становить 59281,13 грн. Договором обумовлено внесення орендної плати до 31 грудня звітного року у розмірі 1,5% від грошової нормативної оцінки земельної ділянки, що становить 889,22 грн на рік у натуральній та відробітковій формі за домовленістю між суб`єктами договору. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексації.

Розмір орендної плати за 2023 рік з урахуванням індексації складає 5784,45 грн за кожну ділянку.

Всього до сплати підлягає стягненню з СТОВ "ГУСАРІВСЬКЕ" на користь ОСОБА_1 заборгованість зі сплати орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 07 березня 2007 року № 73 та договором оренди земельної ділянки від 02 квітня 2007 року № 76 за 2023 рік в загальній сумі 11568,90 гривень.

Відповідно до ст.376ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідність висновків суду, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Оскільки суд не з`ясував належним чином фактичні обставини справи щодо заявлених вимог і того, яка саме правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин, що має суттєве значення для правильного вирішення спору, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду в частині стягнення заборгованість зі сплати орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 07 березня 2007 року №73 та договором оренди земельної ділянки від 02 квітня 2007 року №76 за 2022 рік та в частині розірвання договорів оренди земельної ділянки площею 5,6149 га, кадастровий номер 6320282400:03:000:0051 від 07 березня 2007 року № 73 та земельної ділянки площею 5,7031 га, кадастровий номер 6320282400:03:000:0052 від 02 квітня 2007 року № 76 скасуванню з ухваленням в цій частині нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог цій частині та стягненні з Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "ГУСАРІВСЬКЕ" на користь на користь ОСОБА_1 заборгованість зі сплати орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 07 березня 2007 року № 73 та договором оренди земельної ділянки від 02 квітня 2007 року № 76 за 2023 рік в загальній сумі 11568,90 грн.

15.05.2024 року між Адвокатським об`єднанням "Захист" (далі АО "Захист") і ОСОБА_1 укладено договір №32/1 про надання адвокатських послуг, які полягають у підготовці заяви до СТОВ "ГУСАРІВСЬКЕ" та позовної заяви про розірвання договору оренди земельної ділянки між позивачем і відповідачем, позивач в свою чергу зобов`язується сплатити адвокатському об`єднанню вартість юридичних послуг (гонорар), що надається, у порядку та строки, визначені договором (а.с.47-49).

Згідно з актом виконаних робіт від 27.06.2024 року за договором про надання адвокатських послуг №23/1 від 15.05.2024 року за час дії вказаного договору станом на 27.06.2024 року адвокатами були надані адвокатські послуги: первісна консультація, аналіз судової практики, формування правової позиції по справі, підготовка заяви-претензії до СТОВ "ГУСАРІВСЬКЕ", підготовка позовної заяви до суду про розірвання договорів оренди земельних ділянок та стягнення заборгованості зі сплати орендної плати (а.с.50).

З квитанцій 9346-55956328-6422 від 27.06.2024 року вбачається, що ОСОБА_1 сплатила АО "Захист" грошові кошти у загальній сумі 10000 гривень за надання правової допомоги за договором про надання адвокатських послуг від 15.05.2024 №32/1 (а.с.59).

Згідно вимог частин 1, 2 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 137 ЦПК України).

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Процесуальний закон визначає критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

Апеляційна скарга СТОВ "ГУСАРІВСЬКЕ" не містить доводів щодо неспівмірності розміру витрат позивача на правничу допомогу. Отже, судові витрати на правничу допомогу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням часткового задоволення позову, з СТОВ "ГУСАРІВСЬКЕ" на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати позивача на правничу допомогу, понесені в суді першої інстанції, в розмірі 2696,00 грн (10000,00 грн *26,96%).

Частиною 1 статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням того, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, а саме: на 26,96 %, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подачу позовної заяви у розмірі 979,62 грн (3633,60 * 26,96%).

Проте апеляційна скарга відповідача також підлягає частковому задоволенню, а саме: на 73,04%, тому з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь СТОВ "ГУСАРІВСЬКЕ" судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3980,86 грн (73,04 % від 5450,25 грн).

Згідно з вимогами ч. 10 ст. 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Таким чином з ОСОБА_1 на користь СТОВ "ГУСАРІВСЬКЕ" слід стягнути судовий збір у розмірі 3001,24 грн (3980,86 грн 979,62 грн).

Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "ГУСАРІВСЬКЕ" задовольнити частково.

Рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 09 грудня 2024 року в частині стягнення заборгованість зі сплати орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 07 березня 2007 року №73 та договором оренди земельної ділянки від 02 квітня 2007 року №76 за 2022 рік та в частині розірвання договорів оренди земельної ділянки площею 5,6149 га, кадастровий номер 6320282400:03:000:0051 від 07 березня 2007 року № 73 та земельної ділянки площею 5,7031 га, кадастровий номер 6320282400:03:000:0052 від 02 квітня 2007 року № 76 скасувати. В задоволенні позову в цій частині відмовити.

В іншій частині рішення суду змінити.

Стягнути з Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "ГУСАРІВСЬКЕ" на користь на користь ОСОБА_1 заборгованість зі сплати орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 07 березня 2007 року № 73 та договором оренди земельної ділянки від 02 квітня 2007 року № 76 за 2023 рік в загальній сумі 11568,90 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "ГУСАРІВСЬКЕ" судовий збір у розмірі 3001,24 грн.

Стягнути з Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "ГУСАРІВСЬКЕ" на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2696,00 гривень.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: О.М. Курило

О.Ю. Тичкова