Рішення

від 10.12.2024 по справі 688/4123/24

ШЕПЕТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 688/4123/24

№ 2/688/1107/24

Рішення

Іменем України

заочне

10 грудня 2024 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

у складі головуючої судді Цідик А.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Зінченка Д.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань у м. Шепетівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - органу опіки та піклування виконавчого комітету Грицівської селищної ради про позбавлення батьківських прав,

встановив:

1.Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - органу опіки та піклування виконавчого комітету Грицівської селищної ради про позбавлення батьківських прав, посилаючись на те, що 08.12.2014 року вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_3 про що виконавчим комітетом Грицівської селищної ради Шепетівського району Хмельницької області складено актовий запис №25. Мають спільного сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 13.10.2016 у справі №688/3303/16-ц шлюб між нею та ОСОБА_3 розірвано.

Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 05.12.2016 у справі №688/3854/16-ц ухвалено стягувати з ОСОБА_3 аліменти на користь ОСОБА_5 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 в твердій грошовій сумі в розмірі 500 грн, з врахуванням індексу інфляції, щомісяця, починаючи з 11.11.2016 року і до досягнення ним повноліття.

ОСОБА_3 платив аліменти лише декілька разів та незначними сумами. Відповідно до розрахунку заборгованості з Шепетівського відділу ДВС у Шепетівському районі Хмельницької області від 24.06.2024 р. по ВП НОМЕР_1 сума заборгованості ОСОБА_3 по аліментах становить 82705 грн.

01 вересня 2020 року вона уклала шлюб з ОСОБА_6 , який було зареєстровано у Шепетівському міськрайонному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), актовий запис №160. Подружжя має спільного сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після укладення нового шлюбу сім`я спільно проживає у будинку ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 .

Після розірвання шлюбу з ОСОБА_3 , останній жодним чином не піклується про їх спільного сина, не проявляє будь-якої зацікавленості до його життя, не цікавиться його успіхами, станом здоров`я, не піклується про його фізичний і духовний розвиток, навчанням, підготовкою до самостійного життя. Він не забезпечує сина необхідним харчуванням, медичним доглядом, лікуванням. ОСОБА_3 з кінця 2016 р. жодного разу не бачився з сином, не спілкувався з ним по телефону, не відвідував школу та спортивну секцію, де навчається син, його успіхами в школі жодним чином не цікавиться. Після розірвання шлюбу, позивач жодним чином не перешкоджала ОСОБА_3 бачитися чи спілкуватися з сином. Навпаки, вона неодноразово телефонувала його матері та просила її вплинути на сина. Однак та повідомила, що не знає де її син, і його номер телефону також відмовилась надати.

У 2023 році ОСОБА_1 вимушена була звертатися до виконавчого комітету Грицівської селищної ради з метою здійснення реєстрації місця проживання сина ОСОБА_4 за новою адресою проживання - АДРЕСА_1 . Без письмової згоди ОСОБА_3 це не можливо було зробити. Позивач зареєструвала сина лише після отримання рішення виконавчого комітету Грицівської селищної ради №101/2023 від 21.07.2023р. про затвердження висновку органу опіки та піклування щодо визначення місця проживання дитини з матір`ю.

Згідно з висновком органу опіки та піклування Грицівської селищної ради за №119/2024 від 29.08.2024 орган опіки та піклування вважає доцільним позбавити ОСОБА_3 батьківських прав щодо дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Враховуючи зазначене, наявний факт того, що батько дитини тривалий час не бере участі у вихованні дитини, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, не спілкується з ним, тобто не дбає про його нормальне самоусвідомлення, не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі, фактично самоусунувся від виконання батьківських обов`язків, просила позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав щодо неповнолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач та її представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, зазначених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, причини неявки суду не повідомив, відзив не подавав.

Представник органу опіки та піклування виконавчого комітету Грицівської селищної ради у судове засідання не з`явилася, належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала.

2.Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 16.09.2024 відкрито загальне позовне провадження в справі та призначено підготовче судове засідання на 17.10.2024, яке було відкладено на 20.11.2024 у зв`язку з неявкою відповідача. Ухвалою суду від 20.11.2024 підготовче судове засідання закрито та справу призначено до судового розгляду на 10.12.2024.

3.Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Між сторонами виникли правовідносини щодо виконання обов`язків по вихованню та утриманню дітей, які регулюються нормами Сімейного кодексу України (далі СК України).

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 08.12.2014, який розірвано рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 13.10.2016.

Відповідач є батьком неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина проживає з матір`ю по АДРЕСА_1 та перебуває на її повному утриманні.

Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 05.12.2016 року ухвалено стягувати з ОСОБА_3 аліменти на користь ОСОБА_5 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 в твердій грошовій сумі в розмірі 500 грн, з врахуванням індексу інфляції, щомісяця, починаючи з 11.11.2016 року і до досягнення ним повноліття.

Однак відповідач рішення суду не виконує, аліменти на дитину не сплачує, внаслідок чого станом на 24.06.2024 наявна заборгованість зі сплати аліментів, яка становить 82 705 грн.

Позивач перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6 з 01.09.2020 року, у них народився син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після укладення шлюбу ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , спільно з чоловіком ОСОБА_6 та синами - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується довідкою про склад сім`ї від 21.06.2024 року №233 видана виконавчим комітетом Грицівської селищної ради.

Рішенням виконавчого комітету Грицівської селищної ради №101/2023 від 21.07.2023р. затверджено висновок органу опіки та піклування виконавчого комітету Грицівської селищної ради про визначення місця проживання дитини ОСОБА_4 з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_4 навчається у Грицівському ліцеї Грицівської селищної ради з 2022 року, відвідує секцію «Дзюдо» Грицівського закладу позашкільної освіти «Школа сприяння здоров`ю» з вересня 2020 року, що підтверджується характеристиками від 05.08.2024 року та 03.09.2024 року.

Відповідач не забезпечує належний догляд дитини, не утримує її, тривалий час не цікавиться життям сина, здоров`ям, благополуччям, фізичним, моральним розвитком дитини, байдужий до сина. Всі обов`язки по догляду дитини, її харчуванню, відвідуванню навчального закладу, санітарно-гігієнічного обслуговування тощо позивач виконує самостійно.

Висновком виконавчого комітету Грицівської селищної ради №119/2024 від 29.08.2024 підтверджується, що орган опіки та піклування виконавчого комітету Грицівської селищної ради вважає за доцільне позбавити ОСОБА_3 батьківських прав щодо дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що є сусідкою позивачки, яка проживає з чоловіком та двома неповнолітніми синами, яких виховує ОСОБА_6 . Чула про те, що ОСОБА_8 створив нову сім`ю і проживає десь у Києві.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що є сусідкою позивачки, разом з одного селища. ОСОБА_3 ніколи не знала і не бачила. Сина ОСОБА_10 виховує новий чоловік позивача - ОСОБА_6 .

Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні пояснив, що хрестив сина позивачки, знає ОСОБА_3 , але давно його не бачив і не знає, де він перебуває.

4.Норми права, які застосував суд.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити (абзац четвертий частини першої статті 1 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною сьомою статті 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з ч. 2, 3, 5 ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності (частина перша статті 155 СК України).

Згідно зі ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають, зокрема, один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до п.п. 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування; медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду від 06 травня 2020 року у справі № 753/2025/19 зазначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав.

Судова практика у цій категорії справ є сталою і підстави для відступлення від вказаних висновків відсутні, відмінність стосується лише фактичних обставин конкретної справи й доказування.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

5.Оцінка суду.

Заслухавши пояснення учасників справи, свідків, дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на таке.

В рішенні ЄСПЛ від 10 вересня 2019 року у справі «Странд Лоббен та інші проти Норвегії» (Strand Lobben and Others v. Norway, заява № 37283/13) зазначено, що коли інтереси дитини суперечать інтересам батьків, органи влади повинні встановлювати справедливий баланс цих інтересів, при цьому особливе значення надається найкращим інтересам дитини.

Як правило, найкращі інтереси дитини вимагають, з одного боку, щоб зв`язки дитини з її сім`єю підтримувалися, за винятком випадків, коли сім`я виявилася особливо непридатною для життя та розвитку дитини, оскільки порушення сімейних зв`язків означає від`єднання дитини від її коріння. З цього слідує, що сімейні зв`язки можуть бути розірвані лише за вкрай виняткових обставин і що має бути зроблено все для збереження особистих відносин та «відновлення» сім`ї.

У матеріалах справи містяться переконливі докази винної поведінки відповідача щодо ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Судом встановлено, що відповідач тривалий час не спілкується з дитиною, не цікавиться його потребами і, як наслідок, не має тісного психологічного зв`язку з ним.

Відповідач протягом «розумного часу» без поважних причин ухиляється від виконання батьківських обов`язків, свідомо нехтує ними.

На засідання органу опіки та піклування та в судові засідання відповідач не з`явився, що додатково свідчить про відсутність у нього намірів налагодити зв`язок з сином та байдуже ставлення до долі дитини. Свої батьківські обов`язки, без поважних причин, відповідач повністю поклав на позивача, яка одноособово, тривалий час опікується дитиною: дбає про їх розвиток, здоров`я, навчання та благополуччя в цілому.

Обов`язок нести відповідальність за дитину, її фізичний і моральний розвиток, її соціальне буття, здійснення прав щодо її захисту покладено на батьків. Обставини справи свідчать про небажання відповідача займатися вихованням дитини, а саме відсутність будь-яких дій, які б свідчили про його намір змінити обставини свого життя та вчинити дії, спрямовані на виховання сина.

Врахувавши конкретні обставини справи, «якнайкращі інтереси дитини», а також те, що відповідач як батько участі у вихованні, навчанні, утриманні дитини не бере, з сином не спілкується тривалий час, має заборгованість зі сплати аліментів, ухиляється від виконання батьківських обов`язків, взагалі відсутній у житті сина, самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків, хоча, йому жодних перешкод у вихованні дитини ніхто не вчиняє, суд дійшов висновку про застосування до відповідача крайнього заходу впливу у вигляді позбавлення його батьківських прав, оскільки він злісно ухиляється від виконання батьківських обов`язків. Матеріали справи не містять доказів того, що йому перешкоджали у спілкуванні з сином.

На переконання суду, позбавлення батьківських прав призведе до безумовного покращення життя неповнолітньої дитини.

Разом з тим, згідно висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 29.09.2021 у справі № 459/3411/18, позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу, яка позбавлена батьківських прав, на спілкування з дитиною і побачення з нею, а також права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Керуючись ст.ст. 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 164, 165, 166 СК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - органу опіки та піклування виконавчого комітету Грицівської селищної ради про позбавлення батьківських прав задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав щодо неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 1211 грн 20 коп.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право подати апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повний текст рішення складено 16.12.2024 року.

Суддя Алла ЦІДИК