Ухвала

від 04.12.2024 по справі 308/14975/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/14975/24

Закарпатський апеляційний суд

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.12.2024 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі суддів: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді судове провадження 11-сс/4806/761/24 за апеляційною скаргою представника власника майна ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28.10.2024.

Цією ухвалоюзадоволено клопотанняпрокурора відділуЗакарпатської обласноїпрокуратури проарешт майнау кримінальномупровадженні№ 12024070000000321,відомості прояке 14.06.2024внесені доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза ознакамикримінальних правопорушень,передбачених,ч.1ст.204,ч.1ст.240-1,ч.1ст.263,ч.2ст.307КК Українитанакладено арештнамайно, вилучене 16.09.2024 у ході проведення обшуку транспортного засобу «Skoda SuperB» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , який знаходився за адресою АДРЕСА_1 , а саме: грошові кошти номіналом 100 доларів США з серійними номерами FB07209361CB2, КВ96766377GB2, КВ37721765ІВ2, FG93194447AG7, HF37345683FF6, KJ42658454AJ10, KB52910347PB2, HK05719619CK11, FH18677136AH8, HB20173779MB2, банківську карту «А-Банк» з № НОМЕР_2 , банківську картку «Монобанк» № НОМЕР_3 , транспортний засіб марки «Skoda SuperB», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 .

Клопотання мотивоване тим, що СУ ГУ НП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12024070000000321, відомості про яке 14.06.2024 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених, ч. 1 ст. 204, ч. 1 ст. 240-1, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 310 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що працівниками УБН ГУ НП в Закарпатській області, в ході проведення оперативно-розшукових заходів отримано інформацію про те, що на території Закарпатської області діє група осіб, які умисно, з корисливих мотивів, за попередньою домовленістю між собою, здійснюють незаконне виготовлення, придбання, зберігання та збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.

В подальшому у ході проведення оперативно-розшукових заходів та негласних слідчих (розшукових) дій було встановлено, що до вказаної протиправної діяльності, а саме до незаконного зберігання з метою збуту та збуту наркотичних засобів і психотропних речовин причетний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично проживаючий за адресою АДРЕСА_1 та який під час незаконної діяльності зі збутом наркотиків користується автомобілем марки «SKODA SUPER B», д.н.з. НОМЕР_4 .

-2-

16.09.2024 на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.09.2024, в ході проведення обшукутранспортного засобу «Skoda SuperB» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , який знаходився за адресою Закарпатська область Ужгородський район с. Минай, вул. Можайського, 4, було виявлено та вилучено: грошові кошти номіналом 100 доларів США з серійними номерами: FB07209361CB2, КВ96766377GB2, КВ37721765ІВ2, FG93194447AG7, HF37345683FF6, KJ42658454AJ10, KB52910347PB2, HK05719619CK11, FH18677136AH8, HB20173779MB2, банківську карту «А-Банк» з № НОМЕР_2 , банківську картку «Монобанк» № НОМЕР_3 , транспортний засіб марки «Skoda SuperB», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 .

Постановою слідчого від 16.09.2024 вилучене майно визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні № 12024070000000321 від 14.06.2024.

Клопотання мотивовано тим, щометою накладення арешту є збереження речових доказів, з метою унеможливити розпоряджатися вищевказаним майном, щоб запобігти зникненню, втраті або пошкодженню відповідного майна. Підставою для накладення арешту є те, що вилучені речі відповідно до ст. 98 КПК України визнані речовими доказами, а тому виникла необхідність у кримінальному провадженні вжити заходи щодо збереження речових доказів у вигляді арешту вказаного майна.

Ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно мотивована тим, що зазначене у клопотанні майно визнане речовими доказами у кримінальному провадженні та з урахуванням можливості використання вилученого майна як доказів у кримінальному провадження, з метою збереження речових доказів та досягнення повноти та всебічності у даному кримінальному провадження, слідчий суддя прийшов до висновку про наявність достатність підстав для накладення арешту на це майно, яке відповідає критеріям, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_6 просить ухвали слідчого судді від 28.10.2024 скасувати. Вважає ухвали слідчого судді незаконною та необґрунтованою, а викладені у ній висновки такими, що не відповідають фактичним обставинам. Вилучений автомобіль не має значення речового доказу, перебуває у власності приватного підприємства «ВЕЛКРАФТ», законним володільцем та користувачем даного транспортного засобу є ОСОБА_7 . Крім того, у вилученому транспортному засобі не виявлено жодних заборонених речовин чи речей, які б належали підозрюваному ОСОБА_5 . Прокурором не доведено необхідність накладення арешту на вилучений транспортний засіб та обмеження права третіх осіб на володіння, розпорядження та користування таким. Просить скасувати ухвалу слідчого судді від 28.10.2024 в частині накладення арешту на автомобіль марки «Skoda SuperB», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 та постановити нову ухвалу про часткове задоволення клопотання прокурора про арешт майна щодо вказаного транспортного засобу у частині заборони розпоряджатись таким.

Судове провадження розглядається за відсутності прокурора, особи, у якої вилучено майно та її представника-адвоката ОСОБА_6 , неявка яких з урахуванням положень ч. 4 ст. 405 КПК України не перешкоджає його розгляду. При цьому, враховується, що вказані особи належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді, а також те, що від них не надходили заяви чи клопотання про відкладення розгляду судового провадження на інший термін та відомості про поважність причин їх неявки. Також враховуються заяви прокурора та адвоката ОСОБА_6 про можливість розгляду апеляційної скарги без їх участі.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали судового та кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

-3-

Висновок слідчого судді в частині накладення арешту на грошові кошти номіналом 100 доларів США з серійними номерами: FB07209361CB2, КВ96766377GB2, КВ37721765ІВ2, FG93194447AG7, HF37345683FF6, KJ42658454AJ10, KB52910347PB2, HK05719619CK11, FH18677136AH8, HB20173779MB2, банківську карту «А-Банк» з № НОМЕР_2 , банківську картку «Монобанк» № НОМЕР_3 , ніким з учасників судового провадження не оскаржується, а тому законність ухвали в цій частині, в силу положень ч. 1 ст. 404 КПК України, апеляційним судом не перевіряється.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.

За змістом ст. 41 Конституції Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно дост. 319 ЦК Українивласник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь - які дії, які не суперечать закону.

Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, віднесено і засади недоторканості права власності. У відповідності до вимог ст. 16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення ухваленого в порядку, передбаченомуКПК України.

Цим вимогам закону ухвала слідчого судді від 28.10.2024 відповідає не в повній мірі.

Арешт майна це один із заходів забезпечення кримінального провадження, суть якого відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України полягає у тимчасовому, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумної підозри вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правилами ст. 132 КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням. У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

-4-

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, відповідно до ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Як вбачається з матеріалів судового провадження СУ ГУ НП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12024070000000321, відомості про яке 14.06.2024 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених, ч. 1 ст. 204, ч. 1 ст. 240-1, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 310 КК України.

В межах зазначеного кримінального провадження прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, вилучене 16.09.2024 у ході проведення обшуку транспортного засобу «Skoda SuperB» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , який знаходився за адресою АДРЕСА_1 , а саме: грошові кошти номіналом 100 доларів США з серійними номерами FB07209361CB2, КВ96766377GB2, КВ37721765ІВ2, FG93194447AG7, HF37345683FF6, KJ42658454AJ10, KB52910347PB2, HK05719619CK11, FH18677136AH8, HB20173779MB2, банківську карту «А-Банк» з № НОМЕР_2 , банківську картку «Монобанк» № НОМЕР_3 , транспортний засіб марки «Skoda SuperB», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 .

Звертаючись до суду з клопотанням про накладення арешту на майно,прокурор послався на те, що вилучені в ході обшуку, зокрема, транспортний засіб, вважається знаряддям та засобом вчинення кримінальних правопорушень, його перебування на зберіганні у третіх осіб, створює високі ризики до приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, передачі вказаного майна, що унеможливить виконання завдань кримінального провадження, передбачених ч. 1 ст. 2 КПК України.

Постановою слідчого від 16.09.2024 вилучене майно - грошові кошти номіналом 100 доларів США з серійними номерами FB07209361CB2, КВ96766377GB2, КВ37721765ІВ2, FG93194447AG7, HF37345683FF6, KJ42658454AJ10, KB52910347PB2, HK05719619CK11, FH18677136AH8, HB20173779MB2, банківську карту «А-Банк» з № НОМЕР_2 , банківську картку «Монобанк» № НОМЕР_3 , а також транспортний засіб марки «Skoda SuperB», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12024070000000321 від 14.06.2024.

Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про те, що з метою збереження зазначеного майна та недопущення його втрати, застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, яке визнано речовим доказом, є необхідним та достатнім у даному кримінальному провадженні, оскільки сприятиме досягненню мети швидкого, повного, неупередженого досудового розслідування, а також запобігатиме настанню будь-яких негативних наслідків.

У зв`язку з чим, апеляційний суд вважає необґрунтованими наведені в апеляційній скарзі адвоката ОСОБА_6 доводи про те, що зазначене у клопотанні прокурора майно, не містить на собі інформацію про будь-яку злочинну діяльність, а тому не відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України та не може бути речовим доказом у кримінальному провадженні.

Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про те, що зазначене у клопотанні майно, підпадає під ознаки майна передбаченого ст. 98 КПК України, відповідно до тієї фабули, яка зазначена у витягу з Єдиного реєстру досудових

-5-

розслідувань у кримінальному проваджені, а також те, що на цій стадії потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права фактичного володільця майна ОСОБА_7 .

У зв`язку з наведеним доводи апеляційної скарги про відсутність правових підстав для накладення арешту на майно, яке вилучене 16.09.2024 в ході проведення санкціонованого обшуку, не ґрунтуються на вимогах закону та спростовуються матеріалами провадження та викладеними вище обставинами.

До того ж у клопотанні прокурора, і в ухвалі слідчого судді зазначено мету та правові підстави для арешту вказаного вище майна. При цьому пряме чи побічне значення цього майна до обставин кримінального правопорушення, також є предметом перевірки під час досудового розслідування.

Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом.

Сукупність наданих суду матеріалів містить достатньо розумних підстав і підозр вважати, що вилучене 16.09.2024під час проведенняобшуку майноможе бути використано як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження № 12024070000000321 від 14.06.2024.

У зв`язку з чим, колегія суддів приходить до висновку, що стороною обвинувачення доведено відповідність цього майна критеріям визначеним у ст. 98 КПК України.

З урахуванням наведеного слідчий суддя встановила належні правові підстави, передбачені ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на майно.

У свою чергу, в кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був упевнений в тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обтяження з метою уникнення негативних наслідків.

Таким чином, накладення арешту на майно у даному кримінальному провадженні, за наявності для цього підстав відповідає вимогам КПК України. Матеріали судового провадження свідчать, що застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим та необхідним у кримінальному провадженні.

Також,колегія суддівзвертає увагуна те,що згіднопрактики ЄСПЛвтручання увласність (користування)юридичних осібце вимушенийзахід,який державазастосовує тимчасоводля досягненняпевного результату. Таке втручання є виправданим, якщо воно здійснюється для задоволення суспільного інтересу, у визначенні якого суд надає державам право користуватися значною свободою розсуду з огляду на те, що національні органи влади краще знають потреби власного суспільства і перебувають у кращому становищі, ніж міжнародний суддя для оцінки того, що становить суспільний інтерес. Правомірним є арешт за умови одночасного існування критеріїв правомірності цього втручання (зокрема: законності, суспільного інтересу та справедливого балансу).

-6-

На підставі наведених обставин, апеляційний суд вважає обґрунтованими висновки слідчого судді про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора в частині накладання арешту на вказане вище майно.

Разом з тим, згідно вимог ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

При вирішені питання про арешт майна слідчий суддя також повинен врахувати розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для третіх осіб. У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна,який не призведе до наслідків, які суттєво позначаться на інтересах інших осіб.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі «АГОСІ проти Об`єднаного Королівства»). Заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування. Стаття 1 Протоколу Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод забороняє будь-яке невиправдане втручання у право власності державних органів.

Разом з тим, на переконання колегії суддів, застосований слідчим суддею спосіб накладення арешту на майно, зокрема, автомобіль марки «Skoda SuperB», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , власником якого є ПП «Велкрафт» та який перебуває у користуванні ОСОБА_7 , шляхом заборони користування ним, не виправдовує в цьому випадку ступінь втручання у право власності особи та порушуватиме баланс між інтересами власника (володільця) майна, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження, у зв`язку чим вважає за можливе застосувати меншобтяжливий спосіб арешту майна із забороною розпорядження та відчуження цього майна.

Відповідно до п. 2 ч. 3ст. 407 КПК Україниза наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, ухвала слідчого судді скасуванню з постановленням нової ухвали, якою слід частково задовольнити клопотання прокурора та накласти арешт на вилучене 16.09.2024 під час проведення огляду обшуку майно, а саме: грошові кошти номіналом 100 доларів США з серійними номерами FB07209361CB2, КВ96766377GB2, КВ37721765ІВ2, FG93194447AG7, HF37345683FF6, KJ42658454AJ10, KB52910347PB2, HK05719619CK11, FH18677136AH8, HB20173779MB2, банківську карту «А-Банк» з № НОМЕР_2 , банківську картку «Монобанк» № НОМЕР_3 , шляхом заборони відчуження, користування та розпорядження та на автомобіль марки «Skoda SuperB», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , володільцем якого є ОСОБА_7 , шляхом заборони розпорядження та відчуження.

На думкуколегії суддів,такого видуобтяження буде достатньо для сприяння завданням арешту майна у кримінальному провадженні та відповідатиме вимогам охорони фундаментальних прав інших осіб. Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, стороною захисту не надано та колегією суддів не встановлено.

-7-

Враховуючи викладене, апеляційна скарга володільця майна ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_6 підлягає задоволенню частково.

При прийнятті рішення колегія суддів враховує вимоги ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; положення ст. 220,317 цього ж Кодексу про те, що саме за клопотанням учасників процесу сторони обвинувачення чи захисту апеляційний суд визначає необхідність дослідження тих чи інших доказів для з`ясування фактичних обставин справи

Керуючись ст. 170, 172, 404, 405, 407, 412, 419, 422 КПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонногосуду Закарпатськоїобласті від28.10.2024про накладенняарешту намайно укримінальному провадженні№ 12024070000000321 від 14.06.2024 скасувати.

Клопотання прокурора відділу Закарпатськоїобласної прокуратурипроарешт майнау кримінальномупровадженні№ 12024070000000321, відомості про яке 14.06.2024 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених, ч. 1 ст. 204, ч. 1 ст. 240-1, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 307КК України задовольнити частково.

Накласти арешт на майно, вилучене 16.09.2024 у ході проведення обшуку транспортного засобу «Skoda SuperB» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , який знаходився за адресою АДРЕСА_1 , а саме: грошові кошти номіналом 100 доларів США з серійними номерами FB07209361CB2, КВ96766377GB2, КВ37721765ІВ2, FG93194447AG7, HF37345683FF6, KJ42658454AJ10, KB52910347PB2, HK05719619CK11, FH18677136AH8, HB20173779MB2, банківську карту «А-Банк» з № НОМЕР_2 , банківську картку «Монобанк» № НОМЕР_3 , шляхом заборони відчуження, користування та розпорядження.

Накласти арешт на автомобіль марки «Skoda SuperB», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , володільцем якого є ОСОБА_7 , шляхом заборони розпорядження та відчуження.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді