Ухвала

від 29.01.2025 по справі 308/14975/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/14975/24

Закарпатський апеляційний суд

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.01.2025 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі суддів: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді судове провадження 11-сс/4806/862/24, за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.12.2024.

Цією ухвалою задоволено клопотання заступника начальника слідчого відділу СУ ГУ НП в Закарпатській області про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою та продовжено цей строк до 11.02.2025 включно з можливістю внесення раніше визначеної застави в розмірі 1362600 (один мільйон триста шістдесят дві тисячі шістсот) грн. та покладенням встановлених обов`язків у разі її внесення, щодо:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,у кримінальному провадженні, внесеному 14.06.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024070000000321.

З клопотання вбачається, що ГУ НП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні під № 12024070000000321 від 14.06.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 240-1, ч. 1 ст. 204, ч. 1 ст. 310КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою групою осіб, у складі ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та інших на даний час невстановлених осіб, маючи єдиний умисел на незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту психотропних речовин мешканцям м. Ужгород Закарпатської області, із метою незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно - небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, що охороняють здоров`я населення України, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 за № 60/95-ВР, Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та зловживанню ними» від 15.02.1995 за № 62/95-ВР, наказу Міністерства охорони здоров`я України за № 188 від 01.08.2000, постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» від 06.05.2000 за № 770, за невстановлених на

-2-

даний час досудовим розслідуванням обставин, починаючи з грудня місяця 2023 року, діючи на території м. Ужгорода, з метою досягнення запланованого результату та незаконного збагачення, здійснювали заборонені операції в сфері обігу психотропних речовин.

При цьому, з метою недопущення викриття своїх злочинних дій, останні застосовували заходи конспірації, яких дотримувались всі учасники даної групи, а саме у телефонних розмовах між собою, не називаючи дійсної назви психотропної речовини, сум грошових коштів, пакунків, у яких вони її зберігали та у подальшому збували заборонені речовини, використовували різного роду «жаргонні» назви психотропних речовин, їх об`єми, способи пакування, їх вартість, розуміючи, що мова йде про психотропну речовину, обіг якої обмежено метамфетамін.

ОСОБА_5 на виконання вищевказаного єдиного злочинного умислу зазначеної групи осіб, у складі ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та інших на даний час невстановлених осіб, спрямованого на незаконне збагачення шляхом збуту психотропних речовин, та погодженого між всіма учасниками групи, у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб, місце та час, здійснив у невстановленої досудовим розслідуванням особи незаконне придбання психотропної речовини, обіг якої обмежено - метамфетамін, та незаконно зберігав її по місцю свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , до моменту коли 08.07.2024 о 12 год 07 хв, попередньо домовившись про зустріч через засоби телефонного зв`язку, прибула особа ОСОБА_11 до будинку АДРЕСА_1 на автомобілі марки «Пежо», сірого кольору, номерний знак НОМЕР_1 , де у ході проведення комплексу негласних (слідчих) розшукових дій, ОСОБА_5 незаконно збув за невстановлену досудовим розслідуванням суму особі ОСОБА_11 один паперовий згорток, із психотропною речовиною, обіг якої обмежено - метамфетамін, масою 0,1016 г, що згідно Таблиці 2 невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу наказу № 188 від 01.08.2000 Міністерства охорони здоров`я України, відноситься до невеликих розмірів. Після чого, ОСОБА_11 був зупинений працівниками поліції та в ході проведення поверхневої перевірки відповідно до ст. 34 Закону України «Про національну поліцію України» вказаний паперовий згорток із психотропною речовиною - метамфетамін, масою 0,1016 г було вилучено.

Крім того, ОСОБА_5 , діючи повторно, на виконання вищевказаного єдиного злочинного умислу зазначеної групи осіб, у складі ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та інших на даний час невстановлених осіб, спрямованого на незаконне збагачення шляхом збуту психотропних речовин, та погодженого між всіма учасниками групи, у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб, місце та час, здійснив у невстановленої досудовим розслідуванням особи незаконне придбання психотропної речовини, обіг якої обмежено - метамфетамін, та незаконно зберігав її при собі до моменту коли, 09.09.2024 о 18 год 26 хв, на виконання єдиного злочинного плану, під`їхав на мотоциклі до приміщення будинку АДРЕСА_3 , чим здійснив незаконне перевезення психотропної речовини метамфетамін, та в ході проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки з рук в руки незаконно збув за 2000 грн особі зі зміненими анкетними даними ОСОБА_13 , один зіп-пакет, який знаходився у коробці з-під мазі «Корнерегель», із психотропною речовиною, обіг якої обмежено - метамфетамін, масою 0,6300 г, що згідно Таблиці 2 невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу наказу № 188 від 01.08.2000 Міністерства охорони здоров`я України, відноситься до невеликих розмірів, яку в подальшому ОСОБА_13 добровільно видав працівникам поліції.

-3-

Також, ОСОБА_5 діючи повторно, на виконання вищевказаного єдиного злочинного умислу зазначеної групи осіб, у складі ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та інших на даний час невстановлених осіб, у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб, місце та час, отримав від невстановленої на даний час досудовим розслідуванням особи, з метою збуту наркотичний засобі, обіг якого обмежено канабіс, чим самим здійснив незаконне придбання, після чого вказані речовини, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно - небезпечних наслідків, а також заздалегідь знаючи, що дані речовини є наркотичними засобами, які знаходяться у незаконному обігу на території України та є забороненими, незаконно зберігав з метою збуту за місцем свого фактичного проживання, а саме в приміщенні будинку АДРЕСА_1 , до моменту коли 16.09.2024 в період часу з 06 год 11хв по 08 год 50 хв працівниками поліції було проведено санкціонований судом обшук, в ході якого було виявлено та вилучено два зіп-пакети та три паперові згортки, з речовиною кристалічного походження білого кольору, а також чотири паперові згортки, пластиковий контейнер із залишками, із яких в одному паперовому згортку містився наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс, масою 0,1903 г, що згідно Таблиці 1 невеликі, великі та особливо великі розміри наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу наказу № 188 від 01.08.2000 Міністерства охорони здоров`я України, відноситься до невеликих розмірів.

16.09.2024 ОСОБА_5 затриманий у порядку ст. 208 КПК України та цього ж дня йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

18.09.2024 ухвалою слідчого судді відносно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, до 01.11.2024 включно з визначенням застави 450 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1362600 (один мільйон триста шістдесят дві тисячі шістсот) грн.

25.10.2024 постановою прокурора строк досудового розслідування продовжено до трьох місяців, а саме, до 16.12.2024.

30.10.2024 ухвалою слідчого судді відносно ОСОБА_5 продовжено строк тримання під вартою до 16.12.2024 включно.

Ухвалою слідчого судді від 09.12.2024 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до шести місяців, а саме, до 16.03.2025.

Необхідність продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_5 слідчий мотивувала тим, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відносяться до категорії тяжких злочинів, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, у зв`язку з чим наявні ризики, передбачені п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експертів у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється і з часу обрання запобіжного заходу обставини не змінились, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зменшились. Також клопотання мотивоване тим, що завершити досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні до строку закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою неможливо внаслідок необхідності проведення додаткових слідчих (розшукових) та процесуальних дій, результати яких матимуть доказове значення у кримінальному провадженні.

-4-

Задовольняючи клопотання, слідчий суддя вказала на те, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, яке відноситься до категорії тяжких, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, а заявлені прокурором ризики, передбачені п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати та не втратили своєї актуальності, у зв`язку з чим застосування більш м`яких запобіжних заходів фактично буде недостатніми для запобігання даним ризикам, а також те, що обставини, які стали підставою для продовження строку досудового розслідування, зокрема, складність кримінального провадження та тривалість проведення судових експертиз є об`єктивними, тоді як неможливість завершення досудового розслідування була зумовлена потребами в проведенні ряду процесуальних дій, слідчий суддя прийшла до висновку, що запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 необхідно продовжити на строк до 11.02.2025 включно. Разом з тим, слідчий суддя дійшла висновку про відсутність підстав для зміни розміру застави з огляду на те, що нових обставин, які не досліджувались слідчим суддею під час визначення її розміру, не наведено.

В апеляційній скарзі, захисник підозрюваного ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 просить ухвалу слідчого судді від 13.12.2024 скасувати та застосувати відносно ОСОБА_5 менш суворий запобіжний захід. В обґрунтування апеляційної скарги захисник вказує на недоведеність прокурором наявності ризиків, ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки такі відсутні. Просить врахувати, що ОСОБА_5 має постійне місце проживання, неповнолітню дитину на утриманні, являється волонтером, позитивно характеризується, одружений, несудимий, не перешкоджав кримінальному провадженню. Також захисник не погоджується з визначеним ОСОБА_5 розміром застави, оскільки на думку захисника такий є непомірним для підозрюваного через скрутний матеріальний стан, а виключні випадки відсутні й у клопотанні не наведені.

Судове провадження розглядається за відсутності прокурора, підозрюваного та його захисника, неявка яких з урахуванням положень ч. 4 ст. 405 КПК України не перешкоджає його розгляду. При цьому враховується, що вказані учасники процесу належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді, а також те, що від них не надходили заяви чи клопотання про відкладення розгляду судового провадження на інший термін.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження колегія суддів уважає, що апеляційна скарга захисника-адвоката ОСОБА_6 задоволенню не підлягає з таких підстав.

За приписами ст. 29 Конституції України та ст. 176, 177, 178 КПК України, право на свободу та особисту недоторканість є одним із найбільш значущих прав людини. Слід врахувати те, що обираючи запобіжний захід - тримання під вартою, обмежуються конституційні права і свободи особи, ще до визнання її винуватою у вчиненні злочину, а запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідно до ст. 183 КПК України є винятковим і найбільш суворим запобіжним заходом, і застосовується лише тоді, коли є всі підстави вважати, що інші, менш суворі запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків і його належної поведінки. Застосування запобіжного заходу з іншою метою не допускається.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Згідно положень ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять

-5-

надані сторонамикримінального провадженнядокази обставини,які свідчатьпро: 1)наявність обґрунтованоїпідозри увчиненні підозрюванимкримінального правопорушення; 2)наявність достатніхпідстав вважати,що існуєхоча бодин ізризиків,передбачених ст.177КПК України,і наякі вказуєслідчий,прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вказані вимоги кримінального процесуального закону слідчим суддею при розгляді клопотання про продовження строку застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою дотримано.

Як вбачається з ухвали, слідчим суддею встановлено, що ГУ НП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні під № 12024070000000321 від 14.06.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307КК України.

16.09.2024 ОСОБА_5 затриманий у порядку ст. 208 КПК України та цього ж дня йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

18.09.2024 ухвалою слідчого судді відносно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, до 01.11.2024 включно з визначенням застави 450 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1362600 (один мільйон триста шістдесят дві тисячі шістсот) грн.

25.10.2024 постановою прокурора строк досудового розслідування продовжено до трьох місяців, а саме, до 16.12.2024.

30.10.2024 ухвалою слідчого судді відносно ОСОБА_5 продовжено строк тримання під вартою до 16.12.2024 включно.

Ухвалою слідчого судді від 09.12.2024 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до шести місяців, а саме, до 16.03.2025.

За приписами ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ст.183КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що в разі обрання іншого більш м`якого запобіжного заходу підозрюваний, обвинувачений може ухилитися від слідства або суду, знищити речові докази, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність. При цьому суд повинен врахувати обставини, які вказані вст. 178 КПК України.

Відповідно до ст. 3 Загальної декларації прав людини,ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, запобіжний захід у виді тримання під вартою обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого. Крім того, не допускається застосування найбільш суворого запобіжного заходу лише з мотиву тяжкості вчиненого підозрюваним кримінального правопорушення.

-6-

Згідно ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 КПК України, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) викладобставин,які перешкоджаютьзавершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, слідчим суддею визнана і така підтверджується наявними в провадженні доказами. З таким висновком слідчого судді погоджується і суд апеляційної інстанції.

Крім того, слідчий суддя також дослідила доводи клопотання щодо обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попереднього судового рішення, а саме ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.10.2024 , якою щодо ОСОБА_5 був продовжений запобіжний захід тримання під вартою на строк до 16.12.2024 включно з визначенням застави 450розмірів прожитковогомінімуму дляпрацездатних осіб,що становить1362600(одинмільйон тристашістдесят двітисячі шістсот)грнта з урахуванням необхідності виконання ряду процесуальних дій, а також з урахуванням існуючих ризиків, передбаченихст. 177 КПК України, слідчий суддя обґрунтовано дійшла висновку про наявність обставин, які виправдовують подальше тримання підозрюваного ОСОБА_5 під вартою, оскільки ризики, які існували на час обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою на даний час не змінилися, та не зменшилися.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з рішенням слідчого судді щодо необхідності задоволення клопотаннястаршого слідчоговідділу СУГУ НПв Закарпатськійобластіпро продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 до 11.02.2025, оскільки таке продовження, на думку колегії суддів, відповідає охороні прав і інтересів суспільства, що не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу та особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Твердження сторони захисту про недоведеність обставин, які виправдовують необхідність продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного та можливість застосування до останнього більш м`якого запобіжного заходу, а саме у виді домашнього арешту, є непереконливими.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з рішенням слідчого судді щодо необхідності задоволення клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , оскільки прокурор в повному обсязі довів суду обставини, які виправдовують подальше обмеження права останнього на свободу. Таке обмеження не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Також апеляційний суд враховує, що у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також

-7-

не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Продовжуючи строк тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Ухвала слідчого судді відповідає вказаним вимогам.

З урахуванням конкретних обставин, зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи,що відповідає правовим позиціям, викладеним вп. 35 рішення ЄСПЛ у справі «Летельє проти Франції», порушень норм міжнародного права та кримінального процесуального закону, які б могли стати підставою для скасування ухвали слідчого суддіне встановлено.

Перевіряючи наявність обґрунтованої підозри, колегія суддів виходить з того, що сукупність матеріалів кримінального провадження на даній стадії розслідування, є достатньою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об`єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.

Така позиція суду випливає й із практики Європейського Суду з прав людини про те, що «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначає наявність обставин або відомостей, які б переконали неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин.

Враховуючи викладене, зазначені в апеляційній скарзі сторони захисту доводи про ігнорування слідчим суддею доказів, які спростовують заявлені слідчим у клопотанні ризики, є безпідставними .

Колегія суддів уважає такі висновки слідчого судді правильними, оскільки тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення та ймовірне покарання, яке очікує особу в разі доведення винуватості, давали підстави слідчому судді для продовження щодо підозрюваного раніше обраного запобіжного заходу.

Всупереч викладеним в апеляційній скарзі сторони захисту доводам, задовольняючи клопотання слідчого, слідчий суддя перевірила та надала оцінку тим обставинам з якими закон пов`язує порядок обрання та продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Викладені в апеляційній скарзі доводи на захист підозрюваного, не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді, оскільки не спростовують висновки слідчого судді про те, що ОСОБА_5 може вчинити дії, передбаченіст. 177 КПК України. До того ж обставини, на які посилається в апеляційній скарзі захисник, були відомі слідчому судді під час розгляду клопотання і такі враховані при прийнятті рішення про продовження підозрюваному строку дії запобіжного заходу та не спростовують по суті законне та обґрунтоване рішення слідчого судді.

Відхиляючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів бере до уваги і те, що навіть якщо підозрюваний і не має на меті ухилятися від суду, впливати на свідків чи інших учасників кримінального правопорушення, вчиняти інші кримінальні правопорушення, або порушувати процесуальні обов`язки, однак, обставини, за яких вчинено кримінальне правопорушення, його тяжкість та інші наведені вище обставини, у тому числі й дані про особу підозрюваного, дають обґрунтовані підстави вважати, що такі ризики мають місце, і їх запобіганню буде достатнім лише запобіжний захід у виді тримання під вартою.

-8-

Окрім того, всупереч доводів апеляційної скарги, визначений слідчим суддею підозрюваному ОСОБА_5 розмір застави є таким, що співвідноситься з даними про особу підозрюваного, обставинами кримінального правопорушення, а тому відповідає вимогам кримінального процесуального закону, зазначеним у ч. 4, 5 ст. 182 КПК України.

Враховуючи характеркримінального правопорушення,у вчиненніякого підозрюється ОСОБА_5 ,а такожйого високийступінь суспільноїнебезпеки,колегія суддівпогоджується звисновками слідчогосудді провизначення підозрюваному ОСОБА_5 заставив розмірісаме 450прожиткових мінімумівдля працездатнихосіб,як альтернативи застосованому йому запобіжному заходу у виді тримання під вартою.

Такий розмір застави, на думку колегії суддів, є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів в даному кримінальному провадженні, не порушує права підозрюваного та підстав вважати його завідомо непомірним для підозрюваного, колегія суддів не вбачає.

Апеляційний суд погоджується з висновком слідчого судді про те, що даний випадок є виключним і застава в розмірах встановлених ч. 5 ст. 182 КПК України не здатна забезпечити виконання особою покладених на неї обов`язків.

При цьому колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

З огляду на викладене вимоги апеляційної скарги захисника щодо скасування ухвали слідчого судді про продовження щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під ватою задоволенню не підлягають.

Процесуальних порушень, які б могли слугувати підставами для зміни чи скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.

У зв`язку з наведеним, колегія суддів приходить до висновку, що рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, таке ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та оціненими слідчим суддею, а тому апеляційна скарга захисника-адвоката ОСОБА_6 з викладеними в ній доводами, задоволенню не підлягає.

При прийнятті рішення колегія суддів також, враховує вимоги ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; що під час апеляційного розгляду стороною захисту не заявлялось клопотань щодо приєднання до матеріалів судового провадження доказів (документів), які б могли вплинути на висновки суду; а також положення ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги.

Керуючись ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу слідчогосудді Ужгородського міськрайонного судуЗакарпатської області від 13.12.2024 щодо ОСОБА_7 , - без змін.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді