Рішення

від 12.12.2024 по справі 494/1409/24

БЕРЕЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Березівський районний суд Одеської області

12.12.2024

Справа № 494/1409/24

Провадження № 2/494/561/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2024 року м. Березівка

Березівський районний суд Одеської області в складі:

головуючої судді - Рябчун А. В.,

за участю секретаря - Авдєєвої С. В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Ковтун К. В.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника Служби у справах дітей виконавчого комітету Березівської міської ради Одеської області Скиби Н. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Березівка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей виконавчого комітету Березівської міської ради Одеської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Березівського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 , треті особи: Орган опіки та піклування Березівської міської ради, ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини.

Позовна заява мотивована тим, що 30 травня 2006 року між ним та ОСОБА_1 був зареєстрований шлюб Від спільного проживання сторони мають неповнолітню дитину - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Оскільки сімейне життя у подружжя не склалося, вони вирішили розлучитися.

Рішенням Березівського районного суду Одеської області від 26 вересня 2023 року шлюб, зареєстрований між ОСОБА_1 та ОСОБА_1 розірвано. Після розірвання шлюбу дитина залишилася проживати з ним за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується актом обстеження житлово-побутових умов проживання.

Позивач зазначає, що дитина вже давно проживає разом з ним та знаходиться на повному його забезпеченні з належними умовами проживання, що підтверджується актом обстеження житлово-побутових умов мешканців Березівської міської ради від 27.12.2023 року.

Унього є офіційний дохід, адже він працює в ПП «УКРПАЛЕТСИСТЕМ» на посаді помічника оператора заправних станцій. Мати дитини проживає окремо, фактично не займається утриманням доньки, її вихованням та доглядом, відтак вважає, що він фактично є батьком, який самостійно виховує дитину.

Зазначає, що він позитивно характеризується за місцем праці, за місцем проживання, має можливість самостійно виховувати, утримувати та здійснювати догляд за донькою. У нього відсутні наркологічні або психіатричні розлади, що підтверджується відповідними довідками.

Донька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , навчається 10-Б класі Опорного закладу-ліцею № 2 Березівського міської ради Одеської області з 02.07.2024 року.

Посилається на те, що встановлення даного факту необхідно йому для захисту прав та інтересів дитини, а також його прав та інтересів, як батька, який самостійно займається вихованням та утриманням дитини, для оформлення соціальної допомоги, тимчасового виїзду з дитиною за кордон, вирішення інших питань, пов`язаних з вихованням дитини, у тому числі її навчанням, лікуванням, відпочинком.

Ураховуючи навелене, ОСОБА_1 просить суд встановити факт самостійного виховання та утримання ним своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Процесуальні дії суду

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31 липня 2024 року справа передана для розгляду судді Рябчун А. В.

Відповідно до вимог частини 6 статті 187 ЦПК України судом 31 липня 2024 року було скеровано запит на ім`я голови Березівської міської ради Одеської області щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_1 .

З отриманої судом 08 серпня 2024 року відповіді зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 є: АДРЕСА_2 .

Ухвалою Березівського районного суду Одеської області від 12 серпня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено справу розглядати в порядку загального позовного провадження.

Відповідно до довідкового листа від 04 вересня 2024 року сторони по справі в судове засідання не з`явилися, слухання відкладено на 17 вересня 2024 року.

Ухвалою Березівського районного суду Одеської області від 08 жовтня 2024 року клопотання позивача ОСОБА_1 про виклик свідків задоволено.

Викликано у якості свідків: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Ухвалою Березівського районного суду Одеської області від 08 жовтня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Березівського районного суду Одеської області від 30 жовтня 2024 року до участі у справі залучено як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Березівського районного суду Одеської області від 30 жовтня 2024 року визнано обов`язковою явку представника третьої особи: Органу опіки та піклування Березівської міської ради в судове засідання.

Відповідно до довідкового листа від 30 жовтня 2024 року сторони по справі в судове засідання не з`явилися, слухання відкладено на 13 листопада 2024 року.

Ухвалою Березівського районного суду Одеської області від 13 листопада 2024 року визнано обов`язковою явку відповідача ОСОБА_1 в судове засідання.

Відповідно до довідкового листа від 04 грудня 2024 року сторони по справі в судове засідання не з`явилися, слухання відкладено на 12 грудня 2024 року.

Відзив на позовну заяву відповідач не надала.

Фактичні обставини справи

Відповідно до свідоцтва про народження, виданого повторно 08 серпня 2023 року Березівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Березівському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), серії НОМЕР_1 , ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьки: ОСОБА_1 батько, ОСОБА_1 мати.

Рішенням Березівського районного суду Одеської області від 26 вересня 2023 року у справі № 494/1489/23 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_1 розірвано.

Відповідно до акту обстеження житлово-побутових умов мешканців Березівської міської ради, складеного Березівською міською радою Одеської області 27 грудня 2023 року, ОСОБА_2 , 2009 року народження, проживає разом з батьком та знаходиться на повному його забезпеченні з належними умовами проживання.

У акті обстеження житлово-побутових умов мешканців Березівської міської ради ОТГ, складеного Березівською міською радою Одеської області 02 липня 2024 року зазначено, що ОСОБА_1 проживає разом з донькою за адресою: АДРЕСА_1 , без реєстрації.

Відповідно до довідки № 640 від 27.12.2023 року, виданої Березівською міською радою Одеської області, ОСОБА_1 проживає разом з донькою за адресою: АДРЕСА_1 , без реєстрації.

Відповідно до довідки № 199 від 02 липня 2024 року, виданої Березівською міською радою Одеської області, ОСОБА_1 проживає разом з донькою за адресою: АДРЕСА_1 , без реєстрації.

У довідці ПП «УКРПАЛЕТСИСТЕМ» від 30 серпня 2023 року зазначено, що ОСОБА_1 працює на посаді помічник оператора заправних станцій.

Відповідно до довідки ПП «УКРПАЛЕТСИСТЕМ» від 03 липня 2024 року дохід ОСОБА_1 за період з 01.12.2023 року до 31.05.2024 року становить 78166,10 грн.

З огляду на характеристику ОСОБА_1 , надану ПП «УКРПАЛЕТСИСТЕМ», ОСОБА_1 , 1982 року народження, працює на ПП «УКРПАЛЕТСИСТЕМ» з 16 січня 2020 року на посаді помічника оператора заправних станцій. Розлучений, має доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Працюючи на ПП «УКРПАЛЕТСИСТЕМ» помічником оператора заправних станцій, крім безпосередніх обов?язків, приймав активну участь в організації та виконанні додаткових робіт, показавши свою професійну компетентність, відповідальність, ініціативність, самостійність у роботі, оперативність у прийнятті рішень і здатність до контролю за їх реалізації.

За якісне виконання своїх посадових обов?язків неодноразово нагороджувався грошовими преміями. Постійно проходить навчальні фахові курси з підвищення кваліфікації.

З колегами та клієнтами спілкується ввічливо та підтримує дружні стосунки.

Працює старанно та відповідально підходить до виконання завдань, дотримується термінів виконання.

Відповідно до довідки № 133 від 02 липня 2024 року, виданої Опорним закладом-ліцеєм № 2 Березівського міської ради Одеської області, ОСОБА_2 навчається у 10-Б класі вказаного закладу.

У довідці від 26.04.2023 року КНП «Березівська центральна міська лікарня» зазначено, що ОСОБА_1 на обліку в наркологічному кабінеті Березівської ЦМ не перебуває.

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення

У частині першій статті 4 ЦПК України зазначено, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до вимог статей 12,81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частини 3 статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно із частинами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Статтею 18 Конвенції про права дитини визначено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Конвенція про права дитини в пункті 3 статті 9 закріпила принцип, за яким держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Згідно із частиною 1 статті 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Статтею 141 СК України та частиною 3 статті 11, статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно зі статтею 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечувати здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Статтею 153 СК України визначено, що мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Відповідно до частин 1, 4 статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Згідно із частиною 1 статті 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті, в якій зазначено, що той із батьків, з яким за рішенням суду визначено або висновком органів опіки та піклування підтверджено місце проживання дитини, крім того з батьків, до якого застосовуються заходи примусового виконання рішення про встановлення побачення з дитиною та про усунення перешкод у побаченні з дитиною, самостійно вирішує питання тимчасового виїзду за межі України на строк, що не перевищує одного місяця, з метою лікування, навчання, участі дитини в дитячих змаганнях, фестивалях, наукових виставках, учнівських олімпіадах та конкурсах, екологічних, технічних, мистецьких, туристичних, дослідницьких, спортивних заходах, оздоровлення та відпочинку дитини за кордоном, у тому числі у складі організованої групи дітей, та у разі, якщо йому відомо місце проживання іншого з батьків, який не ухиляється та належно виконує батьківські обов`язки, інформує його шляхом надсилання рекомендованого листа про тимчасовий виїзд дитини за межі України, мету виїзду, державу прямування та відповідний часовий проміжок перебування у цій державі.

Частиною 2 статті 157 СК України визначено, що той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

За пунктом 2 частини 1 статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Статтею 165 СК України визначено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Із вищенаведеного слідує, що встановлення факту самостійного виховання дитини можливе в ході вирішення питання про позбавлення одного з батьків батьківських прав та встановлення обставин невиконання одним із батьків батьківських обов`язків.

Тобто, за змістом наведених норм чинного законодавства з настанням певних юридичних фактів, що підтверджуються певними актами обсяг батьківських прав може обмежуватися або припинятися. Таким чином, при встановленні факту самостійного виховання дитини батьком фактично встановлюється юридичний факт, в силу якого обсяг прав матері обмежується або припиняється, тобто вона може бути позбавлена батьківських прав щодо дитини на підставі пункту 2 частини 1 статті 164 СК України.

Оскільки в СК України чітко встановлено, що сімейні права та обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути передані іншій особі, можна констатувати, що в силу настання певних юридичних фактів (дій чи подій), які мають бути підтверджені виключно актами цивільного стану (свідоцтво про смерть) чи рішенням суду (про позбавлення батьківських прав, визнання недієздатним, померлим, безвісно відсутнім) та позбавляють особу користуватися батьківською правосуб`єктністю, такі права та обов`язки припиняються та не потребують додаткового підтвердження того, що один із батьків самостійно виконує їх.

Доведення факту одноосібного виховання дитини батьком пов`язане з настанням (існуванням) обставин, за яких мати не виконує своїх батьківських обов`язків щодо дитини, стосується зміни обсягу сімейних прав або невиконання одним із батьків батьківських обов`язків (у тому числі умисного) та безумовно впливає на права й інтереси самої дитини, а також зумовлює відповідні правові наслідки, визначені законом.

Оскільки, сімейним законодавством не передбачено підстав припинення батьківських обов`язків щодо виховання дитини, а визначена частиною першою статті 15 СК України «невідчужуваність» сімейних обов`язків свідчить про неможливість відмови від них, зокрема від обов`язків щодо виховання дитини, то факт одноосібного виховання дитини одним із батьків може бути встановлений судом, як одна з обставин, що складає предмет доказування у спорі між батьками дитини щодо виконання ними обов`язків з виховання дитини.

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 201/5972/22 від 11.09.2024 р.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги та зазначили, що з моменту припинення фактичних сімейних відносин у 2022 році, відповідачка не проживає з донькою, участі у її вихованні та утриманні не приймає. Позивач самостійно виховує доньку, утримує її, проживає з нею за адресою: АДРЕСА_1 . Посилалися на долучені до позовної заяви документи, як на підставу для задоволення позовних вимог. При цьому у судовому засіданні 13 листопада 2024 року представник позивача вказала, що позивач може бути призваний до лав ЗСУ, як наслідок дитина буде позбавлена батьківського піклування. Позивач також зазначив, що з позовом до відповідачки про стягнення аліментів на утримання доньки не звертався. При цьому відповідачка зрідка навідується до доньки, матеріальної допомоги не надає.

В судовому засіданні відповідачка позовні вимоги визнала та зазначила, що не заперечує проти їх задоволення та встановлення факту самостійного виховання та утримання її доньки колишнім чоловіком ОСОБА_1 . При цьому вказала, що проживає у м. Одеса зі своїм цивільним чоловіком в однокімнатній квартирі, є безробітною, гіпертоніком. Зазначила, що не може утримувати доньку, оскільки є безробітною.

В судовому засіданні представник Служби у справах дітей виконавчого комітету Березівської міської ради Одеської області не заперечила проти задоволення позову, посилаючись на подані суду письмові пояснення, у яких зазначено, що з відповідачкою проведено бесіду, під час якої остання надала пояснення, що з 2021 року проживає з іншим чоловіком у м. Одеса, протягом останніх 5 років хворіє на гіпертонічну хворобу, внаслідок якої інколи втрачає свідомість, не працює, доходу немає, підтвердила факт утримання батьком дитини. При цьому у поясненнях зазначено, що начальником Служби у справах дітей виконавчого комітету Березівської міської ради Одеської області було складено протокол профілактичної бесіди з ОСОБА_1 , де вона повідомлена про відповідальність, яка настає за неналежне виконання батьківських обов`язків. Також було проведено бесіду з неповнолітньою ОСОБА_2 , яка пояснила, що проживає з батьком, мати після створення нової сім`ї самоусунулася від її виховання, не цікавиться навчанням, фінансово не допомагає. Також було обстежено умови проживання неповнолітньої ОСОБА_2 та встановлено, що дитина забезпечена всім необхідним для її розвитку.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 надав показання, у яких зазначив, що є сусідом ОСОБА_1 , останній проживає по-сусідству зі своєю донькою, відповідачку ОСОБА_1 знає, оскільки раніше вона проживала разом з ОСОБА_1 , давно її не бачив. Свідок зазначив, що ОСОБА_1 проживає вдвох з донькою, самостійно займається її вихованним.

В судовому засіданні 12 грудня 2024 року позивач та його представник заявили про відкликання заяви про допит свідка ОСОБА_3 , оскільки останній перебуває на лікуванні.

Заслухавши думку учасників справи, проаналізувавши наявні у матеріалах справи документи та показання свідка, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на таке.

В силу статті 141 СК України, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дітей не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дітей, а позивач не надав суду доказів, що в питанні виховання чи утримання дитини сторін, мати умисно ухиляється від виконання цих обов`язків чи реалізації своїх батьківських прав.

Розірвання шлюбу та встановлення місця проживання дитини з позивачем, що включає в себе обов`язок батька щодо утримання та виховання дитини, не доводять факт відсутності участі матері у вихованні дитини.

Відтак, стороною позивача не надано жодних доказів, що в питанні виховання дитини доньки ОСОБА_5 , 2009 року народження, відповідачка ОСОБА_1 умисно ухиляється від виконання цих обов`язків чи реалізації прав з даного приводу. При цьому, судом враховано, що в судовому засіданні відповідачка визнала, що спілкується з донькою в телефонному режимі, бачиться з донькою рідко.

Суд вважає, що неможливість утримання дитини матір`ю у зв`язку із відсутністю доходу не позбавляє матір обов`язку утримання дитини та не може бути підставою для задоволення позову в частині визнання факту самостійного утримання батьком дитини, який у встановленому законом порядку може звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів з матері на утримання дитини.

Посилання відповідачки ОСОБА_1 на відсутність можливості утримувати дитину за станом здоров`я та неможливість у зв`язку із цим працевлаштуватися не підтвердилося під час розгляду справи, оскільки відповідних доказів суду не надано. Долучена до пояснень представника Служби у справах дітей виконавчого комітету Березівської міської ради Одеської області копія виписки із медичної картки амбулаторного хворого ОСОБА_1 від 03 грудня 2024 року не підтверджує неможливість відповідачки за станом здоров`я утримуватися від виховання та/чи утримання дитини, а лише свідчить про наявність у ОСОБА_1 гіпертонічної хвороби.

Надані суду письмові докази, лише свідчать про проживання дитини сторін ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з батьком у період з припинення шлюбних відносин по даний час, що не підтверджуює факту невиконання відповідачкою своїх батьківських обов`язків, факту ухилення матері від участі у вихованні та утриманні доньки.

Суд не бере до уваги показання свідка ОСОБА_4 в частині підтвердження обставин самостійного виховання та утримання ОСОБА_1 доньки, оскільки показання даного свідка фактично підтверджують лише факт спільного проживання позивача з донькою і ніяк не підтверджують ухилення відповідачки від виховання та утримання доньки. Зазначений свідок є сусідом позивача, відтак йому не можуть бути відомі всі обставини життя дитини та її батьків.

Суд критично ставиться до позиції Служби у справах дітей виконавчого комітету Березівської міської ради Одеської області, оскільки остання фактично лише підтвердила факт проживання неповнолітньої ОСОБА_2 з батьком за адресою: АДРЕСА_1 та створення батьком належних умов проживання для дитини. Між тим, начальником Служби у справах дітей виконавчого комітету Березівської міської ради Одеської області складено протокол профілактичної бесіди з ОСОБА_1 , де вона повідомлена про відповідальність, яка настає за неналежне виконання батьківських обов`язків. Отже, Служба у справах дітей виконавчого комітету Березівської міської ради Одеської області роз`яснила відповідачці наявність у неї обов`язку з виховання та утримання дитини й вказала на передбачену законом відповідальність за невиконання вказаних обов`язків.

У судовому засіданні не встановлено обставин, які б беззаперечно свідчили, що мати дитини ОСОБА_1 , не здатна виконувати свої батьківські обов`язки щодо дитини чи позбавлена у визначений законом спосіб можливості здійснення своїх батьківських прав стосовно дитини.

Ті обставини, що мати дитини ОСОБА_1 проживає окремо, немає офіційного заробітку, створила іншу сім`ю (проживає у цивільному щлюбі з іншим чоловіком), внаслідок чого більший тягар з виховання дитини покладено на позивача ОСОБА_1 , не свідчить про те, що позивач самостійно виховує дитину і може вважатися в розумінні закону «одиноким батьком», оскільки вказані обставини не позбавляють матір дитини батьківських прав і не залишають дитину без материнського виховання.

Також суду не надано доказів як того, що батько дитини самостійно несе витрати по її утриманні, так і доказів того, що матір дітей таких витрат не несе. Самі лише посилання сторін на вказані обставини не підтверджують факту самостійного утримання позивачем доньки ОСОБА_2 , оскільки однозначно та достовірно не підтверджують вказаний факт.

Судом враховано думку неповнолітньої ОСОБА_2 , викладену у її поясненнях від 03 грудня 2024 року, наданих представнику Служби у справах дітей виконавчого комітету Березівської міської ради Одеської області, про те, що вона бажає жити з батьком, який піклується про неї, створив належні умови проживання, проте, вказані пояснення не можуть бути підставою для задоволення позову.

Між тим позивач просить суд встановити в судовому порядку факт самостійного виховання доньки ОСОБА_2 , в той час як мати дитини такі факти не заперечує тапросить суд задовольнити заяву.

Отже, позивач звернувся до суду з метою закріплення фактів, які ніким не оспорюються та не ставляться під сумнів.

На думку суду, встановлення факту самостійного виховання доньки не породжує ті юридичні наслідки, про які зазначено у заяві, та від встановлення судом таких фактів не залежить виникнення, зміна особистих прав заявника як батька, про які він зазначив у позові. Факт проживання дитини разом з батьком беззаперечно підтверджується доказами, наданими позивачем. Потреба у додатковому встановленні таких фактів судом не доведена. Утримання дитини батьком є законним обов`язком та не потребує встановлення судом з тією метою, про яку зазначив позивач.

Суд не вважає достатньою підставою для задоволення позову про встановлення факту самостійного виховання дитини факт визнання матір`ю дитини позову в повному обсязі, оскільки згідно норм СК України сімейні права є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути передані іншій особі (частина 1 статті 14 СК України), сімейні обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути перекладені на іншу особу, невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку може бути підставою для застосування наслідків, встановлених цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін (частини 1, 4 статті 15 СК України), мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом (стаття 153 СК України), відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства, ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом (частини 3, 4 статті 155 СК України).

Ураховуючи наведене та те, що ОСОБА_1 належними та допустимими доказами не довів, що він самостійно виховує та утримує неповнолітню дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто взагалі без участі іншого з подружжя у житті дитини, суд не вбачає підстав для задоволення пред`явлених ним позовних вимог.

Суд вважає необгунтованими доводи позивача викладені в позовній заяві про те, що встановлення факту самостійного виховання дитини, породжує для позивача юридичні наслідки, а саме можливість оформити соціальні виплати, які передбачені законом, у разі вихованні дитини одним із батьків. Позивачем не наведено, які саме виплати він має можливість оформити та не залучено до участі у справі заінтересовану особу, яка буде нараховувати та здійснювати такі виплати.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України судові витрати, в тому числі зі сплати судового збору та витрати на професійну правничу допомогу, у разі відмови в позові - покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76-81, 133, 141, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей виконавчого комітету Березівської міської ради Одеської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини, відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 .

Третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Березівської міської ради Одеської області, ЄДРПОУ 43833861, адреса: м. Березівка Березівського району Одеської області, вул. Генерала Плієва, буд. 9.

Третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_4 .

Повний текст судового рішення складено 17.12.2024 року.

Суддя: А. В. Рябчун