Постанова

від 12.12.2024 по справі 521/16318/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 33/813/2669/24

Справа № 521/16318/23

Головуючий у першій інстанції Черевко С. П.

Доповідач Котелевський Р. І.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Котелевського Р.І.,

за участю:

секретаря судового засідання Тьосової Я.В.,

представника Одеської митниці Берназ В.П.,

захисника Слаблюка В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Одеської митниці Берназ В.П. на постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 10.10.2024 року, щодо:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася в с. Василівка Арцизького району Одеської області, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України,

встановив:

оскарженою постановою суду першої інстанції закрито провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України.

Згідно зоскарженою постановою,судом першоїінстанції здійснювавсярозгляд матеріалівза протоколомпро порушеннямитних правилвідповідно доякого11.08.2021 року до відділу митного оформлення №1 м/п «Одеса- автомобільний» Одеської митниці для митного контролю та митного оформлення декларантом ТОВ "Експо-Світ" гр. України ОСОБА_2 , який діє на підставі договору про митне оформлення, було подано МД типу «ІМ 40 АА» (далі МД), яка була прийнята та зареєстрована за номером №UA500030/2021/213689.

В якості підстави для переміщення товарів через митний кордон України та їх подальшого митного оформлення декларантом ОСОБА_2 до Одеської митниці були надані: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_1 від 14.04.2016, паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 виданий 03.12.2010, договір купівлі-продажу б/н від 14.07.2021, документ про зняття з обліку транспортного засобу від 14.07.2021 № K.5427.1.955.2019.ACZ, заява на зміну режиму б/н від 29.07.2021, заява на посвідчення б/н від 29.07.2021.

Відповідно до інформації, зазначеної у МД № UA500030/2021/213689 та товаросупровідних документах встановлено, що продавцем транспортного засобу марка «BMW», модель «X5 3.0D» (ідентифікаційний номер т.з. (номер кузова): НОМЕР_3 ) є ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ) за договором куплі-продажу б/н від 14.07.2021, а покупцем та одержувачем є гр. України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: c. Василівка, Арцизького р-ну, Одеської обл., Україна, місце реєстрації: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_2 від 03.12.2010, виданий Тарутинським РВ ГУ МВС України в Одеській області, ДРНФО НОМЕР_4 .

Відповідно граф 31, 33 МД № UA500030/2021/213689 заявлено товар «1. Легковий автомобіль, з поршневим двигуном внутрішнього згоряння, із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем), такий що використовувався - 1шт., торгівельна марка "BMW", модель "X5 3.0D", номер кузову (VIN) - НОМЕР_3 , номер шасі - немає даних, номер двигуна - немає даних, тип двигуна - дизельний, об`єм двигуна - 2926 см3, колісна формула - 4x4, тип кузова - універсал, колір - сірий, календарний рік виготовлення - 2003р., модельний рік - 2003р., загальна кількість місць, включаючи водія - 5. КТЗ має наступні пошкодження: ЛФП бампера переднього та заднього, ЛФП по кузову. Забруднення оббивки салону та сидінь.- Торгівельна марка - BMW; - Виробник - BAYERISCHE MOTOREN WERKE AG; - Країна походження - DE, НІМЕЧЧИНА.», код товару УКТ ЗЕД визначено та заявлено 8703339030.

Фактурна вартість автомобілю, згідно договору купівлі-продажу від 14.07.2021 склала 2700 ЕURO, митна вартість автомобілю згідно МД № UA500030/2021/213689 від 11.08.2021 склала 84676,59 грн.

Митні платежі за транспортний засіб по МД № UA500030/2021/213689 із застосуванням преференції «310» було нараховані та сплачені в розмірі 39931,96 грн.

Після здійснення митного оформлення за МД від 11.08.2021 № UA500030/2021/213689 вищевказаний транспортний засіб було випущено у вільний обіг.

Статтею 320 Митного кодексу України встановлено, що форми та обсяг контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються на підставі результатів системи управління ризиками. Форми та обсяг контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи та міжнародних договорів України, укладених відповідно до закону, після завершення митного оформлення, визначаються в порядку, встановленому Митним кодексом України.

Пунктом 8 частини 1 статті 336 Митного кодексу України встановлено, що однією з форм митного контролю є направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих митному органу.

Листом Департаменту міжнародної взаємодії Держмитслужби України від 27.01.2022 №26/26-04/7.10/139 Одеську митницю повідомлено про те, що за результатами опрацювання отриманої відповіді митних органів Республіки Польща від 01.12.2022 №0201-IGM.541.388.2022.4.JC (вхід. Держмитслужби від 26.12.2022 №26779/11) встановлена невідповідність документів та інформації, які надавались митному органу під час митного контролю та митного оформлення легкового транспортного засобу марка «BMW», модель «X5 3.0D» (ідентифікаційний номер т.з. (номер кузова): НОМЕР_3 ).

Так, згідно відповіді палати фіскальної адміністрації у Вроцлаві Республіки Польща встановлено, що відповідно ст. 79, пт. 1 Закону Р.Польщі від 20.06.1997 «Закон про дорожній рух», транспортний засіб підлягає зняття з обліку у відповідному органі, який був містом останньої реєстрації транспортного засобу, по заяві його власника. Тобто, даний орган, який знімає з обліку повинні бути ідентичні з назвою органу, який видавав реєстраційний паспорт.

Відповідно до інформації, що міститься на публічній (урядовій) інтернет-сторінці «https://historiapojazdu.gov.pl», встановлено, що транспортний засіб марка «BMW», модель «X5 3.0D» (ідентифікаційний номер т.з. (номер кузова): НОМЕР_3 ) є зареєстрованим у Республіці Польща «Status rejestracji Zarejestrowany», а документ про зняття з обліку транспортного засобу «Decyzja» від 14.07.2021 № K.5427.1.955.2019.ACZ не видавався та не є автентичним.

Тобто, транспортний засіб марка «BMW», модель «X5 3.0D» (ідентифікаційний номер т.з. (номер кузова): НОМЕР_3 ), його власником не було знято з обліку в уповноваженому органі у Польщі, а документ про зняття з обліку транспортного засобу «Decyzja» від 14.07.2021 № K.5427.1.955.2019.ACZ не видавався та не є автентичним.

Таким чином встановлено, що при декларуванні вищезазначеного транспортного засобу для здійснення митного оформлення надано документи, які стали підставою для заявлення у МД № UA500030/2021/213689 неправдивих відомостей про зняття з обліку уповноваженим органом у Польщі транспортного засобу марка «BMW», модель «X5 3.0D» (ідентифікаційний номер т.з. (номер кузова): НОМЕР_3 ) та застосування пільгового режиму, преференції у сплаті митних платежів.

Сума митних платежів, які підлягають обов`язковій сплаті у разі переміщення через митний кордон України вищевказаного транспортного засобу без застосування преференції, відповідно до листа митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці від 06.03.2023 №7.10-28.1-01/450 становить 150978,37 грн., тобто різниця в нарахуванні податків становить 119546,41 грн.

Відповідно до ст. 336 МК України митний контроль здійснюється шляхом проведення митного огляду та перевірки документів і відомостей, які відповідно до статті 335 МК України надаються митним органам під час переміщення товарів через митний кордон України.

Статтею 257 Митного кодексу України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до ч. 8 ст. 264 Митного кодексу України, з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Згідно з п.п.1,4 ч.1 ст. 266 Митного кодексу України, декларант зобов`язаний здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, відповідно до порядку, встановленого Митним кодексом України; у випадках, визначеним цим кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу Х цього кодексу.

Відповідно до «Інструкції про порядок заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документу» затвердженої наказом Міністерства фінансів України 30.05.2012 №651 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за №1372/21684) декларант зобов`язаний заявити точні відомості про товар у митній декларації. Тобто, декларант зобов`язаний заявити відомості про товари, які мають містити достатній перелік інформації для їх розпізнання та однозначного віднесення до коду згідно з УКТЗЕД у кількості знаків, визначеній правилами заповнення графи 33 МД для відповідного митного режиму та особливостей переміщення, згідно з основними правилами інтерпретації УКТЗЕД.

Тобто, проведеною перевіркою встановлено, що при декларуванні вищезазначеного транспортного засобу гр. України ОСОБА_1 , для здійснення митного оформлення були надані документи, які стали підставою для заявлення у МД № UA500030/2021/213689 від 11.08.2021 неправдивих відомостей про зняття з обліку уповноваженим органом у Польщі транспортного засобу марка «BMW», модель «X5 3.0D» (ідентифікаційний номер т.з. (номер кузова): НОМЕР_3 ) та застосування пільгового режиму, преференції у сплаті митних платежів.

Таким чином, на думку митного органу, ОСОБА_1 при поданні до Одеської митниці митної декларації від 11.08.2021 року № UA500030/2021/213689 вчинені дії, спрямовані на зменшення розміру митних платежів, що спричинило недобори митних платежів у сумі 119546,41 грн.

На підставі вищевикладеного, Одеською митницею відносно ОСОБА_1 складено протокол про порушення митних правил митних№0628/50000/23 від 07.04.2023 року за ознаками порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України.

Суд першої інстанції, за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення виніс постанову, якою закрив провадження по справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 КУпАП.

Мотивуючи прийняте рішення суд зазначив, що ОСОБА_1 звернулася до митного декларанта, уклавши договір №92444 про митне оформлення з ТОВ «Експо-Світ», а саме ОСОБА_2 , як декларантом було подано митну декларацію типу «ІМ 40АА» та всі зазначені документи, в тому числі договір купівлі-продажу транспортного засобу із зазначенням суми придбання. ОСОБА_1 виконала всі вимоги законодавства для розмитнення та реєстрації транспортного засобу, та остання особисто не брала участі в процесі купівлі автомобіля, а уклала договір з ТОВ «Експо-Світ», яке надає послуги з придбання та митного оформлення транспортних засобів, тому усі дії щодо купівлі та оформлення автомобіля були здійснені саме цією компанією від її імені.

Крім того, місцевий суд зазначив, що митним органом долучені документи без здійснення їх перекладу на українську мову.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд першої інстанції не знайшов достатніх підстав для визнання ОСОБА_1 винуватою у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.485 МК України.

Не погоджуючись з постановою судді, представник Одеської митниці Державної митної служби України Берназ В.П. подалаапеляційну скаргу,в якійпосилається на незаконність та необґрунтованість постанови, стверджує про неповноту судового розгляду,просить постанову скасувати та прийняти нову, якою ОСОБА_1 визнати винуватою у вчинені правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі від 150 відсотків несплаченої суми митних платежів, а саме 179319,615 грн.

Представник митниці вказує, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, оскільки транспортний засіб ОСОБА_1 , який за митною декларацією класифікується як УКТ ЗЕД 8703, може бути ввезений та випущений у вільний обіг на території України виключно у разі зняття його з обліку реєстрації.

Апелянт зазначає, що суб`єктом правопорушення є саме ОСОБА_1 , так як уповноважена особа на декларування є найманою особою, яка надає послуги декларування на підставі документів, які надані ОСОБА_1 .

Об`єктивна сторона ОСОБА_1 полягає у вчинені протиправних дій з метою зменшення сплати митних платежів шляхом надання митному органу через декларанта (брокера) документів, які містять недостовірні відомості щодо зняття транспортного засобу з реєстрації у Республіці Польща.

Суб`єктивна сторона ОСОБА_1 полягає у прямому умислі, а саме: безпідставне оформлення транспортного засобу під час пільг щодо митного оформлення транспортних засобів задля сплати митних платежів у меншому розмірі.

Також представник митниці зазначає, що нотаріальне посвідчення перекладу процесуальних документів, на яке посилається місцевий суд, у справах про порушення митних правил не є імперативною нормою та обов`язковість такого законодавчо не передбачена.

Одночасно, представник митниці вказує, що матеріали справи про порушення митних правил надійшли до місцевого суду в межах строку, передбаченого ч.1 ст.367 КК України, оскільки відповідь митних органів Республіки Польща надійшла до Держмитслужби України 26.12.2022 року, лист до Одеської митниці надійшов 30.01.2023 року, протокол про порушення митних правил щодо ОСОБА_1 було складено 07.04.2023 року, а матеріали справи за вказаним протоколом про порушення митних правил до суду першої інстанції надійшли 22.06.2023 року.

До початку апеляційного розгляду, захисник Слаблюк В.М. подав заперечення на апеляційну скаргу представника Одеської митниці, просить відмовити в її задоволенні та постанову суду залишити без змін.

Відповідно до положень ч.ч. 5, 6 ст.294КУпАП апеляційний суд повідомляє про дату, час і місце судового засідання особу, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не пізніше ніж за три дні до початку судового засідання. Неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

Апеляційний розгляд, проведено за відсутності особи, щодо якої складено протокол про порушення митних правил ОСОБА_1 , яка будучи повідомленою про дату, час та місце розгляду справи через її захисника, у судове засідання апеляційного суду не з`явилася.

Разом з цим, захисник Слаблюк В.М. у судовому засіданні зазначив, що ОСОБА_1 обізнана про розгляд справи, однак не має можливості з`явитися до суду, тому вважав можливим здійснювати розгляд без її участі.

Суд вважає,що настадії апеляційногоперегляду оскарженоїпостанови,судом булистворені всіумови дляреалізації праваучасників провадженняна доступдо правосуддя,та приймаючидо увагите,що ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, суд розцінюєце якнебажанняособисто прийняти участь в розгляді справи в суді апеляційної інстанції.

Розгляд справи за відсутністю ОСОБА_1 узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якогов силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський Суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтерваломсамацікавитись провадженням у її справі,добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Вивчивши матеріали справи; заслухавши представника Одеської митниці Державної митної служби України, яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити; захисника, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги; дослідивши докази, які долучені до справи; суд дійшов до наступних висновків.

Статтею 487 Митного кодексу України (далі МК) передбачено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Згідно з положеннями ч.7 ст.294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, але не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ч.1 ст.458 МКпорушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно з ч.1 ст.466 МК адміністративні стягнення за порушення митних правил не може бути застосовано інакше, як на підставі та в порядку, що встановлені цим Кодексом та іншими законами України.

Положеннями ч.1 ст. 486 МКпередбачено, що завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Згідно ч.1 ст.495 МК доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Відповідно до вимог ст.ст. 486, 489 МК, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про таке.

Приймаючи рішення по справі, місцевий судфактично зазначив, що ОСОБА_1 не є суб`єктом скоєння правопорушення, оскільки остання уклала договір №92444 про митне оформлення з ТОВ «Експо-Світ», а саме ОСОБА_2 , яким як декларантом було подано митну декларацію типу «ІМ 40АА» та всі зазначені документи, в тому числі договір купівлі-продажу транспортного засобу із зазначенням суми придбання. Суд також зазначив, що ОСОБА_1 виконала всі вимоги законодавства для розмитнення та реєстрації транспортного засобу, та остання особисто не брала участі в процесі купівлі автомобіля, а уклала договір з ТОВ «Експо-Світ», яке надає послуги з придбання та митного оформлення транспортних засобів, тому усі дії щодо купівлі та оформлення автомобіля були здійснені саме цією компанією від її імені.

Посилаючись на зазначені обставини суд першої інстанції закрив провадженняпо справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України.

Апеляційний суд не погоджується зрішенням місцевого суду, про те, що ОСОБА_1 не може бути суб`єктом скоєння вказаного порушення митних правил за таких обставин.

Відповідно до зазначених у МД №UA500030/2021/213689 та товаросупровідних документах встановлено, що продавцем транспортного засобу марка «BMW», модель «X5 3.0D» (ідентифікаційний номер т.з. (номер кузова): НОМЕР_3 ) є ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ) за договором купівлі-продажу б/н від 14.07.2021 року, а покупцем та одержувачем є громадянка України ОСОБА_1 . Представником є ТОВ «Експо-Світ», в особі ОСОБА_2 .

Відповідно до ч.8 ст.264 МК України з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Як було зазначено вище, ОСОБА_2 був представником декларанта ОСОБА_1 та не несе відповідальності за зобов`язання «Замовника», які останній має безпосередньо перед митним органом.

При цьому, ОСОБА_1 не надані докази, що митний брокер ОСОБА_2 був уповноважений нею на вчинення дій щодо придбання на її ім`я транспортного засобу, зняття його з обліку в країні придбання.

Тобто, саме ОСОБА_1 є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, за обставин, встановлених апеляційнимсудом, тим більш саме вона у заяві від 29.07.2021 року на ім`я начальника м/п «Одеса-Автомобільний» Одеської митниці Держмитслужби України подала, засвідчену своїм підписом заяву від 29.072021 року про факт зняття транспортного засобу «BMW»,модель «X53.0D»(номеркузова): НОМЕР_3 ) з обліку у країні реєстрації, тим самим засвідчивши факт, що зокрема мав юридичне значення та подальше митне оформлення вказаного транспортного засобу із застосуванням преференції «310» (а.с.18).

Крім того, відповідно у п.9 МД №UA500030/2021/213689 у графі «Особа відповідальна за фінансове врегулювання» зазначена ОСОБА_1 (а.с.29-30).

Так, відповідно до п.8 ч.1 ст. 4 МК України декларант - особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування. Тобто, представник ОСОБА_2 здійснював декларування транспортного засобу в інтересах ОСОБА_1 , а тому саме остання є суб`єктом адміністративного правопорушення.

Апеляційний суд також визнає безпідставними висновку місцевого суду щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, з посиланням на те, що вона не займалася оформленням документів митне декларування та про зняття транспортного засобу з обліку, а також про надання документів фірмою, яка займалась митним оформленням транспортного засобу.

Так, подаючи заяву до митного органу 29.07.2021 року та засвідчуючи своїм підписом факт зняття автомобілю з обліку у Республіці Польщі, ОСОБА_1 перейняла на себе всю відповідальність за долучені до неї документи.

З огляду на наведене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про відсутність в діяхОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченогост. 485 Митного кодексу України, оскільки саме вона є суб`єктом вказаного правопорушення.

За таких обставин оскаржена постановапідлягає скасуванню.

Разом з цим, дослідивши матеріали справи, апеляційним судом встановлені підстави для повернення матеріалів митному органу для належного оформлення, з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст.494 МК про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа митного органу, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до ч.2 ст.494 МК протокол про порушення митних правилповинен містити такі дані:1) дату і місце його складення;2) посаду, прізвище, ім`я, по батькові посадової особи, яка склала протокол;3) необхідні для розгляду справи відомості про особу, яка притягується до відповідальності за порушення митних правил, якщо її встановлено;4) місце, час вчинення, вид та характер порушення митних правил;5) посилання на статтю цього Кодексу, що передбачає адміністративну відповідальність за таке порушення;6) прізвища та адреси свідків, якщо вони є;7) відомості щодо товарів, у тому числі транспортних засобів особистого користування, транспортних засобів комерційного призначення та документів, вилучених згідно ізстаттею 511цього Кодексу;8) інші необхідні для вирішення справи відомості.

Протокол підписується посадовою особою, яка його склала. Якщо при складенні протоколу була присутня особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, протокол підписується і цією особою, а за наявності свідків - і свідками (ч.3 ст.494 МК).

Якщо особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, відмовляється підписати протокол, до протоколу вноситься відповідний запис. Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, має право дати пояснення та висловити зауваження щодо змісту протоколу, а також письмово викласти мотиви своєї відмови від підписання протоколу. Власноручно викладені цією особою пояснення додаються до протоколу, про що до протоколу вноситься відповідний запис із зазначенням кількості аркушів, на яких подано такі пояснення (ч.4 ст.494 МК).

У разі складення протоколу особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, роз`яснюються її права, передбаченістаттею 498цього Кодексу, та повідомляється про можливість припинення провадження у справі про порушення митних правил шляхом компромісу, про що до протоколу вноситься відмітка, яка підписується цією особою (ч.5 ст.494 МК).

У разі потреби в протоколі зазначаються також місце, дата і час розгляду справи про порушення митних правил (ч.6 ст.494 МК).

Протокол складається у двох примірниках, один з яких вручається під розписку особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил (ч.7 ст.494 МК).

У разі відмови особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, одержати примірник протоколу до протоколу вноситься відповідний запис, який підписується посадовою особою митного органу, яка склала протокол, та свідками, якщо вони є, після чого зазначений примірник протягом трьох робочих днів надсилається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, за повідомленою нею або наявною в митних органах адресою (місце проживання або фактичного перебування) (ч.8 ст.494 МК).

Якщо при складенні протоколу особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, не була присутня, до протоколу вноситься відповідний запис, який підписується посадовою особою митного органу, яка склала протокол, та свідками, якщо вони є, після чого один примірник протягом трьох робочих днів надсилається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, за повідомленою нею або наявною в митних органах адресою (місце проживання або фактичного перебування) (ч.9 ст.494 МК).

Протокол вважається врученим у тому числі у разі, якщо особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, не перебувала за повідомленою нею або наявною в митних органах адресою або місце проживання чи фактичного перебування, повідомлене такою особою, є недостовірним (ч.10 ст.494 МК).

Протокол, а також вилучені товари, у тому числі транспортні засоби особистого користування, транспортні засоби комерційного призначення та документи, зазначені в протоколі, передаються до митниці, в зоні якої виявлено порушення митних правил, а в разі якщо провадження у справі здійснюється іншим митним органом, - до такого органу (ч.11 ст.494 МК).

Згідно ч.1 ст.497 КК України у провадженні у справах про порушення митних правил беруть участь:1) особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил;2) власники товарів, транспортних засобів, зазначених упункті 3 статті 461цього Кодексу (заінтересовані особи);3) представники осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та заінтересованих осіб (законні представники, представники, які діють на підставі довіреності, доручення);4) захисники;5) представники митних органів;6) свідки;7) експерти;8) перекладачі;9) поняті.

Статтею 498 МК передбачені права та обов`язки осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та заінтересованих осіб.

Так, за приписами вказаної статті особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та власники товарів, транспортних засобів, зазначених уп.3 ст.461МК (заінтересовані особи), під час розгляду справи про порушення митних правил у митному органі або суді мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії рішень, постанов та інших документів, що є у справі, бути присутніми під час розгляду справи у митному органі та брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою захисника, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, давати усні і письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення, оскаржувати постанови митного органу, суду (судді), а також користуватися іншими правами, наданими їм законом. Зазначені в цій статті особи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

З матеріалів судової справи вбачається, що 07.04.2023 року державним інспектором оперативного відділу №1 Управління боротьби з контрабандою та порушенням митних правил Одеської митниці Бабченко В.В. складено протокол про порушення митних правил№0628/50000/23 від 07.04.2023 року щодо ОСОБА_1 за ст.485 МК.

Зі зміступротоколувбачається, що він складений за відсутності особи, що притягується до відповідальності ОСОБА_1 , чи її захисника.При цьому, в протоколі не вказано причин його складення без участі ОСОБА_1 .

Крім того, в протоколі не вказана адреса місця проживання ОСОБА_1 , що позбавляє можливості її виклику в судове засідання, а зазначена лиш адреса місця її реєстрації: АДРЕСА_1 .

Апеляційний суд наголошує, що зазначення в протоколі адреси місця проживання особи є однією із важливих відомостей про особу, яка притягується до відповідальності за порушення митних правил, які обов`язково мають бути зазначені в протоколі про порушення митних правил.

Відповідно до положень ст.ст. 252, 254, 255, 256 КУпАП, ст.494 МК України, протокол про адміністративне правопорушення (протокол про порушення митних правил) - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння (діянь), яке (які) містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП (МК України), є найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення (про порушення митних правил). У ньому, крім іншого, зазначаються відомості про особу, яка притягається до відповідальності, в тому числі відомості про місце проживання особи; місце, час вчинення і суть правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

З наведеного вбачається, що зазначений протокол, разом з долученими до нього матеріалами, є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення у вчиненні конкретного правопорушення.

Приписами ст. 278 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення повинен вирішити, у тому числі й питання про те, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, а в разі неправильного складання такого протоколу, повернути матеріали адміністративної справи органу, який його склав, для належного (додаткового) оформлення.

Крім того, апеляційний суд звертає увагу на копії документів, які долучені до протоколу про порушення митних правил.

Так, звертаючись до суду із протоколом щодо ОСОБА_1 про порушення нею митних правил за ст.485 МК України, митний орган долучає копії документів на іноземних мовах, без здійснення їх перекладу, що перешкоджає можливості перевірити обставини, можливого скоєння правопорушення, на які посилається митний орган, та встановити їх зміст.

Відповідно до МД №UA500030/2021/213689 вбачається, що документом, який підтверджує зняття з обліку транспортного засобу є Документ №К.5427.1.9 14.07.21 55.2019.ACZ, проте цей документ в матеріалах справи на іноземній мові, перевірити зміст якого не надається можливим (а.с.21).

Аналогічна ситуація із документами на а.с. 9,11-13,22,23, де наявні копії документів, які не завірені належним чином та без здійснення їх відповідного перекладу на мову, якою здійснюється судочинство.

Невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам закону унеможливлює прийняття у справі законного й обґрунтованого судового рішення, тому без усунення зазначених вище недоліків протоколу про адміністративне правопорушення та долучених до нього документів, прийняття остаточного рішення судом апеляційної інстанції є неможливим.

З урахуванням вищенаведеного, суд апеляційної інстанції, позбавлений можливості перевірити доводи сторін провадження, а також прийняти за результатами розгляду законне та обґрунтоване рішення по даній справі, що обумовлює повернення справи для належного оформлення до митного органу.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожному гарантований розгляд його справи незалежним і безстороннім судом. Європейський суд з прав людини в остаточному рішенні від 06.06.2018 року у справі «Михайлова проти України» зазначав, що в ситуації, коли суд за відсутності прокурора та особи, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, вимушений взяти на себе функцію пред?явлення та, що є більш важливим, нести тягар підтримки обвинувачення під час усного розгляду справи, можуть виникнути сумніви в наявності достатніх гарантій, здатних усунути обґрунтовані сумніви щодо негативного впливу такого процесу на безсторонність суду.

Враховуючи наведене, суд, розглядаючи справи на засадах безсторонності та неупередженості, не наділений повноваженнями витребовування додаткових доказів за власною ініціативою.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11.02.2021 року (справа №11-1219сап19) зазначила, що норми КУпАП, які встановлюють процедуру адміністративного розслідування і стадію розгляду справи уповноваженим органом (судом), не містять законодавчих положень, які б за окресленої правової ситуації передбачали можливість повертати справу про адміністративне правопорушення для дооформлення протоколу й належного виконання вимог статті 256 КУпАП у частині забезпечення присутності порушника в суді. Водночас немає й процесуальних норм, які б забороняли, зокрема, судді, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, вимагати від уповноваженого органу виконати належним чином вимоги процесуального закону щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення і його реалізації таким чином, щоб можна було вирішити питання про винність особи у вчиненні адміністративного проступку з дотриманням строків розгляду і без порушення прав особи порушника чи осіб, які потерпіли від дій останнього. Принаймні чітких й однозначних положень, які б дозволяли чи забороняли повертати протоколи для забезпечення присутності порушника під час розгляду справи, процесуальне адміністративно-деліктне законодавство не містить.

Сформовані на підставі аналізу сталої судової практики рекомендаціївищої судової інституції в окресленому сегменті адміністративно-деліктних правовідносин орієнтував суддів на можливість повернення протоколу уповноваженому органу, який його склав, для дооформлення шляхом винесення відповідних постанов.

Відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255цього Кодексу.

Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ суд не має права відшукувати докази на наявність або відсутність винуватості вини особи, яка притягається до відповідальності, тобто не має права перебирати на себе функції сторони обвинувачення.

Крім того, апеляційний суд вважає, що у даному випадку для прийняття рішення на користьабопроти особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, орган, який зобов`язаний на збирання доказів для підтвердження фактів і обставин, що відображені в протоколі, так і суд першої інстанції, який зобов`язаний на основі суворого додержання законності, прийняти законне та обґрунтоване рішення, вчинити всі дії спрямовані на повноту здійснення ними дій, що передбачені наданими їм повноваженнями.

За таких обставин, суд першої інстанції повинен був звернути особливу увагу на вказані недоліки протоколу про порушення митних правил та долученим до нього документів, та повернути на його доопрацювання митному органу, оскільки протокол та долучені до нього документи позбавляють суд можливості зробити висновки як з приводу наявності, так і з приводу відсутності складу правопорушення в діях ОСОБА_1 , оскільки протилежне порушує фундаментальні права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Суд апеляційної інстанціїпозбавлений можливості усунути вказані недоліки протоколу про адміністративне правопорушення, а тому оскаржена постанова підлягає скасуванню, а матеріалисправи про адміністративне правопорушення підлягають поверненню до Одеської митниці Держмитслужби для належного оформлення.

Керуючись ст.ст. 380, 458, 481, 486, 489, 495 Митного кодексу України, ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу представника Одеської митниці Державної митної служби України Берназ В.П. задовольнити частково.

Постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 10.10.2024 року, якою закрито провадження по справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України скасувати.

Прийняти нову постанову, якою матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.485 Митного Кодексу України повернути до Одеської митниці ДМС України для належного оформлення.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення та оскарженню не підлягає.

Суддя

Одеського апеляційного суду Р.І. Котелевський