Рішення

від 17.12.2024 по справі 679/1517/24

НЕТІШИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/679/627/2024

Справа № 679/1517/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2024 року

місто Нетішин Хмельницької області

Нетішинський міський суд Хмельницької області у складі головуючого судді Безкровного І.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авіра Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФК «Авіра Груп», в інтересах якого діє представник адвокат Сідак-Жарова Наталія Олександрівна, звернулося до Нетішинського міського суду Хмельницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на наступні обставини.

05.10.2021між Товариствомз обмеженоювідповідальністю «Фінансовакомпанія «АвіраГруп» та ОСОБА_1 укладенодоговір пронадання фінансовогокредиту №51681. За умовами вказаного договору позивач перерахував відповідачу ОСОБА_1 через платіжний сервіс «Platon» на його банківську картку грошові кошти у розмірі 3500 грн зі сплатою відсотків за користування цими коштами у розмірі 3,5% на добу (1295% на рік). Позивачем відповідно до договору доручення ПБ-1395/07 від 13.07.2020, укладеному між ТОВ «ФК «Авіра Груп» та ТОВ «Платежі Онлайн» для здійснення платежів, у тому числі перерахування коштів на картки клієнтів при укладенні кредитних договорів, використовується платіжний сервіс «Platon».

Відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов?язання за договором не виконав, у зв?язку з чим у нього станом на 24.09.2024 виникла заборгованість у загальному розмірі 21595 грн, що складається з наступного: 1) 3500 грн заборгованість за тілом кредиту; 2) 17570 грн заборгованість за відсотками; 3) 525 грн комісія за використання системи для дистанційного отримання фінансового кредиту.

З огляду на викладені обставини ТОВ «ФК «АвіраГруп» просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за вказаним договором у загальному розмірі 21595 грн та понесені позивачем судові витрати.

30.09.2024 суддею було відкрито провадження у справі та визначено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с. 46).

19.11.2024судом заклопотанням представникапозивача булодолучено доматеріалів справиподаний позивачемдоказ,а самедетальний розрахунокзаборгованості задоговором №51681від 05.10.2021,а такожвитребувано в АТ КБ «ПриватБанк»:1) інформацію щодо належності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) платіжної картки АТ КБ «ПриватБанк» за № НОМЕР_2 станом на 05.10.2021;2) інформацію щодо надходження на платіжку картку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) грошових коштів через платіжний сервіс «Platon» у розмірі 3500 грн у період із 05.10.2021 по 06.10.2021 за номером транзакції 33342-90846-14124 із датою та часом проведення 05.10.2021 о 13:18:10 год.;3) виписку по платіжній картці АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період із 05.10.2021 по 06.10.2021 (а.с. 68-69).

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від останніх не надійшло, відзиву на позов належним чином повідомлений про розгляд справи відповідач не подав, у зв?язку з чим судом була постановлена ухвала про заочний розгляд справи.

Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані докази як окремо, так і в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено,що 05.10.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «Авіра Груп» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено договір про надання фінансового кредиту № 51681, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу фінансовий кредит у безготівковій формі на реквізити вказаної клієнтом платіжної банківської картки № НОМЕР_3 в розмірі 3500 грн строком на 21 день (до 25.10.2021) зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1295% річних від суми кредиту в розрахунку 3,5% на добу, а відповідач зобов?язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, передбачених цим договором. За використання системи для дистанційного отримання фінансового кредиту відповідач зобов?язався сплатити позивачу комісію в розмірі 15% від суми фінансового кредиту (а.с. 10-17, 18-20, 21-24, 25, 27, 28, 79, 80)

ТОВ «ФК «Авіра Груп» належним чином виконало свої зобов`язання за кредитним договором, надавши відповідачу грошові кошти, в порядку передбаченому умовами договору.

Судом також встановлено, що відповідач згідно з випискою по картці користувався наданими банком кредитними коштами та порушив умови вказаного договору і має прострочену заборгованість. Так, згідно з розрахунком заборгованості за договором від 21.04.2020 відповідач станом на 23.03.2024 має заборгованість у загальному розмірі 34201,01 грн, що складаєтьсяз наступного: 1) 26122,92 грн заборгованість за тілом кредитом; 2) 8078,09 грн заборгованість за відсотками (а.с. 6-7, 10-16).

Згідно з розрахунком заборгованості ОСОБА_1 взяті на себе зобов?язання за договором не виконав, у зв?язку з чим у нього станом на 24.09.2024 виникла заборгованість у загальномурозмірі 21595грн,що складаєтьсяз наступного:1)3500грн заборгованість затілом кредиту;2)17570грн заборгованістьза відсотками;3)525грн комісіяза використаннясистеми длядистанційного отриманняфінансового кредиту(а.с. 1-6, 64-65).

Згідно зі ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того є роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У відповідності до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто (ст.ст. 525-527 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Позивачем доведено, а відповідачем не спростовано, що відповідач припустився порушення умов договору щодо своєчасної сплати сум кредиту, внаслідок чого за ним утворилася зазначена заборгованість.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані докази, враховуючи, що відповідач не подав відзив на позов та будь-які докази, що спростовують обставини, на які посилається позивач, суд вважає за необхідне задовольнити позов повністю та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 51681 від 05.10.2024 у загальному розмірі 21595 грн.

Щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 3ст. 133 Цивільного процесуального кодексу Українисудові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи, до яких зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, тому суд враховує його при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин з огляду на приписи ч. 4 ст. 263 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач 15.01.2024 уклав із адвокатом Сідак-Жаровою Н.О. договір про надання правничої допомоги № 150124-ЮР, повноваження якої підтверджуються довіреністю від18.06.2024. Крім іншого, у п. 2.1 вказаного договору зазначається, що за надання правової допомоги за цим договором клієнт сплачує адвокату гонорар, який погоджується сторонами у додатках до цього договору (а.с. 7, 8, 38-40).

Із наданих представником позивача детального опису робіт (наданих послуг) та рахунку на оплату № 134 від 24.09.2024 вбачається, що позивачем були понесені витрати на професійну правничу допомогу, надану адвокатом Сідак-Жаровою Н.О., пов`язані з розглядом зазначеної цивільної справи, у загальному розмірі 5000 грн (а.с. 36, 37).

При цьому суд бере до уваги правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 08.09.2020 у справі № 640/10548/19, в якому наголошується, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справинезалежно від того, чи їх уже фактично сплаченостороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Згідно з ч. 4ст. 137 ЦПК Українирозмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд бере до уваги, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, якщо неспівмірність таких витрат буде доведена стороною, яка заявила таке клопотання (ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України).

Водночас у правовому висновку, викладеному у постанові Об?єднаної Палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 вказано, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

У той же час відповідач, який належним чином повідомлявся про розгляд справи судом, відзив на позов не подав, не скориставшись своїм правом заявити клопотання про зменшення витрат на оплату професійної правничої допомоги, понесеної позивачем, із посиланням на неспівмірність таких витрат, а тому суд не вбачає підстав вважати такі витрати неспівмірними.

Також відповіднодоч.1ст.141ЦПКУкраїнисудовий збірпокладаєтьсянасторони пропорційнорозміру задоволенихпозовних вимог.Інші судовівитрати,пов`язані зрозглядом справи,покладаються: 1)у разізадоволення позову навідповідача; 2)у разівідмови впозовіна позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Понесення позивачем судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн підтверджується платіжною інструкцією № 1119 від 24.09.2024 та випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (а.с. 45, 50).

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про необхідність повного задоволення позову, суд також вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму понесених останнім судових витрат зі сплати судового збору та професійної правничої допомоги у загальному розмірі 7422,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 10-13, 76-82, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 279-282 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авіра Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авіра Груп» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 51681 від 05.10.2021 у розмірі 21595 (двадцяти однієї тисячі п`ятисот дев`яноста п`яти) гривень та судові витрати в розмірі 7422,40 (семи тисяч чотириста двадцяти двох гривень сорока копійок) гривень.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів із дня складення рішення позивач не подав апеляційної скарги, а відповідач не подав письмової заяви про перегляд заочного рішення. У випадку подання позивачем апеляційної скарги заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У випадку подання відповідачем заяви про перегляд заочного рішення, якщо його не скасовано, воно набирає законної сили у випадку подання відповідачем апеляційної скарги протягом тридцяти днів із дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня складення рішення. Заява про перегляд цього заочного рішення може бути подана до Нетішинського міського суду Хмельницької області протягом тридцяти днів із дня складення рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авіра Груп» (ідентифікаційний код 43174156; місцезнаходження: м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 1-3-А, секція С).

Представник позивача: адвокат Сідак-Жарова Наталія Олександрівна (РНОКПП НОМЕР_4 ; адреса місця роботи: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 ).

Суддя І.Г. Безкровний