Постанова

від 18.11.2024 по справі 466/4274/23

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 466/4274/23 Головуючий у 1 інстанції: Єзерський Р.Б.

Провадження № 22-ц/811/1231/24 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2024 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючої судді Мікуш Ю.Р.,

Суддів: Приколоти Т.І.,Савуляка Р.В.,

Секретар Іванова О.О.

З участю: представника позивача ОСОБА_1 -адвоката Попка Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу №466/4274/23 за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 -адвоката Попка Романа Івановича на заочне рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 18 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Господар», з участю третіх осіб: ОСОБА_2 ; Львівської міської ради про визнання майнового права на об`єкт нерухомості

в с т а н о в и в :

27 квітня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Господар» (далі по тексту ОК ЖБК «Господар») з участю третьої особи: ОСОБА_2 , у якій просить суд ухвалити рішення, яким визнати за ОСОБА_1 майнове право на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , кладовка на третьому поверсі, паркомісце в цокольній частині будинку на суму 663120 грн., а також стягнути судові витрати.

В обгрунтування своїх позовних вимог зазначає, що 14.05.2021 між ОК ЖБК «Господар» (Кооператив) та ним, як членом Кооперативу було укладено договір №82 про сплату пайових внесків у ОК «ЖБК «Господар», згідно умов якого позивач зобов`язувався сплатити пайові внески, а відповідач зобов`язався організувати будівництво об`єкта будівництва, здати його в експлуатацію та передати у власність члену кооперативу приміщення за адресою АДРЕСА_2 на умовах визначених в договорах. Позивач, виконавши умови договору, набув право на отримання від кооперативу приміщення, передбачених договором, проте відповідачем таке право не визнається і обов`язок з передачі квартири, гаражу не виконується.

Так як відповідачем добровільно не виконується зобов`язання, тому змушений звернутися до суду за захистом порушеного права.

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м.Львова від 18 березня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду оскаржив представник позивача ОСОБА_1 -адвокат Попко Р.І. В апеляційній скарзі зазначає, що вважає рішення незаконним та необгрунтованим, таким, що ухвалене із неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи. Зазначає, що ним повністю сплачені внески за об`єкти нерухомості, а відтак він має обгрунтовані та законні сподівання на реалізацію своїх майнових прав на об`єкт нерухомого майна. Позов спрямований на захист майнового права члена кооперативу на новозбудовану квартиру та гараж, що пілягають передачі пайовику згідно умов договору за результатми будівництва та введення будинку в експлуатацію. Судом першої інстанції не враховано, що майнове право позивача виникло не з підстав наявності чи відсутності у кооперативу земельної ділянки та повідомлення про початок виконання будівельних робіт , а з підстав укладення договору про сплату пайових внесків в ОК ЖБК «Господар». Звертає увагу, що договір є обов`язковим до виконання. Зазначає, що у постанові Великої палати Верховного Суду від 14 вересня 2021 року у справі № 359/5719/17 підтверджено раніше висловлену позицію, яка полягає у тому, що в разі невиконання забудовником належним чином взятих на себе зобов`язань, а також відсутності факту введення будинку в експлуатацію з урахуванням повної та вчасної сплати пайових внесків, ефективним способом захисту порушених прав є визнання майнових прав на об`єкт інвестування. У зв`язку з викладеним вважає, що суд дійшов помилкового висновку про відсутність у позивача підстав для захисту майнового права у судовому порядку в обраний спосіб, оскільки за обставинами справи позивач набув майнове права на визначений у договорі об`єкт нерухомості, проте позбавлений можливості в позасудовому порядку оформити право власності через невиконання зобов`язань відповідачем. Просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов задвольнити.

Відповідач по справі не забезпечив явку свого представника, хоч належним чином повідомлявся про день, час, місце слухання справи.

Третя особа повідомлялася судом за відомою адресою та у телефонному режимі, однак в судове засідання не з`явилася, згідно її пояснень, з поважних причин, згідна слухати справу у її відсутності.

Відповідно до ч.2ст.372 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту ЦПК) неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_1 -адвоката Попко Р.І., вивчивши матеріали цивільної справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Матеріалами справи та судом встановлено, що 14.05.2021 року між ОСОБА_1 та ОК «ЖБК «Господар» укладено договір №82, додаток №1 та №2 до Договору №82 про сплату пайових внесків в ОК «ЖБК «Господар».

Відповідно до умов Договору ОК «ЖБК «Господар» зобов`язується збудувати та передати у власність ОСОБА_1 приміщення-квартиру АДРЕСА_3 . Додатково за квартирою закріплено кладочку та третьому поверсі та паркомісце в цокольній частині будинку.

Згідно п.4.2 Договору, кооператив зобов`язується організувати будівництво об`єкта будівництва, забезпечити його прийняття до експлуатації у ІІ кварталі 2021 року при умові дотримання членам кооперативу порядку та строків сплати пайових внесків.

Згідно касових ордерів, на виконання умов договору №82 від 14.05.2021, ОСОБА_1 сплатив відповідачу 663120,00 гривень. (а.с. 13 зворот).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд прописав, що стороною позивача не надано жодних доказів щодо існування договірних зобов`язань між ОСОБА_2 , якій Львівська міська рада надала дозвіл на будівництво житлових будинків за адресою: АДРЕСА_2 , 21В, АДРЕСА_4 та ОК «ЖБК «Господар». Не доведено жодними доказами право власності на земельну ділянку площею 0,0896 кадастровий номер 4610137500:05001:0114 за ОК «ЖБК «Господар» та право здійснювати на ній будівельні роботи.

З висновками суду першої інстанції апеляційний суд не погоджується.

Встановлено, 14.05.2021 між ОК ЖБК «Господар» (кооператив) та ОСОБА_1 (член кооперативу) було укладено договір №82 про сплату пайових внесків для організації кооперативом разом із сплаченими від інших членів кооперативу пайових внесків, для будівництва багатоквартирного житлового будинку та здачі його в експлуатацію.

Згідно п.2.1 Договору член кооперативу вносить пайові внески на рахунок кооперативу у розмірах та в порядку, встановленому цим Договором та додатками до нього, а кооператив за рахунок пайових внесків члена кооперативу та пайових внесків інших членів кооперативу зобов`язався організувати будівництво об`єкта будівництва, здати його в експлуатацію та передати у власність члену кооперативу приміщення на умовах, встановлених даним Договором та за умови повної оплати членом кооперативу суми пайового внеску, встановленої даним договором.

Об`єкт будівництва підлягав прийняттю в експлуатацію до закінчення ІІ кварталу 2021 року.

За змістом п.1.1.2 Договору, об`єкт будівництва- багатоквартирний житловий будинок, що підлягав будівництву за адресою (будівельна адреса) АДРЕСА_2 , будівництво якого відповідно до умов договору буде здійснюватися на земельній ділянці території забудови, причому, кожна квартира, кожне нежитлове приміщення (його частина) можуть виступати самостійними об`єктами цивільних прав.

Земельна ділянка на якій здійснюється будівництво об`єкта знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 4610137500:05:001:0114 (п.1.1.3 Договору №82).

Об`єкт будівництва підлягав прийняттю до експлуатації до закінчення ІІ кварталу 2021 року.

Згідно Додатку №1 до Договору, приміщення, що підлягало передачі члену кооперативу ОСОБА_1 відповідно до п.2.1 Договору: квартира АДРЕСА_1 .

Відповідно до п.2.4 Договору кооператив зобов`язувався передати у власність члена кооперативу приміщення, яке відповідає вимогам проектної документації об`єкта будівництва та вимогам, які наведені у Додатку №1 до даного Договору. План приміщення та план розміщення приміщення викладені в Акті вибору (відведення) приміщення, який є Додатком №2 до цього Договору.

Згідно наявного Акту вибору (відведення) приміщень, приміщення позначено на плані розміщення приміщення №9 загальною проектною площею 47,80 кв.м на ІІІ му поверсі. Додатково за квартирою закріплена кладовка на третьому поверсі та паркомісце в цокольній частині будинку.

Згідно п.3.1 Договору вартість будівництва одного квадратного метра приміщення становить суму в українських гривнях, яка еквівалентна 502,09 USD по курсу НБУ на час оплати таких коштів на користь кооперативу.

Згідно Графіку платежів та долучених до матеріалів справи квитанцій, позивач ОСОБА_1 станом на 18.05.2021 вніс в касу кооперативу 24000,00 доларів США, що еквівалентно 663120 грн.

Зазначена обставина підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордера №01 від 14.05.2021 на суму 165780 грн.; №02 від 15.05.2021- на суму 165780,00 грн.; №03 від 17.05.2021-на суму 165780,00 грн.; №04 від 18.05.2021- на суму 165780,00 грн. (а.с.13 зворот).

Отже, позивач повністю виконав зобов`язання щодо сплати пайових внесків з метою набуття приміщення ( квартири).

Згідно п.8.1 договору право власності на приміщення в члена кооперативу виникає при повній сплаті членом кооперативу пайових внесків ( оплати остаточної вартості).

Відповідно до п.8.3 Договору Акт приймання-передачі приміщення та виконання сторонами обов`язків за даним договором підписують сторони не пізніше 10-ти днів після здачі об`єкта в експлуатацію.

Однак, кооперативом не було виконано зобов`язання в частині передачі приміщення у строк, зазначений у договорі, чим порушено його права.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За положеннями ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог- відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

До загальних засад цивільного законодавства належить свобода договору (п.3ч.1ст.3 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Стаття 190 ЦК України визначає майно особливим об`єктом, яким вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Окремо вказано, що майнові права є неспоживною річчю та визнаються речовими правами.

Майновими визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовою частиною права власності ( права володіння, користування, розпорядження), а також інші специфічні права та право вимоги.

Майнове право можна визначити як право очікування, є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право-це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, необхідними та достатніми для засвідчення правомочності його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно у майбутньому.

Захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.11.2020 у справі № 755/8933/18.

Отже, враховуючи, що відповідно до ст.328 ЦК України набуття права власності-це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб, позивач набув право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, передбаченому ст.392 ЦК України.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 18.02.2015 у справі № 6-244цс/14, від 24.06.2015 у справі № 6-318цс/15, від 18.11.2015 у справі № 6-1858цс/15, від 10.02.2016 у справі №6-2124цс/15.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019, справа № 761/5156/ё13-ц суд прописав, що під майновим правом слід розуміти «право очікування», що є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно у майбутньому. Тобто, майнове право-це обмежене речове право, за яким його власник наділений певними, але не всіма, правами щодо майна. Майновим правом на об`єкт незавершеного будівництва є обумовлене договором право набуття у майбутньому права власності на нерухоме майно, яке виникає тоді, коли настали певні, але не всі, юридичні передумови, необхідні та достатні для набуття речового права.

Звертаючись в суд з позовом про визнання майнових прав на квартиру, позивач ОСОБА_1 вважає, що такий спосіб захисту є ефективним.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постановах від 27.02.2019 у справі № 761/32696/13-ц та від 20.03.2019 року у справі № 761/20621/15-ц у разі невиконання забудовником не належним чином взятих на себе зобов`язань, а також відсутності факту введення будинку в експлуатацію, з урахуванням повної та вчасної сплати пайових внесків учасником будівництва, ефективним способом захисту порушених прав останнього є визнання майнових прав на об`єкт інвестування.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції не врахував, що майнове право позивача виникло не з підстав наявності чи відсутності у кооперативу земельної ділянки та повідомлення про початок виконання будівельних робіт, а з підстав укладення договору про сплату пайових внесків в ОК ЖБК «Господар».

Відповідно до п.6.1 Договору забезпечення робіт по цьому Договору проектною документацією, організація і затвердження покладається на кооператив.

Відтак, колегія суддів зазначає, що відповідальність за вибір земельної ділянки для будівництва багатоквартирного житлового будинку та організація всіх робіт належить саме ОК ЖБК «Господар», а не третій особі ОСОБА_2 , яка не є стороною договору, немає будь-яких зобов`язань перед кооперативом та позивачем.

Враховуючи те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, умовам договору, колегія суддів приходить до висновку про скасування оскаржуваного рішення суду та ухвалення рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1п.п.3,4 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: п.3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи; п.4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст.141 ЦПК України при ухваленні рішення суд проводить розподіл судових витрат між сторонами.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 374 ч.1 п. 2; 376 ч.1п.п.3,4; 383; 384; 389-391 ЦПК України,- суд апеляційної інстанції

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 -адвоката Попка Романа Івановича задовольнити.

Заочне рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 18 березня 2024 року скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) майнові права на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , комору на третьому поверсі, паркомісце в цокольній частині будинку - вартістю 663120,00 грн. на день укладення договору №82 від 14 травня 2021 року.

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу «ЖБК «Господар» (ідентифікаційний код юридичної особи 41197810) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 14588,64 грн. (чотирнадцять тисяч п`ятсот вісімдесят вісім грн. 64 коп.) сплаченого судового збору.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в порядку, визначеному ст. ст. 389-391 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 28 листопада 2024 року.

Головуюча суддя Ю.Р.Мікуш

Судді: Т.І.Приколота

Р.В.Савуляк