Ухвала

від 12.12.2024 по справі 389/3248/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 389/3248/24

Провадження № 1-кс/390/42/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2024 р. Кіровоградський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю заявника ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький, заяву ОСОБА_3 про відвід судді Кіровоградського районного суду Кіровоградської області ОСОБА_4 у справі за скаргою ОСОБА_3 набездіяльність дізнавача під час розслідування кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №42024120040000029, яка полягає у не розгляді її клопотання від 05.09.2024,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні слідчого судді Кіровоградського районного суду Кіровоградської області ОСОБА_4 перебуває справа № 389/3248/24 за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність дізнавача під час розслідування кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №12018120310000674, яка полягає у не розгляді її клопотання від 05.09.2024.

02.12.2024 скаржник ОСОБА_3 подала до суду письмову заяву, про відвід судді ОСОБА_4 через недовіру.

В судовому засіданні ОСОБА_3 заявлений відвід підтримала, просила його задовольнити, звернула увагу на неналежне досудове розслідування у кримінальному провадженні та відсутність контролю з боку слідчих суддів за діяльністю правоохоронних органів. Недовіра до судді ОСОБА_4 має сталий характер, через що вона має стійке переконання, що цей суддя не зможе об`єктивно розглянути її справу.

Інші учасники в судове засідання не з`явилися, їх неявка не перешкоджає розгляду заяви.

Суд, вислухавши заявницю та дослідивши обґрунтування заявленого відводу, приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Частини 1, 2 ст.80 КПК України передбачають, що за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч.6 ст.22 КПК України суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Розглядаючи заяву потерпілої ОСОБА_3 про відвід слідчого судді, суд вважає необхідним застосувати положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права, згідно ч.4 ст.10 ЦПК України.

Нормами статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод правом на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, та взяв до уваги і норми статті 17 Конвенції, згідно яких жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

Стаття 6 § 1 вимагає суд у межах своїх повноважень бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (Wettstein v. Switzerland (Ветштайн проти Швейцарії), § 43; Micallef v. Malta (Мікалефф проти Мальти) [ВП], § 93). Принципи незалежності і безсторонності тісно взаємопов`язані і, відповідно до обставин, можуть потребувати загальної перевірки (Sacilor-Lormines v. France (Сасілор-Лормін проти Франції), § 62; Oleksandr Volkov v. Ukraine (Олександр Волков проти України), § 107).

У справі «Білуха проти України», заява № 33949/02, рішення від 9 листопада 2006 року, суд дійшов висновку: п.49. Відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (п.43 рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland).

Об`єктивна безсторонність вимагає забезпечення самим судом, зокрема його персональним складом, достатніх гарантій, щоб виключити будь-які сумніви в його об`єктивності та неупередженості (рішення у справі «Михайлова проти України» від 06 березня 2018 року (заява № 10644/08, пункт 56)).У контексті об`єктивного критерію, крім поведінки судді, підлягає перевірці наявність або відсутність переконливих фактів, які можуть викликати сумнів у його безсторонності. Це означає, що під час з`ясування питання про існування причин припускати небезсторонність судді вирішальною є не позиція заінтересованої сторони, а обґрунтованість відповідного побоювання. Об`єктивний критерій зазвичай стосується ієрархічних чи інших зв`язків між суддею та іншими учасниками провадження (рішення у справі «Михайлова проти України» від 06 березня 2018 року, заява № 10644/08, пункт 56).

Статтею 75 КПК України закріплено підстави для відводу судді, ці підстави є вичерпними.

До вказаних підстав не входять ті обставини, на які посилається потерпіла ОСОБА_3 у заяві про відвід слідчого судді. Крім того, потерпілою не доведено, що слідчий суддя Кіровоградського районного суду Кіровоградської області ОСОБА_4 виявив упереджене ставлення відносно неї під час розгляду її скарги на бездіяльність дізнавача у кримінальному провадженні щодо розгляду її клопотання.

Незгода учасника кримінального провадження із процесуальним рішеннями , ухваленими під час судового розгляду скарги не може бути розцінена як прояв упередженості слідчого судді, а тому не може бути підставою для його відводу.

Сумніви щодо неупередженості судді не ґрунтуються на конкретних доказах, а сформовані лише на суб`єктивній оцінці заявниці дій слідчого судді по розгляду її скарги на бездіяльність дізнавача.

В той же час заявниця зазначила, що вона розчарувалась у справедливості і подальший розгляд справи за її скаргою цим суддею не відновить її довіру до судової системи.

Практикою Європейського суду з прав людини питання критеріїв оцінювання неупередженості судді визначено, що дії судді можуть не лише спричинити об`єктивну підозру незалежного наглядача стосовно безсторонності, але також стосуватись питання персональних переконань судді. Зокрема у справі Мікалефф проти Мальти (§ 98) зазначено, що навіть прояви неупередженості мають значення, іншими словами, «правосуддя має не тільки здійснюватись, а повинно також демонструватись». Кожний суддя стосовно якого існують будь-які сумніви щодо недостатньої неупередженості повинен відмовитись від розгляду справи.

При цьому, як зазначив Європейський суд з прав людини в рішенні від 9 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України», для виникнення таких сумнівів має значення саме «зовнішня сторона», а не тільки поведінка самого судді: «Навіть зовнішні прояви правосуддя можуть мати певну важливість, або, іншими словами, «правосуддя не тільки має відбутися, має бути видно, що воно відбулося». При цьому Європейський суд з прав людини посилається на свою ж практику, зокрема на п.26 рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії», від 26 жовтня 1984 року, а у своїх висновках у справах «Веттштайн проти Швейцарії», і «Кастільо Альгар проти Іспанії» наголошено на тому, що суди в демократичному суспільстві «повинні вселяти громадськості довіру».

Відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів довіра суспільства до судової системи, а також до авторитету судової системи в питаннях моралі, чесності та непідкупності судових органів посідає першочергове місце в сучасному демократичному суспільстві.

З урахуванням наведеного, суд приходить до переконання, що з метою усунення можливих передумов для ймовірного висновку заявниці щодо об`єктивності та неупередженості слідчого судді при розгляді даної справи, подальшого дотримання справедливого балансу між забезпеченням авторитету суду, з одного боку, та захистом права заявниці на справедливий судовий розгляд справ з її участю, на підставі п.4 ч.1 ст.75 КПК України заявлений по справі відвід підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.75, 80-82, 369, 372, 376 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_3 про відвід судді Кіровоградського районного суду Кіровоградської області ОСОБА_4 у справі за скаргою ОСОБА_3 набездіяльність дізнавача під час розслідування кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №42024120040000029, яка полягає у не розгляді її клопотання від 05.09.2024, - задовольнити.

Матеріали справи передати до канцелярії Кіровоградського районного суду Кіровоградської області для визначення іншого слідчого судді, відповідно до вимог ст.35 КПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлений та проголошений о 09.40 год 13.12.2024.

Суддя

Кіровоградського районного суду

Кіровоградської області ОСОБА_1