Рішення

від 17.12.2024 по справі 621/3049/24

ЗМІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 621/3049/24

Провадження № 2-др/621/11/24

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

Іменем України

17 грудня 2024 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області у складі:

головуючий - суддя Вельможна І.В.,

секретар судового засідання Лацько А.В.,

позивач ОСОБА_1 ,

представник позивача адвокат Халабурдін С.В.,

відповідач держава - Російська Федерація,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Змієві заяву представника позивача адвоката Халабурдіна Святослава Володимировича, який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , про ухвалення додаткового рішення у праві № 621/3049/24, за позовом ОСОБА_1 до держави - Російська Федерація про відшкодування моральної шкоди, завданої агресією,

в с т а н о в и в:

09.08.2024 адвокат Халабурдін С.В., який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до держави - Російська Федерація з наступними вимогами: стягнути з держави - Російська Федерація на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди внаслідок збройної агресії Російської Федерації у розмірі 10 000 000 грн.; стягнути з держави - Російська Федерація на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі.

Ухвалою судді Зміївського районного суду Харківської області від 12 серпня 2024 року провадження по справі відкрито, справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 28 жовтня 2024 року закрито підготовче провадження та справа призначена до розгляду по суті.

Заочним рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 02 грудня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до держави Російська Федерація про відшкодування моральної шкоди, завданої агресією задоволено. Стягнуто з Російської Федерації на користь ОСОБА_1 , 10000000 грн., в рахунок відшкодування моральної шкоди;стягнуто з Російської Федерації в дохід держави Україна судовий збір у розмірі 15 140 грн. 00 коп.

09.12.2024 представник позивача ОСОБА_1 адвокат Халабурдін С.В. через систему "Електронний суд" звернувся до суду із заявою відповідно до частини 8 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, в якій просив здійснити розподіл судових витрат понесених ОСОБА_1 , а саме витрати з надання професійної правничої допомоги в розмірі 45 000 грн 00 коп. Заява сформована в системі "Електронний суд" 06.12.2024.

На обґрунтування заяви представник позивача зазначив, що заочним Зміївського районного суду Харківської області від 02 грудня 2024 року по справі № 621/3049/24 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 . В позовній заяві було зазначено, що попередній орієнтовний розрахунок витрат на правничу допомогу складає 45000 грн. 00 к. Враховуючи, представник позивача скористувався положеннями частини 8статті 141Цивільного процесуальногокодексу Українищодо наданнядоказів напідтвердження витратпозивача направничу допомогупротягом п`ятиднів післяухвалення рішенняпо справі,представник позивачанадає такідокази тапросить здійснитирозподіл понесенихпозивачем витратна правничудопомогув межах цивільної справи № 621/3049/24.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 10 грудня 2024 року призначено розгляд заяви на 17.12.2024.

17.12.2024 належним чином повідомлені учасники в судове засідання не прибули.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Халабурдін С.В. до канцелярії суду надав заяву відповідно до якої просив проводити судове засідання за відсутності сторони позивача, на задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення наполягав в повному обсязі.

Представник відповідача держави РосійськаФедерація Відповідач про дату,час тамісце розглядузаяви повідомлявсясвоєчасно таналежним чином через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, причин своєї неявки суду не повідомляли , будь яких заяв чи клопотань з процесуальних питань, в тому числі й щодо відкладення розгляду справи або зменшення суми витрат на правничу допомогу до суду також не надходило.

Відповідно до частини 4 статті 270 Цивільного процесуального кодексу України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося відповідно до положень частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України.

Суд, дослідивши матеріали справи і оцінивши наявні в справі письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні, дійшов до наступного:

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 270 Цивільного процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з частинами 1, 2 статті 15 Цивільного процесуального кодексу Україниучасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.

Відповідно до частини 8 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до статті 246 Цивільного процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 270Цивільногопроцесуальногокодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи за власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповіднодо положеньчастин3,4 статті270Цивільногопроцесуальногокодексу України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.

Відповідно до статті 133 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу та проведення експертиз.

Відповідно до статті 137 Цивільного процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений статтею 141 Цивільного процесуального кодексу України, у відповідності до частин 1, 2 якої, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Встановлено, що заочним рішенням суду від 02 грудня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі.

Відповідно до частини 3 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За змістом статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Відповідно до частини 1, 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі та до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

У п 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009, справа № 1-23/2009, щодо офіційного тлумачення положень статті 59 Конституції України (справа про право на правову допомогу), визначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Таким чином, системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити наступні висновки: 1) договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність"); 2) за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України; 3) як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару; 4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв; 5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; 6) Відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Тобто, розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, слід виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Такий правовий висновок було зроблено Верховним Судом в постанові від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При цьому, непроведення стороною фактичної оплати не є підставою для відмови у стягненні сум витрат на правову допомогу, якщо така сума передбачена договором і погоджена в акті виконаних робіт.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі №199/3939/18-ц та у постанові від 09.06.2020 року у справі № 466/9758/16-ц, у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18.

Згідно частини 4 статті 263 Цивільного процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною 5статті 137 Цивільного процесуального кодексу Україниу разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно достатті 134 Цивільного процесуального кодексу Україниразом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Так, 09.08.2024 адвокат Халабурдін С.В., який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до держави - Російська Федерація з наступними вимогами: стягнути з держави - Російська Федерація на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди внаслідок збройної агресії Російської Федерації у розмірі 10 000 000 грн.; стягнути з держави - Російська Федерація на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі.

В позовній заяві поданій представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Халабурдіним С.В., зокрема зазначено, що попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс, становить 45 000 грн 00 к, - витрати на професійну правничу допомогу та зазначив, що докази понесених судових витрат на професійну правничу допомогу будуть надані протягом п`яти днів з дня винесення рішення (а.с. 1-3).

Відповідно до частини 2 статті 174 Цивільного процесуального кодексу України, заявами по суті справи є: позовна заяв; відзив на позовну заяву; відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Таким чином, враховуючи, заявлення у позовній заяві попереднього (орієнтованого) розрахунку суми судових витрат, які сторона очікує понести в зв`язку з розглядом справи в сумі надання до суду доказів на підтвердження витрат на правову допомогу, враховуючи, що такі докази було подано протягом 5 днів після ухвалення судового рішення, суд вважає, що питання про розподіл судових витрат підлягає вирішенню.

Представником позивача адвокатом Халабурдіним С.В. на підтвердження понесених позивачем ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування разом з позовною заявою та заявою про ухвалення додаткового рішення по справі надав: копію Договору про надання професійної правничої допомоги укладеного 20 липня 2024 року між Адвокатським бюро "Святослава Халабурдіна", в особі директора Халабурдіна Святослава Володимировича та ОСОБА_1 ; ордер адвоката Халабурдіна Святослава Володимировича від 05 серпня 2024 року на представництво інтересів ОСОБА_1 у Зміївському районному суді Харківської області, копія Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії № 1023 виданого на ім`я Халабурдіна Святослава Володимировича; корпія Акта надання послуг від 05.12.2024 до договору про надання професійної правничої допомоги від 20 липня 2024 року, відповідно до якого загальна вартість наданих послуг за договором склала 45000 грн. (а.с. 4, 5, 88-89, 90).

Судом встановлено, що 20 липня 2024 року між адвокатом року між Адвокатським бюро "СвятославаХалабурдіна",в особідиректора ХалабурдінаСвятослава Володимировичата ГірманомОлегом Сергійовичем укладено Договір про надання професійної правничої допомоги. Відповідно до умов п. 1.1 Договору Бюро зобов`язується надавати Клієнту правову допомогу (юридичні послуги) у зв`язку з захистом прав та законних інтересів Клієнта під час Розгляду Зміївським районним судом Харківської області позову Клієнта до російської федерації про стягнення моральної шкоди, а Клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання Договору.

Правова допомога за Договором може включати: надання усної консультації щодо стягнення моральної шкоди в судовому порядку; складання процесуальних та інших документів, зокрема позовної заяви, від імені Клієнта; представництво Клієнта в суді з необхідними для того повноваженнями, наданими законом учаснику справи, зокрема: ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; подавати докази; брати участь у судових засіданнях; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, свідкам, експертам, спеціалістам; складати та подавати заяви, клопотання, відводи, процесуальні та інші документи, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами (п. 1.2 Договору).

Відповідно до п. 3.1 Договору сторони погодились, що оплата професійної правничої допомоги здійснюється таким чином: - за складання процесуальних та інших документів, зокрема позовної заяви про стягнення моральної шкоди 40000 грн; - за представництво клієнта в суді, зокрема подання позовної заяви та інших процесуальних документів до суду - 5000 грн. Сторони можуть змінювати розмір винагороди (гонорару) шляхом підписання додаткової угоди. Оплата проводиться після прийняття рішення у справі у безготівковій формі на банківській рахунок Бюро (п. 3.2 Договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 5.1 Договору). (а.с. 88-89)

З Актунаданих послуг від 05 грудня 2024 року до договору про надання професійної правничої допомоги від 20 липня 2024 року та підписаного ОСОБА_1 з однієї сторони та директором адвокатського бюро "Святослава Халабурдіна" Халабурдіним С.В. з іншої сторони, вбачається, що згідно Договору про надання професійної правничої допомоги укладеного 20 липня 2024 року у відповідності до умов Договору, Бюро надало, а Клієнт отримав такі послуги узгодженої сторонами вартості: складання позовної заяви про стягнення моральної шкоди 40000 грн; представництво клієнта в суді подання позовної заяви до суду 5000 грн. Жодних претензій з приводу послуг Бюро та їх вартості Клієнт не має. Порядок оплати правової допомоги врегульовано Договором (а.с. 90).

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, пункті 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004) заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно правової позиції, викладеної в постанові Великої палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Також, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Верховний Суд у своїй постанові від 03 травня 2018 року в справі №372/1010/16-ц дійшов висновку, що якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме, надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат.

Разом з тим, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2статті 137 Цивільного процесуального кодексу України).

Аналогічна правовий висновок було зроблено Верховним Судом в постанові від 11.11.2020 у справі 673/1123/15-ц, постанові від 02.09.2020 у справі 329/766/18 та постанові від 16.06.2021 у справі № 640/4126/21.

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

До таких висновків дійшла Велика Палата Верховного суду у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 відступивши від висновків Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, викладених у постанові від 23.11.2020 у справі № 638/7748/18.

У своїй постанові від 18.12.2018 у справі №910/4881/18 Верховний Суд виснував правову позицію, що суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу лише на підставі відповідного клопотання сторони.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 03.04.2020 у справі № 920/653/19.

Відповідно до частини першої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Клопотання, щодо зменшення розміру витрати на правничу допомогу від сторони відповідача не надходило, як і е надходило будь яких заперечень з приводу розподілу судових витрат щодо яких стороною позивача заявлено відповідне клопотання.

Проаналізувавши наведенийу заявіпро ухваленнядодаткового рішення,та копії Актунаданих послуг від 05 грудня 2024 року до договору про надання професійної правничої допомоги від 20 липня 2024 року обсяг виконаних адвокатом послуг щодо надання професійної правничої допомоги, а також подані представником позивача документи, з огляду на не надання стороною відповідача будь яких заперечень та клопотань щодо зменшення розміру витрат за надану правничу допомогу, суд дійшов висновку, що судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 45 000 грн документально підтверджені, а тому мають бути стягнуті з відповідача на користь позивача

Керуючись статтями 133, 137, 141, 142, 246, 258, 259, 264, 265, 268, 270, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

Заяву представника позивача адвоката Халабурдіна Святослава Володимировича, який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , про ухвалення додаткового рішення у праві № 621/3049/24 задовольнити.

Ухвалити додаткове рішення по справі за позовною заявою ОСОБА_1 до держави - Російська Федерація про відшкодування моральної шкоди, завданої агресією.

Стягнути з Російської Федерації на користь ОСОБА_1 витрати занадання професійноїправничої допомогиу розмірі 45000 (сорокп`ять тисяч)грн.00к

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Додаткове рішення складено 17.12.2024.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Відповідач Держава РосійськаФедерація,адреса місцезнаходженняПосольства РосійськоїФедерації вУкраїні:63404,м.Київ,просп.Повітрофлотський,27..

Головуючий: