Рішення

від 17.12.2024 по справі 625/337/24

КОЛОМАЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

625/337/24

Провадження № 2/625/130/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2024 р. с. Різуненкове

Коломацький районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Скляренка М.О.,

за участі секретаря судового засідання Талавирі С.Г.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в селі Різуненкове Богодухівського району Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , до Коломацької селищної ради, третя особа Валківська державна нотаріальна контора Харківської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за заповітом,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Коломацької селищної ради, третя особа Валківська державна нотаріальна контора Харківської області, в якому просив визнати за ним право власності в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок з господарськими спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 , після смерті якого залишилася спадщина, до складу якої ввійшов житловий будинок з господарськими спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , яким спадкодавець володів на підставі свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок, виданого виконавчим комітетом Шляхівської сільської ради народних депутатів 25 липня 1991 року, та який відноситься до колгоспного типу двору, головою якого є спадкодавець.

Крім того позивач вказав, що на випадок своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 склав заповіт, посвідчений Шляхівською сільською радою Коломацького району Харківської області за реєстровим №43, яким заповів йому все своє майно.

Також позивач запевнив, що після смерті свого батька він прийняв спадщину шляхом подачі нотаріусу заяви про прийняття спадщини, на підставі якої 16 листопада 2020 року заведено спадкову справу.

Також позивач зазначив, що до складу спадкового майна ввійшла земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,42 га з кадастровим номером 6323281200:02:000:0114, яку він успадкував і 26 лютого 2021 року отримав відповідне свідоцтво про право на спадщину за заповітом.

Обґрунтовуючи заявленуу позовівимогу позивач ОСОБА_1 крім тоговказав,що будь-якіінші заявипро прийняттяабо жпро відмовуу прийняттіспадщини,яка відкриласяпісля смерті ОСОБА_2 ,станом на25жовтня 2024року неподавалися,інші свідоцтвапро правона спадщинунотаріусом невидавалися.Спадкоємці, передбачені ст. 1241 ЦК України відсутні, позаяк дружина спадкодавця ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , а його донька ОСОБА_4 від спадщини відмовилась, подавши 16 листопада 2020 року відповідну заяву про відмову від прийняття спадщини.

З огляду на вказані вище обставини, та враховуючи, що, будучи єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 , у позивача відсутня можливість оформити свої спадкові права на спірний житловий будинок, позаяк за життя ОСОБА_2 не зареєстрував за собою право особистої приватної власності на нерухоме майно після виключення із законодавства України юридичного поняття «колгоспний двір», що є перешкодою для реалізації ОСОБА_1 права на спадкування, позивач просив суд визнати за ним право власності на житловий будинок з господарськими спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідною ухвалою, постановленою суддею Коломацького районного суду Харківської області 27 листопада 2024 року, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження за вказаним вище позовом і справу призначено до розгляду у судовому засіданні.

Будь-які процесуальні дії, як то забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо, не вчинялися.

В підготовче судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином (а.с. 52, 56), водночас ним 17 грудня 2024 року до суду подано заяву за вх. № 2198/01-51/24 (а.с. 61), в якій просив розгляд справи провести за його відсутності.

Представник Коломацької селищної ради, будучи належним чином повідомленим про місце, дату і час розгляду справи (а.с. 53), у підготовче судове засідання не з`явився, водночас Коломацьким селищним головою Гуртовим В.Г. 11 грудня 2024 року до суду подано заяву за вх. ЕС№2162/01-51/24 (а.с. 58-59), в якій останній просив суд провести розгляд справи за відсутності представника Коломацької селищної ради, а також зазначив, що відповідач не заперечує проти задоволення заявленої ОСОБА_1 вимоги.

Представник третьої особи в судове засідання також не з`явився, водночас 16 грудня 2024 року до канцелярії суду надійшла заява за вх.№2197/01-51/24, в якій завідувач Валківської державної нотаріальної контори Харківської області Наталія Кобзар просила суд розгляд справи провести за відсутності представника очолюваної нею установи та повідомила, що Валківська державна нотаріальна контора Харківської області не заперечує проти задоволення позову (а.с. 60).

Частиною 3 статті 211 ЦПК України передбачено право учасника справи заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Враховуючи, що сторони та представник третьої особи до суду не з`явилися, надавши згоду на розгляд справи у судовому засіданні за їх відсутності, а також взявши до уваги, що відповідач визнав позовні вимоги, а позивач наполіг на їх задоволенні, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у загальному порядку у судовому засіданні без участі сторін і третьої особи, а також без фіксування судового засідання звукозаписувальним технічним засобом.

Дослідивши зміст позовної заяви із додатками, а також інших матеріалів справи, включаючи і зміст заяви відповідача про визнання позову, суд дійшов такого висновку.

Положеннями ст. 189 ЦПК України визначено, що завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Статтею 4 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із частиною першою статті 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Предмет позову - це матеріальний зміст позовних вимог, що має свій прояв у матеріально-правовій заінтересованості позивача.

Підстава позову - це ті обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і які обґрунтовуються поданими при подачі заяви чи у судовому процесі доказами.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 49 ЦПК України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до ч.4 ст. 200 ЦПК України ухвалення у підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статями 206 та 207 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 200 ЦПК України визначено, що у разі визнання позову відповідачем за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення.

Відповідно до частин першої та другої статті 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Пленум Верхового Суду України у п. 24 постанови від 12 червня 1999 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснив, що у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Визнання позову відповідачем - це одностороннє вільне волевиявлення відповідача, спрямоване на припинення спору з позивачем. Право відповідача на визнання позову повністю або частково є виявом принципів диспозитивності і змагальності.

Так, частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 09 червня 2020 року виконавчим комітетом Коломацької селищної ради Коломацького району Харківської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 91 років помер ОСОБА_2 , про що 09 червня 2020 року складено відповідний актовий запис за №57 (а.с. 10).

Як вбачається із свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок, виданого виконкомом Шляхівської сільської ради народних депутатів 25 липня 1991 року та зареєстрованого у Валківському бюро технічної інвентаризації 25 липня 1991 року в реєстрову книгу за №1 за реєстровим № 20, житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві особистої власності колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_2 (а.с. 12).

Згідно інформаційної довідки за №87, виданої 16 серпня 2024 року Коломацьким малим комунальним підприємством технічної інвентаризації Коломацької селищної ради, за головою колгоспного двору ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок, виданого виконкомом Шляхівської сільської ради народних депутатів 25 липня 1991 року, згідно рішення виконкому Валківської районної ради народних депутатів №171 від 25 червня 1991 року, зареєстровано право приватної власності на житловий будинок з господарськими будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 27).

15 серпня 2024 року Коломацьким малим комунальним підприємством технічної інвентаризації Коломацької селищної ради на замовлення ОСОБА_1 проведено технічну інвентаризацію будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами якої 15 серпня 2024 року складено відповідний технічний паспорт на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами (а.с. 13-15).

Крім того, комунальним підприємством «Краснокутське бюро технічної інвентаризації» 27 серпня 2024 року проведено повторну технічну інвентаризацію житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва від 28 серпня 2024 року (а.с. 21-26).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого державним нотаріусом Першої Харківської міської державної нотаріальної контори Тиндик І.В. 26 лютого 2021 року та зареєстрованого в реєстрі за №2-3, ОСОБА_1 на підставі заповіту, посвідченого 04 травня 2012 року виконавчим комітетом Шляхівської сільської Ради народних депутатів Коломацького району Харківської області та зареєстрованого в реєстрі за №43, успадкував після смерті свого батька ОСОБА_2 земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,42 га з кадастровим номером 6323281200:02:000:0114 (а.с. 11).

Із витягуз Державногореєстру речовихправ нанерухоме майнопро реєстраціюправа власностііндексний №246099463,сформованого 26лютого 2021року,вбачається,що ОСОБА_1 є власникомземельної ділянкидля веденнятоварного сільськогосподарськоговиробництва площею6,42га зкадастровим номером6323281200:02:000:0114і йогоправо власностізареєстроване напідставі свідоцтвапроправо наспадщину зазаповітом,посвідченого державнимнотаріусом ПершоїХарківської міськоїдержавної нотаріальноїконтори ТиндикІ.В.26лютого 2021року тазареєстрованого вреєстрі за№2-3 ( а.с. 20).

За даними погосподарської книги №4 за 2021 2025 роки Шляхівського старостинського округу станом на 30 жовтня 2024 року у домоволодінні, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , місце проживання жодної особи не зареєстровано. Головою домогосподарства значиться ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , інших членів домогосподарства немає (а.с. 18).

Із витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 26 лютого 2021 року за №63723712, сформованого Першою Харківською міською державною нотаріальною конторою, вбачається, що 16 листопада 2020 року Коломацькою державною нотаріальною конторою до Спадкового реєстру внесений реєстраційний запис про реєстрацію спадкової справи за №66757147 (номер у нотаріуса 15/2020 рік) і ця спадкова справа заведена після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 19).

З інформації, наданої завідувачем Валківської державної нотаріальної контори Наталією Кобзар (а.с. 16-17, 60), вбачається, що з приводу спадщини, яка відкрилася після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , на підставі заяви спадкоємця за заповітом ОСОБА_1 про прийняття спадщини 16 листопада 2020 року Коломацькою державною нотаріальною конторою Харківської області відкрита спадкова справа за №15/2020, зареєстрована у книзі обліку та реєстрації спадкових справ за №60.

Також, згідно даних, зазначених в інформації, донька спадкодавця ОСОБА_4 від спадщини відмовилась, про що 16 листопада 2020 року подала нотаріусу відповідну заяву, яка зареєстрована у книзі обліку та реєстрації спадкових справ за №61. Будь-які інші заяви про прийняття спадщини, або ж про відмову від її прийняття до нотаріальної контори станом на 25 жовтня 2024 року не надходили, що підтверджується наявною інформацією у Спадковому реєстрі.

Крім того в інформації завідувач Валківської державної нотаріальної контори зазначила, що ОСОБА_1 є спадкоємцем всього належного спадкодавцю майна на підставі заповіту, посвідченого 04 травня 2012 року Шляхівською сільською радою Коломацького району та зареєстрованого в реєстрі за №43, який на час відкриття спадщини є чинним, не зміненим та не скасованим.

26 лютого 2021 року ОСОБА_1 Коломацькою державною нотаріальною конторою Харківської області видане свідоцтво про право на спадщину за заповітом, яке зареєстроване в реєстрі за №2-3, на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,42 га з кадастровим номером 6323281200:02:000:0114. Свідоцтва про право на спадщину щодо іншого майна станом на 25 жовтня 2024 року не видавалися.

Також в інформації зазначено, що спадкоємці, передбачені ст. 1241 ЦК України відсутні: дружина спадкодавця ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , донька спадкодавця ОСОБА_4 від спадщини відмовилася.

Також завідувач Валківської державної нотаріальної контори в інформації повідомила, що згідно наданої 16 серпня 2024 року Коломацьким малим комунальним підприємством технічної інвентаризації Коломацької селищної ради інформаційної довідки за №87, а також з наданих до нотаріальної контори технічних паспортів та свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок, виданого виконкомом Шляхівської сільської ради народних депутатів Коломацького району 25 липня 1991 року, зареєстрованого у Валківському бюро технічної інвентаризації 25 липня 1991 року в реєстрову книгу 1 за №20, житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , належить до колгоспного типу двору, головою двору значиться ОСОБА_2 . За життя власника будинок з колгоспного типу двору на робочий тип двору не переоформлений та належним чином не зареєстрований, з огляду на що оформити в нотаріальному порядку спадкові права на вказаний будинок неможливо.

Згідно звіту з незалежної оцінки житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , складеного 14 жовтня 2024 року суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «КОНСАЛТИНГ-ЕКСПЕРТ І», ринкова вартість житлового будинку загальною площею 55,1 квадратних метрів, житловою площею 22,2 квадратних метрів, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , складає 90618 гривень 00 копійок (а.с. 28-34).

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частиною 1 ст. 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У статті 328 ЦК України закріплені положення, згідно яких право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, і воно вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Правовідносини щодо майна колгоспного двору регулювалися ст.ст. 120-126 ЦК Української PCP.

Положеннями ст.ст. 120, 123 ЦК Української PCP (в редакції від 18 липня 1963 року), визначалося, що майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності.

Відповідно до п. 6 Постанови пленуму Верховного суду України від 22 грудня 1995 року №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні, розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Чинним законодавством України поняття «колгоспний двір» не визначено. З прийняттям Закону України «Про власність» від 07 лютого 1991 року, який втратив чинність 20 червня 2007 року, колгоспний двір припинив своє існування. З ЦК Української РСР вилучено статті, що встановлювали його статус (Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 16 грудня 1993 року №3718ХІІ, який набрав чинності з 18 січня 1994 року).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За змістом ч.1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.

Згідно ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.ст.1220-1221, 1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до вимог ч.1ст. 1223 ЦК Україниправо на спадщину мають особи, зазначені в заповіті.

Згідно із ст.ст. 1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Частиною 1 ст. 1297 ЦК України визначено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину, а ст. 16 ЦК Українипередбачено, що засобом захисту свого права є визнання права.

Пленум ВерховногоСуду Україниу п.23постанови №7від 30травня 2008року «Просудову практику усправах проспадкування» роз`яснив, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Статтею 27 Закону України « Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначені підстави для державної реєстрації прав. Так, зокрема, державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі: свідоцтва про право на спадщину; судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та ін.

Згідно положень, закріплених у ст. 49 Закону України «Про нотаріат», нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.

Пунктами 4.15 та 4.18 Глави 10 Розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» від 22 лютого 2012 року №296/5 встановлено, що видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Приписами ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

У частинах 1 та 2 ст. 77 ЦПК України закріплено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їх їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Всудовому засіданніпідтверджено,що житловийбудинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ,дійсно, мав статус колгоспного двору, головою та єдиним членом якогобув спадкодавець ОСОБА_2 , якому на день його смерті на підставісвідоцтва про право особистої власності на житловий будинок, виданого виконкомом Шляхівської сільської ради народних депутатів 25 липня 1991 року та зареєстрованого у Валківському бюро технічної інвентаризації 25 липня 1991 року в реєстрову книгу за №1 за реєстровим № 20, належало право на майно колгоспного двору, яке набуте спадкодавцем правомірно, тобто на підставах, що не заборонені законом.

Крім того, у судовому засіданні доведено належними і допустимими доказами, що позивач є єдиним спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 і він прийняв спадщину у встановленому ст. 1269 ЦК України порядку, подавши нотаріусу у встановлений законом строк відповідну заяву про прийняття спадщини.

Отже,з урахуваннямвищевказаного,з огляду на те,що у судовому засіданні повністю доведеніналежними ідопустимими доказами всі обставини,на якіпозивач посилавсяяк напідставу заявленої вимоги,а такожвзявши доуваги те,що право на житловийбудинок набутоспадкодавцем правомірнона підставах,які незаборонені законом, і що позивач є єдиним спадкоємцем за заповітом після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , врахувавши позицію відповідача, згідно якої він повністю визнав позов, суд дійшов висновку пронаявність підставдля задоволення заявленої вимоги шляхом визнанняза ОСОБА_1 прававласності нажитловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ,в порядку спадкування за заповітом.

Керуючись ст. ст. 4, 10 - 13, 76 - 81, 141, 142, 200, 206, 263 - 265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , до Коломацької селищної ради, третя особа Валківська державна нотаріальна контора Харківської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за заповітом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , індивідуальний податковий номер: НОМЕР_2 , в порядку спадкування за заповітом право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 17 грудня 2024 року.

Суддя: М.О. Скляренко