Рішення

від 20.12.2007 по справі 3/510

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

3/510

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  3/510

20.12.07

За позовом    Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними

                       інвестиціями «Діловий центр Європа»

До                       Приватного підприємства «Еліт»

Про                        стягнення 24 955,17 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники:

Від позивача              Мельник О.Ю. –по дов. № 115/1297 від 13.12.2007

Від відповідача             не з'явились

У засіданні брали участь

СУТЬ СПОРУ :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги  Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Діловий центр Європа»про стягнення з Приватного підприємства «Еліт»9 879 грн. боргу по орендній платі, 2 034,54 грн. боргу по комунальним платежам, 11 597,97 грн. пені, 1096,05 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 3% річних в сумі 347,61 грн. за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору оренди № 2-14 від 01.12.1996.

Відповідач в судове засідання не з'явився,  письмовий відзив на позов не надав, вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 30.11.2007 та ухвалі від 13.12.2007 не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань  про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника  позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.12.1996 між Товариством з обмеженою відповідальністю українсько-британське підприємство «Реґіна Бізнес Центр»(орендодавець) та Приватним підприємством «Еліт»(орендар) було укладено договір оренди № 2-14.

Відповідно до п. 1.2. договору оренди орендодавець передав, а орендар прийняв приміщення, загальною площею 70 кв. м., що знаходиться в нежитловому будинку № 4 по пров. Музейному у м. Києві.

Згідно п. 2.1. договору оренди строк оренди становить 10 років, починаючи з 01.12.1996 до 30.11.2006.

Вимогами ст. 512 Цивільного кодексу України визначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги)

01.10.1998 між Товариством з обмеженою відповідальністю українсько-британське підприємство «Реґіна Бізнес Центр», Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Діловий центр Європа»та Приватним підприємством «Еліт»було укладено договір про переуступку прав і обов'язків, предметом якого у відповідності до п. 1.1. є умови передачі прав та обов'язків по договору оренди № 2-14 від 01.12.1996.

Оскільки договір про переуступку прав і обов'язків є трьохсторонньою та укладеною з Приватним підприємством «Еліт», останній у відповідності до вимог ст. 516 Цивільного кодексу України, повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні.

Відповідно до п. 1 ст. 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язання вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Статтею 514 Цивільного кодексу України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 2.2. договору оренди передбачено, що якщо жодна зі сторін в строк за 90 днів до закінчення строку дії договору не заявить про намір його припинення, договір пролонговується на той самий строк та на тих самих умовах.

Позивач листом за № 64/1122 від 21.07.2006 повідомив відповідача, згідно умов п. 2.2. договору оренди, про припинення дії договору оренди № 2-14 від 01.12.1996 з 01.12.2006.

Пунктом 2 ст. 291 Господарського кодексу України визначено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно п. 4.1. вартість послуг наданих орендодавцем, включаючи орендну плату становить 3 293 грн. в місяць в тому числі ПДВ.

Пунктом 4.3. договору встановлено, що оплата встановлених платежів проводиться протягом 5 банківських днів з моменту отримання рахунку від орендодавця.

Відповідно до п. 4.5. договору оренди окрім встановленої плати, зазначеної в п. 4.1. договору, орендар щомісячно додатково сплачує витрати  пов'язані зі сплатою комунальних послуг.

Згідно п.п. 4.6., 4.7. договору оренди комунальні послуги сплачуються шляхом сплати рахунків орендодавця. Платежі за комунальні послуги здійснюються протягом 5 банківських днів після наданих орендодавцем орендарю  відповідних рахунків.

Однак, відповідач в порушення умов договору оренди та договору переуступки права вимоги, не виконав свого обов'язку орендаря, орендні платежі повністю не вніс, в результаті чого виникла заборгованість і яка, як вбачається з наданого позивачем розрахунку за період з листопада 2005 по листопад 2006 по орендній платі складає 9 879 грн., по комунальним платежам –2 034,54 грн., разом 11 913,54 грн.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 11 913,54 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник  вважається  таким,  що  прострочив,  якщо  він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його  у  строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність  за  правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п.1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою  господарсько-правової відповідальності учасника господарських  відносин  є  вчинене  ним  правопорушення  у  сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними    санкціями    у   цьому   Кодексі   визнаються господарські санкції у вигляді грошової  суми  (неустойка,  штраф, пеня),  яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним  правил  здійснення  господарської  діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Згідно п. 5.4. договору оренди в разі несвоєчасної оплати встановлених договором платежів орендар зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,3% від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочки платежу.

Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання по сплаті отриманого товару відповідач не виконав, він повинен сплатити позивачу, крім суми основного боргу, пеню відповідно до п. 7.5. договору та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», розмір якої за розрахунками суду , становить 2 144,43 грн.

Вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 2 144,43 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

В частині стягнення суми пені в розмірі 9 453,54 грн. позовні вимоги задоволенню не підлягають з огляду на те, що розрахунок суми пені здійснений з порушенням вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з розрахунку позову, наданого позивачем і не опореного відповідачем, розмір збитків від зміни індексу інфляції становить 1 096,05 грн.  та 3% річних –347,61 грн.  Вимоги позивача в частині стягнення збитків від зміни індексу інфляції у розмірі 1 096,05 грн. та 3% річних –347,61 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Зважаючи на вищевказане, вимоги позивача є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню частково.

Витрати по державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 ГПК України,  підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

          Керуючись  ст. 49, ст. ст. 82-85  ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Еліт»(01001 м. Київ, пров. Музейний, 4, код 24080239) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Діловий центр Європа»(01001 м. Київ, пров. Музейний, 4, код 30113822) 11 913 (одинадцять тисяч дев'ятсот тринадцять) грн. 54 коп. основного боргу, 2 144 (дві тисячі сто сорок чотири) грн. 43 коп. пені, 1 096 (одну тисячу дев'яносто шість) грн. 05 коп. збитків від зміни індексу інфляції, 3 % річних в сумі 347 (триста сорок сім) грн. 61 коп., 155 (сто п'ятдесят п'ять) грн. 01 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині в позові відмовити повністю.

СуддяВ.В. Сівакова

Рішення підписано 24.12.2007